«Основи загальної психології. Том I»

У процесі підготовки майбутніх фахівців важливе місце посідає така навчальна дисципліна як психологія, оскільки психологічні знання є важливим фактором розвитку професійної компетентності, ініціативи й творчого ставлення до вирішення виробничих проблем. Професійна діяльність будь-якого спеціаліста так чи інакше пов’язана з людьми, тому вимагає знань, умінь і навичок вирішення відповідних психологічних задач. При цьому життя людини не обмежується лише професійною діяльністю. Будь-який фахівець — насамперед особистість, яка виконує різноманітні соціальні ролі (чоловік, дружина, син, донька тощо) і функції (наприклад, навчання і виховання дітей). Отже, психологія як жодна інша навчальна дисципліна має значний розвивальний і виховний потенціал, впливає на становлення студента як особистості. Знання і розуміння людиною самої себе, особливостей, принципів і закономірностей навчання та виховання особистості, психологічних особливостей її формування й розвитку, психічних властивостей, які зумовлюють специфіку поведінки особистості, її діяльності та спілкування, допомагають глибше розуміти мотиви вчинків людей, регулювати взаємовідносини з ними, володіти прийомами самоуправління і саморегуляції, що дозволяє максимально реалізувати свій особистісний потенціал, правильно орієнтуватися у поведінці людей, володіти способами психологічного впливу, вибудовувати стосунки з оточенням, — ці й інші аспекти знаходяться в центрі уваги психології.

Аналіз існуючих навчальних видань, як підручників, так і практикумів із психології свідчить, що вони розраховані переважно на підготовку професійних психологів, на фундаментальний рівень підготовки студентів та вивчення дисципліни протягом тривалого часу. Головною метою даного видання було поєднання теоретичного матеріалу з практичним та формування на цьому підґрунті когнітивної, поведінкової і ціннісно-смислової складових психологічної підготовки фахівців. Оскільки ефективне засвоєння теорії можливе за умови включення студента в активний процес пізнання психічних явищ на підставі виконання навчальних завдань на актуалізацію існуючих психологічних уявлень і корекцію відповідно до набутих теоретичних знань. Це, насамперед, обумовлено тим, що в процесі лише теоретичної підготовки психологічні знання для студентів є відірваними від реальності, студенти, як правило, не здатні розпізнавати відповідні психічні явища в умовах життя.