FÜR GISELE
ДЛЯ ЖИЗЕЛЬ
sieben rosen späterпізніше на сім троянд ICH HÖRTE SAGEN Ich hörte sagen, es seiim Wasser ein Stein und ein Kreisund über dem Wasser ein Wort,das den Kreis um den Stein legt.Ich sah meine Pappel hinabgehn zum Wasser,ich sah, wie ihr Arm hinuntergriff in die Tiefe,ich sah ihre Wurzeln gen Himmel um Nacht flehn.Ich eilt ihr nicht nach,ich las nur vom Boden auf jene Krume,die deines Auges Gestalt hat und Adel,ich nahm dir die Kette der Sprüche vom Halsund säumte mit ihr den Tisch, wo die Krume nun lag.Und sah meine Pappel nicht mehr. Я ЧУВ, ЯК КАЗАЛИ Я чув, як казали, немовбиє камінь і коло в воді,а понад водою є слово,що колом вперізує камінь.Я бачив, як бігла тополя моя до води,я бачив, як руку свою вона в глибину застромила,я бачив, коріння її, що ночі у неба благало.Я не квапився слідом за нею,я підняв із землі тільки крихту,що схожа шляхетністю з оком твоїм,я зняв тобі з шиї намисто зі сліві оторочив ним стіл, де лежала та крихта.І відтоді не бачив моєї тополі. IM SPÄTROT Im Spätrot schlafen die Namen:einenweckt deine Nachtund führt ihn, mit weißen Stäben entlang —tastend am Südwall des Herzens,unter die Pinien:eine, von menschlichem Wuchs,schreitet zur Töpferstadt hin,wo der Regen einkehrt als Freundeiner Meeresstunde.Im Blauspricht sie ein schattenverheißendes Baumwort,und deiner Liebe Namenzählt seine Silben hinzu. У ПІЗНІМ БАГРЯНЦІ У пізнім багрянці сплять імена:котресьтвою ніч розбудитьі навпомацки з посохом білим його поведевздовж південного валу серця,під кронами піній:одна з них, на зріст людини,попрямує до гончарного міста,куди дощ повертає як другморської години.В блакитівона промовить тіннообітне деревослово,і наймення твоєї любовідолучить до нього свої склади. LEUCHTEN Schweigenden Leibesliegst du im Sand neben mir,übersternte..................................Brach sich ein Strahlherüber zu mir?Oder war es der Stab,den man brach über uns,der so leuchtet? СЯЙВО Мовчазною плоттюти лежиш на піску побіч мене,всіяна зорями..................................Може, проміньпробився до мене?Чи то був посох,зламаний понад нами,що так променисто сяє? GEMEINSAM Da nun die Nacht und die Stunde,so auf den Schwellen nennt,die eingehn und ausgehn,
Комментарии к книге «Від порога до порога», Пауль Целан
Всего 0 комментариев