«Космiчна Нiагара (на украинском языке)»

БЕРЕЖНОЙ ВАСИЛЬ ПАВЛОВИЧ

Космiчна Нiагара

На велетенському мiжзоряному кораблi, який впродовж уже тисячi рокiв заглиблюється в простiр Галактики, начебто нiчого особливого й не сталося. Так само, як вчора, як i рiк i десять рокiв тому, вiн рухається по iнерцiї; в його незчисленних, залитих свiтлом залах, лабораторiях, оранжереях б'ється пульс життя - розмiрений, ритмiчний, з нормальним, як кажуть, наповненням. Тисячi мешканцiв цього космiчного острiвця, збудованого у формi елiпса, на перехрестi вiсей якого здiймається Сфера Керування, працюють, вчаться, вiдпочивають, розважаються, навiть i не пiдозрюючи, що сталося щось надзвичайне. Про це знає лише одна людина - дiвчина Арi, фiзик-теоретик.

Випурхнувши з круглого люка Сфери Керування, Арi зупинилася на пустельному майданi, щоб перевести подих. Серце їй билося пришвидшено, i пружним дiвочим грудям, затиснутим в облягаючий костюм, було затiсно. Ну що ж, сталося те, що мусило статися, вони вiдмовили. Арi це передчувала, iнтуїцiя обiцяла їй один шанс iз тисячi. Але вона мусила була покластися на той шанс. Ще перед тим, як переступила порiг зали Координацiйної Ради, Арi здогадувалася про негативну реакцiю тридцяти двох членiв Ради i була майже готова до цього. Але тридцять третiй... Тридцять третiй не те що здивував приголомшив її! "Щоб не порушувати принципу одностайностi, я також пiдтримую висновок Першого Координатора". Почувши цi слова, побачивши його пiсне обличчя, вона була шокована. I ця людина твердила їй про якiсь глибокi, всеохоплюючi почуття! Ця сiренька особа намагалася переконати її в синхронностi почуттiв, намiрiв, плекала мрiю про iнтимну близькiсть. О блазень! "Щоб не порушувати принципу..." Пiгмей! Навiть утриматися не наважився - проголосував проти.

Зараз, вискочивши на порожнiй майдан, Арi намагалась опанувати свої емоцiї. Щось пекло їй в грудях, було гiрко на душi. I самотньо. Бездумно дивлячись собi пiд ноги, ступнула на крайню стрiчку тротуару, i її повiльно понесло до основного корпусу. Стояла, опустивши плечi, в'яло звiсивши руки. Ну, що робити?..

Хтось торкнув за лiкоть. Нехотя повела оком - вiн, тридцять третiй. На обличчi усмiшечка, певне, буде виправдуватись.

- Гнiваєшся?

Промовчала.

- Ну, скажи: гнiваєшся?

Дивлячись туди, де широченна труба тунелю сходиться в одну точку, Арi промовила:

- Хiба гнiваються, коли роблять вiдкриття?

- Яке ж вiдкриття ти зробила?

- Вiдкрила, що ти... карлик.