«Відкритий лист Стівену Спілбергу»

Др. Роже Доммерг Полакко де Менас Відкритий лист Стівену Спілбергу

Дорогий пане Спілберг!

Як хотілось би, щоб Ви були так само чесні, як і талановиті!

Виступаючи по французькому телебаченню, Ви пообіцяли розгорнути пропаганду голокосту в німецьких школах. На Вашу думку, покази свідків здатні переконати будь-якого слухача, що в газових камерах дійсно загинуло шість мільйонів жидів. Як жид, який ось вже 20 років займається проблемами Холоскосту, я відчуваю себе зобов`язаним привернути Вашу увагу до ряду фактів.

Факти — річ вперта. І через те, що суперечити їм неможливо, наші співплемінники застосували огидний захід: вони змусили прийняти сталінсько-оруеллівські закони, які просто забороняють згадувати будь-які факти відносно "шестимільйонних жертв газових камер". Таким чином, Голокост перетворився в догму, яку всі зобов`язані сприймати як чистої води одкровення. Тих же, хто не хоче дотримувати мовчання й молитися на цей міф, чекає штраф, заточення у в`язницю, а часом — і те, і друге.

Професор Форіссон, який віддав вивченню цієї теми 20 років, зазнав переслідувань і втратив практично все.

Такі закони можуть здаватися безглуздими, але віддайте поліцію та правосуддя всіх країн до рук пана Леві — і Вам стане не до сміху. Ми живемо в XX столітті. Ці закони слугують немов би абсолютним підтвердженням фальшивки, вони перешкоджають математичному та технічному аналізу невідповідностей Голокосту.

Але, сер, Ви не знайдете жодного очевидця знищення шести мільйонів жидів. Ви не знайдете жодного свідка того, що поруч з крематоріями стояли газові камери, які знищували тисячу, а то й дві тисячі чоловік одразу. Зверніть увагу на додаток до мого листа під назвою «Голокост очима Шерлока Холмса», який містить квінтесенцію двадцятирічного дослідження цієї теми.

Я берусь обґрунтувати як математично, так і технічно, що знищення шести мільйонів жидів у газових камерах — цілковите безглуздя. Що ж стосується лементування та слини, що видаються з приводу голокосту сьогодні, через півстоліття після війни — вони не можуть викликати нічого іншого, окрім відчуття гидоти. Це — ганьба і сором на наші голови. Жоден народ в історії людства не тужив так голосно про свої втрати, якими б дійсними вони не були, через п`ятдесят років. Навіть аби в газових камерах дійсно загинуло шість мільйонів жидів, підіймати неймовірний галас з цієї нагоди й продовжувати наживатися на подіях давно минулих днів було б щонайменше непристойно. Та й друге питання напрошується: а ким були лихварі Веймарської республіки? їхню національність Ви знаєте не гірше за мене.

Але нам всім добре відомо, що постійно згадуване число загиблих — це величезне перебільшення. Та і газові камери на основі "Циклона-Б" просто неможливо створити технічно (це видно хоч би з матеріалів суду над концерном «Дегеш» в 1949 році).

Дійсно, в німецьких концтаборах від тифу та голоду померло 150–200 тисяч жидів. Багато загинуло у боротьбі проти Німеччини, якій ми, жиди, оголосили війну ще в 1933 році! (Гітлер мав алергію до гегемонії золота та долара, а розгортання військового виробництва дало роботу шести мільйонам безробітних).

Ви чули про одну з книг того періоду, яку написав наш співплемінник Кауфман? Вона називалась "Німеччина має зникнути". Ми знаємо про 80 мільйонів гоїв, знищених в СССР, політичний режим якого створювався чи не виключно жидами, починаючи з Маркса та Варбургів і закінчуючи Кагановичем, Френкелем, Ягодою та виконавцями їхньої волі. Ми знаємо, що після 1945 року американці та москалі убивали та ґвалтували німців по всій Європі, від Литви до Албанії. Ми знаємо, що вже після війни півтора мільйона німецьких військовополонених померло від голоду (книга на цю тему, написана кілька років тому, до сьогоднішнього дня маловідома).

Все те зло, яке ми завдали людству, не спокутити ні Вашими чудовими фільмами, ні віртуозністю Ієгуди Менухіна, ні нейтронною бомбою С.Т.Коена. Я написав книгу на основі статей відомих жидів, зміст якої набагато прикріший для нас, ніж антисемітські творіння гоїв. Ось який трагічний підсумок робить, наприклад, Сімон Уейл:

"Жиди, жменька людей, які колись постраждали, стали причиною страждань всього людства".

