«Мати чи бути?»

Діяти це бути.

Люди повинні брати близь­ко до серця не стільки те, що вони мають робити, скільки власну сутність.

Чим нікчемніше твоє бут­тя і чим менше ти проявляєш власне життя, тим більша твоя власність, тим більш відчужене твоє особисте життя.

У цій книзі я звертаюсь до двох основних тем, які розглядав і в попередніх роботах. На початку книга міс­тить результати моїх подальших досліджень у царині радикально-гуманістичного психоаналізу, при цьому я концентруюсь на розгляді егоїзму та альтруїзму як двох ба­зових орієнтацій характеру. Кінцева, третя частина книги розвиває тему, заявлену мною в «Здоровому суспільстві» і в «Революції надії»: криза сучасного суспільства та шляхи її подолання. Повторення раніше висловлених мною ду­мок були неминучі, але я сподіваюся, що новий погляд, під кутом якого написано цю працю, а також подальший розвиток концепції справдять надії навіть тих читачів, які нже ознайомилися з моїми попередніми роботами.

Взагалі-то назва цієї книги дуже подібна до назв двох книг, що вийшли раніше, — «Бути і мати» Габріеля Марселя [73] і «Володіння і буття» Балтазара Штееліна [104]. Усі три праці написано в дусі гуманізму, однак вони підходять до розгляду теми цілковито різними способами: Габріель Мар­сель, приміром, пише з теологічного і філософського погля­дів; тоді як праця Штееліна — конструктивне обговорення матеріалізму в сучасній науці і внесок в аналіз дійсності (Wirklichkeitsanalyse). Ця ж книга має справу з емпірич­ним психологічним і соціальним аналізом двох способів іс­нування. Тим читачам, які по-справжньому зацікавлять­ся цією темою, я рекомендую книги, написані Марселем і Штееліном. (Я не знав про публікацію роботи Марселя ан­глійською і тому прочитав її в дуже гарному англійському перекладі, що був виконаний для мого приватного корис­тування Беверлі Х'юз. Але в списку вказав ту, що видана.)