Ось так пір`їна – довга, немов з орлиці,
Стихло, здається? Ні, ще гупає далі.
Потім, коли зібрала його багато,
Білі-пухнасті крила собі зробила -
І полетіла, тільки би не чекати,
І понад боєм високо пролетіла.
Той, хто помітив, вирішив – янгол з неба,
В місиві чорнім його охоронець білий,
І у двобої вистояв так, як треба,
І вже під ранок вийшов із пекла цілий.
Дівчина плаче – ну і бруднющі крила,
Палену гуму чисто не відіпрати…
… На батареї сушиться янгол білий,
В ніч доведеться янголу вилітати.
10 лютого 2014 року
To Sashko Kapinos and Olenka KotlyarHe is from the Heavenly Hundred, he was buried and lamented after
And she's left behind having never become his wife...
Passers-by do not see how behind her self-knitted scarf
Her naked heart is beating like a birdie.
The bullet had hit him right where it was meant to hit, no mercy, and with a hint:
Dreams are helpless against iron and gunpowder.
An ace sniper always chooses romantic ones as his targets
When selecting offerings to his merciless Moloch.
Four young boys, and the littlest, the Dad's little daughter:
This same shot killed all their children at once;
And the mountain hut with cherry orchard is smashed.
His helmet was in a protective color but could not protect him.
She's still looking for the witnesses of this frightening story:
The one who stood next to him when he fell died himself the next night.
Were there photos or films, you could at least find trajectories
And find out who the sniper was, and look this inhuman man in the eye.
This girl will never forgive what she'd lost.
She will live for the two of them, for the seven of them, she will love, she will fight...
He's from the Heavenly Hundred, he was buried and lamented after,
And she's left behind to look piercingly into the sky.
5 March 2014
Сашку Капіносу та Оленці КотлярВін з Небесної сотні, його поховали, відплакали,
А вона залишилася, так і не ставши дружиною…
Перехожі не бачать, як за самов`язаним шарфиком
Її серце оголене б`ється малою пташиною.
Куля в нього поцілила, влучно, безжально і з натяком -
Мрія буде безсилою проти заліза і пороху,
Вмілий снайпер завжди вибирає мішенню романтика,
Обираючи жертву своєму безжальному Молоху.
Комментарии к книге «Навіщо. What For», Мария Старожицкая
Всего 0 комментариев