Нагадаю і слова Джорджа Стейнера:

"На протязі п`яти тисяч років ми занадто часто накликали смерть на себе та на інших".

Ми знаємо, що в ході останньої війни були зруйновані всі німецькі міста з населенням більше 100000 чоловік. Але цей справжній голокост, у вогні якого згоріла незліченна кількість жінок та дітей, оточений стіною мовчання.

Якщо задуматися про ту пропаганду голокосту, яку Ви збираєтесь спрямувати на німецькі голови, то стає зрозуміло: Ви обираєте найкоротший шлях до небувалого вибуху юдофобії, яку ще не знала історія. Обережність та поміркованість — ось якими мають бути головні риси нашої поведінки. Все інше для нас — самогубство. Ні "мондіалізм", ні оруеллівські закони "Злочини в думках" неспроможні попередити спалахи антисемітизму. Нас врятує лише власна поведінка. Ваші ж наміри, рівно ж як і тужливі голосіння та накачка грошей, лише провокують юдофобію. Вона швидко вийде за допустимі (якщо тільки антисемітизм може бути "допустимим") межі. Я чудово розумію, що наша пристрасть до біржових спекуляцій давно вже стала дратувати інші народи, рівно ж як і обрізання немовлят на 8-й день після народження. Але ми мусимо, по меншій мірі, старатися уникати грубих помилок, на зразок тієї, що Ви намагаєтесь зробити в Німеччині, їхні наслідки можуть бути жахливими.

Я — палкий шанувальник Ваших фільмів (за винятком «Списку Шиндлера»: запитайте свою дружину та істориків — вони підтвердять, що вся ця стрічка базується на історичній помилці). Сподіваюсь, що Ви замислитесь над усім сказаним тут і зможете уникнути дурниць, властивих більшості наших співплемінників.

І Якщо у Вас виникнуть питання, я завжди готовий відповісти на них,

Щиро Ваш,

Роже Доммерг Полакко де Менас.

Голокост очима Шерлока Холмса

1. Чи є в історії хоч одна нація, яку б не втішила звістка, нехай навіть через півсотні років після війни, що її втрати виявилися набагато менше, ніж передбачалося? Хіба той, хто зробив подібне відкриття, не достойний нагород і вшанувань? Невже можна піддавати його колосальним штрафам, здійснювати на нього замахи? Адже професор Р.Форіссон пройшов через все це. Хіба така реакція на відкриття не являє собою важкий випадок психопатії?

2. Хіба ходячі кістяки, яких показують у фільмах на кшталт "Ніч в тумані" Алана Ресне, можуть мати відношення до газових камер? Хіба це не результат голоду в концтаборах? І хіба не був викликаний цей голод систематичним бомбардуванням німецьких міст, "усеспаленням" сотень тисяч жінок і дітей, про яких сьогодні ніхто навіть не згадує?

3. Де розміщалися 4 млн. жидів (якщо допустити, що 2 мільйони загинуло на полях битв)? Достовірно відомо, що жоден концтабір не вміщав більше 60 тисяч чоловік, а газові камери на базі Циклон-Б були тільки в Аушвіці (яких-небудь доказів того, що для масового знищення людей застосовувався інший газ, просто не існує).

4. Чого варті свідчення, отримані під тортурами, коли людина може "зізнатися" у чому завгодно? Але ж саме так були отримані безглузді твердження коменданта Гесса, настільки широко цитовані сьогодні. А ось ще один факт. Сотня очевидців підтверджує масове знищення людей у газових камерах Дахау, хоча офіційно доведено, що в цьому таборі газових камер взагалі не було!

5. Для кремації одного трупа необхідно 130 кг вугілля, а німцям, як прийнято вважати, доводилося спалювати близько 1300 трупів щодня. Збереглися сотні аерофотознімків Аушвіца, зроблених з американських літаків за час гаданого голокосту (1943–1944). Чому жоден з них не зареєстрував гігантських гір вугілля? Чому на них не видно жодного чорного клубу диму?

6. Чим пояснити, що радіо, кінематограф, преса, телебачення продовжують щодня торочити нам про міфічне знищення шести мільйонів жидів у газових камерах, супроводжуючи такі передачі нескінченними скаргами і стогонами? Чому жидівське лобі і сьогодні, через півсотні років після війни, не залишає у спокої глибоких людей похилого віку, які колись намагалися врятувати Німеччину від свого гріха, Версальського договору, від міазмів Веймарської республіки, від розкладання німецької молоді, від масового безробіття? Адже повернення до роботи шести мільйонів німців дало хліб двадцяти одному з половиною мільйону їхніх утриманців.

