«Рай 2070»

Роман Скляров

Рай 2070

«О глибино багатства, і премудрості, і знання Божого!

Як незбагненні присуди Його, і незвідані шляхи Його!»

(Рим. 11:33).

Частина 1

Глава 1

1

Випуск новин. «Глобальна комісія оголосила про старт загальнонаціонального проекту “Рай 2070”. Проект ставить амбітну мету: завдяки впровадженню біо- та нанотехнологій серед населення побороти таке явище як смерть. Так-так, вам не почулося. Говорить голова Комісії Жан-П’єр Ор’є: “Ми сьогодні стоїмо перед останнім викликом людства. Забезпечивши високу якість життя наших громадян, Комісія думає над тим, як продовжити це життя на якомога довше. Ми вже досягли значних успіхів у боротьбі зі старінням, але цього недостатньо. Кінцева мета — подолання смерті як такої. Можливо, це звучить надто амбітно, але ми віримо в науку. І наш Центр боротьби зі смертю вже наблизився до вирішення цього питання. Зовсім скоро результати нас приголомшать. Останньою ланкою стала допомога таких корпорацій, як…”».

Новини приглушуються раптовим басом гангста-репу.

— Джеймі, та вимкни свою дурню! Я ж дивлюсь!

«До інших новин…»

— Ну і дивись, я пішов на тренування, — сказав Джеймі і вийшов з дому.

Джеймі був студентом Університету Детройт Мерсі і жив у гуртожитку з Картером. Вони були дуже різними. Перший цікавився лише спортом, сексом і розвагами, не любив навчання та жив сьогоднішнім днем. З Картера він сміявся, що той вічно ботанить за книжками чи сидить у парку біля озера один. Джеймі цього не розумів і вважав сусіда страшним занудою. Хоча коли на нього самого находила депресія після чергових гулянок, то саме з Картером він міг поговорити, вилити йому душу, і ставало легше.

Сам Джеймі таких розмов не любив, адже тут уже Картер був головним і завжди чітко підмічав, що того турбує, що він знову зробив не так і як тепер цьому зарадити. Звідки Картер усе це знав, Джеймі збагнути не міг, але був сусіду вдячний. І за регулярну допомогу з домашніми завданнями також. У відповідь Джеймі постійно поривався витягнути Картера на спортмайданчик і навчити грати в баскетбол, але той щоразу відчайдушно пручався. «Колись я тебе таки навчу», — посміхався Джеймі, який сам грав у баскетбольній команді університету.