Лише для вас, діти вченості та мудрості, написали ми сей твір. Вчитуйтесь уважно в сю книгу, зосередьтеся на тому смислі, який ми розпорошили і розсіяли у багатьох місцях; те, що ми приховали в одному місці, показане в іншому, щоб його могла осягнути мудрість ваша.
(Heinrich Cornelius Agrippa von Nettesheim, De occulta philosophic 3, 65)Забабони приносять нещастя.
(Raymond Smullyan, 5000 B.C., 1.3.8) 1КÉТЕР[1] 1[2]
І отоді я побачив Маятник.
Куля на довгій линві, що звисала зі склепіння хорів, з ізохронною величністю викреслювала свої широкі коливання.
Я знав — та й будь-хто міг би це відчути у чарі цього погідного дихання — що її період регулюється відношенням між квадратним коренем довжини канату і отим числом π, яке, з Божого повеління, незбагненним для земного розуму чином доконечно пов’язує окіл будь-якого кола з його діаметром, — тому й час такого блукання кулі від одного полюса до іншого є результатом таємної змови між найбільш нечасовими з вимірів: одиничністю точки підвісу, двоїстістю абстрактної довжини, троїстою природою π, квадратною тайною кореня, досконалістю кола.
Комментарии к книге «Маятник Фуко», Умберто Эко
Всего 0 комментариев