«Рожеві крила»

Тарас Єфіменко Рожеві крила (вірші)

…я живу в телефонній буді…

скибанаша шкіра бавовною стане –ми ж розляжемось пилом на грушах.затенетило душу парканами –жовтовосковим лоном висушує.губи мокрі дощем профалуємо –голим голосом вишиєм трубки.на молочний місяць подуємо –він же виллється піною в руки…8 8 8

…тарас

візьми в універ віршика для аврашки

вона дуже просила

алла -12км-…

записка на столія сьогодні знову з ними –я сьогодні знову сам.на повіки вже озимісіла злякана оса.власні ліки – масні рими –знов на гудзику коса.осінь рипає дверима…осінь – творчості васал.і повіку наче злива –равлики чужих очей –повертаються із ниви –сонце в ріжки їм пече…я вже трішки знову з ними –я потроху знову сам –заховали в торби сни миі в кишені небеса…8 8 8

…ти лиш плафон для чужих зірок…

дівчина в банданіпонура ніч вже компостує вечірсвоїм не по-собачому шершавим язиком.а я по-черепаховому – в плечі –ховаю голови віршових гематом.вона пройшла осінньою ходою –мов сонце залишила жар в очах –а я вкриваю сум дубовою короюі вибачаю тих – кого вже повтрачав.8 8 8

… я нoochie-сoochie man

с. чіграковя сонце змірюю по пляшкам –по відзеркаленню зірок –щербатий місяць мов пророкмурахам злизує підтяжки.я тиждень злічую по снамкайдани бачачи в свободі –медузні очі повноводітак інколи потрібні нам –віддаючи години снам –вручаючи сусіду паску –вдягаючи коханій маску –метал вам на губу мадамви лиш такі потрібні нам.мов д’артаньян несу підвіския лісу ковбасу домашнюі від вогню веселосажнійвсі очі змірюю за тиском.у відзеркалення зірокзанурююсь немов у ванну –ідіть всі геть – моя нірвана –мій недописаний листок.8 8 8

…в хаті №2 ти мені дала усе що мала…

піснядо мармеладу вимерзле шосе –тремтливий жур в очах осінньоребусний –а вітер – мов дідусьо джо дассензнов підвиває саундтрекинашим снам тролейбусним.а люди – ніби клаптики троянд –всі розфасовано мовчать в шматочках ваз.хіба що у мето стара кошолка –зла – немов воланду тебе запитається -…каторий час… –до мармеладу вимерзлий анфасгуртожиткуде на вікні недопалкомвдавився кактус.губами чавкає спітнілий унітазсвій…орбіт вінтерфреш…-чи скорше навіть…тампакс… 8 8 8 народження дитини -ворожа павутина –всі зліплені із глини.я не знав слово -звук-і рухався навмання -кожен має свою віру…юнак на ескалаторі -мов місяць у екваторічитає лист від матері.я думав – що я бачиві рухався…кожен має свою надію.ти сам собі є вождь -