Жора, невизначеного віку мужик, схожий на чорта, якого виперли з пекла за профнепридатність.
Василь Гнатович, вождь палати хворих, статечний мужик, схожий на Сталіна епохи підписання Ялтинської угоди.
Сірьожа, середнього віку мужик, хитрий і наївний, як вовк у казці.
Валєрік, молодий мужик, хворий на голову.
Енгельс Гасанович, ліцо кавказьськой національності.
Діна, юна, спокуслива і спортивна медсестра з довгими ногами, широкими плечима і античною шиєю.
Санітари
Дія відбувається в лікарні.
Палата відділення щелепнолицевої хірургії по вулиці Зоологічній, в палаті на кроватях лежать Василь Гнатович, Жора, Сірьожа, Валєрік і Енгельс Гасанович з забинтованими в різних місцях і синіми, як баклажан, їбальниками. Найбільша кількість бинтів пішла на Валєріка. Він має на голові пишну прикрасу, розмірами і вагою схожу на чалму турецького султана. Над кроваттю Валєріка висить картина «Охотнікі на привалє» художника Сєрова. Хворі лежать смирно, як дрова, що чекають на холодну зиму, але це оманлива смирність. В їхніх червоних оченятах світиться бойове завзяття і жадоба життя.
За вікном палати розташований зоопарк, з якого інколи долинають тваринні звуки його волохатих мешканців, такщо якщо заплющити очі, можна уявити себе в Африці.
Голос тигра за вікном. Унгх, унгх, аоунгх!
Жора. Десять часов, блядь, можна і на годинник не дивиться!
Голос тигра. Аум!!!
Сірьожа. Ти бач, проснувся, проклятий, і гризти хоче…
Голоси вовків. Ауууу!.. (А потім знову тигра.) Аум!
Валєрік при останніх словах тигра б'є головою в стіну.
Сірьожа. Я колись у школі працював, учителем труда. Така робота, шо нема шо спиздить. Так харашо шо у мене жінка бєрємєнна була. Вона мєл гризла. То я їй мішками таскав. Главноє шо інтересно, вона той цвітний не дуже любила гризти. А в основном отой, квадратний.
Голос тигра. Унгх, унгх, аоунгх!
Василь Гнатович. Ач як розпиздівся!
Жора. Він жерти хоче.
Василь Гнатович. А ми випить хочемо. Жора, харош лежать, як стерво, катай лишень за двері, подивись, чи та пизда сігодня діжурить. (До Сірьожи.) А ти шо лежиш, як Ісусік? Бистро вставай і ріж ковбасу!
Комментарии к книге «Рiзні п'єси», Александр Сергеевич Подервянский
Всего 0 комментариев