«Таємниця Пурпурової планети»

1085

Описание

Привіт! Якщо зараз ти тримаєш у руках цю книжку, то мені б дуже хотілося, щоб ти розгорнув її на будь-якій сторінці й прочитав десять рядків. Може, ти познайомишся зі смарагдовою мавпочкою Дзиґою, може, це буде зустріч із підступним правителем планети Морок — Крашем, а можливо, ти разом з дівчинкою Олею та її приятелем — космічним мандрівником Люмом опинишся на Острові Забудькуватого Дракона. І якщо після цього тобі схочеться прочитати «Таємницю Пурпурової планети» до кінця, я буду дуже рада. А ще більше я радітиму, коли ти сам вирішиш вигадувати и записувати власні історії. Бо мені здається, що немає в світі нічого кращого й захопливішого, аніж складати й читати пригодницькі, фантастичні, казкові книжки. Автор



1 страница из 68
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Таємниця Пурпурової планети (fb2) - Таємниця Пурпурової планети 166K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Леся ВоронинаТАЄМНИЦЯ ПУРПУРОВОЇ ПЛАНЕТИ ПЕРЕДМОВА

Одного чудового літнього ранку я сиділа у своїй київській квартирі за довжелезним робочим столом і писала дуже поважну книжку для дуже дорослих людей. Екран комп’ютера був сірий-сірий, клацання клавіш пульта нудне-нудне. Я навіть час від часу позіхала. Та роботу треба було закінчити до завтрашнього ранку. Тож я стріпнула головою, на мить замружилася, щоб зібратися з думками, а коли розплющила очі, то навіть зойкнула від подиву.

Уявіть собі — екран сяяв усіма барвами веселки, і на ньому рухалися дивовижні казкові створіння. Була там кумедна мавпочка з китичками на вухах і дзвіночком на хвості. Вона сиділа на плечі у хлопчика із золотою чуприною. Були й крихітні жабки, що тріпотіли прозорими крильцями й махали лапками так, ніби кликали мене до себе. Але найголовніше — я побачила на екрані дівчинку, яка мені страшенно когось нагадувала. Я пильніше придивилася й зрозуміла, що це я, але така, якою була років у десять. Дівчинка підійшла до краю екрану, простягла руку, ніби хотіла зі мною привітатися. Я потяглася до неї назустріч, наші долоні зустрілися. І я відчула, що якась таємнича сила піднімає мене зі стільця — і я лечу прямісінько всередину райдужної комп’ютерної картинки.

Що зі мною сталося потім? Про все це ви зможете дізнатися, коли прочитаєте «Таємницю Пурпурової планети». Щоправда, дорослі мені не повірили, а мій син Женька пояснив усе дуже просто: мовляв, я закуняла, зморена довгою й нудною роботою. Тоді я зрозуміла, що Женька став дорослий і перестав вірити у казки… А директор видавництва, для якого я мала написати дорослу книжку, навіть образився. Та я все одно не шкодую. Бо та комп’ютерна мандрівка так мені сподобалася, що я написала аж п’ять фантастичних історій і досі ніяк не можу спинитися.

ПЕЧЕРА ХИЖИХ КОКОСІВ Розділ перший

у якому я знайомлюся з Люмом і вирушаю у подорож на Пурпурову планету

Той ранок почався як завжди. Спершу голосно задзеленчав годинник, і наш кіт Гарбузик скочив до мене в ліжко і почав стягати ковдру. Так він завжди нагадує мені, що треба бігти з ним на прогулянку. Я розплющила одне око й побачила, що за вікном іде противний дрібненький дощик. Небо — сіре від хмар, і жоден промінчик сонця не пробивається крізь цю похмуру завісу.

Комментарии к книге «Таємниця Пурпурової планети», Леся Воронина

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!