© — україномовна пригодницька література
З польської переклали Леся Вороніна та Дмитро Андрухів
© ВСЕСВІТ. — 1990. — №№ 2–5.
БІРНАМСЬКИИ ЛІС— Ви непогано приземлилися.
Контролер, який сказав це пілотові, вже не дивився на нього. Пілот постояв у скафандрі, тримаючи під пахвою шолом. Тоді підійшов до скляної стіни круглого залу з підковою пультів посередині й почав розглядати крізь неї циліндр свого корабля, обплавленого біля сопел. З них усе ще хлюпала на бетон чорна блювотина. Навіть з такої відстані корабель вражав своїми розмірами. Другий контролер, кремезний, у натягнутому на лисий череп береті, почав одмотувати плівку із записом, поки плівка відмотувалася, він краєчком ока косував на прибульця. Контролер був у навушниках, а перед очима в нього хаотично блимав ряд моніторів.
— Та якось уже вийшло, — кинув пілот.
Він удав, що неодмінно має спертися на пульт, аби відстебнути важкі рукавиці з подвійними застібками. Після такого приземлення в нього й досі тремтіли коліна.
— Що це було?
Коротун з мишачим неголеним обличчям, у витертій шкіряній куртці, стояв біля вікна й ляскав себе по кишенях, аж поки намацав сигарети.
— Тимчасова втрата тяги, — буркнув пілот, трохи розгублений байдужою зустріччю.
— Але чому? Ви не знаєте?
«Ні», — хотів одказати пілот, але змовчав, бо вважав, що мав би знати. Плівка скінчилася, її кінець лопотів, обертаючись разом з барабаном. Високий підвівся, зняв навушники, лише тепер кивнув пілотові й хрипко відрекомендувався:
— Мене звати Лондон. А його — Госсе. Ми раді вітати вас на Титані. Чого вип’ємо? Кави чи віскі?
Молодий пілот зніяковів. Він чув про цих людей, але ніколи досі не бачив. Був певен, що високого звати Госсе, але помилявся. Розмірковуючи про це, він попросив кави.
— Який у вас вантаж? Карборундові головки? — спитав Лондон, коли вони втрьох сіли до столика, що висунувся зі стіни.
На столику парувала кава у склянках, схожих на мензурки. Госсе запив кавою жовту пігулку, перевів подих, розкашлявсь і висякався з такою силою, що аж сльози набігли йому на очі.
— І випромінювачі теж привезли? — запитав він пілота.
Комментарии к книге «Фіаско», Станислав Лем
Всего 0 комментариев