Малим прощають з милосердя,
а сильних — сильно покарають.
Книга Мудрості 6, 6Дорогі читачі,
усе в цій книзі — абсолютна вигадка. Ймовірна схожість із реальними особами та подіями — це той тип збігів, які є неминучим
інструментом літератури.
Реальним є тільки Марибор.
Dramatis personae (у порядку появи в романі)Адам Білий, колишній помічник режисера і заступник голови саєнтологів
Роза Портеро, спільниця Білого, радіожурналістка
Само Ґрам, або пан Ґ., ресторатор, колишній митник і працівник таємної служби
Тоне, офіціант
Тіне Свинковцев, або Тіне Свинко, голова правління АТ «СвинКо»
Секретарка Тіне Свинковцева
Стара жебрачка зі смертю в роті
Іван Дорфлер, директор «Off» і декан у Мариборському університеті
Ласло Фаркаш, прокурор, член культу Близнюків
Павел Дон Ковач, президент «Культурної столиці Європи» (КСЄ), колишній режисер
Міран Вода, мер Марибора
Угорець, член культу Близнюків, Розин коханець і викрадач
Алеш Штеґер, керівник «Terminal 12» у КСЄ
Анастасія Ґрін, директорка театру і колишня дівчина Білого
Майстер, відомий мариборський адвокат
Пані з брошкою, класична мариборська міщанка
Магда Орнік, директорка бюро ритуальних послуг
Маус, інспектор поліції, колишній однокласник Води і його найбільший противник
Ґрос, помічник інспектора поліції Мауса
Електрик у стриптиз-барі «Blue night»
Сестра Магда, черниця Мариборської архієпархії
Поет без імені, колишній брокер фондової біржі
Отець Мефодій Кирилов, скарбник Мариборської архієпархії
Дезінфектори, які звільняють місто від голубів
Троє п’яних клоунів
Франці та Лойс, співробітники мариборських державних служб
Долорес, секретарка директорки «Культурної столиці Європи» в Мариборі
Ґубець, журналіст-розслідувач, власник інформаційного агентства
Гостеси Мариборського театру
Американський та англійський військові аташе
Офіціант у барі театру
Янез Махер, мариборський бізнесмен
Нана Нумен, провидиця
Чорна свиня, що цвірінькає
Усі цитати з «Війни і миру» взяті зі сценарію, який написав Дарко Лукич до спектаклю за однойменним романом Льва Толстого.
«Новий світ» пана Ґ
Комментарии к книге «Прощення», Алеш Штегер
Всего 0 комментариев