«Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя»

Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя (fb2) - Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя (Антологія українського анекдота «Українська веселка») 1079K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Алексей Анатольевич Кононенко

Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя Дієва профілактика усіх на світі захворювань

Дорожчим від власного здоров’я може бути тільки лікування.

Про деякі хвороби в уявленні наших предків

Здоров’я настільки переважує усі інші блага життя, що, воістину, здоровий жебрак щасливіший від хворого короля.

Артур Шопенгауер

Майже в усіх народів у давні часи під впливом спільного поетичного світогляду, який характерний для первісної сходинки розвитку людини, склався певний погляд на хвороби, що їх спричиняє напад злого духа на людину або на те середовище, в якому людина перебуває.

Ворогами людини і тварин є духи пітьми, нечисті, які під різними іменами живуть в темних і брудних місцях: в багні, в лісі, в ярузі, під землею, в господарських будівлях. За певних обставин нечисть проникає в тіло людини чи тварини, знущається, терзає і навіть доводить до погибелі.

З духами пітьми, вважали давні, слід боротися за допомогою вогню, сонця, слова. А вогонь треба попросити, щоб він допоміг. Так народжувалися замовляння, звернені до сонця, світла, вогню, в яких є прохання загнати хворобу в ті місця, де немає ні людей, ні тварин. За християнства у замовляннях божество вогню й сонця було замінене на Господа і святих угодників, на яких перенесені властивості сонця і вогню.

Демонічне значення багатьох хвороб з часом в народі втратилося, залишилося лише в знахарських замовляннях. Але такі хвороби, як лихоманка, холера, чума, цинга, гостець ще довго, особливо в сільській місцевості, персоніфікували, уявляли в подобі незвичайних ворожих людині істот.

…Серед первісно-природних профілактичних та й лікувальних засобів до цих пір не втратив свого значення вогонь, який був предметом поклоніння наших предків.

Такі властивості приписували також парі від води, яка кип'ятиться на вогні.

Як підтвердження віри в особливу силу природного вогню збереглося те, що деінде спалюють одяг хворого, а також кидають у вогонь зліплені з глини хворі частини тіла, щоб посприяти зціленню.

Застережний або лікувальний вогонь носив назву живого вогню, для лікування хвороб його отримували способом тертя двох полін.

Інша стихія за давніх (і ще й недавніх, допромислових) часів – вода в найрізноманітніших її проявах. Вона використовувалась, головним чином, як лікувальний засіб при багатьох вже розвинених захворюваннях.

Цілющою вважалася дощова вода. Такою ж цілющою, особливо при захворюваннях очей, була в народі роса. Поважалися град і сніг, як небесні посланці і родичі води.

Проточна річкова вода, незаймана колодязна, а особливо джерельна, – також в багатьох випадках вважалися цілющими.

Як і вода, в деяких випадках цілющою вважається земля (запорожці сумішшю землі з порохом на джерельній воді або на слині рани мастили). Віра в це від культу пошанування Землі-матінки. Чудодійну силу землі приписували давні також деревам і рослинам, тому використовували їх для лікування багатьох хвороб…

У своїй праці «Народна медицина українців» Зоряна Болтарович на перше місце серед раціональних засобів профілактики хвороб ставить вживання часнику, який ще в Київській Русі використовувався як охоронний засіб від «морового повітря», а також вживання цибулі, сушених фруктів тощо.

Магічними засобами профілактики при епідеміях чуми, холери, тифу були оборювання села, розкладання вогню, закопування ладану на перехресті доріг, влаштовування обідів для убогих, ношення оберегів тощо.

Цілющу силу мали трави, зібрані на Купала (7 липня), Симона Зілота [10 (22 за н. cm.) травня], Маковея [1 (14 за н. cm.) серпня], Успіння Матері Божої [15 (28 за н. cm.) серпня].

Застосовувалися у народній медицині засоби тваринного походження: молоко і молочні продукти, жири, сеча, кров та певні органи, нутрощі. Практичне використання засобів тваринного походження зберігало зв'язок із залишком колишніх жертвоприношень, тваринного культу.

Важливе місце у народній медицині давніх слов'ян займали магія і природна сила води, вогню, землі, мінералів, а також деякі числа (три, сім, дев'ять), час виконання певних дій у лікуванні.

І, звичайно ж, особливо шанувалися замовляння – сила слова. Про це свідчить той факт, що давні замовляння збереглися донині в усному вигляді у пам'яті народній ще з дохристиянських часів. Просто автори деяких християнських треб і молитов у більшості з них замінили язичницьку основу та персонали.

«Болезни признавались нашими предками как спутници и помощници смерти, а повальние и заразительние прямо признавались за самую смерть, и ни в чем так ярко не виступает стихийное значение зтой древней богини, как в народних преданиях и поверьях о различних недугах.

…стрел – чёрт и стрелы – колотье: Пострел бы тебя побрал! чемор – дьявол («Поди ты к чемору!») и чемер – спазмы в животе или боль в пояснице, а чемеръ – головокружение, страдание живота и болезнь у лошади; игрец – истерический припадок, кликушество и дьявол; худоб – сухотка, истощенность, худобище – конвульсии в тяжкой болезни, худая боль – сифилис (сибирск). «В худых душах» – при смерти и худой – злой бес; чёрная немочь – мор, опустошавший русскую землю в 1352 г. (при Симеоне Гордом), и чёрный – эпитет нечистого духа, чёрный шут – дьявол; лядетъ – долго хворать, лядитъ – томиться, изнывать, хиреть, лядащий – бессильный, больной, негодный и ляд – чёрт: «Ну тебя к ляду!» У белорусов лядащик – дух, причиняющий людям порчу. Входя в человека или животное, демон порождает в нем болезненные припадки и безумную ярость. Ворогуша – лихорадка и враг (ворог) – дьявол; лихой – злой дух и болезнь у лошадей, старинное лихновъцъ (в Святославовом изборнике) – сатана, лихорадка (лихоманка, лиходейка), лихота – нездоровье, немощь, лиховатъ – быть нездоровым, чувствовать тошноту; тоснутъ – болеть, скучать и тошная – нечистая сила; шатун – чёрт и шат – обморок, головокружение, болезнь у собак; «тяжкая пришла», т. е. посетила болезнь, и тяжкун или тяжкий в значении дьявола; икота (икотка) – болезненный припадок и человек, одержимый бесом, икотница – страдающая икотою; притка – падучая и всякий нежданный, нечаянно приключившийся недуг («Мне на таком-то месте попритчилось!», а следующие выражения: «Эх ця притка принесла!», «Притка его ведать, откуда он!» – указывают на демона; сравни: «Кой чёрт тебя принес!», «Чёрт его ведает!») Лишай – гнойный струп на голове и дьявол. Тесная связь нечистой силы с болезнями, расслабляющими тело человеческое, подтверждается и следующими названиями: облом (от «ломать») – дьявол, домовой; костолом и кожедёр – злой человек, леший, чёрт; в числе болезненных ощущений известен и лом в костях…

По народному выражению, больной изнашивается: полнота и крепость его тела как бы поглощаются злобными демонами; напротив, исцелить (восстановить здравие) буквально означает: сделать человека целым…

Эпизодические, заразительные болезни слывут на Руси: поветрие, ветроносное язво и мор; с последним названием родственны слова: обморок – болезненный припадок, мгла, туман и обморочить…»

(А. Н. Афанасьев).

ВІСПА

Ще називали дух хвороби віспи – Воспа Іванівна, Оспиця, Гостя, Гостя Іванівна, Оспа Осповна.

Дух цієї хвороби персоніфікували в жіночому роді. Ставлення до хвороби було шанобливим. Тільки починалася епідемія – пекли млинці, пироги, йшли в хату до хворого, кланялися йому низько і просили хворобу, щоб змилостивилась. Здорових дітей мили водою, яка лишалася від хворого. Уявляли, що віспа – дух, який знаходиться в тілі хворого, тому з нею розмовляли, як з духом, звертаючись не до хворого, а до хвороби. Віспу закликали до себе в дім. Хворих на віспу парили в лазні, струпці заживляли горілкою, присипали попелом і пилом з вугілля.

На відміну від інших хвороб, які старалися прогнати, віспі догоджали: не мили підлогу в домі, не лили воду – віспа цього не любить. Смерть від віспи вважалася благом: ніби на тому світі кожна віспинка стане перлиною. Старовіри вважали, що дитя, яке померло від віспи, буде в перлинах, а прививку від віспи називали «печаткою антихриста».

У деяких місцевостях, коли починалася віспа, в сім'ях припинялися сварки, чоловік і жінка не лягали разом спати до одужання хворих, білизну не прали, в хату не заносили речей, які неприємні віспі, наприклад, дьоготь. Якщо віспа обминала якийсь дім, вважали, що вона образилася на ту сім'ю, просили у неї пробачення, запрошували в дім хворих дітей, або мати йшла із здоровою дитиною до хворої купувати віспу за гостинці. Здорова дитина мала цілуватися з хворою, їсти з нею з одного посуду, пити з одного кухля тощо. Лазня для хворих була завжди так натоплена, що ті часто втрачали свідомість. У тяжких випадках лікували вівсяними млинцями, які прямо з жаровні клали на ледь прикрите тіло хворого. Вважали, що і в разі смерті, і в разі одужання Оспа Осповна переходить в іншу людину. Щоб цього не сталося, особливим заклинанням випроваджували хворобу до лісу.

Ще називали віспу повєтріє (повітріє), вважали що вона приноситься злим вітром. Де він не повіє, де не змахне червоною хусткою, – скрізь все живе вмирає. Ніби їздить повітріє у летючому візку, до якого запрошує страшних привидів, – мару, а то й саму смерть.

МОРОВА ДІВА, МОРОВА ЯЗВА

Так в давнину уявляли всяку повальну хворобу. Показувалася вона в селі, обходила всі двори і хати, просовувала руку у вікно чи в двері, махала червоною хусткою, навіваючи на господарів смертельну заразу.

Коли вона з'являлася, усі жителі зачинялися в своїх хатах, не відчиняли ні вікон, ні дверей, і тільки нестерпний голод чи спрага примушували виходити з житла.

Уявляли морову діву худющою жінкою високого зросту (інколи на ходулях), з розтріпаними косами, в білому одязі.

За деякими переказами, вона їздить по світу у візку або примушує сильного молодця носити себе на плечах.

ВОДЯНКА

Ця хвороба може прив'язатися до тієї людини, яка вночі вип'є води, бо ніч – це час володарювання всілякої нечисті, і нечиста сила може засісти у воді, щоб причепитися до необережного.

У народі є повір'я, що від водянки треба випити води з розпареного цвіркуна.

ВОЛОСІНЬ

Дух хвороби, який називають у народі «косто'ід». Мучить жінок, які прядуть на свята і ще в святі п'ятниці. Об'їдає палець так, що з нього випадає нечиста кістка. Ще так називали всякого нечистого духа, волохатого, кудлатого.

ГИКАВКА

Якщо вірити забобонам, то це хвороба, яку напускають злі духи. Силою чародійного слова нечистий дух проклинає чиє-небудь ім'я; швидко летить нечисть на крилах вітру, і перший перехожий з таким іменем стає жертвою. Інколи намовляють гикавку на камінь чи на комах, і той, хто перечепиться через камінь чи ковтне комаху, підхоплює напущену хворобу.

Дух хвороби гикавки викликає істеричні припадки. При цьому людина бурмоче незрозуміло що; інколи вважали те бурмотіння пророцтвом. Голос, яким промовляла хвора людина, вважали голосом духа хвороби.

Одним з різновидів хвороби гикавки була німуха, німота, що відбирала мову у хворого. Виліковували від німухи знахарі.

Вважали, що гикавку неможливо прогнати з тіла хворого. Зі смертю хворого гикавка не вмирала, а переходила в іншу людину, особливо того, хто не в добрий час згадував нечисту силу.

Насилали цю хворобу чаклуни; замовляли якийсь предмет і клали його так, щоб людина спіткнулася і вилаялася. Зняти гикавку міг той же чарівник або сильніший. Прислухалися до бурмотіння хворого, щоб почути ім'я того, хто зурочив.

Гикавка супроводжувалася головокружінням, головним болем, слабкістю, втратою апетиту. Хворі на гикавку не здатні були виконувати найпростішу роботу.

ГОСТЕЦЬ

Так в народі називають суглобовий ревматизм. У замовляннях він постає в подобі особливого злого духа, який живе в темних місцях. Буває чоловічої і жіночої статі, переходить в людину різними шляхами. Поселяється в очах, шиї, у плечах або між плечима, у м'язах, грудях, серці, жилах, мозку, животі, кістках, колінах, руках, ногах, у всьому тілі.

Уявляли гостець темним, гнучким і невідступним, як тінь.

Ось що подає про цю хворобу Гійом Левассер де Боплан:

«…я говорив про хворобу, яку вони (козаки) називають гостець і якою часто хворіють.

Хворі на цю недугу (яка зветься у Франції «колтуном») цілий рік лежать без руху, ніби паралізовані, відчуваючи великий біль у нервах. Вони нестримно кричать від цього. Коли мине рік, якоїсь ночі їм так сильно пітніє голова, що вранці все їх волосся склеєне докупи і звисає одним широким пасмом, ніби хвіст тріски; від цієї хвилини хворий почувається набагато краще, а через кілька днів одужує, будучи в кращому здоров'ї, ніж перед недугою. Лише волосся виглядає жахливо, не можна його розчесати, а коли хотів би зрізати, то рідина, що виділяється через пори на голові, за два дні спала б йому на очі і він неодмінно втратив би зір…»

Про цю ж хворобу свідчить інший француз, дипломат Жан Бенуа Шерер (служив у Петербурзі в другій половині XVIII ст.) у своїй «Історії Малоросії»: «Козаків мучить своєрідна хвороба, яку лікарі називають «пліка», а місцевою мовою іменується вона «пошесть»… Далі Шерер повторює свідчення Боплана, але в нього є цікаві доповнення: «Ця хвороба, розповсюджена серед коней так же, як і серед людей, вважалася невиліковною, але дякуючи переміні повітря при переїзді в інші країни було кілька випадків одужання. Ця недуга йде, як вважається, від жорсткості або якої іншої прихованої якості води. Цікаво, що вона передається через статеві зносини, як венерична хвороба, і що іноді вражає новонароджених немовлят. Але коли діти дорослішають, вони виліковуються і навіть таким чином назавжди убезпечують себе від цієї хвороби».

ЗУРОЧЕННЯ, УРОКИ

Заочне насилання порчі. Ніби насилають уроки (зурочують, насилають порчу, злу силу, хворобу) на людей чаклуни і відьми. Роблять вони це з допомогою призору, заговору, напуску, відносу, обмови.

Наговор (заговор) і напуск. Наговорюють на хліб, сіль, воду, напускають по вітру і по сліду, підкидають наговорені речі і т. ін. Наприклад, вірили в народі, що при попутному вітрі чаклун бере в руки сніг або землю, кидає за вітром і каже шкідливе замовляння. Вважали, що чаклун-лихо-дій виходить на вулицю, стає проти вітру, промовляє потрібні злі слова, вітер підхопить – хто перший вдихне того вітру, той і буде зурочений.

Через наговорену сильним чаклуном річ досить переступити, на зачароване місце досить сісти, щоб захворіти! Іншому ж чаклуну потрібен заклятий порошок, щоб кинути його за вітром на жертву; і якщо хоч одна порошинка попала на людину чи на скотину – справа зроблена. Буває, що чаклун тільки злегка штовхне в плече – і людина зурочена.

Чаклуни беруть землю із свіжої могили, попіл з семи печей і підкладають в черевики визначеної людини. Дістають цвях з домовини, підкидають на конюшню, щоб коні хворіли.

Щоб занапастити молодих, зашивали їм у подушки волосся старої немічної баби, скіпки, кісточки з кладовища, вовчі ягоди. Знахар знімав порчу тим, що виймав те покладене, обпалював його на вогні свічки і пускав на хвилю.

Віднос. Псують відносом не навмисно і не зі злості, а ненароком: роблено було на іншого, а підвернувся сторонній, невинний чоловік, який підібрав наговорену, «порчену» річ.

Лікують у таких випадках знахарі, але вони мають бути сильнішими від тих, хто наслав порчу.

Спосіб лікування дуже простий: знахар йде на роздоріжжя і кидає там вузлик, куди зашитий попіл, вуглина і шматочок глини від печі. Таким відносом відводиться порча від того хворого, до якого кличуть знахаря.

Але віднос має свої небезпеки, так як той, хто першим підніме віднесений вузлик, неодмінно захворіє. А це, в свою чергу, матиме погані наслідки для першого хворого, вже вилікуваного від порчі за допомогою вузлика. Коли його душа в свій смертний час вийде з тіла, сатана скаже ангелу Божому, що, мовляв, ця душа моя, вона зналася зі мною, приносила мені на роздоріжжя хліб-сіль. Тому порча навіть знята шкідлива і для жертв, і для тих, хто її напустив.

Призор (озик, зглаз). Бувають очі у людей добрі і навпаки – злі, погані. Погане око, злий погляд – зурочує людей.

При зустрічі з людиною, погляд якої вважається недобрим, треба подумки промовляти: «Недобрий глаз не дивись на нас» і в уяві накрити власника злого погляду якоюсь посудиною.

Щоб попередити зглаз, прикушюють язик, тримають дулю в кишені, тричі плюють через ліве плече, тричі стукають по дереву, нашіптують на воду, якою умиваються або яку п'ють, одягають білизну навиворіт, називають дитину вигаданим іменем, підкурюють у хаті волоссям, умиваються зі срібної ложки, читають замовляння.

Наузи (чарівні вузли) на паску оберігають від призору.

Лікували зглаз так: брали воду незайману, з печі три вуглини, четвергову сіль. Все це клали у склянку, дмухали тричі над нею, потім тричі плювали вбік. Після цього раптово бризкали на хворого тричі, давали тричі сьорбнути, витирали груди проти серця.

Щоб запобігти призору, за повір'ями, дівчина мала погладити себе рукою нижче спини, потім провести тією рукою по обличчю, примовляючи: «Як ти в мене неглазлива, так і я щоб неглазливою була!» Призор знімали росою, яку збирали на Прокла (25 липня).

Від зглазу особливо оберігали дітей. Голе немовля гола бабуся обносила навколо лазні, примовляючи: «Зоря-зоряниця, візьми з раба Божого такого-то, призори денні і нощні».

Кума після хрещення брала з печі вуглину, йшла на перехрестя й кидала за спину. Потім поверталася не озираючись.

Якщо хто казав матері, що дитя гарне та миле, хвалив дуже, то мати повинна була облизати дитині лице тричі і тричі сплюнути. Те ж вона мала зробити й під час купання.

Старалися, щоб не було зайвих очей, коли корову доять; коли насіння готують до сівби; коли приплід з'являється – боялися зглазу.

Обмова (оговор). Порча може бути від оговору, коли «не в час мовиться». Оговор роблять навмисно чаклуни, а інколи випадково, безумисно. Буває так, що сусідка скаже сусідці, яка вийшла на вулицю після довгої хвороби: «Сиділа б краще дома». Та злякається й захворіє ще тяжче…

Притка. Порча буває від притки, яка вважається сильнішою від зглазу; її важко розпізнати, бо вона відрізняється складними й заплутаними ознаками. Непросто розібратися: чи схопило зненацька, без всілякої причини; чи припадок спровокувало давнє внутрішнє пошкодження, що зненацька загострилося; чи хвороба причепилася в лазні.

Вузли. Ніби, щоб зіпсувати кого-небудь, чаклун брав нитку з вовни і нав'язував на ній вузли. Цю нитку кидав у такому місці, де на неї міг би наступити той, кого хоче зіпсувати. В'язав вісім подвійних вузлів, і приказував: «1. Вийду на вулицю. 2. Кину в чисте поле. 3. На відстань. 4. Між двори. 5. В луки. 6. В моря. 7. В ліси. 8. В зибучі болота». А потім: «Хоч і тут залишу, куди піде, тут і буде». Робив це увечері без хреста. Якщо той, на кого порча намічена, наступить на заговорену нитку, спіткнеться і вилається – тільки скаже лайливе слово, як порча починає діяти.

Слід. Про слід людини є багато забобонів.

За переказами, по сліду напускають порчу: злі люди виймають слід, землю, де ступав чоловік, і кидають на дерево – хвороба не проходить від людини, всихає дерево, а з ним і зурочена людина. Звільнити під порчі може лише досвідчений знахар. Але якщо землю кидають на воду, то й знахар безсилий.

Ще слід у торбинці чіпляють в печі, а в димарі замазують глиною волосся приреченого: земля й глина сохнуть – на людину теж нападає сухота.

Нашіптують чаклуни над слідом – пов'язують волю визначеної людини.

Вимірюють крок людини скіпкою і спалюють її, примовляючи злі слова, – від цього у жертви віднімаються ноги.

Щоб позбутися порчі по сліду, кидали на вітер волосся хворого; спалювали на Благовіщення білизну зуроченого.

Вважалося, що наступити на чужий слід, – на лихо, ноги будуть боліти.

В народі вірять, що порчі можна позбутися, якщо ходити задом наперед. Ще вважали, що чаклун, який наслав порчу, зняти її не має сили, треба шукати знахаря.

Проти уроків допомагає свячена та богоявленська вода, але найкраще, за народним повір'ям, лікує вода, яку тричі виливають на камінь в лазні і підхоплюють в ківш, не даючи пролитися на підлогу. Цією водою поливають хворого, а ще п'ють її. При цьому примовляють: «Як на кам'янці – на матінці підсихає і пригорає, так на рабу Божому такому-то підсихай і пригорай!»

КОРОВ'ЯЧА СМЕРТЬ, ЧОРНА НЕМІЧ

У слов'ян це дух смерті рогатої худоби. За повір'ями, з'являлася вона в подобі корови, собаки, чорної кішки 18 лютого за н. ст. (5 лютого за ст. ст.) на Агафію-коровницю. Пізніше символом її став коров'ячий череп. Коров'яча смерть – тяжке лихо хліборобських племен. їй приносили жертви: добувши живий вогонь, спалювали у дворі півня, ще проганяли худобу через дим від живого вогню.

За свідченнями дослідників, одним із способів перестороги від коров'ячої смерті була ритуальна оранка навкруг поселення. Вночі нишком збиралися заміжні жінки в білих сорочках з розпущеними косами, брали в руки дубці, коси, серпи, одягали на вдову хомут, запрягали її в плуг і обходили село. При цьому зверталися до коров'ячої смерті з проханням піти геть, не чіпати худобу, погрожували косами та палицями.

На Агафію-коровницю освячували хліб із сіллю і чіпляли його коровам на роги, щоб уберегти від мору. В цей час якраз з'являється приплід у стайнях, і селяни, турбуючись про збереження ягнят і телят, забирали їх до оселі.

24 лютого на святого Власа творили різні обряди знову ж таки для збереження худоби: кропили корів свяченою водою, вночі ходили пастухи на роздоріжжя і рахували зорі, аби овець було більше, аніж зірок на небі. В Давній Русі цей день був присвячений богу Велесу – покровителю домашньої худоби, якого в християнстві заступив святий Влас.

Якщо господині гарно за корівками доглядали і вберегли їх від хвороби, то від 16 травня корови прибавляють молока.

КУМАХА, КУМОХА

Починаючи з Тарасія (10 березня) небезпечно спати вдень і увечері – кумаху можна наспати. До цього дня кумаха не нападає на людей – її стереже домовик, а далі втрачає над нею силу.

Кумахою називають особливу лихоманку, яка з'являється на початку березня. Живе вона в дрімучому лісі з іншими лихоманками.

Хворі на кумаху виходять на ті місця, де хвороба до них причепилася, сиплють навкруг себе ячневу крупу, кланяються на всі боки й кажуть: «Прости, Мати Сира Земля! Ось тобі крупи на кашу, ось тобі й кумаха!» Знову кланяються на всі боки і йдуть додому, вважаючи, що позбулися хвороби.

КУРЯЧА СЛІПОТА

Названа ця хвороба курячою тому, що, за народними повір'ями, її напускають злі люди, скребучи ножем, яким ріжуть старих курей, і пускаючи за вітром на того, кому хочуть відомстити чи нашкодити.

В народі відомо багато способів позбутися цієї хвороби. Треба сідати над діжкою з дьогтем, проказувати: «Дьоготь! Дьоготь! Візьми від мене курячу сліпоту, а мені дай світлі очі!» Вважають, що дьоготь в рідні з цієї хворобою і з жалості забирає до себе неприкаяну сліпоту. Після цього хворий повинен піти на перехрестя, сісти там і ніби щось шукати. Якщо хтось із прохожих запитає, що він робить, має відповісти: «Що знайду, тобі віддам», – потім втерти очі рукою і замахати на перехожого. Якщо виконати цей обряд – куряча сліпота зникне.

Ще передають, що від цієї хвороби дивляться в шпарину дошки, звідки випав сучок.

Сидять також над парою вареної волячої печінки і їдять її. Дуже корисною від курячої сліпоти вважається вода, яку беруть з того місця, де річка бере свій початок, або з тих місць, де річка не замерзає взимку, або вдосвіта з трьох непочатих криниць.

ЛИХОМАНКА

Слов'яни персоніфікували духи хвороб. Особливо цікавими є вірування і перекази про лихоманку (лихорадку, лиходійку). За повір'ями, лихоманок – дев'ять, а в більшості заговорів – дванадцять крилатих сестер; живуть вони в глибоких темних підземеллях пекла і уявляються злими страшними бабами: худими, розкуйовдженими, завжди голодними, іноді сліпими, безрукими, вислогубими. Зовуть їх ще бісиці-трясовиці. Одна з них – старша сестра – головує, скеровує дії інших, насилає їх на землю мучити людей.

У пізніших заговорах зустрічається 7, 10, 12, 40, 77 хвороб. Називають їх «дщерями Ирода (Ірода) – царя».

У назві кожної з хвороб вгадуються ті муки, якими вони терзають рід людський:

Трясея (трясучка, трясовиця, трясуниця, потрясуха, трясця) від дієслова «трясти», тіпає людиною, викликає високу температуру. Уявляли її бабою з очима, що вискакують з лоба; зуби стукотять, руки трясуться. Трясея нападає на людей разом з льодеєю та огнеєю. Але не з обома відразу, а з кожною окремо, бо льодея і огнея ворожі між собою. Трясея – страшна баба, волосся в неї збите в один клубок, лице в страшних глибоких зморшках; вчепиться в людину і трясе її, тіпає нею, витрясає душу.

Льодея – холодить як лід; кого вона мучить – той і на печі не може зігрітися, ще зовуть її озноба, зябуха, студенка, зимниця, знобуха, лідниця. Льодея – одна з хвороб, яка, за повір'ями, трохи поступається силою огнеї і трясеї. Льодея ніколи не зустрічається з огнеєю, але інколи приходить на зміну їй. Ця хвороба забирає в людини сили тихцем, нишком; при цьому хворий відчуває головокружіння і присмак крові в роті. Льодея приходить вночі з мороком. За уявленнями, пальці в неї сині, довгі, з маленькими голками замість нігтів. Вона запускає ті нігті-голки в тіло людини і холодить кров. Нападає часто весною, коли ще сонце не встигає прогріти повітря і землю. Здавна виганяли льодею міцними напоями.

