«Двобій на дні океану»

770

Описание

Оранжева планета… Все тут вражає своєю незвичайністю. Гори й улоговини пересуваються. Високі скелі зростаються за кілька хвилин. Все прогинається, змінює свою форму, потім знову випрямляється… Великі дива уздріли земляни на цій далекій планеті! Про захоплюючі пригоди космонавтів майбутнього, про дивовижні відкриття, винаходи, боротьбу думок і боротьбу світів – приреченого на загибель капіталістичного і нового, який утверджується, соціалістичного – розповідається в цих оповіданнях.



1 страница из 2
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Володимир Михановський Двобій на дні океану

Далеко серед безкраїх вод Атлантики загубився маленький клаптик землі – острів Енергії. Останнім часом до нього було прикуто погляди всіх землян, бо саме тут розмістилася штаб-квартира великих робіт, що велися на дні океану.

Щоранку тисячі монтажників опускались у батисферах під воду, безліч роботів снувало по дну, допомагаючи зводити естакаду, монтувати найрозмаїтіших конструкцій ферми, кріпити понтони…

Роботи-будівельники були вузько спеціалізовані: одні виконували роль вантажників, інші займалися монтажем, а ще інші – електрозварюванням. У зв’язку з цим кожен робот був певної форми. Монтажники зовні нагадували велетенських шестиногих комах, носії вантажів скидалися на людей з надміру довгими руками, а зварювальники – на крабів з велетенськими клешнями.

Були тут і вихованці Зеленого містечка. Інститут хоч і вирядив їх на острів Енергії, але не забезпечив бодай найзагальнішою інформацією про те, що відбувається в районі будівництва. Роботи мали самостійно усвідомити весь план гігантської споруди. На це їм відвели чотири доби.

Відштовхуючись чутливими щупальцями, величезні кулі повільно пересувалися по дну від одного робітника до іншого. Локатори роботів вловлювали і фіксували кожен рух своїх повелителів, аналізували їхню поведінку, запам’ятовували все необхідне для подальшої самостійної діяльності…

Відколовшись од інших, Кір поплив уздовж напівзамуленого кабеля. Далеко позаду лишився будівельний майданчик, освітлений потужними прожекторами. Тепер Кір плив у цілковитій темряві. Довелось увімкнути інфразір.

Кабель вивів робота до невеликої споруди, облицьованої товстими свинцевими плитами. Після детального дослідження Кір зрозумів, що перед ним – Головний Акумулятор, енергетичне серце всієї будови.

Зверху над Кіром промайнула чиясь тінь. Що це? Робот нашорошився. З підводним царством він був обізнаний погано, і великий електричний скат напочатку збентежив його.

Тим часом загадкова істота, незважаючи на Кіра, повільно кружляла над акумулятором, її, мабуть, щось вабило до цієї споруди. Осмілівши, вона сильно тицьнулась у стінку.

«Порушення роботи акумулятора може призвести до нещастя, станеться вибух, загинуть сотні людей, – відзначив Кір. – Треба негайно відігнати небезпечне створіння».

Кір не знав, та й не міг знати, що Головний Акумулятор має надійний захист і ската йому боятися нічого.

Комментарии к книге «Двобій на дні океану», Владимир Наумович Михановский

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства