«Зворотний бік сутіні»

Дара Корній є справжньою казкаркою, творів якої з нетерпінням чекають тисячі читачів. Особливим талантом письменниці є уміння розсотувати оповідь із маленького макового зернятка. Фантастичний світ її романів, що продовжують історію, започатковану у «Зворотному боці світла» (2012), постійно розширюється. Він увиразнюється в окремих постатях та безлічі вставних оповідань, які то відводять читача від основних подій, то знову повертають до них. Але головним, напевно, є те, що в основі казкової оповіді Дари — знайомі всім з дитинства боги протоукраїнської міфології. Перун і Ярило, Лада й Полель, Мор і Мара оживають під пером казкарки, набувають цілком людських рис і характеристик: закохуються, ревнують, страждають, вболівають за долю рідних. Вчинками богів керують зовсім не вища мета й доцільність, а емоції й почуття, інколи штовхаючи навіть великих світлих на підступ і зраду. «Завжди обирає серце», — ця формула сюжету, віднайдена Дарою, має допомогти героям розібратися у собі та в хитросплетінні казкових світів, якими вміло маніпулюють сірі. До чого призведуть ревнощі однієї з богинь і віддане кохання іншої, яка зробила вибір серця, знехтувавши всіма законами, і хто з великих піддасться сутіні, що руйнує без бою і бере в полон без зброї, — про все це у продовженні фантастичної історії від Дари Корній.

Фентезійний світ, навіть якщо це світ, який імітує реальність, завжди поділений на Добро та Зло. Життя головних героїв зазвичай слугує полем битви цих супротивних сил, рівноваги між якими, звісно, не може бути. Хай якими лютими є випробування наших улюблених персонажів чи які переконливі перемоги злих сил, ми чекаємо на торжество світла і щасливе завершення оповіді. Але якщо у хід подій втручається третя сила, так звана нейтральна емоційність, або сірість, яка здатна роз’їсти будь-що і будь-кого зневірою? Яким тоді буде завершення казкової історії?