Огнея (вогнея, огненка, вогневиця, гарячка) – насилає внутрішній жар. У південнних слов'ян – «грозниця» – вказує на зв'язок з грозою, з полум'ям блискавки. Огнея уявлялася в образі старої баби із зморщеним червоним лицем, палаючими очима і лисою головою. Одяг у неї червоного кольору, розвівається навіть в тиху погоду. Вона найстрашніша з усіх хвороб, найжорстокіша. В давні часи, щоб уберегтися від огнеї, парились в лазні, мисливці натиралися жиром. Вважали, що відганяє огнею амулет з тотемного звіра. Огнея нападає на слабких. Вона намагається випалити внутрішні органи людини, при цьому викликає невтомну жагу, котру не загасити водою. Сама ж огнея боїться спеки.

Якщо в селі з'являлася гарячка, то з хати, де були хворі, не випускали нікого і заходити з вулиці в хату нікому не дозволялося, щоб гарячка не перекинулася доброю людиною, не вийшла на вулицю для збору нових жертв.

Гнітея (гнітниця, гнітуха, гнітучка, черевуха) – хвороба шлунку, нутрощів; гнітить утробу, відбирає апетит, викликає рвоту.

Гринуша (грудниця, хрипуша, храпуша, гризачка) – стискає серце, груди, викликає хрипи, кашель. Гринуша лякає людей своїми криками, хрипами. За повір'ями, у кого біля оселі кричала сова, до того прийде гринуша. Нападає вона здебільшого на підлітків. Гострими зубами впивається в горло, а довгим язиком забиває людині рот і не дає розмовляти. Але не калічить, а лякає. У дорослих гринуша викликає хрипи, кашель, не дає дихати, зупиняє серце. Гринуша не визнає інших подруг-лихоманок і нападає на людей сама. Пересуватися їй тяжко. В дім проникає тільки з протягом.

Глохня (глухея, глуханя, глушня) – нападає на голову, закладає вуха, викликає глухоту, відбирає слух.

Костоломка (ломея, ломова, ломота) – ломить кості, ребра, спину: «…аки сильная буря древо ломит, такоже и она ломает кости и спину».

Пухнея (пухлея, пухлячка, дутиха) – насилає пухлини.

Коркуша (корчі, корчея) – жили зводить, насилає корчі.

Глазниця (глазея, очниця) – мучить людину хворобами так, що не дає очі стулити, разом з нею приходять до людини біси і кошмари, з розуму зводять.

Жовтуха (жовтея, жовтяниця) – жовчна хвороба, шкіра людини від жовтухи жовтіє «…аки цвет в поле». Лікували жовтуху гіпнозом або ще заганяли в щуку. Хворого примушували дивитися на рибу до тих пір, поки щука не засне і не пожовтіє, тобто, не забере хворобу. Щоб не захворіти жовтухою, носили на шиї бурштин.

Навія (невея, огнеястра) – від «нав», дух померлого, смерть; нави – покійники. В цій назві – зв'язок демонів-хвороб з деякими духами померлих. Навія – найстарша з сестер-лихоманок, вона найсильніша, якщо візьметься за людину – смерті не уникнути.

У слов'ян збереглося багато повір'їв, переказів, замовлянь та заговорів про хвороби.

«Звертаюся до вас, раб божий (такий-то), прошу, великі помічники, сказати мені: для чого виходять з моря-океану жінки простоволосі, для чого вони по світу ходять, відбивають від сну, від їжі, смокчуть кров, тягнуть жили, як черв'як, точать чорну печінку, пилами пиляють жовті кості й суглоби? Тут вам не хата-житло, не прохолода; ідіть ви в болота, в глибокі озера, за бистрі ріки і темні бори: там наїдки цукрові, напої медові, перини пухові – там буде вам хата-житло, прохолода по сю годину, по сей день, слово моє, раба божого (такого-то), кріпке-кріпке».

(Заклинання від лихоманки).

За повір'ями, 2 січня мороз і зима виганяють із пекла сестер-лихоманок з нечистю і ті шукають собі притулку серед людей в теплих оселях.

15 січня, на Сильвестра, знахарі проганяли хвороби заговорами та іншими магічними діями. Казали: «Сильвестр жене лихоманок за 77 верст».

Особливістю заговорів проти хвороб був перелік їхніх імен.

18 січня збирали сніг (перед Водохрещем) і тим снігом лікували недуги – оніміння ніг, головні болі, корчі.

На Максима, 11 травня, хворих на лихоманку відпоювали березовим соком.

2 грудня перші заметілі проганяють різні хвороби в яруги, урвища, тріщини, печери.

10 грудня північний вітер, якщо дме в цей день, змітає хвороби з землі.

Від лихоманки, малярії в народі знали гіркий полин, спориш, чортополох, хрін, траву «живучку», яку ще називали «лихоманочна трава».

МОР

Дух епідемії, повальної хвороби. Причиною масових захворювань вважали нечисту силу, непевну істоту, злого духа, якого треба було вигнати або не пустити на обжиту територію.

Щоб випровадити хворобу або запобігти їй, виконували спеціальні ритуали. Наприклад, щоб позбутися сибірської язви, робили людське опудало і викидали у вікно, а потім несли і закопували біля кладовища як дух хвороби. Вважали, якщо поселення в лісі, то мору можна не боятися: лісовик хворобу відведе. Щоб хвороба на худобу не прийшла з сусідніх поселень, на дорозі ставили ворота з жердин на зразок тріумфальної арки, обкладали землею і чіпляли на верхній перекладині ікону Георгія Побідоносця чи Іллі Пророка. Ще оборювали село. Скотину-падаль закопували там, де здохла, вважаючи, що так закопають дух хвороби. Коли зустрічали кого в час ритуальної оранки: тварину – вбивали, людину – лупцювали добряче, вважаючи, що то дух хвороби.

НІЧНИЦЯ

Хвороба дитини, коли маля не спить і увесь час б'є (сучить) ніжками. Жінки вважали, що то нічні духи – нічниці – лоскочуть ступні дитини, від чого вони блищать. Щоб вилікувати дитину, жінки виносили її на зорі на вулицю і тричі зверталися до зорі: «Зоря-зоряниця, забери безсоння-невгомоння, а нам дай сон-угомон».

Ще називають дитячу хворобу – лоскотун. Уявляли, що фантастична істота турбує малят уночі, лоскоче їх, не дає заснути. В замовляннях зверталися до сил небесних: «Матінко-Зоре вранішня, Матінко-Зоре вечірня, заберіть від немовляти лоскотуна, звільніть біле тіло, щоб воно до ранку відпочило».

О ПІВНОЧНИЦЯ

Опівночницю ще називають лунатизмом, а людей, які хворіють на цю хворобу, – лунатиками, ночеходами. Цю хворобу виганяють сімома прутиками або сорочкою дитини, яку міряють взад-вперед і навхрест ниткою, потім кладуть під поріг, щоб лунатик не міг через неї переступити.

ПЕРЕПОЛОХ, ПЕРЕЛЯК

Дух дитячого страху, переляку. Від переполоху на дитину одягали сорочку задом наперед. Вважали, що переполох від собаки не такий небезпечний, собака сам той переполох вигавкає. Набагато небезпечніший переполох від злого і мовчазного гусака, що поженеться за дитям; та й укус гусака заживає довго.

Якщо переляк не проходив, сорочку дитини міряли навхрест ниткою, яку потім клали під поріг, щоб всі її топтали. Коли й це не допомагало – йшли до знахаря.

П ІДТИННИЦЯ

Так називали хворобу, яка чіпляється до чоловіка, коли той напідпитку засинає під тином, на сирій землі чи мокрій траві.

ПРОСТУДА

Мабуть у світі немає людини, яка б не хворіла на простуду. В давнину ліків не знали, тому простуду, як і інші захворювання, лікували за допомогою засобів народної медицини: трав, настоянок, ягід тощо та силою слова – замовляннями.

Деякі народні цілителі та й сучасні лікарі вважають, що лікувати простуду медикаментами не слід. З їхньої точки зору правильне лікування – піст до 5 днів: можна їсти каші, фрукти і робити хворому клізми. Біль, чхання, кашель, температура необхідні і корисні для здоров'я, і поспішати їх позбутися за допомогою ліків не варто. Біль – важливий попереджувальний сигнал організму. Під час чхання дихальні шляхи і легені очищуються від шкідливих речовин і алергенів. А кашель звільнює організм від бактерій і вірусів. Якщо надміру глушити кашель ліками, це може призвести до запалення легень чи до іншого захворювання дихальних шляхів. Тільки коли кашель сухий, слід приймати відповідні лікувальні засоби. Температура теж важлива зброя організму, яку в жодному разі не можна «знешкоджувати» за допомогою ліків. Якщо вона не перевищує 39 градусів С, то сама по собі скорочує термін захворювання, нейтралізує віруси і бактерії.

Про все це знали давні слов'яни і уміло переборювали простуду. Якщо ж важко витримати піст і немає часу довірити своє здоров'я матінці-природі, слід звертатися до випробуваних віками засобів народної медицини, рецепти яких можна відшукати.

ПРОЩЕННЯ

У народі існує повір'я: якщо хто захворіє в лісі чи після купання, а сам знає за собою якийсь гріх проти цього водоймища (плював у воду, смітив тощо) або лісу (рубав дрова, ламав гілки), – то не вилікуватися йому ніяк інакше, як піти до лісу чи до ріки і попросити пробачення (прощення) тричі, кланяючись до землі і кладучи жертву – краще всього червоне яйце. Якщо після цього обряду за спиною покаянника почується шум гучний тріск, – значить, він прощений і буде здоровим.

СОНЯШНИЦЯ

Так називали черевні хвороби. Щоб їх вилікувати, знахар брав миску, в яку можна було налити три пляшки води, пеньку і ківш. Миску ставив хворому на живіт, пеньку запалював. Як загорялася – обмотував хворого. Через обпалене місце ніби виходить хвороба, яка знаходиться у хворому. Пеньку потім знахар клав у ківш, а ківш ставив у миску. Під час цих дій він шепотів замовляння, без якого будь-яке лікування не вважалося дійсним. Потім хворому давали випити цієї води – і він виліковувався. Але головна суть лікування в чудодійних словах замовляння.

СУХОТКА

Дітей, які хворіють цією хворобою, кладуть на деякий час в розщеплене дерево, потім тричі обходять з дитиною навколо дерева і розвішують на гілки дерева сорочку хворого. Повернувшись додому, купають дитину у воді, взятій з дев'яти рік чи криниць, і обсипають попелом із семи печей. Чехи, щоб вилікувати дітей від сухотки, купали їх у джерельній воді разом із собакою чи кішкою, щоб хвороба перейшла на тварину.

УТИН

Якщо з'являлися сильні болі в крижах чи ломоти в попереці, що не продихнути, це значить, що до людини причепився угин.

В таких випадках клали хворого животом на поріг хати, брали тупий косарик в руку, легенько постукували по спині хворого і вступали з угином в переговори, питаючи його і слухаючи відповіді: «Що рубаю?» – «Утин відсікаю». – «Рубай гарно, щоб вік не було!»

УДАР, СИНЯК (УШИБ)

Щоб вилікувати удар, прикладають до нього ялинковий попіл в суміші з яєчним жовтком.

Тих, хто сильно розбився, ніби треба виносити на те саме місце, де сталася біда, і молитися до землі, просити в неї пробачення: «Пробач, сторона, Мати Сира Земля!»

Щоб удар не розболівся, слід відразу примовляти: «Батенько, святе місце, не ти на мене найшло, а я на тебе, вже прости мене, Христа ради!»

ХОЛЕРА

Страшну хворобу холеру в народі ще називали птиця-юстриця. Ніби має вона вигляд чорної птиці з хвостом і зміїними головами. Вночі пролітає над селами-містами – де зачепить воду залізним крилом, там буде повальний мор. Про цю хворобу, яка спустошувала землю, в народі ходила загадка:

На морі-океані, На острові Буяні Сидить птиця-юстриця. Вона хвалиться-вихваляється, Що всього перебачила, Всього перепробувала: І царя в Москві, І короля в Литві, І дівку в намисті, І немовля в колисці.

Від холери ховалися. Заходили в нетоплену лазню, лягали на полицю і прикидалися покійником. Або зачиняли в хаті двері, завішували вікна – щоб хвороба подумала, що нікого немає вдома і пішла собі геть.

Уявляли дух цієї хвороби в подобі старої баби із страшним, злим, перекошеним муками обличчям. Де вона зайде переночувати – не лишиться жодної живої душі. В деяких місцевостях вважали, що дух цієї хвороби приходить із-за моря в образі трьох сестер – страшних дівиць у білих саванах.

Захисником від холери, як і від інших хвороб, вважали лісовика, інколи домовика. Померлих від холери виносили в закритих домовинах через вікна, щоб хвороба не запам'ятала поріг (вхід через двері). Забобонні люди вночі біля могили померлого закопували живу кішку – жертву хворобі, щоб вона змилостивилася і не забирала членів сім'ї. Відомі випадки, що в жертву холері приносили й живих людей, старих чи дітей, закопували разом з півнем, собакою і чорною кішкою. Холеру ототожнювали, бувало, з померлим від неї, влаштовуючи тоді пишні похорони самої хвороби.

ЦИНГА

За повір'ями, на північних островах і землях ходить страшна височенна баба, видима всім, розмовляє, як і люди. З'являється під різними личинами: наприклад, приходить до втомленого мандрівника у подобі молодої жінки, нещасний милується красою, солодко засинає, але сон той переходить у смерть.

Коли вітер свище на безкраїх просторах, цинга з'являється у вихорі, танцює і співає страшну пісню: «Тут усі голі, беззахисні! Тут немає ні співу церковного, ні дзвону Великоднього! Тут усі нагі й безпомічні!».

Часто ніби бачать, як стоїть вона на кормі дванадцятивесельного баркаса, а її сестри – лихоманки – сидять на місцях гребців, розкуйовджені, страшні й злі. Головне – їх не зачепити, не покликати, навіть ненароком не виказати себе, не показати свого страху – тоді вони поминуть.

Народ в уяві своїй поселив страшну хворобу цингу у далекі північні краї, а в товаришки приписав їй страшні лихоманки. Усе погане, недобре, неприємне, страшне – хвороби, недуги, напасті, голод – асоціювалися в народі з холодом, похмурою погодою, відсутністю вогню і сонця. Тому все погане жило далеко в холодних краях, де немає ні сонця, ні церков, і звідти приходило на слов'янські землі, приносячи біди і негаразди.

ЧУМА

Страшна хвороба, епідемії якої випустошували цілі села і містечка. Давні слов'яни персоніфікували духи хвороб, особливо ті, які найбільше дошкуляли, проти яких люди були безсилі. Поляки вважали, що чума їздить у двоколісному візку. В переказах лужичан вона з гуркотом їздить по вулицях опівночі на невидимій колісниці. В домі, біля якого зупиняється чума, буде покійник.

Наближаючись до міста чи села, чума точить свої стріли, і кого першого зустріне, – в того і вціляє, а потім вже заходить у місто чи село. Тому першими хворими бувають проїжджі або мандрівники. Як і відьми, чума може прибирати подобу кішки, коня, корови, птиці чи навіть мотка ниток; де вона показується – там виють собаки, туди прилітає ворона або сич і, сідаючи на дах, криком своїм віщують біду.

За повір'ями південних слов'ян, коли чума ходить, – півні хрипнуть і замовкають, а собаки втрачають здатність гавкати, виють лише та гарчать на непрошену гостю.

Українці в казках та переказах передають, що чума живе в тому краї, де немає ні собак, ні півнів, де не дзвонять дзвони церков, – у краї хмар зимових, на холодній півночі. За те, що чума відбирає у собак голос, ті переслідують її. Чума боїться собак, втікає від них, про це є в переказах: «…Селянин спав на копиці сіна. Пробудився від шуму і побачив величезну жінку в білих строях, з розвітреним волоссям, яка втікала від зграї собак. Вона скочила на драбину, вилізла до середини копиці та й почала дражнити собак. Ті гавкати не могли, тільки гарчали та вили. Селянин тихцем підкрався до чуми – він її відразу впізнав – і штовхнув з драбини ногою. Чума перескочила собак, посварилася кістлявим пальцем чоловікові, майнула швидко і щезла. Селянин дуже перелякався, і хоч залишився живим, нога в нього з того часу сіпалася…»

Півнячий крик і церковні дзвони визнані як цілющий засіб проти хвороб. Ще в народі вірять, що собака із своїм гострим зором і особливим тонким нюхом пізнає присутність нечистих духів, чує наближення чуми і смерті, кидається на них, як вірний сторож. Коли собака виє – вважають, це знак того, що вона бачить смерть.

У болгарів є перекази, що в давні часи кішка була старшою сестрою чуми і часто била її за лінощі та непослух. Тому чума не жаліє котів, вбиває їх, вони ховаються від неї за піч.

Коли була епідемія чуми, люди ховалися в помешканнях, не відчиняли вікон і дверей, тільки голод примушував їх виходити з осель. Чіпляли таблички, щоб обманути хворобу: «Приходь вчора», «Немає нікого вдома» і т. ін.

В Західній Україні, як ішла чума по селах, казали, що то – страшний гомін – поїзд чуми: сама морова діва в колісниці, а за нею всіляка нечисть у валці суне, хвороби та біси. Ніби з'являється страшний гомін у селах з гуркотом, шумом, виттям бурі.

Серби називали чуму куга. Уявляли її страшною кістлявою бабою.

За багатовікову історію Києва епідемія чуми неодноразово спустошувала місто. В літописах збереглися відомості про найбільші спалахи епідемій. Так, літописець писав у 1352 році: «Был мор силен, зело в Смоленске, и в Києве, и в Чернигове и во всей земле Русской смерть люта, и напрасна, и скора». В 1366 році морова язва знову спустошила Київ. Епідемії повторювалися в 1375, 1419, 1424, 1652 pp., a внаслідок спалаху з березня 1710-го по січень 1711 р. «…пуст город Киев остался».

Великий мор був під час російсько-турецької війни (1767 – 74 pp.). За період з 2 вересня 1770 по лютий 1771 р. померло від чуми в Києві близько 4000 чоловік. (Перед початком цього мору Григорій Сковорода гостював у Києві у брата, і його попередили Сили Небесні про загрозу смерті. Він негайно покинув Київ, після того укріпився у вірі своїй і в тому, що за Божим Промислом його, мандрівного «вчителя вічності», веде і вестиме Дух Святий. – Ред.). Хворі на чуму були в ті часи практично приречені: лікарі не знали, як лікувати, протичумної вакцини ще не існувало.

Епідемія чуми була в Києві ще у XIX столітті.

ЯЧМІНЬ, ЯЧМІНЕЦЬ

Досить неприємна річ – нарив на оці, чиряк. Вважали, що це буває від злого погляду або коли лихий вітер підвіє, від протягу.

В народі збереглося багато рецептів і порад, як лікувати ячмінь. Кажуть, що треба вколоти ячмінь на оці ячмінним зерном і віддати це зерно курці.

Слід обвести або притиснути ячмінець шлюбною обручкою і прочитати молитву – почне спадати; повісити голку на нитці і дивитися на кінчик голки, доки ячмінь не спливе сльозою.

Вважали, що роса, зібрана до сходу сонця на Купала, цілюща при всіх захворюваннях очей, особливо ж вона допомагає, коли на оці ячмінець. Найкраще, коли хворий сам іде на луки і промиває очі тією цілющою росою.

А попередити ячмінець за народними повір'ями дуже просто. Тільки око засвербить, слід взяти срібну виделку і обережно провести тричі повіку туди-сюди – ячмінець помине, не з'явиться, піде на болота (так при цьому і промовити). Те ж саме можуть робити чоловік і жінка один одному золотою обручкою.

З давніх-давен з хворобами боролися за допомогою заклинань, замовлянь, заговорів, звернених до сонця, світла, вогню, небесних божественних явищ і Світлих (Святих) Сил Небесних.

Окрім того, хвороби старалися обдурити, відвести, розказуючи про них різні історії – і правдиві і неправдоподібні. Таким чином народжувалися анекдоти, байки, в яких сміялися і над самими хворобами, і над ставленням до них. Адже сміючись людина швидше виліковується.

Отож сміймося на здоров'я!

Оповідки про хвороби зібрав і переказав Олексій Кононенко,

Рецепти на всі випадки життя

– Як ви себе почуваєте? – запитав лікар у пацієнта.

– Набагато краще, лікарю. Думаю, мені допомогли ваші ліки. Я дуже ретельно виконував те, що написано на пляшечці.

– А що там написано?

– Тримати міцно закритим.

– Лікарю, якщо я їстиму моркву кожного дня, мій зір покращиться?

– Звичайно. Ви хоч коли бачили зайця в окулярах?

У стоматолога:

– Не треба так широко відкривати рот.

– Ви ж самі сказали, що маєте ввести туди дзеркальце та інструменти!

– Так, але сам я залишуся тут.

– Лікарю! У мого маленького з'явився перший зубчик!

– Добре!

– І він зробив перший крок!

– Прекрасно!

– Але на першому ж кроці він упав і вибив перший зуб…

– О-о!

– Та втративши перший зуб, мій малюк вимовив перше слово!

– Овва!

– Знали б ви, що то було за слово…

В аптеці:

– Сода є?

– Буде на наступному тижні.

– Але ж печія у мене зараз!

– Є засіб, щоб печія трималася тиждень.

– Покашляйте.

Пацієнт кашляє.

– Будь ласка, ще раз, – каже лікар, – і голосніше. Пацієнт старається з усіх сил.

– Так-так… – задумливо промовляє лікар, – і часто у вас бувають такі напади кашлю?

– Лікарю, я більше не можу витримувати цю дієту. Уявляєте, я вчора ледве не відкусила своєму чоловікові вухо!

– Не страшно. Всього лиш якихось вісімдесят калорій.

Лікар каже чоловікові пацієнтки:

– Якщо ви не будете займатися з нею коханням хоч би один раз на тиждень, вона може померти.

Чоловік виходить до дружини.

– Що тобі сказав лікар? – запитує вона.

– Що-що? Ліків таких немає. Помреш ти…

– Як? Ви п'єте каву? – вигукнув молодий лікар, побачивши чашку з напоєм у руках пацієнта. – Це неможливо, кава для вас – отрута!

– Отрута? Але, мабуть, дуже повільна. Я п'ю її вже шістдесят років.

– Лікарю, все перепробував, ніяк не можу позбутися звички курити!

– А ось ці цукерки пробували?

– Пробував, не горять…

– Лікарю, у мене провали в пам'яті!

– Давно?

– Що давно?

– Ну, провали в пам'яті?

– Які провали в пам'яті? І взагалі, хто ви такий?

– Лікарю, наша доня стабільно втрачає вагу. Ми і на свіжому повітрі буваємо, і фізичні вправи регулярно…

– А як вона їсть?

– Ти бач! Ну відчувала я, щось ми забуваємо!

– Лікарю, мені увесь час сниться сон про пацюків, які грають у футбол!

– Ось вам пігулка, вип'єте перед сном і більше не будете бачити таких снів.

– А можна я її… завтра вип'ю?

– Чому?

– Та… сьогодні у них фінал.

ХІРУРГ

Гарно вихований лікар ніколи не встане з-за операційного столу передчасно.

– Мій чоловік такий застуджений!

– Скажіть йому, щоб якомога більше пив і відпочивав.

– Якщо це допомагає, тоді я взагалі не розумію, як він примудрився захворіти?…

Ганя розтовстіла і подалася до лікаря. Потім розказує Опанасові:

– Сказав лікар, що мені треба більше рухатися. Наприклад, два рази на тиждень ходити пішки з Києва до Борисполя і назад.

– Важкувато буде, жінко… Може ще що допоможе?

– Казав лікар, що допоможе, якби ми з тобою по п'ять разів на день кохалися.

– Ганю… Та до того Борисполя не так вже й далеко…

– Вас мучать еротичні сни? – запитує психіатр пацієнтку.

– Чому ж «мучать»? – дивується та.

– Лікарю, що треба робити, якщо вкусила гадюка?

– Перш за все, треба вияснити, чому вона вас укусила. Може ви на неї наступили. Якщо так, тоді треба вибачитись перед нею…

– Це що, допоможе?!

– Ну… у крайньому разі помрете з чистою совістю!

Зустрілися два випускники медінституту.

– Де працюєш?

– У платній клініці. Ледь-ледь зводжу кінці з кінцями. А ти?

– Ніде. Я став народним цілителем. Лікую безплатно.

– Але ж… мені казали, що у тебе триповерховий будинок, дача, авто…

– Лікування безкоштовне, а ліки – дорогі.

Молодий лікар приймає перші пологи. Коли все закінчилося, він запитує у професора про враження від його роботи.

– Молодий чоловіче, для першого разу непогано… Навіть добре… Але запам'ятайте, по сідницях треба ляскати дитину, а не маму!

Два лікарі-гінекологи в ресторані. Починається стриптиз.

– Оце – стриптиз?!

– Швидше б уже на роботу…

– Лікарю, лягаю спати, але продовжую думати про жінок! Не можу заспокоїтися, розслабитися…

– А ви закривайте очі і уявляйте море. Хвилі… Піщаний пляж… Горизонт… Думаю, допоможе.

За кілька днів пацієнт знову приходить з тією ж скаргою.

– Невже море не допомагає? – дивується лікар.

– Море заспокоює. Але ці дівчата в бікіні на пляжі!

Екзамен в медінституті:

– Що таке імпотенція?

– Імпотенція – це таке явище, при якому сила гравітації перевищує силу потягу до протилежної статі…

Приходить гарячий естонський хлопець на прийом до венеролога:

– Лікарю, у мене щось капає…

– Коли останній раз мали статеві зносини?

– Три дні тому.

– Не хвилюйтесь, це ви кінчаєте.

З ЩОДЕННИКА СТУДЕНТКИ

За добу випала річна норма місячних.

Закінчилися десять днів на морі. Ось я в літаку, а мої коліна, нарешті, разом.

Сьогодні Вася назвав мене скарбом. Значить, йому належатиме 25 %.

Початок вагітності був просто шикарним!

ОГОЛОШЕННЯ

Кодую від онанізму на день. Запитати Ганю.

Наркомани – дуже мужні люди. Вони не бояться уколів.

Психіатр до новенького:

– Хто ви такий?

– Я – Петро Перший!

– Ну, царів у нас багато…

– А я не цар! Я – авіаносець!

– Мій сусід вже п'ять років імпотент… А я, тьху-тьху-тьху, тільки два…

Лікар оглядає хворого. Його обличчя серйознішає.

– Ви не заперечуєте, якщо я скористаюся вашим мобільним телефоном?

– Будь ласка!

– Петре, це ти? Скажи, ти все ще шукаєш квартиру?

Повна жінка жаліється приятельці:

– Більше року ходжу в басейн, але ніяк не можу схуднути!

– А чому ти вирішила, що у такий спосіб схуднеш? Згадай хоч би, як виглядає кит…

– А що, бабцю, СНІД у вашому селі є?

– Та вже перехворіли всі, слава Богу…

– Ви скільки пива випиваєте за день?

– Чотири пляшки.

– А я вам дозволив тільки дві!

– Так і терапевт дві дозволив!

– Чому у студентів діти народжуються знервовані?

– Перші три місяці ембріон тривожиться: зробить мама аборт чи ні? Потім три місяці переживає: жениться тато на мамі чи ні? А в останні три місяці переймається: як утрьох можна прожити на дві стипендії?

Чоловік сильно обпікся. Лікарі сповіщають дружину, що врятувати його може тільки пересадка шкіри.

