«Капітане Горбатюк! Ти вважаєш себе великим сищиком, але ти такий самий нездара, як і вся сучасна міліцейська шарага. Щоб довести це, заздалегідь попереджаю: тринадцятого липня на тринадцятому кілометрі Південного шосе о десятій вечора відбудеться катастрофа. Загине багато людей, у тому числі жінки й діти.
Акція провадиться на знак протесту проти гнилої міліцейської системи, яка ні на що не здатна. У вас три дні в запасі, але ви, козли, все одно нічого не зможете зробити. Отож чекайте катастрофи.
Тринадцятий Апостол»
— Отакого, друже, листа одержав я сьогодні. На, полюбуйся, — капітан Горбатюк простягнув капітанові Попенку аркуш із надрукованим на принтері текстом.
Анатолій Петрович довго роздивлявся, перечитував, потім сказав:
— Гадаю, це хтось із твоїх колишніх «клієнтів» Що, як то кажуть, затаїв у душі помсту і, вийшовши після відсидки, вирішив тебе полякати.
— Я спершу теж так подумав. Потім почав перебирати в пам’яті своїх «клієнтів». Ну, по-перше, писала людина явно молода. Може, навіть юна. І інтонація, і обігравання числа «тринадцять». Дорослий писав би по-іншому. Та й щось я не пригадаю, щоб у мене були такі грамотні «клієнти», які б знали, що існувало всього дванадцять апостолів, учнів і послідовників Ісуса Христа. Наскільки пам’ятаю, хлопці вони темні й обмежені…
— Якби твій кореспондент був грамотний, — усміхнувся капітан Попенко, — то мусив би знати, що апостолів було не дванадцять і навіть не тринадцять, а принаймні чотирнадцять.
Степан Іванович знітився:
— А ти не плутаєш?
— А чого мені плутати? Згідно з Біблією, апостолами були Андрій, Варфоломій, Йоанн, Юда Іскаріот, Матей, Петро, Симон Зилот (або Симон Кананіт), Фадей (чи Юда — син або брат Якова), Пилип, Хома, Яков — син Алтея та Яков — син Зеведея. Після зради Юди Іскаріота на його місце було обрано Матвія (не плутати з Матеєм). Це вже тринадцятий. До апостолів зараховував себе й Павло Чотирнадцятий.
— Ти що, потай від мене заочно закінчував духовну семінарію? — спробував пожартувати капітан Горбатюк, але його друг жарту не прийняв:
Комментарии к книге «До катастрофи лишалося кілька секунд», Всеволод Зиновьевич Нестайко
Всего 0 комментариев