«Літак підбито над ціллю»

139

Описание

У цій документальній пригодницькій повісті розповідається про долю радянського льотчика, який, здійснивши успішний наліт на фашистський аеродром, був підбитий і опинився у ворожому тилу. Льотчик пробирається через лінію фронту. Важкий і небезпечний це шлях. Та найсерйозніших випробувань герой зазнає тоді, коли, здавалося б, уже досягнув мети… В основу повісті покладено справжній факт. Усе, про що розповідається в книжці, трапилося під час Великої Вітчизняної війни з командиром ескадрильї одного з авіаполків Г. С. Карловим. Автор повісті, Генріх Борисович Гофман, учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу, почав друкуватися з 1957 року в газетах «Комсомольская правда», «Красная звезда», «Советская авиация». «Літак підбито над ціллю» — перший великий твір письменника.



1 страница из 59
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Літак підбито над ціллю (fb2) - Літак підбито над ціллю 395K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Генрих Борисович Гофман Генріх ГофманЛІТАК ПІДБИТО НАД ЦІЛЛЮ Повість

© україномовна пригодницька література

Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь» Київ 1961

Замело снігом Сальський степ. Мовчазною пустелею розкинулася його біла гладінь. Куди не кинь оком — жодного димка. Але й тут пройшла війна. З заметів, неначе стовпи, повалені ураганом, стирчать стволи розбитих гармат. Чорніють башти понівечених танків.

Небо затягла сіра імла. Низько над землею стеляться рвані пасма хмар.

Путівцем через степ у радянський тил ведуть групу полонених зрадників. Біля обочин дороги одягнені в білі кожухи, з автоматами наперевіс ідуть конвоїри. Позаду стомлений кінь тягне сани-гринджоли.

Похнюпивши голови, чвалають люди, що втратили честь. Вони зрадили Батьківщину, зрадили свій народ, пішли слугувати фашистам. Важко переставляючи ноги, йдуть впереміжку власовці і поліцаї, бургомістри і старости — всі ті, хто не встиг втекти з відступаючим ворогом.

Дужий вітер із сходу обпалює їхні обличчя. Сніговий поземок б’є в очі. Засунувши руки в рукава пальт і шинелей, горблячись, боком, ледве переборюючи пориви вітру, вони йдуть засніженим степом.

А назустріч, від Сталінграда, крокують війська, які відстояли місто. І сильніше, ніж льодовий вітер, обпалюють зрадників гнівні, сповнені зневаги погляди воїнів. Щоразу, зустрічаючись з цими поглядами, полонені опускають очі. Тільки один серед них, у синій шинелі поліцая, схвильовано дивиться на радянських воїнів, які відкинули ворога од великої російської ріки. Розпач і біль у його очах. Зуби зціплені так, що на вилицях під шкірою перекочуються жовна.

Раптом, зірвавши з голови шапку, він кинув її на землю і рвонувся до конвоїра.

— Стріляйте! Не можу далі йти! Не можу бути серед оцих! — Кивнув він на зрадників. — Я — Карлов. Льотчик Карлов, командир ескадрильї штурмовиків.

— А для чого стріляти, якщо ти льотчик? — заспокоює його конвоїр. — Прийдемо на місце, там і розберуться.

І чвалає далі група полонених. Курить і крутить сніговий поземок. Повільно бреде під конвоєм на схід один з найхоробріших льотчиків Сталінградського фронту. Як могло статися, що мужній командир лейтенант Георгій Карлов потрапив до цієї групи полонених зрадників?

Сторінка історії

Комментарии к книге «Літак підбито над ціллю», Генрих Борисович Гофман

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства