«Українські жінки у горнилі модернізації»

516

Описание

Процеси модернізації стрімко увірвалися в усталене життя українських жінок, у повсякденний ритм, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні й додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація… Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Чи можна вкластися в шаблонний набір «жертва, героїня або зрадниця»? Книга проливає світло на таємниче і, без перебільшення, героїчне минуле українського жіноцтва, торкається ключових питань, відповіді на які унаочнюють причини, що зробили українських жінок такими, якими вони є.



298 страница из 301
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

с. 159: Саме у сільській [міцевості] => місцевості голод лютував найдужче, тоді як у містах і особливо на промислових підприємствах практикували продовольчі пайки і карткову систему забезпечення продуктами працівників, тож рівень смертності у містах був незрівнянно нижчим.

с. 163-164: На Вінничині, наприклад, обласні керівники періодично повідомляли про такі випадки: в одному з сіл натовп зі 150 осіб — переважно жінок — захопив поле цукрових буряків, деінде група з 300 молодих жінок намагалася захопити [колгопний] => колгоспний запас кукурудзи або ж учинили напад на адміністративні будівлі чи хату голови колгоспу, погрожуючи руйнуваннями і розправами та вимагаючи продуктів для своїх родин.

с. 170: За визначенням медиків, «голодний психоз» (чи лімфоїт) — психічний розлад, спричинений голодуванням, який характеризується значними порушеннями у сприйманні реальності, що проявляється у мареннях, [галюцінаціях] => галюцинаціях, помітно незв’язному мовленні або хаотичній та збудженій поведінці.

с. 172: Жіноча пазуха ставала чи не єдиним місцем, де жінка-[колгопниця] => колгоспниця могла приховати хоч якусь їжу, щоб нагодувати дітей.

с. 176: Український жіночий рух міжвоєнного періоду 1920—1930-х років на теренах Західної [Украни] => України (в межах тогочасної II Речі Посполитої) залишив чимало яскравих прикладів успішної суспільно-політичної активності українок.

с. 176: Цей [чиник] => чинник був визначальним у формуванні міцного зв’язку поміж жіночим рухом і національно-визвольними зусиллями.

с. 215: У 1945–1946 рр. [більшусть] => більшість жінок позбулися керівних посад.

с. 217: Ті [самостужки] => самотужки чи за участі СБ перевіряли біографії «заявників» і їхній реальний сімейний статус.

с. 223-224: Тому керівництво підпілля, командування УПА намагалося [котролювати] => контролювати цей бік життя повстанців.

с. 224: Відомий повстанський поет Михайло Дяченко («Марко Боєслав») просив свою коханку Ольгу Чемерис («Дніпрова») позбутися плоду, а коли вона не погодилася, [віправив] => відправив її в село, подалі від себе.

с. 241: Суттєва різниця режимів керівництва [райхскомісаріту] => райхскомісаріату Україна та прифронтових районів, підпорядкованих військовому командуванню, наприклад, полягала в тому, що у військовій зоні окупації було встановлено порівняно «м’якший режим».

Комментарии к книге «Українські жінки у горнилі модернізації», Оксана Кісь

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства