«Зоряні королі»

Переклад: Сергій Тищенко

Коли Джон Ґордон вперше почув голос у своїй голові, то подумав, що божеволіє. Була ніч, він майже спав. Голос звучав чітко, подавляючи його власні думки.

«Чи чуєте ви мене, Джоне Ґордоне? Ви мене чуєте?»

Ґордон сів на ліжку, остаточно прокинувшись. Він трохи злякався. Було в цьому голосі щось незрозуміле й тривожне.

Потім він потиснув плечами. З мозком буває всяке, коли людина у напівсні та воля ослаблена. Ні, це нічого не означає.

Він забув про голос до наступної ночі. А коли почав відпливати до царства сну, чіткий голос пролунав знову:

«Чи чуєте ви мене? Якщо чуєте, спробуйте відповісти».

Ґордон знову прокинувся, відчувши, як і минулого разу, легкий переляк. І тривогу. Чи не сталося що-небудь з його мозком? Він завжди вважав, що справи кепські, якщо людина починає чути якісь голоси.

Він пройшов всю війну без жодної подряпини. Але, можливо, роки польотів над Тихим океаном залишили слід у його психіці? Може, у неї закладена ніби бомба уповільненої дії?

— Дідько, я хвилююсь через дрібниці, — грубо сказав собі Ґордон. — І лише тому, що нервуюсь та хвилююсь.

Хвилюється? Так, так і було. Він не був спокійним з того самого дня, як закінчилася війна і він повернувся до Нью-Йорка.

Звісно, можна, взяти молодого рахівника зі страхової компанії у Нью-Йорку і зробити з нього військового льотчика, який управляє 30-тонним бомбардувальником так само легко, як своєю рукою. А за три роки сказати «дякуємо» і відіслати його назад за конторку. Але…

Дивна річ: всі ці роки, поки Ґордон ризикував життям над Тихим океаном, він мріяв про те, як повернеться до своєї колишньої роботи, до своєї затишної квартирки.

Він повернувся додому, і все тут було по-старому. Зате змінився він сам. Звиклий до повітряних боїв, до смертельної небезпеки, він відучився сидіти за столом і додавати цифри. Він не розумів, чого йому хочеться, але, звичайно, не рутинної роботи у місті. Однак відчував постійний неспокій. Гнав від себе думки, що виникали, та марно.

А тепер цей дивний голос! Чи не означає він, що Ґордон божеволіє?

Він подумав було про візит до психіатра, але сам злякався цієї думки. Краще вже поборотися самому.