Михайло Михайлович - волосний старшина.
Омельян Григорович -писар.
Сидiр - збiрщик, прибiчник старшини.
Петро
Семен
Д i д односельчане.
Микола
Павло
1-й ЧОЛОВIК
2-й ЧОЛОВIК
3-й ЧОЛОВIК
4-й ЧОЛОВIК
Опанас - бурлака.
Олекса - молодий парубок, його племенник.
Галя - Олексина молода.
Олена - сестра Олекси.
Прiська - жiнка Петрова.
Гершко - жид.
Поштар.
Громадяне, десятники, парубки i дiвчата.
ДIЯ ПЕРШАВолосне правленiє.Стiл. За столом сидять Писар, старшина Гершко.
ЯВА IСтаршина. Хто ж то базiка?
Гершко. Первий - Петро. Вiн каже, що замiсть того, щоб заплатить недоїмку, - я з вами в кумпанiї куповав у мужикiв на громадськi грошi хлi'б будущего урожаю з великою уступкою. Вредний зовсiм чоловiк! I так все розказує, наче вiн там був. Декотрi хазяїни почали забивать йому баки, то вiн чуть не бив Дмитра.
Старшина. Нехай собi чешуть язики! Собака бреше, а вiтер несе. Що то вони щитать нас будуть, чи як? Я їх пощитаю! А холодна нащо? Поки що цiна пiднiметься, продамо хлiб i бички, то й грошi покладем на своє мiсце; от їм i дуля, хоч би й до начальства дiйшло.
Гершко. Аби все було гаразд - ви лучче знаєте.
Старшина. То-то. (Смiється.) Ти не робiй, Гершку. Омельяне Григоровичу, що ви там записались так i не слухаєте, що тут Гершко розказує?
Писар. Тут статистiка зовсiм голову заморочила.
Старшина. Покиньте, пощитаємо свої дiла.
Писар. То їсть, хоч пропади: одно - статистiка, а другое - скопленiє большое отписки.
Старшина. Берiть щоти. Кладiть. Ну, Гершку, кажи.
Гершко. Зараз. Я купив тисячу пуд пшеницi на роз-i; писки. Скидки з пуда двадцять копiйок проти цiни, яка буде восени, та проценту за те, що вперед дав грошi, з кожних утрьох рублiв-мiрка жита або ячменю. Записали?
Писар. Записав.
Гершко. Тепер роздав п'ятсот рублiв тим, що не схотiли хлiба продавать пiд розписки, i кожний хазяїн з трьох iрублiв принiс за процент мiрку пшеницi або двi ячменю, що у кого було. Окрiм того, кожний хазяїн повинен одробить один день за вигоду.
Старшина. Ну, це в роздiл не пiде. Це вже моє щастя, тiлько ж у мене й буде що робить! Цього ви не записуйте в щот!
Писар. А скiлько ж ячменю i пшеницi принесли?
Комментарии к книге «Бурлака», Іван Карпенко-Карий
Всего 0 комментариев