© — україномовна пригодницька література
Авторизований переклад з російської Надії Орлової
Художнє оформлення С. П. САВИЦЬКОГО
Перекладено за виданням: Юлиан Семенов. Приказано выжить. М., «Военное издательство», 1984.
Початок останньої гри— Поїдемо в «Майбах-3», — сказав Мюллер шоферові. — І, будь ласка, швидше, Ганс.
«Майбах-3» було кодовим позначенням будинку, де в Потсдамі містилося розвідуправління «Іноземні армії Сходу» Генерального штабу рейху на чолі з Геленом; тут же, в сосновому лісі, дислокувалися ставки фельдмаршала Кейтеля, начальника штабу Гудеріана, оперативне управління генерала Хойзінгера і мозковий трест вермахту — апарат генерал-полковника Йодля[1].
Мюллер напівлежав на задньому сидінні. Шофер Ганс возив його останніх три роки; був вірний, як пес; особливо любив сина групенфюрера, Фріца; хоч Мюллер забороняв, але він доставляв хлопця зі школи додому; щомісяця бував у себе в селі і привозив з батькової ферми найкращі свинячі окости для Мюллера.
Комментарии к книге «Наказано вижити», Юлиан Семенов
Всего 0 комментариев