«Із Росії з любов'ю»

Голий чоловік, який незграбно лежав біля басейну обличчям униз, цілком міг бути й мертвий. Він міг утопитись, потім його тіло виловили з води й, поки над'їде поліція та найближчі родичі, поклали на траву. Навіть розкладена на моріжку поруч із його головою купка предметів могла бути власністю потопельника — її зумисне виставили, аби нікому не спало на думку, ніби рятівники щось поцупили.

Та купка випромінювала блиск заможності. Медальйони з емблемами відомих чоловічих клубів; зроблений із мексиканського п'ятдесятидоларовика затискач для грошей, який утримував під своїми пружинами доволі солідну паку банкнотів; старенька золота запальничка «Данхілл»; золота сигаретниця овальної форми з рифленими краями та потаємною бірюзовою кнопкою — справжній Фаберже; роман того ґатунку, що його багатий чоловік, виходячи до саду, бере з книжкової полиці, — «Маленька Наггет» старого П. Г. Вудхауза. Був там і золотий годинник з потертим ремінцем крокодилячої шкіри. Марка «Жірар-Перріго» — для любителів коштовних іграшок. Годинник мав стрімку секундну стрілку і двоє маленьких віконець на циферблаті, в яких позначалися день, місяць і фаза Місяця. Тепер він показував пів на третю 10 червня і фазу Місяця в останній чверті.

З-поза трояндових кущів у кінці саду вилетіла синьо-зелена бабка і на висоті кількох дюймів пронеслася понад спинним хребтом у чоловіка, її привабив золотистий відблиск червневого сонячного проміння, що вигравав на кінчиках білявого волоссячка біля куприка. Легенький бриз, що повіяв з моря, делікатно нагнув маленького кучерика. Нервово пронісшись із боку в бік, бабка зависла над лівим плечем у чоловіка, позираючи додолу. Молода травичка під його роззявленим ротом тріпотіла. Крилом м'ясистого носу скотилася важка краплина поту і, зблиснувши в повітрі, впала на траву. Цього було досить. Бабка повернулась до троянд і, подолавши високу садову огорожу із вмурованим по верху зазубленим склом, подалася геть — це могла бути добряча пожива, але вона рухалася.

Сад, де лежав чоловік, мав акр добре доглянутого газону, з трьох боків оточеного широким трояндовим валом, од якого долинало густе бджолине дзижчання. Та сонне гудіння бджіл не могло приглушити м'якого й потужного дихання моря, що плескалося одразу ж за садом біля підніжжя скель.