— Асамблея в п’ятницю. Буде голосування. Вони проведуть Темного Блазня, це вже точно. Все проплачено.
— Ким?
— Нема інфи. Проти тебе хтось серйозно грає вже кілька місяців. Ти помітив?
— Так, атож.
— Конкретно проти тебе. Блазень не протримається довго, його виводять тільки для того, щоб він тебе скинув.
— Думаєш, вигорить?
Пальці бігали по розбитій клавіатурі, іноді промахуючись, однак щоразу встигаючи виправитися перш, ніж натиснути «Enter».
— Це буде так. Голосують за Блазня, він приводить свою команду й вибиває для них право голосу. Потім пропонує новий закон про Кабінет міністрів. Проводить його. Реалізує. І ти злітаєш.
— Легко думкою ширяти…
— Я попередив.
— Побачимось. Бай-бай.
— Бай, Міністре.
Він кілька секунд сидів, відкинувшись на спинку старого офісного крісла. Потім висунув шухляду, вийняв білу замшеву серветку й обережно, наче розбитий рот, протер вікно монітора. Кепські справи. Наближається буря. У такі хвилини він розумів, заради чого живе.
Знову взявся за мишку: настала пора змінити багату червону мантію на непомітну сіру. Секунда — і сивуватий, горбоносий, прямий мов дошка чоловік у мантії кольору попелу вийшов на криту галерею, де ледь чутно жебоніли фонтани. Повагом, слухаючи лопотіння води та свої кроки, пройшов у західне крило палацу. Влаштувався в холодку під різьбленим навісом, вибрав у списку ім’я нового співрозмовника.
— Привіт, Чебурашко. Є новини?
— Квіні зустрінеться з тобою.
— Приємно чути. Що вона хоче?
— Місце радника для свого нового.
— Усе?
— І Міністерство транспорту для себе.
— Вона здуріла?!
— Це її умова.
Пальці застукотіли по столу коло нижнього краю клавіатури.
— Скажи, що я згодний.
— П’ятниця, двадцять друга нуль-нуль. Таверна «Золотий гусак».
— Дякую. Я віддячу. До зв’язку.
— До зв’язку, Міністре.
Його співрозмовник розтав у повітрі — чи то вийшов з гри, чи скористався порталом. Чебурашка, вічний посередник; дорого бере за свої послуги, проте досі нікого ще не «кинув». Репутація — єдине, що він має… та ще, може, віяло зв’язків і кілька жирних банківських рахунків.
Комментарии к книге «Цифровий, або Brevis est», Марина и Сергей Дяченко
Всего 0 комментариев