«Така далека подорож Чамхаба (на украинском языке)»

Василь Бережний

Така далека подорож Чамхаба

I

Чамхаб одразу впiзнав цю будiвлю й зiйшов з рухомої стрiчки на тротуар. Перед ним, вiддалiк вiд траси, лежав велетенський сiрий камiнь, схожий на мозок людини: двi пiвкулi, звивистi борозни.

"Штукарство, - подумав Чамхаб, вiдчувши глуху неприязнь i до самої будiвлi, й до установи, розташованої в нiй. - Електронний архiв... пам'ять... Але ж можна б не так претензiйно..."

Зрештою, пiдстав для невдоволення не було нiяких: переповнений тяжкими враженнями своєї космiчної подорожi, вiн сам надумав звернутись до цього унiкального архiву. Тут можуть виявити те, чого вiн не може пригадати, дiстати iнформацiю, сховану в глибинi нейронiв. Надто важливо дiзнатися, що з ним трапилось на тiй зловiснiй планетi. Спуск, першi кроки на нiй - все це стоїть перед очима. А зустрiч з аборигенами... Адже коли на них напали... До моменту нападу вiн пам'ятає все. Та навiть i сам напад. А от що було далi, як врятувався, як опинився на кораблi, - суцiльний провал пам'ятi. Лише оцей електронний архiварiус - "експропрiатор психiки", як Жартома назвала його Анжела - загляне в найдальшi комiрки пам'ятi, вибере все, до останнього штриха. Це потрiбно не тiльки для науки - космологiї чи iсторiї,- це потрiбно мiльйонам людей.