«Теорія права і держави: Підручник.»

Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист № l.4/18-Г-110.1 від 10.07.2009р.)

Рекомендовано до друку Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № 5 відр.)

Рецензенти:

О. В. Петришин - д.ю.н., проф. Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, зав. кафедри теорії держави і права, віце-президент АПрН України, академік АПрН України;

Ю. М. Оборотов - д.ю.н., проф. Одеської національної юридичної академії, зав. кафедри теорії держави і права, проректор з наукової роботи;

А. М. Колодій - д.ю.н., проф. Київського національного університету внутрішніх справ, начальник кафедри конституційного і міжнародного права.

Теорія права і держави - фундаментальна юридична наука, що є синтетичною системою наукових знань про визначальні загальні закономірності становлення, оформлення, функціонування права, а також держави (як юридичного явища) та про відправні типові юридичні поняття і категорії, через які розкриваються об’єктивні властивості праводержавних явищ і процесів.

Об’єкт теорії права і держави - правова реальність, право, його явища і процеси, держава у зв’язку з правом і зумовленості ним як абстрактні творіння суспільного життя, що не пов’язані з конкретною історичною епохою і пізнаються через узагальнені про них уявлення.

Предмет теорії права і держави - основні закономірності становлення, оформлення, функціонування права і держави (як юридичного явища), виражені в узагальненому вигляді в поняттях, категоріях, принципах, теоретичних конструкціях, через які розкриваються об’єктивні властивості праводержавних явищ і процесів.

Основні ознаки теорії права і держави як юридичної науки:

1) забезпечує зв’язок юриспруденції з іншими суспільними науками - входить до складу суспільних наук (усі науки поділяються на технічні, природничі, суспільні), оскільки вивчає суспільні явища, якими є право і держава; користується досягненнями різних суспільних наук, в тому числі міждисциплінарних (філософія права, соціологія права, психологія права тощо);