«Безликий: Остання справа»

Осінній Херсон. Місто з головою поринає у жовте листя. Всі жителі відходять від літньої пори, хоча спека все ще залишилась і тихенько навіювала спогади про літо. Єдиним, кому осінь робила багато клопотів — це двірники. Які з байдужим виглядом прибирали вулиці.

На всю цю красу спостерігав дідусь, який йшов по вулиці Суворова. Він був одягнений у сірий костюм радянської епохи. І повільно перебирав своїм ціпком, який був гарно оздоблений. Повільними, але впевненими кроками, дійшов до міського драмтеатру.

Зайшовши в хол театру, він відразу почав розглядати все навколо. Там була купа людей, яка хотіла насолодитися виставою. Пройшовши процедуру розривання білету, дідусь пройшов до глядацької зали. Зайняв своє місце, біля виходу у коридор, він поставив під ногами свій ціпок. Пролунали три дзвінки, погасло світло і заграла музика. Гамірний зал затих, всі почали дивитися на початок акту. Тільки погляд однієї людини був направлений на лівий партер, а не на сцену. Там сидів чоловік в солідному костюмі разом зі своєю дружиною, з якою він постійно обговорював виставу. Прискіпливий погляд не зупинявся ні на хвилину.

Ось уже і підійшов антракт. Навіть в буфеті, попиваючи філіжанку кави, не зводив погляду дідусь з того чоловіка, який не помічав цього. Повернувшись у глядацьку залу, спостереження продовжилося. Але при темряві дід помітив, що його ціль почала вставати і виходити зі свого партеру. Дідусь теж тихенько встав, попросивши людей, по сусідству, дати йому пройти.

— Вибачте, а як пройти до вбиральні? — запитав дідусь працівницю театру, перед виходом з зали.

— Чоловіча вбиральня на другому поверсі.

Побачивши, що в коридорі нікого не було, дід почав швидко бігти по сходах на другий поверх. Опинившись на другому поверсі, він якраз помітив, що двері вбиральні закриваються. Почав одягати чорні рукавиці. Зайшовши туди, побачив молодого чоловіка, який на ту мить мив руки. Дід похлопав його по плечу. Як тільки чоловік повернувся, на зустрів йому був хук у щелепу. Від удару той впав непритомний.

— Що там коїться?! — пролунав голос з кабінки.