«Таємниця «Вогняного Ока»»

515

Описание

АЛЬФРЕД ХІЧКОК ЗНАЙОМИТЬ: Привіт! Охоче познайомлю вас, друзі, з трійцею моїх юних приятелів — Юпітером Джонсом, Бобом Ендрюсом та Пітом Креншоу, які називають себе «Три Агенти». Їхній девіз — «Розплутаємо будь-яку справу!» Юпітер Джонс славиться надзвичайною спостережливістю та кмітливістю. Піт Креншоу — найдужчий у цій трійці. Боб Ендрюс має нахил до наукових досліджень, вони йому вдаються. Разом вони — чудовий гурт. Мешкають приятелі в містечку Рокі-Біч, в Каліфорнії, неподалік славетного Голлівуду. Свій штаб вони влаштували у складі різного брухту, який належить тітоньці та дядькові Юпітера — Матильді й Титусу Джонсам. От ми й познайомились. А тепер — пригода починається!



1 страница из 77
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Таємниця «Вогняного Ока» (fb2) - Таємниця «Вогняного Ока» (Альфред Хічкок і «Три Агенти» - 7) 2197K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Роберт Артур Роберт АртурТАЄМНИЦЯ «ВОГНЯНОГО ОКА»Детективна повість

©    — україномовна пригодницька література

З англійської.

АГЕНТІВ КЛИЧУТЬ НА ДОПОМОГУ

На Джонсовому складі кипіла робота. Матильда Джонс керувала своїм небожем Юпітером і його приятелями Бобом та Пітом. Вона сиділа в садовому фотелі з кованого чавуну біля охайного вагончика своєї контори й орлиним поглядом стежила за хлопцями. А ті розвантажували велику машину з усілякими дивовижами, які Титус Джонс придбав під час останньої поїздки околицями.

— Юпітере! — гукнула тітонька. — Обережніше з цими статуями на кузові! Несіть, дітки, їх сюди та поставте рядком на цьому столі, хочеться їх краще роздивитись.

Вона мала на увазі скульптури видатних людей, акуратно складені на парусині в кузові вантажівки. Якщо бути точним, то це були не статуї, а погруддя, десь уполовину менші від натуральної величини, це були тільки голови та плечі. Такі погруддя подекуди можна побачити в музеях чи бібліотеках.

Юпітер, Боб та Піт вилізли на вантажівку й заходились роздивлятися скульптури. Хлопці сумнівались, що вони впадуть в око покупцям. Усіх погрудь було тринадцять. Від куряви, яка не один рік опускалась на їхню поверхню, вони стали досить сірими. На підставках темніли вирізьблені імена.

— «Юлій Цезар», «Октавіан», «Данте», «Гомер», «Френсіс Бекон», «Шекспір», — прочитав Юпітер кілька надписів. — О, та це все великі люди!

— «Август Дужий». — прочитав Боб. — Не чув про такого.

— Як і про Бісмарка чи Лютера, — додав Піт і показав на погруддя з дуже суворими лицями.

— Але вже напевне ви чули про королеву Вікторію, — зауважив Юпітер, — а також про Вашінгтона, Франкліна та Лінкольна.

— Ще б пак, — озвався Піт, — що ж, почнемо хіба з Вашінгтона. Ой, який тяжкий!

— Пильнуй, Піте, — застерегла його місіс Джонс, — це дуже коштовна скульптура. Я збираюсь її продати за п'ять доларів.

— Я стрибну на землю, а ти мені її подаси, — сказав Юпітер.

Піт став у кузові навколішки й обережно опустив погруддя Вашінгтона на руки Юпітерові. Юп міцно обхопив скульптуру і, задкуючи, рушив до столу. Він обережно опустив на стола погруддя першого президента США й витер піт з чола.

Комментарии к книге «Таємниця «Вогняного Ока»», Роберт Артур

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!