«Мер сидить на смерті»

У цьому художньому творі

всі події, місця, листи, послання,

дійові особи (люди і привиди) вигадані.

Реальність у книжці — випадкова.

Лев Безрукий утік з останньої лекції. Відпустив студентів, збрехав, що має таємну зустріч... із привидом. Тямовита молодь одразу зметикувала, що нагода побалакати з привидом випадає не кожен день, тому тихенько шмигнула за викладачем.

Але, на жаль, такої небуденної оказії не могла збагнути декан факультету етнографії Борислава Болеславівна Стійка. Вона перестріла Безрукого на виході з інституту, значуще глянула на годинник і очима запитала: «Що за неподобство?..»

— Моїй Ганнусі нині рочок. Розумієте?.. — з надією спробував пояснити Безрукий.

— Я розумію, однак у суботу, Леве Львовичу, з дев'ятої до одинадцятої нуль-нуль, — вистукувала Борислава Болеславівна, як стара, проте добре збережена друкарська машинка, — ви відпрацюєте лекцію...

— Але... — Безрукий хотів нагадати суворому деканові, що субота — вихідний день, студенти мають відвідати батьків, і так вихідних у них — як кіт наплакав, та Борислава Болеславівна не дозволила йому договорити.

— Про «але...» треба думати до «але...», — попередила вона.

І зникла за дверима, як привид. Аніскілечки не зіпсувавши настрою Левові. Бо, навчений гірким досвідом, він знав, що проблеми суботи треба вирішувати в суботу, а сьогодні — середа, 15 квітня 2015 року, найщасливіший день у його житті — день народження донечки Ганнусі!..

А Борислава Болеславівна дійсно стійка!.. Як і її прізвище... Вперто гартує дисципліну! Бо що їй залишається робити, коли вдома — лише противний котяра і стіни, обклеєні розкладами занять?.. Ніякого особистого життя! На жаль...

Лев ще встиг купити Ганнусі величезну ляльку, що цвіркотіла китайською. Проте він цим не переймався — ось-ось повернеться з Лондона з чергової конференції вундеркінд Борис Мудрагель і ляльку перекодує на українську... Без проблем...

Марі відчинила двері разом із смачнющим запахом свіжоспеченого сирника... Фантастика! Чудасія! Не життя, а казка! Блаженство неймовірне!.. Лев чмокнув дружину в щічку і помчав до Ганнусі, що тягнула до татка ручки, дріботіла від радості ніжками і гугукала щастям...