«Дао-Де-Цзін»

Переклад з російської Сергiя Косянчука

«New Atlanteans», Lakefield, 2009 г.

ISBN 978-1-897510-54-4

Книга Дао-Де-Цзін (Книга про Дао і Де) була написана великим китайським духовним подвижником Лао-Цзи приблизно дві з половиною тисячі років тому. Лао-Цзи у тодішньому втіленні був особистим учнем Хуан-Ді — в ті роки невтіленого — і досяг повної духовної самореалізації.

Нині Лао-Цзи надає духовну допомогу втіленим людям, представляючи Дао як Де (роз’яснення — в тексті книги).

Робота зі створення цієї редакції перекладу Дао-Де-Цзін була здійснена на прохання Лао-Цзи.[1]

Книга Дао-Де-Цзін є одним із найфундаментальніших підручників з філософії і методології духовного вдосконалювання людини. Її повний зміст розкривається для україномовного читача вперше.

Дао[2] не можна пізнати, лише говорячи про Нього.

І не можна назвати людським ім’ям те Начало неба і землі, Що є Матір’ю всього.

Лише той, хто звільнився від «земних» пристрастей, може побачити Його. А той, хто має ті пристрасті, — той може бачити лише Його Творіння.

Утім, і те, і інше є за суттю Одне (Єдине, Цілісне), але має різні назви.[3] Обидва вони — сокровенні. Причому той перехід, що існує між ними, є дверима до всього істинно чарівного.

Коли люди довідуються, що таке прекрасне, — то з’являється й уявлення про потворне.

Коли довідуються, що таке добро, — то виникає поняття зла.

Подібно цьому буття і небуття, важке і легке, довге і коротке, високе і низьке уможливлюють пізнання одне одного.

Різні звуки, зливаючись, створюють гармонію. Так само і попереднє, і наступне — в гармонії — ідуть одне за одним.

Мудра людина віддає перевагу недіянню і перебуває в тиші. Все відбувається довкола нього наче саме по собі. Вона ні до чого на Землі не прихильний. Вона не привласнює зроблене нею. Створивши щось — вона не пишається створеним.

І, оскільки вона не возвеличує себе, не похваляється, не вимагає до себе особливої поваги, — вона приємна всім.