«Робот»

Свої алюмінієві шасі можеш промити у понеділок і залишити їх на задньому ґанку навпроти предметів, що підлягають переробці; свої титанові шасі можеш промити у п’ятницю, якщо пообіцяєш відполірувати їх до того, як ми підемо до церкви; не тероризуй кота; не губи брошур, які мій чоловік приніс додому з лікарні; вони пропонують мені дати тобі якесь ім'я (тобі подобається ім’я Фред?); не їж мертву плоть на моїй правій нозі, коли я сплю та не чую дзижчання твоїх різців, які гризуть кістку.

Це знімок із того світу, з якого тебе надіслали; це примірник угоди між нашим урядом і його; це якості, що ними, як вони заявляють, ти володієш: послух, вірність, інтелект від низького до помірного; природня цікавість, яку мені слід сприймати лише як необхідний аспект твого виживання в незнайомому середовищі; це твоя виробнича специфікація; це довідка про перехід права власності на тебе; це гарантія якості, на яку я можу покластись, якщо вирішу повернути тебе туди, звідки ти взявся; це твій заводський номер – ось, нашкрябаний чужинськими письменами в тебе під коліном; брошури стверджують, що тобі може час від часу спадати на думку торкатися його, наче іменного жетона, та якщо я тобі накажу, ти це облишиш.

Це список обов’язків, виконання яких від тебе очікуватимуть у домі, коли ти не виїдатимеш болячки з моєї плоті; ось куточок моєї кімнати, у якому ти можеш сидіти, коли не працюватимеш; не дивись на мене, коли мінятимеш білизну, коли муситимеш тримати мене у вбиральні, коли записуватимеш у блокноті, скільки ліків я вжила за день, скільки рухів зробив мій кишечник, наскільки стерлася та як кров’янить плоть мого рота від зубних протезів, які я вперто ношу.

Брошури стверджують, що ти – ідеальний сміттяр: повністю автономний, жодного травлення, жодних відходів; вони стверджують, що я можу підключити тебе до розетки – і ти живитимеш електрикою весь будинок.

Можеш чистити срібло, якщо тобі нудно; можеш також пересувати меблі, заводити годинники, смикати будяки у саду; можеш читати у бібліотеці будь-яку книжку на свій вибір; мій чоловік заявляє, що ти не маєш справжньої свідомості, лише розвинений і ускладнений набір попередньо запрограмованих реакцій, але я бачила тебе з розплющеними очима посеред ночі; я бачила, як ти пильно дивився на той бік полів, неначе там щось є і воно тебе кличе.