«Мій хрест»

Мій хрест (fb2) - Мій хрест 395K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Александр ИрванецОлександр ІрванецьМій хрест Художник Ви думаєте – легко?Ой, нелегко.Стою один, обличчям до стіни.Мої ненамальовані лелекиПерепливають небо восени.Ви думаєте – швидко?Ой, повільноЯ опускаюсь вічності на дно.З підрамника волає божевільноРозіп’яте, порожнє полотно.О, полотно!Ти що не день малієш,Мов шагренева шкіра днів моїх.Великий світ.Всього не намалюєш.І все-таки не спробувати – гріх.Ви лічите на метри чи на літри,На тонни й грами всепланетний скарб,А в мене світ вміщається в палітру.В одну палітру.В кільканадцять фарб.Вона – мій еталон між еталонів,Супутниця у швидкоплинних днях.Свої замерзлі, втомлені долоніВідігріваю на її вогнях.Вона – моя непройдена дорогаНа ручці пензля, мов на важелі.Ви думаєте – довго?Ой, недовгоЖивем на незмальованій землі.Ви думаєте – близько?Ой, далекоТой дивний край,Куди через моряЛетять ненамальовані лелекиІ білі пелюстки календаря…Літо 1980 р. «Хтось говорить про гроші…» Хтось говорить про гроші,А для мене з цих пірЛистя чорної груші —Найдорожчий папір.Легко не зрозуміти,Затоптати у гній.Найжорстокіша в світіДевальвація мрій.Осінь 1980 р. «Вже літня ніч допита до останку…» Вже літня ніч допита до останку.Вже жовті плями в кленів на щоках.Блювотина осіннього світанкуСтікає жовто по моїх шибках.На обрії, на шпичаках чорнолісуДокорчуються трупики ідей.Розпливчастий, як з полотна Чурльоніса,З туману виповза осінній день.Каноничі, 1980 р. Перший сніг Ніякий сніг не вічний. Але цей —Не вічний двічі.Першість завше тлінна.Мої слова загрузли по колінаУ синьому снігу твоїх очей.Вмерзають, мов очеретинки, в лід.Й ця осінь – до незвичності холодна,І на небес розчахнутому тлі —Відбілені розлукою полотна,І я – самолюбивий до плачу,В стремлінні до пріоритету впертий, —Я сам собі ледь чутно шепочу:«Якщо вже бути снігом – то не першим…»І білий сніг, холодний хліб зими,Торкаючи замерзлими вустами,У долі я прошу: «БлагословиЦих світлих днів розтоптані кристали…»Листопад 1980 р. Багатообіцяюча пісенька Все-таки ще по-божомуЗ нами життя обійшлось:Кожному, кожному, кожному,Кожному знайдено щось.Кожному незнаменитому —Слави фужер лимонадний,Кожному Мартіну Ідену —Власний ілюмінатор.Кожній біді непрошенійПротиставляють волю,А голові непорожній —Крука над головою.Кожній дрібноті службовійЄ мрія про вознесіння.Кожній великій любові —Пишне, бучне весілля.Кожному, кожному, кожному,