«Їсти. Потреба, бажання, одержимість »

Воістину, із їжі виникають створіння –

Ті, що перебувають на землі;

Потому їжею вони й живуть,

І в неї ж під кінець вони увіходять,

Бо їжа — найстарша зі створінь;

Тому звуть її зіллям [що все зціляє].

Воістину, всіляку їжу отримують ті,

Хто почитає їжу як Брахмана,

Бо їжа — найстарша зі створінь;

Тому звуть її зіллям [що все зціляє].

Із їжі народжуються істоти;

Народжені, зростають вони завдяки їжі;

Вона живить і [сама] живиться створіннями

І тому зветься їжею.

Ця книжка не зовсім про їжу або не про їжу зовсім. Того, хто почав читати цей твір, я радо вітаю у світі ідей. І проводирем у цьому світі сьогодні буде італійський мислитель Паоло Россі. Хоча цього уславленого історика і філософа, на жаль, вже немає серед живих, його думки неначе живуть власним життям, тішать і надихають, створюють інший світ і відкривають грані світу нашого, долучають до вселенської гри людського існування. «Ідеї народжуються з життя, але мають здатність і відокремлюватися від нього», — каже автор.

Паоло Россі вважається одним із найвидатніших філософів італійської культури. Навчався в Анконі, Болоньї і Флоренції. Викладав історію філософії в Міланському університеті, Кальярі та Болоньї, працював редактором дитячої енциклопедії видавництва «Мондадорі», згодом оселився у Флоренції, отримав звання професора Флорентійського університету та став членом Академії Лінчеї. Остання є найстарішим інтелектуальним центром італійської науки (від 1603 р.), члени її звуть себе «рисьєокими» (lincei) на відзнаку особливої проникливості зору, необхідної для наукового пізнання (також від імені Лінкея — дозорчого у аргонавтів).