«П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню»

©  — україномовна пригодницька література

Переклад з російської

Будь обережний, коли день зустрічається з ніччю. Побоюйся перехресть, де ховаються вони. Вони таяться в язиках багаття і легко переміщуються в іскрах. Побоюйся тіней серед каменів, під різними предметами, в норах, печерах і шахтах. Остерігайся тріщин, вузлів і водної гладі — ці чарівні істоти ковзають по краях, там де щось зустрічається з чимось.

Деякі з них володіють моторошною красою, що леденить душу. Інші вельми вигадливі. Вони часто намагаються привернути до себе увагу. Намагайся не тривожити їх, оскільки вони, як з'ясувалося, здатні принести велике зло, і надзвичайно небезпечні. Вони мисливці, які не знають втоми, викрадачі магії, бездушні і без почуттів.

Запам'ятай гарненько мої слова: бійся шимів і в разі гострої необхідності на голій землі тричі намалюй піском, сіллю і кров'ю Чорну Благодать.

Уривок з щоденника Коло (переклад з древнєд'харіанської).

— Цікаво, що сполошило курей? — Ліниво вимовив Річард.

Келен лише міцніше притулилася до його плеча.

— Може, це твій дід на них лається. — Оскільки відповіді не послідувало, вона підняла голову й зазирнула йому в обличчя, освітлене тьмяним світлом вогнища. Річард дивився на двері. — А може, вони незадоволені тим, що ми з тобою не давали їм спати майже всю ніч.

Річард, посміхнувшись, поцілував її в лоб. Курячий переполох за дверима вщух. Напевно це сільські дітлахи, що брали участь в усіх тривалих весільних урочистостях, прогнали курей з їх улюблених сідал на низенькій стінці, що оточувала будинок духів.

До тихого притулку долинали віддалений сміх, голоси і спів. Запах просочених бальзамом полін, які завжди горіли тут у вогнищі, змішувався з ароматом пристрасті і солодкувато-пряним запахом смаженого перцю і цибулі. Келен мовчки милувалася відблисками вогню в сірих очах чоловіка, потім знову влаштувалася позручніше у нього під пахвою, слухаючи приглушений гул барабанів і дзенькіт бубна.

Барабанна дріб то злітала вгору, то стихала, майстерно виготовлені бубни творили чарівну мелодію, що пронизувала порожнечу будинку духів, запрошуючи духів предків взяти участь у торжестві.