– Він з мене вже й так три шкіри здер! Хай тепер своєю обростає!

Заходить татко з сином в магазин. На вітрині зовсім одинакові автомобілі, тільки один більший, і, звичайно, дорожчий. Хлопчик показує пальцем на більше авто і слухати нічого не хоче. Тато його вмовляє. Хлопчик починає голосити. Діло доходить до дитячої істерії. Раптом підходить чоловік і до тата:

– Я психоаналітик, дозвольте поговорю з вашим сином?

– Попробуйте!

Чоловік підійшов до хлопчика і щось прошепотів на вухо. Хлопчик миттю заспокоївся, підійшов до тата і просить купити маленьке авто. Здивований тато доганяє психоаналітика і запитує:

– Ви – професіонал! Що ви йому сказали?

– Я сказав: «Якщо ти не перестанеш голосити, я відкушу тобі вухо!»

Молодий лікар запитує у досвідченого:

– Що краще, маразм чи склероз?

– Склероз, звичайно.

– Чому?

– Коли склероз, тоді забуваєш про маразм.

– Уявляєш, лікував одного від виразки, а розтин показав – рак!

– То дурниці! Я півроку лікував одного від жовтухи, а виявилося – він китаєць!

Приходить чоловік вирвати зуб. Лікар намучився з ним – ніяк.

– Хай тобі паровоз його рве!

За кілька днів зустрічає того пацієнта на вулиці – без зубів!

– Як?

– Ви сказали, я пішов на вокзал, прив'язався до потяга…

– Ну?!

– Три вагони з рейок зійшло, а він, зараза, і не схитнувся!

– Так ви ж без зубів!

– А зуби начальник вокзалу вибив…

В жіночій консультації:

– Чим ви годуєте дитя?

– Як чим? Бюстом!

– Рабинович, яка хвороба вам до вподоби?

– Чесотка: почесався і ще хочеться.

– А яку хворобу не любите?

– Геморой: ні собі подивитися, ні людям показати…

– Так, пане, від сьогодні ви повинні кинути курити, пити, не мати стосунків з жінками…

– Лікарю, але ж я мужчина!

– Можете продовжувати голитися.

– Ви чому запізнилися на роботу?

– У моєї дружини цієї ночі були важкі пологи. Через три тижні історія повторилася.

– Чому ви нині запізнилися?

– У моєї дружини цієї ночі знову були важкі пологи.

– Ваша дружина що, крільчиха?!

– Ні. Акушерка.

– Лікарю, я імпотент!

– Чому ви так вважаєте?

– Мені кожної ночі сниться 199 жінок!

– Це ж добре!

– Ага… Як же добре, якщо я їх тільки рахую…

– Лікарю, я сексуальний маніяк!

– Зараз перевіримо, голубе. Що зображено на цьому аркуші? – показує аркуш з малюнком трикутника.

– Ой, лікарю, я навіть вголос соромлюсь казати…

– А на цьому? – показує аркуш з малюнком квадрата.

– Лікарю, хіба можна про це говорити… А ви, часом, сам не того, не сексуальний маніяк?

– Оце тобі! Що ви таке кажете?

– А навіщо ви тримаєте в столі такі малюнки?!

Пацієнт поскаржився лікарю на статеве безсилля. Лікар порадив, щоб він сам собі навіював. Після кількох сеансів потенція зросла. Дружина зацікавилася, їй дуже хотілося дізнатися деталі. Уночі вона підкралася до дверей ванної кімнати і почула голос чоловіка, який якраз займався сеансом самонавіювання:

– Це не моя дружина! Це не моя дружина! Це не моя дружина!

– Нервове захворювання вашої дружини не є небезпечним. З таким неврозом вона може жити довго.

– А скільки ще протримаюсь я?

Хлопець прийшов до хірурга.

– Що у вас? – питає лікар.

– Мене дівчина кинула…

– Мабуть, вам до психотерапевта.

– …я пролетів п'ять метрів і вдарився головою об стінку…

– Вас вже прооперували?

– Так.

– Ну, і як?

– Дві тисячі гривень…

– Я питаю, як ви?

– Тільки одна тисяча гривень…

– Ви мене не зрозуміли. На що скаржитесь?

– Дорого…

– Так, пане, вам треба частіше митися, – каже лікар.

– Але ж я кожного дня приймаю ванну!

– Тоді частіше міняйте в ній воду!

– Ганю, чому така сумна?

– Лікар сказав, що моєму Панькові залишилося жити два місяці!

– Ой лишенько, це ж тобі як важко!..

– Отож! Вже шостий місяць минає, а він – живий!

Лікар до молодиці:

– Роздягайтеся.

– А далі?

– Лягайте на канапу.

– А потім?

– Буду лікувати.

– Не треба!

– Чому?

– Вдома такого ж лікаря маю.

Чоловік забирає дружину з немовлям із пологового будинку. Син глипнув на татка і заплакав.

– Чому він плаче? – нервує чоловік.

– Він чужих боїться…

Санаторій. На лавці сидить молода мама з донечкою і читає газету. Підходить юнак і наміряється сісти поруч. Дівчинка каже:

– Зайнята!

– Лавка?

– Ні, мама!

– Ось вам снодійні таблетки. Цього вистачить на два місяці.

– Але ж, лікарю… я б не хотіла спати так довго.

ОГОЛОШЕННЯ В ПОЛОГОВОМУ БУДИНКУ

Діти видаються батькам тільки в тверезому стані.

ОГОЛОШЕННЯ В РЕНТГЕНІВСЬКОМУ КАБІНЕТІ

У зв'язку із зимовим похолоданням робимо тільки термінові переломи.

– Лікарю, мені важко дихати!

– Так навіщо ж ви над собою знущаєтесь? Не дихайте!

– Лікарю, мій син заїкається.

– Завжди?

– Ні, тільки коли розмовляє.

Лікар не знає, який діагноз поставити хворому. Запитує:

– А у вас раніше таке було?

– Було, років п'ять тому.

– Так-так… Значить, рецидив…

До лікаря на прийом приходить «кадр»: пика червона, руки тремтять, сам обірваний, брудний. Лікар глянув, бренькнув пальцями по шиї:

– Що, любитель цього діла?

– Ну, ображаєш! Професіонал!

В пологовому будинку сестричка кличе одного з гурту чоловіків:

– Вітаю, у вас народився син!

Підбігає інший:

– Це несправедливо! Я прийшов раніше від нього!

Телефонний дзвінок в лікарні:

– Лікарю, мого чоловіка переїхав каток! Що робити?!

– Перешліть мені його факсом. Розберусь…

Татко в пологовому будинку:

– Господи, двійнята!

Сестричка:

– Ні, поки що тільки один, але наступного разу приходьте тверезим.

– Мамо, а звідки беруться діти?

– Доню, це досить довга історія. Я тобі її потім коли-небудь розкажу.

– Мамочко, ну хоч сам початок…

Екзамен з анатомії. Студентка:

– Печіночка складається із…

Професор:

– Не печіночка, а печінка. Розкажіть краще про селезінку.

– Селезень складається із…

Медкомісія у військкоматі.

– На що скаржитесь?

– Я короткозорий.

– Нічого. Будете сидіти в першому окопі… Наступний! Що у тебе?

– Короткозорість.

– Ну, хлопці, ви даєте! Бачиш ці букви?

– Ні.

– Іди ближче. Тепер бачиш?

– Ні.

– Підійди впритул. Бачиш?

– Наче бачу…

– Годний до рукопашного бою.

– Лікарю, в мене у вухах дзвінки теленькають!

– А ви не відповідайте.

Розмовляють двоє:

– Я вчора таку кралю в ліжко поклав, пальчики оближеш!

– Везе тобі! А в мене останнім часом одні старушенції…

І два віруси грипу полетіли далі.

– Лікарю, Петренко з другої палати погано себе почуває!

– Треба казати: пацієнт Петренко думає, що він погано себе почуває. Це новітній погляд на сутність хвороб!

Наступного дня.

– Лікарю, хворий Петренко думає, що він помер…

На прийомі у психолога.

– Лікарю, у мене серйозна проблема. Я нещасливий. Я дуже нещасливий!

– Давайте розберемося. В чому, власне, справа?

– Ну… просто я ніяк не можу стати щасливим!

– Чекайте! Навіщо стільки песимізму? Є багато способів стати щасливим, наприклад, поїхати десь далеко… Пробували?

– Не допомагає…

– А щеня чи кошеня завести?

– Пробував…

– А… коханочку, наприклад? Перевірений спосіб!

– Було… Ніякого щастя…

– У вашому випадку залишається чи не єдиний шанс. Ідіть у цирк і подивіться на клоунів!

Пацієнт стає на підвіконня:

– Лікарю! Я – клоун!..

– Тебе вже виписали з лікарні для психічно хворих? Швидко…

– Там так погано годують! Я вже через день зізнався, що я – не Наполеон.

РЕКЛАМА ПРОНОСНОГО ЗАСОБУ

Наші нові ліки діють м'яко і ніжно, навіть не турбуючи вас під час сну…

РЕКЛАМА ЖУВАЛЬНОЇ ГУМКИ

Фірма «Дірол» почала випуск нової гумки для жування із запахом запаху із рота.

РЕКЛАМА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Дорожчим від власного здоров'я може бути тільки лікування.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Для хворого українця важливо не те, як його будуть лікувати, а щоб лікар був хороший.

– Пані, підготуйте свого чоловіка до найгіршого.

– Лікарю! Він… помре?

– Гірше. Він більше не зможе пити пиво.

ДІЛЬНИЧИЙ ЛІКАР

Якщо ви простудилися, краще всього поставити банки. Банку лікарю, щоб виписав рецепт, півбанки сусідові, щоб збігав за ліками, і ще банку лікарю, щоб виписав лікарняний.

– Куме, а що таке парапсихологія?

– А це, куме, коли ти заходиш до психолога в кабінет, а там їх двоє…

На кораблі під час плавання захворів моряк. Лікар подивився, послухав і задумався.

– Лікарю, щось серйозне?

– Та… при таких симптомах я рекомендую хворим морські прогулянки…

Після сеансу Кашпіровського чоловік виявив, що у нього відсутній член. Дружина:

– А я тобі завжди говорила, що то у тебе бородавка!

Психіатр заспокійливо говорить пацієнту:

– Прошу вас лягти, розслабитися, не думати ні про що погане. Розкажіть мені про ваші проблеми, а я попробую вам допомогти.

– Лікарю, невже ви зможете позичити мені гривень 100?

Чоловік захворів. Ангіна. Телефонує до знайомого лікаря і пошепки запитує:

– Микола вдома?

– Ні, – теж пошепки відповідає дружина лікаря, – приходь швидше.

Психіатр вітає пацієнта з прогресом в лікуванні.

– Який прогрес! – обурюється той. – Ще п'ять місяців тому я був самодержцем всєя Русі, а нині – ніхто!

Пацієнт скаржиться на хвороби, на медицину, яка не в силах йому допомогти. Лікар розводить руками:

– Ну, знаєте, вічно юним не будеш.

– Я не хочу бути вічно юним, я згоден бути вічно старим.

ТЕРАПЕВТ

Лікар завжди дає побільше порад у надії на те, що хоч би до однієї з них хворий прислухається.

– Лікарю, я жити буду?

– Звичайно! Ще цілу годину!

Хірург виконав недопустиму операцію і буде закритий. Років на п'ять.

– Лікарю, я погано вимовляю букву «ч».

– А мені здається, що ви навіть дуже добре вимовляєте букву «ч».

– Ну, не човчім…

– Лікарю, на мене ніхто не звертає уваги! Я така бридка! Не показуюсь на люди. Цілий день валяюся на дивані і комплексую. Що робити?

– Голубко! Не хвилюйся так. Ви навіть дуже нічогенька. Але раджу вам якомога більше працювати. Трудитися і ще раз трудитися! Ми ж усі знаємо, що тільки труд зробив людину із… ну, самі розумієте кого…

– Яка різниця між лікарем і кіллером?

– Кіллер убиває без наркозу.

– Лікарю, – збуджено нахиляється жіночка до психотерапевта, – мені здається, що мій чоловік мені зраджує. По понеділках він на якийсь час десь зникає, повертається веселим, задоволеним, очі горять. А через день-два знову починає нервувати, втрачає до всього інтерес…

– А-а-а, так це він до мене ходить.

Пацієнт оклигує від наркозу:

– Лікарю, я щось ніяк не можу нащупати свої ноги…

– Бачите, нам довелося ампутувати вам руки…

– Для покращення травлення я п'ю пиво, при відсутності апетиту я п'ю біле вино, коли низький тиск – червоне вино, коли високий тиск – коньяк, коли ангіна – горілку…

– А воду?

– Такої хвороби у мене ще не було.

ТЕРАПЕВТ

Там, де є спиртне, гепатит відпочиває.

Кашпіровському телефонує чоловік:

– Алло, я хотів би пройти у вас індивідуальний курс лікування. Можна прийти в п'ятницю?

– Ні, на жаль, у четвер ви зламаєте ногу.

– В чому різниця між психіатром і психологом?

– Психіатр випише хворому, який поскаржиться на безсоння, реланіум, а психолог порадить рахувати овець.

– Лікарю, кожної ночі мені сниться, що мене викидають з літака без парашута!

– Спіть з парашутом!

– Лікарю, мій чоловік, здається, не сповна розуму, кричить, що він важна птиця!

– Увесь час кричить?

– Ні, тільки коли зерна поклює.

Прибігає Петька до Василя Івановича:

– Ці лікарі коли-небудь тверезими бувають?! Ось, Василь Іванович, принесли результати твого медогляду. Дивись, у графі «діагноз» написали твої ініціали – ВІЧ!

В операційній. Сестра:

– Лікарю, ми його втрачаємо!

– Ну, не переймайся ти так! У нас таких ще ціла палата.

У лікаря вдома забився унітаз. Викликав слюсаря. Той пару разів стукнув молотком, замшив прокладку, закрутив шайбу. Потім:

– З вас 50 гривень.

– Скільки?! За п'ять хвилин роботи? Я нейрохірург, я 7 років навчався спеціальності, але мені за п'ять хвилин роботи не платять 50 гривень!

– Знаю. Коли я був нейрохірургом, мені теж так не платили.

Перед операцією хворий з надією питає:

– Ну як, лікарю?

– Не хвилюйтеся! З нинішнім рівнем життя ви нічим не ризикуєте.

– Я краще помру, аніж погоджуся на операцію!

– Не гарячкуйте! Одне другому не заважає.

ПСИХІАТР

Не буває здорових людей, бувають недообстежені!

– Ну як, ви вже не вважаєте себе псом?

– Та ну що ви, лікарю?!

– Будемо вас виписувати. Бачу, ви тепер здорові.

– Звичайно. Третій день ніс холодний.

Молода сім'я дивиться черговий телесеанс Кашпіровського. Він:

– Ну не вірю я йому!

Показує в екран дулю. Великий палець збільшується в три рази! Він шокований. Вона:

– Краще б ти щось інше показав…

УРОЛОГ

Краще синиця в жмені, ніж «утка» під ліжком.

Телефонний дзвінок в морг:

– Алло, до вас Іваненко І. І. поступала?

– Одну хвилинку… Так, сьогодні вранці.

– Як вона там?

– Лікарю, я бачу тільки рухливі предмети…

– А як же ви сюди дійшли?

– А я головою сіпав…

ОГОЛОШЕННЯ

Чарівна блондинка за помірну плату зробить усе, щоб скрасити вечір чоловікові літнього віку: поміряє тиск, поставить клізму, крапельницю, внутрішню ін'єкцію, викличе лікаря…

Молодиця приходить на прийом до гінеколога. Той після огляду сповіщає, що вона вагітна і ставить їй на живіт штампик. Вдома вона разом з чоловіком намагається прочитати напис, і це вдається зробити тільки через лупу: «Якщо ви зуміли прочитати цей текст неозброєним оком – везіть дружину в пологовий будинок».

– Голубе, ти ж у мене розумний і знаєш, що всі хвороби від нервів?

– Ну, і?…

– Останнім часом ти дуже нервував, і мені здається, що у тебе буде сифіліс…

Лікар переглядає результати аналізів і обличчя його стає все похмурішим.

– Лікарю! Невже все так погано? Скажіть хоч, скільки мені залишилось?

– Десять.

– Що – десять? Років, місяців, тижнів, днів?…

– Дев'ять, вісім, сім…

– Пані, а що буде, як я вас поцілую?

– Ти анатомію вивчав? Нічого не буде!

СТАРША МЕДИЧНА СЕСТРА

Хворіти – майстер, а померти не вміє.

ПАТАЛОГОАНАТОМ

Коли вчаться писати, тратять папір, коли вчаться лікувати, тратять людей.

– Нічого не можу у вас визначити! Ви здорові! – підводить підсумок огляду лікар.

– А якщо я вам скажу, чим я хворію, ви поділитеся зі мною гонораром?

– Лікарю, я… цей… Сидорчук. У мене… цей… як його… склероз.

– А… Як там вас… Іванчук! Ну з вашим… як ви сказали… поносом… до цього… до окуліста!

– Микито, а чому твоя сестра вирішила стати дантистом?

– О! їй дуже подобається, коли чоловіки, дивлячись на неї, відкривають рота і витріщають очі!

– На жаль, нічим не можу вам допомогти! – зітхнув приватний дантист, похмуро дивлячись на абсолютно здорові зуби клієнта.

Після обстеження:

– Лікарю, а мені пиво можна?

– Яке пиво?!

– Ну… в майбутньому…

– Яке майбутнє?!

– Лікарю, у мене щось десь болить…

– Зараз я випишу вам якісь пігулки…

У поліклініці в черзі:

– А ви теж любите дивитися мексиканські серіали?

– Ой, здається я не в той кабінет…

– Лікарю! Здається у мене в задниці рак!

Лікар після обстеження:

– Голубе! Там у вас камінь!

– Ото за тим каменем він і живе!

Лікарі кількох лікарень п'ють коньяк.

– Колеги! Ми недавно пересадили нирку, і вже через місяць чоловік пішов шукати роботу! – вихваляється один.

– А ми недавно пересадили легені, і хворий через два тижні пішов шукати роботу! – гордо заявляє другий.

– А у нас… Недавно пересадили одного лікаря в крісло головного лікаря, і вже наступного дня… півлікарні шукало роботу.

ПСИХОЛОГ

Якщо у вас безсоння, треба лежати із закритими очима і повільно рахувати про себе: «Один – бегемотик стрибнув через річку, два – бегемотик стрибнув через річку, три – бегемотик стрибнув через річку…» Головне – треба приказувати «гоп-гоп-гоп» після кожного 5679 стрибка.

– Чому я так повнію, лікарю?

– У вас в організмі надлишок рідини.

– А мені здавалося, що я так мало п'ю… Добре, тепер сік і віскі – без льоду!

– Лікарю, ось мої аналізи!

Лікар бере пробірку з кров'ю, випиває.

– Нормально…

Пацієнт нишкне в кріслі. Лікар бере сечу, випиває.

– Нормально…

Пацієнт вирячив очі. Лікар бере з коробочки кал, нюхає, а потім вистрілює з пальця пацієнтові в лоб. Той відхиляється.

– Лікарю, ви що?!

– А-а-а, голубе! У вас нерви не в порядку!

– Лікарю, я так кашляю, що мене всього вивертає!

– Вам треба негайно кидати курити!

Пацієнт підсовує лікарю купюру. Лікар:

– Ну… не зразу. Різко кидати курити – зашкодить. Поступово, поступово…

– Алло! Це швидка допомога? Порятуйте! Мені залишилося жити секунди!

– Одну хвилинку…

Операція в сільській лікарні:

– Сестра, наркоз!

– Який, лікарю?

– Наш… місцевий…

– Баю, баюшки, баю…

СЕКСОПАТОЛОГ

В ліжку можна робити все, що приносить задоволення обом, навіть читати.

– Тут боляче?

– Боляче.

– А тут?

– Боляче!

– А тут?

– А-а-а!!! Більше я вам нічого не скажу!

– Без сумніву, вас отруїли!

– Господи! Лікарю, як, чим?!

– Не турбуйтеся, розтин покаже!

В палату заходить чоловік:

– Хто здавав аналізи 5-го числа?

– Я! – підняв голову один з ліжка під вікном.

– Якого ви зросту?

– Метр сімдесят.

Чоловік мовчки виходить. Хворий йому вслід:

– Лікарю, а як мої аналізи?

– Я не лікар. Я – тесля.

– Любить, не любить, любить, не любить…

– Лікарю, залиште мені хоч трохи зубів!

Симпатична жіночка-стоматолог до пацієнта, вмикаючи бормашину:

– А пам'ятаєш, Володька, як ти в школі мені кнопки підкладав?

– Кожної ночі, лікарю, мені сниться один і той же сон: переді мною двері з написом. Я їх штовхаю, але ніяк не можу відкрити.

– А що написано на дверях?

– «До себе».

Пацієнт приходить до окуліста:

– У мене досить дивний випадок дальтонізму. Я не бачу один колір.

– Який?

– Звідки мені знати? Я ж його ніколи не бачив!

– Лікарю, у мене СНІД!

– Ну що ж… Я можу вам порадити поїхати в Одесу на лиман, на грязі…

– Це якось допоможе?

– Принаймні будете потроху звикати до землі…

Молодиця з малям приходить до лікаря і пояснює, що у дитини понос, страшний кашель, алергія, викривлені ніжки, дитя погано бачить і чує тощо. Лікар все це мовчки вислуховує і починає роздягатися.

– Лікарю! Що ви робите?

– Чим лікувати таку дитину, ліпше вже зробити нову…

– Сестро! Ампутуємо хворому ліву ногу.

Хрусь!

– Я сказав – ліву!

Хрусь!

– Я сказав – ногу!

Хрусь!

– Я сказав – хворому!

В кабінет з написом «Логопед» несміло просовує голову чоловічок і запитує:

– Мона?

– Не мона, а нуно! – відповідає логопед.

Дівчина:

– Лікарю, я прийшла до вас за порадою.

– Я вас слухаю.

– Ви знаєте… у мене прищі на обличчі, і тому в мене… ніхто не… закохується. Що робити?

Лікар задумливо.

– Прищі і ніхто не закохується… Ніхто не закохується і прищі… Якесь замкнене коло…

– Лікарю, розумієте, у мене проблема. Я говорю, але мене ніхто не чує, всі думають чомусь, що я мовчу. Ось недавно на весіллі у друга я встав, привітав жениха, наречену, батьків, випив чарку, сів. Друг потім підійшов до мене і каже: «Ти зовсім знахабнів, встав, помовчав, вижрав горілку і сів. Ні слова не сказав!» Як мені бути?

Лікар підняв голову:

– Ну, і довго ми ще будемо мовчати?

Лікар оглядає хворого, похмуро хитає головою… Хворий:

– Лікарю! Що у мене?

– Ех, голубе…

– Вилікувати можна?

– Операцію треба робити. Але відразу скажу, дуже складну операцію. Дуже!

– Ну… а надії які? Жити буду?

– Жити? Після такої операції? Мабуть, будете. Хоч, відверто кажучи, я б вам не радив…

Стоматолог оглядає пацієнта:

– Ну і дупло! Ну і дупло! Ну і дупло!

– Навіщо ви тричі повторюєте? – запитує пацієнт.

– Я сказав один раз. Двічі відгукнулася луна.

Дівчина прийшла до гінеколога, не звертаючи уваги на чоловіка у білому халаті, який щось писав за столом, роздяглася, сіла в крісло, поклала ноги. Чоловік:

– Вище!

Підняла ноги вище. Чоловік:

– Вище!

Підняла ще вище. Чоловік:

– Я вам кажу – вище!

Дівчина:

– Куди вже вище?!

Чоловік:

– Кабінет гінеколога поверхом вище. Тут – перукарня.

– Лікарю, ви знаєте, – каже соромливо юнак, – у одного мого знайомого підозра на венеричну хворобу.

– Ну що ж, – усміхається лікар, – скидайте штани і показуйте вашого знайомого.

Чоловік заходить на прийом до лікаря. Медсестра:

– Можемо вас якісно обстежити! Якраз отримали японський комп'ютер! Принесіть сечу на аналіз – знатимете стан свого організму.

Чоловік здивовано:

– Яка сеча, якщо у мене лікоть болить?

Але пішов додому і для приколу до своєї сечі додав сечу жінки, пса і з відстою свого авто. Приніс.

– Зачекайте півгодини, – каже сестра.

За півгодини отримав результати:

1) у пса чумка;

2) у дружини грибок і, до речі, у вас теж;

3) в автомобілі поршневу давно треба міняти;

4) у вас туалет дуже вузький – коли ви там займаєтесь онанізмом, ви увесь час б'єтесь ліктем об стінку.

Курять два хірурги:

– Знаєш, – говорить один, – коли я вперше ампутував ногу, від хвилювання таки помилився.

– Серйозна помилка?

– Ні, просто переплутав ногу.

– Ну і що тобі сказав гінеколог?

– Годна!

Приводить мама хлопчика до лікаря:

– Лікарю, подивіться, будь ласка, що у нього з пісьою…

Лікар після огляду:

– Так-так… Від сьогодні пісю називаємо членом і починаємо лікувати сифіліс.

– Ви гінеколог?

– Ні, але подивитись можу…

Кашпіровський сказав дівчинці: «Кинь милиці і йди!» Вона кинула і пішла…

– А чим вона хворіла?

– Свинкою.

– А милиці навіщо?

– Дідові несла.

– Лікарю! Лікарю! Що це у мене?!

– Де?… О Господи! Що це у вас?!

Після операції:

– Лікарю, як пройшла операція?

– Який я тобі лікар, сину мій, я – апостол Петро…

– Хворий, скільки вам років?

– Скоро сорок буде…

– Не буде…

Приходить чоловік до лікаря і з порога:

– Мене все нервує!

Лікар:

– Вибачте, що ви сказали?

Чоловік із криком:

– Не зли мене, стерво!

– Ну що ж ви так кричите? Я ще навіть не доторкнувся до вашого зуба.

– Як?! Ви ще до нього буде торкатися?

– Я тут дівчину зустрів: очі – вишеньки, груди – персики, фігурка – налита, мов яблучко… Може, це любов?

– Ні, це авітаміноз, фрукти їсти треба!

У пологовому будинку:

– Ви батько новонародженого?

– Я!

– Дуже жаль, але ми маємо для вас неприємну звістку: дитя народилося з шістьма кулачками!

Батько – беркиць! – без тями!

– Ха-ха-ха, обманули дурачка на чотири кулачка!

Лікар говорить пацієнту:

– Прийміть дві пігулки, а завтра, якщо прокинетесь, ще дві…

Лікар під час огляду пацієнтів:

– Так-так… А вас наступного тижня подивиться Никодим Калістратович.

– А хто це?

– Наш патологоанатом.

Машина швидкої допомоги. В салоні жінка-лікар, фельдшер, водій і молоденький студент-практикант. Зупиняється на світлофорі. Раптом водій починає задихатися, очі вилазять з орбіт, судомиться, рве комір… Лікарка лупить його валізою по голові. Заспокоюється. їдуть далі. На наступному світлофорі історія повторюється. Студент-практикант несміло запитує у лікарки:

– Скажіть, це так теж можна зупиняти приступи астми?

– Та ні! У мене тиждень тому чоловік повісився, а вони дражняться…

– Хвора, заходьте, роздягайтеся… Чекайте, чекайте! Я хоч музичку включу.

