Жанр:

Автор:

«І знову Муфтик, Півчеревичок та Мохобородько»

4339

Описание

Четверта книжка повісті-казки відомого естонського письменника, лауреата Літературної премії ім. Ю. Смуула про захоплюючі пригоди трьох веселих чоловічків. Перша і друга книжки вийшли у Веселці 1983, третя — 1988 року.



1 страница из 76
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Ено Рауд І знову Муфтик, Півчеревичок та Мохобородько ЖАХЛИВА ПРИГОДА У ЛІСІ

Малесеньке Муфтикове авто щодуху мчало по шосе. Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько поспішали до моря. Вони жадали відпочинку. Трійця друзів мріяла про лагідне хлюпотіння морських хвиль і хотіла набратися сил, насолоджуючись морським повітрям.

— Мо-ре, мо-ре моє…— Півчеревичок намагався пригадати колись почуту мелодію.

Та за мить мусив урвати пісню, бо Комірчик, оце малесеньке Муфтикове собача, звів догори писок і заскімлив.

Світило сонце. Незважаючи на те, що надійшла осінь, було майже по-літньому. Певне, вода в морі ще тепла…

Вони заїхали до лісу. Оскільки цією дорогою ще не проїздили, Муфтик зупинив авто, щоб роздивитися карту.

— Щось вельми закрутисте, — сказав він по хвилі. — Звичайно, через ліс до моря ближче, але…

— Через ліс?! — вигукнув Мохобородько, уриваючи Муфтика — Мені страшенно кортить поїхати через ліс!

— І я не маю нічого проти, — обізвався Муфтик. —Та, на жаль, лісові стежки на карті не позначено. Тож ми опинимося в лісі, наче в мішку, і далі доведеться пробиратися, так би мовити, майже наосліп.

Одначе Півчеревичок підтримав Мохобородька.

— Принаймні коротша дорога набагато пряміша, ніж кружляти навколо, — гаряче вигукнув він. — І не можемо ми жити, втупившись у цю карту!

Муфтик вагався.

— Ці лісові стежки, — роздумував він. —Ніколи не знаєш до пуття, куди вони зрештою виведуть.

Проте це зауваження не похитнуло самовпевненості Півчеревичка.

— Всі дороги ведуть до моря! — вигукнув він. — Хіба ти не знаєш оцієї приказки?

Муфтик нічого не відповів, натомість почав ще уважніше роздивлятися карту.

— Праворуч, на другому кінці лісу, — море, — нарешті мовив він. — А ліворуч розляглося велике болото. Чи немає подібної приказки, що всі дороги ведуть до болота.

— Такої немає, — випалив Півчеревичок. Муфтик усміхнувся і згорнув карту.

— Ну, хай буде так. Поїдемо через ліс, якщо ви обоє так хочете.

— Могли б принагідно завернути на болото, — зрадів Мохобородько. — А раптом нам пощастить знайти морошку! Вона вельми полюбляє вологу, через це і росте частіше всього на болотах. Коли я був маленький і часто купався у ванні, у моїй бороді коли-не-коли виростали морошкові ягоди. І це я вам кажу, щоб знали: морошкові ягоди — найсмачніші в світі!

Комментарии к книге «І знову Муфтик, Півчеревичок та Мохобородько», Эно Рауд

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства