«Український мандрований філософ Григорій Сковорода»

ДМИТРО БАГАЛІЙ

УКРАЇНСЬКИЙ МАНДРОВАНИЙ ФІЛОСОФ ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Питання історії українська культури посідають у спадщині видатного вченого Дмитра Івановича Багалія (1857-1932) одне з чільних місць. А в першому ряду серед них - дослідження життя і творчості великого старця-мудреця Григорія Савобича Сковороди, Академік Багалій присвятив філософії Сковороди десять праць. Перша з них датована 1894 роком - ювілейним, остання з'явилась у світ 1926 року як підсумок тривалих копітких досліджень. Цю працю видано, на, жаль, єдиний раз мізерним тиражем, і вона давно вже стала великою рідкістю, якщо не раритетом на рівні з давніми фоліантами. Монографію про Гриюрія Сковороду було опубліковано за спеціальною постановою уряду України і по виходу в світ вона здобула не тільки широкий розголос, а й офіційне визнання - її відзначено Вищою премією Всеукраїнською комітету сприяння вче­ним Сам Дмитро Іванович Багалій вважав цю монографію кращою серед своїх наукових здобутків, а ми з відстані часу можемо ствердити: вона досі одна з найкращих, коли не найкраща взагалі, за всі часи у сковородинознавстві.

Цій праці передував копіткий розшук та підготовка до видання у 1893 р. повного зібрання творів Григорія Сковороди. Д. Багалій в архівах усієї імперії познаходив і вперше надрукував 24 твори великого філософа. Підготовлені академіком Багалієм матеріали, які він не встиг уключити до підготовленою ним зібрання творів Г. Сковороди, використав для другого видання В. Бонч-Бруєвич. Це видання 1912 р. стало базовим для всіх подальших, не надто й численних треба сказати, видань і філософських та біографічних досліджень про Г. С. Сковороду.

У своїй монографії Д. Багалій узагальнив усі відомі на той час дослідження, а його бібліографія сковородинознавства якнайповніша. Учений використав нові документи і переконливо обґрунтував почесне місце філософа в культурному й громадському житті України, пов'язав учення Григорія Сковороди з усім попереднім ходом розвитку філософської думки в нашому краї, назвавши при цьому Григорія Сковороду духовним спадкоємцем Феофана Прокоповича й Георгія Кониського .Зверітаючи пильну увагу на щонайорганічніший демократизм і самого Гриюрія Савовича, і його вчення,

5