Юна пацієнтка на прийомі у лікаря.

– Роздягайтеся!

– Ой, я соромлюся… Ви б не могли вимкнути світло?

– Як хочете…

– Тільки тепер я нічого не бачу. Куди покласти одяг?

– Кладіть сюди, на мій…

Бабця приходить до лікаря:

– Синку, у мене страшне як крутить живіт, але коли я пукаю, немає ні звуку, ні запаху!

– Ось вам пігулки, приймайте, через тиждень прийдете.

Через тиждень.

– Синку, що ти наробив?! Живіт крутить, як і крутило, пукаю, не чую, але ж тепер мені так воняє!

– Добре! Гайморит ми вважай вилікували, тепер займемося слухом!

Приходить чоловік до лікаря:

– Що мені робити – жінка зраджує, а роги не ростуть?

– Ну що ви?! Це ж образно. Жартома так кажуть…

– Слава Богу, а то я почав думати, що кальцію в організмі не вистачає!

Приходить жінка до лікаря підтягнути обличчя. Лікар:

– Можу запропонувати вам нову американську технологію.

– Давайте!

Поставив на потилицю болт і каже:

– Підкручуйте, коли треба.

Прибігає пацієнтка через тиждень.

– Лікарю, як не підкручую – мішки під очима!

– Пані! Це не мішки, це ваші груди, а якщо будете так підкручувати – скоро борода з'явиться.

Хірург говорить пацієнту, якого готують до операції:

– Вам абсолютно нічого боятися! Це моя шістнадцята операція, так що повинна ж вона кінець кінцем вдатися!

ТЮТЮНОВА ФАБРИКА «ПРИМА»

Чим раніше ви кинете палити, тим довше про це будете жалкувати.

ОГОЛОШЕННЯ

«Клініка пластичної хірургії шукає вас, виродки!»

У вагоні поїзда лунає крик:

– Допоможіть! Тут є лікар?

– Я – лікар! – із сусіднього купе вискакує напіводягнений чоловік. – Кому потрібна допомога?

– Мені! – радіє один з пасажирів. – Лікарю, скажіть, як називається хвороба горла з шести букв?

Заходить медсестра в палату:

– Хворий, прокиньтесь, ну, прокидайтесь!

Хворий прокидається:

– Що сталося?

– Я вам снодійне принесла…

Зустрічаються два психоаналітики:

– Добрий день, колего…

– Що ви маєте на увазі?

З ГАЗЕТ

У результаті демографічного вибуху в Китаї були контужені вісім акушерок.

Старий дід приходить до лікаря:

– Ви мені віагру не випишете? Мені не багато й треба… Половинку пігулки на день вистачить…

Лікар:

– Така порція навряд чи дасть якийсь ефект.

– Нічого. Мені щоб тільки на капці не пісяти.

Старому гінекологу надокучила робота, і він вирішив її поміняти. Згадав, що у молодості починав інженером-механіком, підучився трохи і пішов складати іспит – треба було повністю розібрати, а потім зібрати мотор. В результаті отримав найвищу оцінку. Екзаменатор:

– Ви прекрасно розібрали й зібрали мотор. Вклалися в терміни. Але найбільше здивувало і вразило комісію те, що зробили ви це через вихлопну трубу.

– Сестра, скажіть, а лежачим їжу дають?

– Дають, але її ходячі відбирають, залишається тільки «утка».

Четверта година ранку. На порозі чергової аптеки дівчина.

– Дайте, будь ласка, мені засіб від безсоння!

– Який?

– Тест на визначення вагітності.

Син не може відірватися від комп'ютера. Мама скаржиться лікарю.

– Доведеться його лікувати!

Мама:

– Як?

– Сигаретами, випивкою, дівчатками…

– Алло, швидка?

– Так.

– Приїздіть швидше! У моєї дружини біла гарячка!

– Як ви те визначили?

– Тут повна хата чортів, а вона їх не бачить!

– А це що за черга? Одні жінки.

– Тут їхній лікар.

– Чому ж вони так товпляться?

– Поспішають, мабуть.

– Одна за одною! Одна за одною! От скажені! Півсотні дівок і молодиць за зміну!.. А ви впевнені, що за тими дверима лікар?

– Хворий, а як ви засинаєте?

– Добре… Рахую до трьох і засинаю.

– Як, тільки до трьох!

– Ну… інколи до пів на четверту.

– Пацієнт, роздягніться! Тепер поверніться. Нахиляйтеся. Розведіть… Так… У вас геморой!

Пацієнт розпрямляється:

– Лікарю, ви що, не могли мені це в обличчя сказати?

Лікар слухає легені хворого і примовляє:

– Добре… Добре… Дуже добре…

– А що добре, лікарю?

– Добре, що у мене такого немає!

– Лікарю, як краще спати, ногами на схід чи на захід?

– Голубе, краще спати на Заході усім тілом!

– Серце у вас б'ється нерегулярно. Ви п'єте?

– П'ю, лікарю… Регулярно!

– Хворий, ваш пульс пульсує дуже повільно.

– А я нікуди не поспішаю…

– Лікарю, я жити буду?

– А смисл?

– Опісля того, як прийняв призначені вами ліки, мене всього вивернуло!

– Нічого дивного, ліки ж зовнішні.

– Лікарю, мені треба кинути курити?

– Зовсім ні, вам вже пізно.

Рум'яний розвеселий товстун-лікар оглядає хворого:

– Дорогенький, змушений вас засмутити. У вас рачок!

– Лікарю, а це… небезпечно? Я можу померти?

– Га-га-га! Та звичайно ж!

– Цікаво, чому лікар тримає в шафі скелет?

– Може, це його перший пацієнт…

– А тепер, хворий, зігніть коліно.

– В який бік, лікарю?

– Лікарю, скажіть, я буду ходити?

– Будете, але тільки під себе…

Хворий злякано заглядає через руку лікаря:

– А що за діагноз ви мені пишете?

Лікар:

– Це не діагноз, це – некролог…

Зібрався лікарський консиліум:

– Будемо лікувати хворого? Чи хай живе?

До лікаря на носилках вносять чоловіка, у якого в голові стирчить сокира. Лікар спокійно:

– В дитинстві грипом, жовтухою, свинкою хворіли?

– Лікарю, уявляєте, я упав з п'ятого поверху і нічого, і нічого, і нічого…

– В який інститут приймають без екзаменів?

– В Інститут Скліфосовського.

На з'їзді терапевтів виступає голова:

– Всі, хто за цю резолюцію, висуньте, будь ласка, язик і скажіть «а-а-а».

На прийомі у лікаря:

– П'єте?

– Не відмовлюся!

– Мені дуже не подобається ваш кашель!

– А що я зроблю, лікарю, іншого немає.

Масажисти розминають двох ревматиків. Один виє від болю, вигинається, а другий лежить абсолютно спокійно.

– Як ви терпите? – запитує перший. – Вашу хвору ногу місять, як тісто, а ви й не пискнете?

– Я не настільки дурний, щоб підставляти хвору ногу.

Секретарка у приймальні лікаря дуже здивувалась, коли з кабінету, мов ошпарена, вилетіла монашка і майнула блискавкою, нікого не помічаючи. Коли слідом вийшов лікар, вона запитала, що сталося.

– Я її оглянув і сказав, що вона вагітна.

– Але ж цього не може бути!

– Зате гикавку як рукою зняло.

– За усіма ознаками у вас починається гангрена, – сказав лікар дідусеві.

– А ви абсолютно впевнені? – розхвилювався дід. – Я знаю чимало випадків, коли людину лікували від одного, а помирала вона зовсім від іншого.

– Якщо ви кинете курити і пити, ви доживете до вісімдесяти років.

– Ех, лікарю, пізно! Мені вже вісімдесят три!

– Лікарю! У мене провали в пам'яті.

– І давно?

– З п'ятої години вечора 8 лютого минулого року.

Лікар оглянув удома хворих чоловіка і жінку. Після огляду родичі запитують:

– Ну як?

– Боюся, що обоє скоро овдовіють.

На прийомі у лікаря:

– Лікарю, я вагітна, а дитя лежить якось не так.

– Національність?

– Єврейка.

– Викрутиться!

Сидить Сократ, задумався. Підбігає до нього якийсь чоловік:

– Тут щойно пробіг убивець, ви його не бачили?

– А хто такий – убивець?

– Той, хто убив іншу людину.

– Кат?

– Ні, той, хто убиває без вироку.

– Воїн?

– Ні, той, хто убиває людину в її власному домі.

– Лікар не пробігав…

– Взагалі, я курю тільки на радощах, лікарю.

– Ну, дві-три сигарети на рік – це не страшно для здоров'я.

– Лікарю, а це правда, що шкідливо спати на лівому боці?

– Дивлячись на чиєму…

Юнак звертається до окуліста:

– Всього три тижні після весілля, а вже маю проблеми з очима – не бачу грошей!

– Лікарю, дякую, біль у спині пройшов. Що це було – радикуліт?

– Ні, просто підтяжки були перекручені!

– Лікарю, я вам тут квіти купив… Цукерки… Коньяк…

– А хто вам дозволив мої гроші тратити?

Лікар запитує пацієнта:

– Що вас примусило стрибати із шостого поверху?

– Жіноча брехня!

– Чоловік повинен мати характер. Не треба було так одразу стрибати з вікна!

– А як бути з її чоловіком, про якого вона збрехала, що він у відрядженні?

– Коли у вас тут болить?

– Коли дихаю.

– Добре, три дні посидьте вдома, не дихайте, а потім я до вас завітаю.

Лікар до хворого:

– Скільки ви важите?

– Нині 116 кг, максимальна вага була 121 кг.

– А мінімальна?

– 3 кг 600 г.

Чоловік приходить до лікаря:

– Скажіть чесно, якщо я вип'ю – горілка, коньяк, вино… – у мене судини розширюються?

– Взагалі, так…

– Тобто, тиск понизиться?

– Понизиться.

– Лікарю, це те, що мені треба!

– Але ж, послухайте, все одно потім судини звузяться!

– Лікарю! Невже ви думаєте, що я таке допущу!

– Лікарю, скажіть відверто, ви мене вилікуєте?

– По статистиці в подібних випадках із сотні хворих виліковується один.

– Значить, я майже не маю шансів?!

– Навпаки! Ви вилікуєтесь неодмінно! Вчора помер дев'яносто дев'ятий!

Лікар закінчує лекцію про необхідні дії під час відмороження.

– Ви все зрозуміли? Відморожену кінцівку треба розтерти снігом!

Голос із зали:

– Так. Але чим же розтирати влітку?

Жінка прийшла до лікаря:

– Мій чоловік розмовляє уві сні!

– Я можу виписати вам ліки, від яких він перестане розмовляти.

– Ні, ні! Просто випишіть такі ліки, від яких він буде розмовляти чіткіше!

Рідня хворого вручає професору мізерний гонорар:

– Скажіть, професоре, а він буде жити?

– Поки що ні.

– Здається, ви у мене вже були? – запитує лікар у пацієнта. – Нагадайте ваше прізвище.

– Іваненко.

– Плеврит?

– Ні, Микита.

– Допомогли вам ліки?

– Дуже допомогли! Тато їх випили… і мама… Тепер я маю власну хату.

Телефонний дзвінок на швидкій:

– Приїздіть швидше! Мій чоловік випив пігулку від болю в шлунку, потім пігулку від кашлю, потім від болю в серці і чарку горілки з перцем… Не встиг закурити цигарку, як щось вибухнуло!

Під час епідемії лікар, який кожного дня робив дуже багато уколів, написав на дверях свого кабінету: «Щоб зекономити час і домогти вам – прошу заходити в кабінет задки з голою гепою. Дякую!»

– Лікарю, мене вже дістало безсоння, я всю ніч кручуся з боку на бік.

– Якби я так крутився, я б теж не зміг заснути!

– Так що у вас із рукою?

– Я зламав її у двох місцях, лікарю.

– Вже тепер наперед будьте обережні. Більше не ходіть у тих місцях.

– Здоровий я, а чи хворий, все одно один раз на місяць я йду до лікаря. Бо ж лікар теж хоче жити… Він виписує мені ліки, і я йду в аптеку. Аптекар теж хоче жити… Потім я викидаю усі ті ліки к бісовій матері!

– ?!

– Бо я теж хочу жити!

Гарнюсінька молода медсестричка біжить коридором лікарні – груденята вискакують із розстебнутого халатика. Назустріч якраз іде головний лікар і робить їй зауваження. Вона червоніє і кокетливо відповідає:

– Ви ж знаєте, ці молоді практиканти ніколи не наводять порядок там, де вони практикуються!

Мій дід ніколи не довірявся лікарям. Він завжди лікував себе сам по старовинній книзі рецептів… Добрий був дід. Помер від друкарської помилки у своїй старовинній книзі.

Пацієнт:

– Лікарю…

– Помовчіть, будь ласка, я вас слухаю…

– На що скаржитесь?

– На життя.

– А чим я можу допомогти?

– Дайте групу інвалідності.

– По якій же хворобі?

– Зносився…

– Лікарю, я був у вас три місяці тому. Ви поставили діагноз – ревматизм – і сказали уникати вологи…

– Пригадую. Ну, і як у вас справи?

– Лікарю, а чи вже можна мені помитися?

– Що найважче у професії лікаря?

– Здогадатися, яка страва у пацієнта найулюбленіша, щоб категорично її заборонити…

Приходить жінка до лікаря. Лікар:

– Ну що там у вас?

– Погано почуваюся… Знесилення…

Лікар оглянув і дає їй пігулки, багато і різні:

– Будете приймати два місяці. Перед сніданком – синю пігулку і склянку води, перед обідом – червону і склянку води, перед вечерею – зелену і склянку води.

– Лікарю, а що зі мною?

– П'єте ви мало!

– Справи у вашого чоловіка дуже погані! Можете поговорити з ним, але пам'ятайте, що йому треба спокій.

– Я розумію, лікарю, і не буду його зайве турбувати. Лише попрошу написати заповіт.

ТЕРАПЕВТ

Тільки дехто з тих, кого мучить кашель, ідуть до лікаря. Усі інші ідуть до театру…

– Лікарю, коли я приходжу додому, мені здається, що на дивані сидить кіт з рогами.

– У вас «бєлочка»!

– Бєлочка?! Що ж я – білку від кота відрізнити не можу?

– Не хвилюйтеся! – заспокоює лікар молоду жінку, у якої щойно прийняв пологи просто в ліфті. – Мені розповідали, що у позаминулому році одна жінка народила прямо на зупинці.

– Лікарю, це була я…

– Юначе, у вас повні легені кіптяви. Коли спите, зачиняйте кватирку!

У приватній клініці:

– Приготуйтеся до найгіршого:

– Лікарю, я помру?

– Ні, я виписую рахунок за консультацію.

– Мені в голову лізе всіляка нісенітниця!

– Сходи до лікаря, він виведе!

– Лікарю, що сталося, ви такий пригнічений?

– Сьогодні помер мій пацієнт…

– Це вам урок, оплату за лікування треба брати наперед.

– Лікарю, допоможіть! У мене перед очима увесь час якісь зелені кола!

– А якому кольору ви віддаєте перевагу?

Приходять до Кашпіровського рекетири:

– Давай мільйон!

Він дістає і зі словами: «Нате! Заср…ся!» віддає. Через три дні приходять знову, приносять гроші назад:

– Забери свої гроші! Пронос замучив.

– Добре, – каже Кашпировський, – не ср…ти!

День не ходять, два, три… На четвертий день пішли до Чумака:

– Зроби щось!

А він їм:

– Спокійно, мужики! Головне – не сцяти!

Медкомісія. Лікар запитує призовника:

– Які фізичні вади?

– Кишка тонка!

– Лікарю, чи ви не могли б змінити систему прийому ліків?

– Як це?

– Ви мені виписали по одній таблетці чотири рази на день, а я б хотів по дві таблетки два рази на день.

– Чому?

– їжі на чотири рази не вистачає.

Лікар до пацієнта:

– Запам'ятайте, що глибоке дихання знищує мікробів.

– Хіба? Але як їх примусити глибоко дихати?

Пацієнт:

– Невже так шкідливо перехилити чарку перед їжею?

Лікар:

– Ні. Але ж не їжте так часто.

Лікар:

– Вам важко було помитися перед тим, як ви до мене йшли?

Пацієнт:

– Та ж болить у мене на зовні, а всередині!

– Я вже стомився від безсоння! Що мені робити?

– Ви не пробували рахувати овець?

– Пробував, не допомагає.

– Тоді хай кожна вівця розповість вам якусь історію.

– Лікарю, у моєї дружини апендицит! Приступ!

– Це неможливо! Я їй вирізав апендикс у минулому році! Ви коли-небудь бачили людину з повторним апендицитом?

– А ви коли-небудь бачили чоловіка, який вдруге одружився?!

– Час лікує усі хвороби…

– Тепер я розумію, чому в нашій поліклініці доводиться так довго чекати.

Головний лікар на обході запитує медсестру:

– Яка вранішня температура у хворого з 17-ї палати?

– Я точно не знаю…

– Що значить «не знаю»? Це ваш обов'язок!

– Справа в тому, що вночі його від нас перевели…

– Куди?

– В морг.

– Лікарю, у мене сильний сухий кашель.

– А ви які сигарети курите?

– Різні, лікарю…

– Попробуйте кинути курити або ж куріть сигарети однієї марки.

– Лікарю, так тепер що, мені за одним чоловіком цілий день бігати?

– Лікарю, у мене дуже болить голова.

– А давно це у вас?

– Від самого народження.

– А до того як ви себе почували?

– Скажіть, лікарю, чи обов'язково робити таку дорогу операцію? Мені, все ж, необхідно утримувати дружину і двох діточок.

– Мені теж, голубе!

Розмовляють два лікарі:

– Я приписав одному своєму пацієнту, який хворіє бронхітом, тепліше одягатися.

– Правильно.

– Йдучи від мене, він одягнув мою дублянку.

– Лікарю! Я хочу схуднути. Порадьте дієту.

– З'їдайте щодня кусень чорного хліба з маргарином, яблуко і чай без цукру.

– До їжі чи після?

– Мій пес врятував мені життя.

– Як це сталося?

– Я захворів, а він не впустив у дім лікаря.

– Лікарю, у мене проблема – куди пальцем не ткну: в шию, в живіт, у спину – скрізь болить!

– Господи, та у вас палець зламаний!

Приходить чоловік до лікаря:

– Шановний, я жити буду?

Той довго його оглядав:

– Жити? Будете… Але народжувати… Навряд.

Чоловік серед ночі в передінфарктному стані. Дружина істерично викликає швидку. Через деякий час заходить лікар: обличчя в губній помаді, халат наопашки, ширінка не застебнута.

– Лікарю, ми з чоловіком дуже вибачаємось, що вас потурбували, ви мабуть посоромились сказати нам, що ви так зайняті…

Кілька годин до Нового року, а в лікаря забилася раковина на кухні. Дзвонить сантехніку:

– Чи не могли б ви прочистити раковину?

– Ви з глузду з'їхали? За годину свято!

– А як же ми?! У будь-яку погоду, дощ, вітер, йдемо до наших хворих!

– Так ви наш лікар? Зараз буду.

Приходить.

– Ну, на що скаржитесь?

– Та ось раковина забилась, а гості, брудний посуд… Самі розумієте, неприємно…

Сантехнік уважно оглянув раковину, потім дістав з кишені якийсь білий порошок і висипав його в раковину:

– Якщо через тиждень не стане краще, подзвоніть мені…

На огляді хворому, якому була приписана строга дієта, лікар, перевіряючи пульс, зробив зауваження, що він не виконує настанов і з'їв варене яйце.

– Лікарю, невже це можна помітити по пульсу?

– Звичайно, адже в яйці є сірка і фосфор, які роблять пульс частішим.

Після огляду медсестра у захваті:

– Це просто диво – по пульсу визначити, що їв хворий!

– Це ти дивачка! У нього жовток по всій сорочці!

– Лікарю, я дуже погано сплю! Увечері засинаю рано, вранці встаю пізно, а після обіду довго кручуся в ліжку і ніяк не можу заснути!

– Бабусю, – запитує лікар, – коли я вас ущипну, ну ось тут чи ось тут, що ви відчуваєте?

– Ой, синку! Це нагадує мені про мою молодість!

– Лікарю, я хворий?

– Звичайно!

– А я помру?

– Аякже!

– Лікарю, я постійно розмовляю сам з собою.

– Це заважає вашим домашнім?

– Ні, я живу один.

– То розмовляйте собі на здоров'я.

– Але я такий нудний…

– Хворий! У вас температура 60 градусів!

– Та це… я градусником… чай колотив…

– Як у вас із апетитом?

– То є, то немає…

– А коли немає?

– Коли добре поїм.

Лікар до пацієнтки:

– Хвороба відступить, якщо ви перестанете грати на піаніно.

Потім медсестра запитує лікаря:

– Вибачте, а який зв'язок між її хворобою і інструментом?

– Вона живе наді мною.

Чоловік привіз дружину на обстеження. Після купи аналізів лікар покликав чоловіка в кабінет і, залишившись із ним наодинці, каже:

– У вашої дружини одне з двох: або склероз, або гонорея.

– А як же мені бути?

– Висадіть її з машини на дорозі: якщо повернеться додому – ні в якому разі не вступайте у статеві зносини!

– Лікарю! Рятуйте! Страшний біль у шлунку!

– Що-небудь з'їли?

– Та… ягідки в лісі.

– Які?

– Ой, не роздивилась.

– Тоді вам до окуліста.

30-ті роки XX століття. Жінка прийшла до фельдшера. Принесла курку. Той оглянув її і аж свиснув:

– У вас, тітко, хвороб ще на дві гуски!

Микита врешті набрався сміливості піти до стоматолога. На порозі кабінету його зустрічає медсестра:

– На жаль, лікаря зараз немає.

– А ви не скажете, коли його знову не буде, щоб я прийшов?

Чоловік скаржиться лікарю:

– Замучило безсоння! Я увесь час прокидаюсь!

– Так, так… А скільки разів за ніч?

– Не обов'язково вночі. Я прокидаюсь кожного третього або четвертого дня.

– Лікарю, я жити буду?

– Не знаю. Я ще не вирішив.

– Рентгенівські знімки засвідчують у вас двосторонню пневмонію.

– Ви що?! У мене одна легеня!

До лікаря заходить пацієнт літнього віку:

– Хочу перевірити своє здоров'я.

– Вже бачу. Склероз і діабет.

– Як?…

– Ширінка розстебнута, а навкруг неї бджоли в'ються.

– Лікарю, коли я дотягуюсь руками до колін, одночасно прогинаюсь назад і піднімаю спочатку одну, а потім другу ногу, у мене обов'язково з'являється біль у хребті.

– А навіщо ви робите такі складні вправи?

– Вправи? А ви якось по-іншому одягаєте штани?

– Шановний, – каже лікар підстаркуватому чоловіку, – ця краля, з якою ви живете, скорочує ваші дні.

– Так. Але у мене тепер набагато довші ночі…

– Ганю, таки правда, що твій Микита в психлікарні?

– Правда. Але не як пацієнт, а як детектив. Там п'ять Наполеонів, він має виявити, хто з них справжній.

– Ти був у лікаря?

– Вчора увечері.

– Він у тебе щось знайшов?

– Так! У мене було 200 доларів – 100 він забрав.

– Ти знову випив! Тобі ж лікар категорично заборонив пити!

– Його заборона вже не діє! Від учора він на пенсії!

– Лікарю, ви – геній! Я зовсім не відчуваю болю!

– Не дивно, ви вже п'ятнадцять хвилин, як померли.

Лікар до медсестри:

– Маріє Іванівно, повторюю востаннє: білі і круглі – це таблетки, а чорненькі і восьмигранні – це гайки. Вам все одно, а хворі скаржаться…

– Лікарю, мені сняться сни англійською мовою, а я її не знаю…

– Вивчіть, голубе.

Через місяць зустрічаються.

– Ну що, вивчили англійську?

– Ні, але тепер я сплю з перекладачкою.

– Лікарю, що найкраще допоможе, коли голова розколюється?

– Клей.

– Лікарю, не можу спати вже котру ніч. Проклятущий кіт під вікном верещить, як різаний!

– Ось дієві пігулки.

– А як їх приймати?

– Це не для вас. Дайте їх котові.

– Лікарю, моя дружина розмовляє уві сні.

– І що вона каже?

– Увесь час повторює: «Ні, Опанасе, ні!»

– Ну, це не так страшно.

– Але ж мене звати Микита.

– Нічого страшного, поки вона каже «ні».

– Як ви спите?

– Прекрасно. Ніч – як мить. Не прокидаюсь.

– А ким ви працюєте?

– Нічним сторожем.

– Лікарю, я так хроплю вночі, що прокидаюсь від власного хропіння! Що порадите?

– Спіть в іншій кімнаті.

– Лікарю, це правда, що по випуклостях черепа можна визначити характер чоловіка?

– Швидше характер його дружини…

– Вам не варто пити міцну каву. Коли ви її п'єте – ви збуджуєтесь, починаєте нервувати…

– Знали б ви, лікарю, як я нервую, коли мені подають слабку каву!

Чоловік приводить до лікаря дружину:

– Вона… ось ця… як її там звуть… скаржиться, що я не приділяю їй досить уваги!

– Що у вас, хворий?

– Як вам це подобається? Сім років учився і запитує у мене мій діагноз!

– Моя права нога не дає мені спокою – болить і болить.

– Це вік.

– Але ж лівій нозі рівно стільки ж років, і вона не болить.

– Лікарю, я працюю як коняка, втомлююсь як пес, їм як свиня, сплю як кіт… Що мені робити?

– Зверніться до ветеринара.

– Як прожити до 100 років?

– Дуже просто: випивайте кожного ранку по склянці гарячого чаю протягом 6240 днів.

– Лікарю, коли я стаю на голову, кров б'є мені в голову. Стаю на ноги, а кров мені в ноги не б'є. Чому так?

– У ногах немає пустот.

– Лікарю, в мене у вухах росте картопля.

– Гм…Дійсно… Дивина!

– Отож і мені дивно. Садив-бо редьку!

– Кожного ранку, лікарю, після того, як я прокидаюсь, ще годину у мене болить голова.

– Вставайте на 60 хвилин пізніше.

– Ось вам ліки, приймайте по 3 чайні ложечки 2 рази на день.

– Але у мене вдома тільки 2 чайні ложечки.

– Лікарю, скільки можна прожити без мозку?

– А скільки вам років?

– У дитинстві лікар мені сказав: «Не перестанеш гризти нігті – виростеш ідіотом».

– І чому ж ви не перестали?

– Лікарю, я посивів від хвилювання!

– А що вас так хвилює?

– Те, що я сивію.

– Лікарю, у мене часто мерзнуть ноги.

– У мене теж. Але тільки я лягаю в ліжко з дружиною, вони швидко зігріваються. Попробуйте.

– А коли ваша дружина буває вдома?

Пацієнт скаржиться на постійний головний біль.

– П'єте? – запитує лікар.

– Ні!

– Курите?

– Боже збав!

– А як із жінками?

– Про те й не думаю!

– Святий чоловік! Мабуть, вам німб трохи тіснуватий…

– Я с вашою лисиною нічого не можу зробити. Зверніться до хірурга. Він зріже так, що волосся вистачить на ту частину, яка залишиться.

– Я був у кількох лікарів – жоден не згоден з вашим діагнозом!

