«Заложна душа»

ƒмитро Ѕ≥лий

«јЋќ∆Ќј ƒ”Ўј

–оман

-------------------------

(украњнська іотика з елементами непрочитаних лекц≥й)

Ђ...серед малорос≥¤н одним ≥з найстрашн≥ших закл¤ть вважаЇтьс¤ закл¤тт¤ "заложноњ душ≥", коли людина, що не може виконати своЇњ прис¤ги, стаЇ приреченою на в≥чн≥ муки небутт¤, ¤кщо не передасть ≥ншому т¤гар¤ свого потойб≥чного прокл¤тт¤ ≥, таким чином, не поновить нав≥чно своЇ страшне приреченн¤...ї

ѕ. ул≥ш. Ђ«аписки о ёжной –усиї 3 частина.[1]

...ѕ≥д ранок гучна асамбле¤ у пишному нам≥сницькому палац≥ м≥ста, щойно упокоЇного п≥сл¤ мазепиноњ смути, д≥йшла свого апогею. √ост≥ встигли добр¤че перепитис¤ Ч оф≥цери м≥ського гарн≥зону вже мало що т¤мили у безк≥нечних блюдах, що розносили моторн≥ служниц≥, ледь встигаючи ковтати пахуч≥ меди та гор≥лку, та намагались тих служниць за пишн≥ принади ухопити... ѕолковники новообраного гетьмана —коропадського вихвал¤лис¤ своЇю в≥рн≥стю ¬еликому —амодержцю ≥ вкотре допов≥дали про своњ заслуги у викорененн≥ нещодавньоњ зради [2]. ћузики ≥тал≥йського квартету чесно в≥дробл¤ли золот≥ черв≥нц≥ з нам≥сницькоњ скарбниц≥, граючи солодкав≥ квартети. ¬олоськ≥ та семигородськ≥ вина, густ≥ мальваз≥њ, зап≥канки та наливки лилис¤ р≥кою, у здоровенних барилах п≥нилос¤ бурштинове пиво, жбани та кор¤ки ≥з хл≥бною гор≥лкою здавалис¤ невичерпними, ≥ вже не один оф≥цер чи гетьманський старшина застигли б≥л¤ них ≥з велетенськими м≥д¤ними остзейськими кухл¤ми у руках, пов≥сивши хм≥льн≥ голови. ¬елику к≥льк≥сть полеглих, немов в≥д свейськоњ картеч≥, п≥д парами винними уносили спритн≥ нам≥сницьк≥ гайдуки на дв≥р, де полегл≥ блювали у зелен≥ кущ≥. ќбличч¤ маснилис¤ в≥д жирних страв, що громадилис¤ на велетенських тарел¤х. —отн≥ св≥чок ¤скраво осв≥чували простору залу, де все крутилос¤ у п'¤ному безлад≥: де≥нде гойдалис¤ розхристан≥ мундири ≥ л≥тали оксамитов≥ рукава жупан≥в; там сипали амстердамську пудру ≥з суконь весел≥ дами паризького балету й пилом зд≥ймалос¤ миргородське борошно над довгими перуками; на одному к≥нц≥ столу хапалис¤ за рап≥ри, а в ≥ншому пили здоров'¤ самодержц¤ ≥ за впокоЇнн¤ ћалорос≥њ; там танцювали краков'¤к, а там менует, там верещали ж≥нки, а там рев≥ли старих ландскнехтських п≥сень гессенськ≥, саксонськ≥, французьк≥, іанноверськ≥, швейцарськ≥, англ≥йськ≥ та ломбардськ≥ оф≥цери рос≥йськоњ арм≥њ.