«Лютий шаленів хуртовинами»

© україномовна пригодницька література

Комсомольцям західних областей України,

товаришам по боротьбі з бандами українських буржуазних націоналістів,

присвячується.

Сталося це однієї лютневої зав’юженої ночі 1946 року. У придністровському селі Рудному було вбито голову нещодавно створеного тут колгоспу Степана Підлужного і молоду вчительку Наталю Винничук.

Капітан Ільїн, командир роти внутрішніх військ, з відділенням автоматників вранці прибув у село. На широкій засніженій вулиці біля школи юрмилися селяни. Вони мовчки розступилися, пропускаючи офіцера. Ільїн глянув на трупи і сказав:

— Чапчина робота. Одразу видно гітлерівську виучку.

Підлужного і Винничук вбили пострілами в потилицю.

На лобі в обох багровів вирізаний ножем кривавий тризубець — знак українських націоналістів — бандерівців, як їх називали по імені старого бандита, зрадника українського народу Степана Бандери.

— Він клятий, хто ж іще, — підтвердив голова сільради Тарас Кошовий і подав Ільїну зім’ятий, з плямами крові клаптик паперу. — Ось і цидулька його.

Капітан узяв записку і прочитав:

«Так буде з кожним, хто продає Україну москалям. Чапка».

— Наші комсомольці-винищувачі переслідують банду, — сказав капітанові Кошовий. — Орленко їх повів. Та, боюсь, нічого не вийде: хуртовина сліди замітає.

Ільїн знав, що в Рудному створено міцний комсомольський винищувальний загін для боротьби з бандитами. Очолив його рішучий і сміливий Орленко, який недавно демобілізувався з армії. Загін діяв активно, тому в Рудному завжди було спокійно. І раптом таке лихо…

— Не вберегли голову і вчительку?! — звернувся капітан до Кошового.

— Не вберегли, — винувато зітхнув той і рішуче додав — Але бандюгам не втекти від суду народного. Відповідатимуть вони за все!

Натовп загув, схвалюючи слова голови, але несподівано занімів, ніби до чогось прислухався. Тишу розірвав пронизливий хлопчачий крик:

— Впіймали-и-и!

— Що там таке? — спитав Ільїн у Кошового, який був вищий на зріст від інших, мабуть, на півметра.

— Орленко з своїми хлопцями повертається і, здаєтщ ся, когось веде.