– Ну що ж, дочекаємося розтину…

Хворий скаржиться на безсоння:

– Сьогодні вночі, наприклад, прокидався 12 разів і жодного разу після того не заснув!

– Лікарю, що за ідіотська порада?!

– Не лайтеся! Я вам призначив прийняти на ніч 2 пігулки аспірину і гарячу ванну…

– Аспірин – ще куди не йшло, але ванну! Після 5 літрів мене вирвало!

– Ви у прекрасному стані! – прощається лікар з пацієнтом.

Той виходить і за порогом падає замертво.

– Сестро, – кричить лікар, – швидко беріть його за ноги.

– Навіщо?

– Розвертайте! Все має виглядати так, ніби він заходить до кабінету, а не виходить…

– Лікарю, я проковтнув золоту ложку.

– Коли це сталося?

– Зо два місяці тому.

– Чому ж ви не прийшли раніше?

– Мені не треба були гроші.

– Не можу зрозуміти: чи то ви вагітна, чи то грип…

– Таке скажете! Де б я могла заразитися грипом?

– Вашу хворобу вилікує тільки спорт!

– Лікарю, але ж я вже 20 років активно займаюся спортом!

– Яким?

– Шахами.

– Я увесь час бачу перед очима мигаючі крапки, – скаржиться хворий окулісту.

Лікар виписав окуляри. Через кілька днів хворий приходить знову.

– Краще вам? – запитує лікар.

– Звичайно, тепер я бачу мигаючі крапки дуже чітко.

– Лікарю, мені наснилося, що я людоїд і ми усім племенем доїдаємо жінку, яка дуже схожа на мою дружину…

– Не треба так хвилюватися. Всякого може наснитись…

– Тоді скажіть, будь ласка, куди запропастилася моя дружина?

– Пані, вам треба спати на лівому боці.

– Це неможливо, лікарю! Мій чоловік говорить уві сні, а я не чую на ліве вухо.

До лікаря заходить чоловік з жабою на голові.

– Чим вам допомогти? – запитує лікар.

– Приберіть з-під мене цього ідіота! – сердито говорить жаба.

Пацієнт у приймальні:

– Оце то так! Усі ці люди до лікаря?

Сестра:

– Так, але ми можемо пропустити вас поза чергою.

– Дякую, я не поспішаю.

– Ні, ні, проходьте. Я бачила ваш рентгенівський знімок!

Василеві страшенно не хотілося іти до армії. На медичній комісії він сказав, що не може ні їсти, ні пити, ні спати.

– Прекрасно! – головний лікар потиснув йому руку. – Якби таких, як ти, було побільше, наші військові видатки набагато б скоротилися.

Лікар:

– Ви рахували перед сном, як я вам порадив?

– Так. До 27658.

– І заснули?

– Ні, пора було йти на роботу.

Лікар запитує пацієнта:

– Ви вже до когось зверталися?

– Я радився з аптекарем.

– Уявляю, яку дурницю він вам порадив.

– Він порадив звернутися до вас.

– Лікарю, що ж це, у мене і грижа теж від алкоголю?

– Так. Здається, ви надірвались, коли йшли здавати порожні пляшки.

Закінчуючи обстеження шикарної блондинки, лікар говорить:

– Ви дуже хворі. Значить, так: на роботу сьогодні вже не ходіть, прямуйте додому, роздягніться і лягайте в ліжко. Випийте третину пляшечки оцих ліків, що я вам приготую. Через деякий час легенько задрімаєте. Не піднімайте слухавку і нікому не відчиняйте, поки не почуєте один довгий і три короткі дзвінки…

– Невже оці малюсінькі рожеві пілюлі мені дійсно допоможуть?

– Безумовно! Жоден з тих хворих, кому я їх видавав, до мене більше не звертався.

– Лікарю, скільки я вам винен за лікування вуха?

– Дванадцять доларів. Я радий, що ви так швидко поправились.

– Скільки ви кажете? Двадцять?

Лікар голосніше:

– Тридцять!

Медсестра до медсестри:

– Це той боксер, якого збив мотоцикліст?

– Ні, це той мотоцикліст…

Лікар зі стажем до початкуючого:

– Так, молодому лікарю нині досить важко починати свою діяльність і завойовувати довіру пацієнтів…

– На жаль… – погоджується молодий ескулап. – Та я вже почав відрощувати собі вуса.

– Правильно, це для початку добре, – схвально кивнув старший. – А я подарую тобі кілька старих медичних журналів, розклади їх на столику…

Наречена лікаря:

– Любий, як гарно, яка прекрасна рожева хмаринка на блакитному небі…

– Дійсно, моя дівчинко… У неї колір цирозної печінки.

– Колись я був успішним лікарем, – скаржиться пасажир в поїзді сусідові по купе. – І треба ж було допустити ту помилку! Мізерну!

– І що то за помилка?

– Виписуючи свідоцтво про смерть, я необачно записав у графі «Причина смерті» своє прізвище…

До лікаря прийшли три пацієнтки з однією і тією ж хворобою: дружина банкіра, дружина державного службовця і дружина безробітного. Першій він порадив:

– Море, фрукти, свіже повітря.

Другій:

– Фрукти, свіже повітря.

Третій:

– Повітря, свіже повітря!

– Лікарю, чи можна довіряти цим копченим сардинам?

– Не знаю, я в житті не лікував жодної риби.

Лікар сердито медсестрі:

– Хіба не можна писати кулінарні рецепти на іншому папері? Що, окрім моїх бланків, під рукою більше нічого немає? Пацієнту в аптеці знову приготували ваш чортів гуляш!

– Лікарю, у мене печінка болить.

– Ви одеколон п'єте?

– П'ю, не допомагає.

– Лікарю, зі мною щось незрозуміле коїться! Тільки починаю пити чай, в око боляче щось коле…

– А ви ложечку зі склянки виймаєте?

– Лікарю, я не можу дихати носом.

– Ну, тоді дихайте ротом.

– Дякую. Скільки з мене?

– Десять гривень.

– Лікарю, я часом не хворий?

– Не хвилюйтеся, «часу» у вас немає.

Молодий чоловік звертається до хірурга:

– Це ви мені голову після аварії пришивали?

– Я. Є претензії до якості шва?

– Ні, шов прекрасний… Голова не моя!

– Лікарю, у мене голова йде обертом!

– Та я бачу…

– Хворий, для більш ефективного лікування прошу вас ліки, які я вам виписав, приймати точно за п'ятнадцять хвилин до початку головного болю.

– Лікарю, а чи можу я продати своє тіло для використання з науковою метою? Після смерті…

– Можете.

– А чужі тіла ви не приймаєте? А то я б завтра привіз цілу машину.

– Лікарю, у мене болі між лопатками…

– Курите?

– Ні.

– П'єте?

– Ні.

– До жінок?

– Ні.

– Це у вас крильця пробиваються…

Дзвінок у квартирі. Лікар відчиняє – на порозі скелет.

– От гультяї! Чекають до останнього, перш ніж звернутися до лікаря!

– Лікарю, а чи можна померти від повітря?

– Якщо занадто багато вдихнути, можна і від повітря…

Дід прийшов на прийом до лікаря.

– На що скаржитесь?

– На серце. На одну залізу – нормально. На другу – починаю задихатися. На третю вже не можу…

– Діду, та ви ж – Казанова! Я на ЗО років від вас молодший, але мене і на одну не завжди вистачає…

– Про що ви?

– Про жінок.

– А я – про сходинки…

Йде операція. Лікар:

– Ножиці… голку… нитку…

Пацієнт:

– А не могли б ви з оборочками і помережити?…

– Лікарю, я, коли вип'ю, – не можу кінчити.

– А ви не пийте.

– А якщо не вип'ю – не можу почати…

– Лікарю, у мене в горлянці наче кішка шкрябає.

– Я не лікую таких хвороб, зверніться до мого пса.

– Спиртне вживаєте?

– Тільки на великі свята.

– Тобто?

– Коли є за що випити.

– Я люблю такого лікаря, який одверто каже те, що передбачає. Звичайно, коли це збігається з моїми думками.

– Лікарю, я став зовсім погано чути!

– Курите?

– Так.

– Випиваєте?

– Буває.

– А жінки?

– Як же без них!

– Доведеться від усього відмовитись.

– Щоб краще чути? Нізащо!

ХІРУРГ

Наркоз – спосіб захисту лікаря від порад пацієнта під час операції.

Огрядна молодиця із симпатичною донькою заходять до лікаря.

– Роздягайтеся! – киває лікар дівчині.

– Вибачте, – вступає жінка, – це я до вас на прийом.

– Ви? Покажіть язик!

Приходить до лікаря дуже огрядна жінка:

– Допоможіть мені, я нічого не їм, собі навіть не готую, а кожного дня товщаю.

– А як ви взагалі харчуєтесь?

– Ну як… Після дітей доїдаю, після чоловіка…

– А ви заведіть собі кабанчика!

– Як?! Ще й після нього доїдати?!

Лікар рекомендує:

– Якщо ви не можете заснути, випийте фужер коньяку. Якщо не допоможе, випийте ще один, а через п'ять хвилин – ще один.

– А якщо й це не допоможе?

– Випийте ще один і тоді вам буде вже все одно, спите ви чи ні.

– Хворий, їжте рибу, в ній багато фосфору!

– Але ж я хочу стати здоровим, а не світитися вночі!

Чоловік повернувся від проктолога і говорить жінці:

– Лікар виписав мені свічі, а що з ними робити, не сказав.

– То піди запитай.

Пішов ще раз.

– Ви мені виписали свічі, а що з ними робити?

– Вставляйте їх в анус.

Прийшов додому.

– Сказав вставляти в анус.

– А де це? Знаєш?

Знову пішов.

– А куди це, в анус?

– В пряму кишку!

Дружина:

– Дізнався? Куди?

– В пряму кишку.

– А ти, неуче, знаєш, де та пряма кишка?

Поплентався знову.

– В дупу! В дупу! – побачивши його на порозі, закричав лікар.

– Ну що? – запитує дружина. – Тепер знаєш?

– Ет! Я запитав, а він розсердився…

Молодичка заглядає в кабінет терапевта:

– Вибачте, я не у вас бюстгальтер забула?

– Ні.

– Значить, в окуліста!

– Прошу вас нічого від мене не приховувати… Чи зможе мій чоловік після цього жахливого перелому руки ще коли-небудь мити посуд?

Лікар після обстеження пацієнта відводить його дружину вбік і говорить:

– Мені ваш чоловік не подобається…

– Мені теж, лікарю… Але він гарний сім'янин!

– Запевняю вас, ви доживете до дев'яноста літ!

– Але під Новий рік мені якраз виповнилось дев'яносто, лікарю!

– Ну а я про що вам кажу?!

Пацієнт в кабінеті лікаря сідає і починає чухатись.

– Що у вас?

– Знаєте, чухаюсь… Свербить…

Лікар пропонує роздягнутися, оглядає:

– Ви митися пробували?

– Пробував, не допомагає! Через місяць знову свербить!

У лікаря на прийомі:

– Лікарю, чим це ви мені в око накапали?

До лікаря приходить пацієнт з повністю чорним язиком.

– Що це з вами?

– Та… ось… розлив горілку на свіженький асфальт…

– Лікарю, у мене щось нога синя.

Подивився лікар:

– Не страшно! Приходьте через тиждень!

Через тиждень.

– У мене й друга нога посиніла!

Подивився:

– Не біда! Приходьте ще через тиждень!

Через тиждень.

– Лікарю! У мене все тіло посиніло!

– А це вже капець! А капець ми не лікуємо!

– Лікарю, я – імпотент. І це у мене від батька.

Хлопчик проковтнув 50 копійок. Ніхто не знає, що робити. Раптом підходить чоловік, бере хлопчика за ноги і починає трясти. Монета випала.

– Ви лікар?

– Ні, податківець!

ОКУЛІСТ

У телескоп на Сонце можна подивитися всього лише два рази в житті. Один раз правим і один раз лівим оком…

– Та у вас явне отруєння нікотином!

– Але ж я не курю!

– Жаль! Це дуже ускладнює діагноз…

ХІРУРГ

Хворий погано себе поводив, за що його прооперували ще раз…

Лікар запитує:

– Як спите?

– В піжамі, без черевиків і у темряві.

Акушерка показує новонародженого батькові.

– Хлопчик! – радісно кричить той.

– Дівчинка! І відпустіть мій мізинець.

– Що ви вживаєте від безсоння?

– Склянку вина через кожні дві години.

– І після цього засинаєте?

– Ні. Але так веселіше не спати.

Осінь. Листопад. Дистрофік вийшов на прогулянку. Раптом на нього падає листок.

Дистрофік:

– Ну, всі листочки як листочки, а цей – як праска!

– Скажіть, а чи відомо науці, чому люди лисіють?

– Причина встановлена точно. Найчастіше люди лисіють тому, що у них випадає волосся і більше не росте.

В кабінет до лікаря заходить дівчина:

– Роздягайтесь, будь ласка.

– Навіщо? – червоніє дівчина. – У мене болить вухо!

– У такому випадку вам не до мене, я окуліст.

З виступу головного лікаря:

– Відвідувачі залазять до хворих через вікно шостого поверху. Тому відвідувачів стає все менше, а хворих все більше!

– Ви лікар?

– Ні, хворий. Просто працюю лікарем.

Медсестра заводить картку пацієнтки.

– Заміжня?

– Так. Вдруге.

– Діти є?

– Шестеро. Двоє від першого чоловіка. Двоє від другого. І двоє особисто моїх.

– Лікарю, ось мій чоловік, йому важко дихати!

– Та навіщо ж ви так туго йому краватку зав'язали?!

Лікар:

– Голубе, у вас – сказ! Але сучасні методи лікування дозволяють цю хворобу виліковувати. Правда, все ж більшість хворих або помирають, або стають скаженими. Я сам хворів цією хворобою…

– Коли у вас з'явилася думка, що ви пес?

– Ще коли я був щеням…

– На що скаржитесь?

– Я дуже погано сплю!

– Ви приймаєте снодійне?

– Ні. Засинаю я добре і сплю вісім-десять годин. Але мені сниться, що я погано сплю.

Лікар до пацієнта:

– Ви виконали мої вказівки?

– Так, ваш племінник вже заступник директора фірми!

– Лікарю, що мені робити? Приходжу додому – у дружини сторонній мужчина. Я тільки хочу розібратися, а дружина: «Тобі не можна хвилюватися! Піди на кухню, заспокойся, попий кави». І так щодня.

– А що ви від мене хочете?

– Та… Чи не забагато я п'ю кави?

– Ваша хвороба досить складна… Я не можу остаточно вирішити, що у вас…

– Що ж робити?

– Для початку відріжемо вам одну ногу.

– Лікарю, у мене болить ось тут, тут і тут!

– А тут?

– Тут ні…

– Сестра, хворому молотком сюди – через кожні дві години.

– Ну, допомогла дієта, яку я вам приписав?

– Що ви? Я скоро помру від голоду! Мало того, що ви дозволили мені їсти лише половину того, що я їв раніше, так ще з тієї половини половину з'їдає моя жінка!

– Як так?

– Вона говорить, що теж хоче поправити своє здоров'я…

– Лікарю, вечорами я ніяк не можу заснути, бо думаю про тисячу справ одразу!

– Рекомендую вам випити перед сном порцію касторки.

– І що, засну?

– Ні, але будете думати тільки про одне.

– Колего, як там у вас мій колишній пацієнт?

– Мені жаль, але він помер…

– Ну що ж, буде знати, як звертатися до іншого лікаря.

– П'єте?

– П'ю, лікарю.

– А я ж вам скільки разів говорив, що не дозволяю. Совість у вас є?

– Є. Вона мені чомусь дозволяє…

У літаку голос по радіо:

– Чи немає серед пасажирів лікаря?

Один пасажир піднімається і йде в кабіну пілота. Через деякий час знову голос по радіо:

– Чи немає серед пасажирів пілота?

Лікар-косметолог зробив жінці давньогрецький профіль, прибрав зморшки, друге підборіддя, зменшив рот.

– Що ще б ви бажали, пані?

– Виразніші очі!

– Нема проблем! З вас 5 тисяч доларів!

– Лікарю, що означають букви «ЧЙЗ» в моєму діагнозі?

– Чорт його знає…

Хворий заходить в кабінет до лікаря:

– Я до вас із печінкою.

– Прекрасно, покладіть її в холодильник.

Бабця на прийомі:

– У мене якась дивна хвороба! Як сяду, так і сиджу, сиджу, сиджу… Ляжу – все лежу, і лежу, і…

– Он двері, бачите? Так і йдіть, ідіть, ідіть…

– Ви вже лікувалися в нашому санаторії минулого року, обіцяли кинути пити і стати іншою людиною…

– Я і став іншою людиною. Але вона теж почала пити…

Пацієнтка:

– Лікарю, ви просили показати язик і навіть не глянули на нього!

– Я просто хотів написати рецепт у спокійній обстановці.

Приходить хворий на прийом до лікаря. На коліні метеляється бинт.

– Нога болить?

– Ні, голова розламується!

– А чому ж пов'язка на нозі?

– Сповзла.

Лікар:

– Я вам приписав тепліше укриватися і лежати, а ви цілий день ходите по магазинах!

Хворий:

– Шукаю теплішу ковдру.

– Вам просто необхідно дихати морським повітрям!

– Так я ж моряк, лікарю!

– У такому разі морське повітря вам категорично протипоказане!

Лікар запитує пацієнтку:

– Скільки вам років?

Вона мовчить.

– Вам, мабуть, не досить приємне моє запитання?

– Запитання як запитання, а от відповідь…

До лікаря приходить бабуся. Після обстеження лікар говорить:

– Постарайтеся як можна менше ходити по сходах. І зайдіть до мене через тиждень.

Минув тиждень. Прийшла старенька. Лікар подивився:

– Ну ось, вже набагато краще, можете потихеньку ходити по сходах.

– Дякую, синку, а то по ринві так незручно лазити.

– Можу вас заспокоїти. Здоров'я у вашої дружини в нормі. Скажіть їй, що це просто ознаки старіння.

– Лікарю, скажіть їй це самі. Знаєте, я з дитинства не відзначався особливою хоробрістю…

– Лікарю, мені останнім часом дихати важко, задишка така, просто задихаюсь…

– А ось ми зараз кватирку відкриємо, вам легше стане!..

– Не переймайтеся так, пані, – каже лікар старшій жінці, – пам'ятайте, що час – найкращий лікар!

– Так. Але поганий косметолог…

Лікар довго оглядає пацієнта і ніяк не може визначити хворобу. Трохи подумавши, каже:

– Ідіть додому, прийміть гарячу ванну, а потім погуляйте годинку-другу баз пальта і без шапки.

– Це допоможе?

– Ні, але запалення легенів ми розпізнаємо і лікуємо ефективно…

Лікар розповідає своїм колегам:

– Уявляєте, сьогодні о третій ночі теленькає телефон. Знімаю слухавку, і якийсь недоумок заявляє, що помре, якщо я не при'іду. Я запитую у пацієнта адресу, а жінка раптом каже, що дзвонять їй…

Лікар під час обходу:

– Складний випадок! Ви не приймаєте ліки, які я вам виписую, не витримуєте дієту, порушуєте режим, і, що найгірше, почуваєтеся все краще…

Лікар до пацієнта:

– Ви, дорогенький, потребуєте повного спокою, ніякого хвилювання, ніякого поспіху. Раджу вам знову вийти на роботу.

У гірському санаторії пацієнт скаржиться лікарю, що йому тут важко дихати.

– Як? – дивується лікар. – Таке прозоре повітря!

– Отож! У себе вдома я звик бачити, чим я дихаю.

– Ну що же, пульс нормальний, – говорить лікар.

– Лікарю, візьміть мою ліву руку, права – протез.

– Не треба стрибати з підніжки трамвая, поки він не зупиниться.

– Я поспішаю в лікарню.

– Ну, тоді будь ласка.

Запис в журналі: «Після прийому цих ліків померлий відчув легке нездужання».

Лікар до пацієнта:

– Ваші дні закінчуються! Завтра йдете на роботу!

Приходить молода мама на прийом до лікаря:

– Я не впевнена, що мій маленький висмоктує достатньо молока за одне годування.

– А ви його зважуйте до і після годування.

– У мене немає дитячих ваг.

– А ви на звичайних вагах зважтеся разом з дитям – до і після…

– Чому ви відмовилися робити щеплення проти віспи?

– Тому що мій дід загинув після такого щеплення.

– Від віспи?

– Ні, він випав з восьмого поверху.

– Так, хворий, дихайте! Не дихайте! Дихайте! Не дихайте! Не дихайте! Не дихайте! Виносьте! Наступний!

– Маю для вас погану новину. Доведеться знову вас розрізати.

– Чому?

– Я забув там під час операції гумову рукавичку.

– Ось вам гроші, лікарю, купите собі нову.

Одного чоловіка вкусив пес. Йому стало погано, і він звернувся до лікаря.

– Пес скажений! – зробив висновок лікар.

Пацієнт схопив аркуш паперу і почав щось швидко писати.

– Навіщо ви пишете заповіт? Я вас вилікую.

– Це не заповіт. Я складаю список тих, кого маю вкусити.

Приходить лікар у палату, сідає до хворого на ліжко:

– Ну, голубе, що у нас болить?

– Нога, на яку ви сіли.

– Лікарю, я постійно чогось боюсь без видимої причини.

– Приймайте ось ці таблетки, – дає проносне, – буде вам причина.

– Попросіть, будь ласка, наступного пацієнта, – каже лікар до хворого, якого оглянув.

– Прошу вас! – говорить пацієнт до молодиці, яка сиділа в черзі, і виходить на вулицю.

– А куди ми йдемо? – чує він голос позаду метрів через сто і бачить ту саму молодицю…

– Ви знаєте, ті ліки, що ви мені виписали минулого разу, допомогли.

– Буває…

– Не може бути! Минулого тижня ти мав такий вигляд, що я думав: усе – капець!

– Ти правий! Але, на щастя, лікар захворів, і я, як бачиш, живий!

– За молодих літ, – говорить відомий лікар, – я хотів стати художником.

– Чому ж ви передумали і вибрали медицину?

– В живопису усі помилки помітні. А в медицині їх хоронять разом з хворим.

– У вас геморой.

– В якому місці, лікарю?

Сестра:

– Лікарю, а що це таке на рентгенограмі?

– Де? А… Це ми після диплома знялись. Групою на пам'ять.

– Лікарю, у мене язик болить.

– Покажіть! А де ви його так обпекли?

– Чай гарячий пив.

– Так ви б його розбавили.

– А я так і робив: відсьорбну – піділлю, відсьорбну – піділлю.

Лікар:

– Пам'ятаєте, ви обіцяли мені кабанчика, якщо я вас вилікую?

– Так… Але тим часом кабанчик теж вичуняв…

Лікар до пацієнта:

– Не будете пити – продовжите своє життя.

– Істинно, лікарю! Всього тиждень не пив, так сім днів мені роком видалися!

Молодий лікар оглядає хворого і каже його дружині:

– На жаль, я вже нічим не можу допомогти, надто пізно, це агонія. Бачите – у нього й руки посиніли?

– Та це він вчора вікна фарбував!

– Тоді йому просто повезло. Якби не фарбував вікна, – був би вже покійником!

Приходить до лікаря літній чоловік і скаржиться:

– Ви знаєте, зійду на один пагорб – важко, на другий – дихати нічим…

– А якої хвороби ви через ті пагорби ходите? Сидіть вдома і дихайте нормально.

– Я горілочку зможу пити?

– Ні.

– А спирт?

– Ні в якому разі!

– А пілюлі ваші?

– Та що це вас на всяку погань тягне?

– Лікарю, у моєї жінки пропав голос. Що робити?

– Прийдіть сьогодні додому о третій ночі.

– Лікарю, коли пізно вночі я пишу вірші, то до ранку вже не можу заснути!

– А ви попробуйте прочитати те, що написали.

– Скажіть «а».

– Маленьке чи велике?

– Голубе, вам украй необхідні окуляри!

– Але ж ви ще не перевіряли мій зір!

– Навіщо? Ви зайшли до мене через вікно!

Лікар заходить в палату, де лежить молода жінка. – Доброго ранку, роздягайтесь, треба вас оглянути.

– Але мене вже оглянув ваш колега і сказав, що я в хорошій формі.

– Він мені так і сказав…

Лікар:

– Найкраще для вас – кинути пити, курити і спати з жінками.

– Я не достойний найкращого. Мені б чогось трохи гіршого…

До хворого в лікарню прийшов приятель. Дружина хворого попередила його, що її чоловік у поганому стані і співчутливе обличчя не додасть настрою.

– Ну що, друже? – весело сказав приятель, заходячи в палату. – Помираємо?

– Від моєї хвороби у вас навряд чи є ліки… – зітхнув хворий.

– Не переймайтеся! У нас вже стільки вироблено ліків, що для деяких ще й хвороб немає.

Глухий не мав грошей на слуховий апарат, взяв дротинку, начепив гумку і приладнав до вуха.

– Хоч якось допомагає? – запитує приятель. – Краще чуєш?

– Так. Усі навколо стараються говорити голосніше.

– Лікарю, у мене болить то голова, то задниця.

– Розламуйте оці пігулки навпіл і пийте нижню половинку від болю в задниці, верхню – від головного болю. Тільки не переплутайте!

У пацієнтки семеро дітей. Вона на прийомі у лора.

– Семеро дітей! – дивується лікар.

– Так, бо я погано чую.

– А при чому тут це?

– Як при чому? Сідаємо з чоловіком до телевізора, після новин він запитує: «Будемо далі дивитися або що?» Я перепитую «Що?»… Ось вам і семеро дітей.

– У мене хронічний бронхіт!

– Це лікується. Елементарно.

– Ви впевнені? Мабуть, маєте досвід у лікуванні бронхіту?

Лікар усміхнувся, поплескав пацієнта по плечу:

– Повірте мені, любий, у мене самого бронхіт ось вже п'ятнадцять років!

– Лікарю, якщо чесно, оці ваші цілющі трави приносять хоч якусь користь?

– Дивак! Я синові купив дачу, а дочці завершую дім…

Лікар оглядає хворого священика:

– Не біда, отче, скоро ми вас поставимо на коліна…

Огрядна жінка сходить з ваг глибоко замислившись.

– Що з вами? – запитує лікар.

– При такій вазі який же у мене зріст?

Пізно увечері у квартирі лікаря телефонний дзвінок. Дзвонять колеги – потрібен третій для преферансу.

– Зараз буду, – кидає лікар в слухавку.

– Щось серйозне? – хвилюється дружина.

– Серйозний випадок, зібрався консиліум.

Хворий:

– У мене цей… той… ну, як називається, коли забуваєш?

Лікар:

– Борги?

Лікар:

– Скажіть, а ви обманюєте свою дружину?

– Ну звичайно. А кого ж іще?

Лікар:

– Вам необхідно робити щоденний масаж за допомогою електричного вібратора.

– То зайве, лікарю, я їжджу на роботу тролейбусом.

Лікар перевіряє пульс.

– Ну як? – запитує пацієнт.

– В нормі. А як ви спите?

– Нормально.

– Апетит є?

– Є.

– Прекрасно, зараз я вам випишу рецепт, і все як рукою зніме…

– Лікарю, я жити буду?

– А що, без цього ніяк?

Дружина лікаря заходить до нього в кабінет, тримаючи в руках медичний довідник.

– Ну що я тобі казала! Я ж знала, що я хвора, а тепер знаю, яка у мене хвороба. Слухай: «На початковій стадії хвороба абсолютно нічим себе не виявляє, і хворий може почуватись абсолютно здоровим…» От бачиш, усе точно так, як у мене!

Оглянувши пацієнтку, лікар робить висновок:

– У вас головний біль, шлунок не в порядку, високий кров'яний тиск… Вибачте, скільки вам років?

– Двадцять дев'ять!

– І значна втрата пам'яті…

Лікар:

– Скільки вам років?

– Наближаюся до сорока…

– З якого боку?

В аптеці:

– Дайте мені таблетки від жадібності! І побільше, побільше!

Хірург до дерматолога:

– Чому ти обрав своєю спеціальністю шкіряні хвороби?

– Тому, що мої пацієнти ніколи не будять мене посеред ночі, ніколи не помирають від своїх хвороб і, що найголовніше, рідко від них одужують!

Розмовляють студенти-медики:

– Вирішив стати отоларингологом.

– Якщо ти дійсно хочеш добитися успіху в житті, то краще учись на зубного лікаря. Подумай: у твоїх майбутніх клієнтів усього тільки одне горло, один ніс і по два вуха. Але ж цілих тридцять два зуби!

– Мій засіб для відтворення волосся творить дива, – запевняє косметолог клієнта. – Подивіться, яким я був раніше, – і зняв перуку.

– Лікарю! Всього три дні, як я оженився, а вже оглух на праве вухо!

– На праве? Ваша дружина лівша?

До лікаря, який ставить діагноз по райдужній оболонці ока, приходить чоловік. Той діагностує:

– Так, у вас інфаркт міокарда, виразка шлунку і хронічна ангіна.

– Жах! Може, ви подивитесь ліве око?

– Навіщо?

– Бо праве у мене протез…

– Лікарю, у мого чоловіка права нога коротша від лівої. Що робити?

– Шкутильгати!

Зовсім неправильно інколи хірургів називають костоломами: вони ж у переважній більшості випадків ріжуть!

Гінеколог:

– Можу порадувати вас і вашого чоловіка…

– Я не заміжня!

– Тоді радості мало. Ви вагітна.

Проводжають в поліклініці на пенсію лікаря-окуліста. Подарували мармурове око: у ньому малахітова райдужна оболонка, а в зіниці – фото винуватця свята. Він розчулено говорить:

– Добре, що я не гінеколог!

Молода жінка у гінеколога:

– Я другий рік заміжня, а ніяк не можу завагітніти. Хочу дитину…

– Роздягайтесь і лягайте на кушетку.

– Але я хотіла би мати дитину від свого чоловіка!

– Які протизачаткові пігулки ви могли б мені порекомендувати? – запитує дівчина в аптекаря.

– Ось. Моя дружина ними користується регулярно.

– А я могла б зустрітися з нею, дещо запитати?

– Ми живемо недалеко, але багато часу вона не зможе вам приділити. Все-таки, восьмеро дітей.

Заходить чоловік в аптеку.

– У вас банани є?

– Немає. Тут аптека, у нас бананів не буває.

Така історія відбувається кілька днів підряд. Нарешті працівники аптеки не витримують і пишуть оголошення: «БАНАНІВ НЕМАЄ!» Чоловік заходить, читає і кричить сердито:

– Значить були банани?!

– Марійку можна до телефону?

– Вона у пологовому будинку.

– А що сталося?

У психлікарні дзвонить телефон. Чергова медсестра піднімає слухавку.

– Алло, будь ласка, Іваненка з шостої палати.

– Зачекайте.

Сестра через деякий час повертається:

– Його там немає.

– От бачите, я все-таки від вас утік!

– Лікарю, ви знаєте, я так втомлююсь на роботі, просто немає сил…

– А де ви працюєте?

– На телефоні довіри.

– А-а-а! Отож мені ваш голос такий знайомий!

Посеред ночі у хірурга дзвонить телефон:

– Алло! Лікарю, мій чоловік мене образив!

– Припустимо! Але навіщо ви мене будите опівночі?

– А як же бути, лікарю? Йому треба накласти кілька швів…

– Лікарю, у мене з жінками не виходить…

– А скільки ж вам років?

– 82! Але моєму сусідові 85, а він говорить, що у нього все нормально.

– І ви так говоріть.

– Жінко, пішов я, однако, по акушерку, – говорить чукча з порога після першої шлюбної ночі. – Через 9 місяців повернусь.

До зубного лікаря прийшов пацієнт з проханням вирвати хворий зуб. Почувши, скільки це коштує, він вигукнув:

– 200 гривень за 5 хвилин? Так дорого!

– Якщо хочете, я можу тягнути зуб довше…

Телефонний дзвінок у відділення реанімації:

– Скажіть, а Іван Іванович живий ще?

– Ні ще!

Виходять з лікарні патологоанатом і гінеколог. Весна. Струмки. Сонечко. Пташки. Патологоанатом:

– Дивись, друже, навкруги люди! Живі люди! Гінеколог:

– А головне – обличчя! Обличчя!

– Не хвилюйтеся, операція апендициту – одна з найпростіших!

Хворий схоплюється зі столу і мчить до виходу.

– Куди ви? – спиняє його зустрічний лікар. – Медсестра сказала правду!

– Але ж говорила це вона не мені, а хірургу!

– Від чого помер хворий?

– Від грипу.

– А-а-а… Ну, це не страшно… А він перед смертю пітнів?

– Пітнів.

– Це дуже добре!

На прийомі:

– Скільки вам років, хворий?

– 38.

– Ви курите?

– Зав'язав.

– П'єте?

– Зав'язав.

– З жінками як?

– Зав'язав.

– Так… Запишемо діагноз: ДРЗ.

– А чому ДРЗ?

– «Дуже Рано Зав'язав»!

Курять три гінекологи:

– Та що це ми все про роботу та про роботу? Давай про баб!

На прийомі у психіатра:

– Лікарю, вчора я остаточно зрозумів. Я – скляний!

– Не переймайтеся, зараз я вас огляну. Медичним молоточком лікар стукнув пацієнта по коліні. «Дзінь!» – сказав пацієнт і розбився.

– Лікарю, пацієнт із шостої палати почувається вже краще – сьогодні вперше заговорив.

– Що сказав?

– Що почуває себе жахливо.

Швидка допомога набагато охочіше і швидше довезе вас до лікарні, якщо ви знайдете ще трьох попутників з аналогічним діагнозом.

– Лікарю! У мене по екрану монітора увесь час паровозики їздять!

– Ну, це, мабуть, заставка така…

– Не знаю, не знаю. Вони мені усю стелю закіптюжили…

Сусідки сваряться:

– А щоб ти своїми очима свої вуха бачила!

– А щоб тебе все життя лікували тільки уринотерапією!

Жінка – гінекологу:

– А до мене у вас були інші жінки?

– Лікарю, з операційної запитують – ви йдете чи без вас починати?

Один дружбан купив у аптеці три пляшечки ліків на спиртові – похмелитися. Прийшов додому, випив. Наче нічого. І раптом почало його крутити! Викликав лікаря. Той подивився на пляшечки:

– Не страшно, минеться. Це дають породіллі по три краплі, щоб таз роздався!

– Лікарю, я жити буду?

– Так, але мало і погано.

В аптеці:

– Мужчина! Я вам замість хлористого калію відпустила ціаністий!

– Ну?

– Що «ну»?! Доплатіть 10 копійок!

В палату для дистрофіків медсестра принесла сніданок. Ставить перед хворим тарілку с манною кашею. По тарілці повзе муха. Хворий печально дивиться на медсестру:

– Сестра, це що, нам на двох?

– Лікарю! Гав! Гав! Мені здається, що я пес!

– Так… Лягайте на кушетку. Я вас огляну.

– Що ви?! Гав! Мені не можна лягати на меблі!

Завідуюча відділенням Марія Іванівна:

– Це ж яке богатирське здоров'я треба мати, щоб так кашляти!

– Лікарю, а що це у мене так сильно болить права нирка після операції?

– Та Господь з вами! Яка нирка? Вона зараз у патологоанатома!

Лікар робить обхід в п'ятницю:

– До побачення, Іваненко!

– До побачення, Петренко!

– Сидоренко? Прощайте…

– Влітку я два тижні був у комі!

– Ну, і як там погодка?

Учитель прийшов до свого товариша лікаря. Поспілкувалися, випили по чарці. Вчитель збирається йти додому. Лікар:

– Вітання дружині. Як там вона?

– Бачиш, я, власне, з цього приводу й приходив. Вона упала зі сходів і лежить у погребі непритомна…

Молода медсестра каже лікарю:

– Процедури хворому Петренку я буду робити тільки тоді, коли ви візьмете в гіпс і його другу руку!

Оглянувши молодичку, лікар констатує:

– Ваше здоров'я я побажав би собі, а вашу фігурку – моїй жінці.

– Яка тут симпатична медсестра! – каже Опанас, який прийшов провідати хворого Микиту.

– Хіба? Я й не помітив…

– О-о-о! Друже, ти набагато гірше почуваєшся, ніж я собі думав!

В пологовому будинку лікар майбутньому батькові:

– Вибачте, але я не можу вам гарантувати народження іменно хлопчика. Я не всемогутній.

– До кого ж тоді мені звернутися?

– Ця травма – результат автомобільної катастрофи!

– Мабуть, ви дуже швидко їздите?

– Ні, дуже повільно ходжу.

Хлопець вкрай не хотів служити у війську. Він приніс детальну довідку від професора-окуліста. Але не це йому допомогло. Коли члени медкомісії побачили його наречену, яка прийшла разом з ним, тільки тоді одностайно звільнили його від служби по причині надзвичайно поганого зору.

Рівно через дев'ять місяців після заміжжя чоловік привіз дружину в пологовий будинок. Через півгодини вийшов лікар і привітав молодого батька з хлопчиком. Щасливий татусь зиркнув на годинника:

– Що значить природа! Яка точність! За двадцять хвилин знову будуть вітання.

Через двадцять хвилин лікар привітав його з дівчинкою.

– Тепер я можу покурити, навіть випити чарку в барі. Третій з'явиться не раніше, ніж через півтори години, – сказав молодий тато.

Молодий ветеринар приїхав улаштовуватися на роботу в село. Керівник вирішив його підколоти:

– Це ви – лікар для скотини?

– Так, я, а у вас щось болить?

Юнак перед весіллям зайшов до лікаря. Після огляду лікар обережно каже:

– Признаюсь, я добре знаю вашу майбутню дружину. Я, звичайно, ні в якому разі не буду говорити про лікарські таємниці, але справа в тім… як би вам сказати… В сексуальному плані вона не з тих, хто задовольняється обіцянками…

Майбутній чоловік гордо підняв голову:

– Дякую, що попередили, попереджений мужчина вартий двох!

– Боюсь, мій друже, що цього не досить…

– Чи ви прикладали горілку, як я вам сказав, до чола?

– Лікарю! Змилуйтеся! Випишіть якісь інші ліки! Я ту кляту горілку вище рота підняти не можу!

В аптеку заходить чоловік:

– Пам'ятаєте, минулого тижня ви мені продали пластир від радикуліту?

– Так. Він вам не допоміг?

– Дуже допоміг! Але чи є у вас якийсь засіб, щоб зняти той пластир?

Лікар запитує новоприйнятого санітара:

– Чи знаєте ви, що маєте робити після операції?

– Знаю. Маю тіло померлого відвезти в морг.

Жінка в аптеці замовила касторку, але попросила її добре замаскувати.

– Такі неприємні ліки! – скривилась вона.

Тим часом до аптеки зайшла інша особа і замовила шоколадне морозиво із содою. Аптекар запропонував морозиво і першій жінці. Вона із задоволенням його з'їла.

– Чекайте, а де ж моя касторка? Як ви її замаскували?

– Як, як… Ви вже її з'їли разом з морозивом!

Парубок вирішив приколотися в аптеці:

– У вас червона ікра є?

– Є! – чарівно усміхнулася аптекарка.

– А чорна? – продовжує хлопець.

– Є!

– І осетрина є?

– Є!

– І я все це можу купити?!

– Нема проблем! Давайте рецепт!

Юнак пошепки звертається до аптекаря: «Мені дуже незручно, але так сталося, що я домовився одразу з трьома дівчатами. З кожною через годину. Чи немає у вас чогось такого, щоб мене вистачило на всіх?"

– Ось ці таблетки зроблять з вас, юначе, супермена!..

Наступного дня юнак ледве заходить в аптеку.

– Ну, всі задоволені? – запитує аптекар.

– Та… Може у вас є щось, щоб зняти біль…

– Де? У паху? В нирках?

– Та ні! У мене права рука дуже болить. Справа в тому, що жодна не прийшла!

Жінка в аптеці:

– Скажіть, у вас є ацидіумацетилосаліціліум?

– Ви хочете сказати «аспірин»?

– Так, аспірин! Постійно забуваю цю назву.

В аптеці:

– Мені півлітра спирту!

– А рецепт у вас є?

– Є. Кіло цукру, півкіло буряка і сто грамів дріжджів.

Я лечу літаком – це добре. Літак падає – це погано. У мене є парашут – це добре. Він не розкрився – це погано. Я падаю в копицю сіна – це добре. В сіні стирчать вила – це погано. На вила я не попав – це добре. В сіно теж – це погано. Мене привезли в лікарню – це добре. Зробили операцію – це краще. Лікар сказав, що буду жити – це ще краще. Але… тільки п'ять хвилин…

До коміра сорочки хворого, якого привезли на «швидкій» в лікарню, приколота записка: «Лікарю! Це епілепсія, а не апендицит. Апендицит мені вирізали вже тричі!»

Захворів якось зарозумілий ветеринар. Лікар його запитує:

– На що скаржитесь?

– Ти, давай, лікуй, бесіди зі мною ведеш! Я ж у скотини не питаю, що у неї болить, де у неї болить!..

– Добре! Галю! Намасти хворому гланди йодом. Не допоможе – приріжемо.

Хворий пішов на поправку і з усмішкою признається симпатичній сестричці:

– Ви мені так подобаєтесь, що можу й не поправитись.

– А ви й не поправитесь. Лікар до мене теж не байдужий, а він бачив учора, як ви рукою мій халатик поправляли…

Чоловік з перев'язаною головою ледве дійшов до лікарні.

– Одружені? – запитує медсестра, виписуючи формуляр.

– Ні. Необачно переходив вулицю.

Два санітари везуть коридором лікарні на каталці монашку, в якої нога у гіпсі. Один запитує:

– Сестро, як же ви зламали ногу?

– Та ось, послизнулась у ванній і зламала…

Другий мед брат тихенько:

– Слухай, а що таке ванна?

– Звідки я знаю, я не католик…

У хірурга.

– Сестричко, що у нас сьогодні?

– Дві легкі травми: автокатастрофа, виробнича… І одна важка – чоловік відмовився мити посуд…

Лікар:

– Дихайте вільніше!

– Сьогодні ще не можу!

– Чому?

– Бо моя жінка лише завтра іде на курорт.

У молодого лікаря, який працює в глухому селі, запитують:

– Як там твоя практика?

– Ой, поки що це тільки теорія.

– Скільки ви за день випиваєте?

– Грамів чотириста.

– Ви ж знищите себе зовсім!

– Не переймайтеся, лікарю, за мене все хтось інший платить…

– Чому ви так багато п'єте?

– П'ю, лікарю, тому що у мене занадто багато проблем!

– Але ж ви так давно п'єте, що ваші проблеми могли б і потонути за цей час в горілці!

– Е-хе-хе, лікарю, вони уміють плавати!

Психіатр:

– Тобто, кожної ночі вам сниться якась жахлива істота, яка накидається на вас, кричить і б'є вас по голові макогоном? А коли ви прокидаєтесь, ця істота зникає?

– Отож-бо й воно, що ні! Вранці вона кричить: «Годі боки відлежувати, неробо, відведи дітей у дитсадок!»

Психолог на лекції:

– Якщо підійти до сплячої людини і з усієї сили крикнути їй над вухом: «Тринадцять!» – вона миттю підстрибне і почне зиркати на всі боки. Це ще раз підтверджує магічну природу цього загадкового числа!

– Лікар сказав, що у мене від народження здібності до гірськолижного спорту.

– А в чому це проявляється?

– Кістки швидко зростаються!

– Бокс – прекрасний вид спорту! Я на ньому добре заробляю!

– Ви, мабуть, відомий боксер?

– Боже збав! Я – стоматолог!

Юнак іде селом. Роззирається і запитує старшу жіночку:

– Бабусю, скажіть, будь ласка, як швидше дістатися до лікарні?

– Скажи мені ще раз «бабуся» – вже там будеш!

На прийомі у психіатра молодий хлопець нервово пояснює, що його примусили звернутися до лікаря родичі. І тільки тому, що він віддає перевагу бавовняним шкарпеткам і не любить синтетичні.

– Так у чому річ? Я теж віддаю перевагу бавовняним! – підтримує його лікар.

– Правда? А ви їх їсте з маслом чи з майонезом?

– Ви знаєте, знайшов лікаря – чарівник! Уявіть собі, він мене вилікував від склерозу!

– Дивина! А як його прізвище?

– Прізвище? Прізвище… Яке жіноче ім'я походить від слова «море»? Ще й пісня є…

– Марина?

– О! – повертається до дружини. – Марино! Як прізвище того лікаря?

Рекламна акція від виробників тестів на вагітність:

– Поміняй позитивний тест на іграшку для малюка!

Після візиту до психотерапевта:

– Мені заборонили курити і хвилюватися. Але як я можу не хвилюватися, якщо я не можу курити!

В реанімацію привозять пораненого з ножем у спині.

– Дуже болить? – запитує лікар.

– Ні. Тільки коли сміюсь.

Лікар до хворого:

– Чи маєте апетит?

– Так, лікарю, а ви щось смачненьке принесли?

Старий хірург молодому до операції:

– Колего, у вас перша самостійна операція. Зосередьтеся, будьте уважним і обережним, інакше уріжете собі палець!

Після операції:

– Хто тебе вчив так робити розріз? Ти ж стіл пошкрябав!

– Не журіться, – заспокоює лікар пацієнта, – у мене в молодості була така ж хвороба, і, як бачите, дожив до старості.

– Але ж у вас був інший лікар…

– Лікарю, я жити буду?

– Будете, але навряд чи захочете!

ГОЛОВНИЙ ЛІКАР

В кожній лікарні є два види пацієнтів: одні серйозно хворі, інші скаржаться на погане харчування.

Симпатична медсестра безрезультатно бігала за головним лікарем поліклініки. Одного разу увечері вона підстерегла його в кабінеті наодинці. Дивиться закоханими очима і шепоче:

– Що мені вам дати, щоб я могла вас голубити і цілувати?

– Хлороформу, голубонько, хлороформу!

– Хвороба, на жаль, невиліковна… Але ви ще поживете!

– Як називається хвороба, лікарю?

– Навіщо я буду засмучувати вас перед смертю!

– Так! Пацієнт! Ковтаємо гвіздочки!

– Ага… Ой…

– Боляче?

– Так!

– Зрозуміло! У вас алергія на гвіздочки!

– Лікарю, зробіть мені кастрацію!

– Ви впевнені?

– Так.

– А ви розумієте, що це на все життя?

– Мені треба!

Після операції:

– Тепер мені візу до Ізраїлю точно дадуть!

– Так… може… вам обрізання треба було робити?…

– А я як сказав?

У дантиста:

– Лікарю, а яка у вас для мене може бути скидка?

– Кожен десятий зуб можу вирвати вам безкоштовно.

Операційна. Хірург до анестезіолога:

– Чому пацієнт ще при свідомості?

– Але ж ви ще не увіткнули в нього скальпель!

– Лікарю, у мене вже кілька днів дуже сверблять ноги.

– А ви, часом, не касиром в банку працюєте?

Старий банкір одружується з молодою. Приходить до лікаря і просить:

– Зробіть, будь ласка, щоб мій шлюб був не тільки формальним.

Лікар після обстеження:

– На жаль, вам вже ніщо не допоможе.

– А бджолине молочко?

– Я можу прописати вам бджолине молоко. Я можу навіть зробити так, що ви почнете дзижчати. Але жалити – це вже вибачайте!

– О Боже! – репетує ворожка, тримаючи руку клієнта. – Вас четвертують, засолять і з'їдять.

– Хвилиночку! Я ж забув зняти пальчатки. Вони у мене з натуральної свинячої шкіри.

Марія Іванівна – 69 років – пішла до лікаря. Потрапила на прийом до молодого, щойно з інституту. Кілька хвилин у кабінеті – і Марія Іванівна репетуючи вискочила у коридор. Якраз ішов головний лікар, підійшов, розпитав. А потім із суворим виглядом зайшов до кабінету молодого колеги.

– Що ви собі дозволяєте? Жінці 69 років, у неї купа внуків, а ви їй говорите, що воно вагітна!

Молодий лікар, продовжуючи записувати щось у формуляр:

– Але ж гикавка у неї пройшла…

Батько до сина:

– Оце я тебе стільки років учив на лікаря, торби-гроші возив, щоб ти тепер забороняв мені пити пиво?

Дівчинка:

– Я – мамина радість!

Дівчинка:

– Я – татова гордість!

Хлопчик:

– Я – головний біль!

В психлікарні розмовляють двоє:

– Ти хто?

– Я – Юлій Цезар.

– А хто тобі це сказав?

– Сам Господь Бог.

Тут вмішується третій:

– Бреше! Нічого я йому не казав!

– Лікарю, це правда, що ви мене вилікували від туберкульозу?

– Абсолютно!

– Я вас розцілую!

– Е-е-е, ні! Цього не треба!!!!

– Лікарю, а це правда, що сліпа кишка зовсім зайва?

– Для пацієнтів – так. Але не для лікарів…

Лікар до пацієнта:

– Чому ви так довго не приходили до мене?

– Бо я був хворий!

Опанас зустрів лікаря на вулиці і вирішив запитати пораду:

– Лікарю, а що ви робите, коли простуджуєтесь?

– Кашляю і чхаю…

Одеса. Поліклініка. Лікар питає у пацієнта:

– Що вас непокоїть?

– Гроші і жінки. їх у мене немає, а здоров'я як у бика.

– Що ти репетуєш, як недорізаний?! – сказав хірург пацієнту, оперуючи його без наркозу.

Приходить негр до лікаря. Не встиг слова сказати, як той:

– Роздягайтеся, підійдіть до вікна, нахиліться, дістаньте руками підлоги… Ні, ні! А підійдіть до стіни, нахиліться, руками дістаньте підлоги. Так… Добре. Одягайтеся.

– Лікарю, але у мене…

– Ах, вибачте, що у вас?… А то мені сьогодні мають чорне шкіряне крісло привезти…

Професор на лекції в медичному вузі:

– Колеги! У людини досить багато різних отворів! І біля кожного чекає спеціаліст!

Лікар:

– Я порадив би вам все-таки вирізати апендикс!

– Але ж ви мені самі його вирізали минулого року!

– От лихо! Забув!

На прийомі у стоматолога. Пацієнт:

– Лікарю! У вас у самого – жодного зуба!

– Ну, знаєте, кров за кров, зуб за зуб…

– Паралельні лінії не пересікаються. Доведено дідусем!

– Куди ти поніс дідусеву кардіограму?!

Хворого готують до видалення апендициту.

– Лікарю, а я після операції зможу грати на скрипці?

– А чому ж, зможете.

– Чесно?

– Ну, їй-богу!

– Оце операція! Ніколи не грав на скрипці, а тепер зможу!

Приходить чоловік до лікаря:

– У мене ліва нога посиніла!

– Та у вас гангрена! Будемо різати!

Відрізали ногу. Через деякий час знову приходить:

– У мене і права нога посиніла… і між ногами…

Лікар довго дивився.

– Ну, казна-що! У вас джинси линяють!

– Мені останнім часом зовсім не дають спати! Кожної ночі жахливий шум – моєму сусідові, бачте, практикуватися треба!

– Він музикант?

– Хірург…

– Лікарю! А це правда, що здоров'я не купиш ні за які гроші?

– Господь з вами! Хто вам таку дурницю сказав?

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

Хворий був обстежений. Був прооперований… Був чуйним товаришем і зразковим сім'янином…

Психіатр до пацієнта:

– Ви скаржитесь на комплекс неповноцінності? Навпаки, ви дуже правильно оцінюєте свої можливості.

Операційна. Операція. З-під операційного столу: «Няв!» Хірург: «Брись!» З-під столу знову: «Няв!» Хірург: «Пішла геть!» Знову: «Няв!» Хірург відрізає щось у пацієнта, кидає під стіл: «На! Вдавилася б ти!»

Лікар після обстеження говорить пацієнтові:

– Вам не слід займатися розумовою працею. Ви чим взагалі займаєтесь?

– Придумую анекдоти.

– А-а-а… Це можна.

– Лікарю, я жити буду?

– Жити будете довго, помрете завтра.

Можливості медицини безмежні.

Можливості хворих обмежені.

– Лікарю, тільки чесно, а куріння шкодить організмові?

– З одного боку – так, а з другого боку – ні…

– Добре, я буду курити з другого боку…

– Ти зовсім знервувався. Тобі треба заспокоїтися. Може, тобі з'їздити кудись? Наприклад, у щелепу…

Психіатр:

– Так. Розкажіть мені все від самого початку.

– Нема проблем. Отож, насампочатку я сотворив небо і землю…

Лікар запитує у практиканта:

– Яка температура у хворого?

– Нормальна. Здається, 18 градусів…

– Вибачте, доведеться вас знову різати, я щипці там забув…

– Ріжте, що зробиш… Але тепер вже зробіть мені живіт на ґудзиках.

– Як у вас зі шлунком, Абраме Мойсейовичу?

– Як зі шлунком? Боже, Боже… Він такий, як боржники. Все бере, але нічого не віддає.

На прийомі у психіатра:

– Лікарю, мені вже три місяці сниться одна й та жінка!

– Ну?

– Набридла!

Жінка-лікар з простудженим горлом тихо говорить пацієнтові:

– Роздягайтеся.

– А ви? – так же тихо запитує пацієнт.

– Я вас просто не розумію! – говорить лікар настирному пацієнтові. – Яке вам треба ще снодійне, якщо ви до третьої ночі сидите в барі?

– Та не мені! Моїй дружині.

ГОЛОВНИЙ ЛІКАР

У наших безкоштовних вітчизняних лікарнях кожен пацієнт може безкоштовно отримати найдорожчі імпортні хвороби…

– А що, кумо, ліпше вже вашому чоловікові?

– Та де… Три дні тому поховала…

– Лікаря кликала?

– Ні, сам помер…

– Мій товариш працює патологоанатомом. Такий відлюдько. Мовчазний, суворий. Навіть очима завжди так робить: морг-морг…

– Санаторна путівка для моєї дружини обійшлася мені дуже дорого, але несподівано це все окупилося…

– Вилікувалась?

– Не повернулася.

Психіатр заспокоює пацієнтку:

– Ви кажете, що повз ваше вікно постійно їздять вантажівки і водії зазирають у вашу спальню? Ну… це ще не значить, що ваша психіка потребує втручання лікаря.

– Ви мене заспокоюєте?

– Звичайно.

– Але ж! Я забула вам сказати, що живу на шостому поверсі!

– Ви повинні кинути куріння!

– У моєму віці? Та я вже сорок років курю. Чи не пізно кидати?

– Ніколи не пізно!

– Ніколи не пізно? Добре. Тоді я ще зо п'ять років покурю.

