«Вар'яти: Вибрана проза»

145

Описание

З Грабалом усе зрозуміло — він геніальний і що до цього додати? Хіба те, що він геніально-чеський, отже, за великим рахунком, можливий лише в оригіналі. Але Винничук його переклав. І в цьому — найбільша інтрига саме цієї книжки. Тепер Богуміл Грабал, «старий засцяний пияцюра», став сутим галичанином. Він розмовляє по-галицькому — так ніби півжиття просидів не в «Золотому тигрі», а в якому-небудь «Пекелку». До того ж, якби уявити собі, що за сталінських часів у Львові існували б металургійні комбінати, то їхні робітники мусили б варнякати саме тією мовою, що її створює Винничук, перекладаючи Грабала. Але у Львові не було металургії — навіть за сталінських часів, як це не дивно. Натомість у Кривому Розі Грабал загалом неможливий. Тобто Винничук займається винахідництвом, і це з біса цікаве, дотепне та радісне явище. Спробуйте й собі. Юрій Андрухович, упорядник «Колекції Перфецького»

1 страница из 145
читать на одной стр.

Настроики

Фон текста:

Текст
Текст
Текст
Текст

Аа
Roboto
Аа
Garamond
Аа
Fira Sans
Аа
Times

Вар'яти: Вибрана проза (fb2) - Вар'яти: Вибрана проза (пер. Юрий Павлович Винничук,Юрий Сенюк) 1436K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Богумил Грабал Богуміл ГрабалВАР’ЯТИВибрана проза

Богуміл Грабал (1914–1997) — видатний чеський письменник. Юрист за освітою, майже все життя був підозрюваний у політичній та естетичній «неблагонадійності» й перебував на суспільному марґінесі. Першу книжку видав 1956 року. Швидко здобув популярність як своєрідний поетичний хронікер щоденного життя, який для своїх творів уживав невибагливо-розмовний стиль. Нерідко вдавався до абсурду й чорного гумору. В соціалістичній Чехословаччині його творчість неодноразово зазнавала утисків цензури. Нині Грабал перекладений та виданий у кількох десятках країн і є одним із найвідоміших чеських письменників щойно минулого століття.

Юрій ВинничукБогуміл Грабал, поет вулиці 1

«Я завжди дуже любив і дотепер люблю книги Грабала, — говорив Мілан Кундера. — Його проза схожа на високу поезію в нестримному леті фантазії. Так уміли писати тільки, можливо, деякі прославлені латиноамериканці. Але вони не знали про нього, і він, думаю, не знав про них. Коли-небудь буде забута російська окупація, а про ті роки заговорять, як про великий час чеської культури, коли жив Грабал, що написав книги «Я обслуговував англійського короля» і «Надто гучна самотність».

У першому номері «Всесвіту» за 1991 рік було вміщено листа читачки з Запоріжжя, в якому вона благає не друкувати більше «на сторінках улюбленого «Всесвіту» Б. Грабала, А. Мальро, К. Вольф і особливо Е. Йонеско».

Список небажаних для пересічного читача письменників можна продовжити, бо подібні листи надходили і до редакції «Иностранной литературы»: потрапляють до цього списку здебільшого визначні письменники, серед яких чимало й Нобелівських лауреатів. Така вже наша постсоцреалістична дійсність, що читач просто не звик до творів глибших, вершинних.

Однією з вершин чеської та світової літератури є той самий Богуміл Грабал, чиє одне-єдине оповідання викликало гнів читачки.

Дві течії в літературі сформували його як письменника: чеський поетизм і європейський сюрреалізм. Богуміл Грабал — письменник світової слави, перекладений у всіх цивілізованих країнах і виданий солідними накладами. У нас же досі було лише кілька публікацій його оповідань у «Всесвіті».