7. Чим пояснити, що в щорічнику американських жидів («American Jewish Yearbook». Вип. 43. с. 666) вказується, що в 1941 році на території окупованої Європи проживало всього 3,3 млн. жидів?

8. Хіба можна повірити, що газові камери могли межувати з крематоріями, якщо Циклон-Б, як відомо кожному хіміку, вкрай вибухонебезпечний?

9. Чим пояснити, що будь-який історик, який намагається продемонструвати всю нісенітницю міфу про голокост, зазнає переслідувань у суді? Починаючи з 1980 року лунають вимоги про проведення наукового діалогу, про судову експертизу математичних і технічних аспектів цієї проблеми. Їх результати відкрили б усю правду і змусили б назавжди замовкнути розповсюджувачів чуток, як це сталося з катинською трагедією завдяки перебудовнику Горбачову.

10. Чи можна повірити, що за допомогою Циклону-Б знищувалася тисяча осіб за раз? Достовірно відомо, що американські газові камери, призначені для страти одного (максимум, двох) злочинців, неймовірно складні. До того ж в 1949 році в ході судового процесу над компанією «Дегеш», що виробляла препарат для дезінсекції Циклон-Б, було зроблено висновок, що масове знищення людей таким способом абсолютно неможливо і навіть немислимо.

11. Чим пояснити, що Лейхтер, який відповідав у той час за експлуатацію газових камер у США, твердо заявив, що в Аушвіці масове отруєння людей газами не проводилося? Чим пояснити, що заява Лейхтера отримала подальше підтвердження в австрійських і польських документах? Чому до цих пір закрита для вивчення доповідь Рудольфа, що містить детальний аналіз всіх отриманих результатів? Чому ті, хто намагався оприлюднити доповідь Рудольфа, понесли настільки суворе покарання? Чому під забороною знаходяться навіть розмови про достовірність та точність даних цієї доповіді?

12. Чим пояснити, що вперше в історії наукового світу була відкликана докторська ступінь, отримана паном Рокесом за дослідження "доповіді Герштейна"? І чому саме ця доповідь навіть не розглядалося на Нюрнберзькому процесі? Адже відомий історик, міністр-соціаліст Ален Деко, виступаючи в пресі, говорив, що "неможливо повною мірою оцінити доповідь Герштейна, не ознайомившись попередньо з чудовою працею М. Рокеса". У своїй книзі "Абсолютна війна" (La guerre absolue, 1998) він писав: "Я захоплений майстерністю пана Рокеса і бездоганністю його докторської дисертації з доповіді Герштейна".

13. Чим пояснити заяви Раймона Арона і Франсуа Фюре на конференції в Сорбоннському університеті (де, до речі, не було жодного націоналіста) про те, що їм не вдалося знайти навіть натяку на письмові чи усні розпорядження про знищення жидів?

14. Чому всіляко замовчуються плани знищення німецької нації шляхом стерилізації всіх чоловіків? А про це, зокрема, писав жид Кауфман у своїй книзі «Німеччина повинна зникнути». Чи це така дрібниця, про яку й говорити не варто?

15. Газ Циклон-Б широко використовувався в системі охорони здоров'я Німеччини починаючи з 1920 року. То чи варто стверджувати, ніби в концтаборах йому знайшли інше застосування, що виходить за рамки боротьби з вошами і попередження тифу? Чим пояснити, що великі запаси Циклону-Б були знайдені навіть у тих таборах, де, як офіційно визнано, ніколи не проводилося знищення людей у газових камерах?

16. Чому так багато шуму про "загибель у газових камерах шести мільйонів жидів", але нічого не чути про 80 мільйонів гоїв, знищених в СРСР чисто жидівським політичним режимом? Тоді катували Каганович, Ягода, Френкель, Фірін, Урицький, Раппопорт і півсотні інших жидів.

17. Чому на суді над Цюнделем, що відбувся у Канаді, йому в провину було поставлено "поетичне підбурювання" до голокосту? Чому жидівські ревнителі історичної справедливості, зганьбили себе такими заявами, надалі відмовилися з'явитися за повісткою суду?

18. Що змусило прийняти закон Фабіуса-Гессо? Один з його авторів — людина зі змішаною кров'ю, а другий належить до комуністичної партії, на совісті якої 200 мільйонів людських життів.

19. Хіба все вищесказане не є доказом фальшивки? До того, як обійняти посаду міністра юстиції Франції, М. Тубон стверджував, що сталінсько-оруелівський принцип "покарання за переконання" (це вважається злочином в суспільстві Великого Брата, описаному в книзі "1984") лише заважає збагнути правду. Закони на основі такого принципу не просто антиконституційні і антидемократичні; вони порушують основоположні права людини. Нам потрібні факти та докази, незалежно від того, захищають вони гіпотезу або суперечать їй. Професор Форіссон буквально благав про широке обговорення колосальної кількості протиріч, але такої можливості йому не дали. Про це ж просив і аббат П'єр, якому спочатку начебто пообіцяли організувати таку дискусію, але майже відразу відмовили в цьому. Коли подібне обговорення все ж таки вдалося провести на телебаченні Лугано, прихильники перегляду теорії голокосту досягли такого переконливого успіху, що передачу довелося повторювати. Переоцінити цю подію просто неможливо, адже засоби масової інформації рідко коли намагаються порухати хоча б пальцем, не отримавши на те санкції жидівського лобі.

20. Чому, коли вчений намагається вказати на математичні і технічні невідповідності гіпотези, його негайно переривають? У черговий раз ми стаємо свідками насадження релігійної історичної догми. Ті, хто відмовляється молитися на неї, негайно піддаються удару сучасної інквізиції, хоча Церква сьогодні відокремлена від держави.

21. Як пояснити повідомлення, опубліковане в відомій французької газеті «Експрес» в січні 1995 року, про те що газові камери, які десятиліттями демонструвалися відвідувачам Аушвіца-I, були побудовані вже після війни? Виходить, все, що про них говорилося, — чиста брехня?

22. Справжнім голокостом, який забрав життя 60 мільйонів людей, стала війна, яку в 1933 році розгорнули жиди проти Гітлера. Гітлер дав хліб шести мільйонам безробітних, він відкинув диктатуру долара і жидівського тоталітаризму, що опоганює не тільки окрему людину, але і всю планету, під прикриттям фальшивої вивіски "демократія". Залишилися тільки два учасники: тоталітарна юдопатія, спрямована на знищення людства і планети, і націоналізм для гоїв, ще не вражений капітало-марксистським впливом жидів.

Навіть Жан Франсуа Кан висловлює у своїй книзі "Маріанна" неабияке роздратування бюрократами Всесвітнього жидівського конгресу, що розпочали процес про повернення жидівської власності, який завершився 3 березня 1998 року в Вашингтоні:

«Вони звели весь голокост до фінансових відносин, — пише він. — Виявляється, типовою жертвою нацистських варварів, архетипом найстрашнішого геноциду всіх часів був зовсім не робочий з Кракова, не майстровий з Лодзі, не чиновник з Києва, не власник магазинчика на Рю де Розьє, не безіменний кустар з Риги. Головним страждальцем тут виступає мільярдер-космополіт, що колекціонує Рембрандта і Рубенса, що почиває на горі золота, що володіє безліччю дохідних страхових полісів, який посилає своїх дітей вчитися в США, щоб вони змогли потім зробити блискучу кар'єру. Що ж, цьому могутньому лобі американських олігархів нітрохи не соромно переводити весь голокост у чисто ділове русло».

Якби ці слова написав не Ж. Ф. Кан, а Форіссон, ми стали б свідками ще одного судового процесу! Я в цьому аніскільки не сумніваюся.

Роже Доммерг Полакко де Менас,

(жид, якому не до вподоби ідея тоталітарної іудопатіі)

__________________________________

A letter from Jewish French Dr. Roger Dommergue Polacco de Menasce to Stevens Spielberg

The «Shoa» sherlockholmised

(Цитовано за роботою Е. Ходоса "Христос — брат мой", Харків, 2001, с. 13–22.)

Стівен Спілберг— юдей, американський режисер

Роже Доммерг Полакко де Менас (Roger Dommergue Polacco de Menasce, народився в 1923 році) — франкомовний юдей, доктор психології, французький публіцист, письменник, відомий своєю підтримкою ревізіоністських теорій. Видав багато книг і статей про природню медицину, також випустив кілька ревізіоністських робіт, у тому числі "Освенцім, мовчання Хайдеггера" (фр. Auschwitz, le silence de Heidegger), після того як зацікавився цим питанням і тривалої переписки з відомим ревізіоністом голокосту академіком Робером Форіссоном.

Оглавление