Микита прийшов до свого приятеля в лікарню:

– Ну! Так ти ще тут довго будеш лікуватися!

– Ти що, розмовляв з лікарем?

– Ні, я бачив медсестру.

На Кавказі епідемія холери. Місцевий житель бачить, як до джерела мінеральних вод з кухлем підходить незнайомець і має намір напитися. Кавказець кричить йому своєю мовою:

– Не пий звідти, можеш заразитися холерою! Незнайомець повертається і запитує російською:

– Чего?

Кавказець, теж російською:

– Я говорю, дорогой, пей медленно, вода очень холодная, горло простудишь…

Лікар:

– Дві новини, гарна і кепська.

Пацієнт:

– Починайте з гарної.

Лікар:

– Вам залишилося жити два дні.

Пацієнт:

– Яка ж тоді погана?!

Лікар:

– Я мав сказати це вам ще вчора…

Медсестра йде повз палату дистрофіків і чує крик:

– Допоможіть!!!

Зайшла в палату – нікого! Тільки вийшла – знову чує крик. Зайшла – знову нікого.

– Де ви? – запитує.

– Під штукатуркою.

– Від кого ви там сховалися?

– «Сховалися, сховалися»! Нас клопи затягнули!

– Лікарю, а це правда, що корінь женьшень допомагає від імпотенції?

– Правда. Якщо міцно прив'язати…

Пацієнтка психологу:

– Лікарю, ми ніколи не сваримося зі своїм чоловіком.

– Дивно! Мені здавалося, що ви гарна пара…

Чоловік приходить до психіатра:

– Лікарю, допоможіть! Мені щоночі сниться, що я штовхаю поїзд від Києва до Франківська! Вранці прокидаюся геть розбитий!

– Що ви від мене хочете?

– Поштовхайте за мене поїзд хоч до Львова…

Лікар думає: «Погоджуся, хай би тільки пішов!»

– Добре, поштовхаю!

Через тиждень пацієнт прибігає знову:

– Лікарю, тепер мені сниться, що я султан і повинен за ніч переспати з усім гаремом, а там 200 жінок! Прокидаюсь геть розбитим! Чи не могли б ви собі взяти хоч 100 жінок?

– Ні! Можу взяти тільки одну, мені ще поїзд до Львова штовхати!

Пацієнт-невдаха приходить до психіатра:

– Лікарю, справа зрушилась! Сьогодні бутерброд у мене упав маслом догори!

Лікар бере з рук пацієнта бутерброд, довго його вивчає і каже:

– Та ні, голубе, просто ви його намазали не з того боку.

У лікарні:

– Сестра, запитайте у потерпілого прізвище, щоб ми могли сповістити батькам.

– Лікарю, він каже, що його батьки прекрасно знають його прізвище.

– Будь ласка, дайте ще пляшечку мікстури для мого сина.

– Як? Він вже випив?

– Ні! Не сам! Щоб він випив ложку, доводиться випити по ложці мені, дружині, бабусі, дідусю, сестричці, сусідці…

Бактеріолог схвильовано вбігає у кімнату до дружини:

– Люба моя! Я приготував тобі сюрприз до дня народження!

– Приємно вражена! Який?

– Я назвав вірус твоїм іменем!

Дистрофік під час обіду дивиться в тарілку з макаронами і жалібно так:

– Сестра! Знову на обід труби!

– Як там наш хворий, сестричко?

– Здається, оклигав. Щойно намагався здути піну з ліків.

Обхід. Лікар підходить до першого хворого:

– Що у вас?

– Геморой!

– Чим лікують?

– Йодом мастять!

– Продовжуйте!

Наступний.

– Що у вас?

– Грибок на ногах!

– Чим лікують?

– Йодом мастять!

– Продовжуйте!

Наступний.

– Що у вас?

– Ангіна!

– Чим лікують?

– Йодом мастять.

– Продовжуйте!

– Лікарю, лікарю, але ж квач на всіх один!

– Ну то й що?

– Скажіть сестрі, щоб мені першому мастили…

На екзамені з анатомії професор запитує студентку:

– Який людський орган є символом кохання?

– У чоловіка чи у жінки? – по-діловому перепитує студентка.

– Боже мій, – зітхає професор, – за моєї молодості це було просто серце…

На призовній комісії. Призовник:

– Я навчався в Києво-Могилянській академії, а також у відділенні Оксфордського університету…

Голова комісії:

– Запишіть, призовник уміє читати і писати.

Приходить студент до полковника, який викладає військову підготовку:

– У мене шлунок болить…

– Ти що, лікар? Звідки ти знаєш, де у тебе шлунок? Іди звідси!

Наступного дня студент знову приходить:

– У мене болить!

– Де болить?

– Ось тут, – студент тикає пальцем в живіт.

– Так, так… Прихворів ти, хлопче…

– Та ніби…

– Ну, йди. Звільняю від стройової на три дні.

Відома естрадна співачка на прийомі у лікаря:

– Роздягатися?

– Ні, не треба, я вчора ваш новий кліп бачив.

Випускник медичного вперше приймає пацієнтів.

– Лікарю, на мене всі хвороби напали!

– П'єте?

– Ні.

– Курите?

– Ні.

– Смажену картоплю їсте?

– їм…

– Негайно відмовтеся!

ОГОЛОШЕННЯ

Продаю траву стаканами. Не гербалайф.

– Оце тобі! Ти живий і здоровий! А я вже три рази чув, що ти помер!

– А ти теж, товариш називається, – жодного разу на похорони не прийшов…

Пацієнт приходить до лікаря:

– Лікарю, у мого сексуального партнера СНІД. Що мені робити?

– Здавайте аналізи. За три дні матимемо результат.

Через три дні:

– Справи кепські! Тести дали позитивний результат.

Пацієнт ледве не втрачає свідомість.

– Але не панікуйте! У вас початкова стадія, спробую допомогти! Так, берете три літри молока, туди дрібнодрібно накришіть оселедець, добавте часник, оцет і добре перемішайте. Пити треба залпом. Думаю, допоможе!

Радісний пацієнт побіг щодуху. Сестра запитує:

– Лікарю, навіщо ви з ним так, у нього ж всі тести негативні?

– Нехай знає, для чого мужику задниця!

Хворий просить лікаря:

– Переведіть мене в інше відділення.

– Чому?

– Тут тільки кашею годують, а там, я чув, ще й «утку» подають.

Посеред ночі хворий з чоловічого відділення телефонує черговій медсестрі:

– Сестра, у мене безсоння! Ви не дізнаєтесь, може і в жіночому відділенні комусь не спиться?

Хворий скаржиться лікарю:

– Живіт болить – спасу немає. Дайте якісь ліки.

– А що ви їли?

– Хліб з пліснявою…

– Так вам треба очі закапати!

– Навіщо?

– Щоб наступного разу дивилися, що їсте!

Хірург робить операцію:

– Скальпель…

– Ножиці…

– Лопату…

– Навіщо?

– Закопувати.

Дистрофік слухає радіо.

– … вітер південно-західний…

– Ну! Знову повз горілчаний пронесе!

Дистрофіки:

– Давай в доміно зіграємо!

– Та ну його! Знову каменюки таскати!

Заходить медсестра в палату до дистрофіків – на підвіконні лежить піжама. Прибрала. Через п'ять хвилин знову та ж сама картина. Спересердя викинула піжаму у вікно. Один з дистрофіків їй вслід:

– Жаль Васю! Він так любив у вікно дивитися…

Жінка вкотре звертається до дантиста з проханням поміняти вставну щелепу.

– Я її перероблю, але востаннє! Вона абсолютно підходить до вашого рота!

– При чому тут рот? Вона не входить в склянку!

Лікар прийшов до хворого студента.

– Лікарю, – сповіщає той, – температура вже пройшла.

– Знаю. Я її зустрів на сходах.

В психлікарні група хворих вирішила влаштувати втечу. Наступного дня один з пацієнтів похмуро сповіщає:

– Нічого не вийде, паркан прибрали!

Професор:

– Колего, ваш перший хворий вилікувався, а ви засмучені, що таке?

– Розумієте, я ніяк не второпаю, що ж йому допомогло!

В кабінет до лікаря заходить синюшний пацієнт і з порога агресивно заявляє:

– Тільки не кажіть, що я багато п'ю!

– Ну що ви, – спокійно відповідає лікар, – просто ви мало закушуєте.

Психіатр:

– Так яка ж причина вашої депресії?

– Моя колишня дружина познайомилася з моєю нинішньою дружиною. Спочатку вони трохи посварилися, але потім помирились і удвох побили мою майбутню дружину.

– Роздягайтесь!.. Ого! А що це у вас за труси? Залізні?

– Я від СНІДу бережусь!

– А чому пальців на ногах немає?

– Одного разу резинка на трусах тріснула!

Пацієнтка у психіатра:

– Люди вважають мене нахабною, нав'язливою…

– Так, так… Приберіть, будь ласка, руки з моїх колін.

Вже немолодий єврей вперше приїхав до Ізраїлю і звернувся до лікаря.

– Вам треба зробити невелику операцію, – каже той, – обрізання.

– Під наркозом?

– Ні, під мікроскопом.

Після огляду лікар говорить до пацієнтки:

– Ви абсолютно здорові. Я тільки рекомендую вам більше бувати на свіжому повітрі, а взимку тепліше одягатися.

Вона вдома до чоловіка:

– Лікар настійно рекомендував мені влітку відпочинок на морі, а взимку – норкове хутро.

Жінка скаржиться лікарю:

– У мене страшний головний біль!

– А ви не пробували УПСА?

– Лікарю! Та я навіть у власного чоловіка не беру!

– Маєте уникати всілякої роботи, яка пов'язана з головою, – приказує лікар.

– Це неможливо, лікарю, це моя професія.

– Ви письменник?

– Ні, перукар.

Один хворий, який тільки-но оклигав після тяжкого інфаркту, виграв у лотерею 1 мільйон гривень. Ніхто з родичів і товаришів не брався про те йому сповістити – боялися раптової смерті.

– Давайте, я йому скажу, – напросився лікар. – У мене самого хворе серце, я знаю, як треба говорити з людиною у подібному випадку.

Приходить до щасливчика і запитує:

– Що б ви зробили, якби виграли в лотерею?

– Зібрав би рідних і друзів на бенкет!

– Якби виграли 100 тисяч?

– Закупив би ресторан і запросив би усіх-усіх знайомих!

– А якби 500 тисяч?

– Поїхав би з родиною за кордон, купив би дачу, авто…

– А якби 1 мільйон?

– Не задумуючись половину віддав би вам, мій друже!

Лікар у ту ж секунду впав замертво.

Симпатична пацієнтка після видалення апендициту:

– Лікарю, а шрам у мене буде видно?

– Це залежатиме від вас…

Новий пацієнт психушки розповідає лікарям, що він – адмірал Нельсон.

– Ну, це у нас вже другий Нельсон, – говорить лікар. – Давайте, колеги, помістимо його в палату до першого Нельсона. Може, хто з них якраз і вилікується.

Наступного дня лікарі заходять до Нельсонів і цікавляться, як у них справи. Вчорашній Нельсон кричить:

– Я зрозумів! Ну який я Нельсон?

– Прекрасно! Хто ж ви?

– Я – леді Гамільтон!

– Пацієнт, чому ви так нервуєте?

– А що я можу зробити – ви мене увесь час за нерв смикаєте!

Психіатр отримує гроші, запитуючи пацієнта про те, про що кожного дня його запитує вдома дружина.

«Швидка» мчить у пологовий будинок.

– Не летіть так, – просить породілля, – обережніше, у мене вдома залишилося семеро дітей.

– І вона нам каже про обережність, – хитає головою водій.

До лікаря звернувся приятель:

– Вже три дні не можу спати. Думаю, де можна дістати 10 тисяч баксів?!

– Я тебе виручу.

– Як?

– Дам тобі прекрасне снодійне.

До лікаря приходить дід:

– У мене сильний кашель!

– Скільки вам років?

– 75.

– А в 40 ви кашляли?

– Ні.

– А в 50?

– Ні.

– Коли ж вам кашляти, як не тепер!

Лікар:

– Добре, що ви попередили, що вам вирізали апендицит, а то б ми його довго шукали…

Лікар:

– Від вас тхне горілкою!

– А я капаю на хворий зуб.

– Давно він у вас болить?

– З дитинства.

– Вам необхідно більше рухатися!

– Лікарю, я щодня о пів на четверту ранку бігаю з першого поверху на шостий!

– Чому о пів на четверту?

– Бо о четвертій приходить її чоловік!

В приймальні психіатра зустрічаються двоє знайомих:

– Ви прийшли чи вже йдете?

– Якби я те знав, то не сидів би тут нині…

Напис на кабінеті психоневролога: «Хворих, які чекають на прийом, просимо не ділитися між собою симптомами своїх хвороб – це ускладнює встановлення діагнозу».

Медсестра:

– Лікарю, з хворим із 5-ї палати коїться щось непевне! Ви казали, що пульс у нього нормальний, а я ось нахилилася, перевірила – до 200 поштовхів на хвилину!

– А ви перед тим, як нахилятися до хворого, одягайте бюстгальтер.

– Вночі мені буває важко дихати! – скаржиться молода пацієнтка.

– Відкрийте на ніч вікно.

– Добре, лікарю, сьогодні вночі я вас чекаю…

В аптеці:

– А у вас немає ліків від ліків, які я купував у вас учора?

– Лікарю! Помираю! Допоможіть!

– Ну, це ми зараз!

Сьогодні, о 5-й ранку, в Дуплянській лікарні Маруся Іваненко народила п'ятеро гарненьких дівчаток. Лікарі надіються, що їм вдасться зберегти життя Микиті Іваненку, батькові новонароджених…

В психлікарні пацієнти грають в доміно. Повз них проходить відвідувачка і починає смикати ручку дверей зачиненої палати.

– Сильніше смикайте, – підказують їй.

– Ще сильніше!

– Так тут же зачинено!

– Зачинено.

– Навіщо ж ви мені кричите: «Сильніше! Сильніше!»?

– А ми думали, що вам ручка від дверей потрібна.

Розмовляють психіатри:

– Я нині займаюсь виключно одним, дуже цікавим, випадком роздвоєння особи.

– І чим він цікавий?

– Справа в тому, що вдалося домовитися з кожним із них окремо про платню за лікування.

– Лікарю, у мене свербить під ложечкою!

– Давайте подивимось, що там у вас?

– Нічого не вийде, лікарю.

– Чому?

– Ложечка у мене в шлунку.

– Тільки ви усміхаєтесь, як я відразу ж хочу запросити вас до себе!

– Ой, ви, певно, старий розпусник!

– Ні, я дантист.

– Лікарю, а що у мене?

– Розтин покаже.

Рецидивіста перевіряють в психлікарні на неосудність:

– Що взимку і влітку одного кольору?

– Кров!

Начальник прийшов провідати хворого підлеглого:

– Знаєте, Іване Івановичу, я було подумав, що ви симулюєте. Із задоволенням упевнився в тому, що ви дійсно тяжко захворіли…

– Ви курите?

– Ні. Просто вбиваю час.

– Чим же він перед вами так завинив?

– Скажіть, ліки, які я вам виписав, допомогли?

– Прекрасні ліки, шикарні, я б сказала! Мені допомогли від ревматизму, син вже не кашляє, а залишками я відполірувала срібні ложки!

– Іваненко, я ж казала вам, що алкоголь – повільна отрута! – сварить свого «веселого» пацієнта дільничний лікар.

– А я, гик, Маріє Іванівно, нікуди, гик, не поспішаю.

Випустили психа з лікарні, всі дивуються:

– Як же тебе, тупого, випустили?

– А в нас перевірка була! Хто пролізе в замкову шпару, того випустять. У одного плече не пролізло, у другого – нога, а я відмовився.

– Чому ж?

– Як ти пролізеш – з другого боку у шпарі ключ був!

Психи приватизували психушку, вигнали лікарів та санітарів і, нарешті, відчули себе здоровими людьми.

Головний лікар психіатричної лікарні знайомить з роботою новачка. Відкриває двері в одну з кімнат:

– Тут у нас тільки автолюбителі.

– Але ж тут нікого немає!

– Вони всі лежать під ліжками і займаються ремонтом.

Іде лікар коридором психлікарні. Пацієнти на кожному кроці кричать:

– 31! 31!

Він запитує:

– Що «31»?

– Там! На даху!

Біжить на дах. Там теж пацієнти. Показують вниз і кричать:

– 31! 31!

Лікар підбігає до краю, зазирає. Його зіштовхують вниз і кричать:

– 32! 32!

– Хворий, ну як ви зайшли? Ви хворий, чи думаєте, що ми тут жарти жартуємо? Вийдіть і зайдіть, як має бути, – ноги зігнуті, рука на животі, з рота енергійний стогін… Ну!

– Лікарю, у мого чоловіка серйозні проблеми з психікою. Інколи я годинами йому що-небудь розказую, а потім виявляється, що він не чув жодного слова.

– Це не проблеми, шановна, це дар Божий!

На прийомі у психіатра:

– Лікарю, я якась потрійна особа! Думаю одне, говорю друге, а роблю третє…

– Це лиш підтверджує те, що ви абсолютно нормальні!

– Лікарю, я боюся грому! Дуже боюся!

– Ну, це просто смішно! Грім – це таке ж природне явище, як дощ, сніг тощо. Не треба боятися. Як тільки ви почуєте гуркіт грому, робіть так, як роблю я, – ховайте голову під подушку, і все буде в порядку.

Чоловік років 50-ти заходить до психіатра:

– Як бути, лікарю? Кожного разу, коли наш дідусь миється у ванній, він просить, щоб ми давали йому гумового ведмедика!

– Так давайте! Які проблеми?

– Так… Але це мій ведмедик!

– Лікарю! Мій чоловік пускає носом кільця диму!

– І я пускаю. Так роблять усі курці.

– Але ж мій чоловік не курить!

– Добре, що ви зайшли, – говорить психіатр. – Як почувається ваша дружина? Чи допомогли їй мої поради вилікуватися від клептоманії?

– Поки що ні, але все нині набагато краще. Тепер вона приносить речі, якими ми можемо користуватися.

Жінка на прийомі у психіатра:

– Знаєте, у мого чоловіка справи пішли краще. Він думає, що він – це не він, і я – це не я. – Добре, приведіть чоловіка.

– А навіщо приводити? Я – і є мій чоловік…

– Вам треба вести більш рухливий спосіб життя.

– Та я чемпіон України з бігу на 10 кілометрів!

– А якщо будете дотримуватись моїх порад – станете чемпіоном світу!

В одному будинку жили два психоаналітики з різними поглядами на психологію. Зустрічаючись кожного ранку біля консьєржки, вони віталися, потім один з них плював другому в обличчя, той діставав хустку, втирався, і вони розходились. Два роки консьєржка все те бачила, потім таки запитує у того, хто плював:

– Що таке між вами сталося, що ви кожного ранку плюєте в лице своєму колезі?

– Не знаю, це його проблеми.

Чоловік прийшов до психіатра і скаржиться, що вже кілька ночей підряд йому сниться один і той же сон:

– Ніби я врятувався з потопаючого корабля, потрапив на безлюдний острів, а там дванадцять прекрасних дівиць.

– Хіба це погано?

– А ви коли-небудь готували їжу для дванадцяти красунь?

Під вікнами пологового будинку нервово ходять два чоловіки. Нарешті один запитує:

– Хлопчика чекаєте?

– Дівчинку. Акушеркою тут працює.

Психіатр на призовному пункті:

– Допризовник Іваненко, в чому різниця між газетою і радіо?

– В радіо не загорнеш оселедець.

– Лікарю, мені буде боляче?

– Не турбуйтеся, живими, поки що, звідси виходили всі…

Лікар виходить з мавзолею:

– Буде жити!

Унікальна штука – підбори! Взула високі – шикарна жінка! Зняла – щаслива людина!

– Лікарю, що треба робити, щоб не завагітніти?

– Казати «ні»!

– Алло, швидка допомога, мій хлопчик проковтнув авторучку! Що робити?

– Ми скоро будемо. Попишіть поки що олівцем…

У психлікарні пацієнт спробував утопитися у ванній. Інший вчасно його звідти витягнув. Лікар каже рятівникові:

– Ваш вчинок засвідчує те, що ви подолали хворобу. Завтра я вас виписую. На жаль, той хлопець, якого ви врятували, все-таки звів рахунки з життям – він повісився.

– А не рано ви його зняли? Це ж я повісив його сушитися!

Проходить хлопець медичну комісію. У лора. Лікар пошепки:

– Двадцять два.

Хлопець теж пошепки:

– Двадцять два.

Лікар:

– Що?

– Лікарю, ті зуби, що ви мені вставили, дуже болять.

– Прекрасно! Це є доказом того, що вони – як справжні!

– Ці ліки треба приймати на воді…

– Лікарю, це неможливо!

– Чому?

– Я не вмію плавати!

– Де ви втратили стільки зубів?

– В їдальні, лікарю. Я люблю шніцель.

– Лікарю! Я відучила свого чоловіка гризти нігті!

– Як вам це вдалося?

– Ховаю подалі його вставну щелепу!

– Я роздобув чудесні ліки!

– Від чого?

– Не знаю. Але дуже допомагає…

– Лікарю, мій чоловік серйозно захворів…

– Спробуємо поставити діагноз… Роздягайтесь і покажіть, де у нього болить.

– Лікарю, а чому у вас гемороїдальна свіча за вухом?

– Оце тобі! А куди ж я засунув свій олівець?

На прийомі Микита скаржиться лікарю, що сусід вдарив його лопатою по голові.

– Не бачу ніяких слідів, – констатує лікар після обстеження.

– Ви на лопату подивіться!

– Знаєш новину? Микита в лікарні.

– Як в лікарні? Та я його вчора на танцях бачила. З симпатичною блондиночкою.

– Отож! І дружина його теж бачила.

У палаті травматології хворий, який прийшов до тями, придивляється до свого сусіда, довго мовчить, врешті запитує:

– Мені здається, що ми десь із вами недавно зустрічалися?

– Ага! Тому ми тут і лежимо!

ТЕРАПЕВТ

Хочеш довести чоловіка до склерозу – дай йому в борг.

– Ну й лікарня! Коли я сюди прийшов, один лікар сказав, що у мене апендицит, другий – камені в нирках, третій, що серцевий напад…

– Ну, і чим закінчилося?

– Вирізали гланди.

Дзвінок на швидку допомогу. Дитячий голос:

– Приїдьте швидше! Мій тато упав з велосипеда і зламав ногу!

– В якому місці?

– Біля озера на стежці.

Дзвінок у двері. Через 10 хвилин господар питає: «Хто там?». Відповідь так само через 10 хвилин: «Дівчина…» Через 10 хвилин господар-наркоман знову запитує: «Яка дівчина?» Подруга-наркоманка теж через 10 хвилин ледь обзивається: «А вже ніяка…»

Пацієнт скаржиться на зниження потенції.

Лікар:

– Ви давно знайомі зі своєю дружиною?

– З дитинства. Пам'ятаю, коли ще я її заколисував, вона любила плескати мене по лисині…

– Лікарю, у мене борода не росте.

– Нічого дивного. Ви – жінка.

– Що? Я ще й жінка?

– На що скаржитесь?

– У мене болить печінка.

– Роздягайтеся.

– Ви що, мені не вірите?

Два пацієнти психлікарні:

– Доброго ранку, Микито, як себе почуваєш?

– Прекрасно, Петре, але я не Микита.

– Я теж не Петро.

– Здається, сьогодні ми обоє не в собі…

Медсестра:

– Лікарю, я допустила невеличку помилку. Замість того, щоб зробити один укол хворому з 10-ї палати, я зробила 10 уколів хворому з першої палати.

Двоє познайомилися. Порозумілися. Позаймалися любощами. Вона:

– Ти лікар?

– Так…

– Анестезіолог?

– Так… Ти знала чи здогадалася?

– Просто я нічого не відчувала…

Вагітна жінка запитує у лікаря:

– Мій чоловік хоче бути присутнім, коли я буду народжувати. Це можливо?

– А чому б і ні? Вже не тільки закордонні, а й вітчизняні спеціалісти погоджуються з тим, що присутність батька дитини благодійно впливає на весь процес.

– Ну, це не бажано. Батько дитини і мій чоловік при зустрічах увесь час сваряться.

Психіатр до своєї знайомої:

– Як почувається ваш чоловік?

– Господь з вами! Я не заміжня!

– Так… Значить, ваш чоловік ще холостяк?

– Який чудесний голос я щойно чув по радіо!

– Ага! Це в сусідньому кабінеті одній дамі виривали зуб мудрості…

Пацієнт заходить в стоматологічний кабінет і бачить там жінку-лікаря.

– Це ви будете мені виривати зуб?

– Так. Це вас здивувало?

– Раніше я мав справу тільки з лікарями-чоловіками.

– А вам вже видаляли зуби?

– Так. Кулаками.

Пацієнт запитує лікаря-стоматолога:

– Відкрити рот?

– Як хочете… Я можу й через губи свердлити.

– Лікарю, що зі мною? Чоловіки не звертають на мене уваги!

– Вам треба зробити три речі. По-перше, скинути кілограмів 20, по-друге, прибрати грамів двісті косметики з вашого милого личка, а по-третє, зайти до лікаря, він поверхом нижче, а я – художник.

– Лікар приписав мені часникову дієту!

– Ну і скільки кілограмів ти скинула?

– Краще запитай, скільки друзів до мене тепер не заходить…

– Лікарю! Скільки років я потерпаю від манії величі! Голки! Уринотерапія! Кашпіровський! Нічого не рятує! Та й ви, мізер у медицині, хіба ви можете зрозуміти мої проблеми, проблеми генія?!

– Лікарю, пам'ятаєте симулянта з шостої палати?

– Ну!

– Помер!

– Лікарю, я не можу з жінкою, як усі!

– А як ви можете?

– На боці.

– Чому?!

– А як же я телевізор дивитимусь?

– На що скаржитесь?

– На життя собаче!

– Це до ветеринара!

Жінка після операції запитує хірурга:

– Скажіть, будь ласка, коли я зможу жити нормальним статевим життям?

– Я двадцять років вирізаю гланди, а таке питання чую вперше!

– Лікарю, від любовних ігор у мого чоловіка дуже болить поперек!

– Любовні ігри? В його віці? – дивується лікар.

– Так, мій сімдесятилітній бовдур годинами підглядає в замкову шпарину до сусідки, коли до тої приходить коханець. Потім розігнутися не може!

– Чому хірурги під час операції одягають на обличчя маски?

– Щоб після операції їх не могли впізнати…

– Як захворів чоловік, нічого не встигаю, день і ніч сиджу біля нього!

– Так ви ж запросили няню!

– Тому я й сиджу!

Запеклий картяр на операційному столі. Хірург:

– Даю вам хлороформ, а ви порахуйте.

– Один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять, валет, дама…

Хірург:

– Це дуже проста операція. Через півгодини ви зможете рухатись. Через годину будете бігати навкруг ліжка. А увечері підете пішки додому.

– А під час операції можна трохи полежати?

Лікар:

– Сестра, будь ласка, візьміть термометр, підіть в палату і подивіться, у кого з хворих під пахвою мою ручка!

На прийомі у лікаря молода жінка:

– Скажіть, а які основні симптоми венеричних хвороб?

– Ну, судячи по Венері Мілоській, в першу чергу відпадають руки…

Лікар оглянув хвору, вийшов у приймальню до її чоловіка:

– Не подобається мені ваша дружина!

– А кому вона подобається…

ТОСТ ПАТОЛОГОАНАТОМА

Щоб ми зустрічалися тільки за святковим столом!

Лікар:

– У вас клептоманія.

– А що це таке?

– Ви увесь час хочете щось украсти.

– І що робити?

– Спочатку поверніть мені мою ручку.

Жінка звонить дієтологу:

– Лікарю, мені здається, що в мене зайва вага.

– Чому ви так вирішили?

– Та ось придбала сьогодні ваги, які розмовляють, зважилась на них…

– І що ж вони вам сказали?

– Вони сказали: «По одному, по одному, будь ласка!»

Лікар:

– Кинете пити – будете набагато краще чути!

Через пару місяців:

– Ну, як справи?

– Пробачте, що ви сказали?

– Ви що, знову почали пити?!

– Ет… Бачите, я кинув було пити, слух покращився. Але те, що я чув, – набагато гірше від горілки…

Дід запитує у лікаря:

– А я проживу ще 20 років?

– Курите?

– Ні!

– П'єте?

– Ні!

– З жінками?

– Та де там!

– А навіщо вам жити ще двадцять років?!

– Лікар сказав, що тепер я повинна читати в окулярах!

– Покажи окуляри.

– Невже ти думаєш, що я буду носити окуляри? Краще я перестану читати!

Після пологів жінка просить принести дитя. Лікар:

– У нього немає ніг… І рук… І голови немає… Одне лиш вухо…Велике…

Приносять. Жінка:

– Синку…

Лікар:

– Говоріть голосніше. Він не чує.

Головний лікар:

– Сьогодні всі операції відміняються. Немає спирту.

Хірург:

– Та ми й тверезі можемо оперувати…

Лікар на обході до хворого:

– У мене для вас аж три новини: погана, гарна і дуже гарна.

– Почніть з поганої.

– Ми вам відрізали праву ногу замість лівої.

– А гарна?

– Ми й ліву ногу не повинні були різати. – А дуже гарна?

– Пацієнт із сьомої палати хоче купити ваші черевики.

– Лікарю! Моя дружина кожного дня все тісніше пов’язує мені краватку!

– Може це вам так здається?

– Я теж так думав. Але сьогодні вона її намилила!

Молодиця:

– Я безплідна.

Лікар:

– Все, що я можу порадити, – купіть ксерокс.

– Навіщо ксерокс?

– Якщо ви дійсно хочете хоч щось розмножити…

– Лікарю, мені вже 80 років, а я все ще бігаю за дівками!

– Це ж прекрасно!

– Тільки не пам'ятаю, навіщо я за ними бігаю…

Лікар говорить практикантові:

– Іваненко, постав хворому з п'ятої палати клізму.

Разом з Іваненком іде Петренко.

– А ти куди?

– У нас вузька спеціалізація: він знає як, а я знаю куди…

– Лікарю, у мене рука болить!

– Так болить?

– Болить!

– А так болить?

– А так не болить.

– Так і ходіть!

– Ви не уявляєте, як мені буває важко з дружиною, – скаржиться чоловік лікарю. – Вона мене про щось запитує, сама ж відповідає, а потім півгодини пояснює, чому я відповів неправильно…

В психлікарні пацієнт скаржиться лікарю:

– Приберіть одного пришелепкуватого з нашої палати. Тільки настає ніч, він нічний горщик – на голову і кричить, що він торшер!

– Ну а вам що від того?

– А я при світлі спати не можу!

На обході. Лікар:

– У вас рак! У вас рак! У вас… теж рак!

Один пацієнт насмілився:

– Лікарю, який рак? Ви ж тільки вчора сказали, що камені?

– Ну правильно, камені. А під каменями – завівся рак!

Психіатр запитує пацієнтку:

– А чи немає у вашій сім'ї випадків манії величі?

– Є! Мій чоловік інколи заявляє, що він глава сім'ї!

Телефонний дзвінок у психлікарню:

– Алло, скажіть, будь ласка, у вас останнім часом ніхто не зник з пацієнтів?

– А що сталося?

– Якийсь дурень утік з моєю жінкою.

– Вам треба скоротити статеві зносини. Зараз я випишу вам ліки, які знімуть потяг до жінок…

– Не треба. Я на таких ліках вже 10 років одружений.

– Вчора, лікарю, я приїхала з санаторію…

– Прекрасно. Добре виглядаєте, поправились… Від чого ви там лікувалися?

– Від повноти…

– Лікарю, у мене з ногами погано!

– З ногами добре, без ніг погано!

У фермера був дуже норовистий кінь. Фермер пішов до ветеринара за порадою. Той дав йому дві свічі – зелену і червону:

– Коли ваш кінь упреться – вставте в дупу зелену свічу. Коли ледве йтиме – червону.

Через кілька днів зустрічаються.

– Як справи? – запитує лікар.

– Прекрасно! Позавчора кінь уперся, і я вставив зелену… Тут він здибився, викинув мене з сідла і помчав галопом.

– Що ж ви зробили?

– Вставив собі червону і догнав його!

Приходить чоловік до ветеринара, тягне на повідку маленьку собачку.

– У собаки щось із нервами, неадекватно реагує на команди… Обмочиться, потім бігає по кімнаті, по стінах…

– Цікавий випадок, спробуйте подати яку-небудь команду.

– Та ви що?! Буде лихо!

– Нічого, нічого, командуйте.

Чоловік набирає повні груди повітря, вирячає очі і з усіх сил кричить:

– С-и-д-і-т-и!!!

Дружина:

– Нарешті я зустрілася з твоєю секретаркою!

– Де?

– В кабінеті у венеролога!

Лікар:

– Алкоголь – ваш найперший ворог!

– А я не боягуз!

В кабінет до венеролога залітає чоловік:

– Швидше! Які ознаки сифілісу?

– Ну, почервоніння, висип…

– Фу-у-у! Слава Богу! У мене просто почорнів і відпав.

– Алло, це психлікарня?

– Ні! У нас телефону немає!

Два лікарі-ветеринари розмовляють після операції слона:

– Здається, ми нічого не забули.

– Твої рукавички, які ми залишили минулого разу, ми дістали…

– До речі, а де наша симпатична сестричка?…

Пацієнт:

– Лікарю, що зі мною? Кожного ранку голова паморочиться, сонливість, солоненького хочеться…

– Так, так… – лікар оглядає. – Голубе, та ви вагітний! Як це?!

– А все, лікарю, почалося з миття посуду.

Жінка:

– Лікарю, моєму чоловікові увесь час здається, що за ним стежать, що його переслідують!

– Випишу ліки, це його заспокоїть.

Через місяць:

– Як справи? Допомогли ліки?

– Ні! Тиждень тому його заарештували!

Чоловік приходить з поліклініки після обстеження.

– Як там у тебе? – запитує жінка.

– Все нормально. Знайшли якусь спірохету, але дуже бліду.

В коридорі пологового будинку два чоловіки:

– Як жаль, що у нас це збіглося з відпусткою!

– А що мені говорити? Через це довелося перервати весільну подорож!

– Лікарю, мені здається, що мій чоловік вранці поводить себе досить дивно. Він випиває каву, з'їдає чашку, а ручку викидає!

– Дійсно, дивно! Адже найсмачніше – це ручка.

Батько покликав синів-школярів:

– Хлопці, викличте лікаря. Я захворів. Пальцем поворушити не можу!

Старший шепоче молодшому:

– От зараз якраз ми можемо признатися, що розбили вікно!

Українські медики в США ознайомилися з методами операції без скальпеля за допомогою лазерного променя. Обговорюють:

– І це досягнення? Та ми оперуємо без шовного матеріалу…

– Без наркозу…

– І без світла…

Жінка на прийомі у лікаря:

– Повірте, лікарю, я жахаюсь, коли думаю про своє п'ятдесятиліття!

– А що тоді з вами сталося?

Психіатр колезі:

– Знаєш, у мене дуже цікавий пацієнт! Він уявляє себе автомобілем!

– І як ти його лікуєш?

– Лікую? Я на ньому додому їжджу!

– Як це ви так примудрилися обпекти вуха?

– Прасую сорочку… Тут – телефон… Я замість слухавки до вуха праску приклав…

– А друге вухо?

– Ну… Треба ж було викликати швидку допомогу!

– Знаєте, Опанас Микитович помер!

– Невже? Інфаркт?

– Ні.

– Інсульт?

– Ні, грип.

– А, ну це не так страшно…

– Лікарю, наш Василько не їсть ні м'яса, ні молока, ні масла…

– Нормальний хлопчик, – каже лікар, оглядаючи дитину, – а чому ж він не їсть?

– Бо немає…

– Минулого тижня піщинка впала в око моїй жінці. В клініці довелося заплатити 30 гривень!

– Дрібниці! Минулого тижня моїй в око впало хутро, довелося заплатити 6000 гривень!

– Я застрахував своє життя на десять тисяч доларів, – каже чоловік дружині. – Так що, якщо зі мною щось станеться, ти будеш забезпечена.

– Я тобі дуже вдячна! Тепер, коли ти захворієш, тобі вже немає потреби звертатися до лікарів?

Приходить баба до лікаря:

– Як мене дістало це нестерпне життя, хочу застрелитися, підкажи, куди краще всього вціляти, щоб зразу…

Лікар з бодуна, автоматично:

– Два пальці нижче соска.

Наступного дня привезли бабу до лікарні з простріленим стегном.

– Ти знаєш, я три тижні лежма пролежав у лікарні в гіпсі…

– Та що ж, у них ліжок немає?

Відомий в Шотландії лікар Ебернарді славився своєю небалакучістю. Одного разу до нього на прийом прийшла жінка з ушкодженою рукою. Між ними відбувся діалог:

– Опік?

– Синяк.

– Припарка!

Наступного дня:

– Краще?

– Гірше.

– Ще припарка.

Через два дні:

– Краще?

– Так. Скільки?

– Нічого! – відповів лікар. – Ви найрозумніша жінка з усіх, з ким мені довелося мати справу!

Вагітна жінка приходить до астролога, щоб скласти гороскоп майбутньої дитини.

– Під яким знаком ви зачали дитя? – запитує астролог.

– Та не під знаком! Під плакатом «Купатися заборонено».

– Мені лікар сказав: «Якщо у чоловіка 3-я група, а у жінки 4-а, то у них будуть проблеми із зачаттям».

– Це малося на увазі групи інвалідності!

В кабінет до лікаря заходить пацієнт, руки помітно тремтять.

– Багато п'єте?

– Більше розливаю…

Мама трійнят розмовляє з подругою:

– Знаєш, лікар сказав, що таке буває тільки один раз із дев'яти тисяч.

– А коли ж ти встигала по господарству?!

В кабінеті в окуліста.

– Читайте нижній рядок.

– Надруковано в Коломиї. Друкарня імені Шухевича. Наклад 5000 примірників. Замовлення номер 777.

– Щоб я схудла, лікар порадив мені їздити на конях.

– Ну і як?

– Початок непоганий. Кобила вже схудла.

– Лікарю, моя дружина народила на третьому місяці, як ми одружились. Що б це значило?

– А дитина здорова?

– Абсолютно.

– Тоді не хвилюйтеся, таке часто буває.

– Лікарю, я постійно боюсь, що коли я виходжу з кімнати, дитя випаде з ліжечка, а я не почую.

– Так приберіть з підлоги килим!

– Лікарю, все готове до операції, а пацієнта досі немає!

– Нічого, почнемо без нього.

– Лікар каже, що мені загрожує повна втрата пам'яті…

– Невже?… А чи ти не міг би позичити мені тисячу доларів?

Заходить дівчина до лікаря. Лікар:

– Роздягайтесь!

– А хіба ви не лор?

– Ні. Роздягайтесь.

Роздягається.

– А хто ж ви?

– Окуліст.

Чоловік скаржиться на сексуальний розлад.

– Що ви відчуваєте під час контакту? – запитує лікар.

– Одного разу буває холодно, іншого разу – жарко.

Дружина:

– Що ж тут дивного? Один раз це було в лютому, другий – в липні.

Маятник на прийомі в лікаря.

– На що скаржитесь?

– Заколихався!

Медсестра радить хворому:

– Якщо хочете подякувати лікарю, зробіть це до операції, інакше може бути пізно.

Лікар:

– Вам не можна пити, курити, грати в карти, перебирати жінками…

– Мабуть, тут вже побувала моя дружина.

Головний лікар робить обхід в пологовому будинку. В одній палаті всі пацієнтки мають народжувати в один і той же день.

– Цікаво, цікаво, як це у вас так…

– А ми Новий рік в одній компанії зустрічали.

– Лікарю, а які зуби ростуть останніми?

– Золоті.

Першого разу Іваненко сказав лікарю, що у нього болить горло. Вирізали гланди.

Наступного разу сказав, що болить живіт. Вирізали апендицит.

Коли прийшов на прийом втретє, на запитання «На що скаржитесь?» Іваненко не відповів. У нього боліла голова…

Художник запитав у господаря галереї, чи не цікавився хто його картинами.

– Один пан мене розпитував, чи не підскочать вони в ціні після вашої смерті. Я сказав, що подорожчають, і він купив 12 картин. Ось гроші.

– Прекрасно! А не знаєте, хто той пан?

– Ваш лікар…

Чоловік скаржиться лікарю:

– Двадцять років живемо з дружиною, а дітей немає. Що ми тільки не робили!

– Я ж радив вашій дружині поїхати на відомий курорт.

– Були ми там. Цілих два місяці…

– А вам я туди їхати не радив!

– Чим ви лікуєте свої воші?

– А вони у мене не хворіють!

– Чому ви кричите? Я ще навіть не торкався до вашого зуба!

– Ви наступили мені на ногу!

Гінеколог пропонує роздягнутися юній красуні. Та зашарілася, почервоніла.

– Ви що, ще ніколи ні перед ким не роздягалися?

– Ні, чому ж, – прошепотіла вона, – але я ще ніколи не робила цього перед лікарем…

Аптекар вводить у курс справ практиканта:

– А з цієї пляшечки ми наливаємо, коли рецепт зовсім нерозбірливий.

Старий аптекар залишив замість себе практиканта, а сам вискочив на кілька хвилин. Повертається:

– Ну що тут? Хто приходив?

– Та було три пацієнти… У першого кашель.

– Що ти йому дав?

– Проносне…

– Ідіот! Що з ним? Де він?

– Все нормально! Он він стоїть, кашлянути боїться!

– А другий?

– Нога зламана. Теж дав проносне. До дверей на милицях дійшов, а потім милиці кинув і десь майнув.

– Ну а третій?

– Дівчина протизачаткове просила. Я їй дав дві пляшечки проносного і сказав прийняти перед тим, як… Хай спробує зачати!

– Лікарю, у мене обличчя посиніло!

– Ампутувати!

– Тобі зустрічався такий мужчина, від дотику якого у тебе мурашки то тілу бігали?

– Вчора!

– Хто?

– Стоматолог!

Дружина, збираючись до лікаря, одягає нову модну білизну. Чоловік:

– Ти ж казала, що йдеш до стоматолога?

– А раптом він виявиться нахабою?

ГОЛОВНИЙ ЛІКАР ВІЙСЬКОВОГО ШПИТАЛЮ

Спирт, клофелін і димедрол – іменно ці три компоненти робили Айболита добрим.

Гномик купує в аптеці таблетку анальгіну.

– Може вам загорнути? – запитує продавець.

– Ні, дякую, я так докочу.

Телефонний дзвінок:

– Це швидка допомога? Тут людині погано…

– О, який приємний голос! Що ви робите сьогодні увечері?

Жінка перебігає вулицю, спиняє таксі:

– В пологовий будинок!

Таксист стартує з місця, тисне на газ.

– Та не летіть так. Я там працюю.

Медична комісія. Лікар до призовника:

– Ви зможете вести бойові дії, якщо вам відірве одно вухо?

– Звичайно!

– А якщо відірве обидва вуха?

– Ні…

– Чому?

– Каска впаде і закриє очі.

– Як мені не завагітніти, лікарю?

– Пийте кока-колу!

– До чи після?

– Замість!

АКУШЕРКА

Коли його приніс лелека, батьки довго сміялися і хотіли взяти лелеку…

Жінка приходить до лікаря:

– Я на 3-му місяці вагітності, а живота не видно.

– Ви їли апельсини?

– Ні, а що, треба?

– Треба!

Через три місяці:

– Я на 6-му місяці, а живота у мене немає!

– Ви ананаси їли?

– Ні, а що, треба?

– Треба!

Через три місяці:

– Я на 9-му місяці, а живота немає!

– А ви, взагалі, з чоловіком були у ліжку?

– Ні, а що, треба?

Розмовляють два пенсіонери:

– Ці лікарі так пишуть рецепти, як курка лапою, нічого не можна розібрати!

– Та й добре. Я по своєму два місяці безкоштовно в автобусі їздив, у цирк сходив і добавку до пенсії отримав.

Хлопець щось шепоче на вухо продавщиці в аптеці. Вона у відповідь голосно:

– Які ще захисні засоби? Це аптека, а не Міністерство оборони!

– Лікарю, у моєї жінки погана пам’ять!

– Все забуває?

– Ні, все пам’ятає!

Пожежні по виклику за кілька хвилин погасили пожежу лікарні. Керівник групи доповідає головному лікарю:

– Під час пожежі постраждало сім хворих. Чотирьох вдалося врятувати, а троє загинуло.

– Ви ж морг гасили!

Під час операції:

– Зажим!.. Скальпель!.. Тампон!.. Чому хворий хрипить?! Дайте мені ще тампонів!.. Ще!..Тепер добре.

– Марійко, – запитує хворий чоловік, – навіщо ти поклала мені під ноги дві грілки?

– Бо одна протікає.

Чоловіка збив грузовик. Лікар оглянув:

– Мертвий!

Почувши це, чоловік відкрив очі, підняв голову:

– Я живий!

– Тихо, тихо, – заспокоює його дружина, – приляж, лікар краще знає!

Чоловік скаржиться лікарю:

– Засну – кошмари сняться! Прокинуся – кошмар поруч лежить!

Пасажирський літак перевертається і летить догори колесами. Стюардеса:

– Не хвилюйтеся, зараз пілот закапає ліки в ніс, і далі полетимо у нормальному режимі!

– Я наполягла сьогодні, щоб лікар оглянув мене у присутності тієї гарненької медсестри.

– Господи! Ти боїшся залишитися з лікарем наодинці?

– Ні, я боюсь залишити чоловіка у приймальні наодинці з медсестрою!

Лікар заходить у палату і бачить гарненьку сестричку, яка тримає хворого за зап'ястя обох рук.

– Двома руками пульс не перевіряють, – зауважує лікар.

– Я не пульс перевіряю, я стримую імпульс!

– Чому ви вважаєте, що малярія – це легка хвороба?

– Я десь читав, лікарю, що її переносять комахи.

Лікар говорить відомому письменнику:

– Я облишив медицину, щоб стати письменником. Мені здається, що так я принесу людям більше користі.

– Ви вже принесли людям користь тим, що кинули медицину.

Пацієнт приходить до психіатра зі скаргою на комплекс неповноцінності, психіатр довго розпитував, а потім:

– Можу вас заспокоїти, голубе, ніякого комплексу неповноцінності у вас немає. Ви дійсно неповноцінний…

Пацієнтка до лікаря:

– Лікарю, любий, ну поцілуйте мене!

– Це буде перевищенням службових повноважень, порушенням клятви Гіппократа… Чесно кажучи, мені і спати з тобою не слід було…

Кабінет хірурга:

– Лікарю, а я на операції не помру?

– Ну що ви, знаєте, як нас за це лають!!!

Впаде виделка – приходить жінка… Впаде ложка – приходить жінка… Впаде папка – приходить жінка… Впадуть ножиці – приходить жінка… Ніж впаде – все одно приходить жінка!.. Таке вже життя у гінеколога.

З ЛИСТІВ ДО КАШПІРОВСЬКОГО:

«Дорогий лікарю! Після п'ятої пляшки у мене в очах з'явилися чортики, а у товариша – ні! Поверніть людині зір!».

«Після Ваших сеансів у мене зникли трупні плями і розсмоктався шов від розтину».

«П'ять років тому від мене пішла дружина. Після Вашого сеансу вона знову до мене повернулася. Я активно виступаю за заборону Ваших телесеансів!»

В рентгенкабінеті:

– Хворий, замріть! Зараз вилетить скелет пташки!

– Хворий був настільки терплячий, що карієс у нього перейшов у гангрену.

– Петров, поступили кінцеві результати ваших аналізів… Думаю, ви покините нашу лікарню на протязі цього тижня…

– Лікарю – велике спасибі!

– Боюся, хворий, ви не зовсім правильно мене зрозуміли…

– Якщо ти знову поправилась на 5 кілограмів за тиждень, – цю дієту тобі порадила краща подруга.

– Кому найгірше всього з бодуна?

– Колобку… У нього ВСЕ болить.

Оптиміст:

– Я вірю в розум людства! І воно нарешті винайде надійний спосіб себе винищити!

– Щось у мене зі здоров'ям не те. Бачу, розумієш, постійно перед очима чорні крапки.

– А ти окуліста бачив?

– Ні окуліста не бачив. Я тобі і кажу – чорні крапочки.

Шокова терапія:

– Приходиш до лікаря-спеціаліста, а він і каже тобі:

– Ну, ШО?…

– Пристрельте його, щоб не мучився.

– Лікарю, у нас приватна клініка, а не державна, тут так не можна.

– Мій чоловік кинув пити завдяки спорту.

– А завдяки якому спорту?

– Боксу.

– Він став займатися боксом?

– Не він, а я.

– Мамусю, а нам сьогодні щеплення робили!

– Ну ти, донечко, надіюсь не плакала?

– Ні мамо, вони мене не догнали.

Дружина сварить чоловіка:

– Ти вчора додому ввалився напівп'яний.

– Ну пробач, просто грошей не вистачило.

– Лікарю, ви видаляєте зуби без болю?

– Не завжди. На днях я собі вивихнув руку.

Сперечаються два інваліди, у кого захворювання важче.

– У мене обидві ноги зламані!

– А у мене хребет!

– У мене праву половину тіла паралізувало…

– А мене в армію не взяли!

– Все, здаюся. Ти переміг!

– Будь ласка, випий ліки, мій друже, бо твій жахливий кашель знову не дасть спокою вночі.

– Який егоїзм! Я повинен пити ліки, щоб вона могла спокійно спати.

– Скажіть, лікарю, який у мене діагноз?

– Слабкість пам'яті: ви забули заплатити мені за кілька візитів!

– Мені лікар призначив масаж. Скільки це коштуватиме на місяць?

– Сто карбованців.

– Я платитиму вам чи ви мені?

– Ти був у лікаря?

– Був.

– Болить зуб чи ні?

– Не знаю, він його залишив у себе.

При раптовій хворобі лікар завжди приходить із запізненням.

– Василю, ти чого так жахливо хропеш?

Чого, чого, від тестя на рибалці заразився.

Отримавши 50-доларовий аванс від свого пацієнта, психіатр сказав:

– Чудово! Моя психологічна проблема розв'язана. Перейдемо до вашої.

Хірург витягнув з горла пацієнта риб'ячу кісточку.

– Скільки? – запитав пацієнт про гонорар.

– Сто карбованців.

– Сто карбованців? Ви збожеволіли! Я за всю порцію риби заплатив тільки двадцять!

– У вас, лікарю, така ж сама недуга, як у мене, а ви їсте і п'єте без обмежень, мені ж забороняєте…

– Бо між нами велика різниця.

– Яка ж саме?

– Ви хочете лікуватися, а мені це і в голову не приходить!

– Я, знаєте, лікуюся вже двадцять років. Немає лікаря, у якого б я не лікувався.

– Ну і міцне ж у вас здоров'я!

Привезли хворого у психушку. Лікар заповнює медичну картку:

– Ти хто?

– Я – Наполеон!

– Ну і щастить нам! Уже три Наполеони є в п'ятій палаті! І цього заведете до них, – каже санітарам.

– Ви не зрозуміли! Я – торт!!!

Двоє друзів ведуть розмову:

– Я так багато прочитав про шкоду алкоголю і куріння, що з нового року вирішив кинути.

– Пити чи курити?

– Ні, читати!

– Ні, Марійко, я нізащо не вийду заміж за лікаря! Адже його ні непритомністю, ні істериками не візьмеш!

– За що ти мене полюбив?

– За очі!

– Тобі відразу сподобались мої очі?

– Ні, просто у мене зір поганий.

– Мене мучить мозоль. Ви можете мені порадити якісь ліки?

– Звичайно. У мене є прекрасний рецепт: мазь, яка зовсім знищить ваш мозоль. Один з моїх пацієнтів 15 років користується цією маззю!

– Шановний лікарю, порадьте, як вилікувати нерви мого чоловіка?

– Порадити? Добре. Виїздіть відпочити на місяць або два…

– А куди?

– Ви до Криму, а він – до Риму.

Прислів'я та приказки

Бережи честь змолоду, а здоров'я все життя.

Біль без язика, а до серця кричить.

Ох, якби ж у здоровому тілі був завжди здоровий дух!

Здоров'я у сусіда не позичиш.

Здоров'я всьому голова.

Здоров'я не випросиш і не купиш.

Проси у Бога не тільки хліба, проси ще й здоров'я.

Хворий лежить, а здоровий біжить.

Хвороба коли не вморить, то скривить.

Хвороба лікаря шукає.

Хвороба нікого не красить.

Хворому все не миле.

Лучче одне око своє, ніж чужі двоє.

Глухий як тетеря.

Здорова як вода.

Хто сумління чисте має, той спокійно спать лягає.

В гурті й каша їсться.

У невмілого руки не болять.

Без діла слабіє сила.

За битого двох небитих дають, та й то не беруть.

Око бачить далеко, а розум ще далі.

Як гляне – серце в'яне.

За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим – молодіє.

Вся сім'я вмісті – так і душа на місці.

Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.

У семи няньок дитина без носа.

У дитини заболить пальчик, а у матері серце.

Найбільше багатство – здоров'я.

Молодого кров гріє.

Не смерть страшна, а недуга.

Що за холод, як козак молод.

Держи голову в холоді, живіт у голоді, а ноги в теплі – будеш жити вік на землі!

Проти віку нема ліку.

Загоїться, поки весілля скоїться.

До весілля заживе.

Добрі ті зуби, та кисіль їдять!

Погане порося і в Петрівку мерзне!

Глухий що не дочує, то вигадає.

Запас біди не чинить і їсти не просить.

Старий, як світ.

Смерть боїться того, хто з нею бореться.

Боятися смерті – на світі не жить!

Як молодим був, то сорок вареників з'їдав, а тепер хамелю-хамелю і насилу п'ятдесят умелю!

Скрипуче дерево довго живе.

У зимовий холод кожен молод.

Дівчина як калина.

Бджоли раді цвіту, люди – літу.

Вік прожити – не поле перейти.

Було б здоров'я – все інше наживем.

Як на душі, так і на тілі.

Світ великий – було б здоров'я.

Подивись на вид та й не питай про здоров'я.

Здоров'я маємо – не дбаємо, а стративши – плачем.

Гіркий тому вік, кому треба лік.

Весела думка – половина здоров'я.

Оглавление

Про деякі хвороби в уявленні наших предків

Рецепти на всі випадки життя

Прислів'я та приказки Fueled by Johannes Gensfleisch zur Laden zum Gutenberg