«Лють »

Роман «Лють» є літературним твором. Усі імена, персонажі, місця подій та самі події були або народжені в уяві автора, або використані незумисно. Будь-яка схожість із живими або померлими людьми, з якимись подіями чи з місцями реальної дії є випадковою.

Для Кейт і Кейт

Учора вранці батьки знайшли п’ятнадцятирічну Мері-Еліс Фінні мертвою у своєму будинку на Адамс-стрит. Жодних деталей злочину поліція поки не оприлюднила. Відомо лише, що цю смерть вважають убивством і що тих, кого останніми бачили у товаристві Фінні, викликали на допит. Напередодні ввечері Пол Фінні, батько дівчини і заступник окружного прокурора округи Дікеб, заявив журналістам, що він не має жодного сумніву в тому, що поліція знайде вбивцю його дочки. Мері-Еліс була відмінницею, брала активну участь у групі спортивної підтримки, нещодавно її обрали президентом десятого класу. Джерела, близькі до слідства, підтвердили, що тіло дівчини було понівечено.

Їдучи по Дікеб-авеню в Ґрейді, до Домівки, детектив Майкл Ормвуд слухав по радіо футбол. Що ближче він був до кварталу, то більшу напругу відчував. Коли він повернув праворуч, у бік району, який копи дружно називали зоною бойових дій, його тіло аж вібрувало від напруження. Управління житлового господарства Атланти потроху пожирало само себе, і субсидування мікрорайонів на кшталт Ґрейді зійшло нанівець. Надто дорогою була міська нерухомість, надто великими — можливості отримати відкат. Далі по дорозі простяглося місто Декатур з його модними ресторанами й будинками за мільйони доларів. Менш ніж за милю в протилежний бік сяяв золотий купол капітолія штату Джорджія. Ґрейді, що лежить між ними, лишався живим нагадуванням про те, що місто надто заклопотане, щоб ненавидіти, але не має часу й на те, щоб піклуватися про своїх.