«Джонні Мнемонік»

1406


1 страница из 18
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Вільям Гібсон Джонні Мнемонік

Я поклав пістолет в сумку «Адідас» і обклав чотирма парами тенісних шкарпеток; це зовсім не мій стиль, але саме те, що мені потрібно — якщо вони думають, що ти працюєш грубо, будь технічним, якщо вони думають, що ти працюєш технічно, будь грубим. Я дуже технічний хлопака, тому вирішив робити все якнайгрубіше. В наш час, втім, треба бути супертехнічним, щоб піднятися до грубого стилю. Мені довелося виточити на токарському верстаті дві гільзи дванадцятого калібру з мідної заготовки і потім власноруч їх зарядити; мені довелося розкопати старезну мікрофішу з вказівками про виготовлення саморобних патронів; довелося сконструювати важільний прес для встановлення капсулів — все це дуже хитрі процедури. Але я знаю, ці патрони спрацюють.

Зустріч була назначена в Дромі о 23:00, однак я проїхав у Трубі три зупинки після найближчої до нього платформи й повернувся пішки. Заходи безпеки.

Я глянув на своє відображення на хромованій стінці кіоску-кав'ярні. Гострі європейські риси обличчя, їжачок темного твердого волосся. Дівчатка в перукарні «Під Бритвою» в захваті від Соні Мао, і стає все складніше втримати їх від додавання до вашої зачіски якогось стильного натяку на геройську зовнішність. Можливо, це й не введе Ральфі Фейса в оману, але принаймні дасть мені підійти ближче до його столика.

Дром — вузьке приміщення з баром з однієї сторони й столиками з іншої, переповнений звідниками, сутенерами та підпільними торгашами. Цього вечора на дверях стояли Сестри Магнетичного Собаки, і мене зовсім не втішала перспектива намагатися пробратися повз них, якщо план не спрацює. Вони були двометрового росту й худі, як хорти. Одна — чорна, інша — білошкіра, але не зважаючи на це вони були настільки однакові, наскільки це може зробити пластична хірургія. Вони вже багато років були коханцями, а також неприємними суперниками в бійці. Я ніколи не був певен, хто з них раніше був чоловіком.

Ральфі сидів за своїм звичним столиком. Винен мені купу грошей. Я зберігаю в голові сотні мегабайт інформації у режимі ідіот-всезнайка, до якої я не маю свідомого доступу. Ральфі її тут залишив, але так за нею й не повернувся. Тільки він може роздобути ці дані — за допомогою ключової фрази, яку він вигадав сам. Для початку скажу, що я не надто дешевий, але тарифи на наднормовий час в мене астрономічні. І що Ральфі був дуже недбалий.

Комментарии к книге «Джонні Мнемонік», Вільям Гібсон

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства