«Людина дивиться в завтра»

2535

Описание

Інженер мріє… Інженер? Той, чия царина — точний розрахунок, чиїм інструментом з давніх-давен була логарифмічна лінійка, а нині вже й електронно-обчислювальна машина, хто ніколи не повинен виходити за межі можливого на сьогодні. Бо його поле діяльності — техніка сучасного. Адже і саме слово «інженер» — від слова «engine», що означає — машина. Про які ж машини може йти мова? Звичайно, про ті, що нас оточують, до яких звикли і які, щоправда, треба поліпшувати й поліпшувати. Отже, все-таки майбутнє? Погляд на роки вперед? Мрія, але в масштабах, обмежених рамками, скажімо, перспективного плану — два роки, три, п’ять, сім літ? Безумовно, інженер не може не жити прийдешнім, як усі ми. Та домовимось одразу: тут, у цій книзі, знайшло місце майбуття без будь-яких обмежень. Це — політ уяви, це далека перспектива, хоч інколи ми говоритимемо про часи не такі вже й недосяжні. Можливо, свідками багатьох звершень станете ви! Інженер мріє… Фантазія, як провідна зірка, веде його шляхами прийдешнього. Які ж обрати? Світ техніки неосяжний. А неосяжне охопити не можна. Тому доведеться обмежити нашу мандрівку в...



1 страница из 125
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

ОФОРМЛЕННЯ А. ПАЛИВОДИ

ШЛЯХИ ЕНЕРГЕТИКИ

Чи загрожує людству енергетичний голод? На який час вистачить йому запасів вугілля і нафти? Щонайбільше «років на двісті. А може, навіть і менше «адже потреби в енергії безперервно зростають: збільшується населення Землі, розвивається промислове виробництво.

Треба відвернути загрозу голодування. Треба знайти вихід.

Пошуки нових джерел енергії починаються, як правило, з Сонця «цього велетенського природного термоядерного реактора, що безперервно випромінює світло й тепло. Щороку Земля дістає від нього стільки променевої енергії, що в перерахуванні на кіловат-годину виходить астрономічна цифра «шістсот двадцять більйонів.

Що насправді означає ця цифра, можна зрозуміти, коли порівняти її з іншою: з річним споживанням сонячної енергії всім людством. Воно майже в двадцять тисяч разів менше. Інакше кажучи, ми беремо від нашого денного світила мізерну частку того, що воно надсилає до нас.

Величезні запаси сонячного світла й тепла завжди привертали увагу інженерів. І все ж геліотехніка, по суті, не виросла з дитячого віку.

На що здатні побудовані дотепер сонячні нагрівники? Закип’ятити воду в самоварі, котрі ж більші за розмірами «замінити казан на кухні, в їдальні, пральні чи в лазні «ось, власне, й усе. Хоч і корисні такі установки, та це, як на сучасну енергетику, всього-на-всього тільки іграшки.

До них ще можна додати сонячні печі, в яких влітку сушать фрукти на заводах, та опріснювачі води.

За допомогою сонячних установок можна одержувати дуже високу температуру, що необхідна при зварюванні та плавленні металів. Навіть найтугоплавкіший з них «вольфрам «піддається сонячному плавленню. Але такі установки поки що тільки випробовуються.

Проектами вже передбачено сонячно-водяне опалення південних міст. Нагріту сонцем воду зберігатимуть у тепло-ізольованих сховищах для того, щоб витрачати її взимку. Але й це не зараджує справі.

Геліоенергетика належить майбутньому, а тому перед інженерною уявою тут відкривається широкий простір.

Інженер накреслить собі насамперед найпростіший шлях, яким можна піти. Дзеркало збирає сонячні промені, вони випаровують воду, а далі все відбувається так, як на звичайній теплоелектроцентралі.

Комментарии к книге «Людина дивиться в завтра», Борис Валерианович Ляпунов

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства