«Жовтий князь»

Страшенний голод в 1932–1933 роках на Україні та ще в декотрих місцевостях Радянського Союзу, а на Кубані в 1933–1934 роках, був пренавмисно спричинений всією зорудненою владою групи, що втвердила «культ особи». І запроваджений – способами великої війни: в пограбунку всього харчового і кожної живності – цілковито з політичних міркувань: якихось прикритих, трудновизначимої міжнародної прикметності, і зовсім очевидних всередині країни. Заподіяно його з нечуваною нелюдськістю, в масовій замучливій смерті. Мета: невідновимо підрізати непокірне селянство, першою чергою – українське. Вгасити його життьову віру, одночасно обезголовлюючи його: вибиваючи вільнодумну інтелігенцію, з особливою спустошливістю – коло вісімдесяти відсотків складу – на Україні.

Підсумок лиха (чи для всіх?) – постійна продовольча злиденщина країни і загальна криза.

На обмежені демографічні підрахунки голодомор поглинув на Україні понад сім мільйонів, майже виключно – селян. Але згідно з офіційними урядовими відомостями (наприклад, звіт Балицького, шефа ГПУ), тут голод спричинив загибель коло десяти мільйонів. Довгими роками всякі спомини про нього були під найсуворішою забороною.

Навіть на короткий сезон хрущовської «відлиги» згадувати про великий голодомор заборонялося. І гірше від того: ніби в жорстокому насміху над його жертвами, до тридцятих роковин по ньому справлена була реабілітація з величаннями одного з його запровадників П. П. Постишева. Неможливо було сказати правду про одно з найстражденніших бідувань в історії нового часу, порівняти яке можна хіба що з гекатомбою єврейського етносу при нацистах. Щоб здійснити голодоморний геноцид, введено армійські частини і розміщено озброєні гарнізони і застави при всіх приречених місцевостях; мобілізовано наряди міліції і військові підрозділи, що в розпорядженні ГПУ; прислано численних «тисячників», уповноважених – з північних міст (понад сто тисяч).

Вся силенщина надвигнулася, подібно до навали Батия, переважно на Україну і Кубань справжньою війною проти безоружного і беззахисного народу. Жертв нападу виявилося без порівняння більше, ніж за весь час війни Гітлера проти Західних держав.