Пам’яті Джона В. Кемпбелла-молодшого
(1910 − 1971)
ПрологПерша Галактична Імперія проіснувала десятки тисяч років. Під її централізованою владою – іноді тиранічною, іноді доброзичливою, але завжди організованою – перебували всі планети Галактики. Люди забули, що може існувати якась інша форма суспільного ладу.
Усі, крім Гарі Селдона.
Гарі Селдон був останнім великим науковцем Першої Імперії. Саме він забезпечив усебічний розвиток психоісторії як квінтесенції соціології, як науки про людську поведінку, що оперує математичними формулами.
Поведінка окремої людини непередбачувана, вважав Селдон, але реакції людських груп піддаються статистичній обробці. Що більші групи кількісно, то більшої точності можна досягти. А обсяг людських мас, з якими працював Селдон, дорівнював населенню всієї Галактики, якого в той час налічувалося квінтильйони.
Саме Селдон зауважив, усупереч здоровому глузду та загальній думці, що блискуча Імперія, яка видавалася непорушною, перебуває у стані невиправного занепаду та розпаду. Він передбачив (а якщо правильніше – розв’язав свої рівняння та витлумачив їхні значення), що Галактика, полишена сама на себе, пройде період страждань та анархії, який триватиме тридцять тисяч років, аж поки знову не постане об’єднаний уряд.
Він замислив виправити ситуацію, щоби спрямувати динаміку подій у таке русло, за якого мир та цивілізація будуть відновлені впродовж одного тисячоліття. З цією метою Селдон завбачливо заснував дві колонії науковців, назвавши їх Фундаціями і зумисно розташувавши «на протилежних кінцях Галактики». Одна Фундація діяла абсолютно відкрито, натомість функціонування іншої, Другої, було таємницею за сімома замками.
Комментарии к книге «Друга фундація», Айзек Азимов
Всего 0 комментариев