«Полювання на Сетавра»

690

Описание

отсутствует



2 страница из 28
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Через усе це він забув, де знаходиться, і, виходячи так грюкнув дверима, що підскочив аж під стелю. Він оглянувся, збентежений, на всі боки, але навколо нікого не було. Місяць взагалі здавався порожнім. Нещодавно кілометрів за двісті на північ, між Гіпатією та Торічеллі, розпочалися великі роботи. Інженери й техніки, від яких місяць тому аж рябило в очах, уже виїхали на будівництво. Грандіозний проект ООН Місяць-ІІ приваблював дедалі більше людей із Землі. «Цього разу принаймні не буде клопоту з готелем», — подумав він, спускаючись ескалатором в останній ярус «підземного» міста. Світильники яріли холодним денним блиском. Кожен другий був погашений. Заощаджують! Штовхнувши скляні двері, він увійшов до невеликого холу. Номери були, аякже. Скільки хто хотів. Він залишив свою валізку, вірніше несесер, у швейцарській і пішов, не знаючи гаразд куди; ресторан готелю був порожній, наче не працював, але за буфетом сиділа руда дівчина й читала книжку. А може, спала над нею? Сигарета, що лежала на мармуровому прилавку, перетворилась на довгий валок попелу… Піркс сів, перевів годинника на місцевий час, і відразу стало пізно: десята вечора. А на борту щойно, хвилини дві тому, був полудень. Цей постійний коловорот з раптовими стрибками часу був такий самий нестерпний, як і спочатку, коли він тільки навчався літати. Він їв обід, що став вечерею, запивав мінеральною водою, що була, мабуть, тепліша за юшку… Офіціант, сонний і смутний, як справжній сновида, помилився при розрахунку не на свою користь, що було вже тривожним симптомом. Піркс порадив йому провести відпустку на Землі, вийшов якомога тихіше, щоб не порушити сну буфетниці, і, взявши від портьє ключа, поїхав у свій номер. Він не відразу глянув на жетон і зчудувався, коли побачив номер — 173. У цій самій кімнаті він уже мешкав колись, перед тим як уперше летів на «ту сторону». Але, відчинивши двері, переконався, що це зовсім інша кімната або ж її ґрунтовно переробили. Ні, він, напевне, помилився, та була більша. Піркс повернув усі вимикачі — з нього досить було темряви — заглянув до шафи, висунув шухляду письмового столу, але навіть не став розпаковувати валізи — лише жбурнув піжаму на ліжко, а зубну щітку та тюбик пасти поклав на умивальник. Вимив руки — вода тут була така пекельно холодна, що дивно, як вона не замерзала, — і ввімкнув радіо. Саме передавали вечірній випуск місячних вістей. Він майже не слухав, розмірковуючи, чи варто слати депешу арматорові. Зрозуміло, його коштом. А втім, це нічого не дасть. Романтична доба космонавтики давно минула, тепер ти просто візник і залежиш від тих, хто вантажить тобі товар на воза! Фрахт, страхування, платня за стоянку…

Комментарии к книге «Полювання на Сетавра», Станислав Лем

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства