«Програмування на мові Довір"я»

¬олодимир  учмук

ѕрограмуванн¤ на мов≥ ƒќ¬≤–'я

------------------------------

ѕробний екземпл¤р дл¤ отриманн¤ ISBN у  нижков≥й палат≥ ”крањни.

#define ukrainian Ђworld\culture\ukrainian.hї

#define \x0D ;

#include ukrainian

extern more

main ()

{

/*-------------------------------------1------------------------------------*/

;

Ч ”чора до нас над≥йшла досить дивна, ¤ би сказав, неспод≥вана, пропозиц≥¤, Ч в≥дкрив звичайну оперативну нараду невеличкого впроваджувально-торг≥вельного товариства Ђƒопомогаї його голова јнатол≥й ѕолотан. Ч ƒо мене звернувс¤, так би мовити, потенц≥йний кандидат у депутати обласноњ ради з проханн¤м розробити його передвиборчу кампан≥ю...

Ч ¬≥н, мабуть, наслухавс¤ телебалаканини про усп≥хи закордонних ≥м≥джмейкер≥в та чудеса виборчих технолог≥й, Ч перебив його заступник голови п≥дприЇмства ќлександр –оман≥в. Ч јле це ж не наш проф≥ль, “олю. “ехн≥чн≥ розробки...

Ч як завжди —ашко сп≥ваЇ свою п≥сню про техн≥ку, Ч перейн¤в слово ¬адим “рощук, ¤кий також займав у Ђƒопомоз≥ї посаду заступника голови. Ч «гадай краще наше негласне правило: Ђћи робимо все, що т≥льки можна зробити за допомогою розумуї. √адаю, що цей випадок саме те, що нам варто спробувати.

ƒо розмови п≥дключивс¤ ¬≥ктор ƒ≥денко, трет≥й ≥ останн≥й заступник голови компан≥њ.

Ч ј що? ћи можемо спробувати своњ сили у цьому вид≥ д≥¤льност≥. ¬загал≥ Ч досв≥д соц≥альних розробок не завадить.

Ч “а нав≥що такий досв≥д нам потр≥бен? Ч в≥в своЇ ќлександр. Ч Ќу, прим≥ром, не виграЇ в≥н вибори. “од≥ буде звинувачувати нас. Ќа в≥дм≥ну в≥д техн≥чних розробок, тут критер≥й один: наш замовник повинен перемогти. ≤ нав≥що нам зв'¤зуватись з ц≥Їю пол≥тикою?

јнатол≥й подививс¤ на товариш≥в ≥ сказав:

Ч ”с≥ ми добре розум≥Їмо, що це може бути зовс≥м новим завданн¤м дл¤ нас. Ч ¬≥н подививс¤ на ќлександра. Ч јле зауважу, що у нас Ї можлив≥сть маневру: наш замовник уже дещо зап≥знивс¤. ¬ласне, в≥н звернувс¤ до нас, за порадою свого знайомого, ¤кому ми розробили систему охорони. ’тось був дуже балакучим при њњ встановленн≥, Ч в≥н подививс¤ на ¬≥ктора, ¤кий п≥дн¤в оч≥ догори ≥ посм≥хнувс¤. Ч ѕеревага ситуац≥њ в тому, що на перемоз≥ в≥н, здаЇтьс¤, не напол¤гаЇ, але хоче використати св≥й шанс покрутитись у обласн≥й пол≥тиц≥.

Ч ўо ж. якщо так, то можна спробувати, Ч погодивс¤ ќлександр.

Ќа перший погл¤д може показатись дивним, що маленьке п≥дприЇмство мало аж три посади заступник≥в голови, але в ц≥й ф≥рм≥ були своњ особлив≥ погл¤ди на штатн≥ ваканс≥њ: в залежност≥ в≥д ситуац≥њ впроваджувальна компан≥¤ Ђƒопомогаї могла соб≥ дозволити мати чотирьох ≥нженер≥в, чотирьох слюсар≥в, чотирьох секретар≥в, чотирьох вантажник≥в, чотирьох конструктор≥в, чотирьох менеджер≥в та маркетолог≥в... ¬ особах тих же самих ¬≥ктора, јнатол≥¤, ¬адима та ќлександра.

 ожен ≥з них мав у статутному фонд≥ товариства по двадц¤ть п'¤ть в≥дсотк≥в кап≥талу. “ому м≥ж учасниками цього п≥дприЇмства взагал≥ не було н≥¤коњ р≥зниц≥. ѕрезидент був обраний за допомогою жеребу ≥ його посада практично не давала йому н≥¤ких переваг перед ≥ншими. “обто кожен учасник компан≥њ мав право оперативно п≥дписувати будь-¤кий документ, зробивши в≥дпов≥дну в≥дм≥тку у спец≥альному журнал≥ Ч дл¤ того щоб ≥нш≥ знали поточний стан справ.

¬загал≥, хлопц≥ знали один одного змалку. ∆или в одному двор≥; разом ходили до дитсадка, а пот≥м до школи; разом њздили до ≥нституту, ¤кий зак≥нчили нещодавно. Ѕ≥льше того, вони обрали однакову спец≥альн≥сть ≥ тому вчились в одн≥й груп≥. ≤ ¤кось так само собою вийшло, що ≥ надал≥ вони зайн¤лись сп≥льною роботою, ¤ка, головним чином, торкалась розробок та виробництва р≥зних електронних прилад≥в на замовленн¤, таких ¤к, наприклад, детектор≥в присутност≥, детектор≥в рад≥охвиль дл¤ находженн¤ Ђжучк≥вї в оф≥сах, пристроњв дл¤ осв≥тленн¤ п≥д'њзд≥в або кодових замк≥в.

“ому зрозум≥лим було хвилюванн¤ ќлександра при обговоренн≥ питанн¤ Ч це було перше замовленн¤, ¤ке в≥дносилось до ≥ншоњ сфери д≥¤льност≥.

Ч Ѕачу, що вс≥ готов≥ ≥ можна приступати до мозкового штурму, Ч п≥дсумував результат дискус≥њ ¬адим.

 ожен с≥в зручн≥ше за круглим столом дл¤ зас≥дань. Ќа стол≥ вже лежав портативний магн≥тофон. Ѕ≥л¤ кожного хлопц¤ лежали листки паперу та ол≥вц≥. ¬ невеличк≥й к≥мнат≥, кр≥м стола зас≥дань, сто¤ла шафа з книгами та документами ≥ ще два столи: один з комп'ютером, а другий, робочий, з ус≥м, що потр≥бно дл¤ роботи з електронними схемами: в≥д осцилографа до па¤льника.

јнатол≥й ув≥мкнув магн≥тофона на запис.

¬адим. ѕочинаЇмо. —тандартн≥ передвиборч≥ технолог≥њ...

¬≥ктор.  анали впливу: телебаченн¤, рад≥о, преса...

ќлександр. ѕередвиборн≥ зустр≥ч≥...

¬адим. ѕоњздки...

јнатол≥й.  алендарики... јг≥тац≥¤ по дом≥вках...

¬≥ктор.  анали преси треба розробити детальн≥ше... ” потенц≥йного виборц¤ залишаЇтьс¤ документальне п≥дтвердженн¤ Ђувагиї кандидата...

¬адим.  р≥м того, цей шл¤х дешевший...

ќлександр. ѕоштов≥ скриньки?

јнатол≥й. –екламн≥ лист≥вки?

¬≥ктор. ≤нтернет?

¬адим. ћожливо, але не зараз. ѕ≥дтвердженн¤ уваги повинно бути корисне, у спос≥б, ¤кий може використовуватись ¤кнайчаст≥ше в дом≥...

¬≥ктор. ѕри цьому буде закр≥плюватись позитив: кандидат уже на стад≥њ передвиборчоњ кампан≥њ дбаЇ про своњх виборц≥в...

¬адим. “реба залишити щось корисне в руц≥ майбутнього виборц¤...

ќлександр. Ќадписи на товарах?

¬адим. “ам, де люди бувають часто...

¬≥ктор. Ѕ≥л¤ хл≥бних в≥дд≥л≥в у магазинах...

јнатол≥й. Ѕазари...

¬адим. якщо заплатити ¤комусь виробников≥, то можна дещо знизити хоча б ц≥ну на картоплю...

ќлександр. “оргувати можна пр¤мо б≥л¤ плаката з кандидатською передвиборною платформою...

јнатол≥й. √уморист... Ѕезкоштовн≥ об≥ди дл¤ малозабезпечених?

ќлександр. ” знижках щось таке Ї...

¬≥ктор. «аручитись п≥дтримкою авторитетних у област≥ ос≥б...

¬адим. ѕередвиборчий фольклор...

јнатол≥й. ѕ≥сн≥, анекдоти...

ќлександр. —тандартна п≥дтримка Ђз≥рокї...

¬≥ктор. ’очетьс¤ чогось новенького, неспод≥ваного...

¬адим. ћоже ¤к≥сь акц≥њ на захист прав споживач≥в...

јнатол≥й. Ќевеличка пропагандистська кампан≥¤ по ¤кост≥ продукц≥њ...

ќлександр. ¬икористати найдешевш≥ в м≥ст≥ магазини...

¬≥ктор. «ац≥кавити њх.

јнатол≥й. який вони будуть мати зиск?

¬≥ктор.  оли Ђнаш кандидатї виграЇ...

¬адим. ƒо реч≥, хто в≥н такий?

јнатол≥й. «даЇтьс¤, звичайн≥с≥нький сучасний пройдисв≥т. —инок свого папи. ѕапу-то ви повинн≥ знати, в≥н працюЇ директором одн≥Їњ мар≥упольськоњ експортно-≥мпортноњ ф≥рми.

¬адим. “о, може, ми просто марнуЇмо час? Ќав≥що нам штовхати такого?

јнатол≥й. ÷ей синок, здаЇтьс¤, ще не зовс≥м з≥псований. Ќа нього ще можна вплинути...

¬адим. ј мен≥ здаЇтьс¤, що насправд≥ ми отримали завданн¤ по програмуванню потенц≥йного виборц¤ на позитивний дл¤ цього кандидата результат. ≤ виборцю залишитьс¤ т≥льки прийти на д≥льницю та кинути бюлетен¤ до скрин≥, ¤к запрограмованому роботу...

јнатол≥й. ј ц¤ ≥де¤ про програмуванн¤ видаЇтьс¤ досить ц≥кавою...

¬адим. ћожемо проробити...

¬≥ктор. як обманути виборц≥в?

јнатол≥й. ѓх ≥ без нас обмануть...

ќлександр. ј ¤кщо спробувати вплинути на цей процес. « метою поставити, нарешт≥, у в≥дпов≥дн≥сть об≥ц¤нки та њхнЇ виконанн¤ пол≥тиками ...

¬адим. ¬≥дходимо в≥д теми. јле, схоже, ми намацуЇмо щось ц≥каве...

јнатол≥й. ўо ти хочеш сказати?

¬адим. ѕитанн¤ програмуванн¤. як програмуванн¤ робот≥в. ” такому випадку виборц≥... ¬они, можна так сказати, немовби роботи...

¬≥ктор. Ћюди Ч роботи?

¬адим. ј чому б нам не спробувати вз¤ти цю тезу за основу?

ќлександр. јле людина Ч в≥нець природи... ѕричому тут робот?

¬адим. Ћюдина в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д робота не тим що створюЇ, а тим що творить, находить щось нове, дос≥ незнане.

;

;

/*-------------------------------------2------------------------------------*/

;

јнатол≥й подививс¤ на ¬адима ≥ вимкнув магн≥тофона.

Ч ’лопц≥, а ¬адик, здаЇтьс¤ мен≥, про це вже думав самост≥йно.

Ч “ак, Ч п≥дтвердив ¬адим. Ч ÷¤ тема Ї складовою частинкою моЇњ загальноњ г≥потези про ¬сесв≥ти.

Ч ѕро ¬сесв≥т? Ч уточнив ¬≥ктор.

Ч Ќ≥, саме про ¬сесв≥ти, Ч напол≥г автор г≥потези. Ч ≤ мова може йти, ¤к м≥н≥мум, про два ¬сесв≥ти. ¬ам добре в≥дома ≥нформац≥¤ про екстрасенсорику, б≥олог≥чн≥ та ≥нформац≥йн≥ пол¤. “ому лог≥чно припустити, що на в≥дм≥ну в≥д ћатер≥ального ¬сесв≥ту ц≥ пол¤ Ї частиною ≤нформац≥йного ¬сесв≥ту.

’лопц≥ зац≥кавлено слухали ¬адима, ¤кий говорив дал≥:

Ч ¬ам також в≥домо, що питанн¤ ≥снуванн¤ паралельного ≥нформац≥йного ¬сесв≥ту не нове. ƒ≥апазон його про¤в≥в подаЇтьс¤ в р≥зних формах: в≥д випадк≥в так званого полтергейсту до науково заф≥ксованих дос¤гнень екстрасенсорики.

ћо¤ г≥потеза допускаЇ одночасне сп≥льне, або паралельне ≥снуванн¤, ¤к м≥н≥мум, двох субстанц≥й, двох ¬сесв≥т≥в: звичного нам ус≥м ћатер≥ального ¬сесв≥ту та ¬сесв≥ту ≤нформац≥йного. ќбидва ¬сесв≥ти знаход¤тьс¤ у взаЇмод≥њ, ≥ ще: вони пульсують ≥з майже Ђнеск≥нченнимї пер≥одом коливань. “обто вс≥м нам добре в≥доме з≥ шк≥льних п≥дручник≥в розширенн¤ матер≥ального св≥ту супроводжуЇтьс¤ одночасним стисканн¤м ≥нформац≥йного св≥ту.

“обто, коли ћатер≥альний ¬сесв≥т дос¤гне критичноњ Ђнеск≥нченоњї меж≥ розширенн¤, то ≤нформац≥йний ¬сесв≥т буде стиснутий до розм≥ру Ђнеск≥нченоњї крапки. ≤ тод≥ почнетьс¤ зворотн≥й процес Ч Ђвибухї: матер≥альний св≥т почне рух у сторону зменшенн¤, а нематер≥альний Ч у сторону розширенн¤.

¬адим зупинив розпов≥дь ≥ подививс¤ на товариш≥в. ¬они уважно дивились на нього.

Ч ƒавай дал≥, Ч сказав јнатол≥й. ≤нш≥ кивнули на знак згоди.

Ч ћожна говорити, з великою долею в≥рог≥дност≥, Ч продовжив ¬адим, Ч що саме оц¤ надкрапка енерго≥нформац≥його св≥ту ≥ Ї отим самим вт≥ленн¤м Ѕога у вигл¤д≥ надконцентрац≥њ ≥нформац≥йноњ та псих≥чноњ енерг≥њ, духовноњ субстанц≥њ надзнань. «розум≥ло, у тепер≥шньому розум≥нн≥ цього пон¤тт¤.

ћожливо, що цим у наш≥, скаж≥мо так, досить розвинут≥ часи можна по¤снити посиленн¤ вектору сприйн¤тт¤ Ѕога у св≥товому сусп≥льств≥. ќднак ви сам≥ добре розум≥Їте, що не можна зм≥шувати пон¤тт¤ Ѕога, а точн≥ше вс≥х в≥домих нам бог≥в, ≥з Ѕогом ¤к Ќадконцентрац≥Їю «нань.

Ѕо в першому випадку менш≥сть зац≥кавлених людей Ч служител≥в Ѕога Ч переконуЇ б≥льш≥сть у реальному ≥снуванн≥ саме њхнього Ѕога, що к≥нцевим п≥дсумком маЇ п≥дкоренн¤ вол≥ одних людей ≥ншим люд¤м.

Ќа в≥дм≥ну в≥д цього Ѕог Ч Ќадконцентрац≥¤ «нань Ч заохочуЇ людину до самовдосконаленн¤. ¬≥н не концентруЇ уваги на власному ≥снуванн≥, йому не треба приносити н≥¤ких жертв. ¬≥н ≥ Ї, ≥ одночасно його немаЇ. ћи не пом≥чаЇмо його ¤к, наприклад, не пом≥чаЇмо пов≥тр¤ навколо себе. ÷ього бога не треба бо¤тись. ¬≥н не об≥ц¤Ї н≥чого: ан≥ раю, ан≥ пекла. ¬≥н ≥снуЇ сам по соб≥. ¬≥н не зал¤куЇ майбутн≥ми карами тих, хто в нього не в≥руЇ. Ѕ≥льше того, в нього нав≥ть нема потреби в≥рити.

¬адим зупинивс¤, а пот≥м продовжив свою невеличку допов≥дь.

Ч ƒо реч≥, черговим кроком до ≥нформац≥йного вдосконаленн¤ сусп≥льства ¤ би назвав створенн¤ комп'ютерноњ мереж≥ Iнтернет.

јналог≥чно пон¤тт¤м Ђматер≥њЂ та Ђантиматер≥њї у ћатер≥альному ¬сесв≥т≥, знаход¤ть своЇ визначенн¤ й пон¤тт¤ Ђраюї та Ђпеклаї Ч позитивна та негативна сторони ≤нформац≥йного ¬сесв≥ту. “аким чином, можна по¤снити хоча б перем≥щенн¤ душ до цих стор≥н нематер≥ального св≥ту п≥сл¤ матер≥альноњ смерт≥ ≥ навпаки Ч при народженн≥ людини.

ѕевен, що м≥ж цими двома св≥тами ≥де обм≥н. „ерез нос≥њв одночасно ≥ матер≥ального, ≥ нематер≥ального св≥т≥в Ч те, що ми називаЇмо людством. —аме в нас, люд¤х, поЇднуЇтьс¤ матер≥альне та духовне.

¬адим знову зупинивс¤ та перебрав папери перед собою.

Ч √адаю, що з точки зору ц≥Їњ г≥потези, людина мисл¤ча по¤вл¤Їтьс¤ в момент, так би мовити, Ђр≥вност≥ї обох св≥т≥в, коли, так би мовити, сили одного ¬сесв≥ту дор≥внюють ≥ншому.

«розум≥ло, що мова йде не про звичн≥ нам ф≥зичн≥ сили, а про момент р≥вноваги суми Ђсилї ф≥зичних та ≥нтелектуальних. «в≥дси виводжу досить невт≥шний дл¤ письменник≥в-фантаст≥в висновок Ч у «агальному ¬сесв≥т≥ не ≥снуЇ св≥т≥в, ¤к≥ були б б≥льш розвинут≥ за наш: ус≥ ≥снуюч≥ ф≥зичн≥ св≥ти розвиваютьс¤ паралельно з нашим, й ≥нопланетн≥ прибульц≥ з'¤вл¤тьс¤ у нас майже одночасно з нашими посланц¤ми у них.

Ч ÷≥каво, Ч перебив ¬адима ќлександр. Ч ј ¤к це перев≥рити?

Ч «розум≥ло, що в≥дсутн≥сть прилад≥в дл¤ ф≥ксац≥њ про¤в≥в ≤нформац≥йного ¬сесв≥ту не може бути приводом дл¤ неприйн¤тт¤ ц≥Їњ г≥потези. ≤ щоб зайвий раз не просто посилатис¤ на описан≥ загальнов≥дом≥ ¤вища: ¤нгол≥в, привид≥в або дух≥в, додам, що ще одн≥Їю стороною ц≥Їњ г≥потези Ї припущенн¤ про прискоренн¤ стискуванн¤ ≤нформац≥йного ¬сесв≥ту та упов≥льненн¤ розширенн¤ його матер≥ального аналогу. ј ось таке упов≥льненн¤ вже може бути зареЇстровано ф≥зичними приладами. ќднак це, гадаю, в≥дбудетьс¤ дещо п≥зн≥ше.

Ч ” мене все, Ч зак≥нчив допов≥дач. Ч „екаю виваженоњ критики.

Ќа де¤кий час за столом запанувала тиша.

—лово вз¤в ¬≥ктор.

Ч ћен≥ б хот≥лось повернутис¤ до пон¤тт¤ Ѕога. ¬адиме, парадокси житт¤ в≥дом≥: ≥ ¤ не здивуюсь, ¤кщо, через де¤кий час п≥сл¤ поширенн¤ г≥потези, у цього Ѕога-Ќадзнанн¤ з'¤вл¤тьс¤ неспод≥ван≥ Ђпом≥чникиї, ¤к≥ почнуть використовувати ≥ такого Ѕога у своњх ≥нтересах, ≥з метою звичайного викачуванн¤ грошей...

јнатол≥й подививс¤ на хлопц≥в. ¬≥н ≥нтуњтивно в≥дчув неординарн≥сть г≥потези. ¬≥н в≥дчув також, що звичний плин њхнього житт¤ може зм≥нитис¤.

Ч ƒосить великий обс¤г ≥нформац≥њ, Ч сказав в≥н. Ч √адаю, що буде доц≥льно оперативку на сьогодн≥ зак≥нчити. ѕо-перше, Ї поточн≥ нев≥дкладн≥ справи, а, по-друге, за день ми трохи пом≥ркуЇмо над цим питанн¤м ≥ ввечер≥ зможемо з≥братис¤ знову.

Ч —лушна пропозиц≥¤, Ч п≥дтримав ¬≥ктора ќлександр. Ч я сьогодн≥ займаюсь виготовленн¤м детектора проњжджаючих автомоб≥л≥в...

Ч ” нас з “олею розробка детектора присутност≥ дл¤ керуванн¤ осв≥тленн¤м п≥д'њзд≥в будинк≥в, Ч допов≥в ¬адим.

Ч Ќа жаль, сьогодн≥ мо¤ черга виконувати представницьк≥ функц≥њ: ¤ у м≥ськвиконком, Ч з≥тхнув ¬≥ктор. Ч ƒо реч≥, не забувайте про виборчу технолог≥ю. “е ж, до реч≥, торкаЇтьс¤ ≥ робота...

;

;

/*-------------------------------------3------------------------------------*/

;

ƒень пройшов ¤к звичайно. ’лопц≥ напружено працювали над своњми завданн¤ми, одночасно обм≥рковуючи питанн¤, ¤к≥ були п≥дн¤т≥ зранку.

¬≥ктор у приймальн¤х виконкому не просто так чекав на прийоми. ¬≥н не га¤в часу ≥ писав щось у своЇму маленькому блокнотику.

—ашко старанно па¤в розроблену ран≥ше схему, але час в≥д часу припин¤в цю майже механ≥чну роботу та також щось записував на клаптику паперу, ¤кий лежав поверх схеми.

¬адим з “олею працювали за робочим столом на Ђпол≥гончикуї Ч спец≥альн≥й плат≥ дл¤ перев≥рки працездатност≥ розроблених схем. ¬они впаювали детал≥, перепаювали, вносили зм≥ни до конструкц≥њ, обм≥нювалис¤ думками.

 ожен ≥з чотирьох хлопц≥в в≥дчував, що ран≥шн¤ розмова значить дещо б≥льше н≥ж просто викладенн¤ ц≥кавоњ г≥потези. «а ц≥Їю ≥деЇю можуть бути в≥дкрит≥ нов≥, дос≥ нев≥дом≥ можливост≥. ≤ кожен по-своЇму готувавс¤ до вечора: ¬адим Ч захищати своњ висновки, а ≥нш≥ хлопц≥ шукали слабк≥ м≥сц¤ та, у свою чергу, намагались розвинути т≥ положенн¤ г≥потези, ≥з ¤кими погоджувались.

ѕ≥сл¤ об≥ду —ашко зак≥нчив випробуванн¤ свого детектора, повернувс¤ з виконкому ¬≥ктор ≥ вони приЇдналис¤ до ¬адима та јнатол≥¤. «а напруженою роботою час спливав швидко ≥ хлопц≥ пом≥тили, що робочий день зак≥нчивс¤ й в≥дреагували т≥льки тод≥, коли јнатол≥й устав й ув≥мкнув св≥тло в к≥мнат≥.

Ч Ќа сьогодн≥ з цим детектором зак≥нчимо. “реба трохи в≥дпочити. ѕовернемос¤ до г≥потези? Ч запропонував в≥н.

’лопц≥ перейшли до столу зас≥дань та розс≥лис¤ по своњх м≥сц¤х.

Ч ” мене Ї питанн¤ щодо р≥вност≥ сил ¬сесв≥т≥в та реЇстрац≥њ упов≥льненн¤ розширенн¤, Ч уз¤в слово ¬≥ктор. Ч „ас, ¤кий пройшов до виникненн¤ людини, не дор≥внюЇ часов≥ п≥сл¤ виникненн¤.

Ч ћожна припустити, що це нел≥н≥йна функц≥¤. ћожливо логарифм≥чна... Ч почав захищатис¤ ¬адим. Ч “им б≥льше, що нев≥домо, на ¤кому саме етап≥ розвитку ми знаходимось зараз. ≤ ск≥льки часу ще залишаЇтьс¤.

¬≥н устав, п≥д≥йшов до в≥кна ≥ розкрив його. ¬еч≥рн≥й теплий в≥терець дмухнув йому в обличч¤ та проб≥г по столу, ворушачи листки папер≥в. ¬≥н повернувс¤ до товариш≥в ≥ продовжив:

Ч “епер ¤ дещо додам, чого не сказав вранц≥. ¬ибачте, ¤кщо це завадить ваш≥й критиц≥, але... ¬ранц≥ ¤ навмисне згадав про програмуванн¤ виборц≥в. ÷≥ м≥ркуванн¤ п≥двели мене до думки, що б≥льш≥сть людства на даний момент представл¤Ї собою...

¬≥н на мить зупинивс¤.

Ч ...скаж≥мо так: б≥оробот≥в. ≤ хоча зазвичай у л≥тературних творах прийн¤то вс≥л¤ко звеличувати людину, ¤ повторюю, що справжн¤ людина в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д б≥оробота тим, що створюЇ щось нове, дос≥ незнане. ≤нш≥ просто ≥снують.

Ч ј чи не здаЇтьс¤ тоб≥, що зг≥дно з ц≥Їю г≥потезою наш≥ д≥њ також заздалег≥дь визначен≥? Ч вставив своЇ слово ќлександр.

Ч ¬ажливе питанн¤, Ч в≥дпов≥в ¬адим. Ч я можу лише сказати, що коли в≥дома мета, то шл¤хи до нењ можуть бути р≥зними, але мета буде дос¤гнута. ÷≥лком можливо, що хтось, у ¤комусь ≥ншому м≥ст≥ планети, паралельно також роздумуЇ над цими питанн¤ми.

¬адим устав та п≥д≥йшов до в≥кна.

Ч ”се ж таки ¤ у¤вл¤ю себе людиною, Ч сказав јнатол≥й.

¬адим р≥зко розвернувс¤ до хлопц≥в.

Ч я ≥ не думав казати, що людей на «емл≥ немаЇ, Ч в≥дреагував в≥н. Ч —правжн≥ люди Ї, але њх дуже мало. ≤ саме вони, люди, породжують нов≥ ≥дењ, рухають њх уперед. ћатер≥ал≥зують њх. —аме цим вони в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д робот≥в...

Ч як≥, на в≥дм≥ну в≥д людей, матер≥альне ≥деал≥зують? Ч ≥з посм≥шкою запитав —ашко.

Ч ћожеш см≥¤тис¤ досхочу, однак ти стов≥дсотково правий ≥ цим протиставленн¤м ти т≥льки уточнюЇш позиц≥њ, Ч в≥дпов≥в ¬адим.

Ч „и не про таких б≥оробот≥в писав  арел „апек? Ч запитав ¬≥ктор. Ч ƒо реч≥, назву Ђроботї придумав саме в≥н...

;

/*„апек  арел (1890-1938) Ч письменник, критик кап≥тал≥стичного сусп≥льства. —оц≥ально-фантастичн≥ твори в дус≥ антиутоп≥њ.*/

;

Ч “ак, в≥н писав про робот≥в. я говорю про протоплазму. —початку використовувалась, так би мовити, механ≥чна протоплазма дл¤ виконанн¤ грубоњ роботи. ≤ т≥льки пот≥м ви¤вл¤ютьс¤ творч≥ вектори протоплазми, Ч в≥дпов≥в ¬адим. Ч Ћюдство повинне пройти через певн≥ ≥сторичн≥ етапи, ≥ через б≥ороботизм також.

;

/*ѕротоплазма (в≥д прото... ≥ грецького plasma Ч вил≥плене, оформлене) (жива речовина) м≥стк≥сть живоњ кл≥тини.*/

;

ќлександр також встав ≥з свого м≥сц¤ ≥ п≥д≥йшов до в≥кна, таким чином в≥н немовби приЇднавс¤ до ¬адима.

Ч ћожу привести в ¤кост≥ прикладу рослинний св≥т. Ч сказав в≥н. Ч –ослини виконують заздалег≥дь написану програму.

Ч ≤ комахи, ≥ черв'¤ки... Ч додав јнатол≥й.

Ч ≤ миш≥, ≥ коти, ≥ собаки... Ч почав ≥ соб≥ рахувати ќлександр.

Ч ≤ гомо сап≥Їнс... Ч п≥дтримав його ¬≥ктор.

Ч ѕогоджуюсь, але уточнюю: значна б≥льш≥сть ≥з тих, хто в≥дносить себе до гомо сап≥Їнс, Ч спок≥йно в≥дреагував ¬адим. Ч “обто, ¤кщо дотримуватись теор≥њ ƒарв≥на, то п≥сл¤ стад≥њ Ћюдини –озумноњ повинна бути стад≥¤ Ћюдини “ворчоњ, Ћюдини ћисл¤чоњ.

¬≥ктор пот¤гнувс¤ й погодивс¤:

Ч ўось таки у цьому Ї. Ѕагато хто з людинопод≥бних виконуЇ дуже просту програму ≥снуванн¤. ѕрим≥ром, алкогол≥ки, наркомани. ” них запрограмован≥сть, так би мовити, на виду.

Ч Ќе треба ображати хворих людей, Ч в≥дгукнувс¤ ќлександр. Ч ¬они Ї не чим ≥ншим ¤к продуктами, а точн≥ше заручниками, де¤ких об'Їктивних умов ≥снуванн¤. «акон≥в. ѕравил. «вичок. јле ти в≥рно п≥дм≥тив, залежн≥сть в≥д певного виду х≥м≥чних сполук змушуЇ њх д≥¤ти за найпрост≥шими програмами. ”н≥версальною метою кожного б≥оробота Ч Ї ¤кнайб≥льше отриманн¤ задоволень. “очн≥ше, ¤к говорив один досить в≥домий пол≥тичний б≥оробот про отриманн¤ Ђв≥дчутт¤ глибокого задоволенн¤ї.

Ч ≤з такоњ точки зору ми вс≥ можемо вважатис¤ б≥ороботами, Ч зауважив јнатол≥й.

Ч Ќ≥, Ч заперечив ¬адим. Ч Ѕ≥ороботи задоволенн≥ у випадку отриманн¤ саме в≥дчутт¤ глибокого задоволенн¤, ¤ке у б≥льшост≥ випадк≥в наступаЇ у випадку самовизнанн¤ своЇњ власноњ програми кращою. «гадайте т≥льки вибЇгалл≥вську людину шлунковозадоволену...

;

/*¬ибЇгалло јмбруаз≥й Ч герой твор≥в брат≥в —тругацьких: Ђѕонед≥лок починаЇтьс¤ в суботуї та Ђ азка про “р≥йкуї, професор, автор моделей Ђлюдини незадоволеноњ шлункової, Ђлюдини незадоволеноњ повн≥стюї, та Ђлюдини повн≥стю задоволеноњї.*/

/*—тругацьк≥ јркад≥й (1925-1991) ≥ Ѕорис (1933). —оц≥альна фантастика з елементами гротеску. */

;

Ч як прост≥ш≥й випадок у реальност≥ Ч це т≥ ж сам≥ алкогол≥ки та наркомани, б≥льше того, згадайте про експеримент з≥ щуром, ¤кому вставили електроди у мозок в зону, де викликалос¤ задоволенн¤, в≥н т≥льки те й робив, що молотив лапкою по педальц≥, ¤ка доставл¤ла електричн≥ ≥мпульси до ц≥Їњ зони.

ƒл¤ б≥льшост≥ б≥оробот≥в, ¤ б нав≥ть сказав Ч б≥омаси, протоплазми, повноц≥нне духовне житт¤ зам≥н¤Їтьс¤ заздрощами до таких само б≥оробот≥в. ¬они годуютьс¤ заздрощами до њхн≥х дом≥вок, авто, б≥оробот≥в ж≥ночоњ стат≥ ≥ так дал≥.

Ч ј д≥йсно, чи маЇ дл¤ них сенс волод≥ти чимось таким, що н≥хто не побачить? Ч в≥дреагував —ашко.

Ч ¬они ц≥нують грош≥. јле грош≥, ¤к так≥, не Ї об'Їктивною реальн≥стю. ÷е суб'Їктивна реальн≥сть: њњ ц≥нн≥сть ≥снуЇ т≥льки в у¤в≥, програм≥ самих робот≥в. Ќу, наприклад, програмн≥ символи грошового знаку в сто гривень десь у ћонгол≥њ будуть сприйматис¤ лише розмальованим пап≥рцем. ≤ навпаки нашими б≥ороботами тут, в ”крањн≥, ¤кась сотн¤ тугрик≥в буде сприйматис¤ аналог≥чно.

Ч ј ¤кщо придивитись до сучасного пол≥тичного моменту в наш≥й крањн≥, Ч згадав тему вран≥шньоњ наради јнатол≥й, Ч то можемо побачити певну законом≥рн≥сть: п≥сл¤ загарбанн¤ певноњ частини грошових знак≥в починаЇ розвиватис¤ пот¤г до влади...

Ч “очно, але цей пот¤г розвиваЇтьс¤ т≥льки п≥сл¤ дуже й дуже певноњ частини отих знак≥в, Ч п≥дтвердив ¬адим. Ч ¬лада дл¤ робота Ч це найкращий зас≥б отриманн¤ великоњ к≥лькост≥ заздрощ≥в в≥д ≥нших робот≥в, ¤к≥ цим просто п≥дтверджують, що його програма владного ≥ндив≥дуума Ї найкращою.

Ч ћожу додати тезу про корегуванн¤ або нав≥ть зм≥ни в програмах... Ч приЇднавс¤ до розмови ¬≥ктор. Ч Ќаприклад, повед≥нка, тобто програма одного б≥оробота значно зм≥нюЇтьс¤, коли в≥н д≥знаЇтьс¤ про на¤вн≥сть в ≥ншого б≥оробота певноњ к≥лькост≥ грошових знак≥в.

Ч «розум≥ло, нав≥ть найбагатша людина у св≥т≥ може ну... вд¤гнутис¤, нав≥сити на себе та свою дружину дорогих, за сумою грошей, ц¤цьок. ƒо реч≥, ≥ варт≥сть таких ц¤цьок досить сп≥рна, бо ≥нод≥ нав≥ть ювел≥ров≥-фах≥вцев≥ неможливо оц≥нити коштовний кам≥нець без спец≥альних прилад≥в.

Ч ѕ≥д кутом зору роботизац≥њ останн≥ досл≥дженн¤ з клонуванн¤ Ї в≥дтворенн¤м робот≥в, можливо андроњд≥в, нестатевим шл¤хом, Ч сказав ќлександр.

Ч «апчастинами можна назвати внутр≥шн≥ органи.  оли один робот ремонтуЇтьс¤ за рахунок ≥ншого, Ч додав јнатол≥й.

Ч Ќе згоден ≥з —ашком, Ч заперечив ¬адим. Ч –оботом не народжуютьс¤, а стають. ™ дуже велика р≥зниц¤ м≥ж походженн¤м та звичайним вихованн¤м...

¬≥н п≥д≥йшов до столу ≥ с≥в на своЇ м≥сце.

Ч јле дехто в≥др≥зн¤Ї людину в≥д робота за ознакою помилок. ћовл¤в, програмований робот не робить помилок...

Ч Ќу, не треба говорити про повну безпомилков≥сть, Ч втрутивс¤ —ашко. Ч  омп'ютерн≥ програми дають збоњ.  р≥м того, думаю, що у б≥оробот≥в ≥снуЇ обмеженн¤ складност≥ програм. “обто дуже складн≥ програми Ч практично вс≥ Ч працюють ≥з помилками. ƒо помилок призводить урахуванн¤ великоњ к≥лькост≥ складник≥в та неможлив≥сть знанн¤ ус≥х реакц≥й.

Ч ƒо того, у б≥оробота, власне ¤к ≥ у людини, ≥снуЇ просте обмеженн¤ по швидкост≥ проходженн¤ нервових ≥мпульс≥в, Ч продовжив ¬адим. Ч ÷е природний шл¤х створенн¤ з простого складного. ¬иходить, що ми зараз т≥льки на шл¤ху до —правжньоњ Ћюдини. ѕропоную таку формулу: Ђƒл¤ того, щоб стати людиною людин≥ треба пройти стад≥ю б≥ороботизац≥њї.

¬≥ктор п≥дхопив думку.

Ч ўодо цього можеш не сумн≥ватись. ћи, здаЇтьс¤, ≥ зараз у так≥й стад≥њ. Ќеол≥т, середньов≥чч¤, —–—– та √ерман≥¤ зразка 1930х рок≥в... Ќ≥¤коњ р≥зниц≥: за будь-¤ку ц≥ну де¤к≥ особи просто дерутьс¤ нагору до грошей ≥ до влади за рахунок ≥нших...

Ч ¬ ќруелла у Ђв≥с≥мдес¤т четвертомуї в≥дображена фантастична тотальна роботизац≥¤ сусп≥льства... Ч згадав ќлександр. Ч ј що доставл¤Ї задоволенн¤ сучасним молодим роботам? ƒостатньо т≥льки послухати музичн≥ ритми та подивитись на њхн≥ танц≥. “е, що у древност≥ мало ритуальний зм≥ст перетворилось на рухи робот≥в.

;

/*ќруелл ƒжордж (1903-1950) Ч англ≥йський письменник та публ≥цист. —атира Ђ“варинний дв≥рї, роман Ђ1984ї.*/

;

Ч ѕриклади сусп≥льноњ роботизац≥њ: арм≥¤, церков... „иновницька ≥Їрарх≥¤... ”н≥ф≥кац≥¤ повед≥нки, ун≥ф≥кац≥¤ програм, Ч констатував јнатол≥й.

Ч ≤з використанн¤м розроблених алгоритм≥в, Ч додав ¬адим. Ч “обто закон≥в, направлених на охорону прав власност≥, закон≥в, ¤к≥ забезпечують розшаруванн¤ сусп≥льства, нав'¤зуванн¤ йому роботизац≥йноњ модел≥ розвитку.

ѕодав свою репл≥ку й ќлександр.

Ч “ак зван≥ д≥лов≥ люди налаштован≥ на виконанн¤ програми збагачуванн¤. Ќезважаючи на р≥зноман≥тн≥сть б≥знесових справ, вс≥ так≥ справи практично звод¤тьс¤ до присвоЇнн¤ прибутковоњ вартост≥. ћаркс був правий. Ќ≥чого з тих час≥в не зм≥нилось.

;

/*ћаркс  арл (1818-1883) Ч мислитель ≥ вчений, основоположник науковоњ ≥деолог≥њ пролетар≥ату.*/

;

Ч «розум≥ло, що на сучасному етап≥ розвитку людства завд¤ки вкладенню грошей досить ≥нтенсивно рухаЇтьс¤ техн≥чний вектор розвитку, Ч уставив ¬≥ктор. Ч јле цього замало. ÷ей шл¤х, шл¤х досконалоњ роботизац≥њ...

…ого перебив ¬адим.

Ч ќднак, ¤кщо св≥тове сусп≥льство таке роботизоване, то ц≥каво було б його перепрограмувати. ќсобливо злих робот≥в, зразки ¤ких просто не сход¤ть з екран≥в телев≥зор≥в...

Ч як ми тепер бачимо, Ч сказав јнатол≥й. Ч ѕарадокс у тому, що звичайн≥с≥ньк≥ роботи вважають себе людьми, а справжн≥м люд¤м нав'¤зуЇтьс¤ думка, що саме вони, певною м≥рою Ї недосконалими, невдахами, ¤кщо вони не в змоз≥ Ђзробитиї грош≥ будь-¤к≥м шл¤хом, нав≥ть таким простим ¤к накрасти ≥ загарбати.

Ч ÷≥каво, що б≥ороботи, ¤к≥ мають багато грошей, почувають себе ха礤ми житт¤, хоча насправд≥ вони Ї лише ха礤ми ≥снуванн¤, Ч уставив ќлександр. Ч ѕ≥дкреслюю, саме ха礤ми ≥снуванн¤. Ќаприклад, точно таким хаз¤њном ≥снуванн¤ в своЇму середовищ≥ Ї звичайна амеба, природна мета ¤коњ про≥снувати шл¤хом пожиранн¤ найближчого сус≥да.

Ч ѕерепрограмувати сусп≥льство, Ч повернувс¤ до висловлюванн¤ ¬адима ќлександр. Ч ѕохвальна мета, але це дуже велике завданн¤ ≥ не нам ≥з нашими можливост¤ми братис¤ за це. јле побалакати про перепрограмуванн¤ сусп≥льства можна...

Ч ј ¤ким чином можна буде б його перепрограмувати? Ч запитав ¬≥ктор. Ч ≤з ¤кого к≥нц¤ братис¤? ’оча правду сказати, набридло вже робити ц¤цьки дл¤ захисту власност≥ багатеньких андроњдик≥в.

Ч ј може спробуЇмо? Ч кинув виклик ¬адим.

Ч «автра спробуЇмо, Ч п≥дбив п≥дсумок дн¤ јнатол≥й. Ч √айда по дом≥вках, треба виспатись.

Ч ќй, зовс≥м забув, Ч ќлександр подививс¤ на св≥й годинник, п≥дв≥вс¤ та п≥шов до виходу. Ч ћене ж мама чекаЇ, а ¤ њй об≥ц¤в прийти сьогодн≥ ран≥ше... «бираЇмось швидше...

Ч я нав≥ть руки не встигну помити, Ч сказав јнатол≥й ≥ махнув рукою. Ч ј вт≥м удома помию. Ѕлаго Ч недалеко йти.

’лопц≥ дружно п≥шли закривати свою невеличку контору.

;

;

/*-------------------------------------4------------------------------------*/

;

ќф≥с ф≥рми розм≥щувавс¤ в орендован≥й трик≥мнатн≥й квартир≥ на першому поверс≥ звичайноњ п'¤типоверх≥вки, вх≥д у ¤ку був обладнаний з вулиц≥.

’лопц≥ напружено працювали, ≥ може тому були ще нежонат≥, а може ≥ тому, що здавались дуже серйозними дл¤ д≥вчат, ¤к≥м б≥льше подобались парубки з дискотек. ”т≥м, ≥ на дискотеки вони ходили дек≥лька раз≥в, але пот≥м чомусь дружно перестали. „и то д≥вчата там були не так≥, чи то просто було нудно у грохот≥ досить невибагливоњ музики, ¤ку без випивки слухати було важко. ј сенсу в питт≥ та грохот≥ хлопц≥ не бачили.

Ќе можна сказати, що д≥вчата впадали за кимсь з четв≥рки, але на декого оком закидали.

Ќе можна також сказати, що вони сам≥ не ц≥кавились д≥вчатами. „ас в≥д часу хтось з хлопц≥в зустр≥чавс¤ з ¤коюсь д≥вчиною, але жоден ≥з них ще не знайшов дл¤ себе такоњ д≥вчини, щоб можна було з нею пройти через усе житт¤. ѕустунки њх не ц≥кавили. ј знайти д≥вчину ≥ красиву, ≥ розумну не вдалос¤ поки що н≥кому з них.

’оча, н≥де правди д≥ти, ¤кщо —ашка та ¬адима можна було вважати симпатичними, то “олика та ¬≥ктора важко було назвати писаними красен¤ми Ч звичайн≥ соб≥ хлопц≥. ѕроте зовн≥шн≥ дан≥ н≥коли, н≥¤ким чином не в≥дбивались на внутр≥шн≥х взаЇмов≥дносинах.

ќтак вони не посп≥шали одружуватись й вважали, що час у них ще Ї.

Ќаступного ранку хлопц≥, ¤к завжди, з≥брались на оперативну нараду. ÷ього разу розпочав њњ ќлександр.

Ч ƒумаю, що у вс≥х Ї пропозиц≥њ щодо вчорашнього обговоренн¤ ¬адимовоњ г≥потези та теми роботизац≥њ. јле треба бути посл≥довними та завершити наш≥ поточн≥ справи. « детекторами можна сказати усе ¤сно, вони на виход≥. як≥ будуть пропозиц≥њ щодо виборчоњ технолог≥њ?

Ч ѕропоную поки що обмежитись результатами учорашнього мозкового штурму, Ч сказав ¬адим. Ч “обто, так би мовити, стандартний ≥м≥джмейкерський наб≥р ≥з нашими додатками типу базарноњ реклами та кампан≥Їю на захист прав споживач≥в. ¬≥дверто кажучи, в≥д цього замовленн¤ тхне чимось нехорошим...

Ч я згоден ≥з ¬адиком, Ч п≥дтримав ¬адима ќлександр. Ч –оботу треба здати, але так щоб по-нашому, щоб хоч ¤кась родзинка в н≥й була...

Ч Ќе заперечую, але вважаю, що можна було подумати трохи б≥льше, Ч такою була думка јнатол≥¤.

Ч ћи ≥ так довол≥ багато часу присв¤тили цьому кандидатов≥, Ч приЇднавс¤ до ¬адима з ќлександром ¬≥ктор. Ч ¬ ус¤кому раз≥, певен, що ми, ¤к завжди, щось новеньке придумаЇмо по ходу оформленн¤ замовленн¤...

Ч “од≥, тоб≥ ≥ карти в руки, Ч посм≥хнувс¤ јнатол≥й. Ч «аймешс¤ оформленн¤м цього замовленн¤...

Ч ƒобре, оформл¤ти буду ¤, але за умови вашоњ п≥дтримки, Ч погодивс¤ ¬≥ктор.

Ч ј коли ж це ми в≥дмовл¤ли? Ч знову посм≥хнувс¤ јнатол≥й.

Ч “епер можна повернутис¤ до вчорашнього головного питанн¤, Ч повернувс¤ до теми ќлександр. Ч √≥потеза ¬сесв≥т≥в та њњ складова частина Ч б≥ороботизм. ” кого Ї нов≥ думки, пропозиц≥њ, критика?

Ч ўодо г≥потези, Ч почав ¬≥ктор. Ч ћене зац≥кавила теза р≥вност≥ ¬сесв≥т≥в у кожний окремий пром≥жок часу, нел≥н≥йн≥сть њхнього розвитку та взаЇмовплив. « точки зору саме взаЇмовпливу здаЇтьс¤ можливим впливати на повед≥нку людей, точн≥ше на програми б≥оробот≥в.

Ч “и хочеш сказати, що ≥снуЇ можлив≥сть зм≥н у звичайн≥й повед≥нц≥ людини? Ч запитав ќлександр.

Ч Ѕуло б добре, коли б ми навчились впливати на повед≥нку окремоњ людини, Ч в≥дпов≥в ¬≥ктор. Ч ј дал≥ Ч подивимось. ћоже й до зм≥н у сусп≥льств≥ д≥йдемо...

Ч «даЇтьс¤, ми дуже далеко забираЇмось, Ч втрутивс¤ јнатол≥й. Ч ѕоки що маЇмо в актив≥ дуже ц≥каву, але ж таки г≥потезу та дек≥лька загальних фраз. ћи нав≥ть приблизно не у¤вл¤Їмо самого механ≥зму впливу: ¤ маю на уваз≥ те, що нам зараз нав≥ть нев≥домо ¤ким чином ми будемо досл≥джувати... точн≥ше, доводити д≥Їздатн≥сть г≥потези ¬сесв≥т≥в. ўо дл¤ цього потр≥бно?

Ч ј це вже неаби¤ке дос¤гненн¤, що ми почали сприймати г≥потезу на робочому р≥вн≥, Ч уставив своЇ слово ¬адим. Ч Ќаступним кроком ¤краз ≥ може бути конкретизац≥¤ параметр≥в та ви¤вленн¤ можливих шл¤х≥в розв'¤занн¤.

Ч Ќаскоком таку проблему не вз¤ти, Ч погодивс¤ ќлександр. Ч “ут треба добре подумати...

Ч ўо тут думати, Ч перебив його ¬≥ктор. Ч Ўтурмувати треба.

Ч ƒавайте спробуЇмо, Ч сказав ¬адим, вставив нову касету у магн≥тофон та вв≥мкнув його.

јнатол≥й. «ас≥б впливу на б≥оробота...

ќлександр. ¬икористанн¤ рад≥охвиль?

¬адим. ”загал≥ хвиль. –ад≥од≥апазон, св≥товий...

јнатол≥й. –итм?

¬≥ктор. –итм≥чна музика...

јнатол≥й. ѕросто музика...

ќлександр. —луховий канал? «гадайте про реакц≥ю обивател¤ на рад≥овиставу. Ќью-…орк. ѕрибульц≥ з ћарса...

¬адим. Ѕ≥опол¤?

јнатол≥й. ѕрутиком працювати?

¬адим. ј у цьому щось Ї. ћоже через посередництво рослин... ѕрутик Ч п≥дсилювач?

¬≥ктор. Ќайдавн≥ш≥ представники живого. ѕам'¤ть ƒЌ ...

јнатол≥й. ѕоЇднанн¤ вс≥х сфер впливу?

ќлександр. –оботи самост≥йно п≥дтримують своЇ енергозабезпеченн¤...

¬адим. ћоже через њжу?

јнатол≥й. ’≥м≥чн≥ сполуки...

¬адим. ≈кстрасенси...

¬≥ктор. ѕолтергейсти...

¬адим. «омб≥...

¬≥ктор. ” когось Ї ≥нформац≥¤ про зомбуванн¤?

јнатол≥й. —питай у л≥дер≥в рел≥г≥йних сект...

¬≥ктор. я серйозно...

јнатол≥й. я мав на уваз≥ ≤нтернет.

ќлександр. –ел≥г≥йний вплив розгл¤немо п≥зн≥ше.

¬адим. —амопрограмуванн¤?

јнатол≥й. ўо ти маЇш на уваз≥?

¬адим.  оли п≥ддосл≥дному кладуть на спину кусень паперу, а говор¤ть, що поклали г≥рчичник...

¬≥ктор. “ак, реакц≥¤ на пап≥р ¤к на г≥рчичник. ” цьому може щось бути.

¬адим. ћоже щось пов'¤зане з почутт¤м глибокого задоволенн¤?

ќлександр. ћехан≥зми хвороб?

¬адим. ƒе¤к≥ хвороби впливають на ф≥зичний стан...

¬≥ктор. ≤ нав≥ть довод¤ть орган≥зм до знищенн¤...

јнатол≥й. ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ?

¬≥ктор. ≤нтернет?

ќлександр. Ќе бачу безпосереднього взаЇмозв'¤зку...

¬адим. ’вил≥. ѕол¤ризац≥¤?

јнатол≥й. ћожливо... —кладний спектр?

¬адим. ѕ≥дсилювач≥ б≥опол¤?

¬≥ктор. ¬ар≥ант рослин уже пропонувавс¤...

ќлександр.  р≥м того, треба точно з'¤сувати параметри цього самого б≥опол¤...

јнатол≥й. ќб'Їктом впливу Ї не сам робот, а його мозок.

¬≥ктор. ≈нцефалограма?

¬адим. ѕовертаЇмось до електромагн≥тного впливу?

ќлександр. Ўл¤х передач≥ ≥нформац≥њ до мозку.

јнатол≥й. ≈волюц≥¤ п≥шла по шл¤ху обм≥ну ≥нформац≥Їю м≥ж ≥ндив≥дами, головним чином, через слуховий та зоровий канали.

¬адим. √≥пноз. “елепат≥¤.

¬≥ктор. як≥сь ≥нш≥ невикористан≥ можливост≥?

ќлександр. ќднак достов≥рних даних про телепатичн≥ передач≥ ми не маЇмо.

јнатол≥й. ј материнськ≥ в≥дчутт¤, передчутт¤?

¬≥ктор. ’лопц≥! ÷е ж нам доведетьс¤ робити експерименти!

јнатол≥й. ƒос≥ робили ≥ н≥чого...

¬≥ктор. “ак, але ми жодного разу не працювали з живими ≥стотами.

ќлександр. ¬≥тьок правий. ј ¤к перев≥р¤ти д≥ю майбутнього впливу?

¬адим. ƒ≥йсно. ѕитанн¤чко.

ќлександр. “ак може почнемо з мух?

¬≥ктор. ј в них Ї мозок? Ќа що будемо впливати?

јнатол≥й. √адаю, вс≥ бачать, що питанн¤ ще Ђсиреї дл¤ розв'¤занн¤. ѕропоную кожному проробити результати сьогодн≥шнього штурму самост≥йно та пот≥м повернутись цього питанн¤. як ви дивитесь на те щоб атакувати проблему через тиждень?

¬адим кивнув на знак згоди, ќлександр розв≥в руками, а ¬≥ктор з≥тхнув та сказав:

Ч ѕ≥шов оформл¤ти оте кл¤те замовленн¤. Ќе забувайте: приймаютьс¤ ус≥ пропозиц≥њ.

Ч Ќе хвилюйс¤, сьогодн≥ ми разом ≥з тобою завершимо цю роботу.

;

;

/*-------------------------------------5------------------------------------*/

;

ћинуло два звичайних, два робочих дн≥. ’лопц≥ розробили план передвиборчоњ кампан≥њ Ђсвогої кандидата та передали йому пакет своњх пропозиц≥й, в ¤кий входили ≥ нестандартн≥ Ђбазарн≥ї прийоми, ¤к≥ дуже сподобались замовников≥.

ќднак сам≥ вони були незадоволен≥ ц≥Їю роботою. ¬загал≥, детально ознайомившись з ≥снуючою системою вибор≥в, вони почали вважати њњ недосконалою, погано контрольованою та схильною до фальсиф≥кувань. Ќа њхню думку треба було або вдосконалювати саму систему вибор≥в, або, ¤к вони тепер розум≥ли це питанн¤, спробувати ризикнути й розробити щось на зразок системи впливу на б≥оробот≥в ≥з метою загальноњ зм≥ни њхнього св≥тосприйн¤тт¤.

 ожен ≥з них розум≥в, що будь ¤ка, нав≥ть найдосконал≥ша, система вибор≥в усе одно буде знаходитись п≥д контролем зац≥кавлених владних структур. « ус≥ма наступними насл≥дками дл¤ простого народу, бо кермо влади завжди використовуЇтьс¤ задл¤ власних ≥нтерес≥в владар≥в.

” крањн≥, в ¤к≥й вони жили, в ¤к≥й п≥сл¤ дес¤тир≥ч пануванн¤ Ђзагальноњї власност≥ в≥дбувс¤ несправедливий, примусовий перех≥д до приватноњ, в ¤к≥й сусп≥льство р≥зко розшарувалось ≥ Ђнов≥ багат≥њї почали в≥дкрито хизуватис¤ предметами розкошу.  олишн≥ Ђкомун≥стичн≥ї бюрократи швидко перейн¤ли крим≥нальн≥ прийоми, ≥ до влади, ¤ку мали, додали ще грош≥. ¬ ц≥й крањн≥ абсолютна б≥льш≥сть нових п≥дприЇмц≥в збагат≥ла на звичайн≥с≥ньких крад≥жках та так званоњ приватизац≥њ, причому далеко не кожного можна було схопити за руку. “а цього, власне, ≥ не робилось: р≥вень загальноњ корумпованост≥ перейшов ус¤к≥ меж≥. √рош≥ практично вир≥шували все.

«ацарювала безв≥дпов≥дальн≥сть та некомпетентн≥сть владних структур. “ак≥ риси характеру ¤к доброта та чесн≥сть ви¤вились непотр≥бними. „ленам сусп≥льства масовано нав'¤зувалась психолог≥¤ споживача. Ѕезправного споживача.

ћасштаби др≥бних крад≥жок перекривались привласненн¤м п≥дприЇмств. „иновники богували всюди. ѕриймались так≥ закони та постанови, ¤к≥ вже через дек≥лька тижн≥в зм≥нювались. ќдн≥ законодавч≥ акти в≥дм≥нювали ≥нш≥. ѕравове поле було аморфне ≥ до того тлумачилось будь ¤к. —удд≥ купувались та перекупувались. якщо др≥бних злочинц≥в ще ¤кось ловили, то велик≥ злод≥њ в≥дчували себе ха礤ми положенн¤.

Ћюди стали заводити соб≥ собак, але не з любов≥ до тварин, а з причини забезпеченн¤ особистого захисту. Ќа перших поверхах багатоповерх≥вок з'¤вились грати Ч символи в'¤зниц≥. «а квал≥ф≥ковану роботу платились коп≥йки.

« екран≥в телев≥зор≥в розповсюджувались пох≥ть, насильство, п≥длабузництво, серед нестримного потоку реклами поширювалась с≥ра масова культура б≥ороботизму.

¬ ц≥й обстановц≥ передвиборча кампан≥¤ набрала оберт≥в, теле-рад≥ореклама забруднила еф≥р, м≥сто розцв≥тилось пап≥рц¤ми.

јнатол≥й, ¤кий сид≥в за комп'ютером, в≥дкинувс¤ на спинку ст≥льц¤.

Ч Ќу, зробили ми йому програму передвиборчих д≥й. я сьогодн≥ був на базар≥: можу п≥дтвердити, що цей кандидатик працюЇ ≥, здаЇтьс¤, досить вдало. ѕокупц≥ купують на дек≥лька коп≥йок дешевшу картоплю та нахвалюють його. ћовл¤в, ¤кщо в≥н зараз дбаЇ про них, то не забуде, коли буде обраний.

Ч «абуде. ÷е ¤к пити дати, Ч сказав ќлександр, не в≥дриваючись в≥д припаюванн¤ детал≥ в схем≥. Ч …ого батечко спати не буде та думати, ¤к найшвидше повернути вкладен≥ грош≥.

Ч Ќародний депутат Ч це лише назва, прикритт¤, Ч погодивс¤ ¬адим, ¤кий поруч з ќлександром вивчав роботу схеми за вв≥мкненим осцилографом. Ч ј на д≥л≥ це Ч система придбанн¤ п≥льг та розширенн¤ власних можливостей дл¤ збагаченн¤.

Ч ƒ≥йсно, Ч п≥дтримав його ¬≥ктор, припинивши перебиранн¤ папер≥в. Ч ¬≥зьм≥ть в≥дом≥ факти: простому виборцев≥ не можна нав≥ть зайти з дружиною в одну каб≥нку дл¤ голосуванн¤ Ч закон заборон¤Ї, а так зван≥ депутати Ђбагатоверстатникиї безсоромно голосують за себе та того хлопц¤. ≤ н≥чого... —ходить з рук.

Ч ≤ не просто голосують, Ч перебив його ¬адим. Ч якби вони просто тисли на кнопки. јле ж вони таким чином приймають закони, ¤к≥ треба виконувати ≥ за ¤кими належить жити тим, кому це все заборонено њхн≥м законом...

Ч ћоже нам самим податис¤ в депутати? Ч запитав ќлександр.

Ч —ашко, невже ти хочеш стати таким? Ч в≥дпов≥в запитанн¤м на запитанн¤ ¬адим.

Ч Ќу, ми будемо вести себе по-≥ншому, Ч в≥дкинувс¤ на ст≥льц≥ ќлександр.

Ч ≤снуюча система н≥кому не дозволить вести себе по-≥ншому, Ч сказав ¬адим. Ч јбо ти ведеш себе правильно ≥ насолоджуЇшс¤ парламентським житт¤м, або суб'Їкт, в раз≥ грубого порушенн¤ цих правил, ф≥зично зникаЇ: немаЇ людини, немаЇ ≥ проблеми. ƒумаю, що тоб≥ не треба нагадувати про численн≥ вбивства. ≤ нав≥ть не тих, хто невдоволений системою, тобто тих, ¤к≥ безпосередньо загрожують њй, а просто невдоволених розпод≥ленн¤м невеличкоњ влади та др≥бних кошт≥в.

Ч ¬исновок Ч або ведеш себе ¤к Ђположеної, або... Ч п≥дбив п≥дсумок јнатол≥й.

Ч јбо м≥н¤Їш сусп≥льство? Ч запитав ¬адим ≥ по¤снив: Ч ÷е ¤ в продовженн¤ розвитку обговоренн¤ г≥потези...

Ч ј д≥йсно, хлопц≥, чому б нам не вз¤тис¤ до розв'¤занн¤ великоњ задач≥, Ч п≥дтримав ¬адима јнатол≥й. Ч ј то все займаЇмось ¤кимись др≥бниц¤ми...

Ч Ќа велику задачу потр≥бно велике ф≥нансуванн¤... Ч з≥тхнув —ашко.

Ч √рош≥ д≥йсно потр≥бн≥, Ч п≥дтвердив ¬адим. Ч ј може попрацюЇмо мозком ≥нтенсивн≥ше? ”¤в≥ть т≥льки перспективи...

Ч Ўкуру ведмед¤, тобто розгл¤данн¤ перспектив, будемо д≥лити п≥зн≥ше, Ч перебив його ¬≥ктор. Ч «араз потр≥бно остаточно з'¤сувати: чи п≥д силу нам таке завданн¤...

Ч —пробувати не завадить, Ч сказав јнатол≥й. Ч ƒ≥йсно, в нас нема ст≥льки грошей, щоб розвернути фундаментальн≥ досл≥дженн¤, але ми можемо спробувати пошукати ≥нших шл¤х≥в. ѕ≥сл¤ анал≥зу проведеного мозкового штурму пропоную розбити роботу на дек≥лька напр¤м≥в, а саме: ф≥зичний, тобто вивченн¤ впливу через посередництво хвильового д≥апазону; б≥олог≥чний, тобто вивченн¤ впливу Ђпрутик≥вї; х≥м≥чний, тобто вивченн¤ впливу природних або синтезованих речовин на жив≥ орган≥зми, наприклад, наркотичних речовин, або хоча б закису азоту; та психолог≥чний, тобто вивченн¤ впливу через посередництво г≥пнотичного трансу.

Ч ѕ≥дтримую “олика, Ч сказав ¬адим. Ч јле ¤ хочу п≥дкреслити, що ми будемо цю роботу робити, ¤к завжди, разом, ≥дучи по загальному шл¤ху розв'¤занн¤ проблеми, т≥льки кожен ≥з нас буде координувати ≥нформац≥ю по своЇму напр¤мку, узагальнюючи њњ з ≥ншими. ўо до мене, то ¤ б хот≥в зайн¤тис¤ психолог≥чним напр¤мком: г≥пноз, телепат≥¤...

Ч Ѕ≥опол¤, Ч перервав його ¬≥ктор. Ч ƒумаю по цьому питанню ми з тобою будемо дуже часто контактувати. “обто, ¤кщо н≥хто не проти, то займусь б≥олог≥чним напр¤мком.

Ч Ѕачу, що —ашко мовчить, Ч вз¤в слово јнатол≥й. Ч якщо в≥н не проти, ¤ в≥зьмусь за проробленн¤ х≥м≥чного напр¤мку.

Ч ƒобре, Ч посм≥хнувс¤ ќлександр, позиц≥¤ ¤кого щодо звичного шл¤ху розгл¤данн¤, була таким чином врахована. Ч я не проти вивченн¤ ф≥зичних процес≥в впливу на б≥оробот≥в.

Ч Ѕудемо йти по цим напр¤мкам до розробки найб≥льш ефективного шл¤ху, а в к≥нц≥ кожного дн¤ будемо обговорювати пром≥жн≥ результати. ћожливо таким чином нам удастьс¤ п≥д≥йти до розв'¤занн¤ ц≥Їњ проблеми, Ч п≥дсумував висновки обговоренн¤ ¬адим.

;

;

/*-------------------------------------6------------------------------------*/

;

∆итт¤ йшло заведеним пор¤дком. ЂЅазарнийї момент передвиборчоњ кампан≥њ ви¤вивс¤ досить ефективним прийомом ≥ кандидат у депутати був таки обраний до обласноњ –ади, причому ще в першому тур≥. јле под¤ки за свою роботу хлопц≥ так ≥ не отримали.

ўоправда вони цього взагал≥ не пом≥тили: почалась напружена робота.  ожен ≥з них вивчав в≥дом≥ та нев≥дом≥ детал≥ Ђсвогої напр¤мку та потроху просувавс¤ вперед. ¬они завантажились книгами, науковими журналами та перес≥ювали всю ц≥каву ≥нформац≥ю через сито ≤нтернету.  ожному хот≥лось, щоб саме його напр¤мок ви¤вивс¤ найперспективн≥шим. ≤ така внутр≥шн¤ конкуренц≥¤ йшла т≥льки на користь загальн≥й справ≥.

ќф≥с став нагадувати дещо середнЇ м≥ж аптекою, б≥бл≥отекою, електронною майстернею та середньов≥чною лаборатор≥Їю.

јнатол≥¤ зац≥кавили х≥м≥чн≥ речовини. ¬≥н намагавс¤ використати вже в≥дому ≥нформац≥ю про зниженн¤ вольового потенц≥алу людини, наприклад, через уживанн¤ алкоголю, наркотичних речовин та простих х≥м≥чних сполук.  р≥м того, в≥н вивчав матер≥али про зм≥ст м≥кроелемент≥в в орган≥зм≥, наприклад, в≥н звернув увагу на зв'¤зок м≥ж зм≥стом у кров≥ магн≥ю та процесами сну.

¬адим вивчав вплив масового г≥пнозу. „итав усе, що було в≥домо про експерименти  ашп≥ровського та „умака щодо впливу на велик≥ аудитор≥њ. ÷≥кавивс¤ роботами ¬ольфа ћесс≥нга. ¬≥н перелопатив багато ≥нформац≥њ про телепатичн≥ зд≥бност≥ окремих людей. Ѕ≥льш≥сть даних насправд≥ ви¤вилась мистецькою фальсиф≥кац≥Їю, тому в≥н наполегливо шукав документальних п≥дтверджень.

;

/*ј.  ашп≥ровський, ј.„умак за час≥в "перебудови" (1985-1991) в ———– проводили г≥пнотичн≥ впливи з метою л≥куванн¤ за допомогою телебаченн¤.*/

/*ћесс≥нг ¬ольф (1889-1975) Ч в≥домий демонстратор необмежених можливостей людини, в тому числ≥ ≥ телепат≥њ.*/

;

¬≥ктор паралельно з'¤совував можливост≥ б≥олокац≥њ. Ўукав забут≥ та втрачен≥ за час еволюц≥њ можливост≥ людського орган≥зму. ¬≥н узагальнював вс≥ матер≥али по Ђб≥олокаторськомуї прутику й екстраполював отриман≥ дан≥ на окрем≥ рослини.

ќлександр, знаючи, що пр¤мий вплив на об'Їкт посередництвом рад≥охвильового д≥апазону до цього часу не мав перспективи, звернув увагу на поб≥чн≥ ефекти. ¬≥н знайшов маленьку, але досить ц≥каву ≥нформац≥ю про те ¤к десь за кордоном дек≥лька чолов≥к звернулись до психолога та поскаржились на те, що вони пост≥йно Ђчуютьї нав'¤зливу рекламу. ¬и¤вилось, що дек≥лька дн≥в до того вони пломбували зуби в одного ≥ того ж стоматолога, а в матер≥ал≥ пломб, ¤к≥ використав дантист, знаходилась нап≥впров≥дникова речовина. “обто запломбован≥ зуби стали прост≥шими детекторними приймачами ≥ вони д≥йсно Ђчулиї рекламн≥ програми м≥сцевоњ рад≥останц≥њ. ÷е був вар≥ант опосередкованого впливу на об'Їкт. —ашко почав експериментувати з пол¤ризац≥Їю сигнал≥в ≥ дл¤ цього використав передавач невеличкоњ потужност≥.

;

;

/*-------------------------------------7------------------------------------*/

;

—аме ќлександров≥ випробуванн¤ зац≥кавили декого в найб≥льш таЇмничому розв≥дувальному в≥домств≥ —Ўј: геосинхронний супутник јгентства Ќац≥ональноњ Ѕезпеки (јЌЅ) заф≥ксував його передач≥.

 омплекс јЌЅ розм≥щений в невеличкому м≥стечку ‘орт-ƒжордж-ћ≥д (штат ћер≥ленд), що на п≥вшл¤ху м≥ж ¬ашингтоном та Ѕалт≥мором. ÷ей, ¤к його часто називають, ѕалац «агадок, у¤вл¤Ї собою найсучасн≥ший та найсекретн≥ший у св≥т≥ центр п≥дслуховуванн¤. ƒостатньо сказати, що в≥н оточений подв≥йною триметровою огорожею, понад ¤кою у дек≥лька р¤д≥в нат¤гнутий колючий др≥т. ћ≥ж цими огорожами знаходитьс¤ ще одна, ≥з п'¤ти тонких дрот¤них ниток, через ¤к≥ пропущений струм високоњ напруги. ƒо того, прост≥р м≥ж огорожами додатково, час в≥д часу, патрулюЇтьс¤ охоронниками ≥з собаками. Ќа даху прихован≥ телекамери дл¤ спогл¤данн¤ за ус≥м, що в≥дбуваЇтьс¤ внизу навкруги буд≥вл≥.  р≥м цих телекамер на даху встановлено р≥зного типу антени.

„ерез два тижн≥ п≥сл¤ початку незрозум≥лих передач до каб≥нету начальника ”правл≥нн¤ телекомун≥кац≥й та комп'ютерних служб ¬≥ль¤ма √одр≥ча зайшов черговий по ”правл≥нню —ем ƒжош.

Ч ” в≥дпов≥дност≥ з директивою про контроль д≥¤льност≥ нових короткохвильових рад≥останц≥й допов≥даю, що заф≥ксовано роботу нев≥домого рад≥опередавача, сер, Ч допов≥в в≥н. Ч ћ≥сце знаходженн¤ Ч ћар≥уполь, ”крањна. ÷е не схоже н≥ на що. «м≥нюЇтьс¤ частота, пол¤ризац≥¤, ≥нколи зм≥нюЇтьс¤ потужн≥сть, виходи в еф≥р спорадичн≥.

;

/*ƒиректива јЌЅ з 2000 року спр¤мовувала в≥дпов≥дну службу на ви¤вленн¤ будь-¤коњ новоњ рад≥останц≥њ по всьому св≥ту. Ќеобх≥дн≥сть такоњ директиви була зумовлена значним зменшенн¤м к≥лькост≥ аматорських рад≥останц≥њ через розвиток ≤нтернету.*/

;

Ч ”крањна, ћар≥уполь? Ч ≥з подивом запитав його √одр≥ч ≥ в≥дкинувс¤ на ст≥льц≥.

Ч “ак, сер. ÷е п≥вденний сх≥д ™вропи.

¬≥ль¤м √одр≥ч повернувс¤ до комп'ютера, дек≥лька раз≥в поклацав мишкою ≥ на мон≥тор≥ з'¤вилась карта ”крањни.

Ч ÷е досить велике м≥сто б≥л¤ јзовського мор¤. ѕозначен≥ невеличк≥ ракетн≥ установки поруч. ÷ив≥льний аеродром та практично знищений в≥йськовий аеродром. ƒва великих металург≥йних заводи, машинобуд≥вний завод.

Ч ќднак саме там працюЇ нев≥домий рад≥опередавач.

Ч ўо ви пропонуЇте?

Ч якщо ви дозволите, ми передамо своњ дан≥ до дешифрувальник≥в у групу Ђјї. ћожливо, що там, в ”крањн≥, хтось працюЇ над ефективною системою шифруванн¤...

Ч Ќе думаю, щоб там хтось працював над таким питанн¤м, Ч почав уголос розм≥рковувати √одр≥ч. Ч ƒл¤ таких досл≥джень потр≥бно велике ф≥нансуванн¤, а вони там живуть в≥д кредиту —в≥тового Ѕанку до кредиту ћ≥жнародного ¬алютного ‘онду ≥ чекають не дочекаютьс¤ наших грошових грант≥в, Ч в≥н посм≥хнувс¤ власн≥й гострот≥.

Ч ¬и добре знаЇте, що кредит≥в чекають ур¤довц≥. ј це крањна колишнього ———–, в ¤к≥й ≥ дос≥ залишаЇтьс¤ багатий ≥нтелектуальний потенц≥ал. —аме тому ≥гнорувати цей передавач ми не можемо, Ч в≥в своЇ —ем.

Ч ƒобре. ¬≥ддайте своњ матер≥али до дешифрувальник≥в. ’ай попрацюють. ћоже щось ≥ знайдуть.

Ч “ак, сер, Ч в≥дпов≥в черговий.

ƒешифрувальники свою справу знали добре: до њхн≥х послуг були найпотужн≥ш≥ комп'ютери у св≥т≥. јле п≥сл¤ тижн¤ роботи вони дали св≥й висновок: заф≥ксован≥ рад≥опередач≥ не Ї кодованими сигналами дл¤ передач≥ звичайноњ ≥нформац≥њ. ’оча п≥сл¤ розкладу дек≥лькох модульованих сигнал≥в ≥ були заф≥ксован≥ окрем≥ слова на украњнськ≥й мов≥ (довелось попрацювати ≥ мовознавц¤м), наприклад, Ђзакрити оч≥ї, однак на думку фах≥вц≥в це було щось на зразок випробуванн¤ нового не потужного способу передач≥ в середньохвильовому д≥апазон≥, ¤кий останн≥м часом значно поступавс¤ б≥льш економ≥чним та недорогим в експлуатац≥њ станц≥¤м FM-д≥апазону.

Ч ќсь, бачите, Ч сказав √одр≥ч —ему ƒжошу через тиждень. Ч ѕитанн¤ ви¤вилось досить простим: ¤к≥сь дилетанти намагаютьс¤ в≥дродити ефективн≥ передач≥ на середньохвильовому д≥апазон≥.

Ч ÷е зрозум≥ло, але нев≥домо на що це њм потр≥бно? Ч запитав його —ем.

Ч я поц≥кавивс¤ ≥ цим, Ч спок≥йно в≥дпов≥в √одр≥ч. Ч “иждень тому ¤ говорив, що там, в ”крањн≥, мають певн≥ ф≥нансов≥ проблеми. —пец≥ал≥сти з електрон≥ки стверджують, ¤кщо мати ефективний сигнал цього д≥апазону, то можна приймати його на звичайн≥с≥ньк≥й детекторний приймач, без використанн¤ батарейок. ћ≥н≥мальн≥ габарити приймача, його дешевизна дозвол¤ть повн≥стю покрити витрати на роботу ≥снуючоњ, староњ, не модерн≥зованоњ станц≥њ. ј там, схоже, ¤краз провод¤тьс¤ роботи по модерн≥зац≥њ. Ќове Ч це добре забуте старе.

Ч ясно, сер, Ч в≥дчеканив —ем. Ч ƒозволите йти?

Ч “ак, ¤ вас не затримую.

—ем вийшов ≥з каб≥нету начальника. ¬≥н, ¤к завжди, п≥шов через прох≥д до оперативних п≥дрозд≥л≥в, д≥йшов до середини коридору Ђ—ї, кивнув знайомому оф≥церов≥ охорони та п≥дн¤вс¤ л≥фтом на св≥й поверх.

ѕо¤сненн¤ √одр≥ча не задовольнили його. ¬≥н сам анал≥зував ц≥ прийн¤т≥ сигнали та в≥дчував њх зовс≥м ≥нший характер. Ќа перший погл¤д це був звичайний Ђб≥лий шумї, але його хвилювали слова, точн≥ше зм≥ст сл≥в: накази... ¬они не були словами рад≥опередач≥ у пр¤мому розум≥нн≥ слова, тобто њх не можна було почути ¤к звично, бо вони, п≥сл¤ демодулюванн¤ були упов≥льнен≥ утрич≥ ≥ не знаходились у звичному режим≥ прослуховуванн¤. —ем знав цей ефект: це було схоже, коли запис на магн≥тофонн≥й стр≥чц≥, записаний на б≥льш≥й швидкост≥, поставити на в≥дтворенн¤ на менш≥й швидкост≥.

¬≥н подумав, що повед≥нка хлопц≥в ≥з дешифрувального в≥дд≥лу схожа на спробу вив≥льнитись в≥д рутинноњ роботи. ¬они ви¤вили зм≥ст сигнал≥в, але вибрали найпрост≥ш≥ по¤сненн¤. —ем подумав: Ђј що власне мен≥ б≥льше за вс≥х потр≥бно? ƒирективу виконав, начальству про ц≥ сигнали допов≥в, ≥ нав≥ть напол≥г, щоб њх передали на подальше вивченн¤, ≥, коли буду опиратис¤ ходу под≥й дал≥, то це можуть неправильно зрозум≥ти. Ћадно. ѕоки що почекаю. ’ай усе буде ¤к буде.ї

;

;

/*-------------------------------------8------------------------------------*/

;

Ч ¬есь тиждень ми напружено працювали, Ч в≥дкрив чергову оперативну нараду ¬адим. Ч „ас п≥дбити перш≥ пром≥жн≥ п≥дсумки роботи по вивченню зм≥ни повед≥нки... б≥оробот≥в. ѕочну ≥з себе. я почав ≥з питань перепрограмуванн¤. ћаю на уваз≥ не т≥льки в≥дому роботу доктора ƒовженка по так названому кодуванню алкогол≥к≥в та курц≥в у наш≥й крањн≥. Ќагадаю також про в≥дом≥ вам експерименти з величезними телев≥з≥йними аудитор≥¤ми за час≥в перебудови. як би там не було, але певний ефект був. ’оча цей вплив, здаЇтьс¤, б≥льше в≥дноситьс¤ до про¤в≥в масового г≥пнозу, однак можна зробити попередн≥й висновок: вплив на об'Їкт ≥де через ауд≥о- та в≥зуальний канали сприйн¤тт¤.

¬≥н розв≥в руками, показуючи, що його коротка допов≥дь зак≥нчена.

Ч –обота з б≥опол¤ми поки що залишаЇтьс¤ на р≥вн≥ пошуку достов≥рних матер≥ал≥в, Ч розпочав ¬≥ктор. Ч ™ ≥нформац≥¤ про розв≥дку м≥сць дл¤ колод¤з≥в за допомогою гор≥хового прутика в ¤кост≥ п≥дсилювача б≥оенерг≥њ. “обто робота в цьому напр¤му не припин¤Їтьс¤, але, гадаю, перспективним може ви¤витись напр¤м впливу безпосередньо на мозок. Ќе виключено, що доведетьс¤ проводити досл≥дженн¤ на тваринах. —пертись на досл≥дженн¤ ѕирогова, —Їченова та ≥нших досл≥дник≥в.

;

/*ѕирогов ћикола (1810-1881) Ч видатний х≥рург, анатом ≥ педагог.

—Їченов ≤ван (1829-1905) Ч видатний природознавець, мислитель-матер≥ал≥ст, основоположник науково-природничого напр¤му в психолог≥њ.*/

;

¬≥н подививс¤ на ≥нших ≥ його погл¤д зупинивс¤ на ¬адим≥.

Ч ќсь ¬адик згадував про експеримент ≥з щуром пов'¤заний ≥з зоною задоволенн¤. ¬исновок: при певних умовах сенс житт¤ б≥оробота концентруЇтьс¤ виключно на отриманн≥ задоволенн¤. ” мене поки що все.

Ч “обто виходить так, що —ашкове припущенн¤ про Ђв≥дчутт¤ глибокого задоволенн¤ї починаЇ п≥дтверджуватись, Ч уз¤в слово јнатол≥й. Ч ƒопов≥м про Ђх≥м≥чний напр¤мокї пошук≥в. ”с≥м нам безпосередньо в≥домий вплив алкоголю на процеси мисленн¤...

’лопц≥ посм≥хнулись та перегл¤нулись м≥ж собою.  ожен пригадав в≥дому кожному з них под≥ю, ¤ка в≥дбулась у недалек≥ студентськ≥ роки, коли вони були на с≥льськогосподарськ≥й практиц≥ ≥ ¤кось ввечер≥ заскочили до м≥сцевого магазину, купили дек≥лька пл¤шок дешевого вина та п≥шли до посадки трохи в≥дпочити. ј там уже були њхн≥ однокурсники з гор≥лкою.

;

/*ѕосадка Ч л≥сов≥, садов≥ насадженн¤ вздовж шл¤х≥в, або захисна смуга з дерев, що под≥л¤Ї пол¤.*/

;

«устр≥лись, ¤к водитьс¤, побалакали та нам≥шали такого, що не могли згадати всього, що тод≥ було. Ќ≥, н≥чого поганого з ними не трапилось, але до к≥нц¤ вс≥х под≥й того вечора жоден ≥з них докладно розпов≥сти не м≥г...

Ч Ќаркотичн≥ речовини можуть повн≥стю зм≥нити сприйн¤тт¤ реальност≥ у об'Їкта, Ч продовжив јнатол≥й. Ч ƒе¤к≥ гази можуть змусити безпричинно веселитись. јле вплив х≥м≥чних речовин продовжуЇ д≥ю лише на де¤кий час. јле Ї дан≥ про, наприклад, алкалоњди р≥жку, д≥¤ ¤ких може залишатис¤ досить ст≥йкою, причому перемежаЇтьс¤ з моментами, так би мовити, Ђпросв≥тленн¤ї.

;

/* –≥жок Ч паразитичний гриб, м≥стить алкалоњди-галюц≥ногени.*/

;

”с≥м вам в≥дом≥ дан≥ впливу на людину... ≥ на б≥оробот≥в психотропних речовин. јле попередн≥й висновок поки що не дуже вт≥шний: х≥м≥чний напр¤мок може бути використаний поки що у рол≥ катал≥затора при перепрограмуванн≥. ѕ≥дкреслюю: це лише попередн≥й висновок.

Ч я бачу, —ашку здаЇтьс¤, що ¤ зарано здаюсь, Ч јнатол≥й побачив заперечуючий рух ќлександра. Ч јле, повторюю, це т≥льки попередн≥й висновок ≥ вивченн¤ матер≥ал≥в у цьому напр¤мку буде продовжуватись.

јнатол≥й зак≥нчив допов≥дати ≥ подививс¤ на —ашка, немовби, таким чином передаючи йому чергу.

Ч ћо¤ черга, Ч н≥би почувши його думку, сказав —ашко. Ч я зробив невеличкого передавача та спробував пол¤ризувати сигнали рад≥охвильового д≥апазону. «а в≥дсутн≥стю лабораторних мишей випробовував кота ¬аську: ви бачили ¤ його прин≥с ≥з дому саме заради цього. —к≥льки риби довелось скормити рудому злодюз≥, щоб сид≥в на м≥сц≥!

”с≥ подивились на ст≥лець б≥л¤ комп'ютера, на ¤кому мирно спав ¬аська. “им часом ќлександр продовжив:

Ч я направл¤в на нього слабке випром≥нюванн¤. —пробував впливати ≥ на себе: записав на пл≥вку команду Ђзаплющити оч≥ї на нормальн≥й, упов≥льнен≥й та прискорен≥й швидкост≥. ÷≥ досл≥ди ¤ зробив можна сказати автоматично, дл¤ перев≥рки. јдже велика к≥льк≥сть рад≥охвиль оточуЇ кожного з нас без практичного впливу. ¬же згадувалось про випадок ≥з нап≥впров≥дниковими пломбами. «розум≥ло, що цей шл¤х не може бути визначеним... ќсь “олик подумав, що ¤ хот≥в йому заперечити. јле насправд≥ поки що ¤ можу приЇднати до його висновк≥в ≥, так би мовити, м≥й напр¤мок: хвильовий д≥апазон може бути використаний ¤к допом≥жний. јле ≥ ¤ не здаюсь й продовжу вивченн¤ питанн¤, можливо ¤ щось ≥ пропустив.

Ч ƒумаю, поки що маЇ сенс рухатись у визначених напр¤мках, Ч сказав ¬адим. Ч Ѕудемо в≥дверт≥: попередн≥ висновки “олика та —ашка передбачались. “ому ¤ пропоную, п≥сл¤ кожного наступного тижн¤ робот, обм≥н¤тис¤ нашими напр¤мками. “обто п≥ти по колу. я в≥зьму Ђнеперспективнуї х≥м≥ю, пот≥м Ч хвил≥... “аким чином кожний з нас зможе подивитись на проблему з ус≥х кут≥в зору ≥ не буде вперто ч≥пл¤тись т≥льки за Ђсв≥йї напр¤мок...  р≥м того, п≥сл¤ такоњ зм≥ни, ми можемо подивитись на проблему п≥д ≥ншими кутами зору, можуть з'¤витись нов≥ пропозиц≥њ...

Ч “очно! Ч п≥дтримав ¬адима ќлександр. Ч ƒуже вдала пропозиц≥¤. Ќе будемо киснути кожен у своЇму напр¤мку!

Ч ƒобра ≥де¤, Ч погодивс¤ јнатол≥й. ¬≥н прот¤гнув руки через ст≥л ≥ потис долон≥ ¬адима.

Ч ѕ≥дтримую на вс≥ сто! Ч ¬≥ктор разом ≥з —ашком приЇднавс¤ до јнатол≥¤.

Ч якщо подивитись на нас зверху, то ми у¤вл¤Їмо собою ≥мпров≥зований мальт≥йський хрест, Ч посм≥хнувс¤ ¬адим.

Ч ’лопц≥, Ч схопивс¤ з≥ свого м≥сц¤ —ашко. Ч ј рел≥г≥¤? «даЇтьс¤, пропозиц≥¤ про вивченн¤ цього ¤вища висувалась. јле н≥хто з нас усерйоз не зац≥кавивс¤ цим напр¤мком. ƒо реч≥, рел≥г≥йний вплив дуже ст≥йкий. ƒосить згадати самоспаленн¤ старов≥р≥в у ћосков≥њ та Ђсамогубстваї рел≥г≥йних поселень у ѕ≥вденн≥й јмериц≥ у с≥мдес¤тих роках...

Ч ƒумаю, що нас повинна ц≥кавити не та рел≥г≥¤, ¤ка направлена викачуванн¤ грошей з простодушних, Ч в≥д≥звавс¤ ¬адим, Ч а рел≥г≥¤ у вигл¤д≥ ≥нтелектуальних надбань. Ќаприклад, досл≥дженн¤ тибетських монах≥в, вченн¤ йог≥в.

Ч —топ! Ч вигукнув ¬≥ктор. Ч ћи ¤кось пропустили питанн¤ чаклунства, б≥лоњ та чорноњ маг≥њ... ј шамани... ј заклинанн¤...

Ч «даЇтьс¤ ми знову почали штурмувати проблему, Ч сказав јнатол≥й.

Ч ¬адик маЇ рац≥ю: зараз маЇ сенс не штурмувати, а обм≥нюватись ≥нформац≥Їю, Ч в≥дреагував ќлександр. Ч  ожному з нас буде корисним додатковий поштовх, св≥жий погл¤д ≥з сторони.

Ч ѕропоную перед обм≥ном напр¤мками робити такий обм≥н ≥нформац≥Їю, Ч знову повернувс¤ до своЇњ пропозиц≥њ ¬адим. Ч ƒодатков≥ досл≥дженн¤ можуть привести до нових висновк≥в.

;

;

/*-------------------------------------9------------------------------------*/

;

„ерез тиждень хлопц≥ обм≥н¤лись напр¤мками роб≥т. јнатол≥й продовжив —ашков≥ досл≥дженн¤, —ашко перехопив у ¬адима Ђпсихолог≥чнуї естафету, ¬адим перейшов до роб≥т у галуз≥ б≥олог≥њ, а ¬≥ктор уз¤вс¤ до х≥м≥чних випробувань.

≤ вже наступна нарада показала правильн≥сть обраного курсу на обм≥н напр¤мками, на обм≥н ≥нформац≥Їю. Ќеспод≥вано дл¤ самих хлопц≥в ви¤вились резерви в Ђх≥м≥чномуї напр¤мку ≥ не т≥льки у в≥домих шл¤хах: через органи диханн¤, прийому та травленн¤ њж≥ та в≥дчутт¤ шк≥рою.

¬≥ктор зац≥кавивс¤ досл≥дженн¤ми про Ђ≥н'Їкц≥њ рефлексуї: за даними наукових досл≥джень п≥ддосл≥дн≥ щури вчились значно швидше, коли њм уводили спинномозкову вит¤жку, виготовлену з Ђвченихї щур≥в.

ѕсихолог≥чн≥ та б≥олог≥чн≥ пошуки йшли по шл¤ху безпосереднього впливу на мозок, а саме через б≥опол¤ та комплексу причин, ¤к≥ викликаЇ г≥пноз. ƒо цього шл¤ху в≥дносились ≥ випробуванн¤ з використанн¤м електричних хвиль.

—ашко не забував про свою любиму ф≥зику. ¬≥н зац≥кавивс¤ ≥нфразвуком ≥ попутно з'¤сував в одному науковому журнал≥, що хвил¤ роботи мозку складаЇ приблизно с≥м герц≥в; однак ≥нший журнал стверджував, що ≥нфразвук ≥з частотою саме с≥м герц≥в Ї смертельним.  р≥м того, з ≥нших джерел з'¤сувалось, що середн≥ та сильн≥ ≥нфразвуки можуть привести до розладнанн¤ орган≥в травленн¤ та мозку, ¤к≥ супроводжувались не т≥льки загальною слаб≥стю орган≥зму людини, а ≥нод≥ приводили до сл≥поти.

ƒодатково його увагу привернула ≥нформац≥¤ про ритми сну. ¬адим тим часом з'¤совував механ≥зм впливу на аудитор≥ю одного ¤понського мультику та ц≥кавивс¤ йогою.

јнатол≥й у Ђелектронномуї напр¤мку вивчав слабке магн≥тне поле мозку людини та можлив≥сть використанн¤ цього пол¤.

ѕровод¤чи своњ досл≥дженн¤, хлопц≥ не забували про г≥потезу ƒвох ¬сесв≥т≥в ≥ нав≥ть розвивали њњ. ¬они додали тезу, що м≥ж р≥зновидами психолог≥чноњ енерг≥њ також ≥снують взаЇмозв'¤зки ¤к ≥ у матер≥альн≥й Ч щось на зразок закону збереженн¤ псиенерг≥њ. «розум≥ло, що ћатер≥альний ¬сесв≥т вивчений б≥льше, тод≥, ¤к на долю ≤деального ¬сесв≥ту приходились б≥льшою частиною нев≥дом≥, точн≥ше, не по¤снен≥ науково под≥њ.

’лопц≥ ц≥кавились ус≥Їю доступною ≥нформац≥Їю: у книгах, наукових та науково-попул¤рних журналах, в ≤нтернет≥.  ожен ≥з них щодобово по дек≥лька годин працював або в б≥бл≥отец≥, або безпосередньо перед екраном мон≥тора.

„ерез дек≥лька тижн≥в ¬адим ¤краз повернувс¤ з б≥бл≥отеки. Ќа той час ус≥ його товариш≥ вже з≥брались у контор≥. ¬≥н зайшов в оф≥с ≥, ще йдучи до свого звичного м≥сц¤ за столом, почав говорити:

Ч ћене зац≥кавила ось ц¤ статт¤ про остр≥в ѕасхи, Ч сказав в≥н, с≥даючи за ст≥л, де вже сид≥ли його товариш≥. Ч ¬и добре знаЇте про загальнов≥дом≥ велетенськ≥ статуњ на цьому остров≥. Ћегенда говорить, що п≥сл¤ створенн¤ њх пересував вождь племен≥, ¤кий використовував псих≥чну силу Ч Ђманаї Ч шл¤хом концентрац≥њ псих≥чних сил усього племен≥. ƒо цього часу на це н≥хто не звертав певноњ уваги. ј мен≥ здаЇтьс¤, що це може бути саме тим напр¤мком, по ¤кому можна просунутись вперед...

Ч «ачекай, Ч перебив його ¬≥ктор. Ч якщо мен≥ пам'¤ть не зраджуЇ, то ти зараз займаЇшс¤ Ђб≥олог≥Їюї...

Ч «наю, Ч в≥дпов≥в ¬адим. Ч ≤ саме цей напр¤мок прив≥в мене до нових думок. я зараз узагальнюю свою тижневу роботу.

Ч ¬адик, ¤к завжди, випередив мене, Ч посм≥хнувс¤ јнатол≥й. Ч я, не маючи його ≥нформац≥њ про пересуненн¤ статуй, почав приходити до того ж висновку. јле, гадаю, що телек≥нез це поки що занадто...

Ч ќднак концентрац≥¤ псих≥чноњ енерг≥њ... Ч втрутивс¤ ќлександр. Ч ¬она може бути забезпечена через њњ нос≥њв. “обто через нас самих...

Ч ÷е мен≥ нагадуЇ використанн¤ впливу телев≥з≥йного масового г≥пнозу... Ч додав ¬≥ктор.

Ч “ак, то воно так, але тр≥шечки не так, Ч сказав ¬адик. Ч ¬ телев≥з≥йних експериментах психотерапевт≥в д≥йсно не було н≥¤кого телек≥незу. ќднак н≥хто, гадаю, не буде заперечувати ефект впливу на велик≥ аудитор≥њ. Ќе виключено, що щось ≥з цього досв≥ду ми можемо використати у програмуванн≥ б≥оробот≥в.

Ч Ўл¤х концентрац≥њ б≥оенерг≥њ... Ч задумавс¤ вголос —ашко. Ч Ќевже ти думаЇш, що в нас, чотирьох, вистачить ц≥Їњ енерг≥њ?

Ч Ќашоњ власноњ енерг≥њ д≥йсно буде малувато. ј що, коли ми використаЇмо псих≥чн≥ п≥дсилювач≥? Ч неспод≥вано запропонував ¬≥ктор.

Ч як≥? Ч у свою чергу запитав јнатол≥й.

Ч Ќу, наприклад, коли ¤ займавс¤ б≥олог≥чним напр¤мком, то мене зац≥кавила ≥нформац≥¤ про використанн¤ лози дл¤ пошук≥в м≥сць дл¤ буд≥вництва колод¤з≥в... Ч почав в≥дпов≥дь ¬≥ктор. Ч ѕрактично кожен може знайти так≥ м≥сц¤ за допомогою прутика...

Ч “ак ц¤ лоза Ч ≥ Ї п≥дсилювач? Ч висловив свою думку јнатол≥й.

Ч ј в тебе Ї сумн≥ви? Ч в≥дпов≥в запитанн¤м на запитанн¤ ¬≥ктор.

Ч √адаю, що ми маЇмо достатню к≥льк≥сть ≥нформац≥њ дл¤ початку проробленн¤ вар≥анту створенн¤ апарату впливу, Ч сказав ¬адим. Ч «а ¬ернадським йде накопиченн¤ ≥нформац≥њ у ноосфер≥...

;

/*¬ернадський ¬олодимир (1863-1945) видатний вчений. ќсновоположник геох≥м≥њ, б≥огеох≥м≥њ та рад≥огеолог≥њ, ф≥лософ. јвтор створенн¤ вченн¤ про б≥осферу та њњ перетворенн¤ в ноосферу Ч сферу розуму.*/

;

Ч ≤ тепер, здаЇтьс¤, ми дос¤гли критичноњ маси... Ч з'Їхидничав ќлександр, одночасно показавши свою об≥знан≥сть з темою.

Ч якщо хочеш, то так, Ч продовжив ¬адим. Ч ¬важаю, що ми дос¤гаЇмо стану дл¤, так би мовити, Ђвибухуї... ѕси¬сесв≥т також маЇ своњ закони, за ¤кими в≥н ≥снуЇ. ј ми, представники людства, одночасно Ї матер≥альними об'Їктами ≥ волод≥Їмо псих≥чною енерг≥Їю. “обто, ¤кщо ¤ псих≥чно прийн¤в р≥шенн¤ пересунути ось цю ручку на стол≥, Ч в≥н переклав на ≥нше м≥сце кулькову ручку, Ч то, в≥ддавши в≥дпов≥дним мускулам наказ, ¤ можу пересунути њњ матер≥ально.

Ч ÷е все ми добре розум≥Їмо, Ч сказав јнатол≥й. Ч ўо ти пропонуЇш конкретно?

Ч ¬≥дверто скажу: поки що конкретноњ схеми, або готового апарату запропонувати не можу...

Ч “од≥, хлопц≥, знову м≥н¤Їмось напр¤мками та працюЇмо дал≥, Ч п≥дсумував ќлександр.

;

;

/*-------------------------------------10----------------------------------*/

;

ƒосл≥дженн¤ јнатол≥¤ тепер торкались галуз≥ психолог≥њ ≥ в≥н, ¤к завжди, детально розгл¤дав вплив г≥пнозу на людину. Ќайб≥льше його зац≥кавило те, що д≥¤ г≥пнозу може бути досить ст≥йкою Ч майже на все житт¤.

¬≥ктор, ¤кому д≥сталась ф≥зика-електрон≥ка, неспод≥вано дл¤ ≥нших звернувс¤ до вивченн¤ грав≥тац≥йного пол¤, природа ¤кого ≥ дос≥ практично нев≥дома самим ф≥зикам. “ому в≥н потроху вивчав можлив≥сть зв'¤зку цього пол¤ з ѕси¬сесв≥том.

–обота ¬адима була обмежена х≥м≥чним, заздалег≥дь Ђнеперспективнимї напр¤мком. ќднак неспод≥вано дл¤ самого себе в≥н почав в≥дноситись з б≥льшою повагою до ц≥Їњ галуз≥ науки. Ќаприклад, в≥н зац≥кавивс¤ даними, що пептид сну в≥дпов≥дно впливаЇ на людину. ≤, навпаки, вм≥ст адренал≥ну допомагаЇ людин≥ сприймати б≥льшу к≥льк≥сть ≥нформац≥њ. ’оча, в≥н також змушений був визнати, що вплив за допомогою х≥м≥чних речовин м≥г ≥ти т≥льки в напр¤мку спри¤нн¤ психолог≥чним процесам Ч в силу своЇњ матер≥альноњ природи.

—ашко ≥ ран≥ше знав, що в –ад¤нському —оюз≥ проводились ¤к≥сь роботи у напр¤мку Ђторс≥йних та сп≥норних пол≥вї, але в≥н т≥льки зараз з'¤сував, ¤кий масштаб вони мали того часу. ¬и¤вилось, що так≥ роботи проводились ≥ в≥дпов≥дн≥ органи в≥дпускали на це досить велик≥ суми грошей.  р≥м того, в≥н звернув увагу на так зван≥ б≥оритми житт¤, ¤кими, у свою чергу, займались ще тибетськ≥ ченц≥ багато стол≥ть тому.

«а напруженою роботою п≥д≥йшов час останнього обм≥ну напр¤мами. «агальний обс¤г ≥нформац≥њ п≥д час обм≥н≥в взаЇмозбагачувавс¤, п≥ддававс¤ огл¤ду з ус≥х кут≥в зору. ’≥м≥чний напр¤мок п≥д нагл¤дом —ашка одержав розвиток на р≥вн≥ зв'¤зку збудженн¤ нервовоњ кл≥тини у зв'¤зку з ум≥стом кальц≥ю у кров≥.

¬адима дуже зац≥кавив ефект  ≥рл≥ан: в≥дображенн¤ електроб≥олюм≥несцентного св≥ченн¤, виникаючого навкруги притиснутого до фотопл≥вки живого об'Їкта.

јнатол≥й вивчав дан≥ про ритми головного мозку та њхн≥й можливий зв'¤зок ≥з магн≥тним полем «емл≥.

¬≥ктор обробл¤в ≥нформац≥ю про так званий Ђдетектор помилокї Ч зони у мозку, ≥з ¤кою зв'¤зана ор≥Їнтац≥¤ та управл≥нн¤: тобто така зона актив≥зувалась у випадку в≥дчутт¤ людиною, що щось робитьс¤ не так.

≤нтенсивний зб≥р ≥нформац≥њ п≥д≥йшов до свого завершенн¤. Ќаступив час наради, ¤ка повинна буде дати остаточну в≥дпов≥дь, чи варто займатис¤ проблемою впливу, чи залишити цю роботу чи продовжувати њњ.

Ч Ќе знаю, ¤к ви, хлопц≥, а ¤ просто перенасичений ≥нформац≥Їю, Ч почав јнатол≥й. Ч јле, незважаючи на це, ¤ поки що остаточно не вир≥шив ≥з ¤кого краю нам, власне, починати...

Ч ѕравильно, Ч п≥дтримав його ¬адим. Ч Ќам тепер треба зосередитись на ¤комусь одному напр¤мку.

Ч  орегую, Ч в≥д≥звавс¤ —ашко. Ч ¬≥н може бути об'Їднаним з ус≥х розгл¤нутих нами напр¤мк≥в.

Ч ўо ми можемо поки що виключити? Ч запитав ¬адим.

Ч √адаю, що н≥хто не заперечить проти виключенн¤ з вир≥шального списку напр¤мку х≥м≥њ, Ч сказав јнатол≥й.

Ќ≥хто ≥ не заперечив: ¬адим кивнув на знак згоди, —ашко вит¤гнув праву руку та показав великим пальцем у напр¤мку поверхн≥ стола, а ¬≥ктор потис плечами, подививс¤ на —ашка ≥ сказав:

Ч Ќа черз≥ електрон≥ка...

Ч «аперечую, Ч в≥дреагував ќлександр. Ч ÷ей напр¤мок закривати рано. ƒо реч≥, лише нещодавно ¤ д≥знавс¤, що звукова ≥нформац≥¤ та накладенн¤ в≥дпов≥дних гармон≥к у поЇднанн≥ ≥з зоровою ≥нформац≥Їю в дек≥лька раз≥в посилюЇ ефект впливу на мозок. “реба неодм≥нно вивчити такий вплив.

Ч ѕристраст≥ —ашка в≥дом≥. јле потр≥бен д≥йовий та узгоджений напр¤мок. “ак, —ашко? Ч сказав јнатол≥й.

Ч ћожна узгоджувати досхочу, але, гадаю, що шл¤х до розв'¤занн¤ проблеми лежить ≥ у площин≥ електрон≥ки також... Ч трохи образивс¤ ќлександр. Ч ѕропоную питанн¤ поки що в≥дкласти та розгл¤нути ≥нш≥...

Ч ѕропоную зараз висловитись про б≥олог≥ю, а психолог≥ю залишити на пот≥м, Ч перебив його ¬адим.

Ч ¬важаю б≥олог≥чний напр¤мок достатньо перспективним, Ч почав ¬≥ктор. Ч ≈фект б≥олокац≥њ достатньо перев≥рений, в≥домо, що були спроби нав≥ть вести пошуки злочинц≥в за допомогою цього методу...

Ч “и маЇш на уваз≥ пошуки злод≥њв одним французом-лозох≥дцем ще у в≥с≥мнадц¤тому стор≥чч≥? Ч утрутивс¤ —ашко, ¤кому ¬≥ктор кивнув на знак згоди. Ч “ак ц≥й ≥нформац≥њ не дуже дов≥р¤ли нав≥ть сучасники.

Ч јле б≥опол¤... ѕровидиц¤ ¬анга... ƒосить в≥домий фактичний матер≥ал, Ч в≥в своЇ ¬≥ктор.

Ч “и, ¬≥тю, правильно сказав: матер≥ал. ∆урнал≥сти залюбки Ђнамалюютьї тоб≥ такого матер≥алу ст≥льки, ск≥льки ти здатен заплатити за газети з њхн≥ми статейками, Ч не вгамовувавс¤ ќлександр.

Ч  р≥м того, важко отак одразу в≥дкинути питанн¤ ноосфери... Ч п≥дтримав ¬≥ктора ¬адим.

Ч ≤ легко в≥дкинути ефект  ≥рл≥ан та магн≥тне поле мозку... Ч продовжував ќлександр.

Ч ≈фект  ≥рл≥ан може торкаЇтьс¤ реЇстрац≥њ ≥ де¤к≥й ф≥зичноњ субстанц≥њ, ¤ка притаманна жив≥й природ≥, Ч парував ¬≥ктор. Ч ј магн≥тне поле мозку досить слабке... ј вт≥м, поки що пропоную, розгл¤нути психолог≥чний напр¤мок.

Ч ўось багато ми в≥дкладаЇмо... јле згоден, Ч погодивс¤ —ашко. Ч “ут можна пошукати б≥льших можливостей.

Ч √≥пноз, йога. ÷е досить важлив≥, ≥, головне, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших Ч уже випробуван≥ методи впливу, Ч сказав јнатол≥й. Ч ’оч ¤ ≥ говорив про свою невизначен≥сть щодо напр¤мк≥в, але психолог≥ю вважаю найперспективн≥шою.

Ч ”се це добре, Ч ¬адим подививс¤ на јнатол≥¤. Ч јле мен≥ здаЇтьс¤, що ми допустили невеличку помилку. ћи вз¤лись розгл¤дати ефект впливу на б≥оробота ≥ дещо забули. ¬важаю, нам треба з'¤сувати, що представл¤Ї собою сам об'Їкт майбутнього впливу: потр≥бна його детальна характеристика. “обто необх≥дно з'¤сувати, що представл¤Ї собою сам, так би мовити, андроњд. “од≥ ми можемо б≥льш упевнено говорити про вплив.

Ч «нову ¬адик ориг≥нальничаЇ, Ч в≥дреагував —ашко. Ч јле в≥н правий: за набором ≥нформац≥њ ми остаточно не визначили об'Їкт. ’то що думаЇ?

Ч ѕо-перше, Ї зовс≥м р≥зн≥ б≥ороботи, Ч почав јнатол≥й. Ч я не маю на уваз≥ представник≥в людства: чолов≥к≥в та ж≥нок...

Ч ƒозвольте перебити, Ч раптом утрутивс¤ ¬≥ктор. Ч ™ невеличке уточненн¤: нам потр≥бна характеристика узагальненого б≥олог≥чного робота. ѕропоную об≥йтис¤ без загальних фраз ≥ негайно штурмонути питанн¤.

Ч «года, Чсказав ¬адим та вв≥мкнув магн≥тофона.

;

;

/*-------------------------------------11----------------------------------*/

;

ћозкова атака розпочалась.

јнатол≥й. Ѕ≥ороботи на в≥дм≥ну в≥д людей запрограмован≥ на визнанн¤ ≥ншими власноњ виключност≥.

¬≥ктор. –оботи визнають т≥льки свою власну особист≥сть. Ѕ≥льш≥сть ≥з них не може не показувати свою зверхн≥сть над ≥ншими. “обто, ¤кщо с≥в на щаблинку вище...

¬адим. «апрограмован≥сть на чинопочитанн¤, тобто щаблинки, це р≥ч штучна... √оловне дл¤ б≥льшост≥ з них Ч ≥нертних Ч отримати щось на хал¤ву, з метою в≥дчути задоволенн¤; а дл¤ злих, ще й в≥д причиненоњ пакост≥ Ч Ђу сус≥да коза здохла...ї.

јнатол≥й. ѕро¤ви зверхност≥: робот н≥коли не уступить дорогу п≥шоходов≥, коли њде на власному авто...

¬≥ктор. як н≥кчема в≥н отримуЇ вт≥ху, коли оббризкаЇ багнюкою того ж п≥шохода... ѕри умов≥, зрозум≥ло, що не бачить поблизу авто≥нспектора.

ќлександр. ќббр≥хуЇ ближнього, з метою скористатис¤ його б≥дою у власних ≥нтересах...

¬адим. “а об≥йти його...

¬≥ктор. Ѕ≥оробот користуЇтьс¤ нуждою свого ближнього, щоб об≥красти його ≥ пот≥м лицем≥рно запропонувати свою Ђдопомогуї...

јнатол≥й.  оротше, робить все щоб отримати в≥дчутт¤ глибокого задоволенн¤ за будь-¤ку ц≥ну...

ќлександр. ” багатьох таких це називаЇтьс¤ вм≥нн¤м Ђжитиї, тобто займатись узаконеним злод≥йством... Ѕез в≥дпов≥дальност≥...

¬адим. ¬ибачте за в≥дступ... јле надивились ми на це за ц≥ останн≥ роки, коли зухвала влада зрослас¤ з≥ злочинним св≥том та привласнила, а де ≥ просто вкрала, засоби виробництва...

¬≥ктор. –азом ≥з людьми...

јнатол≥й. Ћюдьми, чи б≥ороботами?

ќлександр. ÷≥каве запитанн¤...

¬адим. √адаю, що зараз нам важко провести ч≥тку л≥н≥ю м≥ж б≥ороботами та людьми, але певен, що головною рисою, за допомогою ¤коњ можна в≥др≥знити б≥оробота в≥д нормальноњ людини Ї доброта.

јнатол≥й. ј чому це не може бути доброго б≥оробота?

¬адим. Ѕо добрий, даруй за тавтолог≥ю, це вже не злий. ƒоброт≥ власний альтруњзм. ¬≥дсутн¤ головна риса б≥оробота Ч установка на отриманн¤ власного задоволенн¤ будь-¤кою ц≥ною.

ќлександр. ћати, наприклад, може бути доброю до своЇњ дитини й одночасно злою до ≥нших д≥тей...

¬≥ктор. ¬ажко говорити про так≥ реч≥. √адаю, що зло у розум≥нн≥ робота Ч це робити добро т≥льки дл¤ себе та своњх...

ќлександр. ј добро Ч це робити зло т≥льки дл¤ себе та своњх?

¬≥ктор. Ќ≥. ƒобро Ч це робити вчинки, насл≥дки ¤ких будуть добрими дл¤ вс≥х.

ќлександр. я поки що не знаю такого сусп≥льства, ¤ке спромоглось би на таке.

¬адим. «даЇтьс¤, це ¤ винен у в≥дход≥ в≥д теми обговоренн¤. ѕропоную повернутис¤ до нењ: ¤к≥ ще риси притаманн≥ роботам?

јнатол≥й. ѕостривайте. ј любов?

ќлександр. ’≥ба доброта та любов не пов'¤зан≥ м≥ж собою?

јнатол≥й. ј ти прочитай хоч один так званий любовний роман. ¬ сучасному сусп≥льств≥-мурашнику розгл¤даЇтьс¤ т≥льки одна теза Ч добро дл¤ себе. ≤ в≥дпов≥дно програмуютьс¤ читач≥-роботи.

¬адим. ћурашник. ћножина... ƒо реч≥, Ї дуже ц≥кава ≥нформац≥¤, що наприклад, один терм≥т, скаж≥мо, може ≥снувати сам по соб≥, дек≥лька теж, а ось коли сукупн≥сть переходить певну межу вони починають будувати терм≥тник.

¬≥ктор. “и хочеш сказати, що тод≥, у такому сусп≥льств≥, вмикаЇтьс¤ певна ≥нформац≥¤...

¬адим. я виходжу з припущенн¤, що вона виникаЇ у певний момент концентрац≥њ ≥ндив≥д≥в... ќдна комаха не будуЇ, будують с≥м'њ. ѕовед≥нка мурах та бдж≥л... сусп≥льн≥ тварини...

јнатол≥й. якщо ¤ правильно тебе зрозум≥в, то на множину треба впливати множиною. “обто ми повинн≥ об'Їднати свою псиенерг≥ю...

ќлександр. “очн≥ше, знайти можлив≥сть об'Їднати... як?

¬адим. ™ ≥де¤...

;

;

/*-------------------------------------12----------------------------------*/

;

¬ к≥мнат≥ запанувала тиша. Ѕуло т≥льки чути, ¤к крутитьс¤ касета магн≥тофона.

ѕершим не витримав, ¤к завжди, —ашко.

Ч ћи тут сидимо, чогось чекаЇмо...

Ч ≤де¤ Ї, але ще дуже сира, однак потр≥бно прийти до сп≥льного р≥шенн¤, Ч не дуже впевнено сказав ¬адим. Ч ўодо об'Їднанн¤ псиенерг≥њ... Ћише вчора ¤ надибав на дуже ц≥каву ≥нформац≥ю. ” нас ≥ ран≥ше були пропозиц≥њ щодо вивченн¤ таких ¤вищ ¤к рел≥г≥¤... ћ≥фолог≥¤. я поц≥кавивс¤ енциклопед≥Їю Ђћ≥фи народ≥в св≥туї.

¬≥н устав п≥д≥йшов до книжноњ шафи вз¤в зв≥дти два томи, через дек≥лька секунд поклав њх на ст≥л перед хлопц¤ми ≥ розвернув обидва на м≥сц¤х закладинок там, де були малюнки.

Ч ƒив≥тьс¤ сюди, це древо св≥тове з листа з ацтекського рукопису, а це ≥нд≥йська мандала, а це тибетська маг≥чна д≥аграма. Ќ≥чого не пом≥чаЇте?

;

/*ћандала (давн.-≥нд. Ђmandalaї, Ђколої, Ђдискї, Ђкруговийї ≥ т.≥.) один з основних сакральних символ≥в у будд≥йськ≥й м≥фолог≥њ; ритуальний предмет, вт≥люючий символ; вид ритуального п≥дношенн¤.  р≥м указаних, слово мандала маЇ ще так≥ значенн¤: Ђсукупн≥стьї, Ђтовариствої, Ђзбориї).*/

;

’лопц≥ нахилились над книгами.

Ч ¬ ацтекському малюнку в≥дсутнЇ велике коло... Ч зауважив јнатол≥й. Ч ќднак в ц≥лому ¤вно в≥дчуваЇтьс¤, що обидва малюнка в≥дображають Їдину ≥дею...

Ч ¬≥с≥м людських зображень на зразках ≥з сх≥дноњ п≥вкул≥ та в≥с≥м людиносхожих зображень на зразку ≥з зах≥дноњ п≥вкул≥, Ч замисливс¤ вголос ¬≥ктор.

Ч ѕридивись до п≥дпис≥в п≥д малюнками: це дуже давн≥ зображенн¤. ўе й з р≥зних м≥сць св≥ту, Ч погодивс¤ ќлександр.

Ч ј не може це бути схемою поЇднанн¤ псиенерг≥њ? Ч зац≥кавлено запитав јнатол≥й.

Ч ќсь! —аме таке запитанн¤ виникло ≥ в мене, тому ¤ вир≥шив, що доц≥льн≥ше було б ус≥м нам разом попрацювати над цими малюнками, Ч сказав ¬адим.

Ч јле ж маЇмо в≥с≥м людських зображень, Ч показав розкладен≥ на стол≥ книги ¬≥ктор. Ч ј нас четверо.

Ч ћи багато говорили про поЇднанн¤ в особах людей матер≥ального та нематер≥ального... Ќас ≥ зараз тут Ї восьмеро, Ч в≥дпов≥в ¬адим. Ч ћат¬сесв≥т та ѕси¬сесв≥т поЇднан≥, вони впливають один на одного. ” кожний пром≥жок часу вони вр≥вноважуютьс¤... ƒо реч≥, Ч в≥н в≥дкрив книгу на ще одн≥й закладинц≥, Ч ось Ї ще одне зображенн¤ тибетського маг≥чного кола. “ут взагал≥ усього два людських зображенн¤

Ч ’лопц≥, а ст≥л у нас ¤краз квадратний... Ч загадково прошепот≥в —ашко.

Ч √адаю, що буде краще, коли кожен пильн≥ше продивитьс¤ малюнки та продумаЇ можливий сп≥льний механ≥зм використанн¤, Ч сказав ¬≥ктор. Ч ј ввечер≥ все узгодимо...

Ќ≥хто не в≥дпов≥в. ¬адим дививс¤ на ст≥л, а хлопц≥ читали статт≥ енциклопед≥њ. ќднак јнатол≥й в≥д≥рвавс¤ в≥д читанн¤.

Ч “реба ¤кнайуважн≥ше продивитис¤ всю ≥нформац≥ю, ¤ка торкаЇтьс¤ цього феномену... Ч сказав в≥н з зосередженим обличч¤м.

Ќаступного ранку припинена нарада продовжилась.

Ч ’лопц≥, у мене все б≥льше в≥дчутт¤ того, що ми вийшли на в≥рний шл¤х, Ч почав ќлександр. Ч «а цей час ¤ знайшов дек≥лька ≥нформац≥й, ¤к≥, здаЇтьс¤, одночасно п≥дтверджують ≥ суперечать г≥потез≥ ¬адима.

¬адим притис праву долоню до грудей та вв≥чливо ≥з серйозним вигл¤дом, наче почесний доктор наук, поклонивс¤ друз¤м.

Ч Ќе загально, але в≥дом≥ факти так званих езотеричних знань, Ч продовжив ќлександр. Ч “обто так≥ факти, ¤к≥ вказують на ≥снуванн¤, ще з час≥в глибокоњ старовини, системи прихованих знань, ¤к≥ торкаютьс¤ закон≥в ѕрироди. Ќу, наприклад, ≥снуванн¤ колони „андрагупти ƒругого або так званого ƒел≥йського Ћахту.

Ч «вучить так, немовби ти т≥льки й займавс¤ цим „андра... гуптою, Ч сказав ¬≥ктор. Ч “и маЇш на уваз≥ всесв≥тньо в≥дому ≥нд≥йську колону з практично чистого зал≥за?

Ч “ак, Ч в≥дпов≥в —ашко. Ч ”же п'¤тнадц¤ть в≥к≥в стоњть...

Ч «даЇтьс¤, що це ¤кось не дуже в≥дноситьс¤ до нашоњ теми, Ч виразив сумн≥в јнатол≥й.

Ч ѕогоджуюсь з “оликом, Ч кивнув головою ќлександр. Ч јле це був т≥льки приклад ≥снуванн¤ езотеричних знань... ÷≥кав≥ше ≥нше: ¤ знайшов згадку про загадкову крањну Ўамбала...

Ч Ўамбхала! Ч майже вигукнув ¬адим. Ч ¬елик≥ ћахатми! ќсь це д≥йсно може ви¤витись приближенн¤м до розв'¤занн¤ нашоњ проблеми.

;

/*Ўамбхала (санскрит. Sambhala) Ч загадкова крањна оточена в≥сьмома сн≥жними горами, ¤к≥ нагадують пелюстки лотоса. Ћегенди стверджують, що там живуть велик≥ мудрец≥, знанн¤ ¤ких про св≥т, про минуле та майбутнЇ неос¤жн≥. ¬они живуть товариством, де нема приватноњ власност≥, р≥вн≥ та в≥льн≥.*/

;

Ч ќт чорт, ¤к завжди, випередив, Ч з≥тхнув јнатол≥й. Ч я також зайшов в≥домост≥ про цю крањну... јле вир≥шив трохи детальн≥ше перев≥рити ≥нформац≥ю...

Ч ј хто з вас чув про „интаман≥? Ч запитав ќлександр.

;

/*„интаман≥ Ч таЇмничий кам≥нь. Ќайб≥льша його частина збер≥гаЇтьс¤ у Ѕашт≥ Ўамбхали, але маленьк≥ його шматочки можуть бути доставлен≥ у будь-¤кий важливий пункт земноњ кул≥. ÷≥ шматочки мають зв'¤зок з каменем у Ѕашт≥ ≥ можуть передавати та отримувати ≥нформац≥ю.*/

;

Ч «агадковий кам≥нь ≥з Ђ≥ншогої св≥ту... Ч показав свою усв≥домлен≥сть ¬≥ктор.

Ч ѕов≥домл¤ють, що ви¤вл¤Ї сильний псих≥чний вплив, Ч додав јнатол≥й.

Ч «м≥ною своњх ¤костей в≥н нав≥ть може передбачити майбутн≥ под≥њ, Ч завершив ¬адим. Ч ѕевною м≥рою висв≥тленн¤ под≥й далекого минулого проходило через дек≥лька покол≥нь, багато чого ≥ приписано, але...

Ч ѕравильно, Ч п≥дтримав його јнатол≥й. Ч √адаю, що ц≥ малюнки можуть в≥дображати факт ≥снуванн¤ в минулому таких людей, ¤к≥ могли безпосередньо впливати на ≥нших людей, ≥ вже пот≥м, п≥сл¤ них, њхн≥ д≥¤нн¤ перекрутили та почали використовувати в ≥нтересах рел≥г≥й.

Ч “очно, Ч приЇднавс¤ ¬≥ктор. Ч якщо нам удастьс¤ в≥докремити саме ту реальн≥сть в≥д п≥зн≥ших вигадок, легенд та ¤вних казок...

Ч јле це ≥ Ї головне питанн¤ ¤к, Ч розв≥в руками ќлександр. Ч ѕоки що ми ходимо навкруги та навколо...

Ч ’лопц≥, ¤ пропоную повернутись до мандали, Ч сказав ¬адим ≥ в≥дкрив зображенн¤ мандали в книз≥. Ч «ображенн¤ донесене до нас через багато в≥к≥в Ї своЇр≥дним ключем, посланн¤м в≥д...

Ч “очно, Ч знову схопивс¤ ¬≥ктор. Ч “реба об'Їднати нашу псих≥чну енерг≥ю!

Ч ≤з малюнк≥в виходить, що сили чотирьох буде ц≥лком достатньо, Ч сказав, пильно придивл¤ючись до книги, јнатол≥й.

Ч я б хот≥в повернутись до в≥домих факт≥в, Ч в≥в своЇ ¬адим. Ч ѕосланн¤ ¬еликих ћахатм написане у 1926 роц≥ зак≥нчувалось так: Ђѕрив≥т вам, шукаючим загального щаст¤ї...

;

/*ћахатми Ч мудрец≥ Ўамбхали, волод≥ють псих≥чною та ≥ншими нев≥домими потужними енерг≥¤ми. ÷≥ енерг≥њ робл¤ть саму Ўамбхалу недоступною на невидимою.*/

;

Ч “о нам що, њхати до ≤нд≥њ, до “ибету? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч Ќе знаю. ћоже й доведетьс¤... якщо не знайдемо розв'¤занн¤ нашоњ проблеми тут ... Ч в≥дпов≥в йому ¬адим.

Ч ј де брати грош≥? «а час прац≥ над г≥потезою ми не отримали жодного замовленн¤, Ч в≥дгукнувс¤ ќлександр.

“им часом јнатол≥й почав листати перший том енциклопед≥њ ≥ зупинивс¤ на малюнку маг≥чного тибетського кола.

Ч ’лопц≥, Ч вигукнув в≥н. Ч ј подивитьс¤ сюди: на це тибетське маг≥чне коло! ўо воно вам нагадуЇ?

Ч «розум≥ло, тибетську мандалу, Ч вроздр≥б в≥дгукнулись хлопц≥.

Ч ”с≥ бачили цей малюнок, Ч уточнив ќлександр.

Ч ј що ще вс≥ побачили? Ч запитав јнатол≥й.

Ч ЌемаЇ восьми маленьких ф≥гурок, зам≥сть ¤ких Ч дв≥ великих, Ч в≥дпов≥в ќлександр.

Ч ≤ Ї надписи, ¤к≥ ми прочитати поки що не можемо, Ч озвавс¤ ¬≥ктор.

”с≥ дивились на јнатол≥¤. ¬≥н ще трохи витримав паузу, а пот≥м сказав:

Ч ј вам не здаЇтьс¤, що дв≥ велик≥ ф≥гури на маг≥чному круз≥ в≥дображають два ¬сесв≥ти... ј в≥с≥м зображень на мандал≥ в≥дображають насправд≥ чотирьох ф≥зичних ос≥б та њхн≥х чотирьох так би мовити душ...

Ч “обто, д≥йсно, мандала може ви¤витис¤ закодованим посланн¤м-ключем... Ч прошепот≥в јнатол≥й.

Ч “реба пильн≥ше придивитись... Ч схиливс¤ над малюнком ¬адим.

¬≥н уз¤в зб≥льшувальне скло та почав пильно роздивл¤тись малюнок.

Ч „отири зовн≥шн≥х кола, Ч почав в≥н розм≥рковувати вголос. Ч «овн≥шнЇ маЇ зображенн¤ людей Ч щось на зразок картинок ≥з побуту... «даЇтьс¤, присутн¤ тема вогню... Ќа третьому кол≥ щось схоже на надпис...

Ч Ўкода, що не можемо зараз прочитати, Ч пожалкував ¬≥ктор.

Ч ”середин≥ чотири башти, в≥с≥м уже в≥домих зображень... ўось схоже на рослини у д≥жках...

Ч ƒе? ѕокажи! Ч схиливс¤ до нього ќлександр.

Ч ќсь тут, б≥л¤ башт, Ч передав йому зб≥льшувальне скло ¬адим.

Ч ”гу, Ч мугикнув —ашко ≥ почав коментувати:

Ч ј м≥ж рослинами та маленькими зображенн¤ми сид¤чих людей ще по дв≥ ¤к≥сь постат≥... як≥йсь хитрий квадрат та в центр≥ ще одне коло... ј всередин≥ не можу роз≥брати... „и то ¤кась шестилапа комаха, чи ще щось...

Ч «наЇте що хлопц≥? Ч обличч¤ ¬адима про¤снилось. Ч я знаю, що це досить незвична пропозиц≥¤. јле... јле можна просто спробувати. я пропоную пр¤мо зараз уз¤тись за руки... “ут, над столом. ”с≥м разом поЇднати, торкнутис¤ ногами та головами... “а спробувати вплинути на щось... «годен, що ц¤ пропозиц≥¤ звучить незвично, нав≥ть см≥шно, але ми н≥чим не ризикуЇмо...

Ч Ќа що саме вплинути? Ч зажадав уточненн¤ ќлександр.

Ч Ќу так одразу не можу сказати, Ч подививс¤ навколо ¬адим ≥ пом≥тив кота ¬аську, геро¤ перших ќлександрових досл≥джень.  ≥т спав, розкинувши лапи, б≥л¤ батарењ опаленн¤ п≥д в≥кном.

Ч як говоритьс¤, рекомендую потренуватис¤ на к≥шках, Ч сказав ¬адим. Ч ќдин рад¤нський к≥ногерой робив схожу справу дуже вправно.

Ч ј що, ми н≥чого не втратимо, коли спробуЇмо, Ч погодивс¤ јнатол≥й. Ч Ќав≥ть ц≥каво... ’оч ≥з сторони це буде вигл¤дати дещо дикувато...

Ч ѕропоную убрати з≥ стола зайв≥ предмети, Ч по-д≥ловому п≥д≥йшов до справи ¬≥ктор.

Ч як би там не було, але пропозиц≥¤ маЇ сенс, Ч погодивс¤ ќлександр. Ч ћожна спробувати. –аптом щось ≥ вийде...

’лопц≥ ус≥ разом з≥брали з≥ стола папери, магн≥тофон, ручки, ол≥вц≥ та в≥днесли все це на сус≥дн≥й ст≥л.

Ч ћен≥ здаЇтьс¤, що на стол≥ щось-таки повинно бути... Ч засумн≥вавс¤ ¬адим.

Ч —пробуЇмо чистий вар≥ант, Ч заохотив його —ашко.

Ч ’лопц≥, Ч утрутивс¤ јнатол≥й. Ч ƒумаю, що Ї сенс у тому, щоб нам заздалег≥дь домовитись про те ¤ку думку ми будемо передавати ¬асьц≥.

Ч ƒобре, Ч погодивс¤ ¬≥ктор. Ч ’ай прокинетьс¤, встане та п≥д≥йде до столу б≥л¤ ст≥ни...

Ч ј пот≥м хай плигне на ст≥л, Ч додав ¬адим. Ч Ќу що, будемо починати?

’лопц≥ с≥ли на своњ м≥сц¤, ¤кось н≥¤ково, з посм≥шками дорослих людей, ¤к≥ змушен≥ робити дит¤ч≥ реч≥, вз¤лис¤ за руки, торкнулись один одними кол≥нами, та притисли лоб до лоба.

Ч —топ, хлопц≥, Ч перервав приготуванн¤ јнатол≥й. Ч Ќам необх≥дно бути вкрай серйозними, треба зосередитись на передач≥.  р≥м того, на вс¤к випадок, ¤кщо ми сам≥ впадемо в транс, треба вигадати щось таке, що нас розбудить... я заведу будильника.

Ч ћабуть, так≥ м≥ри перестороги будуть трохи зайвими, Ч сказав ¬≥ктор. Ч јле д≥йсно треба провести цю спробу серйозно, з чистими думками...  р≥м того, пропоную виконати перше випробуванн¤ ≥з закритими очима.

;

;

/*-------------------------------------13----------------------------------*/

;

’лопц≥ кивнули на знак згоди та зосередились на незвичайному випробуванн≥.

ѕри невеличк≥й дол≥ у¤ви, ¤кщо б у них була змога подивитис¤ на себе згори, то вони могли б побачити своЇр≥дне дерево житт¤ ацтек≥в, утворене њхн≥ми головами, плечами та руками...

Ђ¬орухни хвостом.ї

 ≥т спав, але к≥нчик хвоста кота зробив маленький рух та повернувс¤ на м≥сце.

Ђ¬орухни л≥вим вухом.ї

 от¤че л≥ве вухо ¤вно струсонулось.

Ђƒобре. “епер прокиньс¤.ї

¬аська в≥дкрив оч≥, п≥дн¤в голову та здивовано подививс¤ на хлопц≥в, ¤к≥ сид≥ли за столом ≥з закритими очима.

Ђќб≥йди навколо столу три рази.ї

 ≥т пок≥рно п≥дн¤вс¤ ≥, нав≥ть не пот¤гаючись, ¤к це зазвичай робить вс¤ кот¤ча брат≥¤ п≥сл¤ доброго сну, неквапливо почав обходити ст≥л.

ЂЎвидше.ї

¬аська два рази швидко проб≥г навкруги столу та зупинивс¤, гл¤д¤чи на хлопц≥в.

Ђ≤ди спати.ї

¬≥н п≥шов на своЇ м≥сце та л≥к у т≥й же сам≥й поз≥.

Ђ—пи.ї

 ≥т звернувс¤ калачиком та знову заснув.

Ђѕерше випробуванн¤ зак≥нчено.ї

’лопц≥ в≥дкрили оч≥ роз'Їднали утворене хрестове коло та в≥дкинулись на своњх ст≥льц¤х.

;

;

/*-------------------------------------14----------------------------------*/

;

ѕершим прийшов до т¤ми јнатол≥й.

Ч —кажу вам в≥дверто: ¤ особисто не в≥рив у цей досл≥д. јле зараз... я все бачив нав≥ть ≥з закритими очима.

Ч я також, Ч приЇднавс¤ до нього ¬≥ктор.

Ч ÷≥каво ≥нше, Ч в≥дреагував ¬адим. Ч Ќас четверо, але тод≥, коли ми... не знаю... думали, чи, скаж≥мо, в≥ддавали накази, то д≥¤ли ¤к одна особа...

Ч “очно, Ч сказав ќлександр. Ч я бачив усе з точки середини столу...

¬адим, ¬≥ктор та јнатол≥й кивнули на знак згоди.

Ч ¬иходить так, що з чотирьох наших псиенерг≥й утворилась одна псиособа... Ч продовжив свою думку ¬адим. Ч ¬она, так би мовити, п≥дсилилась...

Ч ћи тут ¤кось так просто... дуже просто анал≥зуЇмо наш≥ в≥дчутт¤, немовби не розум≥Їмо, на пороз≥ ¤кого епохального в≥дкритт¤ ми стоњмо... Ч раптом сказав ¬≥ктор.

Ч јга... Ч усм≥хнувс¤ —ашко. Ч ћаю практичну пропозиц≥ю. Ќаприклад, ≥з дресированим котом ¬аською можна виступати в цирку...

¬≥ктор трохи образивс¤.

Ч який там цирк... «араз ми довели, що перепрограмуванн¤ людей здаЇтьс¤ ц≥лком можливим...

—ашко з усм≥шкою став його заспокоювати.

Ч Ќу, ¤кщо в≥дверто, то це т≥льки перший експеримент. ѕерепрограмовувати людей ми ще не пробували Ч т≥льки кота... ≤, взагал≥, поки що нам нев≥домо чи закр≥плюЇтьс¤ програма, чи в даному випадку ¬аська виконував наш≥ накази у ¤кост≥ робота. јле в будь-¤кому раз≥ в≥домо одне: ми можемо впливати на жив≥ об'Їкти... ≤ це дуже важливо. ÷е д≥йсно в≥дкритт¤...

Ч Ќам ще треба з'¤сувати, на ¤ку в≥дстань д≥Ї наша об'Їднана енерг≥¤... Ч сказав ¬адим.

Ч «'¤сувати ¤к багато об'Їкт≥в ми можемо утримувати п≥д контролем... Ч п≥дтримав його јнатол≥й.

Ч “а перев≥рити можливост≥ щодо ст≥йкого перепрограмуванн¤ об'Їкту ... Ч повторив свою думку ќлександр.

Ч ќсобисто ¤ досить-таки стомивс¤, Ч в≥дкинувс¤ на своЇму ст≥льц≥ јнатол≥й. Ч ≤, хоча до об≥ду ще Ї де¤кий час, пропоную трохи в≥дпочити...

¬≥ктор замислено повторив свою думку:

Ч ≤ все одно, хлопц≥, ми вс≥ поки що так ≥ не зрозум≥ли важливост≥ зробленого нами в≥дкритт¤...

Ч ћожна поЇднати маленьку рад≥сть в≥дпочинку з великим торжеством в≥дкритт¤, Ч озвавс¤ —ашко. Ч я, наприклад, не в≥дмовивс¤ б в≥д пл¤шечки пивц¤...

Ч ” робочий час... Ч звернувс¤ до нього јнатол≥й з нотками докору в голос≥.

Ч я не винен, Ч посм≥хнувс¤ йому —ашко, Ч що ми робимо велик≥ в≥дкритт¤ т≥льки в робочий час, але можу п≥дтримати јнатол≥¤ щодо факту втоми...

Ч ј, може, ≥ д≥йсно по пар≥ пивц¤, хлопц≥? Ч запитав ¬адим.

Ч “реба ¤кось в≥дм≥тити под≥ю, Ч напол¤гав на своЇму —ашко.

Ч јле не так ¤к колись було... Ч погодивс¤ јнатол≥й. Ч Ѕез перебор≥в.

”с≥ ствердно кивнули.

Ч Ќу, зв≥сно, ми тепер, ¤к першов≥дкривач≥, значно мудр≥ш≥, Ч в≥дпов≥в за ус≥х ќлександр.

Ч “од≥ закриваЇмо контору та гайда до м≥ста, Ч дав свою остаточну згоду “олик. Ч “реба ≥нод≥ ≥ в≥дпочивати. я маю на уваз≥, трохи в≥двол≥катись в≥д напруженоњ роботи.

Ч ќсь, ось. —аме трохи, Ч устав ≥з свого м≥сц¤ ¬≥ктор.

’лопц≥ закрили контору та вийшли на вулицю.

;

;

/*-------------------------------------15----------------------------------*/

;

Ѕув чудовий л≥тн≥й день. ¬≥терець легенько ворушив лист¤ дерев, обережно торкавс¤ людських облич та обережно загравав з≥ сп≥дниц¤ми двох д≥вчат, ¤к≥ йшли попереду зворушених нещодавн≥ми под≥¤ми хлопц≥в.

Ч ќсь ¤ йду соб≥ та думаю, Ч подививс¤ на д≥вчат ќлександр, ¤кий п≥дм≥тив, що довжина н≥г д≥вчат була обернено пропорц≥йна довжин≥ сп≥дниць. Ч ј чи не пора такому хлопцю ¤к ¤, одному з майбутн≥х лауреат≥в, та й оженитис¤...

Ч ћабуть, таки пора... Ч озвавс¤ ¬≥ктор. Ч јле ¤кщо врахувати звичайну швидк≥сть твого вибору, то доведетьс¤ чекати ще рок≥в ≥з п'¤ть...

Ч “а що ж ¤ винуватий, коли мен≥ трапл¤ютьс¤ лише жив≥ статуњ. ѕодивишс¤ Ч ну краще не може бути, а ¤к заговориш ≥з нею... Ќу були б хоч ¤к≥сь нат¤ки на розум... Ќудота з такими... ƒивитьс¤ така тоб≥ в оч≥: Ђ ласс! ќбалдЇнно! ѕург?!ї... ј в њњ очах читаЇтьс¤ оч≥куванн¤ ресторан ≥ повна готовн≥сть до л≥жка...

Ч «годен, Ч приЇднавс¤ до нього јнатол≥й. Ч  расивих у ћар≥упол≥ багато, а справжн≥х... я також ще шукаю...

Ч ўодо краси мар≥упольських д≥вчат, Ч п≥дхопив тему ¬адим. Ч як≥ б вимоги ми не висували, але красивих та просто симпатичних д≥вчат в м≥ст≥ дуже багато. ƒивна сум≥ш в≥к≥в та нац≥й. ”с≥ вони, звичайно, украњнки, але ≥нод≥ мен≥ здаЇтьс¤, що повз мене проходить половецька кн¤жна, ≥нод≥ ск≥фська жителька, а ≥нод≥ грецька город¤нка...

—ашко не витримав.

Ч якщо по правд≥, то т≥, що попереду, н≥чого соб≥. ќтой, що зл≥ва, ¤ б поставив так≥ оц≥нки: н≥жки Ч чотири та в≥с≥м дес¤тих, ф≥гура взагал≥ Ч чотири та п'¤ть. «агальне враженн¤ Ч три та в≥с≥м.

Ч Ѕач, ¤кий спритний, ще не подививс¤ у обличч¤ та вже оц≥нив... Ч в≥дгукнувс¤ “олик. Ч ј ¤кщо помиливс¤?

Ч я помиливс¤? ј ну наддамо шагу...

’лопц≥ п≥д≥йшли до д≥вчат. —ашко почав першим.

Ч «драстуйте д≥вчата. ћен≥, зрозум≥ло, в≥домо, що знайомитис¤ на вулиц≥ не дуже пор¤дно...

ƒ≥вчата зупинились та обернулись до хлопц≥в. ¬≥н на мить зупинивс¤: обидв≥ були довол≥ симпатичн≥. Ѕ≥льше того, обличч¤ л≥воњ ¤вно п≥двищувало —ашков≥ оц≥нки щодо њњ зовн≥шност≥. ¬она подивилась на хлопц≥в, њњ погл¤д трохи б≥льше затримавс¤ на ќлександр≥. ≤ ¤краз йому вона ≥ в≥дпов≥ла.

Ч  уда пайдь?м? Ўто ти м?жеш прЇдлаж?ть на сев?дн¤шн≥й вЇчЇр?

Ч ¬ибачайте мен≥. јле ¤ ¤краз говорив, що знайомитис¤ на вулиц≥ непор¤дно, а тому, певно, нам ≥ не треба знайомитис¤, Ч не розгубивс¤ —ашко. Ч ѕ≥шли, хлопц≥, ми сп≥знюЇмось.

¬они випередили д≥вчат на дек≥лька крок≥в. —м≥х душив ус≥х.  р≥м, зрозум≥ло, —ашка.

Ч ¬от пр≥д?рк≥... Ч ображено кинула навздог≥н Ђл≥ваї.

Ч ќт тоб≥ ≥ загальна оц≥нка, Ч витиснув ≥з себе кр≥зь см≥х ¬≥тьок.

Ч ј тепер ск≥льки њй даЇш? Ч весело запитав —ашка “олик.

Ч ѕ≥втора бала л¤льц≥ вистачить... за екстер'ЇрЧ ≥ соб≥ посм≥хнувс¤ —ашко. Ч ѕ≥шли до мор¤! ¬даримо трохи по пивцю...

Ч ќц≥нювати пиво, мабуть, краще, Ч сказав ¬адим.

Ч ўе й ¤к! Ч п≥дтримав йог —ашко. Ч я буду Ђ”крањнськеї.

Ч ѕ≥дтримую, Ч приЇднавс¤ до нього ¬адим.

 афе Ч невеличкий пав≥льйон з в≥дкритою огородженою площадкою Ч розм≥щувалось пр¤мо на пл¤ж≥, лише за дес¤ти метр≥в в≥д берега мор¤. «-за ст≥йки бару лунала спок≥йна ≥нструментальна музика.

Ч Ђ”крањнськогої ус≥м! Ч вход¤чи до кафе, зробив замовленн¤ јнатол≥й.

’лопц≥ с≥ли за столик, дочекались замовленн¤ ≥ дотримались давнього ритуалу студент≥в-електроник≥в: вони п≥дн¤ли кухл≥ з пивом, цокнулись њхн≥ми верхн≥ми к≥нц≥вками Ч Ђанодї, пот≥м цокнулись донц¤ми Ч Ђкатодї, тими ж донц¤ми торкнулись стола Ч Ђзаземленн¤ї та за розмовою почали пот¤гувати св≥тлу прохолодну природну р≥дину.

Ч ƒо реч≥, щодо д≥вчат узагал≥, Ч повернувс¤ до припиненоњ теми —ашко. Ч Ќещодавно в ≤нтернет≥ знайшов сайт конкурс≥в краси: Ђћ≥с ¬сесв≥тї... ¬и в≥дчуваЇте таЇмничий зб≥г назв? јле ¤ не про те... Ч в≥н зробив ковток з≥ свого кухл¤. Ч —ама орган≥зац≥¤ такого роду конкурс≥в не витримуЇ критики...

Ч ўо ти маЇш на уваз≥? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч Ќев≥домо зв≥дки висуваютьс¤ так зван≥ Ђкрасун≥ї... ≤ так зване жур≥, з нев≥домо кого, вибираЇ таку красуню. ќбраз ¤коњ пот≥м нав'¤зуЇтьс¤ всьому св≥тов≥...

Ч ’лопц≥. —ашко маЇ пропозиц≥ю, Ч озвавс¤ ¬адим. Ч ≤ у свою чергу пропоную замовити по другому кухлю та по тараньц≥... ¤кщо н≥хто не проти.

;

/*“аран¤ Ч риба родини коропових. ¬ ”крањн≥ склалась традиц≥¤ пити пиво з в'¤леною рибою, зазвичай з таранькою.*/

;

’лопц≥ кивнули на знак згоди й ¬адим зробив замовленн¤.

Ч ¬адик правий, Ч продовжив —ашко. Ч ™ пропозиц≥¤. якщо б у нас було таке можливо, то ми могли б уз¤ти нав≥ть патент на ≥дею.

Ч “очн≥ше захистити њњ авторським правом, Ч конкретизував јнатол≥й.

Ч —аме так, Ч погодивс¤ ќлександр. Ч я пропоную орган≥зувати комплекс конкурс≥в по ви¤вленню справжн≥х красунь. Ќу, наприклад, Ђƒ≥вчина мр≥њї. ‘ото або малюнок ф≥гури та ж≥ночого обличч¤ розр≥заЇтьс¤ на складов≥ частини. “обто подр≥бнюЇтьс¤ на елементи типових ж≥ночих портрет≥в: овал обличч¤, зображенн¤ очей, губ, носа, бр≥в, зач≥ски... ј додатково можна запропонувати параметри т≥ла.

«наченн¤ цих параметр≥в та пронумерован≥ елементи портрет≥в друкуютьс¤ у газет≥, журнал≥, або видаютьс¤ окремою книжечкою... „итачам та телегл¤дачам пропонуЇтьс¤ вибрати т≥ з них, ¤к≥ њм найб≥льш до вподоби. якщо вони не знайдуть серед запропонованих найкращих, то можуть запропонувати своњ вар≥анти рис обличч¤. “обто над≥слати до орган≥затор≥в фото або малюнки, ¤к≥ друкуютьс¤ в наступному, вже поширеному виданн≥.

Ч ¬ажкувато буде поЇднати разом видавнич≥ компан≥њ та телев≥з≥йник≥в, Ч висловив сумн≥в јнатол≥й.

Ч ÷е вже техн≥чне питанн¤. ј ¤ поки що пропоную загальн≥ обриси проекту. ћожна сказати тема дл¤ подальших роздум≥в. я продовжую: на основ≥ "загальнообраних" рис обличч¤ створюЇтьс¤ ж≥ночий портрет Ч "ƒ≥вчини ћр≥њ". ÷ього разу портрет та ф≥зичн≥ параметри друкуютьс¤, при можливост≥, у найб≥льшоњ к≥лькост≥ нац≥ональних видань Ч з метою пошуку д≥вчин або молодих ж≥нок, ¤к≥ найб≥льш точно в≥дпов≥дають портрету обраному телегл¤дачами, а пот≥м проводитьс¤ телев≥з≥йний конкурс: на предмет ≥снуванн¤ в ”крањн≥ такоњ д≥вчини взагал≥.

ќф≥ц≥ант прин≥с замовлену тараньку та пиво.

Ч ј ц¤ пропозиц≥¤ д≥йсно принципово в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥снуючих, Ч погодивс¤ ¬адим, приймаючи в≥д нього рибу.

Ч ¬ажливо, що вона справд≥ демократична, Ч —ашко вз¤в кухоль та повернувс¤ до ¬адима. Ч ј надал≥ в телестуд≥њ в≥дбуваЇтьс¤ конкурс серед тих, хто в найб≥льш≥й м≥р≥ в≥дпов≥даЇ у¤вленню чолов≥к≥в нашоњ крањни. ≤ ось що головне Ч переможниц¤ повинна визначатис¤ б≥льш≥стю голос≥в телегл¤дач≥в.

Ч ўо дозволить гл¤дачам безпосередньо прийн¤ти участь у конкурс≥, а не просто дивитись на процес обранн¤ ≥ншими.

Ч ѕравильно. ”се це може бути дуже ц≥кавим дл¤ б≥оробот≥в, Ч промовив тихо ¬≥ктор, чист¤чи свою рибинку.Ч ћи тут говоримо про д≥вчат та конкурси немовби ми сам≥ справжн≥ б≥ороботи.  ожен ≥з нас, здаЇтьс¤, зовс≥м забув про те, що в≥дбулось нещодавно.

’лопц≥ замовчали й зосередились на своњх думках. ¬они наче т≥льки-но пригадали приголомшлив≥ под≥њ сьогодн≥шнього ранку.

Ч ј ¤ пропоную провести маленький експеримент пр¤мо тут, на пл¤ж≥, Ч захопивс¤ ¬≥ктор. Ч ћожемо спробувати щось невеличке, та загалом можемо вже зараз з'¤сувати дальн≥сть нашого впливу...

Ч ” цьому щось Ї. ¬ ус¤кому раз≥ на нас н≥хто не зверне уваги. ѕроекспериментуЇмо на брудершафт. Ч п≥дтримав його јнатол≥й ≥ тихо просп≥вав: Ђѕад крил?м самаль?та а чьом-та пай?т...ї

„етв≥рка в≥дставила кухл≥. «'Їдналис¤ голови, руки та ноги.

Ђ”с≥м тим, хто зараз стоњть Ч с≥сти.ї

¬ у¤вному кол≥, центром ¤кого була четв≥рка, ус≥ пл¤жники с≥ли пр¤мо на п≥сок. ƒ≥аметр цього кола був невеликим, щось близько двадц¤ти метр≥в.

Ђ”с≥м тим, хто стоњть Ч встати.ї

“≥, хто сид≥в, встали.

Ђ”с≥м займатис¤ своњми справами.ї

”се в≥дбулось за дек≥лька секунд. ƒехто з в≥дпочиваючих продовжував сид≥ти, дехто встав та п≥шов до мор¤ купатись. ’лопц≥ в≥дкинулись на своњх ст≥льц¤х.

Ч ”се ¤сно, Ч сказав јнатол≥й. Ч Ќаш вплив д≥Ї на в≥дстан≥ приблизно двадц¤ти метр≥в. јле цього надто замало...

Ч ¬исновок: треба винайти ¤к≥йсь п≥дсилювач, Ч погодивс¤ з ним ¬адим. Ч ѕропоную сьогодн≥ в≥дпочити, а завтра почнемо новий етап роботи.

Ч ј може д≥¤ алкоголю послаблюЇ силу впливу? Ч запитав јнатол≥й.

Ч ÷≥лком можливо, Ч погодивс¤ з ним ¬≥ктор. Ч јле можливо й ≥нше. —пробуЇмо повторити завтра на чисту голову. јле ¤ чомусь певен, що алкоголь не дуже впливаЇ на нас. ¬адик правий, треба шукати щось таке... на зразок п≥дсилювача.

Ч «даЇтьс¤, ¤ можу визначити напр¤м пошук≥в, Ч сказав —ашко ≥ став дивитись на море кр≥зь св≥й кухоль.

јнатол≥й саркастично посм≥хнувс¤.

Ч ≤стина у вин≥? “очн≥ше, у пив≥?

—ашко знову трохи затримавс¤ з в≥дпов≥ддю.

Ч ” мандал≥. ј точн≥ше, у мекс≥канському малюнку дерева житт¤.

Ч “и маЇш на уваз≥... Ч почав ¬адим.

Ч Ќа малюнку зображен≥ дерева... та г≥лки! Ч майже вигукнув останнЇ слово ¬≥ктор.

Ч ѕравильно!

ќбличч¤ хлопц≥в пожвав≥шали. ¬они готов≥ були кинутись у мозковий штурм хоч зараз.

Ч ƒобре. ѕитанн¤ в тому, ¤к≥ саме дерева? Ч запитав —ашко.

¬≥ктор, ¤к у школ≥, п≥дн¤в руку ≥ почав був говорити. јле його перебив ¬адик.

Ч ѕочекайте хлопц≥. ѕочекайте. я розум≥ю, що зараз у кожного з нас дуже багато ≥дей. ќднак, ¤кщо час ≥ п≥дходить, все ж таки ми не в тому м≥сц≥...

Ч ѕовн≥стю погоджуюсь, Ч п≥дтримав його јнатол≥й.

Ч “о, може, повернемось у контору? Ч запропонував ¬≥ктор.

Ч я не проти, Ч сказав ¬адик. Ч јле. √адаю, що ми трохи не в тому стан≥, щоб розв'¤зувати складн≥ питанн¤.

Ч  р≥м того, нам потр≥бний сам малюнок... Ч в≥дгукнувс¤ јнатол≥й.

Ч якщо хочете, ¤ вам хоч зараз його намалюю, Ч не вгамовувавс¤ ¬≥ктор. Ч ѕо пам'¤т≥ намалюю.

Ч я пропоную думати в≥дпочиваючи, або в≥дпочивати, думаючи, Ч сказав ќлександр.

”с≥ його зрозум≥ли: хлопц≥ ¤кось разом замовчали.  ожен ≥з них замисливс¤. ¬≥ктор поклав л≥кт≥ на ст≥л, сперс¤ п≥дбор≥дд¤м на велик≥ пальц≥ рук та став дивитись на море. ќлександр п≥дн¤в св≥й пустий кухоль ≥ через нього почав вивчати в≥дпочиваючих, зупин¤ючись чомусь на д≥вчатах. ”вагу јнатол≥¤ привернули дек≥лька акац≥й та тополь, ¤к≥ росли поруч ≥з кафе. ¬≥н нахилив голову трохи наб≥к та вивчав њхн≥ крони та стовбури. ¬адиму залишилос¤ просто небо, по ¤кому пов≥льно пропливали невеличк≥ хмарки.

ћовчанн¤ тривало дек≥лька хвилин. ѕоки його не порушив —ашко.

Ч «розум≥ло, що нам важко в≥дпов≥сти на питанн¤ п≥дсилюванн¤ псих≥чноњ енерг≥њ без необх≥дноњ ≥нформац≥њ, але ми можемо знову повернутись до вивченн¤ об'Їкт≥в впливу. “обто до обговоренн¤ питанн¤ ¤вища б≥ороботизму.

Ч ’оч ми дек≥лька раз≥в ≥ обговорювали це питанн¤, ¤ знову та знову повертаюсь до нього думками, Ч п≥дтримав його ¬адик. Ч „и маЇмо ми право насильно втручатись у природн≥ процеси...

Ч “ут ще треба роз≥братись, Ч утрутивс¤ ¬≥ктор, Ч що взагал≥ Ї втручанн¤м у природн≥ процеси. ”з¤ти хоча б розробку ¤дерноњ бомби. ÷е був природний процес, чи штучне втручанн¤?

Ч √адаю, що на момент винаходу самоњ бомби њњ творц≥ вважали це штучним втручанн¤м, ¤ке зараз ми сприймаЇмо в ¤кост≥ ≥сторичного ¤вища, Ч сказав —ашко.

Ч ƒосить ц≥кава думка, Ч озвавс¤ јнатол≥й. Ч јдже розвиток людства Ч це природний процес.

Ч ¬ ус¤кому раз≥ наше в≥дкритт¤ природно вписуЇтьс¤ в теор≥ю ¬сесв≥т≥в, Ч парував ќлександр.

Ч ќго! Ч озвавс¤ ¬адик. Ч √≥потезу п≥двищили у ранз≥...

Ч ј х≥ба те, що в≥дбулось сьогодн≥ ≥ нав≥ть дек≥лька хвилин тому не утверджуЇ цього? Ч запитав јнатол≥й.

Ч «годен, теор≥¤ ¬сесв≥т≥в уже ≥снуЇ, Ч посм≥хнувс¤ ¬адим ≥ неспод≥вано запропонував: Ђћоже досить тут сид≥ти? ѕ≥демо трохи пройдемось по узбережжю, а пот≥м трохи по м≥сту: давно вже так не гул¤ли.ї

—ашко п≥дтримав його.

Ч ј що? —лушна пропозиц≥¤.

;

;

/*-------------------------------------16----------------------------------*/

;

’лопц≥ розплатились та вийшли з кафе. ¬они п≥шли уздовж л≥н≥њ мор¤, поруч ≥з невеликими хвил¤ми, ¤к≥ пов≥льно, ≥з легким, напливаючим звуком намагались д≥стати кожного, хто п≥дходив до них надто близько.

Ѕув жаркий день. Ќа п≥ску Ч переважно незагор≥л≥ в≥дпочиваюч≥, ¤к≥ тиснутьс¤ ближче до мор¤ ≥ залишають в≥льними невеличк≥ пл¤жн≥ лавочки.

Ч ѕосидимо?

Ч √айда!

”с≥ четверо с≥ли на найближчу лавочку, розслабились та стали дивитись на горизонт, на л≥н≥њ ¤кого можна було побачити ¤кесь торгове судно.

Ч ѕо каналу йде. ћабуть, на  ерч, Ч зробив припущенн¤ ќлександр.

Ч ћабуть... Ч погодивс¤ хтось ≥з хлопц≥в.

¬≥ктор подививс¤ навкруги.

Ч ј народу небагато. “о може викупаЇмось?

Ч “и плавки вз¤в? Ч запитав јнатол≥й.

Ч Ќ≥, нема. јле, ¤кщо дуже хочетьс¤...

Ч якщо тоб≥ дуже хочетьс¤, то можеш хоч голий... јле не тут, а десь у —оп≥но.

;

/*—оп≥но Ч невеличке приморське селище б≥л¤ ћар≥упол¤, де не дуже багато в≥дпочиваючих через брак загальнов≥домих комфортних умов.*/

;

Ч ќдному ¤кось не дуже...

Ч “од≥ пропоную посид≥ти з нами, Ч п≥дсумував ќлександр.

Ч ѕереконали.

Ч ƒобре тут так просто сид≥ти, але ¤кось сумно... Ч п≥дв≥вс¤ з м≥сц¤ ¬адим.

Ч ћи ж домовились: думати в≥дпочиваючи... Ч прот¤гнув —ашко.

Ч ¬≥дпочивати можна ≥ ход¤чи. ѕ≥демо в м≥сто, Ч погодивс¤ з ¬адимом јнатол≥й.

’лопц≥ почали вставати з≥ своњх м≥сць.

ћар≥уполь Ч м≥сто не дуже велике, але й не дуже маленьке: приблизно п≥вм≥льйона мешканц≥в. Ќа одне пров≥нц≥йне м≥сто ц≥лих два великих металург≥йних комб≥нати, машинобуд≥вний концерн та безл≥ч др≥бн≥ших та др≥бненьких п≥дприЇмств, к≥льк≥сть ¤ких значно зросла за невизначених час≥в розд≥лу колишнього рад¤нського господарства.

Ђѕрихватизаториї загарбали силу силенну власност≥ ≥ т≥льки-т≥льки починали розум≥ти, що в тепер≥шн≥х умовах вони њњ н≥кому вже н≥кому не продадуть. ј тому дуже-дуже пов≥льно почали вони ж приходити до думки, що треба займатис¤ виробництвом. ≤снуюче перманентно-зм≥нне законодавство н≥би н≥чого ≥ не заборон¤ло, але на м≥сц¤х неважко було задушити будь-¤ке практичне зачинанн¤ численними перев≥рками.

’абар≥ вимагалис¤. ’абар≥ давалис¤. ’абар≥ бралис¤. ’абарами було просочене все, в х≥д йшло усе: в≥д грошовоњ шоколадки до тис¤ч долар≥в. ’то хапав пр¤мо, а хто м'¤ко перенаправл¤в в≥дв≥дувач≥в до ф≥рм та ф≥рмочок, в ¤ких, зрозум≥ло, вже опосередковано були представлен≥ њхн≥ власн≥ ≥нтереси.

ќднак крањна жила ≥ м≥сто жило. ∆ило за своњми правилами, коли, здавалось, на оф≥ц≥йну зарплатню нав≥ть померти не було н≥¤коњ можливост≥. Ќ≥кому не в≥рили ≥ жили.

ј природа чхати хот≥ла на штучн≥ правила та закони: ¤к завжди у цей час зелен≥ли численн≥ каштани, топол≥, акац≥њ, клени... ѕрињжджим з-за кордону часто здавалос¤, що м≥сто розм≥щене просто в л≥с≥. јле зараз м≥сто н≥вечили р≥знокольоров≥ листки паперу на стовпах, буд≥вл¤х: починалась чергова виборча кампан≥¤ по виборах президента крањни.

ћ≥сто Ч в чудовому л≥с≥, його мешканц≥ Ч у правових джунгл¤х.

ј хлопц≥ вже були у центр≥ м≥ста ≥ п≥шли вгору по центральний вулиц≥ Ч проспекту Ћен≥на.  оли вони п≥дходили до його схрещенн¤ з вулицею ≈нгельса, то пр¤мо по тротуару поруч них проњхало легкове авто ≥ рушило на червоне св≥тло св≥тлофора.

Ч ’амло! Ч не стримавс¤ й кинув навздог≥н вод≥Їв≥ јнатол≥й.

Ч –обот, Ч коротко виразивс¤ ¬адим..

Ч јндроњд, Ч сказав ќлександр. Ч ’лопц≥, а ¤к ви дивитесь на припущенн¤, що андроњди Ч не вигадка фантаст≥в, що вони ≥снують серед людей

Ч “очн≥ше Ч люди живуть серед андроњд≥в-робот≥в, Ч додав усе ще роздратований јнатол≥й

Ч Ћюди живуть, андроњди ≥снують серед них. “≥льки на в≥дм≥ну в≥д своњх вигаданих колег не мають тавра, номера на лоб≥... Ч сказав ¬≥ктор.

Ч јле мають можлив≥сть розмноженн¤, Ч продовжив ќлександр. Ч ‘антасти чомусь дружно вир≥шили лишити такоњ можливост≥ своњх персонаж≥в.

Ч ÷≥каво, Ї у когось припущенн¤: ¤кий номер маЇ оцей самий робот, ¤кий проњхав т≥льки-но зараз? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч Ќомер власного авто, Ч висловив припущенн¤ “олик.

Ч ј, може, номер власного пашпорта? Ч поц≥кавивс¤ ¬адим.

Ч Ќепогано б було винайти хитрий спос≥б нумерувати б≥оробот≥в, Ч запропонував ¬адим.

Ч «розум≥ло, непр¤мий, Ч п≥дтримав його —ашко. Ч јле такий, щоб кожен андроњд знав про нього.

”с≥ погодились, просто кивнувши —ашков≥.

Ч ѕо морозиву? Ч запитав-запропонував ¬≥ктор, коли вони проходили б≥л¤ продуктового магазину.

Ч Ќе завадить, Ч погодивс¤ јнатол≥й. Ч ј дал≥ ¤ б не в≥дмовивс¤ в≥д чогось ≥стотн≥шого, наприклад, в≥д борщечку.

Ч Ѕорщ будемо њсти вдома, Ч в≥дклав справу на п≥зн≥ший строк —ашко.

;

/*Ѕорщ Ч нац≥ональна украњнська перша страва.*/

;

’лопц≥ зайшли до магазину. Ѕ≥л¤ в≥дд≥лу, де продавалось морозиво, вже була невеличка черга: продавщиц¤ ¤краз п≥дносила ¤щик ≥з морозивом. ’лопц≥ мовчки стали у хвост≥ черги. як т≥льки продавщиц¤ поклала ¤щика до холодильника, у магазин улет≥в чолов'¤га ≥ кинувс¤ до цього ж в≥дд≥лу.

Ч ћнЇ ср?чна мар?жЇнава! —?мава дараг?ва! ЅЇс сд?ч≥! Ч кинув в≥н продавщиц≥ та поклав на прилавок пару пап≥рц≥в ном≥налом в одну гривню кожний.

Ч ј в черз≥ посто¤ти, ¤к вихована людина Ч слабувато? Ч з Їхидн≥стю в голос≥ запитав ќлександр.

“ой обернувс¤ з загрозливим виразом обличч¤, але, побачивши чотирьох хлопц≥в, в≥двернувс¤ й зробив вигл¤д н≥би н≥чого не почув. ¬≥н швидко схопив свою покупку, подану йому послужливою продавщицею та вискочив ≥з магазину.

Ч ¬оно зробило вигл¤д н≥би н≥чого не почуло, Ч прокоментував —ашко. Ч ј вт≥м, у такому магазин≥, де залюбки обслуговують нахаб, нам н≥чого робити.

 упивши морозива в ≥ншому магазин≥, хлопц≥ вир≥шили, що питанн¤ черг не в≥дноситьс¤ зараз до дуже важливих ≥ почали потроху обговорювати проблему з метою, зрозум≥ло, винайти розв'¤занн¤.

Ч ѕропоную ускладнити завданн¤ ≥ пов'¤зати цей спос≥б ≥з маркуванн¤м андроњд≥в, Ч сказав јнатол≥й.

«≥ сторони здавалось, що молод≥ хлопц≥ просто йшли по вулиц≥ та њли соб≥ морозиво. Ќасправд≥ вони напружено обдумували чергову проблему.

ќлександр неспод≥вано зупинивс¤ та обернувс¤ до товариш≥в. “≥ також зупинились та мовчки стали дивитись на нього: вони добре знали особливост≥ розумового процесу —ашка.

Ч ўось почало вимальовуватис¤! Ч сказав ќлександр.

Ч Ќе т¤гни, Ч в≥дгукнувс¤ ¬≥ктор.

Ч ≤де¤ ще сирувата, але, гадаю, дещо в н≥й Ї...

Ч «аздалег≥дь попереджую: малюванн¤ номера на лоб≥ в≥дпадаЇ... Ч сказав ¬адим.

Ч Ќ≥. ƒл¤ початку треба зробити так: розм≥стити б≥л¤ прилавк≥в п≥дприЇмств торг≥вл≥ лист паперу з ч≥тким надписом: ЂЅез очереди лезет тот, кто сам себ¤ считает дерьмомї.

Ч ћолодець, —ашко, Ч ¬адим одразу схопив зм≥ст ≥дењ. Ч “аким чином вмикаЇтьс¤ елемент самопрограмуванн¤ робота п≥д д≥Їю програмуючого надпису...

Ч “обто, ¤кщо зараз в≥н хизуЇтьс¤ перед ≥ншими своЇю нахабн≥стю, в≥дриваючи найкращ≥ кусн≥, та в≥дчуваючи себе при цьому нав≥ть комфортно, то —ашкова пропозиц≥¤ повн≥стю знищуЇ переваги нахабност≥... Ч п≥дтримав його јнатол≥й.

Ч ѕропозиц≥ю треба прийн¤ти за основу, Ч перев≥в питанн¤ у практичну площину ¬≥ктор, Ч ≥ розширити сферу њњ д≥њ. “обто, под≥бний текст розм≥стити б≥л¤ кожного м≥сц¤ можливого створенн¤ черг. ÷е ≥ чиновницьк≥ приймальн≥ кер≥вник≥в ус≥х ранг≥в, рег≥стратури пол≥кл≥н≥к...

Ч Ѕ≥льше того, треба забезпечити зв'¤зок ≥ з ≥другоњ сторони: заздалег≥дь врахувати особливост≥ л≥нощ≥в та хитрощ≥в створювач≥в черг та розм≥тити другий надпис. —каж≥мо, такий: Ђћи обслуговуЇмо двох в≥дв≥дувач≥в за хвилинуї Ч зауважив автор пропозиц≥њ. Ч “обто середн¤ к≥льк≥сть в≥дв≥дувач≥в за хвилину визначаЇтьс¤ на кожному м≥сц≥ в залежност≥ в≥д можливостей, наприклад: в магазин≥ Ч два покупц¤ за хвилину, а в пол≥кл≥н≥ц≥ Ч один хворий за с≥м хвилин. “обто, п≥дход¤чи до черги, в≥дв≥дувач або покупець може заздалег≥дь спрогнозувати ск≥льки в≥н витратить часу в залежност≥ в≥д черги.

Ч ј пот≥м надати можлив≥сть кожному покупцев≥ або в≥дв≥дувачев≥ зробити на цьому другому папер≥ невеличку, але ч≥тку м≥тку дов≥льноњ форми, наприклад: фломастером, ол≥вцем, жуйкою, ¤кщо покупець або в≥дв≥дувач вважаЇ, що черга створюЇтьс¤ штучно, Ч вставив ¬адик.

Ч ¬идаленн¤ м≥ток або повна зам≥на паперу проводити раз на тиждень. ’оча б Ч у п'¤тницю, Ч ≥з посм≥шкою запропонував “олик.

Ч ≤ врешт≥-решт установити, що в≥дсутн≥сть надпис≥в або њх розм≥щенн¤ в непом≥тних м≥сц¤х, або недбалий догл¤д за ними св≥дчить про вкрай низький р≥вень обслуговуванн¤ та погану репутац≥ю установи, чи п≥дприЇмства, Ч п≥дсумував ¬≥ктор.

Ч Ѕуло б дуже добре, ¤кщо ми б мали можлив≥сть ввести цю пропозиц≥ю в житт¤ ¤кимось законним шл¤хом... Ч замисливс¤ —ашко. Ч “од≥ можна було б установити, що з моменту публ≥кац≥њ такого закону надпис на першому папер≥ вважавс¤ б д≥ючим б≥л¤ кожного м≥сц¤ створенн¤ черг нав≥ть тод≥, коли в≥н в≥дсутн≥й. “од≥ нос≥¤ми зм≥сту надпису на першому папер≥ стануть сам≥ в≥дв≥дувач≥ або покупц≥. “ому в≥дсутн≥сть ф≥зичного надпису не дасть п≥дстав будь-¤кому б≥ороботу робити висновок про його в≥дсутн≥сть у св≥домост≥ присутн≥х.

Ч ѕриймаЇтьс¤, Ч сказав ќлександр. Ч јле тепер давайте подивимось на цю пропозиц≥ю п≥д ≥ншим кутом зору. ѕотр≥бна здорова критика.

ѕ≥сл¤ невеличкоњ паузи ¬≥ктор сказав:

Ч ћожуть закинути доводи щодо штучного Ђскасуванн¤ї п≥льгового обслуговуванн¤ певних груп населенн¤...

Ч ј чемн≥ громад¤ни сам≥ запропонують людин≥ похилого в≥ку або людин≥ з дитиною пройти без черги, Ч парував ¬адим.

Ч ј що робити, ¤кщо н≥кчема-нахаба все ж таки буде л≥зти без черги? Ч запитав јнатол≥й.

Ч ÷≥каве питанн¤, Ч сказав —ашко. Ч я про це не подумав...

Ч ћоже поки що це прозвучить нереально... јле можна розповсюдити спец≥альну Ђчерговуї ≥нструкц≥ю, Ч запропонував ¬≥ктор. Ч “обто, у випадку хамського нам≥ру отримати щось без черги, сл≥д трохи в≥двернутис¤ в≥д хама та прикрити н≥с...

Ч ¬важаю проблему розв'¤заною, Ч сказав ќлександр. Ч ўодо конкретики, то ми можемо повернутись до ц≥Їњ теми в раз≥ њњ практичного використанн¤.

Ч ўось вже нудно просто так гул¤ти, Ч озвавс¤ ¬адим. Ч ћене дуже турбуЇ проблема п≥дсиленн¤ псиенерг≥њ. ¬и ¤к хочете, а ¤ п≥ду до контори: не можна га¤ти дорогоц≥нний час.

Ч ј що? “рохи роз≥м'¤лись ≥ год≥! Ч погодивс¤ јнатол≥й. Ч ѕоњхали до контори!

;

;

/*-------------------------------------17----------------------------------*/

;

’лопц≥ схилилис¤ над малюнками мандали та давнього мекс≥канського зображенн¤ дерева св≥тового. Ќа стол≥ працював магн≥тофон. ≤шла чергова мозкова атака.

¬≥ктор. ƒерева та г≥лки... як м≥н≥мум чотири р≥зних дерева...

јнатол≥й. јле два з них дуже схож≥.

ќлександр. ¬ м≥фолог≥њ досить часто згадуЇтьс¤ дуб...

¬адим. «олотий ланцюг та русалки...

ќлександр. ≤ не т≥льки дуб, ще й бук...

јнатол≥й. ќбидва дерева з родини букових...

¬адим. я за смереку. √остр≥ к≥нц≥вки. Ѕачите шишки?

ќлександр. “од≥, ¤ке друге дерево?

¬адим. ѕрипускаю, що сосна: в нењ шишки не ¤вн≥... я бачив ¤линку та сосну, ¤к≥ сто¤ть поруч б≥л¤ чиновницького дому, тут, на Ћ≥вому берез≥, недалеко в≥д нас. ўось схоже.

¬≥ктор. √олонас≥ннЇв≥. ќдн≥ з найдавн≥ших рослин нашого св≥ту...

јнатол≥й. ўодо ≥нших дерев...

¬адим. я б сказав, що дуже схоже на представник≥в покритонас≥ннЇвих...

ќлександр. ѕлодов≥ дерева?

¬≥ктор. ƒуже ймов≥рно.

јнатол≥й. Ўак'¤-ћун≥!

;

/*Ўак'¤-ћун≥ Ч останн≥й земний Ѕудда, безсумн≥вно реальна людина, ¤ка жила в ѕ≥вн≥чн≥й ≤нд≥њ у середин≥ першого тис¤чор≥чч¤ до нашоњ ери. « ф≥говим деревом асоц≥юЇтьс¤ св¤щенне дерево бодхи, п≥д ¤ким Ѕудд≥ в≥дкрилась ≥стина. Ўак'¤-ћун≥ пров≥стив майбутнЇ прибутт¤ ћайтрењ.*/

;

¬адим. —в¤щенне дерево...

јнатол≥й. —мок≥вниц¤.

¬≥ктор. јбо ≥нжир...

ќлександр. ј ¤ке це дерево з виду?

¬адим. якщо ¤ правильно пам'¤таю Ч ф≥кус ≥з родини шовковичних... —топ! Ќам треба подивитись на ареали дерев...

јнатол≥й. јреали наших дерев повинн≥ сп≥впадати в ћекс≥ц≥ та в ѕ≥вн≥чн≥й ≤нд≥њ, в “ибет≥!

¬≥ктор встав та п≥д≥йшов до шафи з книгами.

¬≥ктор. «араз подивимось в Ћ≥сов≥й енциклопед≥њ...

¬≥н вит¤г два томи ≥з шафи та прин≥с до столу. ¬≥дкрив на статт≥ Ђсоснаї.

¬≥ктор. —осна п≥дходить...

¬адим (в≥дкрив другий том). ј ¤линка?... ” ћекс≥ц≥ Ч Ї лише на крайньому заход≥... ¬ “ибет≥...

јнатол≥й. ј ти зверни увагу на те, що на малюнку верхнЇ та нижнЇ дерева ростуть немовби ≥з земл≥, а два ≥нших Ч немовби в д≥жках...

ќлександр. “обто, може бути, що ц≥ два види дерев досить р≥дк≥ дл¤ ћекс≥ки?

јнатол≥й. ÷≥лком можливо...

¬≥ктор. јле смок≥вниц¤ у ћекс≥ц≥ не росте...

¬адим також п≥д≥йшов до шафи, д≥став ”крањнський рад¤нський енциклопедичний словник. ≤нжир... ¬ирощують в —Ўј... –≥д ф≥кус родини шовковичних... “утов≥...

¬≥ктор. “утов≥ розповсюджен≥ досить широко...

ќлександр. ” першому наближенн≥ приймаЇмо, що ≥нжир можна зам≥нити шовковицею...

¬адим. ј давайте подивимось статтю Ђгор≥хї. ¬нутр≥шн≥й голос шепче... “а ≥ на малюнку ¤вно видно кругл≥ плоди.

¬≥ктор. ўо ж за ареалом Ч п≥дходить. ј чому саме гор≥х?

¬адим. √ор≥хову лозу використовують...

ќлександр. ” б≥олокац≥њ!

¬адим. “очно!

јнатол≥й. ѕридивитесь! —товбур верхнього дерева ¤кийсь вузлуватий. Ќе схожий на звичайне дерево...

¬≥ктор. ј ¤ десь бачив так≥ вузлики...

¬адим. ≤ ¤ десь бачив... ¬иноград?

¬≥ктор. ¬иноград!

ќлександр. ћожливо. ѕлоди дещо схож≥ на грона...

¬≥ктор. ј ¤к щодо ареалу...

јнатол≥й. –озповсюджений у ѕ≥вн≥чн≥й п≥вкул≥... ѕ≥дходить...

¬адим. “обто, спочатку спробуЇмо г≥лку ¤линки, сосни, винограду, шовковиц≥ та гор≥ху. Ќе виключено, що де¤к≥ дерева представлен≥, так би мовити, у ц≥лому вигл¤д≥, а де¤к≥ г≥лочками: узагал≥ маЇмо в≥с≥м зображень...

ќлександр. …мов≥рно, що нам доведетьс¤ проводити експерименти також з њхн≥м розм≥щенн¤м по сторонам св≥ту...

¬адим. Ќ≥чого. ƒо експеримент≥в нам не звикати...

;

;

/*-------------------------------------18----------------------------------*/

;

“иждень п≥шов на р≥зн≥ експерименти з г≥лочками. ’лопц≥ нав≥ть д≥стали на де¤кий час в одного любител¤ бонсай та його знайомих крих≥тн≥ деревц¤: сосну, ф≥кус...

;

/*Ѕонсай Ч ¤понське мистецтво вирощуванн¤ крих≥тних к≥мнатних рослин.*/

;

÷≥ деревц¤ вони випросили п≥д особисту в≥дпов≥дальн≥сть јнатол≥¤, ¤кий об≥ц¤в хаз¤њнов≥ вчасно поливати деревц¤. ¬ к≥мнат≥ з'¤вились г≥лки самих р≥зних дерев. ¬ипробовувалось геть усе, нав≥ть трава, а саме: маленький бамбук ≥з колекц≥њ бонсай.

Ќапружена прац¤ наближалась до завершенн¤: вдалос¤ знайти дек≥лька необх≥дних комб≥нац≥й. ѕри випробуванн¤х з'¤сувалось, що дальн≥сть впливу п≥двищилась. јле ж не перевищувала двох к≥лометр≥в у д≥аметр≥. ѕродовженн¤ численних експеримент≥в показало, що цей д≥апазон д≥њ впливу остаточний ≥ не зб≥льшуЇтьс¤. ўоправда, висновок був зроблений п≥сл¤ досл≥д≥в усе з тим же котом ¬аською, ¤кий виконував мисленн≥ накази до певноњ географ≥чноњ меж≥, за ¤кою накази не сприймались, ¤кщо т≥льки к≥т сам не повертавс¤ випадково в зону впливу. ћасштабн≥ експерименти на люд¤х хлопц≥ поки що не проводили: на њх погл¤д ц¤ частина роботи ≥ так була форсована попередн≥ми под≥¤ми. «розум≥ло, ризик був, ≥ великий. јле вс≥ розум≥ли, що такий експеримент к≥нець-к≥нцем доведетьс¤ проводити.

’лопц≥, ¤к завжди сид≥ли на своњх м≥сц¤х за робочим столом.

Ч Ќе може такого бути щоб вплив був обмежений усього двома к≥лометрами! Ч вигукнув ¬≥ктор та хлопнув долонею по столу.

Ч ѕо-перше, не гар¤чкуй, Ч в≥дгукнувс¤ јнатол≥й. Ч ѕо-друге, це нав≥ть добре, що рад≥ус впливу обмежений...

Ч „ому це?

Ч ј тому, що взагал≥, а також за теор≥Їю ¬сесв≥т≥в процеси розвитку псиенерг≥њ повинн≥ йти поступово. Ќе виключено, що ми можемо ви¤витись не готовими контролювати складн≥ процеси, так би мовити, у св≥товому масштаб≥...

Ч ѕевен Ч саме такий вар≥ант розвитку можливий, Ч погодивс¤ з ним ¬адим. Ч ќднак, ми взагал≥ починали з дек≥лькох дес¤тк≥в метр≥в... ј зараз ми вийшли на, так би мовити, частковий псирезонанс. “обто, ≥снують умови загального резонансу...

Ч «агальний резонанс Ч це дуже добре, але на пошуки його створенн¤ потр≥бен час. “ому доц≥льно буде б спробувати набратись досв≥ду по контролюванню ситуац≥њ хоча б на обмежен≥й територ≥њ...

Ч як конкретно? Ч запитав —ашко.

Ч ѕоки що ≥ сам не знаю...

«а столом запанувала тиша. ¬адим дививс¤ у в≥кно, ќлександр почав малювати щось на аркуш≥ паперу, јнатол≥й пов≥льно катав ол≥вець по столу, а ¬≥ктор, в≥дкинувшись на ст≥льц≥, дививс¤ просто в стелю.

Ч ™! Ч в≥д≥рвавс¤ в≥д в≥кна та вигукнув ¬адик.

«апитанн¤ було в кожному погл¤д≥, ¤к≥ були направлен≥ на на нього.

Ч ¬ибори президента! Ч прозвучала в≥дпов≥дь.

Ч ÷е несерйозно, Ч сказав ¬≥ктор. Ч ѕов'¤зувати вошиву пол≥тику з таким, можна сказати, фундаментальним в≥дкритт¤м...

Ч ѕропоную послухати ¬адика, Ч зажадав по¤снень “олик.

¬адим знову повернувс¤ до в≥кна.

Ч ÷е звучить незвично... я ось зараз подививс¤ за в≥кном на стовп з рекламним портретом президента... «гадав його так би мовити, дос¤гненн¤ на ц≥й посад≥... ≤ подумав: а що, коли ми спробуЇмо вплинути на результати вибор≥в?

Ч Ќа чиЇму боц≥ виступаЇмо Ч за чи проти президента? Ч запитав —ашко.

Ч «айве запитанн¤: за нього виступл¤ть ус≥ владн≥ бюрократи рег≥ону... Ч в≥дпов≥в ¬адим. Ч ј ми могли б спробувати перепрограмувати виборц≥в проти...

Ч ќто буде шуму у виборч≥й ком≥с≥њ, коли оголос¤ть результати... Ч замр≥¤вс¤ ¬≥ктор.

Ч ¬иходить, що нам належить запрограмувати вс≥х виборц≥в, ¤к≥ попадуть у сферу впливу у виборчому окруз≥, проголосувати проти? Ч запитав —ашко.

Ч ј чому б ≥ н≥? Ч в≥дпов≥в запитанн¤м на запитанн¤ ¬адик.

Ч ÷е ¤кось по-хлопчачому, трохи зухвало й д≥йсно трохи несерйозно, Ч постукав ол≥вцем по столу јнатол≥й.

Ч ќднак ефективно, Ч подививс¤ на нього ¬адим. Ч ƒо реч≥, ми зможемо документально перев≥рити насл≥дки нашого експерименту, а, кр≥м того, зможемо подивитись ¤к д≥Ї хвалена демократ≥¤ тут, на м≥сц¤х...

Ч «брешуть, Ч упевнено сказав —ашко. Ч ќдержиш документальн≥ п≥дтвердженн¤ оф≥ц≥йноњ брехн≥...

Ч ј ¤кщо не збрешуть? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч “од≥ будемо знати, що ≥снуЇ ще в наш≥й багатостраждальн≥й крањн≥ хоч ¤кась подоба справедливост≥...

Ч ј все ж. Ќав≥що нам ота пол≥тика? Ч в≥в своЇ ¬≥ктор. Ч Ќещодавно ми вже спробували... ≤ н≥чого. ѕривели до сходинки влади ¤когось жевжика...

Ч ” тому-то ≥ справа, Ч сказав ¬адик. Ч “од≥ ми за грош≥ зробили, скаж≥мо в≥дверто, бруднувату роботу: проторували шл¤х, ¤к зараз говор¤ть телерекламщики: не дуже чесному б≥знесменов≥. “реба виправл¤ти ситуац≥ю.

Ч  р≥м того, впливаючи на результати вибор≥в по нашому округу, Ч додав —ашко, Ч ми перев≥р¤Їмо на вошив≥сть не т≥льки м≥сцеву владу, а й саму сучасну бюрократичну систему, ¤ку побудували дл¤ себе в окремо вз¤тих крањнах тогочасн≥ союзн≥ бюрократи.

Ч ћаЇмо те, що маЇмо... Ч з повчальною ≥нтонац≥Їю ≥рон≥чно втрутивс¤ ¬≥ктор.

Ч Ќасправд≥ маЇмо те, що не мали мати, Ч палко продовжив ¬адим. Ч —истема безв≥дпов≥дальност≥ дозвол¤Ї творити в крањн≥ все, що заманетьс¤...

Ч ƒо реч≥, Ч знову втрутивс¤ —ашко, Ч ц≥кавою рисою наших владних кер≥вник≥в Ї показна старанн≥сть по Ђп≥двищенню в≥дпов≥дальност≥ї, Ђп≥двищенню виконавськоњ дисципл≥ниї...

Ч ƒ≥йсно, Ч п≥дтримав його јнатол≥й. Ч я, наприклад, впевнений стов≥дсотково, що в≥дпов≥дальн≥сть або Ї, або њњ взагал≥ нема...

Ч ÷е ¤к ота славнозв≥сна осетрина, ¤ка не може бути другоњ св≥жост≥, Ч ≥з посм≥шкою погодивс¤ з ним ¬адим.

Ч “е ж саме ≥ з в≥дпов≥дальн≥стю, Ч кивнув “олик. Ч ¬ нормальн≥й держав≥ не може бути ¤коњсь такоњ в≥дпов≥дальност≥, ¤ку треба п≥двищувати...

Ч ј то виходить, що ¤ можу в≥дпов≥дати за доручену справу, наприклад, на дес¤ть в≥дсотк≥в ≥ старанно њњ п≥двищувати... аж до п'¤тнадц¤ти, Ч зобразив бюрократа —ашко.

Ч Ѕ≥льше того, мен≥ краще не в≥дпов≥дати н≥ за що... ўоб, зрозум≥ло, мати що п≥двищувати... Ч кинув ¬адим.

Ч ћи, наче звичайн≥ бюрократи, почали займатись пустопорожн≥ми балачками, Ч сказав ¬≥ктор.

Ч ћаю пропозиц≥ю, Ч п≥дхопив сказане ¬адим. Ч ѕропоную ввести зворотн≥й зв'¤зок. Ќа чергових виборах президента виборц≥ ставл¤ть оц≥нку його д≥¤льност≥: в≥д нул¤ до п'¤т≥рки... якщо оц≥нка буде менше тр≥йки, то ран≥ше був обраний звичайний брехун. Ќав≥ть, ¤кщо його виберуть на другий строк. “обто сучасники дають свою оц≥нку ≥ прислужлив≥ ≥сторики в майбутньому не будуть мати можливост≥ сфальсиф≥кувати результати.

Ч ÷ю ≥дею можна було б поширити на весь св≥т, Ч посм≥хнувс¤ ¬≥ктор.

Ч ћоже колись так воно ≥ буде, Ч розв≥в руками —ашко. Ч јле невже хтось з≥знаЇтьс¤, що в≥н фальсиф≥куЇ, навпаки, в≥н буде доводити, що т≥льки коментуЇ под≥њ...

Ч як би там не було, а в≥д'Їмний зворотн≥й зв'¤зок Ч це велика сила, Ч сказав ¬адим.

Ч ќднак, спод≥ваюсь, ус≥м в≥дома точка зору, що сучасники не можуть у повн≥й м≥р≥ оц≥нити велич задум≥в свого кер≥вника-керманича... Ч вставив јнатол≥й.

Ч “ак, це в≥домо. јле мен≥ здаЇтьс¤, що сучасник≥в ц≥лком св≥домо програмують на це. Ќаприклад, у теплому каб≥нет≥ можна розводити теревен≥ про велич держави, ¤коњ у минулому дом≥гс¤ черговий кровосос та покивати трохи на перегини його внутр≥шньоњ пол≥тики, тобто чисельн≥сть жертв...

Ч ≤сторики майбутнього не Ї жертвами померлих у минулому кровосос≥в, Ч сказав ќлександр. Ч ƒл¤ них Ђсв≥йї правитель-сучасник, зрозум≥ло, душка. ќднак, вони не зможуть просто так в≥дкинути оц≥нку учасник≥в минулоњ ≥сторичноњ под≥њ.

Ч ¬важаю, що ми можемо п≥двести рису п≥д сьогодн≥шньою дискус≥Їю, Ч п≥дсумував обговоренн¤ ¬адим. Ч —тавлю на голосуванн¤ пропозиц≥ю про керуванн¤ виборами. ’то проти бюрократичноњ влади президента?

„отири правих руки майже одночасно п≥дн¤лись догори.

Ч ѕрийн¤то одноголосно. ¬ибори призначен≥ на наступну нед≥лю. ≈ксперименти, тобто польов≥ випробуванн¤ пропоную провести дв≥ч≥: у п'¤тницю та суботу.

Ч ƒл¤ б≥оробота вистачить ≥ одного разу... Ч сказав ¬≥ктор.

Ч ј нормальн≥ люди за отаких пол≥тик≥в-бовтун≥в, ¤к≥ у нас зараз при влад≥ ≥ не будуть голосувати. “обто, програмуЇмо виборц≥в проти переобранн¤ нин≥шнього президента.

Ч Ќехай виборц≥ просто викресл¤ть пр≥звище президента, Ч додав јнатол≥й. Ч “од≥ вс≥ бюлетен≥ ви¤вл¤тьс¤ нед≥йсними, а п≥дсумок голосуванн¤ загалом буде проти.

ѕроголосоване. «атверджене. «апущене в д≥ю.

;

;

/*-------------------------------------19----------------------------------*/

;

Ќаступила оч≥кувана п'¤тниц¤. ’лопц≥ завершили ус≥ приготуванн¤ до вир≥шального випробуванн¤. ¬они сид≥ли за столом. ” руках кожен тримав дерев'¤ну г≥лочку.

Ч як ≥ домовились: забезпечуЇмо стов≥дсоткову ¤вку виборц≥в на д≥льниц≥, зрозум≥ло, у межах нашого впливу, та стов≥дсоткове голосуванн¤ проти... Ч сказав јнатол≥й.

Ч ѕрограмуЇмо заздалег≥дь штучний результат, Ч посм≥хнувс¤ —ашко. Ч ќто буде шуму.

Ч —кор≥ш за все н≥¤кого шуму не буде, Ч висловив сумн≥в ¬≥ктор.

Ч ѕочинаЇмо, Ч сказав ¬адим.

”с≥ зосередились.

Ђ”вага виборц¤м!ї

ЂѕередаЇтьс¤ важлива ≥нформац≥¤. Ќе припин¤ти своњх справ.ї

Ђ”важно сприймати це пов≥домленн¤.ї

Ђ” найближчу нед≥лю голосуванн¤: вибори президента ”крањни.ї

Ђ ожен виборець обов'¤зково приходить на виборчу д≥льницю.ї

Ђ ожен повинен прийти обов'¤зково. «а будь-¤ких умов. ѕри будь-¤к≥й погод≥. ¬ин¤ток Ч дл¤ лежачих хворих.ї

ЂЌа виборч≥й д≥льниц≥ викреслюЇмо пр≥звище тепер≥шнього президента.ї

Ђ—пасиб≥ за вашу увагу.ї

’лопц≥ дружно в≥дкинулись на своњх ст≥льц¤х. ƒек≥лька хвилин ус≥ мовчали.

ќлександр подививс¤ на ¬адима.

Ч ƒо реч≥, ми зараз випробували новий ефект нашого впливу. ¬иб≥рков≥сть за в≥ком... «араз ми працювали т≥льки на виборц≥в.

Ч ѕодивимось на результати, Ч сказав ¬≥ктор.

;

;

/*-------------------------------------20----------------------------------*/

;

¬ ранок вибор≥в хлопц≥ спочатку проголосували на своњй д≥льниц≥, а пот≥м домовились роз≥йтись по ≥ншим д≥льниц¤м, щоб подивитись та проконтролювати з≥ своЇњ сторони х≥д вибор≥в. «устр≥лись вони оп≥вдн≥ у своњй контор≥.

Ч Ќа трьох д≥льниц¤х, де ¤ побував, народу було-о-о-о... Ч прот¤гнув —ашко. Ч Ќеймов≥рно, але вже до одинадц¤тоњ проголосувало б≥л¤ дев'¤носта в≥дсотк≥в виборц≥в. ƒосв≥дчен≥ прац≥вники по проведенню вибор≥в такого напливу просто не пам'¤тають...

Ч ћожу п≥дтвердити под≥бн≥ дан≥ ще по чотирьох д≥льниц¤х, Ч кивнув головою ¬адим.

Ч “ака ж сама картина ще на трьох, Ч сказав ¬≥ктор.

”с≥, хто висловивс¤, подивились на јнатол≥¤.

Ч Ќу, що дивитесь, Ч неспод≥вано посм≥хнувс¤ той. Ч “е ж саме. ѕерша частина нашого плану, здаЇтьс¤, спрацювала. ѕочекаЇмо результат≥в голосуванн¤.

Ч ј поки що будемо сл≥дкувати за оф≥ц≥йними даними, Ч встав ≥з свого м≥сц¤ —ашко. Ч я принесу маленький телев≥зор.

¬вечер≥ вони с≥ли по своњх м≥сц¤х у контор≥ та стали дивитись випуск новин. —импатична дикторка профес≥йно-лаг≥дно дивилась на них з екрана та читала заздалег≥дь написаний дл¤ нењ текст:

Ч «агальна к≥льк≥сть голосуючих в крањн≥ ви¤вилась в межах передбачених прогнозами, Ч вона посм≥хнулась з екрану. Ч јле маЇмо ≥ перш≥ приЇмн≥ неспод≥ванки. Ќаш кореспондент пов≥домл¤Ї, що у виборчому окруз≥ номер п'¤тдес¤т ш≥сть на б≥льшост≥ територ≥альних виборчих д≥льниць ¤вка с¤гнула ста в≥дсотк≥в. ƒос¤гнути стов≥дсоткового результату ще на двох д≥льниц¤х завадила передчасна смерть двох виборц≥в, занесених до списк≥в...

¬адим устав ≥з свого м≥сц¤ та трохи приглушив звук.

Ч ÷ими дн¤ми на вулиц≥ було дуже жарко. ѕевен, що це проста випадков≥сть. Ќаш вплив не може причин¤ти н≥¤коњ шкоди.

Ч —тов≥дсотковий результат, Ч сказав ¬≥ктор, коли ¬адим повертавс¤ до свого м≥сц¤. Ч ≤ оф≥ц≥йно визнаний.

Ч ѕерша половина програми виконана, Ч устав ≥з свого м≥сц¤ јнатол≥й. Ч ÷≥каво, ¤к≥ будуть коментар≥ завтра, п≥сл¤ п≥дведенн¤ попередн≥х результат≥в...

Ч ƒавайте почекаЇмо, Ч запропонував ќлександр.

Ч ј, може, п≥демо до виборчоњ д≥льниц≥ та подивимось на п≥драхунок бюлетен≥в в ¤кост≥ в≥льних спостер≥гач≥в? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч Ќав≥що? –еальний результат ми все одно знаЇмо... Ч сказав ¬адим. Ч ѕри нагод≥ отримаЇмо всю ≥нформац≥ю через знайомих...

Ч “од≥ сьогодн≥ п≥демо по дом≥вках в≥дпочивати, Ч стомленим голосом сказав јнатол≥й.

’лопц≥ кивнули головами на знак згоди та почали вставати з≥ своњх м≥сць.

;

;

/*-------------------------------------21----------------------------------*/

;

Ќаближавс¤ веч≥р.

ј на Ђстов≥дсотковихї виборчих д≥льниц¤х уже почали готуватис¤ до п≥драхунку голос≥в: хоча час до к≥нц¤ голосуванн¤ ще залишавс¤. „екати було н≥кого ≥ залишалос¤ оф≥ц≥йно оформити протоколи.

ќ двадц¤т≥й за  иЇвом голова ком≥с≥њ одн≥Їњ з виборчих д≥льниць закрив, на вс¤к випадок, двер≥, в≥ддав наказ п≥днести ус≥ виборч≥ скриньки до столу та запросив спостер≥гач≥в дл¤ нагл¤ду за процесом п≥драхунку.

ѕ≥шла рутинна робота: формально визначили к≥льк≥сть тих, хто проголосував; перев≥рили контрольн≥ талони; погасили дек≥лька невикористаних бюлетен≥в. √олова перев≥рив ц≥л≥сн≥сть печаток на скрин¤х, пов≥домив ус≥м, що вони ц≥л≥ ≥ в≥дкрив першу, невеличку скриньку. „лен ком≥с≥њ вголос почав рахувати бюлетен≥, ¤к≥ були в ц≥Їњ та в наступних скриньках.

√олова потайки рад≥в: в≥н першим допов≥в про феноменальний, в≥н так ≥ сказав Ђфеноменальнийї, в≥дсоток голосуючих. ќднак зараз щось його турбувало: по-перше, в≥н з подивом ви¤вив, що в скрин¤х не було зайвих предмет≥в, ¤к≥, за його досв≥дом, частенько попадали до виборчих скриньок; а, по-друге, п≥д час рахуванн¤ бюлетен≥в в≥н краЇм ока побачив викреслюванн¤.

Ќарешт≥, загальна к≥льк≥сть п≥драхованих бюлетен≥в була оголошена, оф≥ц≥йну цифру занесли до протоколу.

Ч ѕриступимо до сортуванн¤, Ч звично запропонував голова.

«аздалег≥дь визначений член ком≥с≥њ приступила до розкладанн¤ бюлетен≥в. ¬она вз¤ла перший, показала його ≥ншим.

Ч Ѕюлетень нед≥йсний, Ч промовила вона ≥ поклала пап≥рець зл≥ва в≥д себе.

Ч Ќед≥йсний бюлетень, Ч повторила вона фразу й рух.

Ч Ќед≥йсний, Ч знову сказала вона ≥ подивилась на голову ком≥с≥њ.

Ч ƒуже ц≥кавий початок, Ч њдко прокоментував один ≥з спостер≥гач≥в.

Ч Ќема чого рад≥ти: це т≥льки початок, Ч в≥дреагував голова.

Ч Ќед≥йсний, Ч знову почувс¤ ж≥ночий голос.

Ч ј ну, дайте мен≥, ¤ подивлюсь, Ч попросив њњ голова.

¬≥н мовчки подививс¤ на бюлетень. Ђѕравильн≥ї позначки були в≥дсутн≥, лише акуратно було викреслене президентське пр≥звище.

Ч Ѕудь ласка, дайте ≥ мен≥ подивитись, Ч звернувс¤ до нього Ђњдкийї спостер≥гач. ¬≥н уз¤в пап≥р, запитально подививс¤ на сус≥д≥в, але вони бажанн¤ подивитись не ви¤вили.

Ч ƒ≥йсно, нед≥йсний, Ч сказав њдкий, повертаючи бюлетен¤ ж≥нц≥.

ƒал≥ в к≥мнат≥ лунало т≥льки одне слово: ЂЌед≥йснийї. ∆≥нка почала складати бюлетен≥ справ в≥д себе, бо њй так було зручн≥ше. «ак≥нчилась перша скрин¤ Ч ≥ жодного голосу н≥ за кого з претендент≥в на президентську посаду.

√олова в≥дчув, ¤к стисло серце. ÷е був перший такий випадок у його багат≥й практиц≥. ¬≥н розгубивс¤, в≥н не знав, що робити.

Ч Ќ≥чого, друга скрин¤ буде зовс≥м ≥ншою, Ч невпевнено сказав Ђпрезидентськийї спостер≥гач.

ќднак друга скрин¤ ви¤вилась коп≥Їю першоњ.

Ч ”с≥ виборц≥ одностайн≥ у своЇму вибор≥, Ч пожав плечима Ђњдкийї. Ч ÷е дуже ц≥каво.

Ч “ак одностайн≥, Ч повернувс¤ до нього голова. Ч јле ваш кандидат також не отримав жодного голосу.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ п≥драхунку до ус≥х присутн≥х почав доходити зм≥ст того, що в≥дбулось. Ќа стол≥ лежала велика купа бюлетен≥в. ƒ≥йсних серед них не було жодного. √олова в≥дчував, що наближаЇтьс¤ щось недобре. ¬ голов≥ його мерехт≥ло: Ђ“акого не може бутиї, Ђўо робити?ї, Ђƒопов≥дати нагору правду, або...ї.

”с≥ присутн≥, ≥ нав≥ть њдкий спостер≥гач, мовчали, перегл¤даючись м≥ж собою. ¬с≥ розум≥ли незвичайн≥сть поточного моменту, св≥дками ¤кого вони стали.

“реба було приступати до складанн¤ протоколу. √олова розум≥в, що такий протокол означаЇ особисто дл¤ нього велик≥ неприЇмност≥. “реба було ¤кось зат¤гнути час та зв'¤затис¤ з вищим кер≥вництвом. ј в≥н не знав, ¤к це зробити, не порушуючи закону. Ќарешт≥, в≥н знайшов компром≥сний, ¤к в≥н гадав, вар≥ант:

Ч ¬ибачте, Ч в≥н виразно подививс¤ в сторону туалетноњ к≥мнати. Ч ћен≥ треба на хвилинку вийти...

јле раптом у к≥мнат≥ в≥дпочинку задзвонив телефон. √олова ком≥с≥њ швидко п≥шов до к≥мнати та п≥дн¤в телефонну трубку:

Ч ¬иборча д≥льниц¤. √олова слухаЇ.

Ч “и що там т¤гнеш час? Ч пролунало у трубц≥. Ч ” тебе ж практично стов≥дсоткова ¤вка. ѕора допов≥дати про перш≥ позитивн≥ результати. ƒавай!

Ч ўо давай? Ч стомлений голос голови звучав прихованим викликом. ¬≥н майже прошепот≥в в трубку. Ч Ќа наш≥й д≥льниц≥ ус≥ бюлетен≥ нед≥йсн≥.

Ч ўо значить вс≥? —к≥льки в≥дсотк≥в?

Ч —то!

Ч “и що там перепив?

Ч якби так... ƒопов≥даю: на д≥льниц≥ вс≥ сто в≥дсотк≥в бюлетен≥в Ч нед≥йсн≥... ƒо того, в ус≥х викреслено пр≥звище президента...

Ч “и серйозно?

Ч јбсолютно. ѕр¤мо не знаю, що робити, Ч ≥ майже пошепки продовжив. Ч ™ тут один спостер≥гач...  оротше. ѕотр≥бна терм≥нова допомога. ≤накше доведетьс¤ складати протокол ¤к Ї.

Ч “¤гни час. «орган≥зуй ¤кусь скаргу через сам знаЇш кого. ћи зараз тут розберемось.

√олова ком≥с≥њ поклав трубку та п≥шов до к≥мнати, де п≥драховувались голоси. ѓдкий спостер≥гач розслаблено посм≥хнувс¤ назустр≥ч, голов≥, ¤кий з'¤вивс¤ в к≥мнат≥.

Ч “ак коли будете складати протокол?

Ч Ѕудемо, будемо. јле ¤ повинен запитати, Ч в≥н зробив паузу ≥ виразно подививс¤ на спостер≥гача в≥д президентськоњ сторони. Ч „и маЇ хто за¤ви або скарги про порушенн¤ у ход≥ голосуванн¤, чи п≥драхунку голос≥в...

Ђѓдкийї спостер≥гач зробив заперечливий рух.

Ч ¬и неправильно зрозум≥ли, Ч перехопив рух голова. Ч ћи будемо складати протокол. Ѕудемо. јле закон вимагаЇ в≥д мене ставити так≥ запитанн¤. ћоже хтось ≥з вас забув про своњ обов'¤зки...

Ч як≥ можуть бути запитанн¤? ћи були тут зранку. ѕорушень не було. ”се ≥ так ¤сно... Ч неспод≥вано миролюбно в≥дпов≥в за вс≥х Ђњдкийї.

Ч ј ви д≥йсно в≥рите, що наш президент не спром≥гс¤ набрати на наш≥й д≥льниц≥ жодного голосу? ƒостатньо послухати перш≥ дан≥ по рад≥о: в≥н йде ≥з значним випередженн¤м...

Ч якщо робити висновки т≥льки по даним рад≥о та телебаченн¤, то можна взагал≥ нев≥домо до чого доголосуватис¤...

Ч ”се одно, в нашому випадку треба перев≥рити геть усе: можливо хтось урни п≥дм≥нив, можливо ще щось...

Ч я був у к≥мнат≥ ≥ можу п≥дтвердити, що н≥хто н≥чого не м≥н¤в. ѕечатки на урнах без пошкоджень, н≥¤ких питань н≥ у кого не виникало до того, ¤к п≥драхували вс≥ бюлетен≥...

«нову задзвонив телефон, ≥ голова похапцем п≥дб≥г до нього.

Ч ¬иборча д≥льниц¤, слухаю, Ч з готовн≥стю сказав в≥н у слухавку.

Ч —кладай протокол, ¤кий в≥н там Ї... Ч пролунало зв≥дти.

Ч Ќевже?..

Ч Ќа вс≥х ваших Ђстов≥дсотковихї д≥льниц¤х однакова картина, Ч перебив його голос ≥з слухавки. Ч —кладайте протокол... јле, на вс¤к випадок, орган≥зуйте пару скарг, чи за¤в про порушенн¤ в ход≥ вибор≥в... ” мене все.

√олова акуратно поклав слухавку на м≥сце та повернувс¤ до спостер≥гач≥в.

Ч як ¤ й об≥ц¤в, ми зараз складаЇмо протокол. якщо у когось Ї скарги та за¤ви про х≥д вибор≥в, Ч в≥н виразно подививс¤ на президентського спостер≥гача, Ч то прошу викласти њх до того, ¤к ¤ в≥двезу протокол до територ≥альноњ виборчоњ ком≥с≥њ.

„ерез чверть години голова поставив останню печатку на останньому прим≥рнику протоколу.

Ч ¬и маЇте право п≥дписати перший прим≥рник, Ч звернувс¤ в≥н до групи спостер≥гач≥в. Ч ј також представити ваш≥ скарги та за¤ви.

”с≥ спостер≥гач≥ промовчали.

–азом з двома членами ком≥с≥њ в≥н с≥в до автомоб≥л¤ ≥ вони вирушили. Ќ≥коли ще не доводилось йому везти одного-одн≥с≥нького пакета.

ѕ≥сл¤ його прибутт¤ до територ≥ального виборчкому протокол було оголошено, але не було одразу передано дл¤ автоматичноњ обробки.

Ч ЌемаЇ необх≥дност≥ на п≥дстав≥ закону, Ч коротко по¤снили тим, хто почав ц≥кавитись.

Ќарешт≥, над≥йшли ус≥ дан≥ з д≥льниць. ¬елику частину з них складали аналог≥чн≥ протоколи. ƒал≥ т¤гнути час було небезпечно, тому довелось включити њх до загального рахунку.

ј у веч≥рн≥х новинах з'¤вились певн≥ коректуванн¤. “радиц≥йно-симпатичн≥ молодики та панночки на р≥зних каналах лаг≥дно посм≥хались до телегл¤дач≥в:

Ч ¬ам уже в≥домо про стов≥дсотков≥ результати на д≥льниц¤х ћар≥упол¤. ѕоступають нов≥ дан≥ з м≥ськоњ виборчоњ ком≥с≥њ про значн≥ порушенн¤ в ход≥ голосуванн¤, Ч дикторка приЇмно посм≥хнулась з екрана. Ч ” будь-¤кому випадку виборц≥в ≥ на цих д≥льниц¤х також чекаЇ повторне голосуванн¤, бо за попередн≥ми даними жоден ≥з претендент≥в не набрав потр≥бноњ к≥лькост≥ голос≥в виборц≥в.

” себе вдома, в невеличк≥й к≥мнат≥, перед телев≥зором сид≥ло л≥тнЇ подружж¤.

Ч ќт бачиш! Ќема ладу в крањн≥! Ч сказав сивий телегл¤дач своњй дружин≥. Ч Ќа д≥льниц¤х робл¤ть, що хочуть. ≤ н≥хто не в≥дпов≥даЇ!

ќдразу п≥сл¤ зак≥нченн¤ голосуванн¤ опозиц≥йна преса п≥дн¤ла дуже обережний, але досить дошкульний дл¤ влади шумок, ¤кий ставив п≥д сумн≥в оф≥ц≥йну верс≥ю того, що трапилось. ¬лада ¤кось л≥ниво в≥днеслась до цього випадку, тим б≥льше, що м≥жнародн≥ спостер≥гач≥, ¤к завжди, не пом≥тили особливих порушень.

;

;

/*-------------------------------------22----------------------------------*/

;

ќднак, ц¤ краплина ≥нформац≥њ не загубилась у океанах всесв≥тн≥х даних. „ерез дек≥лька дн≥в невеличкий пап≥рець лежав на стол≥ чергового јЌЅ —ема ƒжоша:

;

ƒл¤ внутр≥шнього використанн¤.

“аЇмно.

јгентство нац≥ональноњ безпеки.

управл≥нн¤ телекомун≥кац≥й ≤ комп'ютерних служб.

вибори в украњн≥, м≥сто ћар≥уполь.

ўќƒќ розб≥жностей оф≥ц≥йноњ ≥нформац≥њ та пов≥домлень опозиц≥йноњ преси.

у виборах прийн¤ли участь практично сто в≥дсотк≥в виборц≥в. ус≥ з них викреслили пр≥звище нин≥ д≥ючого президента.

з огл¤ду на роботу заф≥ксованого ран≥ше нев≥домого передавача не виключено використанн¤ нев≥домого дос≥ впливу на велик≥ маси.

заслуговуЇ на увагу детальне вивченн¤ ситуац≥њ.

ƒжеймс ’агарт.

начальник јнал≥тичноњ групи Ђаї.

;

—ем ƒжош ще з часу виникненн¤ отих незрозум≥лих передач був внутр≥шньо занепокоЇний. ≤нтуњц≥¤ п≥дказувала йому, що в т≥й ситуац≥њ в≥н був абсолютно правий. “епер на його стол≥ лежав пап≥р, в ¤кому була або надзвичайно вибухова ≥нформац≥¤, або, ймов≥рно, фальшив≥ результати ¤коњсь нев≥домоњ пол≥тичноњ гри всередин≥ ”крањни.

« огл¤ду на те, що скоро там, в тому далекому ћар≥упол≥, скоро в≥дбудетьс¤ повторне голосуванн¤, в≥н вир≥шив, що маЇ сенс послати туди агент≥в дл¤ Ђдетального вивченн¤ ситуац≥њї.

ЂЌарешт≥, анал≥тики видали те, що повинн≥ були дати ран≥ше, Ч подумав в≥н. Ч ≤ цей пап≥р Ї н≥чим ≥ншим ¤к зап≥зн≥лою спробою виправдатисьї.

¬≥н пов≥льно встав та п≥шов до свого начальника ¬≥ль¤ма √одр≥ча.

Ч Ќова ≥нформац≥¤ щодо ћар≥упол¤, сер. я допов≥дав вам нещодавно...

Ч ѕам'¤таю.

—ем прот¤гнув пап≥рець. √одр≥ч уважно прочитав його. ¬≥н також мав неаби¤ку ≥нтуњц≥ю: ≥накше не сид≥в би зараз у своЇму кр≥сл≥.

Ч ј ось це видаЇтьс¤ значно важлив≥шим за невеличкий передавач, Ч ц≥Їю фразою в≥н немовби вибачивс¤ перед ƒжошем та одночасно немовби звинуватив його ж у подач≥ Ђсироњї ≥нформац≥њ. Ч «в'¤ж≥тьс¤ з ÷–”. Ќехай тимчасово в≥др¤д¤ть у наше розпор¤дженн¤ досв≥дченого агента дл¤ перев≥рки цих даних.

Ч ћоже одразу групу? якщо такий вплив ≥снуЇ...

Ч √аразд... √рупа з трьох чолов≥к.

Ч —лухаюсь, сер.

Ч ≤ тримайте цю справу п≥д особистим контролем, Ч в≥н вв≥мкнув нотки дов≥рливост≥ у своњм голос≥. Ч „им менше буде вит≥к зайвоњ ≥нформац≥њ, тим краще. я покладаюсь на вас, —ем.

Ч “ак, сер, Ч в≥дпов≥в —ем ≥ в≥дм≥тив про себе, що шеф уперше назвав його просто на ≥м'¤.

Ч …д≥ть.

ƒжош повернувс¤ й вийшов ≥з к≥мнати. √одр≥ч залишивс¤ сид≥ти у своЇму кр≥сл≥.

Ђякщо там, в т≥й б≥дн≥й ”крањн≥, Ч думав в≥н, Ч спромоглис¤ запрограмувати велик≥ маси людей, то ц≥каво чи розум≥ють вони, що винайшли надзброю? —кор≥ше за все Ч не розум≥ють, бо д≥¤ли б значно обережн≥ше... якщо це, зв≥сно, не хлопчаки, з тих сучасних, ¤к≥ всюди л≥зуть та ¤ким би т≥льки випнутис¤ перед д≥вчатами та однол≥тками... ƒуже багато цих Ђ¤кщої. “реба потурбуватись, щоб вона опинилась тут. јле знов-таки ¤кщо, Ч в≥н посм≥хнувс¤, Ч усе зд≥йснитьс¤, то треба подумати до чињх рук ц¤ надзбро¤ попаде. ƒо президента та його так званоњ команди? ƒл¤ пол≥тичноњ балаканини пол≥тикани ще годн≥, а керувати св≥том... “ут зосереджена реальн≥сть св≥товоњ влади. ≤ керувати цим св≥том буду ¤ї.

¬≥н випр¤мивс¤ у кр≥сл≥ ≥ його обличч¤ прийн¤ло медальн≥ риси.

ƒуже багато йому, ¬≥ль¤му √одр≥чу, прийшлось принижуватис¤ перед багатими н≥кчемами, в≥ддавати начальникам вистраждан≥ ним самим ≥дењ, плани, щоб потроху рухатись кар'Їрними сходинками. ¬≥н розум≥в, що цей пост, ¤кий в≥н зараз займаЇ, Ї найвищим його надбанн¤м, бо дал≥ його просто не пуст¤ть. “ак би мовити, рилом не вийшов.

ј в≥ддавати таку козирну карту в≥н не буде. Ќ≥ за що. “акий шанс випадаЇ раз на житт¤. √одр≥ч встав. ¬≥н пригадав, що його пр≥звище складалось з двох древн≥х частин: перша Ч бог, друга Ч влада, могутн≥сть, царюванн¤. ” дитинств≥ пр≥звище кра¤ло серце б≥дному хлопцев≥. Ќастав час в≥дпов≥дати своЇму пр≥звищу.

¬≥н п≥дн¤в трубку телефону та набрав номер.

Ч —ем, думаю, що варто послати до того ћар≥упол¤ групу з п'¤тьох ос≥б. “реба перев≥рити все детально. ћи не можемо ≥гнорувати таку ≥нформац≥ю.

Ч Ѕуде зроблено, сер.

;

;

/*-------------------------------------23----------------------------------*/

;

„етв≥рка хлопц≥в з≥бралась разом незабаром п≥сл¤ вибор≥в.

Ч ¬и¤вл¤Їтьс¤, що незважаючи на оф≥ц≥йн≥ дан≥ все ж таки вимальовуЇтьс¤ загальна картина под≥й, Ч почав ¬адим.

Ч “ак, Ч п≥дтримав його јнатол≥й. Ч ¬плив працюЇ, так би мовити, на вс≥ сто. ÷е вже було зрозум≥ло п≥сл¤ перших пов≥домлень...

Ч ÷е тод≥, коли влада з над≥Їю чекала в≥д стов≥дсотковоњ ¤вки стов≥дсотковоњ п≥дтримки, Ч ≥з посм≥шкою кинув ќлександр.

Ч √адаю, що вона втрутилась би ≥ в такому раз≥, Ч висловив сумн≥в ¬≥ктор. Ч Ќема чого привертати увагу св≥товоњ громадськост≥ незвичними, нав≥ть дуже хорошими, результатами...

¬адим подививс¤ на хлопц≥в.

Ч јле ж буде повторне голосуванн¤...

Ч ¬важаЇш за потр≥бне повторити вплив? Ч запитав його ¬≥ктор.

Ч якраз навпаки, Ч в≥дпов≥в ¬адим. Ч ¬≥дчуваю, що повтор¤ти не треба.

Ч ÷е не дов≥д, Ч сказав ќлександр.

Ч –озум≥ю, але... я в≥дчуваю, що це буде зайвим. ћожливо, ≥нтуњц≥¤.

Ч ј ¤ думаю, що ми можемо спробувати, Ч повторив свою точку зору ќлександр.

Ч ѕриЇднуюсь до —ашка, Ч п≥дн¤в руку ¬≥ктор.

Ч ћожна спробувати, Ч неспод≥вано став на њхню сторону јнатол≥й. Ч ÷е той випадок, коли надлишок ≥нформац≥њ не завадить.

Ч ўо ж. якщо б≥льш≥сть напол¤гаЇ... “од≥ спробуЇмо. ѕеревибори незабаром, Ч неохоче погодивс¤ з б≥льш≥стю ¬адим.

«а проведенн¤м звичайних роб≥т у своњй ф≥рм≥, хлопц≥ готувались до проведенн¤ впливу.

Ќастав час проведенн¤ перевибор≥в.

Ќа Ђскандальнихї виборчих д≥льниц¤х з≥бралос¤ багато бажаючих подивитись на переб≥г под≥й.  р≥м м≥сцевих спостер≥гач≥в, прибули спостер≥гач≥ в≥д р≥зних Ївропейських та м≥жнародних орган≥зац≥й, не говор¤чи вже про значне п≥двищенн¤ щ≥льност≥ любител≥в порпатис¤ у брудному шматт≥ Ч журнал≥ст≥в.

«а переб≥гом под≥й на д≥льниц¤х спостер≥гали ще дек≥лька ос≥б. ƒвоЇ агент≥в ÷–”, ¤к≥ працювали п≥д безпосередн≥м кер≥вництвом јЌЅ. ј саме п≥д пильним нагл¤дом —ема ƒжоша, ¤кий, в свою чергу, чесно й простодушно припускав, що працюЇ на велич своЇњ крањни у владному вт≥ленн≥ њњ президента. “роЇ ≥нших також не га¤ли часу ≥ вивчали оперативну обстановку в м≥ст≥ та вже почали робити перш≥ кроки по пошуку можливого м≥сц¤ загадкового рад≥опередавача.

як би там не було, але ситуац≥¤ на повторному голосуванн≥ повн≥стю повторилась.

ѕеред п≥драхунком поданих голос≥в у невеличк≥й к≥мнат≥ сто¤в жвавий гом≥н. ∆урнал≥сти в≥д нудьги почали робити невеличк≥ ставки на результати вибор≥в.

ѕ≥д час п≥драхунку, ≥з кожним озвученим Ђнед≥йснийї, гом≥н почав зменшуватись. ј коли п≥драхунок голос≥в зак≥нчивс¤, в к≥мнат≥ запанувала тиша. ”с≥ зрозум≥ли, що в≥дбуваЇтьс¤ щось надважливе. јле н≥хто з присутн≥х не розум≥в, що саме.

ѕершими стали приходити до т¤ми твердошк≥р≥ журнал≥сти: профес≥йна звичка штовхнула б≥льш≥сть з них швидко кинутись до виходу та почати передавати по ст≥льникових телефонах перш≥ слова хоч ≥ оч≥куваноњ, але все ж неспод≥ваноњ ≥нформац≥њ. —постер≥гач≥ дивились один на одного ≥ не знали ¤к по¤снити те, що трапилось. ќднак усе в≥дбулось у ц≥лковит≥й в≥дпов≥дност≥ ≥з законами ≥ вони просто розгубились в оц≥нц≥ ситуац≥њ, ¤ка склалас¤.

Ќаступного ранку св≥т прокинувс¤ й узнав щось досить неспод≥ване. ¬и¤вл¤Їтьс¤ бувають так≥ реч≥, коли сто в≥дсотк≥в виборц≥в приход¤ть на виборчу д≥льницю. ¬и¤вл¤Їтьс¤ бувають так≥ реч≥, коли вс≥ вони голосують проти д≥ючого представника вищоњ влади. √азети усього св≥ту захлинались њдкими коментар¤ми, р≥зноман≥тн≥ рад≥останц≥њ присв¤тили дек≥лька великих передач видатн≥й под≥њ, канали телебаченн¤ ус≥х крањн в≥дм≥тили нечувану дос≥ Їдн≥сть погл¤д≥в виборц≥в. ¬ окремо вз¤т≥й крањн≥, на окремо вз¤т≥й виборч≥й д≥льниц≥.

ѕол≥тична репутац≥¤ все ж таки переобраного президента отримала довол≥ в≥дчутного л¤пасу. ƒосить т≥льки назвати заголовки газетних шпальт: Ђ«а що президента так не любл¤ть в ћар≥упол≥?ї, Ђ”крањнський феноменї, Ђ—тов≥дсоткова в≥дставкаї.

;

;

/*-------------------------------------24----------------------------------*/

;

¬≥ль¤м √одр≥ч сид≥в у своЇму кр≥сл≥ ≥ палив цигарку. …ого мозок напружено п≥драховував своњ шанси щодо використанн¤ ситуац≥њ. ¬≥н натиснув кнопку зв'¤зку ≥з секретаркою.

Ч ћ≥с≥с ”олш, будь ласка, викличте до мене чергового по ”правл≥нню.

”же через дек≥лька хвилин —ем ƒжош ув≥йшов до каб≥нету. √одр≥ч показав на кр≥сло дл¤ в≥дв≥дувач≥в.

Ч —≥дайте —ем, Ч запропонував в≥н. Ч ƒуже багато шуму б≥л¤ цих вибор≥в. “реба трохи вгамувати пристраст≥.

Ч «годен, сер, Ч в≥дпов≥в ƒжош. Ч —пробуЇмо коректно натиснути на наш≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ...

Ч ¬ажливо уникнути великого загального шуму. Ќе треба привертати зайву увагу.

Ч ћи спробуЇмо дел≥катно вплинути на Ївропейц≥в.

Ч ƒобре. як там наша група?

Ч ѕриступила до з'¤суванн¤ вс≥х в≥домих обставин.

Ч ѕередайте, хай поквапл¤тьс¤, але працюють без зайвого посп≥ху.

Ч “ак, сер.

Ч ћожете йти, —ем, але, повторюю, нам не потр≥бна зайва реклама. «авданн¤ дуже важливе.  р≥м того, воно знаходитьс¤ п≥д особистим контролем вищих ос≥б.

Ч –озум≥ю, сер.

√одр≥ч ≥ сам не знав, чому в≥н збрехав своЇму п≥длеглому. Ћише пот≥м його п≥дсв≥дом≥сть дала в≥дпов≥дь: в так≥й дуже дел≥катн≥й справ≥ не можна дов≥р¤ти н≥кому. Ќав≥ть до себе треба прислуховуватись дуже обережно. —тавка не висока. —тавка б≥льш н≥ж шалена. —тавка Ч можлива необмежена влада на планет≥ «емл¤.

ўо перед ним правител≥ ус≥х в≥к≥в та народ≥в з њхн≥ми мр≥¤ми про св≥тове господство!

¬≥н, ¬≥ль¤м √одр≥ч, не маЇ права на помилку. “ому треба д≥¤ти р≥шуче ≥ швидко. „ас працюЇ не на нього. ј старанний хлопець —ем... ѕо-перше, в≥н не маЇ виходу на Ђвисоких ос≥бї, а по-друге, в≥н може стати в нагод≥ пот≥м, у ¤кост≥ вд¤чного виконавц¤ його наказ≥в. ј допов≥сти, зрозум≥ло, доведетьс¤. ќсобисто президенту. јле трохи п≥зн≥ше так, щоб створити ефект негайност≥ ≥ подати результати роботи у потр≥бному вигл¤д≥.

ќбм≥н ≥нформац≥Їю м≥ж групою агент≥в та штаб-квартирою јЌЅ жвав≥шав. “ак сталось, що практично вс≥ пов≥домленн¤ проходили через дуже скромну, робот¤щу ≥ неприм≥тну ж≥ночку. Ѕагатьом подобалось працювати з нею: вона працювала завжди швидко ≥ без зайвих запитань. ≤ н≥хто в јЌЅ не здогадувавс¤, що вона з неменшою швидк≥стю передавала ≥нформац≥ю до ≤зрањлю, у спец≥альну розв≥дувальну службу Ђћоссадї. јле передавала далеко не завжди ≥ не всю ≥нформац≥ю, а т≥льки найважлив≥шу: Ђћоссадї не могла дозволити соб≥ ризикувати таким ц≥нним агентом.

–озв≥дувальна служба ц≥Їњ близькосх≥дноњ крањни також одразу зрозум≥ла ¤ку ц≥нн≥сть у¤вл¤Ї собою в≥дкритт¤ масового впливу на людей. ≤ Ђћоссадї, не гаючи часу, також послала свою групу досв≥дчених агент≥в ≥з числа колишн≥х громад¤н –ад¤нського —оюзу: вони добре знали мову, звичањ, м≥сцев≥сть. “ому мали де¤ку перевагу перед американц¤ми при виконанн≥ такого складного завданн¤.

«розум≥ло, що розв≥дники обох крањн не могли просто так потрапити до ”крањни.  олись це була досить важлива частина територ≥њ —–—– за «ал≥зною зав≥сою.

„астина американськоњ групи прибула до  иЇва п≥д оф≥ц≥йним прикритт¤м: приватн≥ п≥дприЇмц≥ та журнал≥сти. ƒехто з чиновництва в ћ«— здивувавс¤ досить неспод≥ваною ц≥кав≥стю до в≥льноњ економ≥чноњ зони в ћар≥упол≥. —права була в тому, що ≥снувала така зона лише на папер≥. “ому њм хот≥лось дуже знати про нев≥дом≥ њм перспективи можливого збагаченн¤ на ц≥нн≥й ≥нформац≥њ.  р≥м того, вони здогадувались, що ситуац≥¤ ¤кимось чином пов'¤зана з виборами.

Ќаступного дн¤ ƒжош стурбовано допов≥в √одр≥чу:

Ч Ќаш≥ агенти допов≥дають, що зустр≥ли в ћар≥упол≥ двох в≥домих њм агент≥в ≥з Ђћоссадї. ќсобисто ¤ не в≥рю, що ≤зрањль паралельно з нами пров≥в кроп≥тку роботу по вивченню ситуац≥њ. «в≥дси невт≥шний дл¤ нас висновок: скор≥ш за все у нас ≥снуЇ джерело витоку важливоњ ≥нформац≥њ...

Ч Ќегайно перев≥рити ус≥х, хто мав доступ до цього проекту! ”с≥х без виключенн¤. ѕерев≥р¤ти нав≥ть мене!

Ђќтакоњ, Ч подумав —ем. Ч ƒобре, що хоч мен≥ дов≥р¤Її. ј вголос сказав:

Ч ѕерев≥рка вже почалась.

Ч ƒобре.  оли плануЇте зак≥нчити?

Ч « огл¤ду на те, що з ц≥Їю справою працюЇ дуже обмежене коло людей, спод≥ваюсь, що перш≥ результати будуть вже завтра вранц≥...

Ч ”се ж таки покваптесь. «годен, що ≥зрањльськ≥ агенти з'¤вились там не випадково. як≥ будуть пропозиц≥њ по виключенню з роботи наших конкурент≥в у ћар≥упол≥?

Ч я ¤краз хот≥в допов≥сти щодо них. —права в тому, що Ђћоссадї працюЇ по повн≥й програм≥: наш≥ встановили на¤вн≥сть групи з п'¤тнадц¤ти ос≥б. ƒванадц¤ть чолов≥к≥в та три ж≥нки. јгенти чекають подальших розпор¤джень щодо д≥й.

Ч “реба негайно зб≥льшити к≥льк≥сть наших агент≥в.

Ч “ак, сер. ј що робити з ≥зрањльт¤нами?

Ч ”с≥х знищити!

ƒжош трохи здивовано подививс¤ на шефа, ¤кий був незвично збуджений, але звично в≥драпортував:

Ч Ѕуде зроблено, сер. јле можуть бути проблеми з м≥сцевою владою...

Ч ќрган≥зуйте анон≥мн≥ дзв≥нки до њхн≥х орган≥в внутр≥шн≥х справ. јктив≥зуйте м≥сцеву пресу. —пиш≥ть вбивства на м≥сцевих злочинц≥в або прињжджих гастролер≥в.

Ч “ак, сер. јле на наступн≥й зустр≥ч≥ кер≥вник≥в розв≥док ми мусимо щось говорити. Ќе виключено, що кер≥вництво Ђћоссадї також може замислитись. ћожливо њхн≥ агенти вже встигли допов≥сти своњм, що також бачили наших людей.  р≥м того, через джерело витоку ≥нформац≥њ вони зараз на крок попереду нас.

Ч —пробуйте списати все на м≥сцевих злочинц≥в, Ч повторив √одр≥ч.

Ч яким чином?

Ч —лухайте, —еме. ¬и розумна людина. ¬ Ђћоссадї добре розум≥ють, що така к≥льк≥сть агент≥в не може прибути в м≥сто ≥ жити в готел¤х. Ѕ≥льш≥сть њхн≥х агент≥в працюЇ п≥д легальними вив≥сками. Ќевже так важко у¤вити дек≥лька пограбувань?

Ч ƒек≥лька пограбувань не важко. јле п'¤тнадц¤ть ос≥б...

Ч –озум≥ю, що це забагато, Ч √одр≥ч замисливс¤. Ч “од≥ ось що. —пробуйте спровокувати велик≥ з≥ткненн¤ м≥ж м≥сцевими злочинними групами. ўось на зразок гангстерськоњ в≥йни, ¤к у наших ф≥льмах. ќрган≥зуйте масов≥ безпор¤дки в м≥ст≥ за допомогою др≥бного елементу. ј п≥д шумок убер≥ть наших конкурент≥в. ¬ такому випадку, до реч≥, можна буде звалити в≥дпов≥дальн≥сть на них. ќрган≥зуйте м≥сцеву пресу.

ƒжош посм≥хнувс¤: Ђ„иста роботаї.

Ч ј ¤к в≥днесутьс¤ до неординарних под≥й ур¤дов≥ структури ”крањни?

Ч ј ¤к вони в≥днеслись до результат≥в вибор≥в? як завжди спишуть на погану роботу ¤когось м≥сцевого чиновника... јбо будуть-таки шукати насл≥дк≥в роботи Ђдоброд≥њвї з-за кордону. ћи њм допоможемо... ћожна нат¤кнути... Ќа так зване близьке закордонн¤.

Ч ƒозвольте виконувати?

√одр≥ч стверджувально кивнув. ƒжош повернувс¤ й п≥шов до виходу з каб≥нету. јле зупинивс¤, повернувс¤ до √одр≥ча ≥ спитав:

Ч ќстаннЇ питанн¤, сер. яка к≥льк≥сть пом≥чник≥в наш≥й груп≥ буде доречна?

Ч ѕошл≥ть ст≥льки, ск≥льки вважаЇте за потр≥бне. јле, зрозум≥ло, не б≥льше п'¤тнадц¤ти. Ќатовп дуже важко орган≥зувати на пл≥дну роботу.

—ем кивнув на знак згоди та вийшов ≥з к≥мнати. √одр≥ч залишивс¤ сид≥ти у своЇму кр≥сл≥. —итуац≥¤ розгорталась по небажаному сценар≥ю. ¬≥н подумав: ЂЅагато хто хоче оволод≥ти надзброЇю. “реба ¤кнайшвидше л≥кв≥дувати вит≥к ≥нформац≥њ у наш≥й структур≥.ї

¬≥ль¤м √одр≥ч вз¤в в руку ручку, написав у своЇму робочому блокнот≥: Ђѕоквапити —ема ƒжошаї. ¬≥н нервово натиснув на кнопку зв'¤зку ≥з секретаркою, але сказав досить спок≥йно:

Ч ћ≥с≥с ”олш. Ѕудь ласка, викличте чергового ƒжоша до мене знову.

—ем повернувс¤ до каб≥нету начальника.

Ч —лухаю, сер.

Ч ¬ибачте, —еме, що викликав знов. јле що ви можете сказати щодо нашоњ резидентури в ≤зрањл≥. ћене ц≥кавить можлив≥сть отриманн¤ зворотноњ ≥нформац≥њ з Ђћоссадї на випадок наших протид≥й в ≤зрањл≥.

Ч “иждень тому ¤ допов≥дав вашому заступников≥, сер: наш резидент в ™русалим≥ неспод≥вано загинув: потонув. ћи намагаЇмось в≥дтворити керуванн¤ нашою мережею. јле, ви знаЇте, що новому резиденту буде важче вжитис¤ в ситуац≥ю.

Ч ƒобре. јле все ж таки покваптесь. ≤ ще. «розум≥ло масов≥ заворушенн¤ знову привернуть увагу до цього м≥ста. ѕодбайте, будь ласка, щоб було щонайменше коментар≥в, ¤к≥ б пов'¤зували м≥ж собою в≥дом≥ под≥њ.

Ч —лухаюсь, сер.

Ч “епер можете йти.;

;

;

/*-------------------------------------25----------------------------------*/

;

” повн≥й в≥дпов≥дност≥ з отриманим завданн¤м, агенти ÷–” почали виконувати розроблений в јЌЅ план.

ƒо цього спок≥йного л≥тнього ранку ћар≥уполь був довол≥ глухою пров≥нц≥Їю. ¬≥ддалене в≥д центру промислове м≥сто жило своњм звичайним житт¤м. «розум≥ло, що сучасне тихе житт¤ зовс≥м не означало в≥дсутност≥ крим≥налу. Ѕували ≥ вбивства п≥дприЇмц≥в ≥ служник≥в закону, ¤к≥ стали, можна сказати, звичайною ознакою Ђринковоњ економ≥киї, ≥ мешканц≥ зазвичай коментували ц≥ под≥њ так: ЂЌе з≥йшлись у ц≥н≥ї.

ќднак останн≥м часом ситуац≥¤ р≥зко зм≥нилась: в м≥ст≥ неспод≥вано почала бешкетувати п'¤на молодь. «а к≥лька годин з початку заворушень почали поступати перш≥ пов≥домленн¤ про постраждалих, у тому числ≥ ≥ вбитих. ќсоблив≥стю гармидеру було те, що бешкетництва не були обмежен≥ ¤кимсь окремим районом м≥ста, а ¤к добре орган≥зована пожежа, одночасно почались в ус≥х районах м≥ста.

ѕод≥њ почали виходити з-п≥д контролю м≥сцевоњ влади. ¬край тривожн≥ телеграми полет≥ли до  иЇва.

ћ≥сцев≥ рад≥останц≥њ працювали й коментували под≥њ з подивом, але дуже обережно: адже до цього моменту не було н≥¤ких причин до спалаху насильства. ћ≥жнародн≥ рад≥останц≥њ в≥дреагували швидко, але й вони також були спантеличен≥ розвитком под≥й: до того ж ≥нформац≥¤ надходила з неп≥дтверджених джерел. «нову на де¤кий час ≥нформац≥йн≥ пов≥домленн¤ з ћар≥упол¤ опинились в центр≥ пов≥домлень по всьому св≥т≥. јле цього разу вони мали ¤скраве тривожне забарвленн¤. ѕродюсери ≥з —NN г≥рко пожалкували, що в≥д≥звали свого кореспондента з ћар≥упол¤ одразу п≥сл¤ проведенн¤ повторного голосуванн¤.

ј —ем ƒжош спок≥йно допов≥дав своЇму кер≥вников≥:

Ч «авданн¤ виконане. Ќаш≥ допов≥дають, що б≥льш≥сть активних конкурент≥в знищена. «алишились двоЇ з групи ф≥нансовоњ п≥дтримки та двоЇ зв'¤зк≥вц≥в Ч дл¤ створенн¤ видимост≥ фактору випадковост≥.

Ч —пасиб≥, —еме. я читав огл¤ди у прес≥. Ѕлискуче виконанн¤. ѕевен, що Ђћоссадї н≥чого не зап≥дозрить.

Ч «годен ≥з вами.

Ч ј тепер власне до самоњ справи: що в≥домо про розробника?

Ч ѕоки наш≥ агенти н≥чого не пов≥домили. Ўукають, сер.

Ч я тут трохи подумав ≥ гадаю, що наш розробник або група розробник≥в, що до реч≥, ймов≥рн≥ше, неодм≥нно повинн≥ втрутитись в ц≥ под≥њ. “реба це використати. Ќегайно: ор≥Їнтуйте агент≥в на визначенн¤ сфери д≥њ можливого впливу. ƒайте њм ще двадц¤ть чотири години ≥ напол¤гайте на скор≥шому виконанн≥ завданн¤.

Ч “ак, сер.

;

;

;

/*-------------------------------------26----------------------------------*/

;

“им часом хлопц≥ з≥брались у своњй контор≥. ¬они були дуже засмучен≥ неспод≥ваним ≥ дуже швидким розвитком под≥й.

јнатол≥й подививс¤ на ≥нших.

Ч ўо ви думаЇте з приводу бешкетництва в м≥ст≥?

Ч ћоже це ¤к≥йсь поб≥чний ефект впливу? Ч обережно висловив свою думку ќлександр.

Ч Ќе виключено... ћи ще багато чого не знаЇмо про механ≥зм роботи нашого в≥дкритт¤, Ч в≥дпов≥в йому ¬адим. Ч јле у мене таке в≥дчутт¤, що ц≥ под≥њ нос¤ть штучний характер... ’оча вони, Ч в≥н розв≥в руками, Ч д≥йсно почались практично одразу п≥сл¤ повторного голосуванн¤... ѕ≥дкреслюю, п≥сл¤ повторного.  р≥м того, ц¤ хвил¤ насильства значно виходить за меж≥ нашого впливу.

¬≥ктор уважно подививс¤ на ¬адима.

Ч “реба негайно вгамувати бешкетництва.

Ч «нову-таки впливом? Ч поц≥кавивс¤ јнатол≥й.

Ч Ќам н≥чого ≥ншого не залишаЇтьс¤. —итуац≥¤ може вийти за меж≥ нашого тепер≥шнього контролю. ј тод≥ ≥ ми вже н≥чого не зможемо зробити...

Ч ћи не можемо з нашими паличками њздити по вс≥й мат≥нц≥-”крањн≥... Ч сумно посм≥хнувс¤ —ашко.

Ч ƒо д≥ла, хлопц≥, Ч сказав ¬адим. Ч я п≥дтримую пропозиц≥ю ¬≥т≥ ≥ також пропоную негайно вгамувати неконтрольован≥ процеси.

’лопц≥ вз¤ли в руки г≥лочки та схилились над столом.

ƒл¤ б≥льшост≥ жител≥в м≥ста бешкетництва вгамувались неспод≥вано. –аптом. ќдразу.

Ѕагато з тих, хто вир≥шив подивитись у в≥кно, м≥г побачити, що т≥льки-но юрба п'¤них бешкетник≥в б≥гла по вулиц≥ ≥ раптом зупин¤лась та починала швидко розходитись.

≤ т≥льки у в≥ддалених районах м≥ста, поки що недоступних впливов≥, дек≥лька груп погромник≥в продовжували бешкетувати. јле масштаб цих погром≥в р≥зко зменшивс¤ ≥ трохи згодом з погромниками роз≥брались роб≥тники правоохоронних орган≥в м≥ста, ¤к≥ були п≥дсилен≥ спец≥альними групами з обласного м≥ста ƒонецька. —итуац≥ю було вз¤то п≥д контроль.

;

;

/*-------------------------------------27----------------------------------*/

;

¬ ≤зрањл≥ мемуне Ђћоссадї з≥брав позачергову нараду консультативноњ ради. як виключенн¤, на н≥й уперше був присутн≥й прем'Їр-м≥н≥стр.

;

/*ћемуне Ч вищий шеф.*/

/* онсультативна рада складаЇтьс¤ з м≥н≥стр≥в ур¤ду.*/

;

Ч —права торкаЇтьс¤ надсекретноњ операц≥њ, ¤ку ми проводимо в ”крањн≥, точн≥ше в м≥ст≥ ћар≥уполь, Ч розпочав нараду шеф розв≥дки. Ч ¬и вс≥ знаЇте про безпор¤дки у цьому м≥ст≥. ѕовинен сказати, що в ход≥ заворушень загинули одинадц¤ть наших найдосв≥дчен≥ших агент≥в.

¬≥н зупинив свою допов≥дь та глибоко з≥тхнув.

Ч —початку у нас складалось таке враженн¤, що заворушенн¤ були штучно орган≥зован≥ з метою знищенн¤ ус≥Їњ нашоњ групи: ви знаЇте всю найважлив≥шу ≥нформац≥ю щодо ц≥Їњ справи. «наЇте, що ми отримали перш≥ дан≥ про нењ з надр јЌЅ. «авд¤ки наш≥й агентур≥. —початку у нас виникло припущенн¤ про можлив≥ протид≥њ американц≥в. јле п≥вгодини тому над≥йшло пов≥домленн¤ в≥д групи Ђкофї, що вони та група Ђхетї залишились в живих. ¬они пов≥домл¤ють, що юрба бешкетник≥в просувалась вулицею та трощила усе на своЇму шл¤ху. ѕот≥м чолов≥к п'¤тдес¤т в≥дкололись в≥д натовпу ≥ почали ломитис¤ до бази групи, ¤ка, на жаль, знаходилась в приватному магазин≥. ¬ ход≥ швидкого обговоренн¤ група Ђалефї вз¤ла в≥дпов≥дальн≥сть на себе ≥ вир≥шила в≥д≥слати зв'¤зк≥вц≥в та ф≥нансист≥в ≥ разом з ≥ншими бойовими групами в≥дбитис¤ в≥д нападник≥в.

;

/*Ђ офї Ч п≥дгрупа зв'¤зк≥вц≥в.*/

/*Ђ’етї Ч п≥дгрупа ф≥нансист≥в, ¤ка дбаЇ про ф≥нанси, найманн¤ консп≥ративних квартир та забезпеченн¤ доставки агент≥в на м≥сц¤.*/

/*Ђјлефї Ч п≥дгрупа досв≥дчених убивць.*/

;

Ч «в'¤зк≥вц≥ не знають, з ¤ких причин њм це не вдалос¤. јле картина дуже схожа на д≥йсну: ¤ особисто знаю кер≥вника групи Ђалефї ≈л≥аху –ев≥в≥, досв≥дчений в≥йськовик, в≥н м≥г п≥ти на такий крок. ≤нформац≥¤ дл¤ присутн≥х: ще до початку цих под≥й наш≥ встановили на легковики американц≥в рад≥ома¤чки, Ч в≥н повернувс¤ до прем'Їра. Ч ћаленьк≥ рад≥опередавач≥, ¤к≥ працюють по п≥всекунди один раз за годину. “обто нав≥ть за втрати значноњ частини групи ми можемо стежити за об'Їктами з годинною дискретизац≥Їю, адже такий ма¤чок досить важко викрити. ќсобливо за нестач≥ часу.

ћемуне говорив з опущеними до столу очима. ¬≥н зак≥нчив свою допов≥дь ≥ показав це подивившись на ус≥х присутн≥х м≥н≥стр≥в ≥ зупинив погл¤д на прем'Їр-м≥н≥стр≥.

Ч ѕевен, що надважлив≥сть справи диктуЇ нам продовжувати цю операц≥ю, Ч сказав той. Ч як≥ будуть пропозиц≥њ щодо складу ≥ншоњ групи?

”с≥ дипломатично мовчали: н≥кому не хот≥лось брати на себе зайву в≥дпов≥дальн≥сть. ћемуне в≥дчув, що зат¤гувати паузу дал≥ вже неможливо:

Ч ћи повернемо сюди агент≥в ≥з першоњ групи, щоб детально роз≥братись в причинах того, що в≥дбулось. Ќатом≥сть негайно пошлемо до ”крањни зовс≥м нову групу агент≥в. јле, повинен сказати, цього разу ми можемо в≥дстати в≥д американц≥в...

Ч ћаксимально використати наших агент≥в в јЌЅ, Ч тихо наказав прем'Їр. Ч Ќав≥ть, коли вони будуть викрит≥, ми зробимо все можливе дл¤ њхнього спас≥нн¤. √адаю Ч ус≥м присутн≥м зрозум≥ло, що справа варта того.

¬≥н поклав руки на ст≥л, сперс¤ на них та встав ≥з м≥сц¤. Ќа цьому коротка нарада, а точн≥ше в≥дкритий обм≥н думками м≥ж мемуне та прем'Їром, зак≥нчилась.

;

;

/*-------------------------------------28----------------------------------*/

;

¬≥ль¤м √одр≥ч добре розум≥в, що довго притримувати ≥нформац≥ю такоњ важливост≥ йому не т≥льки не вдастьс¤, але й дуже небезпечно: тепер досить багато людей було залучено до операц≥њ. “ому в≥н, п≥сл¤ розгрому ¤дра ≥зрањльськоњ групи, п≥дготував секретну докладну записку дл¤ президента крањни. ¬≥н св≥домо п≥шов на такий безпрецедентний крок: обминаючи своЇ безпосереднЇ кер≥вництво, звернувс¤ пр¤мо до президента. …ого допов≥дь була розроблена таким чином, щоб п≥дштовхнути президента до думки, що надважлив≥сть справи диктуЇ посв¤чувати в нењ ¤кнайменшу к≥льк≥сть ос≥б. “обто маЇ смисл доручити оперативне керуванн¤ справою на цьому етап≥ саме йому, √одр≥чу, зрозум≥ло, з негайним ≥нформуванн¤м про розвиток под≥й вищих ос≥б держави. “ака тактика давала йому можлив≥сть бути завжди на крок попереду конкурент≥в, ≥ дозвол¤ла вчасно особисто втрутитись в под≥њ на випадок небажаного сценар≥ю њхнього розвитку.

ѕрезидент особисто затвердив його допов≥дь та надав йому повноваженн¤ д≥¤ти в≥дпов≥дно обстановц≥. ѕравовою п≥дставою цього стали положенн¤ того самого секретного меморандуму, с≥м стор≥нок ¤кого були п≥дписан≥ √арр≥ “руменом в далекому 1952 роц≥.

;

/*“румен √арр≥ (1884-1972) Ч президент —Ўј з 1945 по 1953 роки.*/

;

√одр≥ч був задоволений цим р≥шенн¤м: усе йшло за його розрахунками. «а його особистим планом. «алишалось знайти винах≥дника впливу або винах≥дник≥в. ≤ отримати владу над св≥том.

“им часом от≥ сам≥ винах≥дники сид≥ли у своњй контор≥ ≥ розм≥рковували над бурхливими под≥¤ми останнього часу.

Ч я не знаю, ¤к трактувати те, що в≥дбулось в нашому м≥ст≥, але мен≥ не подобаЇтьс¤ ц¤ хвил¤ насильства, Ч за¤вив ¬адим.

Ч Ќе хочу повтор¤тись, Ч сказав —ашко, Ч але скажу знову: може це ¤к≥йсь поб≥чний ефект впливу?

јнатол≥й подививс¤ на нього ≥ запитав:

Ч ј на чому базуЇтьс¤ твоЇ припущенн¤?

Ч ћи не вивчили саме ¤вище ≥ приступили до великомасштабних експеримент≥в, Ч в≥дпов≥в ќлександр. Ч ’≥ба цього не достатньо?

Ч «розум≥ло, що достатньо... Ч погодивс¤ з ним јнатол≥й. Ч јле ж п≥сл¤ останнього використанн¤ впливу ситуац≥¤ стаб≥л≥зувалась...

Ч “ак, стаб≥л≥зувалась... јле чого чекати дал≥? Ч сказав ¬≥ктор.

Ч Ќе знаю, чому, але ¤ не можу в≥дбутис¤ почутт¤, що в даному випадку ми мали справу з≥ штучно розробленими под≥¤ми, Ч висловив припущенн¤ ¬адим.

Ч ј на чому базуЇтьс¤ твоЇ припущенн¤? Ч повторив запитанн¤ јнатол≥й.

Ч —початку в≥дпов≥м —ашку. ” мене не виходить ≥з голови те, що масштаб цих заворушень був значно б≥льшим зони нашого впливу... јдже ми поки що можемо впливати переважно на Ћ≥вий берег, тобто лише на певну частину м≥ста. ј ц≥ заворушенн¤ почались практично одночасно по всьому м≥сту...

Ч ј ти не виключаЇш, що нос≥њ нашого впливу не могли передати його дал≥? Ч припустив ¬≥ктор. Ч јдже такого вар≥анта ми ще не розгл¤дали.

Ч ћоже, ≥ могли. ћи не знаЇмо точного механ≥зму д≥њ впливу та характеру його розповсюдженн¤, Ч в≥дпов≥в ¬адим. Ч јле мене непокоњть склад бешкетник≥в. якщо це була поб≥чна д≥¤, то, погодьтесь, в заворушенн¤х повинн≥ були вз¤ти участь т≥льки потенц≥йн≥ виборц≥. “обто люди старше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в. ќднак переважна б≥льш≥сть бешкетник≥в, ви сам≥ бачили, складалась з молод≥ до в≥с≥мнадц¤ти...

Ч “и хочеш сказати, про ту нест≥йку частину сусп≥льства, ¤ка найлегше п≥ддаЇтьс¤ на п≥дбурюванн¤? Ч п≥дхопив ≥дею јнатол≥й.

Ч “ак. ќсобливо п≥д впливом р≥зних роз≥гр≥ваючих засоб≥в...

Ч јле кому було потр≥бно п≥д'юджувати молодь у нашому м≥ст≥? Ч здивовано запитав ќлександр.

Ч я не знаю... јле саме це питанн¤ непокоњть мене б≥льш за все, Ч з≥тхнув ¬адик.

Ч Ќевже ти хочеш сказати, що про наше в≥дкритт¤ хтось д≥знавс¤... Ч почав ¬≥ктор.

Ч ... ≥ це, безсумн≥вно, закордонн≥ розв≥дки, ¤к≥ зац≥кавились нами? Ч таЇмничим голосом зак≥нчив реченн¤ ќлександр ≥ посм≥хнувс¤.

¬адим знову глибоко з≥тхнув.

Ч ћожливо, ¤ ≥ переб≥льшую, але виключаю такоњ можливост≥...

Ч ¬адик у дитинств≥ начитавс¤ детектив≥в, Ч ¬≥ктор виразно подививс¤ на ¬адима. Ч “ому й не дивно, що зараз йому усюди у¤вл¤ютьс¤ шпигуни.

Ч јле ¤кщо ≥ насправд≥ так, Ч тихо сказав јнатол≥й, Ч то може нам маЇ сенс приготуватись до найг≥ршого переб≥гу под≥й...

Ч ƒо чого? Ч здивовано подививс¤ на нього —ашко. Ч ћи що, фах≥вц≥-розв≥дники? як ми взагал≥ встановимо факт сл≥дкуванн¤ за нами? ј, може, ≥ зараз нас хтось п≥дслуховуЇ?

¬≥н подививс¤ на вх≥д, м'¤ко встав з≥ свого м≥сц¤, п≥д≥йшов до двер≥, обережно в≥дчинив њњ подививс¤ назовн≥ й знову зачинив њњ, але цього разу на замок.

Ч Ќ≥кого нема, Ч ≥з грайливим полегшенн¤м з≥тхнув в≥н. Ч ј двер≥ ¤ зачинив на вс¤к випадок: може ¬адик ≥ правий. ¬≥дкритт¤ такого масштабу... Ќаш≥ експерименти... ѕрипускаю, що вони могли бути пом≥ченими досв≥дченими анал≥тиками розв≥дувальних служб.

Ч якщо серйозно, то ми, здаЇтьс¤, дещо посп≥шили про¤вити себе на виборах президента, Ч сказав јнатол≥й. Ч ƒ≥ю впливу ми перев≥рили, але, здаЇтьс¤, привернули зайву увагу.

¬≥н н≥чого не сказав, але хлопц≥ ≥ сам≥ пригадали, що т≥льки “олик виступив проти проведенн¤ експерименту на виборах.

¬≥ктор подививс¤ на хлопц≥в.

Ч Ќу що ви, хлопц≥? як≥ там розв≥дки. Ќу було трохи шуму з тими виборами. Ќу ≥ що? ўось ми дуже швидко пов≥рили у шпигунськ≥ пристраст≥...

Ч ќднак. ”се може бути... Ч не здававс¤ ¬адим. Ч ≤ шпигунськ≥ пристраст≥ також не виключаютьс¤.

Ч «розум≥ло, що може, Ч не погоджувавс¤ ¬≥ктор. Ч јле, ¤к≥ шпигуни в нашому ћар≥упол≥... ÷е вже занадто...

Ч ѕропоную компром≥сний вар≥ант, Ч утрутивс¤ јнатол≥й. Ч √адаю, що маЇ сенс зосередитись на з'¤суванн≥ внутр≥шн≥х причин впливу...

Ч ... та на пошуку умов великого резонансу, Ч додав ќлександр. Ч я в≥рю в можлив≥сть вплинути на всю планету: адже к≥нець-к≥нцем нам удалось значно зб≥льшити рад≥ус впливу.

Ч ѕ≥дтримую, Ч погодивс¤ ¬адим. Ч –озум≥нн¤ внутр≥шн≥х причин може допомогти нам зрозум≥ти д≥ю механ≥зму впливу.

;

;

/*-------------------------------------29----------------------------------*/

;

“им часом у надрах јЌЅ ≥шла напружена робота. «авданн¤ були ¤сним: знайти точне м≥сце нев≥домого винах≥дника або винах≥дник≥в, знайти джерело витоку ≥нформац≥њ. якщо з першим завданн¤м анал≥тики б≥дкались через нестачу матер≥алу дл¤ обробки, то з другим —ем ƒжош впоравс¤ вчасно. ѕ≥сл¤ оперативного з'¤суванн¤ обставин та особистого допиту ≥зрањльського агента в≥н допов≥в √одр≥чу:

Ч «аарештовано ≥зрањльську шпигунку.

Ч Ўуму при арешт≥ зд≥йн¤ли багато? Ч запитав його √одр≥ч ≥ жестом запропонував йому с≥сти поруч.

Ч Ќ≥, сер. ¬ласне ≥ арешту, ¤к такого, не було. Ќаша п≥доп≥чна просто неспод≥вано Ђзахвор≥лаї через дек≥лька хвилин п≥сл¤ чашечки кави. я сам, так би мовити, Ђпроводивї њњ до л≥карн≥.

Ч ƒобре. як вона себе веде?

Ч ƒуже нал¤кана. Ќа вс¤к випадок, ¤ почав проробл¤ти план по перевербуванню...

Ч ≤з вами приЇмно працювати, —еме.

—ем дел≥катно промовчав.

Ч ѕостарайтесь прискорити процес перевербуванн¤, Ч продовжив √одр≥ч. Ч ¬она нам ще пригодитьс¤. як щодо головного?

Ч јнал≥тики хоч ≥ скаржатьс¤, але ретельно працюють ≥з мапою ћар≥упол¤. ¬они впевнен≥, що цей вплив розповсюджуЇтьс¤ по колу ≥ намагаютьс¤ знайти еп≥центр. «ак≥нчена обробка перших даних, ¤к≥ торкалис¤ вибор≥в. ѕопередн≥й результат Ї дуже приблизний Ч вирахувати координати кола точн≥ше њм заважаЇ море та в≥ддален≥сть цього району м≥ста в≥д центру.

ƒжош п≥д≥йшов до шефа, розгорнув мапу ≥ став показувати на нењ:

Ч ќсь тут море, ось тут велике металург≥йне п≥дприЇмство Ђјзовстальї, ≥ б≥л¤ нього майже не заселена житлова зона, ось тут кордон м≥ста й пол¤. ƒуже велика похибка. јле анал≥тики вважають, що еп≥центр, Ч в≥н показав на мап≥, Ч десь тут. як бачите в коло вход¤ть дес¤тки великих дом≥в. ќсобливо добре це видно на мап≥ зб≥льшеного масштабу.

Ч ўо робитьс¤ дл¤ зменшенн¤ похибки?

Ч ¬ибачте, сер. Ќе встиг вчасно допов≥сти, але ¤ вз¤в на себе в≥дпов≥дальн≥сть негайно передати нашим агентам у ћар≥упол≥ наказ за вашим п≥дписом: по св≥жих сл≥дах точно встановити кордони продовженн¤ бешкетництва та м≥сц¤ њх угамуванн¤. јнал≥тики просили зробити це ¤кнайнегайн≥ше.

„ерговий швидко знайшов у папц≥ необх≥дний пап≥рець ≥ передав його шефов≥.

Ч ѕ≥дтверджую ваш≥ д≥њ, Ч погодивс¤ √одр≥ч. ¬≥н, ¤к завжди, уважно прочитав текст, п≥дписав його ≥ передав назад ƒжошу. Ч ƒо реч≥, ¤к вони там?

Ч —каржатьс¤, що дуже багато рутинноњ роботи, Ч дозволив соб≥ посм≥хнутис¤ черговий. Ч јле працюють оперативно.

Ч ћабуть зайвим буде повторювати, що завданн¤ дуже важливе, Ч не став розхолоджувати п≥длеглого √одр≥ч.

—ем продовжив допов≥дь:

Ч ўодо кордон≥в бешкетництва: анал≥тики таким чином хочуть отримати точн≥шу зону знаходженн¤ винаходу. ћи оч≥куЇмо отримати перш≥ дан≥ в≥д наших агент≥в завтра ввечер≥.

Ч „ому так п≥зно?

Ч ƒуже великий об'Їм роботи. јгенти опосередковано отримують дан≥ в≥д м≥сцевоњ м≥л≥ц≥њ, ≥нод≥ вони змушен≥ збирати ≥нформац≥ю пр¤мо на вулиц¤х. ѕ≥д вигл¤дом кореспондент≥в та роб≥тник≥в м≥сцевоњ влади обережно опитують м≥сцеве населенн¤.

Ч ўо в ≤зрањл≥?

Ч ѕотр≥бен час на повне в≥дтворенн¤ нашоњ мереж≥. –обитьс¤ все можливе.

√одр≥ч зрозум≥в, що н≥¤коњ новоњ ≥нформац≥њ про д≥њ конкурент≥в немаЇ. ¬≥н мовчки дививс¤ у в≥кно.

Ч ћожна йти? Ч запитав ƒжош.

Ч «ачекайте. «ор≥Їнтуйте одного або двох агент≥в на роботу всередин≥, так би мовити, кола першого наближенн¤. Ќа предмет находженн¤ антен незнайомих конструкц≥й, споруд або щось такого незвичного.

Ч Ѕуде зроблено, Ч черговий ≥з захопленн¤м подумав про чудову роботу мозку свого шефа.

Ч “епер можете йти, Чдозволи √одр≥ч.

—ем встав ≥з зручного кр≥сла та п≥шов до виходу.

„ерез п≥вгодини в≥н подзвонив шефов≥ ≥ домовивс¤ про зустр≥ч.

Ч ѕ≥сл¤ обробки останн≥х даних нам удалось звузити зону до одного двора. ÷е п'¤ть дев'¤типоверхових будинк≥в. Ќа мап≥ м≥ста це ось тут, Ч показав ƒжош.

√одр≥ч дививс¤ на маленьку крапку ≥ в≥дчував той самий св≥й особливий п≥дйом, ¤кий, в≥н знав, п≥д≥ймавс¤ у тих особливих випадках, коли в≥н наближавс¤ до усп≥шного розв'¤занн¤ складних справ.

Ч јгенти виконали ваш попередн≥й наказ.

√одр≥ч, ¤кий до цього моменту, здавалось просто дививс¤ у в≥кно, п≥дн¤в оч≥ на ƒжоша.

Ч ¬и¤влено в≥с≥м супутникових антен-тар≥лок, Ч спок≥йно продовжував —ем, Ч велика к≥льк≥сть дециметрових телев≥з≥йних антен р≥зних конструкц≥й: там майже в кожну квартиру заходить антена. ™ дек≥лька звичайних штирьових. ќднак ¤кихось несхожих пристроњв наш≥ агенти не пом≥тили.

ќдна з тих Ђзвичайнихї штирьових антен була встановлена —ашком.

√одр≥ч на хвилинку замисливс¤.

Ч ’ай звернуть особливу увагу на ус≥ антени коловоњ д≥њ: штирьов≥ у тому числ≥, Ч розпор¤дивс¤ в≥н. Ч Ќа ус≥, кр≥м направлених. ’ай точно з'¤сують там на м≥сц≥, ¤к це зручн≥ше зробити. јбо п≥д вигл¤дом ¤кихось ремонтник≥в, або ще ¤к, але хай перев≥р¤ть ус≥ так≥ м≥сц¤.

√одр≥ч п≥дв≥вс¤ з≥ свого м≥сц¤.

Ч ” крайньому раз≥ перев≥рити геть ус≥ квартири! Ч в≥н в≥дчув запитанн¤ у вираз≥ обличч¤ п≥длеглого. Ч ѕ≥д вигл¤дом телев≥з≥йник≥в, сантехник≥в, будь-кого! Ќам вкрай потр≥бен результат!

√одр≥ч трохи розхвилювавс¤, але швидко опанував себе.

Ч ” випадку знаходженн¤ винах≥дника, брати його т≥льки живим. Ќав≥ть не пошкодженим. ѕровести ретельний обшук. ”с≥ матер≥али негайно переправити сюди.

;

;

/*-------------------------------------30----------------------------------*/

;

 ≥льце пошуку навколо хлопц≥в невпинно звужувалось. јле, за вин¤тком випадкового обговорюванн¤ побоювань ¬адима, ¤ке велось майже нап≥вжартома, вони не звертали н≥¤коњ уваги на под≥њ безпосередньо навколо себе ≥, ¤к завжди, Ђштурмувалиї болюч≥ проблеми сусп≥льного сьогоденн¤.

ћ≥сцев≥ газети жваво обговорювали бурхлив≥ под≥њ останн≥х дн≥в. Ѕуло затримано дек≥лька найб≥льш активних бешкетник≥в ≥ журнал≥сти по св≥жих сл≥дах прогнозували м≥ру покаранн¤ хул≥ганам та вбивц¤м.

јнатол≥й ¤краз читав газету. ¬≥ктор подививс¤ на хлопц≥в та сказав:

Ч ћен≥ так здаЇтьс¤, що ми стоњмо на м≥сц≥: роботи по зб≥льшенню зони впливу, м'¤ко говор¤чи, не дуже швидко просуваютьс¤.

Ч “обто тупцюЇмо на м≥сц≥, Ч уточнив —ашко.

Ч “од≥ маЇ сенс в≥двол≥ктись трохи та в≥дпочити за розв'¤занн¤м ≥ншоњ проблеми, Ч п≥дн¤в оч≥ в≥д газети јнатол≥й.

Ч ўо ти пропонуЇш? Ч ¬адим повернувс¤ до нього.

јнатол≥й наблизив розгорнуту газету до очей:

Ч ќсь тут пишуть про м≥ру покаранн¤ дл¤ вбивць мешканц≥в м≥ста та прињжджих...

Ч “ак у чому проблема? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч як в≥домо, наша влада, зрозум≥ло за п≥дказками з≥ сторони, в≥дмовилась в≥д виконанн¤ смертного вироку...

Ч ѕитанн¤ складне: Ї супротивники такого р≥шенн¤, а Ї ≥ приб≥чники. —итуац≥¤ в крањн≥ складна, ≥ мен≥, на в≥дм≥ну в≥д журнал≥ст≥в, не хот≥лось би зайвий раз дратувати сусп≥льство такими проблемами, Ч прокоментував ¬≥ктор.

Ч «даЇтьс¤ ¤ можу запропонувати соломонове р≥шенн¤...

Ч “ак уже ≥ соломонове, Ч скептично подививс¤ на јнатол≥¤ ќлександр.

Ч “од≥ Ч моЇ власне.

Ч Ќе т¤гни, викладай, Ч ¬адим ≥з своњм ст≥льцем присунувс¤ ближче.

Ч ўо ж. √адаю, що можна задовольнити ≥ тих ≥ ≥нших. Ѕезсумн≥вно, так≥ злочини ¤к убивства повинн≥ бути суворо покаран≥. ≤ ¤ пропоную не страчувати вбивць...

Ч “аким чином ти просто повинен приЇднатис¤ до супротивник≥в смертноњ кари... Ч почав —ашко.

Ч јбо негайно сказати нам своЇ р≥шенн¤, Ч зак≥нчив ¬адик.

Ч я пропоную, щоб вони страчували сам≥ себе.

Ч ќтакоњ! як це так? Ч не витримав ¬≥ктор.

Ч ќсь так! ѕо¤сню на невеличкому приклад≥. √адаю, що вам ус≥м в≥домо ¤к на корабл¤х вивод¤ть пацюк≥в.

Ч ¬ивод¤ть пацюкоњда! Ч швидше за вс≥х в≥дпов≥в ќлександр.

Ч ѕравильно, —ашко! «араз ≥снуЇ така система, при ¤коњ в одн≥й в'¤зниц≥ можуть сид≥ти вс≥ порушники закон≥в: ≥ вбивц≥, ≥ шахрањ, ≥ др≥бн≥ крад≥њ ≥ вс¤ка ≥нша мерзота. я пропоную злочинц≥в-вбивць садити лише в одному виправному заклад≥, ¤к пацюк≥в до д≥жки, ≥ там вони сам≥ будуть вирощувати вбивцевбивцю. “аким чином держава г≥дно зможе показати своЇ в≥дношенн¤ до смертноњ кари ≥ певною м≥рою зможе задовольнити жал≥сних зах≥дних любител≥в правопор¤дку.

Ч “обто зам≥сть виконанн¤ смертного вироку засуджен≥ за вбивство будуть отримувати прижиттЇве ув'¤зненн¤, але у спец≥альному м≥ст≥ в≥дбуванн¤ покаранн¤ з режимом в≥льного сп≥лкуванн¤ м≥ж в'¤зн¤ми! Ч зааплодував ¬≥ктор. Ч ƒобре придумано!..

јнатол≥й приклав праву руку до грудей ≥ церемонно злегка поклонивс¤ кожному.

Ч —концентрувати покидьк≥в на одн≥й територ≥њ! Ч п≥дтримав загальне захопленн¤ ¬адим. Ч —усп≥льство ≥золюЇ злочинц≥в, а ¤кщо в декого з них проснутьс¤ вбивч≥ ≥нстинкти...

Ч “о в≥дпов≥дальн≥сть за це буде нести знов-таки злочинець! Ч додав —ашко.

Ч «даЇтьс¤ лог≥чним, що з часом доведетьс¤ утримувати доведетьс¤ лише одного злочинц¤.  р≥м того, прогнозую, що бажаючих переступити закон на таких умовах повинно стати значно менше, Ч п≥дн¤в пальц¤ догори ¬≥ктор.

Ч ќсь тут потр≥бно буде правильно зор≥Їнтувати журнал≥ст≥в на висв≥тленн¤ процес≥в у так≥й в'¤зниц≥, Ч сказав јнатол≥й.

Ч ’лопц≥! Ч вигукнув ¬адим. Ч Ўкода, що ми не народн≥ депутати: особлив≥сть ц≥Їњ пропозиц≥њ у тому, що њњ можна впровадити пр¤мо зараз. Ќе гаючи зайвого часу.

Ч як добре, що ми не народн≥ депутати, Ч саркастично посм≥хнувс¤ јнатол≥й. Ч ѕопусту не теревенимо...

Ч «ачекайте, хлопц≥. Ќе треба зайвоњ ейфор≥њ, Ч перебив його ¬адим. Ч јдже в житт≥ бувають р≥зн≥ ситуац≥њ. Ќаприклад, син у стан≥ афекту ненавмисне вбиваЇ свого батька, ¤кий у стан≥ сп'¤н≥нн¤ кривдить та б'Ї його мат≥р. я читав про так≥ випадки. “ак куди в≥дправити такого хлопц¤? ƒо патолог≥чних убивць?

Ч ƒосить серйозне зауваженн¤, Ч погодивс¤ јнатол≥й. Ч “реба придивитис¤ до цього питанн¤ б≥льш уважн≥ше.

Ч ѕо великому рахунку ≥ ненавмисн≥ вбивц≥ Ї вбивц¤ми, Ч парував ¬≥ктор.

Ч ј самозахист? Ч замисливс¤ —ашко. Ч ј вбивство мимовол≥?

Ч як це? Ч запитав јнатол≥й.

Ч Ќу, наприклад, ¤ працюю на даху дома, в мене з рук випадаЇ цегла ≥ падаЇ вниз на когось... јбо фармацевт ненавмисне переплутав рецепти... јбо х≥рург невдало зробив операц≥ю...

Ч ≤ дал≥, Ч утрутивс¤ ¬адим. Ч ѕотр≥бно буде ¤кось д≥лити ус≥х убивць за статевими ознаками, а, можливо, ≥ за в≥ком: ¤ маю на уваз≥ вже згадуваного хлопчика...

Ч ќднак думка про концентрац≥ю ус≥х убивць в одному м≥сц≥ заслуговуЇ на увагу, Ч сказав ¬≥ктор. Ч ≤ ¤ гадаю, що д≥йсно доведетьс¤ розд≥л¤ти вбивць за ознаками злочину. “обто головне сконцентрувати в одному м≥сц≥, так би мовити, патолог≥чних убивць, а Ђненавмиснихї, ¤ких не виправдано судом, тримати б≥л¤ за окремою загорожею.

Ч ј ти не подумав, що тод≥ патолог≥чн≥ за будь-¤ку ц≥ну намагатимутьс¤ попасти до Ђненавмиснихї, Ч ¬адим виразно подививс¤ на ¬≥ктора.

Ч “од≥, коли станетьс¤ смертний випадок там, у Ђненавмиснихї, вбивцю, або вбивць перевести до патолог≥чних, Ч в≥дпов≥в јнатол≥й.

Ч ј Ђпатолог≥чн≥ї п≥дл≥тки? ѓх куди? Ч не здававс¤ ¬адим.

Ч ƒо патолог≥чних п≥дл≥тк≥в, Ч не здававс¤ й јнатол≥й. Ч “обто, взагал≥, можна запровадити спец≥ал≥зовану в'¤зницю, розд≥лену на дв≥ зони по чотири сектори: зони Ч Ђпатолог≥чнаї та Ђненавмиснаї. ≤ в кожн≥й зон≥ сектори: чолов≥чий, ж≥ночий та два дл¤ п≥дл≥тк≥в.

Ч ’лопц≥, Ч —ашко здавалось засид≥вс¤ без пропозиц≥й. Ч јдже ми взагал≥ ведемо мову про засуджених до смертноњ кари, точн≥ше до дов≥чного ув'¤зненн¤. ј Ђненавмисн≥ї до ц≥Їњ категор≥њ не в≥днос¤тьс¤. «в≥дси розд≥л убивць може бути т≥льки за статевою ознакою.

Ч “очно! Ч погодивс¤ з ним јнатол≥й. Ч ѕропоную ще...

…ого перебив дзв≥нок.

Ч ќтак завжди, Ч дещо ображено вигукнув ¬≥ктор. Ч Ќе дадуть попрацювати... јдже на двер¤х висить об'¤ва, що ф≥рма тимчасово закрита... Ќу невже не зрозум≥ло, що нас тут немаЇ?

јле хтось стукав дуже настирливо.

Ч ƒоведетьс¤ в≥дкрити, Ч п≥дн¤вс¤ з≥ свого м≥сц¤ јнатол≥й. Ч ”се одно треба трохи в≥двол≥ктись в≥д не дуже приЇмноњ теми.

¬≥н в≥дчинив двер≥.

;

;

/*-------------------------------------31----------------------------------*/

;

Ѕ≥л¤ порога сто¤ли двоЇ: чолов≥к середн≥х рок≥в та молода ж≥нка.

Ч —лужба м≥ськгазу: перев≥р¤Їмо роботу димоход≥в, Ч лаг≥дно посм≥хнувс¤ чолов≥к ≥ прот¤гнув јнатол≥ю невеличку книжечку. Ч ќсь моЇ посв≥дченн¤.

Ч “ак нещодавно ж перев≥р¤ли, Ч незадоволено сказав јнатол≥й. Ч ” нас усе нормально. ƒо того, ми практично не використовуЇмо газу. ” нас Ї в≥дпов≥дн≥ документи... ¬≥ктор! ѕринеси, будь ласка, папери по газу. “ут нас знову перев≥р¤ють.

Ч √оворив же: не треба розм≥щувати оф≥с у звичайн≥й квартир≥! Ч пробуркот≥в ¬≥ктор, але п≥шов до шафи з документами.

Ч ¬ибачте, але ми повинн≥ перев≥рити все особисто. ÷е повторна перев≥рка. –озум≥Їте, наш≥ попередники, ¤к би це сказати, не дуже сумл≥нно попрацювали... Ч чолов≥к в≥дверто подививс¤ на јнатол≥¤.

Ч ўо ж, коли потр≥бно, то перев≥р¤йте, Ч ≥з неохотою погодивс¤ јнатол≥й ≥ в≥д≥йшов в≥д дверей.

ѕара перев≥р¤ючих зайшла до оф≥су.

Ч Ѕудь ласка, проходьте, Ч виконував роль хаз¤њна јнатол≥й. ¬≥н показав гост¤м напр¤м до ≥ншоњ к≥мнати ≥ передав њм папери, ¤к≥ подав йому ¬≥ктор. Ч “ут була кухн¤.

ќлександр та ¬адим також п≥дн¤лись з≥ своњ м≥сць: ц≥каво було хоч ¤кось в≥дпочити в≥д напруженоњ роботи. ѕрибульц≥ досить пов≥льно п≥шли у вказаному напр¤мку. јле молода ж≥нка затрималась в к≥мнат≥ б≥л¤ дзеркала. ѕодивилась в нього, посм≥хнулась у в≥дображенн≥ до хлопц≥в ≥ сказала:

Ч ј можна мен≥ в зал≥ трохи в≥дпочити? ’одимо ще зранку... —томилась трохи.

∆≥ночка була досить гарненька ≥ —ашко першим запропонував свого ст≥льц¤ дам≥.

Ч ѕрошу, Ч галантно сказав в≥н. Ч ¬≥дчувайте себе ¤к удома...

Ч —пасиб≥, Ч вд¤чно подивилась на нього ж≥нка ≥ с≥ла.

Ч Ќема за що, Ч в≥дпов≥в —ашко. Ч ћабуть, це досить важка робота ходити по квартирах...

Ч ≤ не говорить... Ч вона охоче п≥дтримала розмову. Ч ”се одно й те ж... ј у вас тут, ¤ дивлюсь, зовс≥м ≥накше. Ќе схоже на звичайну квартиру...

Ч ¬ласне тут ≥ була колись квартира, Ч продовжив —ашко на правах знайомого. Ч ј тепер ми тут працюЇмо...

Ч ј чим же ви займаЇтесь? якщо, зрозум≥ло, не секрет.

Ч –озум≥Їте, в нас р≥зн≥ види д≥¤льност≥... Ч почав здалеку —ашко.

Ч –озум≥ю Ч комерц≥йна таЇмниц¤, Ч перебила його ж≥нка.

Ч Ќ≥, Ч трохи образивс¤ ќлександр. Ч ” нас, можна сказати, ≥нтелектуальна робота. ¬проваджувальна д≥¤льн≥сть...

Ч “а невже? я думала, що вс≥ зараз того... торгують...

¬адим та ¬≥ктор мовчки дивились на них. ¬адиму така жвава бес≥да не подобалась. ¬≥н сам не знав, чому, але не сподобалась йому ц¤ ж≥нка ≥ все. ўось у њњ запитанн¤х було несправжнЇ. «овн≥ вигл¤дало, що вона ц≥кавилась просто так, з ув≥чливост≥, але щось таке в њњ голос≥ насторожувало.

Ч ћи винаходимо нов≥ р≥шенн¤ старих проблем... Ч продовжував —ашко.

¬адим не витримав ≥ вир≥шив утрутитис¤.

Ч ќлександр, Ч в≥н повернувс¤ до ж≥нки. Ч ƒо реч≥, його звуть ќлександром, хоче сказати, що ми робимо звичайн≥ реч≥ на зразок елемент≥в сигнал≥зац≥њ... “обто р≥зн≥ електронн≥ прилади, ¤к≥ пот≥м-таки продаЇмо...

Ч Ќу ми не т≥льки сигнал≥зац≥ю... Ч трохи обуривс¤ —ашко.

Ч ѕереважно електронн≥ саморобки, Ч ≥з наголосом на слов≥ саморобки сказав ¬адим.

Ќарешт≥ ќлександр зрозум≥в, що ¬адим чомусь не хоче говорити багато при незнайомих.

Ч ј й справд≥, Ч посм≥хнувс¤ в≥н до незнайомки. Ч ўось ¤ вир≥шив нас перехвалити. ƒо реч≥, а вас ¤к звуть.

Ч Ќ≥на, Ч вона чомусь показала —ашков≥ своЇ нерозгорнуте посв≥дченн¤, ¤ке ≥ дос≥ тримала в руц≥.

Ч ƒосить р≥дке ≥м'¤...

« кухн≥ вийшли јнатол≥й ≥ перев≥р¤ючий.

Ч ”се в пор¤дку, Ч мужчина ховав до невеличкоњ сумки помазок. ¬≥н звернувс¤ до своЇњ супутниц≥: Ђћожна йти дал≥ї.

Ч я ж говорив Ч нас нещодавно перев≥р¤ли, все в повному пор¤дку.

Ч ¬ибачте, що потурбували, але сам≥ розум≥Їте, служба Ї служба, Ч розв≥в руками перев≥р¤ючий.

∆≥нка п≥дн¤лась.

Ч —пасиб≥ за невеличкий в≥дпочинок.

Ч Ќема за що, Ч повторив стандартну фразу —ашко.

Ќезнайомц≥ вийшли. јнатол≥й зачинив за ними двер≥.

Ч ўось вони мен≥ не сподобались, Ч сказав ¬адим.

Ч ћен≥ теж, Ч погодивс¤ з ним јнатол≥й.

Ч “а що ви, Ч сказав ќлександр. Ч ƒосить приЇмна ж≥ночка...

Ч ’ай з ними... “ак на чому ми зупинились? Ч конкретизував питанн¤ ¬≥ктор.

Ч јнатол≥й щось хот≥в запропонувати, Ч п≥дказав ¬≥ктор.

“олик здивовано подививс¤ на ¬≥ктора. ј пот≥м згадав: Ђя хот≥в додати... якщо, наприклад, злочин зчинила група злочинц≥в, то до прижиттЇвого ув'¤зненн¤ засуджуЇтьс¤ вс¤ така група. ќднак, коли хтось ≥з ц≥Їњ групи не маЇ на соб≥ кров≥, або його силою примусили зробити щось злочинне, то в≥н може отримати ≥нший строк. Ќе прижиттЇвий...

Ч якщо викриЇ сп≥вучасник≥в... Ч догадавс¤ ¬≥ктор.

Ч “обто виг≥дн≥ше донести... Ч п≥дсумував јнатол≥й.

Ч «араз це вигл¤даЇ саме так. јле з часом, при зменшенн≥ к≥лькост≥ злочин≥в така пропозиц≥¤ в≥дпаде сама собою...

;

;

/*-------------------------------------32----------------------------------*/

;

‘альшив≥ перев≥р¤юч≥ поквапливо вийшли з оф≥су невеличкоњ ф≥рми. «вичайн≥ прац≥вники служби м≥ськгазу п≥дн¤лись би вище, на другий поверх, а ц≥ попр¤мували подал≥ в≥д п≥д'њзду.

Ч ”певнена, що це саме т≥, хто нам потр≥бен, Ч тихо сказала ж≥нка своЇму супутников≥. Ч я вже встигла трохи њх Ђпромацатиї: сфера д≥¤льност≥ Ч розробка та впровадженн¤ електронних саморобок. ј коли один ≥з них хот≥в сказати трохи б≥льше, то другий одразу згорнув розмову п≥д приводом комерц≥йноњ таЇмниц≥.

Ч ѕодивись на њхн≥й оф≥с: комп'ютер, осцилограф, багато ≥нших прибор≥в. ÷е справжн¤ лаборатор≥¤.

Ч «годен. ƒуже вже багато зб≥г≥в. Ќегайно зв'¤зуЇмось з базою. ƒетально розберемось на м≥сц≥.

¬они п≥д≥йшли до ≥ншого будинку ≥ с≥ли на край лавки б≥л¤ п≥д'њзду, так щоб њх н≥хто не м≥г почути. јле нав≥ть ¤кби хтось ≥ почув, то в≥н все одно н≥чого не зрозум≥в би, бо чолов≥к д≥став ≥з кишен≥ ст≥льникового телефону, набрав номер ≥ сказав лише одну фразу: Ђћожна вињжджати.ї

ƒл¤ американського агента, ¤кий виконував функц≥њ координатора, в той час коли ≥нш≥ агенти Ђпрацювали в пол≥ї, це означало, що треба пов≥домити ус≥х агент≥в про загальний зб≥р на заздалег≥дь визначеному м≥сц≥ Ч операц≥¤ п≥дходить до завершального етапу.

“им часом агенти Ђћоссадї, не маючи св≥жоњ ≥нформац≥њ в≥д свого агента, напружено працювали над ус≥ма можливими напр¤мками пошук≥в. ќдним ≥з таких напр¤мк≥в було Ђвирахуванн¤ї Ђнезвичнихї зареЇстрованих ф≥рм. “обто тих, в уставах ¤ких значились нестандартн≥ види д≥¤льност≥.

¬ оч≥куванн≥ прибутт¤ об≥ц¤них додаткових сил, групи, ¤к≥ залишились д≥¤ти в ћар≥упол≥, п≥д р≥зними приводами д≥ставали ≥нформац≥ю в≥д податк≥вц≥в та службовц≥в ≥з м≥сцевого м≥ськвиконкому. ѕ'¤ть хвилин тому до штаб-квартири Ђћоссадї було в≥дправлено пов≥домленн¤ про впроваджувальну ф≥рму Ђƒопомогаї. “аким чином ≥зрањльська розв≥дка майже одночасно з американц¤ми Ђвийшлаї на хлопц≥в.

 р≥м того, раз на годину вони простежували перем≥щенн¤ конкурент≥в: отримували дан≥ в≥д рад≥ома¤чк≥в, встановлених на легковиках американц≥в. ≤ ¤краз зараз стало в≥домо, що вс≥ авто конкурент≥в сконцентровано за юридичною адресою невеличкоњ ф≥рми.

јле двоЇ американц≥в вже стукали у двер≥ оф≥су. ўе двоЇ розм≥стились на вход≥ у п≥д'њзд, четверо знаходились м≥ж першим та другим поверхами. ќстанн¤ дв≥йка контролювала територ≥ю двора б≥л¤ дому.

јнатол≥й в≥дчинив двер≥.

Ч ¬ибачте, але вже майже в≥с≥мнадц¤ть годин, к≥нець роботи Ч подививс¤ в≥н на годинник ≥ додав. Ч Ѕудь ласка, зайд≥ть завтра.

Ч ¬ибачте ≥ ви, Ч в≥дпов≥в один ≥з прибулих. Ч ћи з податковоњ м≥л≥ц≥њ. ѕозачергова перев≥рка д≥¤льност≥ вашоњ ф≥рми. ќсь посв≥дченн¤.

Ч ѕроходьте, Ч јнатол≥й неохоче в≥д≥йшов в≥д двер≥ ≥ крикнув до оф≥су: Ђ’лопц≥, п≥дготуйте журнал дл¤ чергових перев≥р¤ючих. ƒочекались перев≥рки на к≥нець дн¤. ѕодаткова м≥л≥ц≥¤.ї

Ч ѕрошу п≥дготувати вс≥ документи, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ ф≥рми, Ч владно сказав другий з прибулих, вход¤чи до к≥мнати.

ќлександр направивс¤ до шафи з паперами.

Ч ј ¤к≥ вас б≥льше ц≥кавл¤ть? Ч лаг≥дно посм≥хаючись, запитав в≥н ≥ прот¤гнув журнал перев≥рок. Ч Ѕудь ласка, розпиш≥тьс¤ та вкаж≥ть причину перев≥рки.

Ч «араз, Ч- в≥дпов≥в перший та пол≥з до кишен≥. –аптом в≥н закашл¤вс¤ та вит¤г ≥з кишен≥ невеличкого балончика.

Ч ¬ибачте мого товариша, Ч сказав другий ≥ вит¤г носовичка. Ч ” нього звичайна астма. …ому потр≥бно негайно про≥нгалюватись. ј ¤ не виношу запах≥в л≥к≥в...

Ч Ќас дуже ц≥кавить вплив на виборц≥в, ¤кий саме вам вдалось створити, Ч неспод≥вано сказав перший Ђподатк≥вецьї.

¬≥н подививс¤ на четв≥рку, чекаючи реакц≥њ на своњ слова, ≥ хлопц≥ не змогли приховати свого здивуванн¤ ≥нформован≥стю гост¤. ¬они н≥¤ково дивились на Ђгостейї: њхн¤ повед≥нка зовс≥м не вписувалась у звичайн≥ д≥њ податк≥вц≥в.

Ч ћи н≥чого не знаЇмо... Ч першим оговтавс¤ јнатол≥й, але одразу почервон≥в Ч в≥н не м≥г брехати.

“им часом обидва гост¤ д≥стали з кишень носовички ≥ перший направив свого балончика у напр¤м≥ хлопц≥в, випустивши густий струм≥нь газу. ¬ к≥мнату ув≥рвались троЇ у респ≥раторах, з тих, хто сто¤в м≥ж поверхами.

Ќа обличч≥ јнатол≥¤ застигло здивуванн¤, але вже через дв≥ секунди в≥н заплющив оч≥ ≥ почав ос≥дати на п≥длогу. √олова ¬≥ктора схилилась долу ≥ в≥н почав падати у напр¤м≥ шафи. ќлександр, ¤кий встиг прис≥сти до того, просто поваливс¤ на ст≥льц≥. ¬адим устиг затамувати подих ≥ кинувс¤ до в≥кна. јле нападники були готов≥ до цього: двоЇ з них устигли п≥дб≥гти до нього ≥ схопили за руки.

Ч ѕ≥дтримайте вс≥х. Ўвидше, Ч наказав своњм перший ≥ по¤снив. Ч ўоб не вдарились при пад≥нн≥.

¬адим н≥чого не питав: економив дорогоц≥нне пов≥тр¤ у власних леген¤х. ¬≥н сто¤в ≥ дививс¤ на д≥њ незнайомц≥в, ¤к≥ недвозначно п≥дтверджували його п≥дозри про ≥ноземн≥ розв≥дки.

Ђяка розв≥дка, ц≥каво, на нас вийшла. ≤ ¤к?ї, Ч гар¤чково подумав в≥н. Ђ¬идно, що хочуть вз¤ти живими... ƒобре, що ми не встигли розвести зайву бюрократ≥ю. Ќе залишилось н≥¤ких документ≥в про наш винах≥д... ”се в головах...ї

¬≥н вдихнув ≥ проваливс¤ у небутт¤.

Ч ”с≥х Ч до машини, Ч розпор¤джавс¤ перший. Ч Ўвидко з≥брати всю документац≥ю. ƒо жодного пап≥рц¤.

 оманда працювала оперативно, синхронно й д≥ловито. ƒвоЇ збирали папери, ще двоЇ почали обшукувати к≥мнату на випадок прихованих матер≥ал≥в. ќбережно простукували ст≥ни, мебл≥, придивл¤лис¤ до п≥длоги.

Ч  омп'ютер, вс≥ прибори й прилади Ч в машину! Ч накази першого не затримувались хоча в≥н також приймав участь у пошуках чогось прихованого.

ƒв≥йка, ¤ка була надвор≥, п≥д≥гнала автофургончик майже впритул до дверей п≥д'њзду. ’лопц≥в швидко перенесли до фургончика. Ќаст≥льки швидко ≥ так вдало прикривали своњми т≥лами хлопц≥в, що пенс≥онерки ≥з сус≥днього п≥д'њзду н≥чого важливого не пом≥тили: до цього п≥д'њзду ≥ ран≥ше п≥д'њжджали р≥зн≥ машини. ‘ургончик в≥д'њхав ≥ його м≥сце зайн¤в легковик. ≤ тод≥, коли до нього почали переносити папери та прилади, вони подумали, що знову хтось щось соб≥ перевозить ≥ спок≥йно продовжили мити к≥сточки героњн≥ чергового латиноамериканського сер≥алу.

”с¤ операц≥¤ зайн¤ла десь близько дев'¤ти хвилин. “ри машини пов≥льно в≥д'њхали в≥д п≥д'њзду, пов≥льно проњхали по двору ≥ вињхали з нього. Ќавкруги було все спок≥йно. ѕроњхавши три квартали, дв≥ машини попр¤мували до вињзду з м≥ста, а одна розвернулась у протилежному напр¤мку: треба було квал≥ф≥ковано закрити тимчасову базу.

 ер≥вник операц≥њ якоб Ўнейдер тримав у руках ст≥льниковий телефон. ѕокидаючи м≥сто, в≥н дививс¤ на д≥вчат на вулиц¤х ≥ думав ¤ким чином безпечно вивезти св≥й Ђвантажї за кордони ”крањни. ≤снувало два заздалег≥дь обговорен≥ шл¤хи: короткий Ч морем до “уреччини та довгий Ч через зах≥дний кордон, у напр¤м≥ –умун≥њ, јвстр≥њ.  ожен ≥з них мав своњ переваги та недол≥ки.

Ч ј, к≥нець-к≥нцем, хай вир≥шують там, вгор≥, Ч тихо пробуркот≥в в≥н ≥ набрав номера.

јгенти ЂћоссадЂ також вийшли на сл≥д хлопц≥в. јле, ¤к ви¤вилось, зап≥зно. —ус≥дки, ¤к≥ сид≥ли на лавочц≥ б≥л¤ сус≥днього п≥д'њзду, бачили, ¤к в≥д будинку в≥дправл¤лись три легковики, а серед тих, хто с≥дав до машин, вони вп≥знали чотирьох знайомих хлопц≥в. јгенти допов≥ли ситуац≥ю кер≥вництву.

Ќад можливими напр¤мками руху конкурент≥в запрацювали анал≥тики. ѕерш≥ сигнали рад≥ома¤чк≥в упевнено показували на зах≥д.  уди? ƒо ќдеси, ћолдови, –умун≥њ?

Ќевеличким групам агент≥в, що направл¤лись до ћар≥упол¤ наказано було виходити до м≥сць можливого перехвату.

Ч ¬они, мабуть, постараютьс¤ вивезти њх, ¤к ми свого часу вивезли ≈йхмана з јргентини, Ч припустив мемуне на екстрен≥й нарад≥. Ч Ќам потр≥бно перекрити порт, шл¤хи до кордон≥в. «розум≥ло, у нас дуже невеличк≥ групи, але зараз ≥ншого виходу немаЇ. “реба блокувати вс≥ можлив≥ шл¤хи. “им б≥льше, що наше зап≥зненн¤ вим≥р¤Їтьс¤ лише дек≥лькома годинами. ћар≥упольц≥в брати т≥льки живими. ѕри можливих сутичках з американц¤ми маскуватись п≥д м≥сцевих Ч щоб на нас н≥що не вказувало.

;

/*≈йхман  арл (1906-1962) Ч Ќ≤ћ≈÷№ ќ-‘јЎ»—“—№ »… ¬≤…—№ ќ¬»… «Ћќ„»Ќ≈÷№. ” 1960 вивезений з јргентини ≥зрањльською розв≥дкою. —трачений.*/

;

;

/*-------------------------------------33----------------------------------*/

;

≤снують ≥грашки дл¤ д≥тей. ≤снують ≥грашки дл¤ дорослих. ј з ≥грашками, ц≥лком зрозум≥ло, прийн¤то гратис¤.

’лопчики ≥з захопленн¤м граютьс¤ з олов'¤ними солдатиками: вони д≥ють немов генерали, в≥йськов≥ мр≥њ ¤ких зд≥йсн¤ютьс¤. √енерали ≥з захопленн¤м граютьс¤ з живими солдатами: вони немов хлопчики, в≥йськов≥ мр≥њ ¤ких зд≥йснились. Ѕ≥льш≥сть генерал≥в задовольн¤Ї жагу до в≥йськових ≥гор, граючись у в≥йськов≥ навчанн¤, але Ї й так≥ що бажають погр≥ти руки на ц≥лком справжн≥х локальних в≥йнах.

ќдна з достатньо великих в≥йськових ≥грашок, транспортний л≥так ћ—-130 в≥йськово-пов≥тр¤них сил —Ўј, наближавс¤ до к≥нцевоњ мети виконанн¤ завданн¤: доставки десантник≥в дл¤ участ≥ у в≥йськових навчанн¤х в рамках програми Ђѕартнерство заради мируї в ”крањн≥. ”се йшло штатно, ек≥паж л≥така готувавс¤ до черговоњ посадки.

ѕогодн≥ умови спри¤ли нормальному польоту.

як в≥домо, одним ≥з найв≥рог≥дн≥ших погодних прогноз≥в Ї такий: завтра буде така ж сама погода, ¤к ≥ сьогодн≥. ¬≥рог≥дн≥сть такого прогнозу становить близько 85%, тобто б≥льш≥сть сьогодн≥шн≥х дн≥в майже схожа на вчорашн≥ ≥ за погодою, ≥ за под≥¤ми.

”с≥ чекають хоч ¤ких нових под≥й, бо стар≥ прињдаютьс¤, набридають, набирають силу звички... ∆урнал≥сти пост≥йно Ђобнюхуютьї ≥нформац≥йний прост≥р в над≥њ першими знайти щось смажене, ≥ тим часом друкують численн≥ рутинн≥ шпальти, рутинн≥ рубрики, рутинн≥ матер≥али.

ƒо того певного часу, коли...

–аптом!

¬ибухаЇ новина!

як з гармати...

 оментатори теле- ≥ рад≥окомпан≥й на р≥зний манер, майже захлинаючись, гар¤чково починають подавати нове ≥нформац≥йне блюдо.

÷ього разу звичн≥ теми шпальт ус≥х газет були роз≥рван≥ найсв≥ж≥шим пов≥домленн¤м: Ђ∆ахлива катастрофа американського л≥така в ”крањн≥ї.

==== ињв. ѕри заход≥ на посадку розбивс¤ американський транспортний л≥так ћ—-130, ¤кий направл¤вс¤ на проведенн¤ в≥йськових навчань в ”крањн≥ за програмою Ђѕартнерство заради мируї. «а хвилину до катастрофи з борту л≥така пов≥домили про техн≥чн≥ неполадки з л≥вим двигуном. “рохи п≥зн≥ше над≥йшло пов≥домленн¤ про сильну пожежу на л≥таку. ”с≥ пасажири та члени ек≥пажу загинули. ”сього в район навчань було направлено два л≥таки. ƒругий американський л≥так приземливс¤ у м≥сц≥ призначенн¤ на п≥вгодини ран≥ше.====

“им часом три машини з американськими агентами на п≥двищен≥й швидкост≥ њхали в напр¤мку ќдеси. √рупа об'Їдналась ≥ отримала наказ прибути до одеського порту та обережно передати весь св≥й Ђвантажї на пароплав, ¤кий мав в≥д≥йти в≥д причалу п≥сл¤завтра.

Ўнейдер був незадоволений таким розвитком под≥й. Ќаполегливо шукати ≥ знайти у досить великому м≥ст≥ чотирьох людей, захопити њх, а пот≥м покладатис¤ на випадок. ј ¤кщо митники не будуть такими продажними, ¤к йому потр≥бно? ≤снуЇ ж ¤кась межа нав≥ть у хабарника, ¤ку той не зможе переступити.  р≥м того, у порту завжди багато зайвих очей. –изик великий. јле наказ Ї наказ.

¬≥н продовжував обдумувати вар≥анти плану виконанн¤ завданн¤ ≥ майже не прислухувавс¤ до голосу диктора, ¤кий з автомоб≥льного приймача спов≥щав про катастрофу: на сьогодн≥ саме ц¤ жахлива новина подавалась ус≥ма ≥нформац≥йними агентствами св≥ту у ¤кост≥ дел≥катесу.

;

;

/*-------------------------------------34----------------------------------*/

;

—ем ƒжош зайшов до каб≥нету начальника. Ўеф указав йому на ст≥лець б≥л¤ столу. „ерговий с≥в.

Ч ўо з нашою групою? Ч запитав √одр≥ч.

Ч ¬они рухаютьс¤ в напр¤мку ќдеси, Ч допов≥в черговий. Ч —пробують оформити св≥й вантаж контейнером на Ђјмал≥юї, ¤ка через день вирушаЇ у напр¤мку —тамбула.

Ч ƒуже ризиковано, Ч сказав √одр≥ч. Ч ўо у нас Ї в запас≥?

Ч ћаршрут через австр≥йський кордон ... јле в≥н довший.  р≥м того, треба враховувати, що в такому раз≥ доведетьс¤ перетинати ще дек≥лька сх≥дноЇвропейських кордон≥в...

Ч Ќе годитьс¤, Ч вголос розм≥рковував шеф. Ч ћаЇ бути дещо ≥нше...

Ч јнал≥тики завданн¤ вже отримали, Ч ƒжош подививс¤ на √одр≥ча.

Ч ’ай працюють, прискорте њх. ќперативна обстановка?

Ч Ќового Ч н≥чого. јле, Ч в≥н трохи затримавс¤ з в≥дпов≥ддю. Ч ўойно над≥йшло пов≥домленн¤: розбивс¤ л≥так наших ¬ѕ—, ¤кий лет≥в на в≥йськов≥ навчанн¤. ƒо реч≥, саме там, в ”крањн≥.

Ч ƒе конкретно?

Ч ¬≥йськов≥ навчанн¤ повинн≥ в≥дбутись в зах≥дн≥й частин≥ ”крањни. Ћ≥так розбивс¤ там же, при заход≥ на посадку. «а попередн≥ми пов≥домленн¤ми загинули вс≥.  ≥льк≥сть жертв п≥драховуЇтьс¤, Ч сухо, по-в≥йськовому, допов≥в —ем.

Ч «ачекайте...

√одр≥ч неспод≥вано п≥дн¤вс¤ з кр≥сла ≥ п≥д≥йшов до в≥кна. ќч≥ його заблищали.

Ч якби цього не сталось, ми повинн≥ були б сам≥ створити таку... ситуац≥ю, Ч його голос був тихим, але трохи збудженим: дол¤ п≥дкидала неспод≥ваний подарунок.

ƒжош почув фразу ≥ здивовано подививс¤ на начальника.

Ч —лухайте, ƒжоше, Ч √одр≥ч повернувс¤ до свого п≥длеглого ≥, вловивши де¤ку н≥¤ков≥сть у його очах, спок≥йно продовжив. Ч «розум≥ло це просто випадок. јле ж ¤кий випадок!

Ч Ќе розум≥ю, сер.

√одр≥ч п≥д≥йшов до столу ≥ нервово натиснув кнопку селектора.

Ч «ашифруйте негайно. «м≥на наказу наш≥й груп≥ в ”крањн≥: негайно зм≥нити напр¤м руху Ч на «ах≥дну ”крањну, в район катастрофи нашого в≥йськового л≥така... ƒетальн≥ ≥нструкц≥њ Ч передасть черговий —ем ƒжош трохи п≥зн≥ше.

¬≥н повернувс¤ до —ема.

Ч я бачу треба по¤снити... ” випадку такоњ катастрофи перев≥р¤ти к≥льк≥сть загиблих десантник≥в будуть т≥льки за нашими даними. “очн≥ше за даними, ¤к≥ нададуть наш≥ в≥йськов≥. “епер головне: список загиблих повинен бути зб≥льшений р≥вно на чотири пр≥звища. ¬ам зрозум≥ло?

Ч “ак, сер. “епер усе зрозум≥ло. …ду зв'¤зуватись з в≥йськовими.

Ч …д≥ть.

—ем ƒжош вийшов ≥з каб≥нету начальника здивований ≥ стурбований одночасно. Ќав≥ть його, людину, ¤ка звикла до швидких ≥ неординарних р≥шень шефа, здивувала блискавична реакц≥¤ на звичайне оперативне пов≥домленн¤. ј стурбувала його фраза про можливе створенн¤ таких... ¤к в≥н сказав?... ситуац≥й у майбутньому. ќднак вже загинули й можуть гинути наш≥ хлопц≥. Ќ≥ в чому невинн≥ хлопц≥. —ем звик до багатьох жорстоких р≥шень у своњй профес≥њ ≥ на багато речей реагував так, ¤к справжн≥й розв≥дник. ’олодно ≥ тверезо. ћожна використати ситуац≥ю, ¤ка вже склалась. ќднак холоднокровне припущенн¤ щодо навмисного використанн¤ таких... ситуац≥й, це було незвичним ≥ дуже засмутило його.

;

;

;

;

/*-------------------------------------35----------------------------------*/

;

“ри машини доњхали до найближчого перехрест¤ та повернули на п≥вн≥чний зах≥д: наказ було отримано ≥ виконано.

 ер≥вник групи дививс¤ у в≥кно фургончика та задоволено посм≥хавс¤: Ђј таки вм≥ють там, на гор≥, в тихих каб≥нетах, оперативно реагувати та приймати добр≥ р≥шенн¤. якщо, зв≥сно, виникаЇ потреба.Ђ

«а в≥кном зелен≥ дерева звично сто¤ли на варт≥, супроводжуючи невеличкий кортеж. Ўнейдер розвернувс¤ до салону Ч зв'¤зан≥, про вс¤к випадок, хлопц≥ спали в супроводжуванн≥ трьох мовчазних охоронник≥в Ч все йшло

так ¤к треба. јле в≥н був досв≥дченим шпигуном ≥ йому зовс≥м не подобавс¤ переб≥г под≥й: Ђўось дуже гладко все проходитьЂ.

≤ в≥н мав рац≥ю: рад≥ома¤чок ≥зрањльт¤н регул¤рно, погодинно передавав коротенького сигналу. ” ЂћоссадЂ знали, де знаход¤тьс¤ американц≥ з точн≥стю до години. “ам точно вирахували напр¤мок руху конкурент≥в Ч на ќдесу. Ќевеличким групам, ¤к≥ посп≥шали до ћар≥упол¤, був в≥дданий наказ негайно рухатись у напр¤мку ќдеси.

јле дек≥лька хвилин тому було заф≥ксовано р≥зку зм≥ну маршруту. ≤зрањльськ≥ анал≥тики губились у здогадках. ўо це, маскувальний маневр супротивника, або д≥йсна зм≥на напр¤мку? ј може американц≥ знайшли ма¤чки ≥ тепер вони стежать за ≥ншими машинами, а точн≥ше, за одн≥Їю ¤коюсь зовс≥м випадковою машиною?

ћоже анал≥тики прорахувались. “аке буваЇ. јле ситуац≥ю потр≥бно негайно виправл¤ти. ќперац≥¤ була наст≥льки важливою, що мемуне особисто контролював виключно њњ.

Ч ’то у нас зараз найближчий до американц≥в?

Ч Ќа в≥дстан≥ сорока к≥лометр≥в до них маЇмо двох: √орчинського та ќтманського. ќбидва народились ≥ довгий час жили в ”крањн≥.

Ч ƒуже добре. √оловне завданн¤ на цю годину Ч це розд≥лити американц≥в, Ч розм≥рковував вголос мемуне. Ч ѕов≥домте њм номера легковик≥в.  ожен з них подзвонить до дорожньоњ служби ≥з за¤вою про викраденн¤ цих авто. ћ≥сцева м≥л≥ц≥¤ повинна затримати прикритт¤. Ќаша головна мета Ч це фургон: саме там мають бути т≥, хто нам потр≥бен.

Ўеф зупинивс¤ й подививс¤ на п≥длеглих: треба було дати ≥ њм в≥дчути той т¤гар в≥дпов≥дальност≥ за проведенн¤ важливоњ операц≥њ.

Ч як≥ ще будуть пропозиц≥њ?

”с≥ скромно промовчали. ћемуне з≥тхнув.

Ч ƒал≥. Ќехай зупин¤ть фургон. ’оча б п≥д вигл¤дом авто≥нспектор≥в. ўоб зн¤ти п≥дозри, нехай одразу починають вимагати грош≥. ѕот≥м нехай застосують газов≥ п≥столети. ѕовторюю, вкрай необх≥дно вз¤ти украњнц≥в живими.

ƒв≥йка вчасно отримала наказ. √орчинський був нав≥ть задоволений: Ђ—вого часу, ще в –ад¤нському —оюз≥, мен≥ довелось бути ≥ авто≥нспектором. «алюбки згадаю стар≥ часиї.

“им часом його партнер вже набирав номер дов≥дковоњ телефонноњ служби ћар≥упол¤ на моб≥льному телефон≥.

Ч ƒов≥дкова? Ѕудь ласка, м≥ський номер м≥л≥ц≥њ... —пасиб≥.

¬≥н знову почав набирати номер.

Ч ћ≥л≥ц≥¤? Ч його голос досить вдало передавав хвилюванн¤. Ч ” мене вкрали машину. Ђ“авр≥¤Ђ, св≥тло-зелена. Ќомер 14-05 ƒќ. «ареЇстрована в ћар≥упол≥. ј зараз мен≥ на моб≥льник подзвонив при¤тель-далекоб≥йник. —казав, що бачив мене, тобто мою машину на п≥вн≥чний зах≥д в≥д ћиколањва. Ѕудь ласка, найд≥ть мою машину. јга! —лава богу не забув... ¬≥зьм≥ть до уваги: сус≥ди, ¤к≥ бачили групу викрадач≥в, тверд¤ть, що в одного з них був п≥столет... ¬елике спасиб≥!

√орчинський вз¤в трубку ≥ натиснув на кнопку повтору набору номера.

Ч ћ≥л≥ц≥¤? ” мене вкрали легковушку. Ђ—лавутаЂ зовс≥м новенька, б≥ла. Ќомер 19-58 ƒќ...

ј машини ≥з захопленими хлопц¤ми швидко продовжували рухатись у напр¤м≥  арпат. ‘ургончик њхав пом≥ж двома легковиками. ѕопереду видн≥вс¤ будиночок звичайного стац≥онарного м≥л≥цейського посту. “р≥йка автомоб≥л≥в знизила швидк≥сть ≥ попленталась за ¤коюсь вантаж≥вкою. Ќа п≥д'њзд≥ до посту сто¤ли троЇ м≥л≥ц≥онер≥в. Ќеподал≥к в≥д них знаходились ще двоЇ у бронежилетах, озброЇних автоматами.

Ўнейдер профес≥йно в≥докремив озброЇних, але н≥чого п≥дозр≥лого не пом≥тив: в≥н знав, що озброЇн≥ м≥л≥ц≥онери стали досить звичними на украњнських шл¤хах. јле ¤краз один з неозброЇних показав легковику, ¤кий був попереду фургона зупинитись. ¬од≥й машини неохоче, але все ж таки виконав наказ. ‘ургончик об'њхав товариш≥в ≥ без затримки попр¤мував дал≥.

Ђ—хоже на звичайну перев≥рку. ћожливо, будуть вимагати грош≥. якщо щось трапилось, то трохи згодом наш≥ пов≥домл¤тьЂ, Ч подумав кер≥вник групи. ќднак, за маневром фургончика, в≥н не встиг побачити, що ≥ другого њхнього легковика зупин¤ють, ≥накше б в≥н одразу зап≥дозрив г≥рше ≥, можливо, звернув би на ≥ншу дорогу. ¬од≥й також не пом≥тив, що другого легковика зупин¤ють, але, проњхавши п≥вк≥лометра, в≥н не побачив у дзеркальц≥ знайому машину.

Ч Ќаших позаду немаЇ, Ч допов≥в в≥н.

Ч ћабуть, залишились дл¤ допомоги перш≥й машин≥, Ч припустив Ўнейдер.

‘ургончик не встиг проњхати ≥ п'¤ти к≥лометр≥в в≥д нещасливого м≥л≥цейського посту, коли попереду, в пол≥ зору вод≥¤, на узб≥чч≥ дороги показались ще двоЇ авто≥нспектор≥в. ÷ього разу м≥л≥ц≥онер паличкою показав, що авто маЇ зупинитись.  ер≥вник подививс¤ у дзеркальце, не побачив своњх машин ≥ подумав: ЂЌе вчасно вони затримались. Ќе вчасноЂ.

ћашина пов≥льно п≥д'њхала до узб≥чч¤ дороги ≥ зупинилась. ƒо вод≥¤ п≥д≥йшов м≥л≥ц≥онер ≥, лаг≥дно посм≥хаючись, козирнув вод≥Їв≥.

Ч —ержант √орЇльский. ѕорушуЇмо...

Ч “а н≥, все було правильно, Ч в≥дпов≥в вод≥й.

Ч ѕеревищено швидк≥сть, Ч м≥л≥ц≥онер р≥зко крутонув палицею кудись назад ≥ лаг≥дно, але пильно подививс¤ в оч≥ вод≥¤, немовби оч≥куючи в≥дпов≥дноњ реакц≥њ.

Ч Ў≥стдес¤т к≥лометр≥в за годину. як в аптец≥, Ч не здававс¤ вод≥й.

Ч ѕопрошу вийти ≥ пересв≥дчитись самому...

Ўнейдер побачив у дзеркальц≥ другого м≥л≥ц≥онера, ¤кий п≥дходив ≥з його сторони. ¬≥н повернувс¤ до салону.

Ч ¬олодимире, Ч голосно звернувс¤ в≥н до одного з охоронц≥в ≥ рухом голови показав, що двом членам групи треба л≥кв≥дувати перешкоду з≥ сторони пасажира. Ч “и ¤краз хот≥в вийти до в≥тру. ј нас тут ¤краз зупин¤ють...

Ч ј що, ¬асилю, ≥ правда вийдемо, Ч пролунало ≥з салону.

√орчинський, ¤кий розмовл¤в ≥з вод≥Їм, в≥дчувши, що з виходом ще двох американц≥в сили будуть надто нер≥вн≥, швидко пот¤гнувс¤ за газовим п≥столетом. ¬≥н майже д≥став його, але використати вже не зм≥г: у салон≥ фургона почувс¤ звук легкого л¤паса ≥ кул¤ з п≥столета вод≥¤, ¤кий ви¤вивс¤ значно спритн≥шим, пройшовши через п≥дбор≥дд¤ псевдом≥л≥ц≥онера вгору, полет≥ла у синЇ неба.

Ўнейдер подививс¤ у дзеркальце заднього виду, рвучко в≥дкрив дверц¤та ≥ швидко вистрелив у другого Ђм≥л≥ц≥онераЂ. јле цього разу удача в≥двернулась в≥д американц¤: кул¤ пройшла поруч з ќтманським. ¬≥н в≥дчув, що у √орчинського н≥чого не вийшло й вир≥шив в≥дступити. ≤зрањльт¤нин пригнувс¤ та нишком кинувс¤ до посадки.

ѕромах свого кер≥вника виправили двоЇ агент≥в, ¤к≥ швидко вискочили з фургона. ¬они вчасно пом≥тили пригнуту ф≥гуру вт≥кача та в≥дкрили вогонь. ќдин з них влучив у ц≥ль. ќтманський ¤кось неприродно крутнувс¤ ≥ впав.

Ч Ўвидко розбер≥тьс¤. —в≥дк≥в нам не потр≥бно, Ч Ўнейдер рухом руки показав своњм напр¤м на людину, ¤ка впала. ѕот≥м в≥н розвернувс¤ до машини.

Ч –ой, Ч сказав в≥н вод≥ю ≥ показав на √орчинського. Ч ¬≥зьмемо другого ≥ до дерев...

јмериканц≥ швидко перет¤гли т≥ла до посадки ≥ ретельно обшукали њх.

Ч –ад≥оприймач та документи на ≥м'¤ √ричинського та ћанського. ѕосв≥дченн¤ м≥л≥ц≥онер≥в, зрозум≥ло, в≥дсутн≥, Ч допов≥в –ой.

Ч ѕрикрийте њх г≥лками, Ч наказав Ўнейдер.

¬≥н вправно керував д≥¤ми п≥длеглих, але одночасно його непокоњла думка про те, ¤ким чином на них вийшли так швидко.

Ч ’утко до машини. ѕ≥дн≥м≥ть капот, зроб≥ть вигл¤д, що ремонтуЇте њњ. Ўукайте ЂжучкаЂ.

Ќа щаст¤ американц≥в по дороз≥ не проњхав жоден автомоб≥ль: тобто не було ≥ зайвих св≥дк≥в. Ўнейдер ц≥лком слушно вважав, що кривав≥ под≥њ на трас≥ пройшли непом≥ченими.

’оча на узб≥чч≥, за тридц¤ть метр≥в в≥д м≥сц¤ под≥њ, ≥ лежали двоЇ зв'¤заних справжн≥х прац≥вник≥в ƒј≤. ѕ≥д д≥Їю снод≥йного газу вони були знепритомн≥лими, ≥ саме це ≥ вр¤тувало њм житт¤: њх не пом≥тили.

ј б≥л¤ фургончика та всередин≥ нього йшли ретельн≥ пошуки. Ќарешт≥ один ≥з шукач≥в мовчки подав знак. ≤нш≥ з≥брались навколо. ¬≥н показав на м≥сце знаходженн¤ детектора. Ќа вс¤к випадок вс≥ мовчали, бо не знали ¤к працюЇ ЂжучокЂ.

Ўнейдер сам зн¤в детектора ≥ затис його в руц≥.

Ч ¬с¤ наша апаратура залишилась у затриманих легковиках, Ч тихо нагадав –ой.

Ч √оловне Ч об'Їкти з нами, та документац≥¤. —≥даймо в машину, Ч Ўнейдер уз¤в ЂжучкаЂ ≥ сам подав приклад. Ч Ќапр¤м Ч на найближчу бензозаправну.

 ер≥вник операц≥њ вв≥мкнув рад≥оприймача в машин≥ та п≥дн≥с ЂжучкаЂ до нього.

Ч Ѕудемо думати, що хоч таким чином нам удастьс¤ розп≥знати, ¤к в≥н працюЇ, Ч прошепот≥в в≥н. Ч Ќа пристр≥й дл¤ п≥дслуховуванн¤ не схожий. «даЇтьс¤, це щось схоже на рад≥ома¤чок. јле ¤к би там не було, на заправц≥ прикр≥пимо його до ≥ншоњ машини.

ѓм щастило: б≥л¤ заправки сто¤в схожий фургончик. –ой п≥д≥йшов до вод≥¤ ≥ почав звичайну шоферську розмову. ¬и¤вилось, що цей фургончик њде саме до ќдеси. Ўнейдер власноруч причепив детектора до машини балакучого вод≥¤.

Ђ раще ≥ бути не можеЂ, Ч подумав в≥н. ЂЌав≥ть напр¤м Ч до ќдеси Ч нам п≥дходить. јле, на вс¤к випадок, нашого фургончика треба негайно пом≥н¤тиЂ.

;

;

/*-------------------------------------36----------------------------------*/

;

«в'¤зан≥ хлопц≥ просто лежали у салон≥. «а ними весь час хтось догл¤дав.  ожний черговий мав наказ: ¤кщо хтось почне прокидатись, то треба негайно вколоти снод≥йне.  р≥м того, кожен ≥з групи повинен був час в≥д часу придивл¤тись до хлопц≥в на випадок допомоги черговому.

«а нещодавн≥ми дуже бурхливими под≥¤ми з псевдом≥л≥ц≥онерами черговий не пом≥тив, що ¬адим прийшов до т¤ми.

—в≥дом≥сть до нього поверталась пов≥льно ≥ в≥н не посп≥шав в≥дкривати оч≥. «а в≥домими ознаками ¬адик в≥дчував, що в≥н у машин≥ ≥ його кудись везуть. …ому пригадалось останнЇ, що встиг запам'¤тати: ЂЌас захопили. Ќапевне, ус≥ хлопц≥ тут, поруч. ÷≥лком ймов≥рно, що нас вивоз¤ть за кордон.Ђ

—ашко, ¤кий лежав поруч з ним, поворухнувс¤ й в≥дкрив оч≥. ¬≥н дививс¤ навколо себе ≥ не м≥г зрозум≥ти, де в≥н ≥ куди його та хлопц≥в везуть. „ерговий пом≥тив це.

Ч ќдин ≥з них прокинувс¤, Ч допов≥в в≥н на англ≥йськ≥й мов≥.

Ч Ўприц, Ч також англ≥йською коротко розпор¤дивс¤ Ўнейдер.

„ерговий швидко виконав наказ ≥ —ашко знову заснув. ¬адим зрозум≥в, що прокидатись небезпечно: Ђћабуть, вони хочуть тримати нас сонними аж доки ми не прибудемо туди, куди вони нас везутьЂ.

…ого роздуми перервав голос з рад≥оприймача: ЂЎановн≥ панове вод≥њ. —лужба ƒј≤ терм≥ново пов≥домл¤Ї, що озброЇна банда напала на пост м≥л≥ц≥њ. ¬бито двоЇ м≥л≥ц≥онер≥в та дек≥лькох бандит≥в. ≤ншим вдалось втекти. ƒо уваги ус≥х вод≥њв на трас≥  ≥ровоград-ћиколањв. ѕроханн¤ пов≥домл¤ти про вс≥ пом≥чен≥ б≥л≥ Ђ—лавутиЂ та зелен≥ Ђ“авр≥њЂ.

Ч Ќе пощастило нашим, Ч спок≥йно сказав Ўнейдер. Ч ќднак вони не д≥тлахи ≥ додому доберутьс¤.

¬≥н трохи помовчав, а пот≥м продовжив:

Ч Ќе на нашу користь два моменти: перше, ми втратили прикритт¤, а друге Ч мурашник розворушено, а це може завадити виконанню нашого завданн¤: доки ми не вињдемо з цього району зайв≥ перев≥рки на дорогах нам забезпечен≥.

“им часом ¬адим напружено думав.

Ђј що, коли спробувати в≥дтворити вплив в умовах ф≥зичного сну?Ђ Ч раптом подумав в≥н. Ђ ј це добра ≥де¤... ¬арто спробуватиЂ.

¬≥н зосередивс¤. ≤ у¤вив соб≥, що п≥дн¤вс¤ п≥д стелю фургончика. ќдразу стало на душ≥ тепл≥ше.

Ђ¬плив в≥дчуваЇтьс¤. јле дуже слабкий.Ђ

Ђ¬и¤вл¤Їтьс¤, що у стан≥ сну в≥н працюЇ.Ђ

Ђ“обто на ф≥зичному р≥вн≥ н≥чого зробити не можна.Ђ

Ђјле можна спробувати вплинути на вартових.ї

Ђј пот≥м знову спати та чекати?ї

Ђ“реба з'¤сувати напр¤м поњздки.ї

Ђѕотр≥бна ≥нформац≥¤ повинна бути у вартового.ї

Ђ—пок≥йно хлопче. Ќе л¤кайс¤. ѕросто так треба. ѕодумки передай куди нас везуть?ї

ЂЌа м≥сце ав≥акатастрофи.ї

Ђякоњ ав≥акатастрофи?ї

ЂЌаш л≥так розбивс¤ в ”крањн≥ при заход≥ на посадку.ї

Ђ„ому нас туди везуть?ї

Ђ¬ас необх≥дно негайно переправити до —Ўј.ї

Ђ«абудь про цю розмову.ї

Ђќ. .ї

Ђ омусь у Ўтатах потр≥бний наш вплив.ї

Ђ“о, може варто попасти туди та самим на усе подивитись?ї

¬адим стомивс¤ находитись у одн≥й поз≥ ≥ поворухнувс¤. „ерговий цього разу не схибив ≥ негайно вколов йому дозу снод≥йного. ѕеред тим ¤к заснути ¬адим встиг подумати, що вплив ≥ зв'¤зок м≥ж ними можливий не т≥льки Ђхрестомї, але й по нитц≥. ≤ останньою майнула думка: Ђ“реба спробувати вплинути через ¤к≥йсь екран...Ђ

;

;

/*-------------------------------------37----------------------------------*/

;

ћемуне сид≥в у своЇму каб≥нет≥ та напружено думав. ўойно йому передали пов≥домленн¤ про рад≥опопередженн¤ вод≥¤м на автошл¤ху ≥ переб≥г под≥й з американц¤ми.

Ђћашина знову повернула на п≥вдень... ÷е було б дуже добре, ¤кби ми отримали пов≥домленн¤ в≥д групи перехвату, що це сталось завд¤ки њхн≥м д≥¤м... ƒо реч≥, група перехвату складалась всього з двох агент≥в. ≤ саме ¤ в≥ддав наказ негайно д≥¤ти. “ак, негайно. як би там не було дал≥, але надважлив≥сть справи та нестача часу зробили своЇ. «араз мен≥ потр≥бна точна картина под≥й.ї

¬≥н не витримав ≥ натиснув кнопку зв'¤зку:

Ч ™ хоч ¤к≥сь пов≥домленн¤ з ”крањни?

Ч Ќ≥. Ќ≥чого, Ч пролунала вв≥члива в≥дпов≥дь з гучномовц¤.

ЂЌервуюї, Ч подумав в≥н. Ч Ђ≤ не дивно. ћожливо ще на стад≥њ пошук≥в потр≥бно було насичувати нашими агентами всю територ≥ю крањни: справа була варта того. ј ми хот≥ли вир≥шити все разом в ћар≥упол≥...ї

¬≥н п≥дн¤вс¤ з кр≥сла та почав ходити по каб≥нету: так йому легше думалось.

Ђ„ерез дв≥ години в≥дбудетьс¤ зустр≥ч з прем'Їр-м≥н≥стром щодо ходу виконанн¤ цього завданн¤.ї

¬≥н подививс¤ на годинника.

Ђј через дв≥ хвилини почнетьс¤ консультативна рада, ¤ку скликаю ¤. ѕотр≥бно терм≥ново узгодити вс≥ Ђтемн≥ї питанн¤. ¬иробити Їдину позиц≥ю в ≥нтересах крањни з метою подальшого винесенн¤ на –аду Ѕезпеки. Ќе хот≥лос¤ б залучати кнесет до ц≥Їњ справи, але...ї

¬≥н повернувс¤ на своЇ м≥сце, с≥в, з≥тхнув ≥ подививс¤ на двер≥.

„ерез п≥втори години п≥сл¤ наради в≥н знову залишивс¤ на самот≥.

Ђ¬се в≥дбулось так, ¤к ¤ ≥ гадав. ”с≥ поквапились в≥дмежуватис¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ за д≥њ розв≥дкиї, Ч в≥н сумно посм≥хнувс¤, згадуючи ман≥рного м≥н≥стра, ¤кий намагавс¤ давати поради менторським тоном. Ђўоправда було дек≥лька пропозиц≥й. Ќаприклад, звернутис¤ за допомогою до ЂЎ≥н бетї або нав≥ть ЅЌƒ, чи ¤коњсь ≥ншоњ дружньоњ розв≥дки. Ќемовби ми з американц¤ми ворогуЇмо... Ќа ц≥й нарад≥ вже в≥дчувавс¤ дух поразки: вс≥ показово намагались п≥дбадьорити мене ≥ починали пошук власних вигод з невдалоњ ситуац≥њ, що склалас¤. « невдалоњ, на њхню думкуї.

;

/*ЂЎ≥н бетї Ч абрев≥атура в≥д ЂЎерут Ѕ≥ташонї, ≥зрањльська служба безпеки, в≥дома своњми т≥сними зв'¤зками з ÷–”.*/

/*ЅЌƒ Ч служба розв≥дки ‘–Ќ.*/

;

ћемуне знову встав ≥ почав проходжуватись по каб≥нету.

Ђћал¤та. ¬они не розум≥ють вс≥Їњ важливост≥ справи. ј важлив≥сть њњ така, що переможець визначаЇтьс¤ т≥льки на етап≥ вт≥ленн¤ результат≥в. —пробуЇмо спрогнозувати подальший розвиток под≥й. ѕрипустимо, що американц≥ на ц≥й стад≥њ нас об≥йшли. ѓхнЇ головне завданн¤ Ч сп≥шно транспортувати розробник≥в до —получених Ўтат≥в. ¬они вважають, що ми програли ≥ вийшли з гри. ќднак, вони, на хвил≥ п≥дйому вдалого завершенн¤ операц≥њ, можуть допустити помилки. ћи не збираЇмос¤ виходити з гри. ћи будемо грати до к≥нц¤. ƒо результативного к≥нц¤. «розум≥ло, що тимчасовий програш на територ≥њ ”крањни дещо позначивс¤ на наших д≥¤х. јле на консультативн≥й рад≥ ¤ не став напол¤гати саме на тимчасовост≥: нема чого виправдуватись перед цими бундючними ≥ндиками.

Ќам не вдалос¤ випередити американц≥в в ”крањн≥, але ми безперечно випередимо њх на њхн≥й територ≥њ, у —получених Ўтатах. ј саме цього вони в≥д нас не чекають. “реба максимально актив≥зувати нашу резидентуру, направити максимальну к≥льк≥сть агент≥в, але переважна б≥льш≥сть з них не буде знати про справжню мету ц≥Їњ операц≥њ: кожен повинен буде виконати лише певну частину плану. …мов≥рно таки доведетьс¤ сконцентрувати своњ зусилл¤: залучити Ђ–ешутї та ≥нших...

;

/*Ђ–ешутї Ч центр розв≥дувальноњ служби та безпеки ≤зрањлю.  еруЇ роботою резидент≥в пол≥тичних та ≥деолог≥чних диверс≥й.*/

;

ћи повинн≥ використати весь наш досв≥д по викраденню людей. ƒо реч≥, на зустр≥ч≥ ¤ зможу згадати справу з викраденн¤м ≥ доставкою до ≤зрањлю нацистського злочинц¤ ≈йхмана: це повинно призвести приЇмне враженн¤. “обто, ми продовжуЇмо гру. ƒетал≥ розробимо.

Ќам конче потр≥бно виграти там, за океаном. ≤ на цьому ¤ буду напол¤гати на зустр≥ч≥ з прем'Їром.ї

;

;

/*-------------------------------------38----------------------------------*/

;

‘ургончик впевнено рухавс¤ у визначеному напр¤мку. Ўнейдер пильно вдивл¤вс¤ у мапу ”крањни, ¤ка колихалась у нього на кол≥нах. ¬≥н прораховував можлив≥ вар≥анти.

Ђќперативне завданн¤: потр≥бно ¤кнайскор≥ше д≥статись  арпат. ѕов≥тр¤ний шл¤х одразу в≥дпадаЇ. «ал≥зниц¤? ѕов≥льно та багатолюдно, кр≥м того, п≥дозр≥лий вантажї.

¬≥н повернувс¤ до салону, а пот≥м знову став дивитись на карту.

Ђ¬се в норм≥. јвтотранспорт? ¬антаж≥вки та Ђдалекоб≥йн≥ї в≥дпадають: њх дуже часто Ђперев≥р¤ютьї охоч≥ до хабар≥в ≥нспектори, а в нас не дуже Ђзручнийї вантаж. ÷≥Їњ машини потр≥бно негайно здихатисьї.

Ўнейдер подививс¤ вперед, у в≥трове скло. ¬они почали спускатис¤ з пагорба, ≥ було видно ¤к дорога попереду спускаЇтьс¤ долу, а пот≥м знову п≥д≥ймаЇтьс¤ вгору. ћашин на дороз≥ майже не було ≥ в≥н пом≥тив вдалин≥ невелику червону ц¤тку на узб≥чч≥.

ЂЌа патруль ƒј≤ не схоже. ј вт≥м, про вс¤к випадок, треба п≥дготуватисьї, Ч подумав в≥н.

Ч –ой, б≥л¤ т≥Їњ машини њдь акуратн≥ше, Ч Ўнейдер показав напр¤м вод≥Їв≥.

“ой ствердно кивнув.

„ервона ц¤тка ставала дедал≥ б≥льшою ≥ через к≥лька хвилин можна вже було роздивитись червоний фургон марки Ђ‘ольксвагенї та кан≥стру б≥л¤ дороги.

Ч ћабуть, бензин ск≥нчивс¤, Ч висловив припущенн¤ –ой.

Ч “ак, Ч погодивс¤ кер≥вник групи ≥ знову схиливс¤ до мапи. јле через секунду в≥н п≥дн¤в голову ≥ швидко наказав. Ч «упинись б≥л¤ нього. ¬с≥м поки що сид≥ти в машин≥. ћи з –оЇм побалакаЇмо з ек≥пажем Ђ‘ольксвагенаї.

‘ургончик зупинивс¤ позаду червоноњ машини. ƒо них п≥дб≥г невеличкий вусатий чолов≥чок.

Ч ” вас бензину не буде л≥тр≥в п'¤ть? Ќе розрахував трохи Ч до заправки к≥лометр≥в дес¤ть не дот¤гнув.

Ч “реба друг другу допомагати. ƒумаю, що трохи бензину знайдемо, Ч в≥дпов≥в Ўнейдер ≥ повернувс¤ до –о¤. Ч ѕетре, займись!

Ч «араз, Ч в≥дгукнувс¤ –ой ≥ п≥шов до фургончика.

Ч ј ви зв≥дки та куди њдете? Ч запитав Ўнейдер чолов≥ка.

Ч “а мене вс≥ по ц≥й трас≥ знають, Ч з готовн≥стю п≥дхопив розмову той. Ч ƒек≥лька раз≥в на м≥с¤ць мотаюсь! ¬ожу човник≥в з  ≥ровограда до Ћьвова. «азвичай по три, чотири чолов≥ки, Ч в≥н озирнувс¤ та трохи понизив голос. Ч ј зараз њду на спецзамовленн¤. ” Ћьвов≥ на мене вже чекаЇ знайома з товаром. «ателефонувала мен≥. √оворить, що дуже багато набрала. ≤ ось ¤ њду... Ўкода, що не встиг знайти попутник≥в...

;

/*„овники Ч сучасна назва торговц≥в, ¤к≥ курсують м≥ж м≥сц¤ми др≥бногуртовоњ закуп≥вл≥ товар≥в та м≥сцем продажу.*/

;

¬≥н посм≥хнувс¤ ≥ розв≥в руками.

Ч ќсь ≥ ѕетро! Ч сказав Ўнейдер. Ч ј ¤ бачу, що ви посп≥шаЇте...

Ч Ќе те слово, посп≥шаю, лечу... Ч перебив його чорн¤вий вод≥й ≥ п≥дб≥г до –о¤.

Ч јле все одно з пальним треба бути акуратним, Ч кер≥вник виразно подививс¤ на –о¤.

“ой ствердно кивнув ≥ вони направились до червоного авто.

Ўнейдер п≥д≥йшов до Ђ‘ольксвагенаї, зазирнув всередину, а пот≥м пол≥з до кишен≥, д≥став ¤кесь посв≥дченн¤, п≥д≥йшов до балакучого вод≥¤ ≥ сказав:

Ч Ќе хвилюйтесь. я кап≥тан —Ѕ” ƒерев'¤нко. ћи зараз виконуЇмо дуже важливе завданн¤ пов'¤зане з корупц≥Їю. “ранспортуЇмо до Ћьвова член≥в одн≥Їњ банди. Ќас пересл≥дують, ≥ нам вкрай необх≥дно заплутати сл≥ди. “реба зм≥нити машину, тому ми вимушен≥ тимчасово скористатись вашою машиною. Ќе хвилюйтесь, напр¤мок вашого руху залишитьс¤ тим же. ”се в≥дбуваЇтьс¤ в рамках закону. ѕо прибутт≥ до Ћьвова ми забезпечимо вас вс≥ма необх≥дними документами...

;

/*—Ѕ” Ч —лужба Ѕезпеки ”крањни.*/

;

Ч “а ¤ просто приватний п≥дприЇмець, Ч н≥¤ково посм≥хнувс¤ вод≥й. Ч Ќ≥¤ких таких документ≥в мен≥ ≥ не потр≥бно...

Ч Ќу, от ≥ згода, Ч ≥ соб≥ посм≥хнувс¤ Ўнейдер. ћи перенесемо наш вантаж до вашого авто. ƒо реч≥, заправимо вам все наше пальне. ѕетре, займись, будь ласка, бензином.

Ч ј чому ви одразу не сказали, що з —Ѕ”? Ч запитав чорн¤вий вод≥й.

Ч ћаленька перев≥рка, Ч поблажливо в≥дпов≥в Ўнейдер. Ч Ќев≥домо хто м≥г бути в машин≥. ј нам, погодьтес¤, немаЇ сенсу зайвий раз викриватис¤, бо можна нарватис¤ на небезпеку.

Ч «розум≥в, Ч погодивс¤ вод≥й.

 ер≥вник групи почав тим часом стиха видавати розпор¤дженн¤.

Ч Ћейтенанте “олочко! Ч звернувс¤ в≥н до –е¤. Ч ѕетре! ѕередай “ерещенку та  орчичу наказ негайно перенести бандит≥в до Ђ‘ольксаї. ј нашу машину, Ч в≥н показав напр¤м, Ч сховайте серед дерев.

Ч ј ви, пане, не хвилюйтесь, Ч Ўнейдер повернувс¤ до вод≥¤. Ч ƒо реч≥, ¤к вас звуть?

Ч ¬олодимиром... ћене тут вс≥ на трас≥ знають, Ч стурбовано повторив вод≥й.

Ч ўе одне. Ќе мен≥ вам розпов≥дати про ситуац≥ю на дорогах. “ому дл¤ ус≥х перев≥р¤ючих Ч ми звичайн≥с≥ньк≥ човники, ¤к≥ ≥дуть до Ћьвова. Ќаш≥ документи в пор¤дку. ƒомовились?

¬олод¤ кивнув на знак згоди.

≤ вже через к≥лька хвилин майже вс¤ група агент≥в швидко рухалась в зах≥дному напр¤мку.

¬од≥й, ¤кий спочатку був дещо вражений переб≥гом под≥й, тепер заспокоњвс¤: Ђ«даЇтьс¤, хлопц≥ д≥йсно з≥ служби безпекиї.

;

;

/*-------------------------------------39----------------------------------*/

;

¬≥ль¤м √одр≥ч нервував: н≥коли в≥н не був так близько до зд≥йсненн¤ своњх самих найсм≥лив≥ших мр≥й.

¬≥н звик н≥кому не дов≥р¤ти. Ќ≥кому, кр≥м, зрозум≥ло, себе. ∆итт¤ в жорстокому св≥т≥, де кожен сам за себе, навчило його саме цьому. ј ще житт¤ навчило його також тому, що велик≥ плани одинаками не робл¤тьс¤. ƒл¤ зд≥йсненн¤ великоњ мети потр≥бна команда. ÷е непокоњло його. «а вс≥ роки роботи йому так ≥ не вдалос¤ пов≥рити комусь наст≥льки, щоб можна було сп≥льно працювати, не озираючись навколо.

¬≥н в≥дчував, що йому випав саме той Їдиний випадок, коли в≥н зможе стати найголовн≥шим. Ќайголовн≥шим в св≥т≥.

«а будь-¤ку ц≥ну.

ЂЌа даному етап≥, Ч думав в≥н, неквапливо ход¤ч≥ по каб≥нету, Ч треба негайно доставити сюди винах≥дник≥в цього ефекту. Ќеодм≥нно треба буде ≥золювати, або усунути вс≥х тих, хто захоче прийн¤ти участь у розробц≥ Ђматер≥алуї. ≤, наостанок, вичавити з цього Ђматер≥алуї геть усе, що вони можуть та знають.

«а будь-¤ку ц≥ну.

“реба п≥дготуватись до вс≥х можливих неспод≥ванок. Ќаприклад, на завад≥ може стати ÷–”: довелось же мати контакти з њхн≥ми агентами. јле ¤ щось посп≥шаю Ч мен≥ ще й дос≥ доводитьс¤ мати справу з ними. √адаю, що ≥нш≥ наш≥ розв≥дувальн≥ служби не встигнуть втрутитись.

≤зрањльт¤ни? “ак, це в≥дчутна проблема. ѕо-перше вони встигли досить багато узнати. ѕо-друге, вони одразу оц≥нили всю важлив≥сть справи ≥ одразу р≥шуче почали д≥¤ти. «араз вони позаду, але н≥ в ¤кому раз≥ њх не можна випускати з пол¤ зору Ч вони можуть продовжувати д≥¤ти ≥ дал≥: справа варта того.

ѕрезидент. ÷ього типа необх≥дно м'¤ко в≥дсторонити в≥д справи. ƒавати ≥нформац≥ю, зрозум≥ло, буду, але з зап≥зненн¤м, п≥д вигл¤дом перев≥рки, ≥ обмежену, не треба дуже обт¤жувати даними Ђдержавного мужаї. ¬се це т≥льки до часу Ђƒї. “ого самого моменту, коли ¤, ≥ т≥льки ¤ зможу керувати св≥томї.

√одр≥ч зупинивс¤ б≥л¤ свого кр≥сла, трохи посто¤в ≥ с≥в у нього.

Ђ оманда. ѓњ немаЇ, хоч на цьому етап≥ вона мен≥ вкрай необх≥дна. ¬≥рних людей немаЇ. ™ вправний виконавець ƒжош. ўо ж... Ќе дуже км≥тливий, але цупкий у дос¤гненн≥ поставленоњ мети. …ому також не вистачаЇ... р≥шучост≥. як в≥н зн≥¤ков≥в, п≥сл¤ моњх сл≥в про необх≥дн≥сть створенн¤ ав≥акатастрофи у майбутньому. ќднак, поки що попрацюЇмо з ним разом. ј пот≥м подивимось. ” мене будуть сотн≥, тис¤ч≥, м≥льйони, м≥ль¤рди в≥рних мен≥, ≥ т≥льки мен≥ виконавц≥в. я буду волод≥ти вс≥м св≥том. ”с≥ разом вз¤т≥ наполеони, г≥тлери та стал≥ни Ч молекули перед майбутн≥м володарем св≥туї.

;

;

;

;

/*-------------------------------------40----------------------------------*/

;

Ўнейдер звик, що –ой чи хтось ≥нший з його партнер≥в завжди мовчки правив машиною. ÷е дозвол¤ло йому продумувати детал≥ наступноњ власноњ повед≥нки та повед≥нки ус≥Їњ групи.  р≥м того, група стомилась: позначилась ≥ шалена гонка по дорогах ”крањни, ≥ пост≥йна напруга в оч≥куванн≥ можливих протид≥й конкурент≥в та м≥сцевих м≥л≥ц≥онер≥в.

’оч тепер вони њхали без ¤кихось перешкод, однак кер≥вников≥ групи дошкул¤в вод≥й ¬олодимир. ¬≥н балакав всю дорогу, ц≥кавивс¤ роботою —Ѕ” ≥ задавав багато запитань. Ўнейдеру доводилось в≥двол≥катись в≥д продумуванн¤ власних план≥в ≥ ≥нод≥ розпов≥дати нап≥ввигадан≥ ≥стор≥њ з власноњ практики, приписуючи њх украњнськ≥й розв≥дц≥.

јле одночасно в≥н в≥дчував полегшенн¤: поњздка доходила к≥нц¤. ¬же можна було слухати прикарпатськ≥ рад≥останц≥њ, ¤к≥ пов≥домл¤ли про скоре завершенн¤ пошук≥в загиблих в ав≥акатастроф≥ американц≥в. ѕов≥домл¤ли також, що у зв'¤зку з великою к≥льк≥стю загиблих дозволено було прийн¤ти участь у пошуках американським во¤кам з ≥ншого л≥така.

Ч ’оч ≥ чуж≥, але шкода людей, Ч дивл¤чись на дорогу звернувс¤ до Ўнейдера ¬олодимир. Ч √лупа смерть.

Ч “ак, Ч той погодивс¤ з ним. Ч ј до реч≥, ¤к далеко зв≥дси м≥сце катастрофи?

Ч  ≥лометр≥в з двадц¤ть, Ч в≥дпов≥в вод≥й ≥ показав напр¤м рухом руки. Ч ќтам, приблизно через дес¤ть к≥лометр≥в буде поворот пр¤мо туди.

Ч ÷≥каво, чи багато охоронних пост≥в навколо м≥сц¤ катастрофи?

Ч Ќе знаю, але, гадаю, що виставлено т≥льки дек≥лька пост≥в: по одному на кожному напр¤м≥, щоб направл¤ти машини в об'њзд.

Ч я теж так думаю.

ЂЌастав час розстатис¤ з балакучим вод≥Їм, Ч подумав Ўнейдер. Ч ¤к т≥льки доњдемо до того повороту, в машин≥ одн≥Їю людиною стане менше. “реба його убрати Ч нам св≥дк≥в не потр≥бної.

ЂЌ≥, н≥кого убирати не потр≥бно. ÷е наказ. —п≥лкуватись т≥льки подумкиї.

ЂЌаказ зрозум≥вї.

Ђƒобре. ѕродовжуйте њхатиї.

÷ього разу прокинувс¤ јнатол≥й. ÷е в≥н скориставс¤ трохи ран≥ше набутим досв≥дом по концентрац≥њ зусиль хлопц≥в ≥ в≥двернув небажаний розвиток под≥й.

Ђ¬с≥м агентам суворо запам'¤тати: у подальшому при наказ≥ зробити ≥н'Їкц≥ю ви повинн≥ т≥льки ≥м≥тувати цей процес. як зрозум≥ли?ї

ЂЅуде виконаної.

ѕриблизно за к≥лометр до охоронноњ зони м≥сц¤ пад≥нн¤ л≥така вод≥й зупинив м≥кроавтобус.

Ч ƒал≥ не можна, Ч сказав в≥н. Ч ќхоронна зона.

Ђ¬с≥м вийти. ¬антаж винестиї.

¬ийшов вод≥й ≥ американськ≥ агенти, ¤к≥ обережно винесли хлопц≥в та њхнЇ обладнанн¤.

Ђ¬од≥ю. —≥дайте в машину та рухайтесь на Ћьв≥в. ¬и н≥чого особистого не пам'¤таЇте, њхали ¤к завжди, просто довелось зробити невеличкий крюк через ав≥акатастрофу.ї

ћ≥кроавтобус м'¤ко рушив у зворотному напр¤мку.

Ђјмериканц¤м. ¬важати вс≥м, що вод≥¤ л≥кв≥дованої.

;

;

/*-------------------------------------41----------------------------------*/

;

” каб≥нет≥ прем'Їр-м≥н≥стра було затишно.

Ч ѕане прем'Їре, Ч мемуне пильно подививс¤ на свого сп≥вбес≥дника: той ще не знав, що йому доведетьс¤ вислухати. Ч —итуац≥¤ дуже серйозна. Ќа цей час у нас Ї певн≥ п≥дстави вважати, що американц≥ переправл¤ють ц≥кавл¤ч≥ нас об'Їкти до —Ўј. ћи, в≥дверто скажу, не встигли управитись.

 ер≥вник розв≥дки замовчав, набрав носом пов≥тр¤ ≥ продовжив.

Ч ќднак не все втрачено. ≤снуЇ план. ѕлан досить ризикований. ≤ найб≥льший ризик в тому, що до цього часу ми н≥чим под≥бним не займались.

Ч Ѕудь ласка, конкретн≥ше, Ч прем'Їр в≥дчув, що мемуне намагаЇтьс¤ п≥дн¤ти вагу питанн¤.

Ч Ќам потр≥бно перенести д≥њ на територ≥ю —Ўј. Ѕ≥льше того, ц≥ д≥њ повинн≥ бути активними. ћи повинн≥ захопити цих хлопц≥в у тому м≥сц≥, де њх будуть переховувати. якщо буде потр≥бно, то, нав≥ть, у штаб-квартир≥ ÷–”.

Ч √адаю, що ви добре розум≥Їте на що ви нас штовхаЇте.

Ч ” тому й справа, пане прем'Їре, що дуже добре розум≥ю. јле ≥ ви зрозум≥йте: тотальний вплив на людей вартий усього. ≤зрањль просто не маЇ права поступатись. ћожливо це буде вигл¤дати ≥ см≥шно, але вищ≥ сили, Ч в≥н подививс¤ вгору, Ч вчасно попередили нас. ≤ ¤к би це не звучало, у мене таке в≥дчутт¤, що вони нас не покинуть.

Ч Ќе думав, що колись, а тим б≥льше, з вуст такого суворого прагматика ¤ почую таке...

Ч –озум≥ю вас. ѕару тижн≥в тому мо¤ реакц≥¤ була б точно такою. ј тепер конкретно про план. ћи повинн≥ направити до —Ўј ¤кнайб≥льше наших агент≥в. ƒо того, б≥льшу частину з них повинн≥ складати агенти з бойовим досв≥дом. Ќам н≥чого ≥ншого не залишаЇтьс¤, ¤к орган≥зувати широкомасштабну в≥йськову операц≥ю по захопленню розробник≥в впливу.

ѕрем'Їр пильно подививс¤ в оч≥ кер≥вника розв≥дки. “ой витримав погл¤д.

Ч ѕовторюю, ¤ дуже добре вас розум≥ю. ≤ ¤ у своЇму розум≥. ѕрошу т≥льки вислухати, бо остаточне р≥шенн¤ буде за вами. ƒозвольте продовжити, пане прем'Їре.

ѕрем'Їр ствердно кивнув.

Ч ¬≥йськова операц≥¤ необх≥дна. я довго думав над цим питанн¤м. Ќам не вдастьс¤ викрасти розробник≥в так, ¤к свого часу ми викрали ≈йхмана: њх будуть дуже пильно охорон¤ти. ќднак треба врахувати психолог≥чн≥ аспекти. ¬≥дверто кажучи, використанн¤ розвинутих технолог≥й у в≥йськов≥й справ≥ розучило американц≥в воювати. Ќе секрет, що њхн≥ рембо та терм≥натори Ї вправними геро¤ми лише в к≥но. ѕри реальних обставинах вони ввод¤ть своњх во¤к≥в в зони конфл≥кт≥в лише тод≥, коли дл¤ них немаЇ пр¤моњ загрози. ¬они нав≥ть не у¤вл¤ють, що бойов≥ д≥њ можуть розвернутис¤ на њхн≥й територ≥њ, де в≥йни не було вже досить давно.

Ч як ви взагал≥ у¤вл¤Їте соб≥ таку в≥йськову операц≥ю?

Ч ѕеред нападом буде проведено ≥нтенсивну ≥нформац≥йну п≥дготовку. “обто або через наше посольство, або через будь-¤к≥ ≥нш≥ оф≥ц≥йн≥ установи ми попередимо американц≥в про на¤вн≥сть даних, що готуЇтьс¤ напад на —получен≥ Ўтати за п≥дтримки ¤когось м≥жнародного терориста. Ќемовби нашим агентам вдалось отримати з р≥зних джерел ≥нформац≥ю, що цей напад перевершить нав≥ть напад на центр торг≥вл≥ у Ќью-…орку...

Ч ÷е вже конкретн≥ше, але ¤к можна перевершити той напад? Ч запитав прем'Їр.

Ч ћи спр¤муЇмо цю Ђ≥нформац≥юї таким чином, що майбутн≥й напад можливо буде торкатис¤ безпосередньо Ѕ≥лого ƒому та ѕентагону. як ≥ п≥сл¤ тих вересневих под≥й американц≥ зреагують дуже швидко. ќднак вони будуть пильно дивитис¤ у небо ≥ не пом≥т¤ть д≥й на земл≥. Ќаша в≥йськова операц≥¤ буде проводитись п≥д цим прикритт¤м. “обто п≥сл¤ нападу Ђтерорист≥вї американц≥, не маючи часу детально проанал≥зувати ситуац≥ю, неодм≥нно прийдуть до тих висновк≥в, ¤к≥ ми попередньо п≥дкажемо. ј нам зараз дуже важливо виграти час.

«бройн≥ питанн¤: м≥номети, ракети та ≥нше. ÷е питанн¤ вир≥шуватиметьс¤ пр¤мо на м≥сц≥. Ќаш≥ бойовики почнуть д≥ставатись до м≥сц¤ призначенн¤ одразу п≥сл¤ вашого наказу. «розум≥ло, що вони поњдуть в ¤кост≥ турист≥в, б≥знесмен≥в, журнал≥ст≥в, студент≥в... «розум≥ло також, що вони поњдуть з с≥р≥йськими, л≥ванськими та ≥ншими пашпортами: на випадок перев≥рок.

Ч ”сп≥х операц≥њ?

Ч «робимо все, що в наших силах.

Ч ÷ього недостатньо. якщо операц≥¤ не вдастьс¤...

Ч ¬ведемо прикритт¤: переведемо рейки на м≥жнародний тероризм ≥ залишимос¤ в сторон≥. ¬ласне, ми повторимо маневр одн≥Їњ добре в≥домоњ нам держави, ¤ка п≥д Ђтерористичнимї прикритт¤м, змусила зомбованих п≥лот≥в спр¤мувати л≥таки на будинки-близнюки у тому самому вересн≥, у тому самому Ќью-…орку. ј пот≥м Ђп≥дказалаї американц¤м напр¤мок пошуку терорист≥в на близькому —ход≥. ћи повинн≥ виграти.

ќстанню фразу мемуне сказав з наголосом на другому слов≥.

ѕрем'Їр п≥дв≥вс¤ з≥ свого м≥сц¤ та вийшов з-за столу. ¬≥н п≥д≥йшов до шафи з книгами та подививс¤ на них, немовби чекаючи в≥дпов≥д≥ на надзвичайно складне питанн¤. ¬еличезна в≥дпов≥дальн≥сть навалилась на його плеч≥. ƒе¤кий час в≥н сто¤в так мовчки, а пот≥м повернувс¤ до свого сп≥вбес≥дника.

Ч ƒ≥йте, Ч тихо сказав в≥н.

;

;

/*-------------------------------------42----------------------------------*/

;

Ќаближавс¤ веч≥р. Ўнейдер набрав номер на моб≥льному телефон≥.

Ч ћи на п≥вдн≥ в≥д м≥ста призначенн¤. ¬≥дстань Ч б≥л¤ к≥лометра, Ч допов≥в в≥н ≥ почав слухати.

Ч Ќас четверо ≥ вантаж, Ч сказав в≥н через дек≥лька секунд.

ѕот≥м в≥н вимкнув телефон ≥ повернувс¤ до своњх.

Ч ќперац≥¤ доходить к≥нц¤. «араз за нами прибудуть. ќхорону забезпечують наш≥. “ранспортуЇмось разом з ус≥м вантажем.

„лени групи з полегшенн¤м з≥тхнули: операц≥¤ була досить важкою, вони вс≥ втомились ≥ њм дуже не хот≥лось вибиратись з крањни самотужки.  р≥м того, кожен в≥дчував, що команда п≥д≥бралась вдала ≥ хот≥лось ще хоч трохи побути разом: хто знаЇ, коли вони знову зможуть з≥братись разом.

„ерез дек≥лька хвилин до них наблизивс¤ м≥кроавтобус ≥ зупинивс¤ в дек≥лькох метрах в≥д групи, б≥л¤ смуги смерек. « машини вийшов вод≥й у форм≥ во¤ка-американц¤. ¬≥н пильно подививс¤ на групу, щось тихо сказав по моб≥льн≥й рад≥останц≥њ ≥ нею показав на фургончик. ѕот≥м в≥н повернувс¤ до Ўнейдера ≥ тихо сказав:

Ч ѕрив≥т, якобе. як справи?

Ч ѕрив≥т, ƒжоне, Ч тихо в≥дпов≥в йому Ўнейдер. Ч ¬се нормально.

Ч “реба швидше завантажуватись, Ч з полегшенн¤м з≥тхнув в≥йськовий. Ч ћи тут не можемо т¤гнути до неск≥нченност≥. ¬антаж ц≥лий?

Ўнейдер стомлено подививс¤ на нього.

Ч ћожна подумати, що нам подобаЇтьс¤ мандрувати через всю крањну... Ч ≥ заспокоњв. Ч ÷≥л≥с≥нький наш вантаж.

Ч як ви д≥стались сюди?

Ч Ќа автофургончику, вод≥¤ л≥кв≥дували, в≥ддалились в≥д траси ≥ зв'¤зались з вами.

Ч Ќу ладно хлопц≥, не хвилюйтесь. ƒл¤ вас все позаду. ¬≥дпочивайте.

« м≥кроавтобуса вийшло ще троЇ в≥йськових ≥ через дек≥лька хвилин вс≥ його пасажири та так званий Ђвантажї вже знаходились у невеличкому салон≥.

Ч ѓдемо пр¤мо до аеродрому. Ћ≥так чекаЇ, Ч сказав ƒжон. Ч ¬≥дверто кажучи, ми д≥йсно заждались вас: вс≥ роботи практично завершились ще в≥с≥м годин тому ≥ ми вже просто т¤гли час. “обто ви майже вчасно. ¬≥дпочивайте, скоро будемо вдома.

;

;

/*-------------------------------------43----------------------------------*/

;

ќстанн≥ дв≥ доби новини в св≥т≥ майже в ус≥х засобах масовоњ ≥нформац≥њ подавались в св≥тл≥ траг≥чних под≥й з американським л≥таком.

====¬ашингтон. ѕовертаючись до траг≥чних под≥й в ”крањн≥. Ќаш≥ хлопц≥ повинн≥ були вз¤ти участь у навчанн¤х, головним завданн¤м ¤ких була допомога населенню при можливому затопленн≥. ¬они загинули при виконанн≥ свого обов'¤зку. Ћ≥таком пов≥тр¤но-в≥йськових сил —Ўј доставлено ус≥х загиблих у нещодавн≥й ав≥акатастроф≥. ¬они будуть з почест¤ми похован≥ на јрл≥нгтонському кладовищ≥.====

«розум≥ло, що про долю украњнських хлопц≥в не обмовилась жодна рад≥останц≥¤, телестанц≥¤ та газета.

√одр≥ч встиг подбати, щоб створену групу негайно в≥дправили у в≥дпустки Ђдо подальших розпор¤дженьї з под¤кою за вдало виконане завданн¤, а хлопц≥в доставили ¤кнайближче до нього: у штаб-квартиру јЌЅ в ‘орт-ƒжордж-ћ≥д. —убординац≥¤ та важлив≥сть справи вимагали допов≥сти президентов≥ про вдале завершенн¤ першого етапу операц≥њ.

√одр≥ч не став га¤ти часу.

Ч ƒобрий день, пане президенте...

«а час допов≥д≥ в≥н зум≥в запрограмувати президента на надважлив≥сть справи, на надсекретн≥сть, на надстроков≥сть ≥ отримав дозв≥л на проведенн¤ перших допит≥в.

“епер в≥н, сид¤чи за своњм столом, з нетерп≥нн¤м чекав першоњ розмови. “ак, саме розмови, бо в≥н добре знав, що творч≥ люди не дуже схильн≥ до тиску, њх треба обережно п≥дводити до Ђсп≥впрац≥ї з найсильн≥шою крањною в св≥т≥, а насправд≥ з ним.

¬≥н давно вже вир≥шив, що допитувати хлопц≥в, тобто розмовл¤ти з ними, в≥н буде особисто, перекладач не рахуЇтьс¤. ≤ з кожним окремо: розд≥л¤ючи групу завжди можна скористатись окремими непорозум≥нн¤ми з метою подальшого врахуванн¤ можливих суперечок у своњх ≥нтересах. ƒл¤ цього в≥н нав≥ть заборонив проведенн¤ попередн≥х рутинних допит≥в. ѕр≥звища хлопц≥в з'¤сували з на¤вних документ≥в.

ѕлан допиту-розмови був досить простим: ненав'¤зливо з'¤сувати механ≥зм в≥дкритт¤ впливу на велик≥ маси людей у загальних рисах та можлив≥сть роботи з ним ≥ншим особам. «апропонувати хлопц¤м ¤кнайкращ≥ умови роботи та в≥дпочинку, найсучасн≥ше обладнанн¤...

Ђƒо реч≥, Ч подумав √одр≥ч. Ч ’лопц≥ вони молод≥... √арненьких д≥вчат у нас достатньо... « чим чорт не жартуЇ...ї

¬≥н вз¤в з≥ столу св≥тлини хлопц≥в, ¤к≥ були зроблен≥ одразу п≥сл¤ њхнього прибутт¤ у —Ўј.

Ђ ого викликати першим?ї

¬≥н добре знав, що саме зараз йому належить вибрати найслабк≥шу ланку в груп≥, коли вони ще не встигли от¤митись в≥д шаленоњ теч≥њ под≥й, коли знаход¤тьс¤ у нев≥домост≥ ≥ гадають: де вони? у кого? що з ними будуть робити?

¬≥д найслабшоњ ланки залежить к≥льк≥сть ≥, головне, ¤к≥сть ≥нформац≥њ, ¤ку можна буде використати у подальшому. ÷≥лком можливо, що доведетьс¤ м'¤ко, нат¤ками, погрожувати.

¬≥н подививс¤ на св≥тлину ќлександра: Ђ÷ього? ћабуть, н≥. ¬пертий погл¤д. ќдразу не обробити...ї

ѕот≥м вибрав фото ¬≥ктора: Ђ÷ей дуже спок≥йний, ф≥лософ. ћожна втратити темп розмови ≥ ув'¤знути в незначних др≥бниц¤х...ї

Ќа поверхню перем≥стилась фотограф≥¤ ¬адима: Ђ–≥шучий. ÷≥лком можливо, що виконуЇ функц≥њ њхнього л≥дера. Ѕуде допитаний останн≥м. ÷ьому нав≥ть корисно трохи побути у нев≥домост≥.ї

Ќарешт≥ в≥н вит¤г св≥тлину јнатол≥¤: Ђќцей з виду добрий. —хоже, що сприйме необх≥дний темп розмови ≥, здаЇтьс¤, буде шукати компром≥сних р≥шеньї.

√одр≥ч р≥шуче натиснув кнопку:

Ч ¬икличте перекладача з рос≥йськоњ мови...

„ерез дек≥лька хвилин перекладач-стенограф≥ст з'¤вивс¤ в каб≥нет≥, тихо прив≥тавс¤ ≥ с≥в на запропоноване йому м≥сце.

√одр≥ч перевернув св≥тлину, подививс¤ на попередню ≥нформац≥ю ≥ натиснув кнопку знову.

Ч ј-на-то-л≥й ѕо-ло-тан, Ч пов≥льно, по складах, прочитав в≥н ≥м'¤ та пр≥звище. Ч ƒо мене на допит. ¬ища категор≥¤ секретност≥.

;

;

/*-------------------------------------44----------------------------------*/

;

…дучи коридором, јнатол≥й, дививс¤ навколо: кр≥м нечисленних, озброЇних ≥ мовчазних охоронник≥в йому н≥хто не зустр≥вс¤. Ћ≥фт. ƒев'¤тий поверх.

…ого ввели до каб≥нету √одр≥ча.

Ч «а вашим наказом, сер, Ч сказав оф≥цер охоронноњ служби, повернувс¤ ≥ вийшов.

јнатол≥й огл¤нувс¤ довкола себе. ¬≥н побачив двох чолов≥к≥в, один з ¤ких сид≥в за столом, а другий Ч в сторон≥, з папкою на кол≥нах.

ЂƒвоЇ. Ўеф та перекладач. Ўеф ще так соб≥, подивимось, а от перекладач ¤к≥йсь недобрийї, Ч подумки в≥н зробив попередн≥й розклад сил.

√одр≥ч жестом запросив јнатол≥¤ с≥сти.

Ч Ћаскаво просимо у —получен≥ Ўтати јмерики, Ч лаг≥дно посм≥хаючись англ≥йською мовою звернувс¤ в≥н до јнатол≥¤ ≥ виразно подививс¤ на перекладача.

Ч ƒабр? паж?лавать в —аЇд≥нь?нниЇ Ўт?ти јмЇр≥к≥, Ч безвиразно переклав той.

јнатол≥й досить добре знав рос≥йську мову, але н≥¤ким чином не збиравс¤ принижувати своЇњ г≥дност≥, тому ≥ не звернув н≥¤коњ уваги на таку Ђдр≥бничкуї. ¬≥н пригадав, ¤к його завжди дратувало, коли украњнськ≥ оф≥ц≥йн≥ особи переходили на мову закомплексованих на своњй великодержавност≥ московських журнал≥ст≥в, ¤к≥, беручи ≥нтерв'ю в ”крањн≥, нав≥ть не перепрошували ≥ одразу починали звертатись по-московськи.

 р≥м того, це невеличке непорозум≥нн¤ з самого початку поставило його в позиц≥ю заздалег≥дь ображеного, що пот≥м також, при нагод≥, можна буде використати.

Ч якщо ¤ правильно зрозум≥в, ¤ знаходжусь у —получених Ўтатах јмерики, Ч спок≥йно украњнською промовив јнатол≥й, с≥в в запропоноване кр≥сло ≥ також подививс¤ на перекладача.

“ой дививс¤ на хлопц¤ ≥ мовчав. √одр≥ч повернувс¤ до нього.

Ч ѕроблеми з перекладом? Ч суворо спитав в≥н.

Ч ¬≥н розмовл¤Ї не на рос≥йськ≥й, сер.

јнатол≥й спок≥йно дививс¤ на американц≥в, перевод¤чи погл¤д з одного на другого.

Ч ¬и в≥льн≥, Ч звернувс¤ до перекладача √одр≥ч.

¬≥н натиснув кнопку.

Ч Ќегайно фах≥вц¤ з украњнськоњ мови ≥з навичками стенограф≥њ до мене! Ч нервово було в≥ддано наказ.

ЌеприЇмний перекладач вийшов.

Ч ¬и розмовл¤Їте англ≥йською? Ч про вс¤к випадок запитав √одр≥ч.

Ч “ак, але мо¤ англ≥йська дуже погана, Ч пов≥льно, ч≥тко вимовл¤ючи кожне слово в≥дпов≥в јнатол≥й.

Ч √адаю, що ви все ж таки знаЇте рос≥йську. ¬аша крањна...

Ч ћо¤ крањна, здаЇтьс¤, незалежна. ≤ ¤кщо ми торкнулись питанн¤ мови, то на мою думку, незалежна саме в≥д ћосков≥њ.

Ч ¬и любите свою крањну...

Ч ћожна вважати що так.

√одр≥ч люб'¤зно посм≥хнувс¤, але його дуже не задовольнив початок розмови, починав дратувати пов≥льний темп допиту, при ¤кому ≥н≥ц≥атива, здавалось, переходила до його сп≥вбес≥дника, дратували також ≥ його незрозум≥л≥ в≥дпов≥д≥.

Ђ оли ж прийде перекладач? ÷ей хлопець щось дуже спок≥йний. ћожливо ¤ помиливс¤ ≥ в≥н Ї л≥дером групи? јле мен≥ треба посп≥шати: за своњм статусом ¤ не зможу довго тримати справу п≥д своњм контролем. ѕрезидент може передати њњ до ÷–”ї. Ч подумав в≥н ≥ сказав:

Ч якась непевна в≥дпов≥дь...

јнатол≥й з ц≥кав≥стю подививс¤ на нього.

Ч якщо вас дуже ц≥кавить розгорнута в≥дпов≥дь на це питанн¤, то ¤ залюбки...

Ч Ќ≥, н≥, не треба...  раще ось що. —каж≥ть в≥дверто, отой фокус з виборами... як ви це зробили?

Ч Ќа в≥дм≥ну в≥д вас, ¤ на одне питанн¤ в≥дпов≥дь вже знаю: незаконний фокус з викраденн¤м чотирьох чолов≥к з суверенноњ крањни та перекиданн¤м њх сюди Ч це ваших рук справа. як це розум≥ти?

Ч –озум≥ти треба так: не ¤к, а чому, Ч √одр≥чу сподобалась власна в≥дпов≥дь. ¬≥н навмисне не зреагував на адресоване йому запитанн¤: це справа дуже поганих сл≥дчих, ¤к≥ п≥дкреслюють др≥бниц≥, а пот≥м дивуютьс¤, що п≥ддосл≥дн≥ замикаютьс¤ в соб≥ та не дов≥р¤ють њм.

Ч “од≥ чому нас викрадено та фактично заарештовано? ƒе моњ товариш≥?

Ч «вичайно, можна погодитис¤ з тим, що вас доставили сюди дещо незвичним образом. јле цього вимагали обставини.

√одр≥ч навмисне зайн¤в позиц≥ю виправданн¤ своњх д≥й: цим в≥н намагавс¤ приспати пильн≥сть јнатол≥¤.

Ч ћожу засв≥дчити, Ч продовжив в≥н, Ч що ≥нш≥ члени вашоњ групи здоров≥ та знаход¤тьс¤ у пристойних умовах. ¬и, гадаю, кер≥вник групи...

Ч  ожен може вважати що захоче... ј ваш≥ слова про пристойн≥ умови дл¤ мене Ї просто словами...

¬≥дчинились двер≥ ≥ до каб≥нету вв≥йшла гарненька ж≥нка.

Ч ѕерекладач, сер.

Ч Ѕудь ласка, проходьте та с≥дайте, Ч показав њй м≥сце √одр≥ч.

¬она с≥ла на ст≥лець ≥ подивилась на начальника.

“ой посм≥хнувс¤ ≥ повторив своЇ прив≥танн¤, ¤сно нат¤каючи на новий початок допиту.

Ч ¬≥таЇмо вас у —получених Ўтатах јмерики, Ч з виразним американським акцентом переклала вона јнатол≥ю повтор в≥танн¤ √одр≥ча.

Ч ” найдемократичн≥ш≥й крањн≥ св≥ту, Ч п≥дхопив јнатол≥й. Ч яка дозвол¤Ї соб≥ повчати жити ≥нших та одночасно плюЇ на вс¤ку демократ≥ю, коли Ђцього вимагають обставиниї.

Ч Ќехай буде так. ƒо реч≥, вже через дек≥лька дн≥в ¤ вже не зможу гарантувати вам свого Ђдемократичногої поводженн¤: все залежить в≥д результат≥в, конкретних результат≥в. “ому ¤ повертаюсь до питанн¤ впливу на вибори. Ѕув такий вплив, чи н≥?

“олик подививс¤ на допитуючого.

Ч ¬ажко заперечувати факт Ч ми вс≥ читали газети... Ч в≥н вир≥шив триматис¤ видач≥ правдивоњ, але дозованоњ ≥нформац≥њ: Ђ«араз головне об'Їднатис¤ з хлопц¤ми. ј там Ч побачимо. ј ц≥каво: в≥н випадково вжив слово Ђвпливї чи н≥?ї

Ч ÷е нам в≥домо, ми також читаЇмо газети. ј тепер, будь ласка, розкаж≥ть в загальних рисах про механ≥зм або принцип роботи цього впливу.

Ч я не маю повноважень про що-небудь розпов≥дати. «розум≥йте мене правильно: мен≥ необх≥дно побачитись з товаришами. ѕевен, що кожен з них скаже вам те ж саме. ѕропоную не га¤ти часу ≥ дати нам можлив≥сть порадитись, або зустр≥тис¤ з вами ус≥м чотирьом.

ќск≥льки √одр≥чу не вдалось розтормошити јнатол≥¤ ≥ той вперто сто¤в на своЇму, то на цьому перший допит швидко зак≥нчивс¤.

;

;

/*-------------------------------------45----------------------------------*/

;

јнатол≥¤ в≥двели до невеличкоњ к≥мнати-камери, ¤ку нашвидкуруч зробили з ¤когось каб≥нету. ¬≥н не знав, що його друз≥ знаход¤тьс¤ неподал≥к. ќднак все одно, ¤кби ≥ знав, то вони були на так≥й в≥дстан≥, що встановити псизв'¤зок з ними без допомоги г≥лочок було неможливо.

’лопц≥ ж мучились нев≥дом≥стю. ≤ кожен думав не ст≥льки про власну долю, ск≥льки про долю своњх друз≥в, про батьк≥в, ¤к≥ залишились одн≥ в далек≥й, далек≥й тепер ”крањн≥.

≤ вони не знали, що њхн≥ батьки кожного дн¤ вимагали у влади з'¤суванн¤ обставин викраденн¤ своњх д≥тей та в≥дпов≥дноњ реакц≥њ. ј те, що було саме викраденн¤ вони не сумн≥вались. ¬они д≥¤ли активн≥ше м≥л≥ц≥њ: опитали сус≥док б≥л¤ п≥д'њзду ≥ т≥ пригадали тепер вже п≥дозр≥лу метушню б≥л¤ автофургончика. јле влада залишалась спок≥йною: Ђ¬они ж п≥дприЇмц≥. ћабуть кудись поњхали за товаромї.

 р≥м того дл¤ представник≥в так званоњ влади зникли звичайн≥с≥ньк≥ хлопц≥. «асмучена мати ¬≥ктора ¤кось почула у Ђкоридор≥ владиї, ¤к один службовець сказав ≥ншому у приватн≥й бес≥д≥: Ђќт ¤кби вони були в≥домими журнал≥стами, тод≥ б ще шукали...ї

Ђўо ж це таке сталось? Ч думала нещасна мати. Ч Ћюди, громад¤ни, народ, в≥д ≥мен≥ ¤кого власне ≥ ≥снуЇ ц¤ влада, вс≥ вони Ч н≥хто... я н≥чого не маю проти журнал≥ст≥в, але дивл¤чись телев≥зор, читаючи пресу у¤вл¤Їтьс¤, що саме журнал≥сти Ї не менш ¤к розум, честь та сов≥сть нашоњ епохи. ѕро смерть одного журнал≥ста засоби масовоњ ≥нформац≥њ згадують значно довше н≥ж про групов≥ смерт≥ шахтар≥в, про громад¤н загиблих у землетрусах, повен¤х та ≥нших природних та неприродних катакл≥змахї.

Ѕездушн≥сть чиновник≥в кра¤ла серц¤ батькам. јле певних доказ≥в про викраденн¤ у них не було. ј влада ≥ не збиралась њх шукати.

;

;

/*-------------------------------------46----------------------------------*/

;

√одр≥ч посп≥шав. ’оча йому ≥ вдалос¤ переконати президента в т≥м, що справа повинна була залишитись п≥д його безпосередн≥м кер≥вництвом, в≥н почував себе досить непевно, бо знав, ¤кщо в ÷–” дов≥даютьс¤ про порушенн¤ субординац≥њ, то у найл≥пшому випадку йому н≥коли не дозвол¤ть не т≥льки керувати, а й займатись ц≥Їю справою особисто.

ѕ≥сл¤ того, ¤к в≥двели јнатол≥¤ кер≥вник управл≥нн¤ јЌЅ де¤кий час сид≥в мовчки у своЇму кр≥сл≥. ƒививс¤ знову на фотограф≥њ. ƒумав. ¬ибирав.

ѕерекладачка мовчки чекала.

Ђ« лаг≥дним побалакали, подивимос¤ на впертогої Ч подумав в≥н ≥ перем≥нив своЇ попереднЇ р≥шенн¤.

Ч ¬адим “рощук.

„ерез дек≥лька хвилин ¬адим р≥шуче зайшов до каб≥нету ≥, не чекаючи запрошенн¤ √одр≥ча, п≥д≥йшов до кр≥сла, де за к≥лька хвилин до нього сид≥в јнатол≥й, с≥в ≥ запитав.

Ч я вимагаю по¤снень.

ѕерекладачка переклала.

√одр≥ч посм≥хнувс¤: виходило так, що в≥н не помиливс¤ у своњх розрахунках Ч саме цей хлопець Ї л≥дером групи Ч одразу намагаЇтьс¤ перехопити ≥н≥ц≥ативу.

Ч ¬и президент —получених Ўтат≥в јмерики? Ч раптом запитав √одр≥ч.

Ч Ќ≥, Ч не зн≥тивс¤ ¬адим. Ч я громад¤нин республ≥ки ”крањна.

Ч Ќа превеликий жаль, на даному етап≥ ¤ п≥дпор¤дковуюсь т≥льки президентов≥ —получених Ўтат≥в, Ч лаг≥дно посм≥хаючись нат¤кнув на ≥снуючий стан речей шеф розв≥дки. Ч Ѕ≥льше того, запоб≥гаючи де¤ким вашим питанн¤м, скажу, що на цьому самому етап≥ нас ц≥кавить використанн¤ вашого винаходу у боротьб≥ з м≥жнародним тероризмом. ѕевен, що ви розум≥Їте всю серйозн≥сть справи, вам не треба по¤снювати надважлив≥сть справи. ѕевен також, що ми з вами здатн≥ порозум≥тись в сп≥льн≥й боротьб≥ ≥ ви надасте нам всю ≥нформац≥ю...

Ч я не розум≥ю, чому з нами повод¤тьс¤ ¤к з≥ злочинц¤ми. ¬и говорите про сп≥вроб≥тництво ≥ одночасно порушуЇте закони: незаконно викрадено ≥ вивезено громад¤н ≥ншоњ держави, ув'¤знено в невеличких камерах, ведутьс¤ допити. ƒе моњ товариш≥?

Ч « ними повод¤тьс¤ добре. ¬ласне, ¤к ≥ з вами. Ќа превеликий жаль ми змушен≥ тимчасово розм≥стити вас у каб≥нетах наших сп≥вроб≥тник≥в. ѕ≥дкреслюю, тимчасово. ÷е незручност≥ першого часу... јле повернемось до етичноњ сторони справи, Ч √одр≥ч зробив невеличку паузу п≥сл¤ перекладу. Ч ўоб надал≥ не торкатись ц≥Їњ теми. —пробуйте зрозум≥ти п≥дстави дл¤ таких д≥й. «а звичайною лог≥кою ми повинн≥ були звернутись до кер≥вництва вашоњ крањни ≥ надати њм всю необх≥дну ≥нформац≥ю про ваш винах≥д. ÷≥лком зрозум≥ло, що таку ≥нформац≥ю довго тримати за с≥мома печат¤ми просто неможливо. як≥ були б ваш≥ д≥њ на нашому м≥сц≥?

¬адим мовчав, обдумуючи останн≥ слова шефа розв≥дки.

Ч ¬аш≥ д≥њ в крањн≥, ¤ка потерпала в≥д жахливоњ атаки м≥жнародних терорист≥в.  рањни ¤ка маЇ вс≥ п≥дстави прогнозувати под≥њ у випадку попаданн¤ вашого винаходу до рук терорист≥в. ѕов≥рте мен≥, бандити не будуть довго церемонитись з вами.

¬адим продовжував мовчати.

Ч я хочу, щоб ви зрозум≥ли Ч з терористами можна боротис¤ т≥льки за допомогою винаходу вашоњ групи. ѕриблизно так, ¤к ми бачили це на приклад≥ вибор≥в у вашому м≥ст≥.

¬адим пильно дививс¤ на √одр≥ча. ¬≥н майже не слухав того, в≥н обдумував ситуац≥ю: Ђўо йому в≥домо? «даЇтьс¤, що мене в≥н допитуЇ не першим. ћоже в≥н встиг обробити ¤кимось чином когось з наших? „и в≥дом≥ йому загальн≥ принципи механ≥зму впливу? яка справжн¤ мета приховуЇтьс¤ за словами ц≥Їњ людини? як вести себе дал≥? ћоже визнати авторство впливу? “им б≥льше, що њм, здаЇтьс¤, дуже багато в≥домо... јле ж дал≥ вони захочуть детальноњ ≥нформац≥њ... јле поки що саме роботи впливу вони, зрозум≥ло, не знають. ÷е можна використати...ї

Ч ѕо-перше, ¤ вам не в≥рю.

Ч „ому? Ч здивувавс¤ √одр≥ч.

Ч Ќа початку допиту ви запитали мене чи ¤ не президент вашоњ крањни. ¬и, здаЇтьс¤, ≥ дос≥ не розум≥Їте, що в≥дтод≥ ¤к один з ваших президент≥в займавс¤ сексуальними пустощами з практиканткою ≥ збрехав п≥д прис¤гою, а сусп≥льна думка вашоњ же крањни з цим практично погодилась, жоден розумний чолов≥к в св≥т≥ не в≥рить оф≥ц≥йним представникам вашоњ крањни. я вже не говорю про п≥дроблен≥ зв≥ти ваших так званих б≥знесмен≥в...

Ч ўо ж це так. јле ¤ представл¤ю спец≥альн≥ оф≥ц≥йн≥ органи ≥ працюю з достов≥рною ≥нформац≥Їю. ÷≥лком погоджуюсь з вами, що ≥м≥дж нашоњ крањни постраждав внасл≥док в≥домих вам под≥й, але, в ¤кост≥ оф≥ц≥йноњ особи, ¤ повинен виконувати в≥дпов≥дн≥ ≥нструкц≥њ. ѕевен, що ви мене добре розум≥Їте. ќтже ми зупинились на виборчому вплив≥...

Ч ѕрипустимо, що мен≥, ¤к ≥ ус≥м, дещо в≥домо про цей так званий вплив... Ч ¬адим пильно подививс¤ в оч≥ √одр≥ча. Ч Ќаприклад, кожний анал≥тик з тих виборних под≥й м≥г зробити такий же самий висновок ¤к ≥ ви. ј ми, до вашого в≥дома, займались ≥ анал≥тичною д≥¤льн≥стю...

Ч ѕрипускати н≥чого не будемо. ¬плив ≥снуЇ. ≤ нам з вами це дуже добре в≥домо. ј вт≥м, прошу, продовжуйте.

√одр≥ч говорив спок≥йно, але в душ≥ в≥н зрад≥в: Ђ≤ цей не проти поторгуватись. ¬≥н вважаЇ, що визнаЇ дещо. ј ¤ вважаю ≥накше.ї

Ч ѕовернемось до етичноњ та правовоњ сторони питанн¤ поводженн¤ з нами...

Ч я поважаю вашу думку, але не погоджусь з вами, Ч √одр≥ч лаг≥дно перебив ¬адима. Ч ѕовторюю ще раз: масштаб терористичних д≥й, особливо п≥дкреслюю, м≥жнародних терористичних д≥й ≥ у простор≥ ≥ у час≥, вимагаЇ, п≥дкреслюю, негайно вимагаЇ р≥шучоњ та швидкоњ в≥дпов≥д≥. Ќевже ви спок≥йно будете отримувати ≥нформац≥ю про тис¤ч≥, дес¤тки, сотн≥ тис¤ч людських смертей, твердо знаючи, що могли њм запоб≥гти? «берегти житт¤ люд¤м: батькам, д≥т¤м. ”с≥м невинним жертвам тероризму.

¬≥н подививс¤ ¤к ¬адим сприйн¤в його слова ≥ продовжив.

Ч ѕевен, що вс≥ ви небайдуж≥ до про¤в≥в несправедливост≥. ¬ласне, ви сам≥ це п≥дтвердили р≥шучим втручанн¤м до ходу вибор≥в. «розум≥йте, ми под≥л¤Їмо ваше в≥дношенн¤ до вашоњ же влади Ч нам в≥домо дуже багато...

¬адик мовчки дививс¤ на сп≥вбес≥дника: здоровий глузд у його словах був.

Ч ўодо тероризму, Ч ¬адим подививс¤ в оч≥ √одр≥чу ≥ продовжив тоном вчител¤, ¤кий роз'¤снюЇ прост≥ реч≥ учню. Ч ћожу майже повторити Ч ви з ус≥х сил, ус≥ма засобами намагаЇтесь довести св≥тов≥, що т≥льки ур¤д вашоњ крањни може визначати сам терм≥н тероризму та назначати в≥дпов≥дальних за терористичн≥ напади.  омуЦкому, а вам, розв≥днику, дуже добре в≥домо, що перед нападом на јфган≥стан ур¤д —Ўј звинуватив одного арабського м≥льйонера в орган≥зац≥њ терористичного акту на територ≥њ вашоњ крањни. „исленн≥ закордонн≥ та м≥сцев≥ Ђрадникиї буквально нацьковували кер≥вництво —Ўј на цю б≥дну крањну. ќф≥ц≥йним приводом дл¤ розв'¤зуванн¤ локальноњ в≥йни стала в≥дмова рел≥г≥йного афганського ур¤ду видати —Ўј цю людину: вони ц≥лком справедливо вимагали навести докази њњ вини. ј п≥сл¤ зак≥нченн¤ бойових д≥й, вс¤ юридична машина —Ўј розписалась у неспроможност≥ довести фактичну причину нападу на суверенну державу. —в≥т ви¤вивс¤ св≥дком ≥мперськоњ пол≥тики роздратованоњ наддержави. ≤, хоча справедливу реакц≥ю на ц≥ под≥њ було вчасно приглушено, певен, що в дипломатичних кулуарах знаходилось багато таких, хто глузував з метод≥в в≥йськовоњ дипломат≥њ —Ўј, посипаючи сол≥ на рану дипломат≥в аналог≥¤ми про роздратован≥сть бульдога, ¤кого нацькували не на того ворога...

Ч ќднак факт залишаЇтьс¤ фактом. Ќапад одинадц¤того вересн¤ був. ≤ саме терористичний напад.

Ч ј хтось задавав соб≥ старе-престаре питанн¤?  ому це було виг≥дно?

√одр≥ч зац≥кавивс¤ ≥ вир≥шив трохи в≥д≥йти в≥д теми допиту. ¬≥н в≥дчув, що його сп≥вбес≥дник маЇ свою думку на ц≥ под≥њ ≥ вир≥шив повести себе у стил≥  арнег≥.

;

;

/* арнег≥ ƒейл (1888-1955) Ч автор книги Ђяк здобувати друз≥в та впливати на людейї.*/

;

Ч ÷≥каво, а ¤ка ваша верс≥¤?

Ч ¬ерс≥¤, ¤ка базуЇтьс¤ на на¤вн≥й ≥нформац≥њ. ѕерше. Ќе було н≥¤ких терорист≥в...

Ч “о може ≥ терористичного нападу не було?

Ч ¬ загальному контекст≥ под≥й Ч напад, звичайно, був. јле не було н≥¤ких терорист≥в в каб≥нах л≥так≥в Ч льотчики сам≥ спр¤мували своњ л≥таки на в≥дпов≥дн≥ об'Їкти... ¬ салонах л≥так≥в були обманут≥ люди, ¤к≥ нав≥ть примушували пасажир≥в дзвонити по моб≥льних телефонах про терористичний напад. ј от льотчики були заздалег≥дь запрограмован≥ на в≥дпов≥дн≥ д≥њ. ¬и напевне знаЇте, що багато держав ведуть роботи по так званому зомбуванню. Ќе виключено, що одна з них не т≥льки винайшла р≥шенн¤, а й скористалась ним.

Ч ÷≥каво ¤ка?

Ч ј це вже нехай скажуть ваш≥ анал≥тики.

Ч јле ¤кими по-вашому були причини нападу?

Ч ¬≥дпов≥дь довол≥ проста. Ќа початку дев'¤ностих у св≥т≥ формально залишилась одна наддержава. ѕретенденти на роль наддержави в≥др≥зн¤лись в≥д нењ лише ступенем розвиненост≥ економ≥ки. “обто лог≥чно припустити, що дл¤ вир≥вн¤нн¤ ситуац≥њ необх≥дно нанести удар по ворожоњ економ≥чному потенц≥алу ворога. Ќайважлив≥шою ц≥ллю, у ¤ку було направлено подв≥йний удар, був, ¤к гадали орган≥затори нападу, економ≥чний штаб американськоњ економ≥ки. Ѕ≥льш≥сть з запрограмованих льотчик≥в виконали програму. Ћише у одного програма викликала псих≥чне протир≥чч¤ ≥ в≥н сам направив л≥така в землю. √адаю, не помилюсь, ¤кщо припущу, що н≥¤ких хоробрих пасажир≥в у тому л≥таку не було. ≤ це, мабуть, вам добре в≥домо...

Ч ƒуже ц≥кав≥ припущенн¤... ѕовторю: дуже ц≥кав≥. јле теза про запрограмован≥сть лог≥чно п≥дводить нас до питанн¤ винайденого вами впливу.

Ч ўодо ¤коњсь ≥нформац≥њ про вплив. ћен≥ треба порадитись з хлопц¤ми, Ч р≥шуче сказав ¬адим. Ч ћи завжди працювали разом ≥ це не Ї моњм особистим питанн¤м.

√одр≥ч недов≥рливо подививс¤ на хлопц¤.

Ч –озум≥ю вас, Ч продовжив той. Ч ¬и, зрозум≥ло, не дов≥р¤Їте нам, але ви можете бути особисто присутн≥м на наш≥й невеличк≥й нарад≥.

Ч √адаю, що ми можемо забезпечити вам таку можлив≥сть. јле п≥сл¤ де¤кого часу. ј зараз ви можете йти ≥ в≥дпочити в своњй к≥мнат≥.

¬адим п≥дв≥вс¤ ≥ вийшов. √одр≥ч замовив кави соб≥ ≥ перекладачц≥.

Ђ“аку зустр≥ч, зрозум≥ло, можна забезпечити. јле не треба дуже сп≥шити: нам потр≥бен час на проробленн¤ вс≥Їњ отриманоњ в≥д них ≥нформац≥њ.ї

¬≥н був дуже задоволен≥й отриманим результатом: в≥н не спод≥вавс¤ так швидко знайти сп≥льну мову з л≥дером групи. √оловна мета його перших розмов була дос¤гнута з майже отриманн¤м попередньоњ згоди на сп≥вроб≥тництво.

;

;

/*-------------------------------------47----------------------------------*/

;

ћемуне почав проводити у житт¤ св≥й дуже ризикований план: у —Ўј прибули майже с≥м дес¤тк≥в ≥зрањльських во¤к≥в. ћало хто з них прибув з ≥зрањльськими пашпортами, дехто використав йорданськ≥, с≥р≥йськ≥, Їгипетськ≥, марокканськ≥... ÷е були невеличк≥ групи Ђстудент≥вї, Ђтурист≥вї, були серед них ≥ Ђжурнал≥стиї, ≥ Ђб≥знесмениї... Ќезалежно в≥д мети, п≥сл¤ прибутт¤ вс≥ вони концентрувались в трикутнику: ¬ашингтон, ‘≥ладельф≥¤, Ѕалт≥мор.

«а задумом мемуне пов≥домленн¤ про Ђжахливийї терористичний акт повинн≥ були над≥йти до ÷–” безпосередньо перед початком операц≥њ, щоб американц≥ не встигли перешкодити њњ вт≥ленню зайвими перев≥рками документ≥в, щоб знову не почавс¤ терористичний психоз у населенн¤, коли п≥дозрюють та переперев≥р¤ють вс≥х ≥ кожного.

ѕочаток операц≥њ був призначений на першу годину ранку за вашингтонським часом.

ѕов≥домленн¤ про п≥дготовку до терористичного акту з≥ сторони Ђв≥домого арабського терориста на територ≥њ —Ўјї почали поступати до ÷–” о с≥мнадц¤т≥й годин≥.

ѕерший сигнал прийшов з ™гипту: резидент ÷–” пов≥домл¤в, що отримав неперев≥рену ≥нформац≥ю в≥д одного свого ≥нформанта, однак той на подальш≥й зв'¤зок не вийшов.

ƒругий сигнал прийшов з ѕ≥вденноњ јфрики. ѕ≥вденноафриканська розв≥дка пов≥домл¤ла про майбутню велику терористичну акц≥ю на територ≥њ —Ўј.

“рет≥й сигнал прийшов з терен≥в колишнього –ад¤нського союзу: з ћоскви попередили про можливу великомасштабну операц≥ю з≥ сторони терорист≥в.

“≥льки п≥сл¤ цих сигнал≥в дозволив соб≥ озватис¤ ≥ ≤зрањль. Ђћоссадї надала схожу ≥нформац≥ю, зм≥ст ¤коњ зводивс¤ до того, що готуЇтьс¤ ¤кась велика терористична операц≥¤ з≥ сторони ≥сламського св≥ту.

÷–” негайно п≥дготувало в≥дпов≥дного документа та представило його на розгл¤д –ади Ќац≥ональноњ безпеки. јрм≥ю було приведено до п≥двищеноњ бойовоњ готовност≥: ѕѕќ пильн≥ше стало стежити за вс≥ма маневрами л≥так≥в у пов≥тр¤ному простор≥. ¬ аеропортах ще ретельн≥ше почали перев≥р¤ти вантаж пасажир≥в. Ѕули роз≥слан≥ в≥дпов≥дн≥ директиви до посольств.

«розум≥ло, що все проходило без зайвого аж≥отажу.

—ем ƒжош, розум≥ючи важлив≥сть роботи свого шефа, п≥дготував коротку докладну записку про напружен≥сть ситуац≥њ та напол≥г на тому, щоб ц¤ ≥нформац≥¤ була передана √одр≥чу негайно.

“ой ознайомивс¤ з нею у перерв≥ м≥ж допитами хлопц≥в. “рохи подумав ≥ п≥дн¤в трубку спец≥ального телефону.

Ч ƒоброго дн¤, пане президенте. ÷е ¬≥ль¤м √одр≥ч, начальник ”правл≥нн¤ телекомун≥кац≥й та комп'ютерних служб јЌЅ. ” зв'¤зку з пов≥домленн¤ми про можливий напад на державн≥ установи —Ўј. я вже допов≥дав вам про крайню необх≥дн≥сть роботи з вивченн¤м впливу на маси людей. “ак, йдетьс¤ про в≥домий випадок голосуванн¤ в ”крањн≥. я добре розум≥ю, що повинен передати розробник≥в впливу до ÷–”, але вважаю недоц≥льним њхнЇ перем≥щенн¤ зараз, в умовах п≥двищеноњ небезпеки.  р≥м того, зважаючи на затрати часу на передачу ц≥Їњ справи, прошу ¬ас поки що залишити роботу над цим впливом п≥д нашим керуванн¤м. «розум≥ло тимчасово. ¬же зараз можу допов≥сти, що перш≥ проведен≥ допити п≥дтверджують ≥снуванн¤ такого впливу. ѕевен, цим завданн¤м треба займатись ц≥леспр¤мовано: не можна га¤ти часу, треба дос¤гти результат≥в ¤кнайшвидше. ¬ ус¤кому випадку ми виконаЇмо будь-¤кий ваш наказ.

ќстанн¤ фраза була ризикованою, але √одр≥ч дуже добре вивчив свого президента. ≤ той не п≥дв≥в Ч задовольнив проханн¤.

Ч —пасиб≥ за дов≥ру пане президенте.

¬≥н поклав трубку.

Ђ арт-бланш отримано. ƒек≥лька дн≥в спок≥йноњ роботи Ї. ÷ей час ¤ використаю ефективно. ќбов'¤зково. „ого б це мен≥ не коштувалої.

;

;

/*-------------------------------------48----------------------------------*/

;

÷ього разу перед √одр≥чем сид≥в ќлександр.

Ч ѕо ¤кому праву нас викрадено? Ч р≥шуче почав в≥н. Ч я вимагаю...

Ч Ќе треба н≥чого вимагати, Ч украњнським в≥длунн¤м прозвучав зм≥ст фрази шефа розв≥дки. Ч ћи вже домовились з вашими друз¤ми про нашу загальну зустр≥ч, про попередню згоду працювати разом...

Ч ... ≥нформац≥њ про моњх товариш≥в, Ч продовжив так, н≥би не чув сл≥в √одр≥ча та перекладача —ашко.

Ч ѕовторюю, Ч спок≥йно в≥в своЇ √одр≥ч. Ч ћи вже домовились з вашими друз¤ми про взаЇмовиг≥дну працю. ўо торкаЇтьс¤ морально-етичноњ сторони вашого затриманн¤, то ¤ в черговий раз можу сказати т≥льки те, що мо¤ крањна, —получен≥ Ўтати јмерики, веде непримиренну боротьбу з м≥жнародним тероризмом, масштаби ¤кого все зростають ≥ ми повинн≥ реагувати вчасно, ≥, б≥льше того, працювати на упередженн¤ наших загальних ворог≥в, терорист≥в. ”р¤д —Ўј боретьс¤ проти про¤в≥в тероризму по всьому св≥тов≥. ƒо реч≥, зараз ми маЇмо найсв≥ж≥шу ≥нформац≥ю про те, що готуютьс¤ велик≥ терористичн≥ акц≥њ з≥ сторони ≥сламського св≥ту. ћи не ≥мпров≥зуЇмо. ћи д≥Їмо в рамках м≥ждержавноњ таЇмноњ угоди про запоб≥ганню тероризму.

√одр≥ч пильно подививс¤ на —ашка: Ђј може ¤ помиливс¤ ≥ л≥дером в груп≥ Ї цей хлопець? ÷≥кава ситуац≥¤: невже кожен з них маЇ л≥дерськ≥ зд≥бност≥? ≤ ¤к вони уживаютьс¤ в такому середовищ≥?ї.

Ч ѕриношу своњ вибаченн¤ за дещо незвичний спос≥б доставки вас ≥ ваших товариш≥в сюди, Ч спок≥йно продовжив в≥н. Ч јле, погодьтесь: ≥нформац≥¤ про таЇмну м≥ждержавну угоду щодо боротьби з тероризмом не призначаЇтьс¤ дл¤ уваги кожному. “обто, ви можете впевнитись наск≥льки ми вам дов≥р¤Їмо.

Ч ћи?

Ч “ак ми. я, ¬≥ль¤м √одр≥ч, оф≥ц≥йний представник ур¤ду —получених Ўтат≥в јмерики та президента нашоњ крањни.

Ч ўось надто багато уваги дек≥льком украњнським хлопц¤м...

Ч ƒуже багато уваги вашому в≥дкриттю впливу на маси людей... ƒо ваших послуг будуть наш≥ найкращ≥ лаборатор≥њ ≥ фах≥вц≥. Ѕез переб≥льшенн¤: ви будете мати все.

Ч ¬и, здаЇтьс¤, переоц≥нюЇте де¤к≥ результати нашоњ скромноњ роботи.

Ч «розум≥ло, ну ¤к≥ умови були у вас там. ўо ви мали в ”крањн≥?

Ч “а мав...

Ч ўо? Ч здивувавс¤ √одр≥ч.

Ч ¬и не пов≥рите... ”крањну.

Ч Ќу це загальна в≥дпов≥дь...

Ч ¬и не в≥рите, але в≥дкрию вам маленьку таЇмницю: т≥льки там ¤ мав особливий стан душ≥, спок≥йну розсудлив≥сть, пот¤г до творчоњ роботи...

Ч ѕатр≥отизм патр≥отизмом, але весь св≥т намагаЇтьс¤ йти в фарватер≥ л≥дера.

Ч ј наша украњнська ≥стор≥¤ н≥би п≥дтверджуЇ хибн≥сть шл¤ху, коли кер≥вники крањни намагались йти у фарватер≥ ¤когось л≥дера. —правжн≥й л≥дер Ч це той, хто знаЇ куди ≥ ¤к йти, ≥ веде за собою. “их, кого часто вважають Ђл≥дерамиї змушен≥ б≥гти вперед, тому що њх кусають за п'¤ти.

Ч я розум≥ю, що ми можемо довго дискутувати про це питанн¤. јле пропоную наблизитись до теми нашоњ бес≥ди: ваш≥ товариш≥ вже погодились сп≥впрацювати з нами, Ч в≥н п≥дн¤в руку долонею до ќлександра, побачивши, що той захот≥в заперечити. Ч Ќа доказ цього можу пооб≥ц¤ти вам зустр≥ч з вашими товаришами дл¤ укладанн¤ остаточноњ угоди про взаЇмовиг≥дне сп≥вроб≥тництво проти м≥жнародного тероризму ...

Ч ѕоживемо Ч побачимо, Ч ухиливс¤ в≥д ствердноњ в≥дпов≥д≥ ќлександр.

Ч √адаю, що ми з вами ус≥ма порозум≥Їмось, Ч лаг≥дно посм≥хнувс¤ √одр≥ч ≥ встав, показуючи що розмова завершилась.

ќлександр мовчки встав ≥ вийшов.

Ч «апросить останнього, Ч натиснув кнопку √одр≥ч.

;

;

/*-------------------------------------49----------------------------------*/

;

¬≥ктор вв≥йшов до каб≥нету √одр≥ча мовчки, впевнено пройшов до першого в≥льного ст≥льц¤ ≥ с≥в.

ЂЌевже цей мовчун може бути л≥дером групи? Ч вже вкотре подумав √одр≥ч. Ч ѕарадоксальна, неймов≥рна, нав≥ть ц≥кава ситуац≥¤: чотири потенц≥йних л≥дери працюють поруч... Ќевже вони не борютьс¤ за л≥дерство? ¬они повинн≥ вести себе ¤к павуки у банц≥. ÷е просто неймов≥рно...ї

Ч ¬≥таЇмо вас в —получених Ўтатах јмерики, Ч пролунала украњнська перекладачки п≥сл¤ годр≥чевоњ американськоњ.

¬≥ктор сид≥в мовчки ≥ не став в≥дпов≥дати на прив≥танн¤.

Ч ¬аш≥ товариш≥ були вв≥члив≥шими, Ч спок≥йно продовжив американський розв≥дник, хоча його дратувала мовчазна повед≥нка ¬≥ктора.

ќднак ¬≥т¤ продовжував вести свою л≥н≥ю: в≥н просто мовчки дививс¤ на свого можливого сп≥вбес≥дника. ¬идавалось так, що в≥н простим мовчанн¤м почав перехоплювати ≥н≥ц≥ативу в ≥нтелектуальному двобоњ.

Ч ¬ам не ц≥каво знати: ¤к ≥ чому ви опинились тут? ўо в≥дбуваЇтьс¤ з вашими товаришами...

Ч Ќ≥, Ч нарешт≥ тихо озвавс¤ ¬≥ктор.

Ч ÷≥каво чому?

Ч Ѕо в≥дпов≥д≥ на вс≥ своњ запитанн¤ ¤ вже отримав...

Ч яким чином? Ч здивувавс¤ √одр≥ч. Ч —каж≥ть, будь ласка, ¤кщо це, звичайно, це не секрет.

Ч ƒуже дивно, Ч у свою чергу прикинувс¤ здивованим здивуванн¤ ¬≥т¤. Ч Ќевже в розв≥дц≥ —получених Ўтат≥в јмерики не вистачаЇ досв≥дчених кер≥вник≥в-анал≥тик≥в?

Ч Ќе намагайтесь роздратувати мене, Ч швидко опанував себе ≥ лаг≥дно посм≥хнувс¤ √одр≥ч. Ч ¬и не перший в цьому каб≥нет≥...

Ч “ак, ≥ саме тому ¤ знаю в≥дпов≥д≥ на своњ запитанн¤, Ч спробував ≥ соб≥ посм≥хнутись ¬≥ктор, перебиваючи перекладачку. Ч јдже ц≥лком зрозум≥ло, що ваш≥й розв≥дц≥ потр≥бна в≥д нас ¤кась ≥нформац≥¤: гадаю, що нас викрали саме з ц≥Їњ причини. ƒал≥. я бачу, що мене утримують ¤к незвичайного арештанта: мо¤ так би мовити камера щось дуже нагадуЇ каб≥нет одного ваших клерк≥в, ¤кого, здаЇтьс¤, тимчасово попросили його зв≥льнити.  р≥м того, моЇ м≥сце заточенн¤ знаходитьс¤ досить близько до каб≥нету, де мене допитують. «розум≥ло, що камери хлопц≥в також десь поблизу. “аким чином, лог≥чно припустити, що нам надають особливого статусу. ƒо цього, ви сам≥ додали, що допитали моњх товариш≥в, а з огл¤ду характеру мого власного допиту, припускаю, що з ними все в пор¤дку. як бачите все дуже просто.

Ч ƒуже добре, Ч √одр≥ч в≥дкинувс¤ в своЇму кр≥сл≥. Ч “од≥ розкаж≥ть мен≥ про вашу роботу ≥ експеримент з виборц¤ми. ѕопередн¤ ≥нформац≥¤ у мене вже Ї в≥д ваших друз≥в, ¤к≥, до реч≥, практично погодились, сп≥впрацювати з нами. ѕовторюю, сп≥впрацювати з огл¤ду на реальну загрозу м≥жнародного тероризму.

Ч ћожливо, це Ї поважною причиною порушувати закони, Ч спок≥йно сказав ¬≥ктор. Ч ј щодо ¤когось впливу... я не знаю про що йде мова, тому згоден обговорити цю тему разом ≥з моњми товаришами.

Ч ƒобре, Ч погодивс¤ √одр≥ч. Ч —ьогодн≥ ми вс≥ заробили добрий в≥дпочинок, а ось завтра зранку ц≥лком ймов≥рно, що розв'¤жемо вс≥ питанн¤ разом. «года?

Ч јвжеж.

¬≥ктор сам встав з≥ ст≥льц¤, п≥д≥йшов до дверей ≥ вийшов з к≥мнати.

Ч ¬же п≥зно, Ч √одр≥ч звернувс¤ до перекладачки. Ч ƒо завтра ви в≥льн≥. јле прошу вас бути десь неподал≥к зв≥дси: ми повинн≥ бути напоготов≥.

Ч «розум≥ло, Ч в≥дпов≥ла перекладачка ≥ також покинула каб≥нет.

√одр≥ч напружено роздумував над результатами цього дн¤. ¬≥н в≥дклав на завтра детальне вивченн¤ матер≥ал≥в по систематизац≥њ вивезених книг та обладнанн¤, бо в паузах м≥ж допитами встиг продививс¤ попередн≥ висновки. ’лопц≥в насамперед ц≥кавила ф≥зика, х≥м≥¤, звичайно рад≥оелектрон≥ка, р≥зн≥ енциклопедичн≥ виданн¤. —еред ≥нших матер≥ал≥в був звичайний учн≥вський зошит з ≥нформац≥Їю про г≥лочки р≥зних дерев.

Ђ¬ажкий був день. „отири непростих розмови з непростими хлопц¤ми.  ожен з них маЇ л≥дерськ≥ зд≥бност≥ ≥ кожен може бути л≥дером четв≥рки. јле саме цього ≥ немаЇ. «даЇтьс¤ так, що л≥дером Ї вс¤ четв≥рка: кожен по-своЇму п≥клуЇтьс¤ про своњх друз≥в, товариш≥в. як бути завтра? –озмовл¤ти з ус≥ма чотирма чи, може, залучити ƒжоша? ўось ¤ дуже сьогодн≥ стомивс¤...ї

“≥льки зараз в≥н в≥дчув велику втому. …ому треба було добре в≥дпочити перед завтрашн≥м днем. ¬ир≥шальним днем. ƒнем, коли в≥н, √одр≥ч, заволод≥Ї найголовн≥шою таЇмницею на планет≥ «емл¤. ” цьому в≥н не мав н≥¤кого сумн≥ву.

;

;

/*-------------------------------------50----------------------------------*/

;

≤зрањльт¤ни дов≥дались, що практично одразу п≥сл¤ приземленн¤ американського в≥йськового л≥така з хлопц¤ми на борту њх переправили до штаб-квартири јЌЅ.

Ќепом≥тно в район≥ ‘орт-ƒжордж-ћ≥да збирались Ђстудентиї, Ђжурнал≥стиї та Ђтуристиї. ¬ готел¤х, кемп≥нгах та просто в авто на автосто¤нках м≥ж ¬ашингтоном ≥ Ѕалтимором вже знаходились ш≥стдес¤т досв≥дчених бойовик≥в.

Ќевелика к≥льк≥сть виконавц≥в дл¤ такого надважливого завданн¤ по¤снювалась багатьма причинами. “реба було забезпечити надзвичайну легк≥сть керуванн¤, щоб провести операц≥ю без будь-¤ких помилок з≥ сторони нападаючих. Ќе мало сенсу дратувати американц≥в великим озброЇним формуванн¤м.  р≥м того, дл¤ служби охорони був заготовлен≥й невеличкий сюрприз, вироблений в ≥зрањльськ≥й секретн≥й х≥м≥чн≥й лаборатор≥њ.

ѕ≥зно ввечер≥, в означений час, до штаб-квартири јЌЅ вирушили легковики, джипи та дек≥лька великих вантаж≥вок, ¤к≥ планувалось використати у ¤кост≥ танк≥в: виламати вх≥дн≥ ворота у раз≥ потреби. ÷≥ вантаж≥вки Ђпозичилиї на сто¤нках у вод≥њв-далекоб≥йник≥в, ¤ких безпосередньо перед операц≥Їю, Ђпо-сус≥дськиї пригостили Ђшпигунськимї коктейлем.

—еред бойового вантажу була легка стр≥лецька збро¤, дек≥лька гранатомет≥в.

Ќаказ був жорсткий: своњх не кидати н≥ в ¤кому раз≥, переговори м≥ж собою вести коротко, переважно англ≥йською, але з арабським акцентом; можна було вжити дек≥лька арабських команд. ƒо того, в одн≥й з машин њхав вкрай перел¤каний арабський студент, ¤кого викрали пр¤мо з постел≥, переод¤гли в маскувальний од¤г та зв'¤зали. …ого мали вбити та залишити десь у неприм≥тному прим≥щенн≥ на м≥сц≥ майбутн≥х под≥й дл¤ над≥йного прикритт¤ операц≥њ. ѕрактично в≥н був призначений на закланн¤, що дуже нагадувало б≥блейськ≥ жертвоприношенн¤.

” в≥дпов≥дност≥ з розробленим планом, ус≥ машини зосередились на л≥систому пагорб≥ за дек≥лька к≥лометр≥в в≥д штаб-квартири јЌЅ.

ѕочались приготуванн¤ до зухвалоњ операц≥њ. Ѕойовики готувались д≥ловито, сп≥лкувались дуже мало. ¬с≥ переговори велись майже пошепки.  ожен ч≥тко виконував своЇ завданн¤. ¬с≥ перевд¤гнулись в маскувальний од¤г, п≥дготували зброю, спец≥альн≥ протигази, моб≥льн≥ телефони, зал¤пали номери вантаж≥вок багнюкою.

ј дек≥лька бойовик≥в вит¤гли з двох джип≥в металев≥ шухл¤ди. ÷е, власне, ≥ було сюрпризом. ¬ шухл¤дах були спец≥альн≥ порошки-катал≥затори. ѕ≥сл¤ њхнього зм≥шуванн¤ азот та кисень в пов≥тр≥ перетворювались на закис азоту, тобто у звичайний звесел¤ючий газ. «адум ≥зрањльських х≥м≥к≥в був довол≥ простим, але достатньо ефективним: газоанал≥затори американських розв≥дницьких служб не були пристосован≥ на ви¤вленн¤ сполук азоту та кисню, ¤к≥, власне, Ї н≥чим ≥ншим, ¤к складовими звичайн≥с≥нького пов≥тр¤.  р≥м того, порошки розпадались повн≥стю ≥ ви¤вити њхн≥ сл≥ди вже через годину було практично неможливо.

Ѕойовикам пощастило: в≥терець дув на об'Їкт атаки пр¤мо з њхньоњ сторони ≥ тому м≥сце газовоњ атаки переносити не довелось.

;

;

/*-------------------------------------51----------------------------------*/

;

“еплоњ, тихоњ л≥тньоњ ноч≥, такоњ звичайноњ, здавалос¤ спало майже все. ¬артов≥ на вулиц≥, поз≥хаючи, придивл¤лис¤ в темр¤ву, майже механ≥чно виконуючи св≥й одв≥чний обов'¤зок. –об≥тники служби безпеки всередин≥ розв≥дувального комплексу звично дивились на своњ мон≥тори, рух на ¤ких зменшивс¤, однак ѕалац «агадок не спав: в його надрах безперервно слухали, перекладали, та анал≥зували ≥нформац≥ю з усього св≥ту.

Ќа годиннику кер≥вника бойовик≥в була перша година ноч≥. ¬≥н подививс¤ на годинник ≥ наказав: Ђ¬с≥м над≥ти протигази. √отуйте сум≥шї.

Ќевидима газова хвил¤ покотилась до комплексу будинк≥в јЌЅ, проход¤чи кр≥зь зовн≥шню варту.

—права полегшувалась ще й тим, що в потр≥бному њм корпус≥ јЌЅ був ще один агент. ўоправда досить др≥бний Ч в≥н займавс¤ прибиранн¤м прим≥щень ≥, таким чином, м≥г допомогти на р≥вн≥ др≥бних д≥й. …ого завданн¤м було розсипати так≥ ж сам≥ порошки у вентил¤ц≥йн≥й мереж≥ будинку. ўо в≥н ≥ зробив р≥вно о перш≥й в одному з п≥дсобних прим≥щень. √аз почав розповсюджуватись по внутр≥шн≥м прим≥щенн¤м.

01:00. –озсипано порошки. √аз, що утворювавс¤, був важчий за пов≥тр¤ ≥ непом≥тно пот¤гнувс¤ за легеньким в≥терцем. ¬с≥ бойовики Ч в протигазах Ч чекали наказу в трьох вантаж≥вках.

01:10. ѕо розрахункам газ повинен був почати д≥¤ти на м≥сц≥ под≥й.  ер≥вник махнув рукою ≥ вантаж≥вки швидко рушили до головного в'њзду в штаб-квартиру.

01:14. ¬антаж≥вки д≥стались головного в'њзду. « головноњ машини вискочили двоЇ бойовик≥в з зар¤дженими гранатометами ≥ ще двоЇ з гранатами. „отири постр≥ли Ч ≥ вантаж≥вки-танки рушили в зроблений отв≥р. ўе два постр≥ли Ч ≥ нейтрал≥зовано високовольтну огорожу.

¬антаж≥вки в'њхали на заборонену територ≥ю та п≥д'њхали до темноњ буд≥вл≥. Ѕойовики швидко висипали з вантаж≥вок. ¬≥с≥м з них зал¤гли б≥л¤ машин: четв≥рки прикривали напр¤мок атаки ≥ шл¤х в≥дходу. “роЇ почали розгортати машини дл¤ в≥дходу. ≤нш≥ швидко поб≥гли до буд≥вл≥.

«≥ сторони охоронц≥в не пролунало жодного постр≥лу. ќхорона не чинила н≥¤кого опору. ѓм було см≥шно дивитись один на одного. ≤ ще б≥льше веселилис¤ т≥ з них, хто побачив дивних людей у протигазах.

Ч ƒивись, ƒжордж! Ч реготав товстий охоронник. Ч ј ти говорив, що ≥нопланет¤н немаЇ!

¬≥н трусивс¤ в≥д реготу, показуючи своЇму колез≥ нападник≥в.

Ч ’а-ха-ха! Ч хихотав ƒжордж. Ч ¬же не можу см≥¤тис¤. ∆ив≥т вже болить. ƒавно ¤ так не см≥¤вс¤! я такого ще не бачив! “≥льки це не ≥нопланет¤ни Ч це жаби!

ќхоронц≥ ≥ роб≥тники јЌЅ були майже у несамовитому стан≥.

Ђ«даЇтьс¤, наш≥ х≥м≥ки чогось не доробили, Ч подумав кер≥вник групи. Ч Ќеприродна повед≥нка супротивника розслаблюЇ, мабуть треба було додати у сум≥ш трохи сльозоточивого газуї.

Ч ¬перед, Ч не звертаючи на охоронник≥в н≥¤коњ уваги, показав долонею напр¤м руху командир. Ч Ўукати по к≥мнатах. ќсоблива увага на червон≥ ст≥ни.

“роЇ бойовик≥в р≥зонули кульовими чергами по в≥деокамерах Ч на вс¤к випадок, щоб не було видно скутих рух≥в полоненого студента.

01:16. Ќападаюч≥ розсипались по поверхах будинку. «авданн¤ було в≥доме: треба захопити живими чотирьох хлопц≥в, фото ¤ких њм показали заздалег≥дь Ч агенти Ђћоссадї в ћар≥упол≥ п≥д р≥зними приводами встигли побувати в дом≥вках у хлопц≥в.

01:19.  омандир та ще п'¤теро бойовик≥в разом з арабським студентом п≥дн¤лись сходами на четвертий поверх.

ќхоронець б≥л¤ л≥фта, зрозум≥ло, см≥¤вс¤.

 омандир холоднокровно застр≥лив його. ѕ≥д≥йшов до вбитого, вз¤в його п≥столет, повернувс¤ до студента ≥ повторив д≥ю. ƒвоЇ його пом≥чник≥в швидко перев≥рили сус≥дню к≥мнату Ч там н≥кого не було Ч кинули туди гранату ≥ вт¤гли два трупи до нењ. —тудента прикрили розбитою шафою б≥л¤ в≥кна, а охоронц¤ залишили б≥л¤ дверей.

ѕо всьому будинку йшов ≥нтенсивний пошук, в≥деокамери руйнували, але в дек≥лькох м≥сц¤х њх залишили Ђнепом≥ченимиї.

√одр≥ч м≥цно спав у своЇму каб≥нет≥ ≥ нав≥ть не в≥дчував, що його величним задумам настав к≥нець.

’лопц≥ також спали, ¤к звичайн≥ люди, ≥ не в≥дчували, що в≥дбуваЇтьс¤ навкруги.  ожен з них майже напевно знав, що завтра вони зустр≥нутьс¤ вс≥ разом ≥ спробують зв≥льнитис¤ з полону.

01:23. ƒвер≥ в к≥мнату јнатол≥¤ р≥зко в≥дчинилис¤ ≥ бойовик ув≥мкнув св≥тло.

„ерез дек≥лька секунд в≥н натиснув кнопку на моб≥лц≥.

Ч «даЇтьс¤, знайшов, Ч сказав в≥н арабською.

Ѕойовики швидко сконцентрувались б≥л¤ к≥мнат хлопц≥в. ¬ к≥мнатах в≥дчувавс¤ слабкий запах хлороформу.

Ч ¬ одн≥й к≥мнат≥ знайдено старенький комп'ютер, книги та р≥зний мотлох, Ч допов≥в один з них кер≥вников≥ ≥ по¤снив. Ч «даЇтьс¤, це њхнЇ.

Ч «абираЇмо все з собою, Ч швидко розпор¤дивс¤ командир. Ч ѕот≥м розберемось.

01:26. ’лопц≥ не пом≥тили, ¤к њх, сонних, м'¤ко п≥дн¤ли та понесли до виходу.

Ч ¬≥дходимо, Ч в≥ддав наказ кер≥вник операц≥њ.

01:29. Ѕойовики виб≥гли з будинку та почали заскакувати до вантаж≥вок. ¬середин≥ машин пройшла швидка перев≥рка на¤вного складу. ¬с≥ допов≥д≥ командир операц≥њ отримав арабською мовою.

01:31. ¬с≥ машини рушили на м≥сце розгортанн¤.

Ќа головну частину операц≥њ Ч в≥д початку проникненн¤ у будинок ≥ до в≥дходу Ч планувалось не б≥льше двадц¤ти п'¤ти хвилин. ≤зрањльт¤ни впорались за с≥мнадц¤ть.

01:35. Ќа м≥сц≥ розгортанн¤ вс≥ швидко розд¤глись, склали увесь маскувальний од¤г, протигази та зброю до одн≥Їњ з вантаж≥вок ≥ розсипались по своњх легковиках.

“≥льки двоЇ залишились на хвилину: щоб облити непотр≥бн≥ вже машини бензином ≥ п≥дпалити њх.

–ушили. ѕозаду почувс¤ вибух.

ƒо третьоњ ноч≥ майже вс≥ бойовики повернулись до своњх мотел≥в, кемп≥нг≥в, автосто¤нок, знову стали туристами та студентами з≥ справжн≥ми документами, а через годину вс≥ спали м≥цним сном.

Ћише командир та троЇ його пом≥чник≥в на великому джип≥ вивозили хлопц≥в та њхн≥й небагатий скарб подал≥ в≥д м≥сц¤ нападу.

ѕодальший наказ був таким: перечекати дек≥лька дн≥в на територ≥њ —Ўј ≥ тим часом завербувати хлопц≥в на службу ≤зрањлю.

;

;

/*-------------------------------------52----------------------------------*/

;

“ривогу забили через п≥вгодини п≥сл¤ завершенн¤ нападу. ѕершими оговтались охоронники б≥л¤ муру. ¬они побачили розбитий мур ≥ почали виконувати в≥дпов≥дну ≥нструкц≥ю.

„ерез дв≥ години штаб-квартира нагадувала розтривожене осине гн≥здо. «'њхалось велике начальство. ¬оно з≥бралось б≥л¤ пролому, ¤кий на той час вже охорон¤ли посилен≥ нар¤ди: тимчасово було вир≥шено поки що не в≥дновлювати мур, щоб мати час на збиранн¤ речових доказ≥в.

«'¤вились ≥ перш≥ репортери. ¬они вол≥ли мати б≥льше ≥нформац≥њ, але њх вже чекали, ≥ заздалег≥дь виставлений кордон не пропускав журнал≥ст≥в до м≥сц¤ под≥й.

¬≥дсутн≥сть ≥нформац≥њ породжуЇ чутки, ≥ дек≥лька репортер≥в почали м≥ж собою складати своњ верс≥њ нападу на штаб-квартиру јЌЅ.

Ч ћоже це ≥ Ї той самий напад терорист≥в, про загрозу ¤кого щойно пов≥домив оф≥ц≥йний ¬ашингтон? Ч запитав рудий чолов'¤га з фотоапаратом.

Ч “обто верс≥¤ ≥сламськоњ помсти? Ч в≥дпов≥ла запитанн¤м його сус≥дка.

Ч Ќе виключено...

Ч ќднак нападали, можна сказати, на вуха та оч≥ нашоњ розв≥дки...

ЧЌу ≥ що...

Ч ѕрипускаю, що в ѕалац≥ «агадок Ї багато таких загадок, розгадки ¤ких хот≥ли б мати ≥ноземн≥ розв≥дки...

ƒо розмови втрутивс¤ високий чолов≥к.

Ч ўо ви тут толочите про ¤к≥йсь верс≥њ? ѕ≥сл¤ одинадц¤того вересн¤ дв≥ тис¤ч≥ першого, п≥сл¤ створенн¤ потужноњ протитерористичноњ орган≥зац≥њ, п≥сл¤ посиленн¤ додаткових заход≥в ¤ нав≥ть не м≥г у¤вити щоб на нас нападали на наш≥й територ≥њ...

Ч ÷е зовс≥м ≥нше питанн¤... Ч миролюбно в≥дпов≥в рудий. Ч ј ви, до реч≥, ¤ку газету представл¤Їте?

Ч “а н≥¤ку. я просто здивувавс¤ к≥лькост≥ машин, ¤к≥ њхали на велик≥й швидкост≥ у такий час ≥ повернули сюди... я тут часто њжджу...

–удий втратив ≥нтерес до високого ≥ повернувс¤ до своЇњ сус≥дки.

Ч “обто у кошику верс≥й маЇмо помсту та виключно важливу ≥нформац≥ю...

Ч ћен≥ здаЇтьс¤, що друге в≥рог≥дн≥ше тому, що...

Ч “ому, що?

Ч ¬ибачте, саме ось тому, що це Ї результатом мого власного експрес-анал≥зу под≥њ, ≥ ¤ вже зараз можу передати невеличкий репортаж своЇму редактору.

Ч «розум≥ло, Ч з≥тхнув рудий ≥ знову п≥д≥йшов до охоронного кордону.

ј симпатична сус≥дка в≥д≥йшла крок≥в на двадц¤ть ≥ д≥стала з сумочки моб≥лку: вона вир≥шила одразу передати короткий репортаж черговому редактору по в≥дд≥лу н≥чних надзвичайних под≥й.

Ч ƒжо? Ќа штаб-квартиру јЌЅ д≥йсно був скоЇний напад. ѕоки що нев≥домо чи був цей напад зухвалою в≥дпов≥ддю терорист≥в. ™ припущенн¤, ¤ке може здатис¤ неймов≥рним, що напад був зд≥йснений ¤коюсь ≥ноземною розв≥дкою... «аспокойс¤, будь ласка. Ќа користь цього припущенн¤ говор¤ть так≥ факти. “ерористи всього св≥ту зац≥кавлен≥ у нанесенн≥ ¤кнайб≥льшоњ шкоди супротивнику, ≥, скор≥ш за все, вони знову скористалис¤ б л≥таками або гвинтокрилами, або нав≥ть намагались би розстр≥л¤ли буд≥вл≥ јЌЅ з легких м≥номет≥в.  артина руйнувань, ¤ку ми зараз бачимо говорить про те, що головною метою нападаючих було не нанесенн¤ ¤когось потужного удару, а њм дуже було потр≥бно потрапити усередину... ¬они сильно ризикували. Ќа цю годину будь-¤к≥ в≥домост≥ про к≥льк≥сть нападаючих та можливих жертв в≥дсутн≥. ” мене поки що все. якщо хочеш, то можеш давати в номер. ј ¤ зачекаю перших коментар≥в в≥д наших Ђдоблеснихї розв≥дник≥в.

“им часом представник≥в мас-мед≥а прибувало. ¬они хвилювались ≥ вимагали ≥нформац≥њ.

Ќарешт≥ до них вийшов оф≥ц≥йний представник ‘Ѕ–.

Ч Ўановн≥ панове. я можу лише п≥дтвердити, що на штаб-квартиру јЌЅ в≥дбувс¤ напад. ѕричини на цей час нам, зрозум≥ло, нев≥дом≥.

Ч ÷е терористичний напад, про ¤кий попереджувало ÷–”?

Ч “ака верс≥¤ не виключена...

Ч ¬и припускаЇте напад ≥ноземноњ розв≥дки?

Ч « таким же усп≥хом ¤ можу припустити ≥ напад ≥нопланет¤н... Ч посм≥хнувс¤ ≥нтерв'ювований. Ч ћожу лише повторити, що справжн≥ причини нападу на цей час нев≥дом≥...

Ч ¬ такому випадку ви можете п≥дтвердити, що в јЌЅ велись роботи в напр¤мку пошуку ≥нопланет¤н?

Ч я, так би мовити, в першому наближенн≥ можу говорити лише про ц≥лком земний характер нападу.

Ч „и Ї ¤к≥йсь втрати?

Ч ƒан≥ зараз уточнюютьс¤. ѕотр≥бен певний час. ѕрошу мене вибачити, пора працювати.

;

;

/*-------------------------------------53----------------------------------*/

;

–анком перш≥ шпальти ус≥х газет —получених Ўтат≥в јмерики Ђрозкривавилисьї заголовками. —туд≥њ телебаченн¤ Ђвибухнулиї екстреними випусками новин.

Ђ“ерористи оголосили в≥йнуї, Ђ„ерговий оскал тероруї, ЂЅойов≥ д≥њ за 20 миль в≥д Ѕ≥лого ƒомуї, ЂЌайзагадков≥ша загадка ѕалацу «агадокї, Ђјгентство, ¤ке знайшлиї, Ђ’то постраждаЇ завтра?ї, ЂЌова в≥йна?ї...

 оментатори ус≥х мастей та ранг≥в з траг≥чними виразами на обличч≥, з надривом в голос≥, з≥ сльозою на к≥нчику пера щосили смакували надзвичатинку. јле за награним театральним траг≥змом в≥дчувалась загальна роздратован≥сть нездатн≥стю влади ефективно протисто¤ти потенц≥йним ворогам.

ќск≥льки напад був зд≥йснений не проти цив≥льного об'Їкту, ≥ вражаючих сл≥д≥в руйнувань, окр≥м огорож≥, не було, то под≥¤ ¤вно не Ђт¤гнулаї на р≥вень нац≥ональноњ трагед≥њ, тобто доводилось дещо ≥накше розставл¤ти акценти коментар≥в. ∆урнал≥сти починали дуже обережно ставити питанн¤ про в≥дпов≥дальн≥сть за те, що в≥дбулось, про нам≥ри нападаючих ≥ взагал≥ висувати верс≥њ хто ж таки осм≥ливс¤ напасти на пров≥дну розв≥дувальну установу держави.

¬ нервов≥й обстановц≥ розпочалась нарада вузького кола кер≥вних ос≥б держави.

ѕрезидент жбурнув на ст≥л купу газет:

Ч ’то допов≥сть про все це?

ƒиректор ‘Ѕ– п≥дв≥вс¤ з м≥сц¤:

Ч я можу допов≥сти про наш≥ попередн≥ висновки. Ќапад було зд≥йснено групою до ста чолов≥к. ƒ≥¤ли профес≥онали. ¬се почалось з газовоњ атаки. —клад газу з'¤совуЇтьс¤. Ѕули п≥д≥рван≥ вх≥дн≥ ворота, ймов≥рно гранатометами. Ќападники в протигазах, озброЇн≥ легкою стр≥лецькою зброЇю, проникли до будинку. ћи додатково з'¤совуЇмо дан≥ по п≥столетах та автоматах, що були кинут≥ нападниками у вантаж≥вку, ¤ку вони пот≥м п≥д≥рвали. ќдного з нападаючих було вбито. …мов≥рно, охоронцем. ћи вже з'¤сували, що це студент з одн≥Їњ з арабських крањн. …мов≥рно, нападаюч≥ не встигли його знайти та забрати за браком часу...

Ч “обто знову арабський сл≥д? Ч перебив його президент.

Ч Ќе виключено. як вам в≥домо, нещодавно ми отримали з р≥зних джерел ≥нформац≥ю про можливий терористичний напад...

Ч “обто ви не впевнен≥.

Ч “очн≥ше, пане президенте, ми впевнен≥, що це був не терористичний напад. Ѕо його було зд≥йснено на дуже обмежен≥й територ≥њ ≥ нападники добре знали, що њм потр≥бно було шукати. ¬становлено, що вони викрали т≥льки чотирьох хлопц≥в, ¤ких вивезли з ”крањни, а також все њхнЇ обладнанн¤ та книги.

Ч ÷е пов'¤зано з проектом √одр≥ча?

Ч “ак, пане президенте. √одр≥ч тут неподал≥к, ми вз¤ли його з собою дл¤ по¤снень.

Ч √одр≥ч зачекаЇ. √адаю, що багатьом з присутн≥х н≥чого нев≥домо про цей проект, Ч президент суворо подививс¤ на член≥в –ади. Ч ўодо проекту. √одр≥ч зв'¤зувавс¤ з≥ мною. ѕросив дек≥лька дн≥в на зак≥нченн¤ роботи з цими хлопц¤ми. ћен≥ допов≥дали, що вони винайшли вплив на маси людей на невелик≥й територ≥њ. ¬и вс≥ пам'¤таЇте ту скандальну ≥стор≥ю про вибори украњнського президента.

¬≥н замовчав.

Ч ¬ибачте, пане президенте, Ч втрутивс¤ директор ÷–”. Ч —л≥д додати, що нещодавно в јЌЅ була викрита ≥зрањльська шпигунка. Ѕув знайдений виток ≥нформац≥њ до Ђћоссадї. Ѕ≥льше того, ≥зрањльт¤ни розпочали операц≥ю паралельну наш≥й на територ≥њ ”крањни. Ќам довелось застосувати крайн≥х заход≥в: частину ≥зрањльських агент≥в довелось нейтрал≥зувати.

Ч Ќевже це вони провели цю атаку? Ч спитав президент.

Ч Ќа цей час Ч нев≥домо, Ч в≥дпов≥в директор ÷–”. Ч ≤зрањльт¤ни в≥дпов≥дають, що вони т≥льки-но викрили прац≥вника Ђћоссадї, ¤кий працював на араб≥в. “обто виток ≥нформац≥њ поширюЇтьс¤.

Ч —итуац≥¤ ускладнюЇтьс¤, Ч зробив висновок президент. Ч я хочу знати: чи д≥йсно той винах≥д такий важливий?

Ч ѕропоную запросити сюди √одр≥ча, Ч сказав в≥це-президент. Ч ÷≥каво послухати його зв≥т.

„ерез хвилину √одр≥ч зайшов до к≥мнати ≥ залишивс¤ сто¤ти перед членами –ади: в≥н розум≥в, що саме йому доведетьс¤ нести всю в≥дпов≥дальн≥сть, але не збиравс¤ здаватис¤ просто так.

Ч ўо ви можете сказати про причини нападу? Ч запитав його президент.

Ч ѕане президенте. ѕричина одна Ч викраден≥ винах≥дники впливу на людей.

√одр≥ч вир≥шив не приховувати н≥чого: в≥н знав, що програв, але мав слабку над≥ю вивернутис¤ з≥ становища ≥, хто знаЇ, можливо, знову опинитис¤ на кон≥. Ќевдалий наполеончик сучасност≥ розм≥ркував так: Ђѕрезидент Ч дурень: в≥н так ≥ не зрозум≥в, що це була мо¤ власна операц≥¤.  ≥нець-к≥нцем, моЇњ провини в цих под≥¤х немаЇ. ј за напад нехай в≥дпов≥дають т≥, хто повинен був охорон¤ти штаб-квартиру јЌЅї.

Ч “ак, вони випробували вплив на невелик≥й територ≥њ. јле вони почали працювати над д≥Їю впливу на вс≥й земн≥й кул≥, Ч √одр≥ч вир≥шив трохи прибрехати. Ч √адаю, що вс≥ розум≥ють, що це надзбро¤. ћожна домогтись всього впливом. ќбеззброњти вс≥х своњх ворог≥в одним т≥льки наказом. ÷ей винах≥д не треба патентувати, володар цього винаходу зможе контролювати весь св≥т. “обто зможе зробити те, що дос≥ не вдалось н≥кому. « цих м≥ркувань ≥ був зроблений висновок про найменшу к≥льк≥сть людей, ¤к≥ були б ознайомлен≥ з ц≥Їю операц≥Їю. “обто, саме цьому винах≥дники впливу були доставлен≥ до јЌЅ, саме цьому ¤ попросив керуванн¤ справою на попередньому етап≥ залишити за мною. я розум≥ю, що дехто легков≥рний може ≥ мене зап≥дозрити в нечистих нам≥рах. јле мо¤ робота проводилась п≥д особистим контролем президента.

ѕрезидент ствердно кивнув ≥ подумав: Ђ“реба було одразу брати цю справу п≥д св≥й особистий контроль, однак поточн≥ справи зањли, переважилиї.

Ч ўодо походженн¤ нападник≥в, Ч продовжив √одр≥ч. Ч ≤снуЇ дек≥лька припущень. ÷≥лком ймов≥рно, що це могли бути ≥зрањльт¤ни, зважаючи на њхн≥ надто активн≥ д≥њ в ”крањн≥. ўодо в≥дпов≥дальност≥: мен≥ було в≥домо про можливий терористичний напад на територ≥њ —Ўј, але н≥хто не м≥г у¤вити соб≥ до цього часу, що на комплекс јЌЅ може бути зд≥йснена атака.  р≥м того, ми не займаЇмос¤ охороною.

√одр≥ч замовк.

Ч ¬и в≥льн≥, Ч сказав президент.

ѕ≥сл¤ того ¤к √одр≥ч вийшов, в≥н сказав:

Ч я хочу сказати, що ми ¤к наддержава повинн≥ в≥дпов≥сти ¤кнайр≥шуч≥ше. јле... Ќаша в≥дпов≥дь повинна бути хоч ≥ швидкою, однак точною ≥ конкретною. я не потерплю н≥¤ких посп≥шних д≥й, ¤к≥ можуть поставити п≥д сумн≥в нашу роль св≥тового л≥дера. јле... ћен≥ дуже потр≥бна точна ≥нформац≥¤ ¤кнайшвидше. ќтже... якими можуть бути наш≥ д≥њ? ¬аш≥ пропозиц≥њ...

ƒиректор ÷–” з≥тхнув ≥ вз¤в слово:

Ч ¬важаю, що нам не можна легковажно в≥дноситись до ц≥Їњ справи. Ќе виключено, що √одр≥ч може ¤кимось чином причетним... ѕо-перше. ѕропоную усунути √одр≥ча з посади ≥ залишити його в ¤кост≥ консультанта... «розум≥ло, тимчасово... ƒо к≥нцевого з'¤суванн¤ обставин... ѕо-друге. ўодо д≥й. Ќеобх≥дно негайно передати св≥тлини цих винах≥дник≥в до пол≥ц≥њ з метою поверненн¤ њх... у наш≥ руки. ѕо-третЇ. ўодо мотив≥в та виконавц≥в зд≥йсненн¤ нападу. ћожу запевнити, що ми намагатимемось встановити це ¤кнайшвидше. ¬же йде робота по з'¤суванню ланцюжка покупц≥в та продавц≥в кинутоњ нападниками зброњ. ѕо-четверте. ћи повинн≥ мати повний контроль над ц≥Їю операц≥Їю...

ƒиректор ‘Ѕ– пильно подививс¤ на нього.

Ч “ак, Ч твердо сказав директор ÷–”. Ч як виключенн¤, ми вимагаЇмо повного контролю над ц≥Їю операц≥Їю... ” тому числ≥ ≥ на територ≥њ —Ўј. «розум≥ло, мова йде т≥льки про узгоджене керуванн¤ операц≥Їю. “обто, т≥льки на час њњ виконанн¤ ми будемо координувати д≥њ вс≥х наших розв≥дувальних служб.

√оловне наше завданн¤ знайти викрадених винах≥дник≥в впливу. Ќай≥мов≥рн≥ше, що вони ще на наш≥й територ≥њ. Ќа цей момент пропоную: жорстко контролювати в'њзд-вињзд в ус≥й крањн≥, ретельно перев≥р¤ти всю ≥нформац≥ю ≥з ≤зрањлю, у зв'¤зку з цим јЌЅ потр≥бно актив≥зувати роботу в напр¤мку визначенн¤ ≥ звуженн¤ кола ус≥х ≥нституц≥й, кому в≥дома ≥нформац≥¤ про вплив. ÷е перш≥ кроки, пане президенте, на цьому шл¤ху. ѕропоную на час ц≥Їњ операц≥њ працювати вс≥м службам разом: завданн¤ дуже важливе дл¤ нашоњ крањни.

Ч ”с≥м зрозум≥ла надважлив≥сть цього завданн¤, Ч сказав президент. Ч ƒаною мен≥ владою, ¤ надаю особливих повноважень ÷–”. ѕрошу вс≥ ≥нш≥ служби координувати свою роботи з управл≥нн¤м. ѕрошу допов≥дати мен≥ про х≥д справи кожн≥ три години.

¬≥н встав з≥ свого м≥сц¤ ≥ таким чином закрив нараду.

”с≥ присутн≥ в≥дчули, що в раз≥ невдач≥ у такому склад≥ вони вже б≥льше не зберутьс¤.

;

;

/*-------------------------------------54----------------------------------*/

;

ќлександр прокинувс¤ першим. ќск≥льки карколомн≥ под≥њ останн≥х дн≥в навчили його прокидатис¤ обережно, то в≥н, лежачи на правому боц≥, трохи в≥дкрив праве око ≥ окинув своЇ нове навколишнЇ оточенн¤ наст≥льки, наск≥льки це було можливо в його становищ≥. Ќапроти нього в л≥жку спав ¬≥ктор, а трохи подал≥ б≥л¤ дверей кун¤ла за столиком симпатична медична сестра.

Ђ«даЇтьс¤, ми знову разом, Ч ≥з задоволенн¤м в≥дм≥тив —ашко. Ч јле чому в л≥карн≥? ƒопит був нещодавно... ƒомовл¤лись про сп≥льну зустр≥ч... јга... Ќ≥ч. Ќас знову кудись т¤гнули... Ќемовби викрадали... “епер л≥карн¤...ї

¬≥н би так ≥ лежав соб≥, думаючи, але, згадавши про спробу ¬адима вмикати механ≥зм впливу у стан≥ сну, спробував ≥ соб≥.

Ђ«даЇтьс¤, що ми знаходимось у л≥карн≥ї.

Ђ«'¤суЇмо обставини у медсестрички. ƒе ми зараз?ї.

Ђ” приватн≥й псих≥атричн≥й л≥карн≥ї.

Ђѓњ м≥сце розташуванн¤?ї.

ЂЌеподал≥к в≥д ¬ашингтонуї.

Ђћета нашого перебуванн¤ тут?ї.

Ђћета мен≥ нев≥дома. я повинна догл¤дати за пац≥Їнтами ≥ негайно допов≥сти, коли вони прокинутьс¤.ї

Ђ«абудьте про цю розмовуї.

Ђƒобреї.

—ашко розвернувс¤ на спину ≥ подививс¤ навкруги так, немовби вперше побачив медсестру.

Ч ƒе ми? Ч запитав в≥н.

Ч ” л≥карн≥, Ч лаг≥дно в≥дпов≥ла сестричка ≥ натиснула на кнопку на ст≥н≥.

Ч „ому у л≥карн≥?

Ч “реба пройти короткий оздоровчий курс...

Ч який курс?

Ч ¬ибачте, але це ви спитаЇте у доктора... ј ось ≥ в≥н!

ƒо к≥мнати зайшов чолов≥к у б≥лому халат≥. ¬≥н лаг≥дно посм≥хнувс¤ ≥ запитав:

Ч Ќу, ¤к ми сьогодн≥?

Ђ„ому ми в л≥карн≥?ї.

Ђ“реба перебути ¤кийсь час тут. ѕоки триватимуть пошуки...Ђ.

Ђ’то нас буде шукати?ї

Ђ”с≥ американськ≥ розв≥дувальн≥ службиї.

Ђ’то нас захопив цього разу?ї.

Ђћоссадї.

Ђ„ому нас переховують у псих≥атричц≥?ї.

Ђ÷е найзручн≥ше м≥сцеї.

Ђ„ому?ї.

Ђјмериканц≥ ≥ не п≥дозрюють ¤к багато ≥нформац≥њ ми отримуЇмо саме у цих закладахї.

Ђƒетальн≥шеї.

Ђћи контролюЇмо б≥льш≥сть з них. Ќайб≥льш корисн≥ т≥, що розм≥щен≥ б≥л¤ великих м≥ст. ÷¤ Ч найкорисн≥шаї.

Ђ„ому?ї.

ЂЌ≥хто нав≥ть ≥ не п≥дозрюЇ, ск≥льки можуть знати псих≥чно хвор≥ родич≥ високопоставлених ос≥б, ¤ких волею чи неволею доставл¤ють сюдиї.

Ђћета нашого викраденн¤ї.

ЂЌам вкрай потр≥бен ваш винах≥д по впливу на велик≥ маси людейї.

Ђ¬с≥м присутн≥м забути про цю розмовуї.

ƒл¤ чолов≥ка в халат≥ ≥ медсестри Ђпромацуванн¤ї пройшло непом≥тно.

Ч як ми себе в≥дчуваЇмо? Ч в≥н продовжував лаг≥дно посм≥хатись.

Ч Ѕуду в≥дчувати себе значно краще, коли д≥знаюсь, де ¤, чому ¤ тут ≥ що в≥д нас потр≥бно, Ч весело в≥дпов≥в —ашко.

Ч ј ¤ ≥ не приховую, Ч в≥дпов≥в чолов≥к. Ч Ќам довелось провести дуже ризиковану операц≥ю по вашому зв≥льненню з... ћи, представники держави ≤зрањль, дуже ц≥нимо вашу роботу ≥ готов≥ задовольнити ус≥ ваш≥ потреби...

Ч “е ж саме об≥ц¤ли й американц≥...

Ч ƒавайте продовжимо, коли вс≥ ваш≥ друз≥ прокинутьс¤, ≥ ми зможемо обговорити з вами ус≥ умови...

Ч ѕропозиц≥¤ слушна.

Ч ј поки що можу сказати, що ви знаходитесь на територ≥њ л≥кувального закладу на в≥дпочинку. Ќам дещо в≥домо про переб≥г под≥й з вами...

ѕрокинувс¤ ¬≥ктор ≥ одразу п≥дн¤вс¤ у своЇму л≥жку.

Ч —ашко, де ми? Ч гучно запитав в≥н. Ч « ким ти розмовл¤Їш?

¬≥д його голосу прокинулись ≥ ¬адим з јнатол≥Їм, вони почали огл¤датис¤ навколо.

Ч ћи у л≥карн≥, Ч в≥дпов≥в ќлександр спец≥ально дл¤ ≥зрањльських представник≥в. Ч Ќам пропонують працювати на крањну ≤зрањль.

Ч Ќевже ус≥м хочетьс¤ використати нас в ¤кост≥ своњх власних ≥нструмент≥в? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч ƒобре, що ви вс≥ прокинулись, Ч лаг≥дно сказав чолов≥к в б≥лому. Ч “епер ми можемо поговорити б≥льш конкретн≥ше. ѕрошу вас вд¤гнутись ≥, п≥сл¤ сн≥данку, ми розпочнемо переговори. ѕ≥дкреслюю, переговори. ¬и сам≥ бачите, що ми вас не роз'ЇднуЇмо ≥ допит≥в не ведемо.

Ђ„ому хлопц≥в не роз'Їднано?ї.

Ђћи змушен≥ тримати њх разом. „им менше людей, нав≥ть тут, буде знати про њхнЇ м≥сце знаходженн¤, тим кращеЂ.

’лопц≥ дружно почали вставати з л≥жок та вд¤гатис¤.

„ерез п≥вгодини њх запросили до затишного прим≥щенн¤. “ам вже знаходились чотири ≥зрањльт¤нина. ќдного з них вони вже бачили Ч це був директор приватноњ псих≥атричноњ кл≥н≥ки, а також, по сум≥сництву, добре законсп≥рований секретний резидент Ђћоссадї. ƒругий командував групою нападу на штаб-квартиру јЌЅ. “рет≥й мав забезпечити переклад та охорону одночасно. „етвертий був дов≥реною особою мемуне. ¬≥н прибув до —Ўј з≥ спец≥альною м≥с≥Їю: спробувати завербувати винах≥дник≥в впливу ≥ супроводити њх до ≤зрањлю.

Ч ѕрошу вас с≥дати, Ч запросив хлопц≥в резидент. ѕерекладач переклав запрошенн¤.

’лопц≥ с≥ли в зручн≥ кр≥сла.

Ч ќсь тепер ми можемо детально поговорити з вами: в≥дпов≥сти на вс≥ ваш≥ питанн¤ та викласти вам наш≥ пропозиц≥њ. ћи представл¤Їмо державу ≤зрањль. Ќам в≥домо про винайдений вами спос≥б керувати великими масами людей. ћи в≥ддаЇмо належне вашим зд≥бност¤м. ƒо реч≥, серед вас Ї Їврењ?

’лопц≥ перегл¤нулись м≥ж собою.

Ч  ожен з нас украњнець, Ч ухильно в≥дпов≥в —ашко. Ч як м≥н≥мум у душ≥.

Ч ¬и мене трохи не так зрозум≥ли. я лише хот≥в впевнитись, що серед вас немаЇ антисем≥т≥в.

Ч ўодо цього Ч можете бути абсолютно спок≥йн≥, Ч запевнив його јнатол≥й. Ч јнтисем≥т≥в серед нас немаЇ.

Ч ќт ≥ добре, Ч ласкаво посм≥хнувс¤ до нього ≥зрањльт¤нин. Ч ћи маЇмо над≥ю сп≥впрацювати з вами. ¬ам будуть створен≥ ус≥ умови дл¤ роботи ≥ в≥дпочинку. Ѕуду в≥двертим: в≥дкрию вам наш≥ карти. ћи не хочемо накачувати вас наркотиками та допитувати. ћи хочемо д≥йсно сп≥впрацювати з вами.

Ђ¬и д≥йсно хочете сп≥впрацювати?ї.

ƒиректор. Ђ“акї.

 омандос. Ђякщо буде такий наказї.

ƒов≥рена особа мемуне. Ђякби не особистий наказ мемуне, ¤ б н≥ хвилини не вагавс¤ ≥ вибив з них все, що нам потр≥бної.

Ђћемуне Ч ваш шеф?ї.

Ђ“акї.

ЂЌаш≥ реч≥ також захоплен≥?ї.

Ђ“акї.

ЂЌакаж≥ть принести сюди дек≥лька книжок та ¤щик з дерев'¤ними г≥лочкамиї.

Ч Ќа доказ цього ¤ в≥ддам наказ принести сюди де¤к≥ ваш≥ реч≥, продовжив директор, в≥н п≥д≥звав командира бойовик≥в ≥ щось йому прошепот≥в на вухо. Ч ¬и бачите, ми працюЇмо з вами в≥дверто. ўо ви скажете на запрошенн¤ працювати безпосередньо в ≤зрањл≥.

Ч ј чого це ми повинн≥ працювати в ≤зрањл≥? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч ƒревн¤ крањна, крањна розумних людей, крањна Ѕ≥бл≥њ, богообрана крањна...

Ч ћи атењсти, Ч сказав ¬адим. Ч ƒо реч≥, саме п≥сл¤ читанн¤ Ѕ≥бл≥њ ¤ особисто упевнивс¤ у в≥дсутност≥ описаного там бога.

Ч Ѕагатостраждальна крањна, стор≥чч¤ пересл≥дувань нашого народу та стор≥чч¤ пересл≥дувань вашого народу майже поЇднують нас, закладають основи дл¤ сп≥вроб≥тництва.  р≥м того, ми вм≥Їмо ц≥нувати допомогу, ми вм≥Їмо бути вд¤чними...

Ч ј от тут дозвольте з вами трохи не погодитись, Ч сказав јнатол≥й. Ч —аме Ѕ≥бл≥¤ доводить приклади невд¤чност≥: згадати хоча б золотого тельц¤...

ƒо к≥мнати вв≥йшов коммандос з ¤щиком та книгами ≥ поставив њх на стол≥.

Ч ќсь де¤к≥ з ваших речей. ј поки що давайте залишимо теолог≥чн≥ питанн¤ ≥ зупинимос¤ на нещодавн≥й ≥стор≥њ. ¬ам безперечно в≥домо про ’олокост. ѕро нацистськ≥ концтабори. ѕро м≥льйони невинних жертв.

Ч “ак. Ѕезперечно. ƒруга св≥това в≥йна залишила глибокий сл≥д в ≥стор≥њ вс≥х народ≥в. ѕро стражданн¤ народу ≤зрањлю в≥домо всьому св≥тов≥ з численних голл≥вудських ф≥льм≥в та ≥нших твор≥в мистецтва...

Ч якщо на мене, то це досить в≥дверто нагадувало пропагандистськ≥ д≥њ, Ч вставив ќлександр.

Ч ƒ≥йсно Ч ’олокост широко в≥домий. ј от √олодомор украњнц≥в в тридц¤тих роках Ч майже н≥. ј за к≥льк≥стю загиблих њх можна пор≥вн¤ти... Ч додав ¬адим.

Ч “а й у роки ƒругоњ св≥товоњ також загинув не один м≥льйон наших сп≥вв≥тчизник≥в, Ч сказав ¬≥ктор.

Ч ƒо реч≥, держав≥ ≤зрањль в≥домо ск≥льки громад¤н р≥зних крањн загинуло переховуючи пересл≥дуваних Їврењв?

≤зрањльт¤ни мовчали Ч вони не чекали такоњ неспод≥ваноњ реакц≥њ.

Ч я скажу б≥льше, Ч з г≥ркотою в голос≥ продовжив јнатол≥й. Ч ћого д≥дус¤ г≥тлер≥вц≥ не пересл≥дували, вони просто розстр≥л¤ли перед хатою на очах у дружини ≥ чотирьох маленьких д≥точок-д≥вчат, серед ¤ких була ≥ мо¤ мати, за те, що в≥н переховував у п≥двал≥ вс≥х пересл≥дуваних нацистами, у тому числ≥ ≥ Їврењв. ¬и можете соб≥ у¤вити, ¤к було жити у п≥сл¤воЇнн≥ роки його ж≥нц≥ ≥ його д≥т¤м? «розум≥ло, що вр¤тован≥ њм люди ¤кось намагались допомагати нещасн≥й с≥м'њ, але ц≥на т≥Їњ Ђвд¤чност≥ї аж н≥¤к не р≥вн¤лась ц≥н≥ його власного втраченого житт¤. “ак. ћен≥ в≥домо, що держава ≤зрањль в≥дзначала де¤ких з живих р¤тувальник≥в Ч вручали в≥дпов≥дн≥ в≥дзнаки: щось на зразок диплом≥в праведник≥в. ј щодо загиблих... ўодо ¤кихось компенсац≥й за њхн≥ подвиги мен≥ н≥чого нев≥домо. якщо м≥р¤ти на грош≥, то вам добре в≥домо, що ≥зрањльськ≥ жертви ’олокосту отримали в≥д н≥мц≥в б≥льше п'¤тдес¤ти м≥ль¤рд≥в долар≥в за своњ стражданн¤. я хочу, щоб ви правильно зрозум≥ли мене: це не антисем≥тизм, не зап≥зн≥ле бажанн¤ отримати грош≥, це звичайне в≥дчутт¤ справедливост≥.

Ч ¬и правильно сказали про стражданн¤ наших народ≥в, Ч п≥дтримав товариша ¬адим. Ч јле ≥снуЇ велика р≥зниц¤. ¬она в тому, що ваш народ пересл≥дували оф≥ц≥йно, а наш нищили неоф≥ц≥йно. «розум≥ло, св≥т про це все знав ≥ знаЇ: про стал≥нськ≥ голодомори, про г≥тлер≥вську окупац≥ю. який √олл≥вуд спроможний показати це? “обто, чесною пол≥тикою ≥зрањльськоњ держави був би пост≥йний пошук тих, хто ризикував своњм житт¤м, хто загинув заради збереженн¤ житт¤ ≥ншим. ќсь ≥ виходить, що певна к≥льк≥сть тих, кого нацистський режим пересл≥дував оф≥ц≥йно, вижила; а т≥, хто р¤тував њхн≥ житт¤, загинули...

Ч я бачу, що ви роздратован≥....

Ч Ќ≥, ¤ говорю про елементарну справедлив≥сть. —кажу: ми не антисем≥ти ≥ не с≥он≥сти. ћи не д≥лимо людей за расовою ознакою. ƒо реч≥, коли —ашко сказав, що ми украњнц≥ в душ≥, це була щира правда: п≥сл¤ монголо-татарськоњ навали, п≥сл¤ вторгненн¤ завойовник≥в з ус≥х стор≥н кордону, жоден з нас не може довести Ђчистотуї походженн¤ н≥ за материнською, н≥ за батьк≥вською л≥н≥¤ми. ћи душею в≥дчуваЇмо украњнську культуру, ми думаЇмо по украњнському.

Ч  р≥м того, Ч —ашко подививс¤ пр¤мо в оч≥ директора. Ч ћен≥ особисто не подобаЇтьс¤ ≥ сучасна повед≥нка правител≥в вашоњ крањни. јкти самогубства, акти в≥дчаю, ¤к≥, до реч≥, прийн¤ли широкого розмаху п≥сл¤ приходу до влади в ≤зрањл≥ справжн≥х екстрем≥ст≥в, розц≥нюютьс¤ ¤к терор. ј справжн≥й, державний терор розц≥нюЇтьс¤ ¤к в≥дпов≥дь на д≥њ терорист≥в. я не виправдовую бомболюдей, р≥вно ¤к не виправдовую в≥йськов≥ операц≥њ направлен≥ на зал¤куванн¤ м≥сцевого населенн¤...

Ч Ѕачу, що нам зараз домовитис¤ не вдастьс¤, Ч з погрозою в голос≥ сказав представник мемуне. Ч ¬загал≥, нам ваша згода непотр≥бна. ’оча на вашому м≥сц≥ краще було погодитис¤ одразу. ¬ам доведетьс¤ трохи почекати ≥ продовжити бес≥ду вже у нас вдома. “ам, куди ви так не хочете попасти. ћи намагались, щоб подорож ≥ подальша сп≥впрац¤ були приЇмними дл¤ ус≥х.

¬≥н встав показуючи, що розмова зак≥нчена.

Ђ¬с≥м сто¤тиї.

’лопц≥ п≥д≥йшли до столу ≥ кожен вз¤в свою г≥лочку.

Ђ¬с≥м сто¤ти, мовчатиї.

Ќавкруги запанувала тиша.

ѕодумки хлопц≥ п≥днеслись над приЇмним будиночком л≥карн≥. “еритор≥¤ навколо будинку мала квадратну форму, була огороджена високою ст≥ною, ≥, зрозум≥ло, охорон¤лась.

Ђ—к≥льки людей знають про наше перебуванн¤ тут?ї.

ƒов≥рена особа мемуне. Ђ¬≥с≥мї.

Ђ”с≥м, хто знаЇ про перебуванн¤ тут чотирьох новачк≥в негайно з≥братись б≥л¤ входу у будинокї.

„етв≥рка розв≥дник≥в направилась до виходу з к≥мнати. « р≥зних кутк≥в л≥карн≥ до входу пот¤гнулись ≥нш≥.

;

;

/*-------------------------------------55----------------------------------*/

;

Ч ќтакоњ, Ч задумливо сказав ќлександр. Ч ќпинились у —получених Ўтатах... ще й в псих≥атричн≥й л≥карн≥... не говор¤чи вже про перспективу поњздки до ≤зрањлю.

Ч Ќам треба вибиратись зв≥дси, Ч ¬адим подививс¤ на хлопц≥в.

Ч “реба, мабуть, пов≥домити додому, що з нами все в пор¤дку, Ч сказав јнатол≥й. Ќаш≥ мами, мабуть, з н≥г збились, шукаючи нас...

Ч ѕов≥домити треба, Ч погодивс¤ ¬≥ктор. Ч јле ¤к? якщо розв≥дки, не вагаючись, п≥шли на протизаконн≥ кроки, то не виключено, що вони намагатимутьс¤ перекрити нам ус≥ шл¤хи, у тому числ≥ контролюватимуть ≥ наш зв'¤зок з домом.

¬адим. “ак. ѕереговори по моб≥льним та супутниковим телефонам в≥дпадають.

ќлександр. ѕошта?

јнатол≥й. ≤нтернет?

¬≥ктор.  онтроль можливий. јле наш≥ пов≥домленн¤ повинн≥ д≥йти до наших р≥дних...

¬адим.  онтроль наших квартир?

¬≥ктор. Ќе виключено...

ќлександр. ј ¤кщо через знайомих?

јнатол≥й. „ерез сус≥д≥в?

¬адим. „ерез ¤кусь м≥сцеву Fћ станц≥ю?

јнатол≥й. ѕередати прив≥т р≥дним.

¬≥ктор. “очно! ј прив≥ти передамо електронною поштою!

ќлександр. јдресу створимо на ¤комусь сервер≥. Ќехай пот≥м шукають!

Ч ѕро це домовились. ј тепер треба вибиратис¤ зв≥дси ¤кнайшвидше, Ч поквапив товариш≥в јнатол≥й.

’лопц≥ рушили з к≥мнати.

Ч ј чому, власне, нам потр≥бно вибиратис¤ зв≥дси, Ч раптом запитав ¬≥ктор. Ч ћи ж повн≥стю контролюЇмо ситуац≥ю в рад≥ус≥ одного к≥лометра...

Ч ’то знаЇ, а ¤кщо оц≥ Ђл≥кар≥ї повинн≥ пер≥одично зв≥тувати комусь... Ч припустив ¬адим.

Ч ...то той хтось може з'¤витись тут у будь-¤ку хвилину, Ч зак≥нчив його думку ќлександр.

¬они вийшли з будиночка. Ќа двор≥ була чудова л≥тн¤ погода. ƒув св≥жий в≥терець, гарненьк≥ дерева оточували будинок ≥ т≥льки високий паркан та купка мовчазних людей б≥л¤ входу псували в≥дчутт¤ ≥дил≥њ картинки.

Ч ўо будемо робити з ними? Ч кивнув на купку ќлександр.

Ч “ак залишати њх не можна: ми ж до к≥нц¤ так ≥ не з'¤сували механ≥зм впливу, Ч сказав ¬≥ктор. Ч  р≥м того, не виключаЇтьс¤, що Ђзаморожен≥стьї може вплинути на њхнЇ здоров'¤...

Ч јле ≥ Ђв≥дморожуватиї Ч не маЇ сенсу: можуть зразу напасти, Ч з сумн≥вом подививс¤ на купку јнатол≥й.

Ч ѕропоную запрограмувати њх на нашу присутн≥сть тут... Ч почав ¬адим, але зупинивс¤, бо з дверей л≥карн≥ вискочила прив≥тна ж≥нка, а за нею б≥гла стурбована сан≥тарка.

Ч ѕан≥ ƒжул≥¤, негайно поверн≥тьс¤ до своЇњ к≥мнати, Ч кричала вона на б≥гу ≥ раптом побачила хлопц≥в та в≥сьмох чолов≥к≥в серед ¤ких був ≥ директор кл≥н≥ки.

Ч ѕане директоре, ви повинн≥ бути...

Ђ«аспокойтесь, будь ласка ≥ зупин≥тьс¤.ї

ћедсестра зупинилась.

Ђƒжул≥¤. ўо трапилось?ї

ѕац≥Їнтка зупинилась ≥ здивовано вигукнула:

Ч ћене хтось... Ђ...кликав?ї

ї??? “ак. „ому ви тут?ї

Ђя не можу... я боюсь сказати...ї

ї«апитанн¤ т≥льки до директора. „ому ц¤ ж≥нка утримуЇтьс¤ у вас в л≥карн≥?ї

ЂЌаправлена сюди њњ л≥карем-псих≥атром. ѕресен≥льний психоз. “ривожно-депресивний синдром...ї

Ђƒал≥ не треба. ћедсестра, чому ц¤ ж≥нка утримуЇтьс¤ в л≥карн≥?ї

Ђ¬она ревна католичка. ѓњ син, на њњ наст≥йну вимогу, став католицьким св¤щеником. ƒе¤кий час тому в≥н з≥знавс¤, що двадц¤ть рок≥в тому в≥н дом≥гс¤ гомосексуальних стосунк≥в з хлопчиком ≥з його параф≥њ. ƒл¤ матер≥ така новина стала справжн≥м ударом: вона збожевол≥ла Ч звинувачуЇ себе; не може зрозум≥ти ¤к њњ син, гр≥шник, м≥г двадц¤ть рок≥в брехати њй, соб≥, церкв≥ та при цьому в≥дпускати гр≥хи ≥ншим; вона гадаЇ, що зараз бога немаЇ, бо в ≥ншому випадку той обов'¤зково повинен був суворо покарати сина-св¤щеника-злочинц¤ ще двадц¤ть рок≥в тому. —ус≥ди ≥нколи прињжджають до нењ, розпов≥дають, що це була майже праведниц¤ з доброю ≥ дов≥рливою душею. «араз у нењ загостренн¤ хвороби ≥ вона може накласти на себе рукиї.

Ђ¬и вже здоров≥, пан≥ ƒжул≥Ї.ї

Ђя не в≥рю в своЇ одужуванн¤.ї

Ђ¬ нього взагал≥ не треба в≥рити. ¬и здоров≥ ≥ можете одужати самост≥йно у будь-¤кий час, коли знову почнете дов≥р¤ти люд¤м.ї

Ч —пасиб≥ вам, добр≥ люди.

Ч «апам'¤тайте, добра ж≥нка, Ч неспод≥вано сказав ¬≥ктор. Ч —л≥па в≥ра Ч це помилка доброго серц¤. ¬се мине. ѕомилка буде виправлена.

Ч —пасиб≥ вам ще раз. Ќехай Ѕог вам допоможе.

’лопц≥ лише посм≥хнулись.

Ђ≤д≥ть до вашоњ к≥мнати. ѕом≥ркуйте. ќдужуйте.ї

Ђћедсестра, провед≥ть њњ.ї

∆≥нки спок≥йно п≥шли до будинку.

Ч ѕовернемось до наших справ, Ч нагадав хлопц¤м јнатол≥й. Ч ќск≥льки нас будуть шукати по вс≥й крањн≥, ¤к м≥н≥мум, дв≥ розв≥дки... ≤ шукати будуть чотирьох хлопц≥в, то пропоную в рад≥ус≥ д≥њ впливу вселити в у¤ву кожного б≥оробота зам≥сть нас образи, ну хоча б, чотирьох молодих д≥вчат...

Ч ¬они можуть припустити, що ми в змоз≥ перевд¤гнутись, Ч виразив сумн≥в ¬адим.

Ч “од≥ у¤вимо њм, що ми т≥льки одна д≥вчина... Ч сказав ¬≥ктор.

Ч ј ще краще, ¤кщо ж≥нка буде похилого в≥ку ≥ до того не дуже гарна собою. ÷е Ч щоб менше ч≥пл¤лись, Ч по¤снив —ашко.

Ч √адаю, що цей вар≥ант можна тимчасово прийн¤ти, Ч погодивс¤ јнатол≥й.

Ч  оли на цей час ≥нших пропозиц≥й немаЇ, то рушаЇмо зв≥дси, Ч п≥дсумував коротке обговоренн¤ ¬адим

Ч «ачекай трохи, Ч сказав ¬≥ктор. Ч ј що будемо робити з ними?

¬≥н кивнув в сторону ≥зрањльських розв≥дник≥в.

Ч «робимо те, що ми вже робили. «апрограмуЇмо њх на тимчасову д≥ю, ¤к було з виборами. ѕропоную нам зараз пошукати тут чотирьох чолов≥к≥в, не пов'¤заних з ними ≥ тимчасово вселити до њхньоњ у¤ви наш≥ образи. ѕ≥д д≥Їю впливу ≥зрањльт¤ни њх не ч≥патимуть. ѕ≥сл¤ декотрого часу, необх≥дного нам, щоб опинитись подал≥ в≥д цього м≥ста, нехай вс≥ повертаютьс¤ до свого звичайного стану.

Ђ”с≥м молодим чолов≥кам вийти з л≥карн≥.ї

„ерез п'¤ть хвилин вийшло шестеро. ’лопц≥ вибрали чотирьох з них.

ЂЌа одну добу ¬и будете ¬≥ктором, ¬и Ч ќлександром, ¬и Ч ¬адимом, а ¬и Ч јнатол≥Їм. ≤д≥ть за директором.ї

Ђ¬с≥м ≥зрањльт¤нам повернутись на своњ м≥сц¤. Ќ≥чого не в≥дбувалось. ѕродовжуйте вербуванн¤ украњнц≥в. –озмовл¤йте з ними англ≥йською. ћетод≥в насильства не вживати.ї

√рупа людей розвернулась ≥ попр¤мувала до будинку, а хлопц≥ Ч в ≥ншу сторону.

;

;

/*-------------------------------------56----------------------------------*/

;

ƒиректор ÷–” отримав повний контроль над операц≥Їю. ¬≥н рад≥в: враховуючи давню ворожнечу м≥ж пров≥дними розв≥дками крањни, зараз його контора вз¤ла гору Ч саме ÷–” тепер керувало ≥ координувало д≥њ по поверненню хлопц≥в. јле разом з цим управл≥нн¤ вз¤ло на себе ≥ величезну в≥дпов≥дальн≥сть: контроль за справою в≥в сам президент.

Ѕули зад≥¤н≥ практично вс≥ силов≥ структури держави: кр≥м ÷–”, ‘Ѕ– та јЌЅ була п≥дключена вс¤ в≥йськова розв≥дувальна мережа, —лужба внутр≥шн≥х надходжень, розв≥дувальн≥ служби в≥дпов≥дних м≥н≥стерств, пол≥ц≥¤, ≥нформатори, а також р≥зного роду конф≥денц≥йн≥ джерела.

«авданн¤ було коротке та ¤сне: знайти чотирьох хлопц≥в.  р≥м того, ‘Ѕ– та ÷–” отримали додаткове завданн¤ Ч контролювати вс≥ в≥дом≥ резидентури, а особливо ≥зрањльську.

ѕ≥д контролем були ус≥ аеропорти, автобусн≥ та зал≥зничн≥ станц≥њ, б≥льш≥сть готел≥в, мотел≥в, кемп≥нг≥в, крамниць. ¬ ус≥ банки, супермаркети та ≥нш≥ установи, в прим≥щенн¤х ¤ких були установлен≥ мон≥тори стеженн¤, було роз≥слано розпор¤дженн¤ вести пост≥йне ц≥лодобове спостереженн¤.

ќднак, важлив≥сть справи не дозвол¤ла њњ робити з викладенн¤м вс≥х деталей, тобто св≥тлини хлопц≥в були показан≥ в ус≥х пол≥цейських д≥льниц¤х, без по¤сненн¤ справжн≥х причин пошук≥в, ≥з завданн¤м лише негайно пов≥домити у випадку њх ви¤вленн¤.

«нову була з≥брана група захвату ≥ негайно направлена до ћар≥упол¤ з завданн¤м ретельно контролювати повед≥нку родич≥в хлопц≥в Ч на випадок можливих контакт≥в останн≥х з р≥дними через р≥зн≥ засоби зв'¤зку.

“акого ще не було н≥коли: система практично миттЇво реагувала на ус≥ пов≥домленн¤ щодо хлопц≥в, що надходили. Ѕез затримок перев≥р¤лась геть ус¤ ≥нформац≥¤, що надходила до ÷–”. ” св≥тл≥ визначенн¤ район≥в можливого використанн¤ впливу ретельно перев≥р¤лись нав≥ть пов≥домленн¤ пов'¤зан≥ з неп≥знаними л≥таючими об'Їктами. ѕерев≥р¤лась ус¤ пошта, що була адресована до ”крањни.

ќ дванадц¤т≥й годин≥ дн¤ директор ÷–” скликав надзвичайну нараду кер≥вник≥в ус≥х розв≥дувальних служб крањни. —л≥д зазначити Ч секретн≥сть операц≥њ була такою, що т≥льки дек≥лька з них знали головну причину такоњ масштабноњ операц≥њ.

Ч Ќами перекрито практично ус≥ напр¤ми в'њзду-вињзду з крањни, Ч розпочав директор. Ч ¬едетьс¤ тотальне спостереженн¤ вс≥ма на¤вними силами. —итуац≥¤ нестандартна: в силу в≥домих причин нам доводитьс¤ шукати цих хлопц≥в без п≥дтримки населенн¤. я хот≥в би почути конкретн≥ пропозиц≥њ щодо шл¤х≥в полегшенн¤ пошук≥в та можливостей посиленн¤ заход≥в по пошуку.

 ер≥вника —лужби внутр≥шн≥х надходжень уперше запросили на таку нараду. ¬≥н в≥дчував н≥¤ков≥сть ≥ трохи нервував: йому хот≥лось достойно в≥дзначитись у ц≥й компан≥њ.

Ч якраз щодо цього... ўодо залученн¤ населенн¤... якщо зорган≥зувати ф≥ктивний лотерейний виграш чотирьох хлопц≥в... з ¤когось далекого штату... ну, хоча б з јл¤ски, скаж≥мо м≥льйона долар≥в. ћи можемо дати ≥нтерв'ю щасливих родич≥в, а також, њхн≥ фотограф≥њ. –одич≥ можуть пов≥домити, що хлопц≥ н≥коли не в≥рили у можлив≥сть виграшу ≥ ще до тиражу вирушили у подорож по крањн≥. ¬они, зрозум≥ло, не знають результат≥в лотерењ. “им б≥льший сюрприз њх буде оч≥кувати, коли дирекц≥¤ запросить кожного, хто њх побачить негайно пов≥домити у найближчий поштовий в≥дд≥лок. «а певну суму. √адаю, що таким чином можна поширити д≥апазон пошук≥в за рахунок залученн¤ потенц≥алу м≥сцевого населенн¤ без ризику нанести шкоду операц≥њ.  р≥м того, можна буде використати пресу та телебаченн¤.

¬≥н подививс¤ на директора ÷–”. “ой, переклавши дек≥лька папер≥в перед собою, подививс¤ до одного з них ≥ зробив вигл¤д, що така пропозиц≥¤ вже давно проробл¤лась в його структур≥.

Ч —пасиб≥ за пропозиц≥ю. јле це лише один з авар≥йних шл¤х≥в, ¤к≥ вже нами розгл¤даютьс¤, Ч сказав в≥н. Ч “аким чином можна, зрозум≥ло, забезпечити п≥дтримку населенн¤. ¬и вс≥ добре пам'¤таЇте про вашингтонського снайпера... ћожливо, ми з вами уточнимо позиц≥њ, ¤кщо не буде ≥нших думок.  р≥м того, у зв'¤зку з виконанн¤м стандартноњ операц≥њ затриманн¤ цих винах≥дник≥в по вс≥м в≥дпов≥дним установам вже роз≥слан≥ св≥тлини. «адл¤ уникненн¤ зайвих непорозум≥нь серед наших же виконавц≥в, нам доведетьс¤ роз≥слати секретний циркул¤р з по¤сненн¤м. “ому ¤ хот≥в би вислухати ≥нш≥ пропозиц≥њ.

;

/*¬ашингтонський снайпер тероризував дек≥лька штат≥в —Ўј в 2002 роц≥, вбиваючи невинних людей.*/

;

Ч ¬ розвиток висунутоњ ≥дењ можна запропонувати вар≥ант новоњ телегри на основ≥ в≥домого вс≥м вам ф≥льму, Ч своЇчасно зор≥Їнтувавс¤ в ситуац≥њ директор јЌЅ. Ч «м≥ст гри такий: четв≥рка хлопц≥в уклала контракт про те, що њй вдастьс¤ перетнути територ≥ю —получених Ўтат≥в на прот¤з≥ двох-трьох тижн≥в намагаючись залишитись непом≥ченими. ¬они будуть мандрувати по крањн≥. ѓм можна м≥н¤ти од¤г, але заборонено гримуватис¤. якщо ц≥й четв≥рц≥ за цей час вдастьс¤ не попастис¤ н≥кому на оч≥, то кожен з четв≥рки отримаЇ по сто тис¤ч долар≥в. јле ¤кщо, ¤кийсь пильний телегл¤дач вчасно пов≥домить про м≥сце знаходженн¤ групи ≥ викликаЇ зн≥мальну команду, то в≥н отримаЇ дес¤ть тис¤ч. ƒодатково ми можемо окремим секретним листом про≥нформувати в≥дпов≥дн≥ служби щодо ц≥Їњ гри, а саме: в ¤кост≥ залученн¤ максимальних зусиль м≥сцевого населенн¤.

Ч ÷е вже краще, Ч схвалив ≥дею директор ÷–”. Ч ¬с≥ американськ≥ бабус≥ ≥ д≥тлахи будуть ретельно ≥ ц≥лодобово пильнувати за нашими пташками. ўе пропозиц≥њ?

¬с≥ мовчали: пропозиц≥й б≥льше не було.

Ч якщо ≥нших пропозиц≥й немаЇ... Ч почав було директор ÷–”.

ќднак директор јЌЅ дозволив соб≥ перебити його.

Ч ™ одне невеличке питанн¤ щодо висунутоњ пропозиц≥њ, Ч в≥н зробив невеличку паузу. Ч јдже фактично ми будемо оф≥ц≥йно шукати ≥ноземних громад¤н, ¤ких ми транспортували з њхньоњ крањни з використанн¤м екстремальних засоб≥в... “обто, ¤ хочу сказати, що ми повинн≥ передбачити можлив≥ насл≥дки можливого м≥жнародного скандалу. јдже не виключений випадок уп≥знанн¤ цих хлопц≥в кимсь з њхн≥х знайомих, ¤к≥ можуть перебувати на територ≥њ —получених Ўтат≥в.

Ч √адаю, що це питанн¤ ми можемо владнати з найменшими втратами, Ч в≥дпов≥в директор ÷–”. Ч ƒержавний департамент може актив≥зувати всю на¤вну ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть президента ”крањни ≥ в≥дпов≥дних ур¤довц≥в. ‘актичний безлад в крањн≥ такий, що вс≥ ур¤дов≥ структури будуть рад≥ в≥дбитись в≥д нових ≥ старих звинувачень, а не те що шукати ¤кихось своњх громад¤н. ј, ¤кщо хтось буде дуже наполегливим, ми врегулюЇмо питанн¤ нашими звичними засобами.  ≥нець-к≥нцем, ми не повинн≥ звертати увагу на ¤кусь ”крањну.

¬≥н склав папери в одну стопку.

Ч ўе питанн¤? ѕропозиц≥њ?

«агальне мовчанн¤.

Ч Ќарада зак≥нчена. ѕрошу залишитись представник≥в розв≥дувальних та контррозв≥дувальних служб.

Ѕ≥льш≥сть присутн≥х п≥двелись ≥ вийшли з каб≥нету. «алишились на своњх м≥сц¤х директор ‘Ѕ–, представник јЌЅ та дек≥лька в≥йськових.

Ч ј тепер справа нападу на јЌЅ, Ч сказав директор ÷–”. Ч ћи ретельно проробл¤Їмо всю ≥нформац≥ю, але поки що не прийшли до остаточного висновку про виконавц≥в. ”с≥ факти св≥дчать, що напад було зд≥йснено арабськими терористами: маЇмо вбитого нападника, арабського студента, схожий стиль та зухвал≥сть д≥й, дзв≥нок що в≥дпов≥дальн≥сть за напад бере на себе одна з в≥домих воЇн≥зованих арабських орган≥зац≥й, що базуЇтьс¤ на Ѕлизькому —ход≥, переговори вони вели по моб≥льниках переважно арабською...

Ч јнал≥з наших даних св≥дчить, що терористичн≥ орган≥зац≥њ не мають н≥¤кого в≥дношенн¤ до нападу, Ч м'¤ко вставив директор јЌЅ.

Ч —аме про це ¤ ≥ говорю. —кладаЇтьс¤ враженн¤, що комусь дуже хочетьс¤ перекласти в≥дпов≥дальн≥сть на ≥ншого. Ќе хочу робити остаточний висновок, але мен≥ здаЇтьс¤, що це справа рук ≥зрањльт¤н: вони вже давно налагодили цей механ≥зм. ¬с≥м добре в≥домо, що вз¤тт¤ так званоњ в≥дпов≥дальност≥ по телефонному дзв≥нку Ч то дл¤ шумливоњ преси, в той час, коли справжн¤ мета цього прийому прикрити справжн≥х виконавц≥в. Ќам потр≥бн≥ фактичн≥ дан≥. ≤зрањльт¤ни р≥шуче заперечують будь-¤ку причетн≥сть до нападу. Ѕ≥льше того, вони пов≥домл¤ють, що знайшли зрадника у своњ лавах...

Ч Ѕуло б непогано його допитати... Ч подумав вголос один з в≥йськових.

Ч ѕ≥зно. ¬они пов≥домл¤ють, що в≥н пок≥нчив з собою. ÷≥ан≥д.

Ч ƒуже п≥дозр≥ло, Ч сказав другий в≥йськовий.

Ч “ак, Ч продовжив директор ÷–”. Ч јле... ‘акт≥в у нас, ÷–”, немаЇ. ’то з вас може щось додати?

Ч Ќа жаль, наша ≥нформац≥¤ зб≥гаЇтьс¤ з вашим висновком, Ч директор јЌЅ обв≥в погл¤дом присутн≥х. Ч Ўвидк≥сть д≥й, використанн¤ профес≥онал≥в-коммандос та ≥нш≥ детал≥ св≥дчать про те, що нав≥ть, коли припустити участь терорист≥в, њм просто не вистачило б часу на розробку ≥ проведенн¤ такоњ операц≥њ такого масштабу. “обто, операц≥¤ готувалась заздалег≥дь.

Ч ј не м≥г бути ще ¤к≥йсь виток ≥нформац≥њ з јЌЅ? Ч запитав в≥йськовий.

Ч “еоретично Ч м≥г, Ч директор јЌЅ п≥сл¤ того, що в≥дбулось з √одр≥чем в≥дчував себе досить незручно. Ч јле розвиток под≥й в ”крањн≥ ¤сно вказуЇ, що на той час цю ≥нформац≥ю мали т≥льки јЌЅ, частково ÷–” та ≥зрањльт¤ни. ѕричому останн≥ д≥¤ли там дуже ≥ дуже активно.

Ч «начить, ¤ допов≥м президенту нашу сп≥льну точку зору, Ч п≥дбив п≥дсумок директор ÷–”.

«аперечень не було.

;

;

/*-------------------------------------57----------------------------------*/

;

ћайже одразу п≥сл¤ того, ¤к хлопц≥ вийшли ≥з л≥карн≥, њм пощастило зупинити старенького Ђфордаї з балакучим д≥дком-вод≥Їм.

Ч я отак соб≥ њхав ≥ думав: непогано було б п≥двезти приЇмну л≥тню ж≥ночку. ≤ соб≥ зробити приЇмн≥сть ≥ њй у чомусь допомогти, Ч почав той т≥льки-но хлопц≥ встигли с≥сти. Ч „и не так?

Ч «розум≥ло, так, Ч вз¤в на себе ≥н≥ц≥ативу розмови ќлександр, ¤кий с≥в б≥л¤ вод≥¤.

Ч ј у вас приЇмний голос...

’лопц≥ позаду пирснули.

Ч “а де там... «овс≥м звичайний голос.

Ч ≤ сам≥ ви добре вигл¤даЇте.

Ч “а де там...

Ч Ќ≥, н≥. ѕов≥рте мен≥ Ч таки добре, Ч запевнив —ашка у рол≥ ж≥ночки вод≥й. Ч ј ви, здаЇтьс¤, не кор≥нна американка.

Ч “ак. «вичайно. я з ”крањни. ѕрибула соди нещодавно...

Ч ”крањна? ј де це?

Ч ¬ ™вроп≥.

Ч ўось не знаю такоњ крањни...

Ч ƒуже дивно, адже ”крањна розм≥ром майже з “ехас...

Ч –озм≥ром з “ехас? “ака велика крањна? ≤ чому нас ц≥ вчител≥ у школах навчають?

Ч Ќе хвилюйтесь. ’оча ц¤ крањна ≥ велика, але була майже нев≥домою, тому що була в склад≥ колишнього –ад¤нського —оюзу...

Ч ќ! –ад¤нський —оюз! «наю!

Ч ќт ≥ добре...

Ч ћи вже ст≥льки њдемо, а ¤ ≥ не спитав, власне, вам куди?

Ч ј ви куди њдете?

Ч ” ¬ашингтон. ƒо сина. ¬≥н в мене адвокат

Ч як добре! я також пр¤мую до ¬ашингтона. ћен≥ потр≥бно залагодити де¤к≥ справи у посольств≥.

’лопц≥, ¤к≥ сид≥ли ззаду, аж каталис¤ од см≥ху.

Ч ћене звуть ƒж≥м. ј ¤к вас звати?

—ашко замисливс¤. ј тим часом йому допом≥г ¬≥ктор, ¤кий кр≥зь см≥х промимрив: Ђƒжозеф≥наї.

Ч ƒжозеф≥на? Ч перепросив старий. Ч ƒосить р≥дке ≥м'¤...

Ч “утс≥, Ч пискнув јнатол≥й, тримаючись обома руками за жив≥т.

Ч я так ≥ не зрозум≥в. ƒжозеф≥на чи “утс≥?

Ч “≥тонька „арл≥... Ч розсердивс¤ —ашко.

¬≥н повернувс¤ назад до тр≥йки товариш≥в.

Ч ¬и що? —казилис¤?

Ч я Ч н≥, Ч вод≥й прийн¤в зверненн¤ на св≥й рахунок. Ч ј ось ви, здаЇтьс¤, досить дивна ж≥ночка. ћабуть-таки, вам доведетьс¤ добиратис¤ до ¬ашингтону ≥ншим шл¤хом.

¬≥н почав гальмувати машину.

Ђ«аспокойтесь. ¬ машин≥ н≥кого немаЇ. ¬ам все це у¤вилось.ї

¬од≥й спок≥йно почав п≥двищувати швидк≥сть.

Ђќт у¤витьс¤ таке. Ќаче ≥ насправд≥ щось було. ћабуть закун¤в за кермом.ї

ј хлопц≥ вже реготали в увесь голос. ƒо них приЇднавс¤ ≥ —ашко: в≥н зрозум≥в, що вс≥ вони розр¤джаютьс¤ в≥д величезноњ нервовоњ напруги.

Ч ƒжозеф≥на!..

Ч ƒафна!..

Ч “≥тка „арл≥!..

Ч “утс≥!..

Ч ўе трохи ≥ в≥н схопив би мене за кол≥нку!

Ч ¬≥рка —ердючка!

;

/*ƒжозеф≥на, ƒафна, “утс≥, т≥тка „арл≥, ¬≥рка —ердючка Ч персонаж≥, де в ¤кост≥ ж≥нок виступають чолов≥ки.*/

;

Ч ј зам≥ж ти не збираЇшс¤?

’лопц≥ реготали хвилин п'¤ть, а пот≥м почали заспокоюватись.

Ч √адаю, що вс≥ погод¤тьс¤ Ч ≥де¤ бути л≥тньою ж≥нкою зазнала невдач≥. “реба придумувати щось ≥нше, Ч почав јнатол≥й.

Ч ћоже п≥д вигл¤дом л≥тнього чолов≥ка? Ч ¤кось невпевнено запитав ¬≥ктор.

Ч ƒитини? Ч прозвучала пропозиц≥¤ ¬адима.

Ч Ќ≥. ƒуже п≥дозр≥ло Ч одна дитина в м≥ст≥... Ч в≥дгукнувс¤ —ашко.

Ч Ќеживий предмет? Ч јнатол≥й подививс¤ у в≥кно.

Ч ј ¤к будемо рухатись? Ч заперечив ¬адим.

Ч ћоже комаха? ћуха? Ч продовжив висуванн¤ ≥дей ќлександр.

Ч ј ¤к, коли хтось почне ган¤тис¤ за нею. ћожемо знову нарватись, ¤к ось щойно було... Ч не погодивс¤ јнатол≥й.

Ќа де¤кий час хлопц≥ замовчали, роздумуючи над новими пропозиц≥¤ми. « роздум≥в њх вив≥в вод≥й: в≥н почав пригальмовувати, бо на узб≥чч≥ голосувала дебела ж≥нка рок≥в сорока.

Ч «араз ми з тобою покатаЇмось... Ч замр≥¤но промимрив вод≥й.

ЂЌ≥кого не брати.ї

ћашина знову почала набирати швидк≥сть, залишаючи дебелу ж≥ночку на узб≥чч≥.

Ч «розум≥ло, можна було б ≥ комахою, ≥ собакою, ≥ к≥шкою, Ч продовжив ¬≥ктор. Ч јле нам, напевне, доведетьс¤ заходити ≥ до магазин≥в, ≥ до кав'¤рень, ≥ до готел≥в... “реба ж нам њсти, десь спати...

Ч ј, враховуючи наш статус вт≥кач≥в, нам, можливо, доведетьс¤ заходити ≥ до оф≥ц≥йних каб≥нет≥в, ну хоч до пол≥цейських д≥л¤нок, щоб узнавати новини щодо нас, Ч п≥дтримав його ќлександр.

Ч ќт ¤кщо б стати невидимими... Ч озвавс¤ ¬≥ктор.

Ч √ен≥ально, ¬≥тьку! Ч ¬адим хлопнув його по ноз≥. Ч Ќам треба стати невидимками!

Ч ≤ ми це можемо зробити! Ч вигукнув јнатол≥й.

Ч “а ми вже зараз невидимки! ѕодивитьс¤ на нашого вод≥¤! Ч показав пальцем ¬≥ктор.

≤ д≥йсно, хлопц≥ вже користувались ще одн≥Їю перевагою впливу Ч фактором невидимост≥: вод≥й спок≥йно њхав ≥ зовс≥м не пом≥чав њхньоњ присутност≥.

Ђћи невидим≥.ї

Ч ¬ рад≥ус≥ д≥њ впливу ми Ї невидимими, Ч постановив ¬≥ктор.

Ч ј пригадайте людину-невидимку √ерберта ”еллса... Ч сказав ¬≥ктор. Ч ћи тепер дос¤гли того, про в≥н писав ще в к≥нц≥ дев'¤тнадц¤того стор≥чч¤...

;

/*”еллс √ерберт-ƒжордж (1886-1946) Ч письменник. јвтор науково-фантастичних роман≥в, серед ¤ких роман ЂЌевидима людинаї.*/

;

Ч “ак-то воно так, але тр≥шечки не так. ћи радикально в≥др≥зн¤Їмось в≥д нього: ”еллс у¤вл¤в ф≥зично невидиму людину, а ми псих≥чно невидим≥, Ч не погодивс¤ з ним ¬адим.

Ч “ак, у цьому ти правий, але ¤ мав на уваз≥ феномен невидимост≥ взагал≥, Ч уточнив свою позиц≥ю ¬≥ктор.

Ч ’лопц≥! “ак тепер ми можемо заходити до будь-¤кого ресторану... Ч вигукнув ќлександр.

Ч —пати в будь-¤кому готел≥... Ч п≥дтримав його јнатол≥й.

Ч якщо, власне, будуть в≥льн≥ номери... Ч охолодив њх јнатол≥й.

Ч ј ¤к оф≥ц≥анти будуть приймати замовленн¤ в≥д невидимок та виконувати його? Ч запитав ¬адим.

Ч “ут д≥йсно ще треба подумати... Ч погодивс¤ ¬≥ктор.

Ч јле ми можемо заходити до магазин≥в ≥ брати все, що нам треба... Ч висловив припущенн¤ —ашко.

Ч ј нам це ще треба перев≥рити: ¤к оточуючими будуть сприйматис¤ рухи неживих предмет≥в, Ч сказав “олик.

Ч ™ ≥де¤! Ч вигукнув ¬адим.

Ђ¬се, чого ми торкаЇмось, стаЇ невидимим, не≥снуючим. Ќе звертати на це уваги.ї

Ч ћожемо зараз же ≥ перев≥рити, Ч сказав —ашко ≥ в≥дкрив вод≥йську шухл¤дку перед собою. Ч “ак. ѕап≥рц≥ ¤к≥йсь. ќго! ѕ≥столет!

¬≥н вит¤г п≥столета ≥ закрив шухл¤дку.

Ч ќсь бачите в≥н н≥чого не пом≥чаЇ, хоча ¤ вз¤в п≥столета у нього на очах.

Ч ≤де¤, здаЇтьс¤, працюЇ, Ч обережно висловивс¤ ¬адим. Ч —ашко, поклади цього п≥столета назад. Ќам в≥н н≥ до чого...

Ч ј, може, ≥ згодитьс¤, Ч —ашко пильно розгл¤дав зброю.

Ч Ќав≥що нам доставл¤ти неприЇмност≥ цьому д≥дусев≥, Ч сказав јнатол≥й. Ч  р≥м того, ти, мабуть, забув, що ми волод≥Їмо найсильн≥шою зброЇю на «емл≥...

Ч ≤ то правда, Ч —ашко поклав п≥столета назад. Ч ’лопц≥, пропоную трохи в≥дпочити.

”с≥ в≥дчули велику втому, ¤ка навалилась на них майже одразу. ¬они в≥дкинулись на своњх сид≥нн¤х ≥ почали др≥мати.

;

;

/*-------------------------------------58----------------------------------*/

;

“им часом почав д≥¤ти план розв≥дницьких служб. Ќайб≥льша телекомпан≥¤ крањни почала передавати умови новоњ телегри Ђјмериканська пильн≥стьї. —импатичн≥ ведуч≥ показували св≥тлини хлопц≥в ≥ по¤снювали правила новоњ, реальноњ, захоплюючоњ дух гри, участь в ¤к≥й може вз¤ти кожний. “реба т≥льки побачити ≥ вчасно зателефонувати до найближчоњ оф≥ц≥йноњ установи. ”станова оперативно над≥шле свого прац≥вника, ¤кий повинен упевнитись в достов≥рност≥ пов≥домленн¤ та викликати зн≥мальну групу телекомпан≥њ. якщо пов≥домленн¤ п≥дтвердитьс¤, то пильний американець отримаЇ дес¤ть тис¤ч долар≥в! ƒоросл≥ можуть дзвонити одразу, а д≥ти повинн≥ попросити зробити такий дзв≥нок своњх батьк≥в. ѕро подробиц≥ новоњ телегри гл¤дач≥ можуть д≥знатись з веч≥рн≥х випуск≥в газет.

√ромад¤ни схвилювались. –озумн≥ш≥ п≥двищили попит на б≥нокл≥, ≥нш≥ п≥двищили власну пильн≥сть. –езультатом такого Ђп≥двищенн¤ї стали численн≥ дзв≥нки до мер≥й, поштових в≥дд≥лень, пол≥цейських в≥дд≥лк≥в, п≥дрозд≥л≥в ‘Ѕ–. ƒехто д≥йсно бачив чолов≥к≥в схожих на хлопц≥в: дес¤ть тис¤ч долар≥в значно п≥дсилювали њхню у¤ву; дехто просто таким чином Ђжартувавї.

≤нформац≥¤ про кожний дзв≥нок негайно надходила на спец≥альний телефон телекомпан≥њ ≥ вже через дек≥лька хвилин в≥дпов≥дним чином актив≥зувались найближч≥ агенти ‘Ѕ–.

«розум≥ло, що перев≥рка кожного пов≥домленн¤ займала досить багато часу. ≈фбеер≥вц≥ виконували цю роботу старанно, а от б≥льш≥сть пол≥цейських нар≥кала: зовс≥м незвична дл¤ них робота Ч б≥гати по д≥льниц≥ та ще п≥дтверджувати пов≥домленн¤ мешканц≥в. ¬они не розум≥ли чехарду з недавн≥м надходженн¤м св≥тлин цих хлопц≥в, в≥дчували, що њх змушують таскати каштани з вогню дл¤ ≥нших, ≥ з великим задоволенн¤м в≥дмовились би в≥д ц≥Їњ роботи, але суворий наказ про виконанн¤ над≥йшов з самоњ гори. ј пот≥м, додатково, ще над≥йшов секретний циркул¤р з роз'¤сненн¤ми щодо телегри ¤к допом≥жноњ функц≥њ по актив≥зац≥њ пошук≥в.

¬ результат≥ ретельних пошук≥в було затримано дек≥лька молодих чолов≥к≥в. ƒехто з них д≥йсно в≥ддалено був схожий на когось з хлопц≥в, а один був наст≥льки схожий на ќлександра, що йому нав≥ть довелось не т≥льки представл¤ти своњ документи, а й викликати р≥дних та знайомих дл¤ п≥дтвердженн¤ своЇњ особи.

–озв≥дницька с≥тка була розкинута широко. Ќе було н≥¤коњ ф≥зичноњ можливост≥ проскочити кр≥зь ¤кусь шпаринку.  р≥м псих≥чноњ можливост≥. ј таку можлив≥сть н≥хто з Ђрибак≥вї не враховував.

;

;

/*-------------------------------------59----------------------------------*/

;

јвтомоб≥ль з хлопц¤ми вже в'њжджав на вулиц≥ ¬ашингтона.

¬≥ктор, ¤кому не спалось, розштовхав сус≥д≥в:

Ч ј не пора нам виходити?

Ч ј де ми? Ч протер оч≥ —ашко.

Ч Ќаступна зупинка Ч ¬ашингтон, Ч метропол≥тенно об'¤вив ¬≥ктор.

Ч ј ¤ б ще трохи поспав, Ч поз≥хнув ¬адим.

Ч ≤ ¤ б не в≥дмовивс¤, Ч погодивс¤ з ним јнатол≥й.

Ч “о можемо скористатись ¤кимсь готелем... Ч запропонував ¬≥ктор. Ч ¬се ж краще спати в л≥жку н≥ж в машин≥. ƒо реч≥, пропоную зупинитись десь на окрањн≥ м≥ста: легше буде з в≥льними номерами ≥ менше уваги до в≥дв≥дувач≥в.

Ч “о давайте дивитись, б≥л¤ ¤кого нам краще вийти, Ч запропонував јнатол≥й.

Ч ј ось справа Ї ¤кийсь... Ч побачив невеличкий готель ќлександр.

Ђ«упинитись.ї

¬од≥й слухн¤но зупинивс¤.

’лопц≥ вил≥зли з машини, закрили дверц¤та.

Ђћожна њхати.ї

¬они залишились сам≥ б≥л¤ входу в готель.

Ч Ќу ≥ ¤к будемо добувати номера? Ч запитав јнатол≥й.

Ч —початку вв≥йдемо до готелю, а там розберемось, Ч сказав ¬≥ктор та першим рушив до дверей.

’лопц≥ ув≥йшли всередину. «а конторкою сид≥в портьЇ. ¬≥н дививс¤ на двер≥.

Ч Ќе розум≥ю, Ч пробуркот≥в в≥н сам до себе. Ч ўо це таке з дверима. ћабуть в≥тер...

Ч ƒавай ¬≥тьок, узнавай чи Ї тут в≥льн≥ номери, Ч јнатол≥й подививс¤ на ¬≥ктора.

“ой мовчки п≥д≥йшов до портьЇ ≥ пот¤гнувс¤ до реЇстрац≥йного журналу.

Ч Ќе треба! Ќе ч≥пай! Ч вигукнув ќлександр.

Ч „ому це? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч ј ти бачив ¤к в≥н дививс¤ на двер≥? Ч в≥дпов≥в запитанн¤м на запитанн¤ —ашко.

Ч Ќу, бачив. “о й що?

Ч ј те, що ми сам≥ невидим≥, але ф≥зичн≥ предмети, на ¤к≥ ми д≥Їмо Ч видим≥. ”¤ви ¤к ти сам би зреагував, ¤кщо ти сидиш вдома, а в тебе з-п≥д руки сам собою рухаЇтьс¤, наприклад, книга.

Ч јле дл¤ ≥нших предмети рухаютьс¤ тод≥, коли ми не акцентуЇмо на цьому уваги. «гадайте нещодавн≥й випадок з п≥столетом, Ч не розгубивс¤ ¬≥ктор.

Ч ѕереконав, Ч погодивс¤ ќлександр.

Ђ—к≥льки в≥льних м≥сць у готел≥?ї

Ч ѕ'¤ть номер≥в ще Ї.

Ђѕокаж≥ть, де вис¤ть ключ≥ в≥д найб≥льшого.ї

ѕортьЇ мовчки пот¤гнувс¤ до стенду з ключами, ≥, не дивл¤чись, ткнув пальцем в один.

Ђ÷ей номер зайн¤то. Ќ≥¤ких в≥дм≥ток робити не треба.ї

¬≥ктор вз¤в ключа, подививс¤ на номер ≥ рушив до сход≥в.

„ерез хвилину вони були в номер≥.

Ч ќце Ї великий номер? Ч вв≥йшов у прим≥щенн¤ ¬≥ктор.

Ч ј що ти хочеш? Ч озвавс¤ ¬адим. Ч Ќевеличкий готель, на окрањн≥ м≥ста, ¤к ти ≥ хот≥в...

Ч “ак, ¤ хот≥в добре в≥дпочити...

Ч “ак ≥ в≥дпочинемо, Ч сказав ќлександр. Ч ƒв≥ к≥мнати нам вистачить. ќднак треба вир≥шити питанн¤ з њжею...

Ч „и¤ черга б≥гти до магазину? Ч спитав ¬≥ктор.

¬≥н згадав, ¤к вони по черз≥ б≥гали з≥ своЇњ контори до найближчого магазина п≥д час об≥дньоњ перерви.

Ч „ерга-то мо¤, Ч озвавс¤ ¬адим. Ч јле не помилюсь, ¤кщо скажу, що нам не можна роз'Їднуватись. ќсобливо тепер, коли нас шукають по вс≥х —получених Ўтатах нев≥домо ¤к≥ розв≥дки.

Ч —лушно, Ч погодивс¤ јнатол≥й. Ч ѕропоную чергуванн¤ тимчасово в≥дм≥нити.

Ч ¬адику ¤к завжди повезло... Ч з≥тхнув —ашко.

’лопц≥ вийшли з готелю ≥ направились до найближчого магазину.

÷е був невеличкий магазинчик. ¬они ув≥йшли всередину. ѕродавець здивовано подививс¤ на двер≥.

Ч ’то там балуЇтьс¤ з дверима? Ч з погрозою в голос≥ крикнув в≥н, гадаючи, що це розважаютьс¤ хлопчики.

Ч «нову двер≥, Ч пом≥тив зб≥г под≥й з готелем ¬≥ктор. Ч Ќаперед перед тим, коли кудись будемо заходити, програмуЇмо вс≥х там присутн≥х Ђне звертати увагу на незвичн≥ рухи ф≥зичних предмет≥вї...

Ч ÷е питанн¤ ми вир≥шимо, Ч сказав јнатол≥й. Ч ј от ¤к ми будемо брати њжу, ¤ка, власне, нам не належить...

Ч “ак, виникаЇ питанн¤ етичного плану, Ч погодивс¤ ¬адим. Ч ћи не можемо брати того, що нам не належить...

Ч ј ¤ не зовс≥м згоден з вами, Ч перебив його ќлександр. Ч ѕо-перше, нас сюди привезли проти нашоњ вол≥, тобто турботу про нас повинен нести ур¤д ц≥Їњ крањни. ƒруге випливаЇ з першого: ми маЇмо повне право здобути грош≥ в ¤к≥йсь ур¤дов≥й структур≥...

Ч „и не в ‘едеральному –езервному ‘онд≥? Ч посм≥хнувс¤ ¬≥ктор.

Ч Ќу не знаю де. ћоже на пошт≥...

Ч √адаю, нам не треба турбуватис¤ про грош≥... Ч почав ¬адим, але його перервав чолов'¤га з панчохою на голов≥, ¤кий неспод≥вано ув≥рвавс¤ до магазинчика. ¬≥н п≥дб≥г до продавц¤ направив на нього п≥столета ≥ закричав:

Ч √рош≥! Ќегайно! ”с≥ грош≥ з каси!

ѕродавець н≥би застиг ≥ зл¤кано дививс¤ на нападника.

Ч √рош≥! Ѕуду стр≥л¤ти!

Ќападаючий ¤вно нервував: п≥столет др≥бненько трусивс¤ в його руках.

“од≥ —ашко, не гаючи часу, п≥д≥йшов ззаду до панчохнутого, вз¤в скл¤ну пл¤шку з м≥неральною водою з полиц≥ ≥ вдарив його по голов≥. “ой впав. ѕродавець сто¤в наче заморожений Ч в≥н н≥чого не зрозум≥в.

Ч якщо в≥н так ≥ буде сто¤ти, то ѕанчоха оговтаЇтьс¤, Ч сказав јнатол≥й.

Ђ«в'¤ж≥ть його та подзвон≥ть до пол≥ц≥њ.ї

ƒ≥њ продавц¤ стали зм≥стовн≥шими: в≥н вз¤в з-за конторки мотузку ≥ м≥цно зв'¤зав нападника, а пот≥м п≥д≥йшов до телефону, вз¤в слухавку ≥ набрав номер.

Ч ƒжон? Ч почав в≥н тремт¤чим в≥д хвилюванн¤ голосом. Ч я схопив того граб≥жника, ¤кого ви шукаЇте. —кор≥ше прињжджай до мене... “ак це в≥н. Ќ≥¤кого сумн≥ву. ѕрињжджай, а то доведетьс¤ дзвонити до звичайного в≥дд≥лку пол≥ц≥њ... ƒобре.

ѕродавець поклав слухавку.

Ч ƒобре, коли брат служить у пол≥ц≥њ. јле чому цей граб≥жник впав? ќбличч¤ мокре, скло в≥д розбитоњ пл¤шки. ѕолтергейст? ѕ≥дн≥муть на см≥х... Ѕуду говорити, що самому вдалос¤ скрутити його. ј що? ƒуже непогана реклама...

Ч Ќу що, Ч сказав ¬адим. Ч √адаю наше сп≥льне сумл≥нн¤ може бути задоволено: завд¤ки —ашку ми отримали повне моральне право отоваритись у цьому торговому заклад≥.

Ч “≥льки швидше, Ч погодивс¤ з ним ¬≥ктор. Ч ј то зараз прињде його брат, а пот≥м вже наб≥жать...

’лопц≥ швидко вибрали дещо з продукт≥в ≥ покинули магазин.

¬же з номер≥, коли вони заспокоњлись п≥сл¤ черговоњ пригоди ≥ почали њсти, —ашко сказав:

Ч ÷е все добре, але нам не можна привертати увагу до себе. «а под≥бного роду под≥¤ми нас могуть Ђвирахуватиї розв≥дувальн≥ служби.

Ч “ак. Ќам потр≥бно вести себе стриман≥ше, Ч погодивс¤ з ним ¬адим.

Ч ј також подумати над тим, що нам робити дал≥, Ч сказав јнатол≥й. Ч ћи не можемо просто так га¤ти час ≥ невидимками мандрувати по чуж≥й крањн≥. ÷е не наш шл¤х. ћи могли б повернутис¤ додому...

Ч ÷≥лком ймов≥рно, що там нас чекають не т≥льки р≥дн≥... Ч озвавс¤ ќлександр.

Ч ƒо реч≥, нам треба негайно пов≥домити њх, що з нами все гаразд, Ч згадав ¬≥ктор.

Ч ƒоведетьс¤ вс≥м знову виходити та знайти найближче ≥нтернет-кафе.

;

;

/*-------------------------------------60----------------------------------*/

;

“им часом в ћар≥упол≥ батьки хлопц≥в не знаходили соб≥ м≥сц¤: вже досить довгий час не було н≥¤ких в≥стей в≥д зниклих д≥тей. ќф≥ц≥йна бюрократична влада намагалась вс≥л¤ко здихатись настирливих батьк≥в.

ћати јнатол≥¤ плакала на кухн≥, батько, ¤кий двадц¤ть рок≥в тому кинув палити, тихцем курив на балкон≥.

–аптом задзвонив телефон.

ћати кинулась до зали ≥ п≥дн¤ла слухавку.

Ч ћар≥Ї, ти слухаЇш приймача? Ч запитала њњ товаришка по робот≥.

Ч Ќ≥, Ч була в≥дпов≥дь.

Ч Ќегайно вмикай м≥сцеву рад≥останц≥ю. “ам передають в≥танн¤ в≥д твого “олика.

Ч “олик? ѕо рад≥о?

Ч ¬микай негайно...

ћати кинула слухавку ≥ кинулась до кухн≥, де сто¤в рад≥оприймач. Ќа б≥гу кинула в напр¤мку балкона:

Ч ¬олодимире! Ќегайно на кухню!

Ќервово ув≥мкнула маленького приймача, перейшла на FM-д≥апазон ≥, затримавши диханн¤ в≥д неспод≥ваних радощ≥в, почула голос сина:

Ч ...на завершенн¤ передаю моњм р≥дним гар¤ч≥ в≥танн¤ ≥ прошу поставити дл¤ них њхню улюблену п≥сню: Ђ„орнобривц≥ї у виконанн≥  в≥тки ÷≥сик.

;

/*÷≥сик  в≥тка (1953-1998) Ч сп≥вачка.*/

;

ћати вже не слухала багатомовних пустопорожн≥х коментар≥в диск-жоке¤, ¤кий намагавс¤ по¤снити зам≥ну музичного замовленн¤, а пот≥м запропонував послухати п≥сню у виконанн≥ сучасноњ украњнськоњ групи.

;

/* ¬ програмах FM рад≥останц≥й практично в≥дсутн≥ мелодичн≥ украњнськ≥ п≥сн≥. ≤нод≥ здаЇтьс¤, нав≥ть, що вони Ї забороненими. ћожливо тому, що, слухаючи њх, потр≥бно думати, а не просто смикати к≥нц≥вками.*/

;

—льози навернулись на оч≥ матер≥, сльози навернулись на оч≥ батька, ¤кий, почувши крик дружини, негайно приб≥г до кухн≥ ≥ ще встиг почути голос свого сина.

ƒе¤кий час вони сто¤ли мовчки, слухаючи п≥сню та звикаючи до приЇмноњ новини.

Ч ћашо, Ч сказав ¬олодимир. Ч ўо в≥н говорив?

Ч я встигла почути майже те саме, що й ти... ѕодзвонила √алина, сказала, що “олик говорить по рад≥о...

Ч “реба њй передзвонити та спитати, що саме вона чула...

Ч “ак. ћабуть зараз же ≥ подзвоню... Ч вона зробила рух в напр¤мку зали.

Ќа хвил≥ рад≥останц≥њ знову почувс¤ голос диск-жоке¤.

Ч ј тепер ми передаЇмо звукове посланн¤ в≥д ќлександра, ¤ке також над≥йшло електронною поштою. ќлександр бажаЇ передати прив≥т своњм р≥дним.

Ч «драстуйте наш≥ дорог≥ батьки, Ч почувс¤ схвильований голос —ашка. Ч ћи зараз у невеличкому закордонному в≥др¤дженн≥. ’оч ≥ довелось вињжджати негайно, ми вс≥ жив≥ ≥ здоров≥. Ќе хвилюйтесь. ј дл¤ мами та батька прошу передати п≥сню Ђ–ушникї.

Ч „омусь сьогодн≥ вс≥ бажають слухати музику у стил≥ ретро, Ч почав ведучий. Ч Ќе помилюсь, ¤кщо скажу, що наш≥ слухач≥ в≥ддають перевагу сучасн≥й музиц≥...

≤ диск-жокей знову поставив щось сучасносмикотливе.

Ч Ќегайно треба подзвонити батькам ¬адима та ¬≥ктора, Ч вчасно зор≥Їнтувавс¤ батько јнатол≥¤. Ч ƒо √алин≥ подзвониш п≥зн≥ше.

„ерез дек≥лька хвилин батьки вс≥х хлопц≥в слухали вже ¬≥ктора.

Ч ƒорог≥ моњ мамо ≥ тато. я знаю, що ви зараз дуже хвилюЇтесь... « нами ус≥ма все нормально. ѕросто нас дуже швидко в≥дправили у невеличке закордонне в≥др¤дженн¤. —умуЇмо за вами. —коро будемо вдома. „ерез цю рад≥останц≥ю замовл¤ю вашу улюблену п≥сню: Ђ–еве та стогне ƒн≥пр широкийї.

ƒиск-жокей вже не знав, що говорити про так≥ незвичн≥ замовленн¤, ≥ п≥сл¤ невеличкоњ паузи в≥н продовжив програму.

Ч —ьогодн≥ наш≥ слухач≥ бажають послухати п≥сн≥ з ¤скравим нац≥ональним забарвленн¤м... ћушу визнати, що ≥ такоњ п≥сн≥ у наш≥й колекц≥њ немаЇ... ј в ¤кост≥ зам≥ни знову запропоную послухати сучасну украњнську групу...

ќстанн≥м звернувс¤ до р≥дних ¬адим. ¬≥н повторив ≥нформац≥ю про негайне закордонне в≥др¤дженн¤ ≥ також замовив украњнську п≥сню, ¤коњ, зрозум≥ло, також не ви¤вилось у фонотец≥ м≥сцевоњ рад≥останц≥њ.

“аким чином хлопц¤м вдалось дещо заспокоњти своњх р≥дних. Ѕатьки, почувши њхн≥ голоси, отримали хоч ¤к≥йсь душевний спок≥й.

;

;

/*-------------------------------------61----------------------------------*/

;

“им часом в псих≥атричн≥й л≥карн≥ наступив момент про¤сненн¤.

ќдразу вс≥ немовби от¤мились ≥ побачили под≥њ в њхньому справжньому св≥тл≥. ≤зрањльськ≥ розв≥дники, ¤к≥ вже вважали, що завербували хлопц≥в, раптом побачили перед собою зовс≥м ≥нших людей. ѓм здалось, що хтось виконав ¤к≥йсь таЇмничий фокус з миттЇвою п≥дм≥ною людей.

Ч Ќ≥чого не розум≥ю, Ч прошепот≥в директор кл≥н≥ки. Ч ÷е троЇ моњх хворих ≥ наш сан≥тар...

Ч ƒе хлопц≥? Ч спитала у псевдочетв≥рки дов≥рена особа мемуне. —туп≥нь його розпачу була такою, що в≥н не знайшов н≥чого кращого ¤к задати дурне запитанн¤.

Ч як≥ хлопц≥? Ч здивовано в≥дпов≥в сан≥тар. Ч я н≥¤ких хлопц≥в не знаю...

Ч ¬ийд≥ть зв≥дси! Ч роздратовано кинув в напр¤мку псевдочетв≥рки кер≥вник. Ч Ќегайно!

„етв≥рка поквапилась виконати наказ.

Ч ўо будемо робити? Ч запитав директор.

Ч Ќа вс¤к випадок, хоча, зв≥сно, вже п≥зно, Ч обв≥в очима ус≥х командир групи нападу. Ч ѕропоную перекрити ус≥ входи та виходи з л≥карн≥.

ƒиректор п≥д≥йшов до дверей ≥ вигукнув в коридор розпор¤дженн¤.

Ч «акрити л≥карню! Ќегайно.

 омандир продовжив.

Ч ƒал≥. ” мене Ї питанн¤: чи велась зйомка допиту у ц≥й к≥мнат≥?

Ч “ак, Ч в≥дпов≥в директор кл≥н≥ки ≥ знову попр¤мував до дверей. Ч «араз принесуть ус≥ пл≥вки.

Ч ѕл≥вки ми проанал≥зуЇмо, Ч сказав посланець мемуне. Ч јле нам вс≥м треба узгодити нашу детальну допов≥дь додому.

”с≥м присутн≥м було зрозум≥ло, про що йшла мова: добре розроблена, дуже ризикована операц≥¤ п≥шла нан≥вець. ¬ ≤зрањл≥, без ус¤кого сумн≥ву, зажадають в≥дпов≥дальних.

Ч ћайже певен, що нас п≥ддали випробуванню д≥њ того самого впливу, Ч директор кл≥н≥ки подививс¤ на присутн≥х.

Ч ћи недооц≥нили силу та д≥апазон впливу... Ч почала дов≥рена особа мемуне.

Ч јле ж нас н≥хто ≥ не попереджав, що вплив може бути використаний просто так Ч голими руками, без ус¤ких техн≥чних засоб≥в, Ч роздратовано кинув кер≥вник групи захвату. Ч —т≥льки роботи пропало!

Ч ¬ам то чого б≥дкатись... Ч представник мемуне вже в≥дчував майбутн≥й розвиток под≥й.

ƒвер≥ в≥дчинились, ≥ охоронець жестом п≥д≥звав директора, передав йому касету ≥ тихо допов≥в:

Ч Ќа територ≥њ л≥карн≥ њх немаЇ.

Ч —аме цього ≥ варто було чекати... Ч сказав коммандос. Ч “реба допов≥дати ситуац≥ю додому...

Ч Ќашвидкуруч продивимось пл≥вку з першим допитом, а пот≥м допов≥мо... ѕринаймн≥, будемо точно знати про що говорити... Ч важко з≥тхнув представник мемуне.

;

;

/*-------------------------------------62----------------------------------*/

;

¬ранц≥ ¬≥ктор прокинувс¤ першим. ¬≥н трохи полежав, ¤к завжди, а пот≥м подививс¤ на хлопц≥в ≥ вигукнув:

Ч ѕ≥дйом!

Ч „ого б тоб≥ ще не подр≥мати... Ч пот¤гнувс¤ јнатол≥й.

Ч ќт невгамовний ¬≥тьок... Ч повернувс¤ на другий б≥к ¬адим. Ч ƒай ще поспати...

ќдин —ашко п≥дтримав ¬≥ктора.

Ч ј ну, вставайте лежебоки! —подобалось, бачте, њм спати в американських л≥жках!

Ч јле це перш≥ постел≥, ¤к≥ ми за останн≥й тиждень вибрали сам≥, Ч розвернувс¤ до хлопц≥в ¬адик.

Ч “ак, Ч погодивс¤ з ним “олик. Ч “реба розробити план д≥й.  ≥нець-к≥нцем ми опинились в ц≥й крањн≥ не випадково...

Ч ѕропоную спочатку умитись та поњсти, а вже пот≥м розробл¤ти плани, Ч сказав прагматичний —ашко.

јле вже за њжею почалась звичайна робота.

Ч ƒобре в≥домо, що наша робота з впливом дуже зац≥кавила ≥ноземн≥ розв≥дки, Ч почав ¬адим. Ч ѕод≥њ навколо нас ≥ наша присутн≥сть тут доводить надзвичайну увагу до цього...

Ч ѕричому тут це? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч ј ти, мабуть, забув, що ми зупинились на тому, що д≥¤ впливу розповсюджуЇтьс¤ на в≥дстан≥ двох к≥лометр≥в...

Ч Ќу, це ¤ добре пам'¤таю...

Ч “ак ось. «розум≥ло, ¤кщо вони зац≥кавились такою в≥дстанню, то ми њм потр≥бн≥ дл¤ робот по поширенню... ѓм потр≥бний всесв≥тн≥й вплив. ј ми саме на цьому зупинили нашу роботу...

Ч Ќу, не ми сам≥ њњ зупинили, Ч хитро п≥дм≥тив ќлександр.

Ч “ак. јле настала пора њњ продовжити. “реба покопирсатис¤ у з≥бран≥й ≥нформац≥њ ≥ знайти зач≥пки до зак≥нченн¤ роботи. якщо вс≥ посн≥дали, то пропоную провести мозковий штурм щодо поширенн¤ д≥њ впливу.

¬адим. ” мене таке в≥дчутт¤, що ми проходимо мимо ¤коњсь важливоњ ≥нформац≥њ...

ќлександр.  онкретн≥ше...

¬адим. ѕо-перше. ћи знаЇмо, що вплив д≥Ї коли чотири людини збираютьс¤ разом...

јнатол≥й. ѕо-друге. ¬плив п≥дсилюють дерев'¤н≥ палички...

¬≥ктор. јле чому виникаЇ вплив?

ќлександр. ¬≥рно. ћи дос≥ сам≥ не знаЇмо чому саме виникаЇ вплив.

¬адим. ¬иникаЇ ¤кась нев≥дома субстанц≥¤, ¤ка об'ЇднуЇ нас...

јнатол≥й. ј, може, ≥ н≥: кр≥м нас ще н≥хто не випробовував впливати таким чином на ≥нших...

¬≥ктор. “обто, нам нев≥домо, чи вплив властивий нам, чи комусь ≥ншому...

¬адим. ƒо цього випробовуванн¤ ми можемо повернутись ≥ вдома.

ќлександр. «ачекайте, зачекайте... ћоже з цього щось ≥ вийде...

“овариш≥ припинили обговоренн¤ ≥ повернулись до —ашка..

ќлександр. —лухайте.  оли ми прос≥ювали ≥нформац≥ю ще на самому початку роботи над впливом, мен≥ попалась статт¤ в одному з науково-попул¤рних журнал≥в щодо кристал≥чноњ структури «емл≥.

¬адим.  онкретн≥ше.

ќлександр. ƒай пригадати... “ам йшлось про аномальн≥ зони... “ак. ѕро Ѕермудський трикутник. «гадав! –омби —андерсона!

¬≥ктор. ≤ ¤ щось таке пригадую. јле, здаЇтьс¤, кр≥м ромб≥в —андерсона, там йшла мова про силовий каркас планети...

ќлександр. “очно! «емл¤, ¤к планета, ¤вл¤Ї собою кристал...

¬≥ктор. “очн≥ше сукупн≥сть кристал≥в, що утворюють енергетичний каркас планети...

ќлександр. якщо ¤ не помил¤юсь, то вузли складного кристалу пов'¤зан≥ з центрами давн≥х цив≥л≥зац≥й, покладами корисних копалин...

јнатол≥й. ¬и хочете сказати, що д≥¤ впливу може п≥дсилитись у таких вузлах?

¬≥ктор. ј чому б ≥ н≥? «наю, напевне, що це треба ретельно перев≥рити.

¬адим. ј в цьому щось Ї... ћабуть можна буде говорити не т≥льки про п≥дсиленн¤ впливу. ј й певною м≥рою про резонанс. ѕропоную зак≥нчити в≥дпочинок, п≥ти до ≥нтернет-кафе та пошукати там детальн≥шу ≥нформац≥ю.

’лопц≥ прибрались в к≥мнат≥, щоб не було видно њхньоњ присутност≥ ≥, попрощавшись з гостинним готелем, рушили до одного з джерелець всесв≥тньоњ ≥нформац≥њ.

;

;

/*-------------------------------------63----------------------------------*/

;

¬они вийшли на вулицю.

–аптом ќлександр звернув увагу на в≥трину невеличкого магазину, в ¤к≥й сто¤в телев≥зор.

Ч ’лопц≥, Ч зупинивс¤ в≥н ≥ показав напр¤мок на в≥трину. Ч “а це ж нас показують...

ƒ≥йсно на екран≥ були чотири св≥тлини хлопц≥в, але коментар≥ю не було чути.

Ч «айдемо, Ч вир≥шив јнатол≥й.

¬ самому магазинчику також сто¤в невеличкий телев≥зор, по ¤кому продавець дививс¤ програму. Ћилась дикторська скоромовка.

Ч ƒуже швидко говорить, Ч сказав ¬≥ктор. Ч ћайже н≥чого не можу схопити.

Ч —пробуЇмо ≥накше, Ч сказав ќлександр.

Ђѕро що йде мова.ї

Ђѕропонують дес¤ть тис¤ч долар≥в за в≥домост≥ про цих хлопц≥вї.

Ђяк≥ в≥домост≥?ї

ЂЌова телев≥з≥йна гра. ÷≥ хлопц≥ зобов'¤зались перес≥кти територ≥ю крањни непом≥ченими ≥ зараз десь переховуютьс¤. “ой хто пом≥тить та вчасно викликаЇ зн≥мальну групу отримаЇ дес¤ть тис¤чї.

Ч «наЇмо ми цю Ђзн≥мальну групуї... Ч прокоментував ¬≥ктор.

Ч ќсь так≥ ≥грашки. –озв≥дка —Ўј нас посилено шукаЇ. ѕо вс≥й крањн≥, Ч п≥дбив п≥дсумок ¬адим.

Ч якщо вони вже п≥шли на таке, то ми њм потр≥бн≥ за будь-¤ку ц≥ну, Ч погодивс¤ з ним јнатол≥й.

Ч ≤нформац≥њ додалось, Ч сказав ќлександр. Ч јле нам треба рухатись дал≥.

’лопц≥ мовчки вийшли з магазину.

Ѕув ранок, ≥ ≥нтернет-кафе, куди зайшли хлопц≥, було майже пустим: т≥льки один хлопчисько ган¤в ¤кусь гру.

Ђ афе тимчасово закрито. ѕросимо в≥дв≥дувач≥в вийти.ї

ѕ≥дл≥ток мовчки припинив грати, п≥дн¤вс¤ ≥ вийшов, а хаз¤њн п≥д≥йшов до дверей, зачинив њх, вив≥сив в≥дпов≥дну табличку та п≥шов в≥дпочивати до невеличкоњ службовоњ к≥мнати.

’лопц≥ с≥ли за в≥льн≥ комп'ютери, поринули в св≥т ≥нформац≥њ ≥ забули про вс≥ поточн≥ справи.

Ч ƒе будемо шукати? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч як завжди почнемо з пошукових сервер≥в... Ч в≥дпов≥в јнатол≥й.

≤ пошук почавс¤.

ƒаних, на диво, було не дуже багато, значна частина њх повтор¤лась, хлопц≥ дов≥дались про модель ѕлатона, про вже згадан≥ ромби —андерсона, про складний кристал √ончарова, ћакарова та ћорозова.

;

/* —андерсон ≤ван Ч в результат≥ досл≥дженн¤ район≥в —в≥тового океану, склав карту аномал≥й ≥ ви¤вив дес¤ть ромбовидних район≥в.*/

/*¬ середин≥ 1970-х рок≥в рад¤нськ≥ досл≥дники Ќ. √ончаров, ¬. ћакаров та ¬. ћорозов, базуючись на ≥де¤х —.  ≥сл≥цина припустили, що «емл¤ не кул¤ста, а ¤вл¤Ї собою кристал складноњ форми: сукупн≥сть додекаедра та ≥косаедра (12 п'¤тикутник≥в та 20 трикутник≥в), так звану ≥косаедро-додекаедричну структуру «емл≥ або силовий каркас планети.*/

;

—аме структура складного кристалу зац≥кавила њх б≥льш за усе.

Ч ƒивитьс¤, тут Ї малюнок структури! Ч вигукнув ¬≥ктор.

Ч “ак, Ї. јле в≥н дуже ≥ дуже приблизний, Ч п≥д≥йшов до нього ќлександр. Ч Ќа вс¤к випадок, роздрукуй кожному з нас по коп≥њ.

Ч ¬же друкую, Ч в≥дкинувс¤ на ст≥льц≥ ¬адим. Ч ќднак, ми можемо хоч приблизно встановити розташуванн¤ вузл≥в каркасу. ’оча б дл¤ того, щоб ви¤вити найв≥рог≥дн≥ший напр¤м наших подальших пошук≥в.

Ч ƒостатн¤ к≥льк≥сть вузл≥в знаходитьс¤ на водн≥й поверхн≥, Ч показав на мон≥тор≥ ¬≥ктор. Ч “обто ми можемо одразу в≥дкинути њх.

Ч “имчасово, Ч уточнив јнатол≥й.

Ч ќднак ≥ тут постаЇ питанн¤: в ¤ких саме вузлах каркасу може бути п≥дсиленн¤ впливу, Ч ќлександр показав на дек≥лька крапок. Ч “обто, чи на перетинанн≥, трикутник≥в, чи на перетинанн≥ п'¤тикутник≥в, чи на перетинанн≥ вершин кристал≥в.

Ч ƒив≥тьс¤, а один з вузл≥в, здаЇтьс¤, знаходитьс¤ в ”крањн≥, Ч пом≥тив ¬≥ктор.

Ч “ак. ќсь тут написано, що крапка номер два знаходитьс¤ на “рип≥лл≥, Ч сказав ¬адим. Ч ј це в≥доме м≥сце зародку стародавньоњ культури.

Ч ј див≥тьс¤, що тут написано, Ч ќлександр клацнув н≥гтем по екрану. Ч ћ≥сц¤ стик≥в п'¤тикутник≥в сп≥впадають с розломами земноњ кори... Ќутром чую, що тут Ї щось важливе.

Ч ј ось подивитьс¤, Ч привернув увагу товариш≥в ¬адим. Ч Ќа цьому сайт≥ ц¤ крапка позначена ¤к вестерн раша... ≤, на њхню думку, ц≥кава т≥льки грунтами...

;

/*Western Russia Ч «ах≥дна –ос≥¤.*/

;

Ч Ќеуки, Ч р≥зко висловивс¤ —ашко. Ч якщо вже займаютьс¤ чимось серйозно, то хоча б поц≥кавились детал¤ми...

Ч Ќе будемо зараз критикувати попул¤ризатор≥в в≥д науки, Ч миролюбно сказав јнатол≥й. Ч  раще под¤куЇмо, що маЇмо хоч так≥ зображенн¤...

Ч «аочно хочу вибачитись, тим б≥льше, що вони дають ≥ координати вузл≥в, Ч приклав л≥ву руку до грудей —ашко. Ч “о можемо точн≥ше встановити м≥сц¤ по географ≥чних мапах.

Ч ÷е все добре, Ч сказав ¬адим. Ч јле нам потр≥бно визначити напр¤м наших, так би мовити, мандр≥в.

Ч ўодо напр¤м≥в, то зараз найближчими до нас вузлами Ї, Ч подививс¤ в екран ¬≥ктор, Ч с≥мнадц¤тий, восьмий та дев'¤тий.

Ч ¬осьмий та дев'¤тий Ч в  анад≥, а с≥мнадц¤тий, здаЇтьс¤, у ћекс≥ц≥, Ч уточнив ќлександр.

Ч ” мене зараз сайт з коротким описом, Ч п≥дхопив тему јнатол≥й. Ч —≥мнадц¤тий знаходитьс¤ м≥ж —адоною в јр≥зон≥ та —онорою, ћекс≥ка... ¬осьмий Ч у  анад≥, јльберта, ќзеро Ѕика... ƒев'¤тий десь б≥л¤ √удзонового заливу...

Ч ƒев'¤тий не п≥дходить, Ч зробив швидкий висновок ќлександр.

Ч Ќе будемо га¤ти часу, Ч сказав ¬адим. Ч я хочу сказати, що ми можемо шукати ≥нформац≥ю ще бозна ск≥льки... “очн≥ше визначимось з цими вузлами по ходу д≥ла. ј зараз потр≥бно розробити загальний план д≥й. я маю на уваз≥ наступне: або ми повертаЇмось до ”крањни, зважаючи на те, що там Ї один з глобальних вузл≥в енергетичноњ структури, або ми шукаЇмо десь тут, неподал≥к в≥д тепер≥шнього м≥сц¤ перебуванн¤...

Ч ¬адик правий, Ч погодивс¤ јнатол≥й. Ч “реба визначитись з глобальним напр¤мком, а ц≥каву ≥нформац≥ю ми можемо вз¤ти будь-коли по дороз≥ у будь-¤кому ≥нтернет-кафе...

Ч «годен з пропозиц≥Їю, Ч встав з≥ свого м≥сц¤ ¬≥ктор. Ч „ому б нам не використати наше сучасне м≥сце розташуванн¤ ≥ не спробувати д≥статись до с≥мнадц¤того вузла?

Ч ј чому не до восьмого? Ч запитав —ашко.

Ч ¬≥дверто кажучи, мен≥ давно хот≥лось побувати у ћекс≥ц≥, подивитись пам'¤тники давньоњ культури ацтек≥в.  р≥м того, мен≥ здаЇтьс¤, що туди ми д≥станемось скор≥ше... Ч в≥дпов≥в ¬≥ктор.

Ч –ац≥¤ у цьому Ї... ќднак восьмий Ї фактичним аналогом нашого другого трип≥льського вузлу. “обто, ¤ припускаю, що ц≥ два вузли под≥бн≥, бо з'Їднують п'¤тикутники, натом≥сть с≥мнадц¤тий лежить на перехрест≥ трикутника ≥ п'¤тикутника... Ч не здававс¤ —ашко.

Ч “о куди? Ч запитав јнатол≥й. Ч ” ћекс≥ку, чи в  анаду?

Ч ћене б≥льше зац≥кавила схож≥сть восьмого та другого вузл≥в, Ч сказав ¬адим. Ч ¬арто було б почати з  анади. ј пот≥м, ¤кщо буде час, на шл¤ху додому в≥дв≥даЇмо ≥ ћекс≥канськ≥ —получен≥ Ўтати.

Ч Ќу що? ƒо  анади? Ч јнатол≥й подививс¤ на ќлександра.

Ч ƒо  анади, так до  анади, Ч погодивс¤ з хлопц¤ми —ашко.

Ч «а новими враженн¤ми, Ч п≥дбив п≥дсумок јнатол≥й.

Ч ƒобре, Ч сказав ¬≥ктор. Ч јле затримаЇмось ще трохи ≥ через Ђприв≥тиї ще раз пов≥домимо наших батьк≥в, що з нами все гаразд...

’лопц≥ с≥ли за комп'ютери ≥ через чверть години роботу було зак≥нчено.

Ђ афе в≥дкриваЇтьс¤.ї

;

;

/*-------------------------------------64----------------------------------*/

;

ћемуне пом≥тно нервував: його люди упустили розробник≥в впливу. ƒуже ризикована операц≥¤, ¤ка так блискуче почалась, була з≥рвана. ЌещодавнЇ пов≥домленн¤ з≥ —получених Ўтат≥в вкрай роздратувало його: один з найдосв≥дчен≥ших розв≥дник≥в Ђћоссадї, його дов≥рена особа допов≥дав, що хлопц≥ зникли, скориставшись впливом. ¬они п≥дм≥нили себе чотирма чолов≥ками з персоналу кл≥н≥ки та примусили приймати њх за себе прот¤гом доби. ѕро це св≥дчили в≥деокасети проведених допит≥в.

ќднак ще б≥льшу роздратован≥сть мемуне викликало те, що його людина в Ўтатах намагалась зн¤ти з себе в≥дпов≥дальн≥сть, нат¤каючи у зв≥т≥ про недоц≥льн≥сть вербуванн¤ на м≥сц≥, зам≥сть швидкоњ переправи њх до ≤зрањлю.

« такими думками в≥н ув≥йшов до каб≥нету прем'Їр-м≥н≥стра.

Ч Ќу, розпов≥дайте про ваш≥ новини, Ч той п≥дн¤в голову. Ч ѕо вашому обличчю бачу, що не дуже приЇмн≥.

Ч ѕане прем'Їре, Ч мемуне п≥д≥йшов до столу ≥ залишивс¤ сто¤ти. Ч ¬ам в≥домо, що ми справились з дуже складним завданн¤м захопленн¤ розробник≥в впливу... «важаючи на неможлив≥сть швидкого та непом≥тного вивозу хлопц≥в з територ≥њ —получених Ўтат≥в, ми зробили спробу њхньоњ вербуванн¤ на м≥сц≥. Ќаш≥ агенти пов≥домл¤ють, що вони в≥дмовились в≥д сп≥вроб≥тництва з нами.

Ч Ќа них тиснули?

Ч Ќ≥, не встигли. ѓм вдалось скористатись своњм винаходом, п≥дм≥нити себе ≥ншими в у¤в≥ наших людей та втекти. Ќаш≥ люди...

Ч ¬они що, можуть керувати впливом без вс¤ких прилад≥в?

Ч Ќа жаль, виходить, що так. Ќаш≥ люди повн≥стю ≥золювали њх в≥д ус≥х њхн≥х предмет≥в... …мов≥рно, д≥¤ впливу не залежить в≥д техн≥чних засоб≥в.

ћемуне з≥тхнув.

Ч –озум≥ючи, що операц≥¤ практично провалена, ¤ прошу про в≥дставку...

Ч «ачекайте...

ѕрем'Їр п≥дв≥вс¤ з м≥сц¤.

Ч —л≥д в≥ддати вам належне: операц≥¤ захвату була проведена просто блискуче. ѕрикритт¤ в≥дпрацювало стов≥дсотково. Ќе можна повн≥стю винуватити вас ≥ ваших людей, що вони не могли передбачити непередбачуван≥ под≥њ.

ћемуне здивовано дививс¤ на прем'Їр-м≥н≥стра. “акоњ л≥беральноњ повед≥нки в≥д нього в≥н н≥¤к не оч≥кував.

Ч я довго думав над ц≥Їю справою, Ч продовжував той. Ч ¬и абсолютно прав≥: цей вплив принесе величезну користь наш≥й держав≥. “ому ми просто повинн≥ продовжити пошуки цих розробник≥в, знайти ≥ доставити сюди за будь-¤ку ц≥ну.

Ч —пасиб≥ за дов≥ру, пане прем'Їре. ћи ретельно займаЇмось цими справами.

Ч яка ситуац≥¤ зараз?

Ч јмериканц≥ пан≥кують, Ч сказав мемуне. Ч ѓм наст≥льки важливо знайти розробник≥в впливу, що вони задл¤ виконанн¤ цього завданн¤ вигадали нову телегру.

Ч “елегру?

Ч “елев≥з≥йну гру. ¬они ув≥мкнули сл≥дч≥ механ≥зми на повну потугу, а дл¤ того, щоб залучити до пошук≥в населенн¤ вс≥Їњ крањни, вони через телебаченн¤ розповсюдили ≥нформац≥ю про гру щодо пошук≥в хлопц≥в, ¤к≥ н≥бито намагаютьс¤ перетнути всю крањну непом≥ченими... ј тому, хто побачить њх та вчасно пов≥домить про њхнЇ знаходженн¤ об≥ц¤но нагороду...

Ч “обто, розробники впливу знаход¤тьс¤ у —Ўј, њх дуже активно шукають ≥ не можуть знайти...

Ч ÷е надаЇ нам додаткових шанс≥в. ћи повинн≥ п≥дключити до справи вс≥х наших агент≥в ¤к д≥ючих, так ≥ спл¤чих.

;

/*—пл¤ч≥ агенти д≥ють ¤к законослухн¤н≥ громад¤ни крањни перебуванн¤, до того часу, коли над≥йде команда про актив≥зац≥ю њхньоњ д≥¤льност≥.*/

;

Ч  р≥м того, Ч продовжив мемуне. Ч Ќаш≥ шанси зараз нав≥ть б≥льш≥, н≥ж до цього часу, тому що ми зможемо зад≥¤ти ус≥ наш≥ сили по вс≥й крањн≥, а не т≥льки в ÷–”, чи јЌЅ...

Ч ћи з вами добре розум≥Їмо один одного. Ќаш≥й крањн≥ необх≥дно виграти... ≤ ¤ дозвол¤ю вам д≥¤ти на ваш власний розсуд... ¬и повинн≥ допов≥дати мен≥ про х≥д справи кожн≥ чотири години...

Ч —лухаюсь.

Ч Ўукайте њх... ƒобре шукайте... «найд≥ть њх знову ≥ доставте сюди ¤комога ран≥ше...

Ч «робимо все можливе, пане прем'Їре.

;

;

/*-------------------------------------65----------------------------------*/

;

ЂЌевидим≥ї хлопц≥ йшли по ¬ашингтону: перед в≥дбутт¤м до  анади вони вир≥шили хоч трохи подивитись на м≥сто, про ¤ке так багато чули, ≥ в ¤ке так неспод≥вано потрапили.

Ч ўось хочетьс¤ њсти, Ч ¬≥ктор виразно подививс¤ на своњх товариш≥в.

Ч “ак, треба добувати њжу, Ч погодивс¤ з ним ќлександр.

Ч ўо ж ур¤д —получених Ўтат≥в дещо заборгував нам... Ч сказав ¬адим.

Ч “ак то ур¤д заборгував, Ч сказав јнатол≥й. Ч јле ж в≥н в ц≥й крањн≥ не годуЇ. ј брати просто так у м≥сцевих торговц≥в сов≥сть не дозвол¤Ї.

Ч “од≥ треба розжитись гот≥вкою, брати у торговц≥в те, що нам потр≥бно ≥ залишати грош≥, Ч одразу запропонував ¬≥ктор.

Ч ƒе будемо брати грош≥? Ч ¬адим трохи випередив ≥нших ≥, розмовл¤ючи, розвернувс¤ назад.

¬≥н не пом≥тив перехожого, ¤кий йшов йому назустр≥ч, ≥ з≥штовхнувс¤ з ним.

Ч ќт треба отак було б≥гти... Ч прокоментував невеличку пригоду ¬адим, потираючи потилицю.

Ч ј ти краще подивись на свого в≥зав≥... Ч захихотав ¬≥ктор.

ѕерехожий спочатку просто остовп≥в. ѕот≥м в≥н потер правицею лоба, перел¤кано подививс¤ навкруги, перев≥в погл¤д нагору, обережно помацав прост≥р перед собою л≥вицею, зробив невпевнен≥ перш≥ крок≥, ≥ знову кудись поб≥г.

Ч ÷ього рано чи п≥зно треба було чекати: нас вони не бачать, але ф≥зично ми дл¤ них ≥снуЇмо, Ч п≥дсумував результат пригоди јнатол≥й.

„етв≥рка була майже у центр≥ м≥ста. ’лопц≥ пройшли повз автосто¤нки та вв≥йшли у невеличкий скверик неподал≥к в≥д пам'¤тника ¬ашингтону.

” скверику на лавочц≥ жваво розмовл¤ли дв≥ молод≥ ж≥нки, а поруч б≥гали, граючись, њхн≥ д≥ти: хлопчик та д≥вчинка.

–аптом хлопчик зупинивс¤, подививс¤ на хлопц≥в ≥ закричав: Ђћамо! ƒивись от т≥ д¤д≥ з телегли, ¤ких показували по телев≥золу!ї

’лопц≥ перегл¤нулись м≥ж собою: такого розвитку под≥й вони ¤вно не чекали: неспод≥вано ви¤вилось, що не так≥ вони вже й невидим≥.

ќдна з ж≥нок припинила розмову ≥ подивилась в напр¤мку погл¤ду сина.

Ч «нову ти щось вигадуЇш, ƒжонн≥. Ќ≥кого тут немаЇ. «аспокойс¤.

јле тут д≥вчинка пильно подивилась в ту сторону, куди показував хлопчик.

Ч ј ƒжонн≥ плавий. ÷е т≥ сам≥ д¤д≥, ¤ких показували у нов≥й телегл≥.

ћати д≥вчинки, зрозум≥ло, також н≥кого не побачила.

Ч ƒженн≥! “об≥ також захот≥лось порозважатис¤ у такий спос≥б?

Ч Ќ≥, мамо, Ч д≥вчинка вперто сто¤ла на своЇму. Ч ¬они залаз сто¤ть вс≥ лазом ось тут.

«дивован≥ хлопц≥ не стали чекати можливого небажаного розвитку под≥њ ≥ швидко рушили подал≥ в≥д небезпечного м≥сц¤.

Ч ћамо! ¬они уход¤ть! Ч хлопчик поб≥г за четв≥ркою, ≥ д≥вчинка за ним.

Ч ƒжонн≥! Ќегайно назад! “и чуЇш?

Ч ƒженн≥! ƒо мене!Ч пролунав суворий голос.

¬адим обернувс¤ ≥ побачив, ¤к д≥ти неохоче п≥дкорились матер¤м.

Ч я говолив плавду... Ч почав рюмсати ƒжонн≥.

Ч „ому ви нам не в≥лите... Ч д≥вчинка також схлипувала в≥д почутт¤ гостроњ несправедливост≥.

≤ матер≥ заходились заспокоювати малюк≥в.

Ч ќце так неспод≥ванка! Ч ¬≥ктор був ¤вно збентежений под≥Їю. Ч ќднак чому це д≥ти нас бачать, а доросл≥ Ч н≥?

Ч Ќад цим треба ще думати, Ч сказав ¬адим.

Ч ј пригадайте ƒжул≥ю. Ѕожев≥льну з псих≥атричноњ кл≥н≥ки. ¬она також сприймала нас не так, ¤к ≥нш≥, Ч пригадав јнатол≥й.

Ч ѕропоную знайти ¤кесь затишне м≥сто, подал≥ в≥д д≥тей, ≥ спробувати експрес-методом розв'¤зати це питанн¤, Ч ¤к завжди практично п≥д≥йшов до справи ќлександр.

Ч ўо це за такий експрес-метод? Ч здивувавс¤ јнатол≥й.

Ч якнайшвидший, Ч лакон≥чно в≥дпов≥в —ашко.

’лопц≥ зайшли до невеличкого бару. ’аз¤њн меланхол≥йно протирав бокали ≥ нав≥ть не звернув уваги на незвичн≥ рухи дверей: в≥н твердо знав, що пост≥йн≥ в≥дв≥дувач≥ з'¤вл¤тьс¤ ближче до вечора.

„етв≥рка с≥ла за перший столик.

Ч ћаЇмо чергову проблему, Ч розпочав ¬≥ктор. Ч ƒл¤ дорослих ми прозор≥, вони ведуть себе в≥дпов≥дно, ≥ на нас не реагують.

Ч ј д≥ти ≥ божев≥льн≥ нас бачать, Ч замисливс¤ ќлександр.

Ч ўодо божев≥льних, Ч озвавс¤ јнатол≥й. Ч я думав над випадком з ƒжул≥Їю ще в т≥й л≥карн≥...

Ч Ќу не т¤гни, Ч поквапив його ¬≥ктор.

Ч ѕо-перше, пригадайте форму м≥сцевост≥ навколо л≥карн≥. ѕо-друге, з часу пошук≥в ≥нформац≥њ про вплив, про мандалу ≥ древо житт¤, ¤ прочитав про вару. якщо пам'¤ть мене не зраджуЇ, то вара це Ї щось на зразок обител≥ блаженних в квадратн≥й огорож≥.

;

/*¬aра Ч в ≥ранськ≥й м≥фолог≥њ притулок, обитель праведник≥в. ћотив квадратноњ огорож≥, всередин≥ ¤кого впор¤дкований св≥т, протиставлений силам хаосу ≥ смерт≥, просл≥джуЇтьс¤ у декотрих ≥ндоЇвропейських традиц≥¤х (пр¤мокутн≥ в план≥ храми в ≥ранськ≥й, слов'¤нськ≥й, давньогрецьк≥й та ≥нших традиц≥¤х).*/

;

Ч ј точно, д≥л¤нка там була квадратна, Ч пригадав ¬адим. Ч ≤ ц≥лком можливо, що це може бути ключем до з'¤суванн¤ проблеми.

Ч ѕриймаЇтьс¤ за верс≥ю, Ч сказав јнатол≥й. Ч јле що, власне, об'ЇднуЇ д≥тей та божев≥льних?

Ќа дек≥лька хвилин запанувала тиша. Ѕуло чути т≥льки бармена, ¤кий мугикав ¤кусь п≥сеньку в такт своњм рухам руками.

Ч “обто, ¤к завжди, мозковий штурм, Ч перервав тишу јнатол≥й.

¬с≥ ствердно кивнули.

¬адим. ѕочну в≥д супротивного. ўо роз'ЇднуЇ д≥тей та дорослих?

јнатол≥й. –≥зниц¤ в мисленн≥...

¬≥ктор. ¬ способ≥ мисленн¤?

ќлександр. ƒосв≥д?

јнатол≥й. ≤грашки?

¬адим. ¬≥дпов≥дальн≥сть?

¬≥ктор. ћоже генн≥ зм≥ни за в≥ком...

јнатол≥й. «агальний п≥дх≥д: доросл≥ турбуютьс¤ про д≥тей...

ќлександр. јвтономн≥сть житт¤ дорослих...

¬≥ктор.  ≥льк≥сть знань?

¬адим. –≥зн≥ системи ц≥нностей?

јнатол≥й. ƒит¤ч≥ досл≥дженн¤? ƒитина кожного дн¤ в≥дкриваЇ щось ц≥каве дл¤ себе.

ќлександр. ƒит¤чий св≥т!

¬≥ктор. ј що взагал≥ робл¤ть д≥ти?

ќлександр. √раютьс¤. “очн≥ше вивчають навколишн≥й св≥т, граючись.

¬адим. ¬ивчають св≥т...

јнатол≥й. ¬загал≥ Ч вчатьс¤. ѕереймають знанн¤ в≥д вчител≥в.

¬≥ктор. Ќе п≥дходить. Ѕо нас бачать д≥ти дошк≥льного в≥ку.

ќлександр. ƒ≥ти набирають ≥нформац≥ю в≥д ≥нших, ≥, насамперед, в≥д своњх р≥дних.

јнатол≥й. Ѕатьки читають њм казки...

¬адим.  азки. ” казках добро завжди перемагаЇ зло.

ќлександр. ƒ≥ти в≥р¤ть у казки!

¬≥ктор. ¬≥р¤ть у казки тому, що дов≥р¤ють тим, хто њх розпов≥даЇ.

¬адим. ƒитина ≥накше ≥ не може: до певного в≥ку вона безмежно дов≥р¤Ї найближчому своЇму оточенню...

јнатол≥й. ƒобро ≥ дов≥ра! ќсь що поЇднуЇ божев≥льну ƒжул≥ю та дитинчат. ѓхн≥ душ≥ в≥льн≥ в≥д зла.

ќлександр. ј що? ƒуже схоже на те, що добро ≥ дов≥ра Ч це дв≥ складових частини механ≥зму впливу.

¬адим. ѕрипускаю, що складовий елемент Ї один Ч дов≥ра. Ѕо добро може приймати р≥зн≥ форми, наприклад: те, що дл¤ одного може бути добром, дл¤ ≥ншого може обернутис¤ на зло.

Ч Ќевже руш≥йною силою нашого впливу Ї дов≥ра? Ч запитав —ашко.

Ч Ќе виключено, що дов≥ра примножуЇтьс¤ у добрих руках, Ч в≥дпов≥в ¬≥ктор.

Ч “о невже так виходить, що руш≥йною силою нашого впливу Ї дов≥ра? Ч ¤кось тихо повторив —ашко.

Ч ѕовторюю: не виключено, бо ми не мали часу провести н≥¤ких досл≥джень, Ч в≥дпов≥в ¬≥ктор.

Ч ј ¤ чомусь згадав про р≥зницю м≥ж дов≥рою та в≥рою... јле це ¤ так просто... Ч сказав ¬адим ≥ замисливс¤.

Ч Ќу що ж. «даЇтьс¤, що в першому наближенн≥ ми це питанн¤ розв'¤зали, Ч п≥дсумував јнатол≥й. Ч „ас перейти до поточних справ. Ќам необх≥дна певна к≥льк≥сть грошей, щоб розраховуватись з тими, хто, сам того не знаючи, буде допомагати нам... я маю на уваз≥, що нам потр≥бно њсти, десь перепочити, але не завжди ми же будемо чекати на випадок, ¤к це було у т≥й невеличк≥й крамниц≥.

Ч ƒ≥йсно! Ќе грабувати же нам! Ч погодивс¤ з ним ¬≥ктор.

Ч Ќу а ¤к щодо метод≥в —лизького ƒж≥ма? Ч хитро примруживс¤ ќлександр ≥ подививс¤ на товариш≥в.

;

/*—лизький ƒж≥м Ч пацюк ≥з нержав≥ючоњ стал≥ Ч герой сер≥њ роман≥в письменника-фантаста √арр≥ √арр≥сона про пригоди ƒж≥ма д≥ √р≥за. ÷ей герой вважав, що ≥з вс≥х численних форм злочинноњ д≥¤льност≥ пограбуванн¤ банк≥в Ї найкорисн≥шим дл¤ особистост≥ та сусп≥льства: особист≥сть отримуЇ масу грошей, сусп≥льство отримуЇ грош≥ в оборот, ≥ таким чином стимулюЇтьс¤ економ≥ка, пол≥ц≥¤ отримуЇ шанс про¤вити своњ численн≥ таланти. Ѕанки застрахован≥, а страхов≥ суми Ч др≥бниц¤ у загальному оборот≥ компан≥й. “ому Їдиний можливий негативний результат Ч м≥кроскоп≥чне зменшенн¤ див≥денд≥в.*/

/*√арр≥сон √арр≥ (1925) Ч письменник-фантаст, автор сер≥њ роман≥в про пацюка з нержав≥ючоњ стал≥ та сер≥њ Ђ—в≥т смерт≥ї, у переклад≥ Ч ЂЌеприборкана планета .*/

;

Ч Ќе п≥дходить. √рабуванн¤ Ч Ї грабуванн¤, Ч озвавс¤ ¬адим.

Ч ƒо того ж в нас немаЇ його славнозв≥сних капсул з сонним газом, Ч посм≥хаючись додав јнатол≥й.

Ч ј нав≥що нам грош≥? Ч запитав ќлександр. Ч Ѕудемо брати потроху ≥ все тут!

Ч ÷е буде не чим ≥ншим ¤к др≥бною крад≥жкою, Ч сказав јнатол≥й. Ч ≤, таким чином, ми, в ¤к≥йсь м≥р≥, будемо упод≥бнюватись тим, хто насильно прив≥з нас сюди...

Ч Ќаше право користуватис¤ безкоштовними послугами оправдано т≥льки у в≥дношенн≥ до ур¤ду та розв≥дницьких служб, Ч кивнув ¬≥ктор. Ч «вичайн≥ торговц≥ за них не в≥дпов≥дають.

Ч ¬аша висока мораль нас не дуже нагодуЇ... Ч не здававс¤ —ашко Ч  ≥нець-к≥нцем нас сюди депортували насильно...

Ч ÷е все зрозум≥ло, але ми не можемо бути под≥бними до них, Ч сто¤в на своЇму јнатол≥й.

Ч ј, здаЇтьс¤, ¤ знаю, що ми можемо зробити, Ч сказав тихо ¬≥ктор.

’лопц≥ подивились на нього.

Ч ≤де¤ сирувата... ƒо реч≥, —лизький ƒж≥м у чомусь-таки мав рац≥ю... “обто ми можемо спробувати д≥стати грош≥ у найближчому в≥дд≥ленн≥ великого банку...

Ч ѕограбуванн¤ не п≥дходить, Ч твердо означив свою позиц≥ю јнатол≥й.

Ч ј ¤ ≥ не пропоную грабувати, Ч хитро посм≥хнувс¤ ¬≥ктор. Ч ѕрезидент ц≥Їњ крањни безсумн≥вно маЇ рахунок у великому банку... ѕропоную ор≥Їнтовний план д≥й: ми, невидим≥, заходимо до банку, за Ђдопомогоюї голови в≥дд≥ленн¤ робимо дубл≥кат кредитноњ картки президента —получених Ўтат≥в јмерики, або його дружини, або директора ÷–”, це вже на ваш виб≥р...

Ч ѕравильно, нехай в≥н сам в≥дпов≥даЇ за д≥њ державних служб. ќсобисто, Ч п≥дтримав ≥дею ќлександр ≥ звернувс¤ до ¬≥ктора. Ч ¬ибач, ¤ тебе перебив...

Ч ј ¤ майже зак≥нчив. «в≥сно, що наживатись на цьому ми не будемо, в≥зьмемо ст≥льки, ск≥льки потр≥бно на життЇв≥ потреби. ј щоб все взагал≥ було законно, ми можемо залишити розписку в особистому сейф≥ президента з проханн¤м у подальшому компенсувати йому понесен≥ втрати з державного бюджету крањни.

Ч ” мене немаЇ заперечень, Ч погодивс¤ јнатол≥й.

¬адим та ќлександр ствердно кивнули.

Ч я б зупинивс¤ на особ≥ директора јЌЅ, Ч сказав ¬адим. Ч ¬≥н пр¤мо в≥дпов≥даЇ за д≥њ своЇњ служби.

Ч ј що нам заважаЇ одразу зробити дубл≥кати карток президента, ≥ його дружини, ≥ директор≥в ÷–” та јЌЅ, Ч запропонував ¬≥ктор.

Ч “обто, ¤кщо брати потроху з кожного рахунку Ч буде не так пом≥тно, Ч сказав ¬адим.

Ќ≥¤ких заперечень б≥льше не було ≥ хлопц≥ в≥дправились виконувати не дуже приЇмну, але необх≥дну, з питанн¤ забезпеченн¤ життЇд≥¤льност≥ в далек≥й крањн≥, роботу.

;

;

/*-------------------------------------66----------------------------------*/

;

–утинна робота по грошовому забезпеченню н≥¤ким чином не в≥двол≥кала хлопц≥в в≥д основних завдань Ч паралельно кожен з них пост≥йно думав над новими гран¤ми њхнього в≥дкритт¤.

–оздуми в≥д ¬адима.

1. ≤нформац≥¤ про силовий каркас «емл≥ Ї дуже важливим кроком ≥ у питанн≥ поширенн¤ впливу, ≥ у питанн≥ його виникненн¤.

2. Ќевипадково у одних вузлах силового каркасу розм≥щен≥ вс≥л¤к≥ величезн≥ споруди, ¤к то велетенськ≥ пам'¤тники острова ѕасхи, п≥рам≥ди √≥зи, величезн≥ камен≥ —тоунхенджа та  аллен≥ша Ч вони немов вимагають, щоб на них звернули увагу.

3. ¬ ≥нших вузлах будь-¤к≥ велетенськ≥ Ђв≥дм≥ткиї в≥дсутн≥.

4. «в≥дси: ≥снують Ђприм≥тн≥ї вузли каркасу, ≥снують Ђнеприм≥тн≥ї вузли каркасу.

5. «розум≥ло, що вс≥ вузли р≥зн¤тьс¤ своњми властивост¤ми. ‘≥зичними: в р≥зних вузлах Ч р≥зн≥ корисн≥ копалини. ѕсих≥чними: в р≥зних вузлах повинн≥ д≥¤ти р≥зн≥ псих≥чн≥ впливи.

6. ѕсих≥чн≥ впливи можуть бути позитивними та негативними.

7. ѕотр≥бн≥ дл¤ зб≥льшенн¤ д≥њ впливу сили можуть бути у вузлах виникненн¤ давн≥х св≥тових культур.

8. “акими вузлами Ї: перший Ч Їгипетська культура, другий Ч трип≥льська культура; дванадц¤тий Ч прото≥ндська культура, тринадц¤тий Ч тибетська та китайська культури, с≥мнадц¤тий Ч ацтекська культура, двадц¤тий Ч берберо-туарегська культура, двадц¤ть перший Ч культура нуб≥йц≥в, тридц¤ть п'¤тий Ч культура ≥нк≥в.

9. Ќеприм≥тними вузлами з вищенаведених Ї: другий, двадц¤тий та двадц¤ть перший.

10. —еред Ђнеприм≥тнихї вузл≥в також трет≥й (обська археолог≥чна культура); четвертий (район озера Ѕайкал); восьмий (м≥сто зустр≥чей ≥нд≥анських племен кр≥ та чорноногих); тридц¤ть шостий (амазонськ≥ руњни); сороковий (про ¤кий спов≥щають, що там був спонтанний ¤дерний вибух близько м≥льйона рок≥в тому); сорок перший (в≥дм≥тка про найперших людинопод≥бних); сорок четвертий (земл¤ австрал≥йських абориген≥в)...

11. ≤ це все без урахуванн¤ вузл≥в на водн≥й поверхн≥, особливо тих, що розм≥щен≥ близько до материковоњ суш≥...

12. ÷≥лком ймов≥рно, що дев'¤тнадц¤тий вузол показуЇ на м≥сце ≥снуванн¤ давньоњ јтлантиди.

13. —аме другий вузол силовоњ структури, “рип≥лл¤, вид≥л¤Їтьс¤ з неприм≥тних вузл≥в, центр≥в зародк≥в цив≥л≥зац≥й; недарма давн≥ ≥нд≥йськ≥ тексти показують саме на нењ, ¤к м≥сце виходу њхн≥х предк≥в...

14. ÷ей же вузол в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших ун≥кальними грунтами, чорноземом; в≥н н≥би навмисне створений дл¤ приверненн¤ хл≥бороб≥в, людей ос≥лих.

15. Ќа його поверхн≥ в≥дсутн≥ величезн≥ споруди, хоча нещодавно в цьому район≥ знайден≥ дуже давн≥ п≥дземн≥ п≥рам≥ди, зате в≥дчуваЇтьс¤ пост≥йна генерац≥¤ великого ≥нтелектуального потенц≥алу.

16. Ѕез ус¤кого сумн≥ву цей вузол Ї потужним культурним вектором.

17. Ћише дек≥лька з багатого числа приклад≥в св≥тового масштабу ц≥Їњ потужност≥ Ч Ќестор-л≥тописець, —коворода, „ехов, √оголь, яцик, ‘ранко, Ўевченко, ”крањнка, ƒовженко, √рушевський,  римський, ¬ернадський, ѕулюй, Ѕенардос, јнахарс≥й,  ондратюк (Ўаргей),  орольов... ... ... ... ... ... ...

18. Ќасправд≥ важко сприймати видатних украњнц≥в т≥льки ¤к науковц≥в, або т≥льки ¤к митц≥в: њх сила у синтетичност≥ сприйманн¤ св≥ту ≥ впливу на його розвиток.

19. „исленн≥ вих≥дц≥ з ”крањни розробл¤ють та розповсюджують по всьому св≥тов≥ багатющий культурний пласт.

20. Ѕудь-¤ка добра людина, що хоч де¤кий час перебувала на ”крањн≥, обов'¤зково маЇ п≥двищити св≥й ≥нтелектуальний потенц≥ал.

21. ¬ипадково чи н≥, але саме в сучасн≥й ”крањн≥ знаходитьс¤ географ≥чний центр ™вропи.

22. ”крањна Ї своЇр≥дним тал≥сманом планети.

;

/*јнахарс≥й Ч ск≥фський мудрець 6 ст. до н.е., уродженець ѕодн≥стров'¤, подорожував по багатьох крањнах св≥ту ≥ був у велик≥й пошан≥ в стародавн≥й √рец≥њ; на його визначенн¤ сут≥ грошей посилавс¤  . ћаркс.*/

/*Ѕенардос ћикола (1842-1905) Ч винах≥дник, творець дугового електрозварюванн¤ метал≥в.*/

/*√оголь ћикола (1809-1852) Ч письменник, активний пров≥дник украњнськоњ культури.*/

/*√рушевський ћихайло (1866-1934) Ч ≥сторик, пол≥тичний д≥¤ч.*/

/*ƒовженко ќлександр (1894-1956) Ч к≥норежисер ≥ письменник.*/

/* ондратюк ёр≥й (Ўаргей ќлександр) (1900/1897-1942) Ч вчений, винах≥дник, теоретик космонавтики, так званою Ђтрасою  ондратюкаї подорожували на ћ≥с¤ць косм≥чн≥ корабл≥ Ђјполлої.*/

/* орольов —ерг≥й (1907-1966) Ч вчений, конструктор ракетно-косм≥чноњ техн≥ки.*/

/* римський јгатангел (1871-1942?) Ч вчений ф≥лолог, сходознавець, письменник.*/

/*Ќестор (р.н.нев≥д. - п≥сл¤ 1113) Ч письменник ≥ л≥тописець, чернець, пот≥м ди¤кон  иЇво-ѕечерського монастир¤.*/

Ђѕ≥рам≥ди у  риму Ч на початку другого тис¤чор≥чч¤ нашоњ ери було знайдено р¤д п≥дземних п≥рам≥д неподал≥к м≥ста —евастополь.ї

/*ѕулюй ≤ван (1845-1918) Ч ф≥зик, в≥дкритт¤ ’-промен≥в, безпосередн¤ участь у переклад≥ Ѕ≥бл≥њ украњнською мовою.*/

/*—коворода √ригор≥й (1722-1794) Ч просв≥титель-гуман≥ст, ф≥лософ ≥ поет. « 1769 мандрував, пропов≥дуючи своњ ф≥лософськи погл¤ди серед народу. …ого твори пройн¤т≥ в≥рою в людський розум, у можлив≥сть знищенн¤ б≥дност≥, ворожнеч≥ м≥ж народами, поширювались головним чином у списках.*/

/*Ўевченко “арас (1814-1861) Ч поет, художник, мислитель.*/

/*”крањнка Ћес¤ ( осач- в≥тка Ћариса) (1871-1913) Ч поетеса ≥ громадська д≥¤чка.*/

/*‘ранко ≤ван (1856-1916) Ч письменник, вчений, громадський ≥ пол≥тичний д≥¤ч.*/

/*„ехов јнтон (1860-1904) Ч письменник, пров≥дник украњнськоњ культури.*/

/*яцик ѕетро (1922-2002) Ч активний розповсюджувач украњнськоњ культури в св≥т≥.*/

;

–оздуми в≥д ќлександра.

1. ѕси¬сесв≥т ≥снуЇ. Ќе виключено, що сама планета «емл¤, ¤к складний кристал, взагал≥ Ї тим самим таЇмничим каменем „интаман≥.

2. ¬узли силового, енергетичного каркасу можуть бути вершинами цього камен¤, тобто його про¤вами на поверхн≥. ƒавн¤ тибетська легенда спов≥щаЇ, що найб≥льша частина „интаман≥ збер≥гаЇтьс¤ у Ѕашт≥ Ўамбхали, але маленьк≥ його шматочки ≥нод≥ доставл¤ютьс¤ до означених пункт≥в земноњ кул≥: чи то при настанн≥ новоњ ери, чи то коли в даному м≥сц≥ повинен бути створений новий центр цив≥л≥зац≥њ. ÷≥ шматочки енергетично пов'¤зан≥ з каменем ≥ можуть передавати та отримувати ≥нформац≥ю.

3. ўе —андерсон звертав увагу на феномен нер≥вном≥рност≥ теч≥њ часу в небезпечних районах (у вузлах каркасу): декотр≥ л≥таки, повертаючись з завданн¤, приземл¤лись значно ран≥ше розрахованого часу.

4. ¬узол номер два, —лов'¤нський вузол, представл¤Ї найб≥льший ≥нтерес з точки зору псих≥чного впливу.

5. ¬≥н немовби навмисне розм≥щений на злитт≥ сучасних кордон≥в трьох сх≥днослов'¤нських народ≥в.

6. Ћог≥чно припустити, що саме в≥н ≥ Ї тим центром виникненн¤ та розповсюдженн¤ слов'¤н, про ¤кий сперечаютьс¤ вчен≥.

7. ¬узли енергетичного каркасу Ї сталими у план≥ розм≥щенн¤, але д≥апазон матер≥альноњ та псих≥чноњ концентрац≥њ цих вузл≥в не Ї сталим. ¬≥домо, що ф≥з≥олог≥чно-активн≥ крапки на т≥л≥ людини, зм≥нюють св≥й розм≥р в≥д к≥лькох м≥л≥метр≥в у спок≥йному стан≥, до дек≥лькох сантиметр≥в або нав≥ть охоплюють суц≥льну зону при захворюванн≥.

8. ћатер≥альний та псих≥чний вплив у вузлах може зм≥нюватись ¤к у простор≥, так ≥ у час≥.

9. —лов'¤нська крапка коливаЇтьс¤ у простор≥: у найнебезпечн≥ш≥ часи вона може охоплювати велику територ≥ю м≥ж ™гипетським, Ўотландським та “юменським вузлами.

10. —лов'¤нський вузол безсумн≥вно коливаЇтьс¤ у час≥ ( ам'¤на ћогила (в≥д ’II тис¤чор≥чч¤ до н.е.) Ч “рип≥льська культура (в≥д IV тис¤чор≥чч¤ до н.е.) Ч  ињвська –усь (в≥д I’ ст. н.е.) Ч  озаччина (в≥д ’V ст. н.е.) Ч —учасна ”крањна).

11.  ам'¤на ћогила Ч пам'¤тка протошумерськоњ писемност≥.  ультура “рип≥лл¤ Ч землеробство та скотарство, винах≥д колеса ще у 32 ст. до н.е., розвинута металург≥¤ у III тис¤чор≥чч≥ до н.е., винах≥д п≥дкови.  ињвська –усь Ч розвинута держава, л≥тописи.  озаччина Ч в≥льна республ≥ка, перш≥ спроби написанн¤ конституц≥њ, кобзарство.

12. Ќа¤ву позитивна псиенергетична д≥¤ —лов'¤нськоњ крапки у вигл¤д≥ потужного культурного вектору розвитку.

13. Ћише дек≥лька з багатого числа приклад≥в св≥тового масштабу ц≥Їњ потужност≥ Ч „айковський, ћусоргський, ƒворжак, ƒостоЇвський, “олстой, „апек, ћ≥цкевич,  оперник, Ћомоносов, “есла... ... ... ... ... ...

14. —ила слов'¤н у синтетичност≥ сприйманн¤ св≥ту ≥ впливу на його розвиток.

15. —лов'¤ни розробл¤ють та розповсюджують по всьому св≥тов≥ багатющий культурний пласт.

16. —лов'¤нський вузол пр¤мо ≥ опосередковано впливаЇ на розвиток св≥товоњ культури.

;

/*ƒворжак јнтон≥н (1841-1904) Ч композитор.*/

/*ƒостоЇвський ‘ед≥р (1821-1881) письменник, захоплювавс¤ ≥де¤ми утоп≥чного соц≥ал≥зму, виступав з гн≥вним протестом проти гнобленн¤ та приниженн¤ людськоњ г≥дност≥.*/

/*Ћомоносов ћихайло (1711-1765) Ч вчений, природознавець, ф≥лософ, ≥сторик, поет.*/

/* ам'¤на ћогила Ч пагорб, складений п≥сковиками в долин≥ р≥ки ћолочноњ, поблизу с. “ерп≥нн¤ ћел≥топольського району «апор≥зькоњ област≥. ћалюнки  ам'¤ноњ ћогили були зроблен≥ давн≥м населенн¤м ѕриазов'¤.*/

Ђ¬ даний час в≥домо 130 панно, написаних в основному на стел¤х ≥ карнизах печер, плюс арх≥в з 160 кам'¤них табличок з протошумерською письменн≥стю. јрхеолог ёр≥й Ўилов залучив до розшифровки вченого ј.  иф≥шина, ¤кий доводить, що перш≥ клинописн≥ пов≥домленн¤ з'¤вились там не менш н≥ж за в≥с≥м тис¤чол≥ть тому. Ѕули розп≥знан≥ символи, ¤кими шумери позначали своњх богинь Ц ≈нл≥ль, Ќ≥нл≥ль, јшнан ≥ бога грози ≤шкура. ѕрочитан≥, наприклад, так≥ фрази: ЂЎара Ч цар народу заходуї та Ђ–ад≥сно плуг р≥же землюї.ї

/* оперник ћиколай (1473-1543) Ч астроном, творець гел≥оцентричноњ системи св≥ту.*/

/*ћ≥цкевич јдам (1798-1855) Ч поет ≥ д≥¤ч нац≥онально-визвольного руху.*/

/*ћусоргський ћодест (1839-1881) Ч композитор-реал≥ст.*/

/*“есла Ќ≥коло (1856-1943) Ч ф≥зик ≥ винах≥дних в галуз¤х електро- ≥ рад≥отехн≥ки.*/

/*“олстой Ћев (1828-1910) Ч письменник, викривач кап≥тал≥стичноњ д≥йсност≥, виразник протесту проти експлуатац≥њ.*/

/*“рип≥льська культура. ¬≥дкрита археологом ¬≥кент≥Їм ’войкою (1850-1914).*/

Ђ–озкопки стародавн≥х м≥дних копалень поблизу м≥ста ѕопасна, ƒонбас, дозволили зробити однозначний науковий висновок: там тридц¤ть стор≥ч тому закладались п≥двалини сучасноњ Ївраз≥йськоњ цив≥л≥зац≥њ.ї

Ђ” дев'¤тому стор≥чч≥ в  ињвськ≥й –ус≥ була виготовлена перша металева п≥дкова, ¤ка за формою ≥ к≥льк≥стю ухнал≥в не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д сучасноњ.ї

Ђ–озкопки давнього похованн¤, в ¤ких були дерев'¤н≥ в≥зки з суц≥льними дерев'¤ними колесами у великому чотириметровому курган≥ поблизу м≥ста ћар≥упол¤, проведен≥ археологом  ульбакою ¬олодимиром, однозначно стверджують, що колесо на теренах ”крањни винайшли значно ран≥ше н≥ж в ћесопотам≥њ Ч рад≥овуглецеве датуванн¤ Ч 32 стор≥чч¤ до нашоњ ери.ї

/*„айковський ѕетро (1840-1893) композитор, музикальна спадщина Ї одн≥Їю з вершин св≥тового мистецтва.*/

;

–оздуми в≥д ¬≥ктора.

1. ѕравильно говор¤ть: кожна людина повинна посадити дерево, збудувати д≥м та виховати дитину. “обто, будь-¤ка ф≥зична д≥¤ маЇ своњм в≥дображенн¤м вплив на психолог≥чний св≥т.

2. ≤снуЇ глибокий зм≥ст у будь-¤ких вчинках, бо вони пов'¤зан≥ з обома св≥тами.

3.  оли людина робить сусп≥льно корисну роботу, наприклад, копаЇ землю, вона ф≥зично втомлюЇтьс¤, але ц¤ втома вр≥вноважуЇтьс¤ тим задоволенн¤м, ¤ке вона отримуЇ в≥д ѕси¬сесв≥ту, задоволенн¤м в≥д пл≥дноњ роботи.

4. ≤ навпаки.  оли вона займаЇтьс¤, наприклад, аероб≥кою, або т¤гаЇ гир≥ дл¤ власних потреб, то це призводить до дегармон≥њ св≥т≥в. «адоволенн¤ лише власних потреб виключаЇ будь-¤кий взаЇмозв'¤зок з ѕси¬сесв≥том.

5. “≥льки на перший погл¤д, р≥зниц≥ м≥ж перекопуванн¤м земл≥ та рухами п≥д музику не ≥снуЇ. ¬тома, ф≥зична втома однакова. ќднак перекопувач бачить сусп≥льно корисний результат своЇњ роботи, а аероб≥ст н≥. ¬ першому випадку позитивна ≥нформац≥¤ Ђперет≥каЇї м≥ж ¬сесв≥тами. ¬ другому такого позитивного перетоку немаЇ.

6. як насл≥док: сусп≥льний розрив м≥ж простим ф≥зичним навантаженн¤м та навантаженн¤м сусп≥льно корисним про¤вл¤Їтьс¤ у п≥двищен≥й к≥лькост≥ психотерапевт≥в в крањнах з нестачею сусп≥льно корисного навантаженн¤.

7. ÷е торкаЇтьс¤ також загальних св≥тових проблем.

8. —лов'¤нський вузол-2 Ч це один з к≥лькох вузл≥в каркасу, ¤к≥ Ђв≥дпов≥даютьї за позитивний перет≥к псиенерг≥њ.

9. …ого аналогами, тобто суход≥льними вузлами п'¤тикутник≥в, Ї Ѕайкальський-4, јльбертський-8, —уданський-21, ѕеруанський-35.

10. ≤снуЇ певна взаЇмод≥¤ м≥ж вузлами каркасу.

11. ƒуже ц≥каво, що випадково чи н≥, але п≥д впливом р≥зних обставин украњнц≥ намагаютьс¤ концентруватись в районах вузл≥в св≥тового енергетичного каркасу.

12. «≥ —лов'¤нським вузлом все зрозум≥ло, але “юменський-3 нараховуЇ одну з найб≥льших украњнських д≥аспор; багато украњнц≥в у ƒалекосх≥дному вузл≥-5; у јльбертському-8 численна украњнська д≥аспора; переважна к≥льк≥сть бразильських украњнц≥в проживаЇ в штатах ѕарана, —ан-ѕаулу, —анта- атар≥на, –≥о-√ранд≥-ду-—ул, найближчих до Ќавколобразильського-49 вузла; також австрал≥йськ≥ украњнц≥, хоч ≥ невеличка к≥льк≥сть, однак концентруютьс¤ у район≥ јделањда-ћельбурн, що знаход¤тьс¤ б≥л¤ јвстрал≥йського-44; д≥¤льн≥сть промислових ≥ наукових фах≥вц≥в-украњнц≥в пов'¤зана з ™гипетським-1, ѕрото≥ндським-12 та јлжирським-20 вузлами...

13. „ерез такого роду систему вузл≥в зд≥йснюЇтьс¤ потужний загальний м≥жсв≥товий взаЇмозв'¤зок.

14. Ћише дек≥лька з багатого числа приклад≥в взаЇмозв'¤зку Ч Ѕетховен, ¬ишиваний, √юго, ƒел¤мар, Ќансен, ћов≥нкель... ... ... ... ... ... ...

15. …де паралельний, посл≥довний, взаЇмовпливаючий розвиток вс≥Їњ св≥товоњ культури.

;

/*Ѕетховен Ћюдв≥г ван (1770-1827) Ч композитор, класик св≥тового музичного мистецтва. ¬ основ≥ твор≥в Ч п≥сенн≥ ≥ танцювальн≥ мелод≥њ багатьох народ≥в, зокрема украњнськ≥. ќбробив дл¤ голосу в супровод≥ фортеп≥ано украњнську народну п≥сню Ђѓхав козак за ƒунайї.*/

/*¬ишиваний ¬асиль (1895-1951) Ч принц з династ≥њ австр≥йських √абсбург≥в, брав участь у збройн≥й боротьб≥ за в≥льну ”крањну у 1918-20х, украњнський поет.*/

/*√юго ¬≥ктор-ћар≥ (1802-1885) Ч письменник, виступав проти деспотизму, тиран≥њ, м≥л≥таризму, висловлював в≥ру в перемогу прогресу. ÷≥кавивс¤ долею ”крањни, захоплювавс¤ героњзмом њњ народу, гетьмана ћазепу називав Ђмучеником нац≥ональноњ ≥дењї.*/

/*ƒел¤мар  аз≥м≥р (1796-1870) Ч сенатор, свого часу вн≥с у французький сенат петиц≥ю, в ¤к≥й, зокрема, писав: Ђ≤стор≥¤ не повинна забувати, що до ѕетра I той народ, ¤кий ми нин≥ називаЇмо рутенами, звавс¤ руським або русинами, а його земл¤ –уссю або –утен≥Їю, а той народ, ¤кий ми нин≥ називаЇмо рос≥йським, ≥менувавс¤ москвинами, а його земл¤ ћосков≥Їюї.*/

/*Ќансен ‘р≥тьоф (1861-1930) Ч пол¤рний досл≥дник, орган≥зував допомогу голодуючим на початку 1920-х рок≥в, прињжджав в ”крањну.*/

/*ћов≥нкель …оган (1870-1943) Ч державний д≥¤ч, п≥д час √олодомору в ”крањн≥ за¤вив, що його маленький норвезький народ, готовий йти на найб≥льш≥ жертви, щоб допомогти нещасн≥й ”крањн≥.*/

;

–оздуми в≥д јнатол≥¤.

1. ” —лов'¤нському-2 вузл≥ сход¤тьс¤ три л≥н≥њ в≥д п'¤тикутник≥в.

2. ћожливо зв≥дси походить паралель з стародавн≥м гербом украњнц≥в Ч “ризубом?

3. ¬ гуцульських селах матер≥ ≥ дос≥ прив'¤зують над л≥жечками дитинчат три пучка соломи, зв'¤зан≥ особливим образом. ÷е ≥нтуњтивний обер≥г Ђпавукї, можливо, найдавн≥ший образ сучасного тризуба.

4. ”св≥домленн¤ давнього праслов'¤нського св≥ту, ¤кий живе тис¤ч≥ рок≥в на наш≥й земл≥, сформувало ≥ вибрало з багатьох ≥нших саме цю геральдичну символ≥чну структуру.

5. „ерез цей символ наш≥ предки ≥нтуњтивно в≥дчували глибокий взаЇмозв'¤зок м≥ж ¬сесв≥тами.

6. “аких символ≥в небагато, вони в≥дображають ментальн≥сть народ≥в, ≥, одночасно, формують њњ.

7. ”с≥ митц≥ на ≥нтуњтивному р≥вн≥ в≥дчувають ≥ в≥дображають взаЇмозв'¤зок м≥ж обома ¬сесв≥тами: вчен≥, поети, письменники, художники...

8. ¬ ”крањн≥ збереглис¤ глибок≥ джерела автентичноњ народноњ творчост≥ (у п≥сн≥, слов≥, мал¤рств≥, ремеслах тощо), ¤к≥ завжди були р¤т≥вним резервом дл¤ профес≥йноњ культури ≥ генерували, сказати б, сукупний мистецький талант нац≥њ.

9. ”крањнська народна мистецька культура Ч не предмет спогад≥в чи музейного догл¤ду, а реальн≥сть житт¤ м≥льйон≥в людей, Ч а це й величезний резерв дл¤ профес≥йноњ творчост≥, ≥ неаби¤ка величина в загальному культурному потенц≥ал≥ нац≥њ, ¤ка пост≥йно народжуЇ нов≥ ≥ нов≥ таланти.

10. Ќе випадково початку двадц¤того стор≥чч¤ виник небувалий сплеск футуристичного напр¤мку, ¤кий набув не т≥льки форми теч≥њ в украњнському мистецтв≥, а й склав певний пласт св≥товоњ культури. ‘утуризм спиравс¤ безпосередньо на чисту л≥н≥ю прим≥тив≥зму, на народн≥ настроњ. ѕисанки, кол¤дки, кобзарство Ч все це концентруЇ невичерпну душу, незламну волю, сп≥вучий талант украњнц≥в.

11. јбстрактне в≥дображенн¤ св≥ту стало продовженн¤м традиц≥й народного мистецтва у творах Ѕурлюка, ’лЇбникова, —еменка, “атл≥на, Ѕойчука, јрх≥пенка, Ѕогомазова, ≈кстер... ... ... ... ... ... ...

12. ÷ей напр¤мок розвиваЇтьс¤ у роботах ќлександра ћух≥на (“ризуб-тр≥он,  ард≥оњда), ≥, поЇднуючись з роботами  ажинського, Ѕер≥дзе-—таховського, забезпечуЇ зв'¤зок Ђмислесв≥ту конкретноњ людини з мислесв≥том космосуї.

13. ≤нтуњтивно-футиристичн≥ пошуки законом≥рностей часу поета ’лЇбн≥кова знайшли своЇ лог≥чне продовженн¤ в чмиховськ≥й теор≥њ глобальних, надлюдських законом≥рностей розвитку земного житт¤.

14. —ерг≥й ¬асильченко, поЇднавши ≥дењ ћиколи „михова та ќлега —лензака, запропонував механ≥зм революц≥йноњ зм≥ни способу мисленн¤, нищенн¤ старих формац≥й та будуванн¤ нових.

15. Ќоосфера, ¤к сума колективних дос¤гнень людства в духовн≥й област≥ морал≥ та мистецтва, концентруЇ вс≥ мр≥њ, догадки, натхненн≥ ≥деали тих, хто давно зник з лиц¤ «емл≥, розроблен≥ наукою засоби п≥знанн¤, творчу у¤ву художник≥в, письменник≥в, поет≥в вс≥х народ≥в ≥ в≥к≥в.

16. ¬узли св≥тового каркасу виступають у рол≥ центр≥в ноосфери, ≥ в ¤кост≥ м≥сць ≥нтелектуальноњ п≥дзар¤дки, де нав≥ть короткочасне перебуванн¤ даЇ позитивну енерг≥ю добрим люд¤м, даЇ в≥дчути та в≥дтворити вектор творчост≥.

17. —лов'¤нська крапка, наче колиска св≥товоњ культури н≥би запрошуЇ майбутн≥х матер≥в народжувати своњх д≥тей саме тут, бо немаЇ н≥чого кращого в≥д залученн¤ до позитивного вектору в≥д моменту народженн¤.

;

/*јрх≥пенко ќлександр (1887-1964) Ч скульптор ≥ живописець, основоположник куб≥зму в скульптур≥.*/

/*Ѕер≥дзе-—таховський јнатол≥й (1930-1982) Ч природознавець, винах≥дник б≥огенератора Ђ÷ерпанї, прибору, ¤кий зм≥нив зв'¤зок мислесв≥ту конкретноњ людини з мислесв≥том космосу.*/

/*Ѕогомазов ќлександр (1880-1930) Ч художник-футурист, теор≥¤ Ђ¤к≥сних ритм≥вї.*/

/*Ѕойчук ћихайло (1882-1939) Ч художник. ¬≥н, ¤к ≥ јрхипенко, вважав, що, кр≥м голоду ≥ сексу, ≥снують також чист≥ стих≥њ: жаль до себе ≥ до ≥ншого, вода, пов≥тр¤, тобто стих≥њ, ¤к≥ не примушують людину дбати лише про задоволенн¤ своЇњ першоњ сигнальноњ системи.*/

/*Ѕурлюк ƒавид (1882-1967) Ч один ≥з засновник≥в футуризму. Ќа зв'¤зок минулого з майбутн≥м в його футуристичних, абстрактних роботах вказуЇ використанн¤ елемент≥в трип≥льськоњ культури.*/

/*¬асильченко —ерг≥й Ч науковий редактор, поЇднав теор≥њ ≥ розробки ћиколи „михова та ќлега —лензака.*/

/*≈кстер ќлександра (1892-1949) Ч художниц¤-футуристка.*/

/* ажинський Ѕернард (1882-1962) Ч досл≥дник телепат≥њ та взаЇмод≥ю на в≥дстан≥.*/

/*ћух≥н ќлександр Ч вчений, ф≥лософ, художн≥й кер≥вник студ≥њ Ђ«ернаї, де було створено так≥ прибори безпричинноњ техн≥ки ¤к Ђ“ризуб-тр≥онї та символ св≥товоњ культури Ђ ард≥оњдаї, прообразом ¤ких став Ђ÷ерпанї Ѕер≥дзе-—таховського.*/

/*—еменко ћихайло (ћихайль) (1892-1937) Ч поет-футурист.*/

/*—лензак ќлег (1931)Ч науковець, спостер≥гаючи повед≥нку г≥рських пор≥д в умовах п≥двищеного тиску винайшов геоплазму, енерг≥ю виникаючу в результат≥ раптового зруйнуванн¤ атомарно-молекул¤рноњ структури кристал≥чноњ речовини. “обто, структура, ¤ка Ї ≥деально збалансованою у систем≥ своњх внутр≥шн≥х напруг, не маЇ окремих слабких м≥сць ≥ руйнуЇтьс¤ не поступово, а враз ≥ вс¤, Ч аж до розпаду атом≥в на складн≥ елементи, ¤к≥ породжують енергетичний вибух.*/

/*“атл≥н ¬олодимир (1885-1953) Ч художник-футурист.*/

/*’лЇбников ¬елем≥р (¬≥ктор) (1885-1922) Ч поет, проникаючи у кор≥нн¤ сл≥в, в початков≥ звуки кор≥нь, хот≥в ос¤гти найдавн≥ший зм≥ст звуку ≥ тим самим проникнути у пам'¤ть людства, намагавс¤ оволод≥ти числовими Ђзаконами часуї.*/

/*„михов ћикола (1954-1994) Ч в≥дтворив знанн¤ стародавн≥х людей про цикл≥чн≥сть руху цив≥л≥зац≥й, розробник теор≥њ глобальних, надлюдських законом≥рностей розвитку земного житт¤, зг≥дно з ¤кою Ї к≥лька глобальних астроном≥чних цикл≥в: головний Ч 9576-р≥чний, що складаЇтьс¤ з к≥лькох природно-≥сторичних епох тривал≥стю по 1596 рок≥в, епохи в свою чергу д≥л¤тьс¤ на пер≥оди по 532 роки, а пер≥оди д≥л¤тьс¤ на др≥бн≥ш≥ в≥др≥зки. Ќин≥шн≥й глобальний 9576-р≥чний цикл та вс≥ його складов≥ частини одночасно зак≥нчуютьс¤ у 2015 роц≥. «ак≥нченн¤ циклу характеризуЇтьс¤ революц≥йною зм≥ною способу мисленн¤ земл¤н, нищатьс¤ стар≥ формац≥њ та будуютьс¤ нов≥. ќзнакою актив≥зац≥њ геоплазми може бути факт радикальноњ зм≥ни ≥нстинкту гагар, ¤к≥ почали гн≥здуватис¤ вл≥тку на узбережж≥ „орного мор¤, хоча зазвичай вони це робл¤ть за ѕол¤рним колом.*/

;

;

/*-------------------------------------67----------------------------------*/

;

’лопц≥, см≥ючись, виб≥гли з банку ≥ зупинились б≥л¤ вх≥дних дверей.

Ч ј ¤к вит¤глас¤ пика отого пихатого банк≥ра, Ч ¬≥ктор махнув рукою на буд≥влю банка, Ч коли в≥н Ђд≥знавс¤ї хто до нього зав≥тав?

Ч “ак, пане президенте... Ѕуде обов'¤зково зроблено, пане президенте... я вас уважно слухаю, пане президенте... Ч —ашко не т≥льки скоп≥ював ≥нтонац≥њ керуючого банком, а й п≥длесливо вигнувс¤.

Ч ј ¤к вс≥ вони реагували на Ђвиставленихї нами охоронц≥в! Ч вигукнув јнатол≥й.

Ч ѓй бо! —уворих хлопц≥в ми њм Ђвиставилиї! Ч см≥¤вс¤ ¬адим. Ч ” класичних чорних окул¤рах...

Ч якби це було в реальност≥, то кожен з них запам'¤тав би под≥њ сьогодн≥шнього дн¤ на все житт¤. ўе б пак! ƒо банку зав≥тала найвища державна особа, Ч почав заспокоюватись јнатол≥й. Ч ј вт≥м, вони все це вже забули ≥ н≥коли не згадають.

Ч як би там не було, а грош≥ в нас вже Ї, Ч п≥дсумував ¬адим. Ч Ќевеличку к≥льк≥сть грошей нам позичили президент, його дружина та директор ÷–” з дружиною.

Ч “ак, Ч погодивс¤ ¬≥ктор. Ч јле змушений визнати, що це, так би мовити, пограбуванн¤ в≥ку н≥коли не стане в≥домим широкому загалу...

Ч ÷е не пограбуванн¤, Ч заперечив ќлександр. Ч ћи залишили в≥дпов≥дн≥ записки у особист≥й схованц≥ президента... ј позичен≥ кошти перевели на чотири нових рахунка. ѕричому ¤ подбав щоб наш≥ картки були виготовлен≥ без пр≥звищ та номер≥в.

Ч ÷е все добре, але пора займатись нагальними справами, Ч в≥в своЇ јнатол≥й.

Ч Ќайнагальн≥ша справа Ч пооб≥дати! Ч за¤вив ќлександр. Ч ’лопц≥, а де тут можна поњсти звичайного борщу? Ќе от≥Їњ п≥цци та отих гамбургер≥в, а справжнього борщу.

Ч ƒо реч≥, ¤ чув, що на де¤ких м≥жнародних виставках ц¤ страва користуЇтьс¤ такою попул¤рн≥стю, що у московських пав≥льйонах њњ пропонують п≥д назвою Ђрос≥йський борщї. ўе трохи ≥ будуть пропонувати супи з гн≥зд рос≥йських ласт≥вок або рос≥йський черепаховий... ј поки що, мабуть побоюютьс¤, що тод≥ можуть з'¤витис¤ французьк≥ щ≥ або н≥мецьк≥ пельмен≥... –ос≥йського борщу не може бути, тому що справжн¤ хаз¤йка при приготуванн≥ справжнього борщу використовуЇ виключно бур¤к, а не свьoклу, Ч пожартував ¬≥ктор.

’лопц≥ посм≥хнулись цьому жарту.

Ч ≤ ¤ б не в≥дмовивс¤ в≥д борщечку, особливо з молодоњ капустки, Ч замр≥¤но п≥дв≥в оч≥ вгору ¬≥ктор. Ч “а ще й з молоденьким часничком...

Ч ¬  анад≥, може, ≥ знайдемо щось поњсти з украњнськоњ кухн≥, Ч сказав јнатол≥й.

Ч Ќе ¤три душу, Ч озвавс¤ ќлександр. Ч ј, може, заскочимо в ¤кийсь ресторан?

Ч —ашко завжди мислить конкретно, Ч зауважив ¬≥ктор. Ч ѕропоную зараз у банкомат≥ отримати кишеньков≥ грош≥ та перехопити щось попоњсти у першому ресторан≥ по дороз≥ в аеропорт.

’лопц≥ отримали грош≥.

Ч ѕропоную трохи Ђматер≥ал≥зуватисьї, Ч сказав јнатол≥й. Ч ѕовторимо фокус з перетворенн¤м, але зам≥сть ж≥нок у¤вимо особу чолов≥чоњ стат≥.

Ч ѕ≥дходить, Ч погодивс¤ —ашко. Ч ¬ ¤кост≥ образа пропоную —тепанкова.

;

/* —тепанков  ост¤нтин (1928-2004)Ч в≥домий актор, народний артист —–—–.*/

;

Ч ќт ти њм ≥ будеш, Ч запропонував ¬адим ≥ посм≥хнувс¤. Ч ƒосв≥д Ї...

—ашко-—тепанков не образивс¤, п≥д≥звав такс≥ ≥ хлопц≥ с≥ли в машину.

Ч ¬ аеропорт, Ч розпор¤дивс¤ —ашко.

Ч ¬ам в ¤кий?

Ч ј нам все одно...

Ч як щодо ћ≥жнародного?

Ч јби т≥льки швидко...

’лопц≥ њхали по столиц≥ та роздивл¤лись визначн≥ пам'¤тки м≥ста.

Ч ўось довгенько ми њдемо... Ч засумн≥вавс¤ ќлександр.

Ч —коро п≥д'њдемо, Ч заспокоњв вод≥й.

Ќарешт≥ прибули до аеропорту.

Ч Ў≥стдес¤т долар≥в, Ч дорогувато буде, Ч сказав економний јнатол≥й, коли таксист озвучив ц≥ну.

Ч Ќе хвилюйс¤, нам все одно Ч президент платить, Ч заспокоњв його —ашко.

¬ прим≥щенн≥ аеропорту вони рушили до табло розкладу польот≥в, попередньо перев≥ривши чи немаЇ поблизу маленьких д≥тей.

Ч Ќам потр≥бно, Ч ¬адим розвернув роздруковану карту кристал≥чноњ структури «емл≥, Ч до јльберти.

;

/*јльберта Ч пров≥нц≥¤  анади.*/

;

¬≥н випр¤мивс¤ ≥ побачив пр¤мо перед собою охоронц¤ аеропорту, ¤кий поважно йшов пр¤мо на нього. ¬адим зробив крок в сторону ≥ пропустив того.

Ч ј в сам≥й јльберт≥ куди? ƒо  алгар≥? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч —кор≥ше, до ≈дмонтона, Ч в≥дпов≥в ¬адим. Ч ј там доберемось ћ≥тинг  р≥ку на попутках.

Ч “ак, що у нас на ≈дмонтон? Ч ќлександр подививс¤ на розклад.

Ч ѕр¤мого рейсу на ≈дмонтон, здаЇтьс¤, немаЇ. јле можемо д≥статись  анади ≥ з пересадкою, Ч в≥дпов≥в йому ¬≥ктор.

як нам≥тили, так ≥ зробили: вир≥шили лет≥ти до ≈дмонтону з пересадкою у ƒенвер≥.

;

;

/*-------------------------------------68----------------------------------*/

;

Ч як приЇмно подорожувати без ц≥Їњ бюрократичноњ т¤ганини! Ч рад≥сно вигукнув —ашко, коли хлопц≥ безперешкодно проминувши вс≥ пункти стандартних перев≥рок, опинились на борту л≥така.

Ч ƒо того, можна пронести з собою все, що завгодно, Ч сказав јнатол≥й. Ч ¬≥д п≥столета до звичайноњ контрабанди.

Ч „им ото мр≥¤ти про вс¤ке неподобство, Ч зауважив ¬адим, Ч краще вибирайте в≥льн≥ м≥сц¤.

Ч “и мене не зрозум≥в, Ч сказав јнатол≥й. Ч я мав на уваз≥, що дуже добре, коли впливом не можуть користуватись лих≥ люди.

Ч яким класом летимо? Ч запитав ќлександр.

Ч ¬истачить ≥ економного, Ч в≥дпов≥в ¬адим. Ч «айв≥ розкош≥ Ч дл¤ б≥оробот≥в. ƒл¤ нас, невидимок, пол≥т у будь-¤кому клас≥ однаковий. –≥зниц¤ лише в ступен≥ п≥длещуванн¤ до пасажира та ¤кост≥ харчу. “об≥, що? Ќе вистачаЇ самоповаги?

Ч “ак, все це в≥рно, Ч з≥тхнув ќлександр. Ч ѕригадую у —авченка: ЂЌеможливо л≥тати з≥ швидк≥стю св≥тла. ј, коли б ≥ було можливо, то все одно: н≥хто не побачить ≥ не оц≥нитьї.

;

/* —авченко ¬олодимир (1933) Ч письменник-фантаст, роман Ђ¬≥дкритт¤ себеї.*/

;

’лопц≥ влаштувались на сид≥нн¤х ≥ задр≥мали.

’вилин через двадц¤ть ¬≥ктор неспод≥вано прокинувс¤ в≥д того, що хтось с≥в йому на кол≥на ≥ легенько вдарив по носу. ¬≥н в≥дкрив оч≥ ≥ побачив пр¤мо перед собою д≥вочу стрижену потилицю.

Ч ƒжейсоне! “ут щось Ї! я на щось с≥ла! Ч залунав стривожений д≥вочий голос.

Ђќцього т≥льки мен≥ ще не вистачалої Ч спросонн¤ подумав ¬≥тьок.

ƒ≥вчина р≥зко п≥дхопилась, зробила крок в сторону ≥ стала пильно дивитись на м≥сце, де сид≥в ¬≥ктор.

Ч ƒжейсоне, перев≥р. “ам щось Ї.

Ч Ќевже ти сама не бачиш, що кр≥сло пусте? Ч в≥дгукнувс¤ хлопець.

Ч “ак, д≥йсно н≥чого нема, Ч погодилась з ним д≥вчина. Ч јле ж щось там було...

Ч Ќе хвилюйс¤, знайдемо ≥нше, Ч заспокоњв њњ ƒжейсон. Ч Ќу от, Ї поруч пуст≥...

¬они с≥ли на пуст≥ м≥сц¤ неподал≥к в≥д ¬≥ктора.

Ђ¬≥льних м≥сць в л≥таку немаЇї.

Ч ’оч в≥льних м≥сць ≥ немаЇ, але тут зараз н≥кого нема. Ќам часу вистачить, Ч хлопець допом≥г д≥вчин≥ с≥сти.

¬≥т¤ знову спробував заснути. јле молода парочка спокою не давала, дв≥йка чогось вовтузилась. ¬≥ктор в≥дкрив оч≥ ≥ побачив, ¤к хлопець зробив д≥вчин≥ укол в руку, а пот≥м ≥ д≥вчина також зробила хлопцев≥ укол.

Ч ќт бачиш, ¤ ж тоб≥ говорив, що не треба буде б≥гати до туалету, Ч говорив хлопець, ховаючи шприца у кишеньку сид≥нн¤. Ч “ут спок≥йно можна покейфувати, ≥ н≥хто н≥чого не зап≥дозрить.

ЂЌаркомани, Ч подумав ¬≥ктор. Ч “ак≥ молод≥, а вже вт≥кають в≥д д≥йсност≥...ї

¬≥н ≥ ран≥ше вже думав про ¤вище наркоман≥њ, про у¤вну боротьбу з нею будь-¤коњ влади, про майже показну в≥дсторонен≥сть сусп≥льства. ¬иходило так, що влад≥ виг≥дно мати справу з наркоманствуючою молоддю: з одного боку Ч мати додатков≥ ф≥нансов≥ канали, з другого Ч ≥нструменти впливу на молод≥жний, невгамовний, але такий пок≥рний, коли в≥н задурений наркотиками, натовп.

—вого часу ¬≥ктор нав≥ть розробив щось на зразок програми проф≥лактики наркоман≥њ в сусп≥льств≥. √оловним принципом ц≥Їњ програми було визнанн¤ сусп≥льством наркоман≥в псих≥чно хворими людьми. “обто такими хворими, в ¤ких життЇв≥ ц≥нност≥ зм≥щен≥ в сторону вживанн¤ наркотик≥в.

Ђ÷е дозволить в≥дноситись до них ¤к до хворих, з в≥дпов≥дними корективами. ¬≥н згадав твори ƒжека Ћондона про прокажених, згадав про ≥зол¤ц≥ю сусп≥льством людей, ¤к≥ взагал≥ н≥чим йому не завинили Ч вони лише хвор≥ли на невил≥ковну заразну хворобу.ї

;

/*Ћондон ƒжек (1876-1916) Ч письменник. ” творах Ђѕодорож на Ђ—наркуї, Ђ улау-прокаженийї, Ђѕрощавай, ƒжеку!ї описав житт¤ прокажених, зокрема на гавайському остров≥ ћолокањ, на початку 20 стор≥чч¤.*/

;

Ђ≤ навпаки, те ж саме сусп≥льство чомусь не хоче визнавати наркоман≥ю та алкогол≥зм, на в≥дм≥ну в≥д прокази, штучними псих≥чними захворюванн¤ми, не хоче в≥дпов≥дно ставитись до них.ї

Ђ“ому доц≥льно було б вид≥лити територ≥ю з розм≥щеними на н≥й виробничими, житловими спортивними, культурними спорудами, та в≥ддален≥стю њњ в≥д найближчого населеного пункту не менш, ¤к п'¤тсот к≥лометр≥в.ї

Ђ раще за все п≥д≥йшов би ќстр≥в. ћайже такий, ¤к лондоновський ћолокањ.ї

ЂЌа цьому ќстров≥ вс≥м хворим, ¤к≥ добров≥льно прибувають туди, забезпечуЇтьс¤ в≥льний та безкоштовний доступ до наркотик≥в та спиртних напоњв. ¬≥дпов≥дно до цього, правила сусп≥льноњ повед≥нки п≥дтримуютьс¤ мешканц¤ми ќстрова.ї

Ђ“ранспортний зв'¤зок з ќстровом зд≥йснюЇтьс¤ пов≥тр¤ним шл¤хом, наприклад, раз на м≥с¤ць.ї

Ђќсобам, ¤к≥ зможуть зрозум≥ти згубн≥сть своЇњ звички та видужають, забезпечуЇтьс¤ право поверненн¤ до сусп≥льства.ї

ЂЌа час виконанн¤ програми ≥зол¤ц≥¤ ќстрова з мор¤ та пов≥тр¤ покладаЇтьс¤ на збройн≥ сили.ї

Ђ«в'¤зок з ќстровом п≥дтримуЇтьс¤ у повному обс¤з≥.ї

Ђќстр≥в повинен забезпечуватись основними видами продовольства.ї

Ђќдночасно з утворенн¤м територ≥њ-ќстрова, держава(ви) приймаЇ(ють) ≥ виконуЇ(ють) найжорстк≥ше законодавство щодо обороту наркотичних речовин на своњй(њх) територ≥њ(¤х), бо наркод≥лки можуть тимчасово розповсюдити велику к≥льк≥сть наркотик≥в серед молод≥ безкоштовно з метою звести програму нан≥вець. Ќа територ≥њ держави тимчасово можуть ≥снувати л≥карськ≥ заклади дл¤ ос≥б, що бажають вил≥куватис¤ без поњздки на ќстр≥в.ї

Ђ“аким чином, в≥дбуваЇтьс¤ само≥зол¤ц≥¤ негативних елемент≥в сусп≥льства, дл¤ ¤ких здобутт¤ будь-¤кого наркотичного засобу стало зм≥стом житт¤.ї

Ђ“аким чином, провадитьс¤ економ≥чний п≥дрив ринку наркотик≥в у сполученн≥ з принципами соц≥альноњ справедливост≥: д≥¤льн≥сть др≥бних розповсюджувач≥в наркотик≥в стаЇ надризикованою, а дл¤ наркод≥лк≥в Ч безглуздою, тому, що, коли наркоман доходить стад≥њ повноњ наркозалежност≥, то йому немаЇ сенсу тратити грош≥ на те, що можна отримати даром.ї

ЂЌ≥хто не маЇ стверджувати, що на ќстров≥ живуть знедолен≥, одночасно н≥хто не маЇ стверджувати, що на ќстров≥ живуть обран≥. “ам будуть жити т≥, хто зробив св≥й виб≥р.ї

Ђяк би там не було, але це значно гуманн≥ше, н≥ж поводженн¤ з прокаженими в лепрозор≥¤х.ї

“ак думав ¬≥ктор. ѕрограма може стати реальним ≥нструментом боротьби з наркомаф≥Їю на в≥дм≥ну в≥д сучасноњ ≥м≥тац≥њ боротьби владними структурами ус≥х крањн св≥ту, на в≥дм≥ну в≥д використанн¤ непевних ситуац≥й владними б≥ороботами.

;

;

/*-------------------------------------69----------------------------------*/

;

“им часом у ¬ашингтон≥ йшло зас≥данн¤ надзвичайноњ ради п≥д кер≥вництвом директора ÷–”.

Ч ”с≥ наш≥ заходи не дають результату, Ч розпочав нараду ≥ директор ÷–”, окинувши важким, стомленим погл¤дом присутн≥х. Ч √ра Ч грою, але ми не граЇмось. ћи втрачаЇмо дорогоц≥нний час. ѕотр≥бн≥ ефективн≥ш≥ пропозиц≥њ.

¬≥н замовк, чекаючи пропозиц≥й в≥д присутн≥х.

Ќад залом запанувала гн≥тюча мовчанка, ¤ку насм≥ливс¤ перервати директор јЌЅ: в ¤к≥йсь м≥р≥ ≥ його в≥домство було причетне до масштабноњ Ђгриї, тому в≥н розум≥в, що становище треба виправл¤ти.

Ч ўодо нових пропозиц≥й, Ч спок≥йно сказав в≥н. Ч Ќаш≥ анал≥тики пропонують все зробити навпаки. ћи повинн≥ перехопити ≥н≥ц≥ативу. “обто ми будемо продовжувати шукати об'Їкти, але водночас ми повинн≥ зробити так, щоб вони почали активно шукати нас.

ƒиректор јЌЅ зробив ефектну паузу.

Ч  онкретизуйте вашу думку, Ч запропонував директор ÷–”.

Ч ћожливо наш≥ д≥њ видадутьс¤ декому досить р≥зкими, але дозволю соб≥ запропонувати наступне. ѕо-перше, сл≥д орган≥зувати негайну доставку њхн≥х батьк≥в сюди; по-друге, через засоби масовоњ ≥нформац≥њ розповсюдити фотограф≥њ цих батьк≥в з проханн¤м звернутис¤ у призначене м≥сце. Ќаш≥ хлопчики, гадаю, правильно зрозум≥ють цей крок ≥ неодм≥нно зв'¤жутьс¤ з нами.

Ч якщо вони ще на наш≥й територ≥њ...

Ч ѕо-перше, у нас Ї п≥дстави припускати, що вони ще тут, а по-друге, ми можемо розповсюдити фото≥нформац≥ю таким чином, щоб вони д≥знались про це у будь-¤к≥й крапц≥ земноњ кул≥.

Ч як ви пропонуЇте зробити це?

Ч ќдин з вар≥ант≥в: спов≥стити про жахливий терористичний акт ≥з захопленн¤м заручник≥в у автобус≥. ‘отограф≥њ та в≥део≥нформац≥ю про заручник≥в, тобто батьк≥в цих хлопц≥в, розповсюдити ус≥ма нашими засобами масовоњ ≥нформац≥њ не т≥льки по —получених Ўтатах, а й по всьому св≥тов≥. «розум≥ло що вар≥ант короткод≥ючий в час≥ Ч ми не можемо Ђкрутитиї цю ≥нформац≥ю досить довго, але в≥н дешевший за другий вар≥ант...

Ч ѕродовжуйте...

Ч ƒругим вар≥антом передбачаЇтьс¤ глобальна рекламна кампан≥¤ на кшталт реклами виробник≥в нашоњ п≥дфарбованоњ води, або запропонуЇмо ¤к≥йсь зас≥б в≥д стар≥нн¤. ћи зможемо Ђкрутитиї таку ≥нформац≥ю де завгодно, коли завгодно ≥ головне, ск≥льки завгодно. јле суттЇвим м≥нусом цього вар≥анту Ї грошов≥ витрати.

Ч “ак, досить велик≥ грошов≥ витрати... ” вас Ї детальний план?

Ч ƒетального плану поки що немаЇ. ћи працюЇмо над ним. јле сам механ≥зм зм≥ни напр¤му розшук≥в нам здаЇтьс¤ ц≥лком слушним.

ƒиректор ÷–” нахиливс¤ до переговорного устрою ≥ натиснув кнопку.

Ч ѕередати екстрений наказ наш≥й груп≥ в ћар≥упол≥, ”крањна. Ќегайно захопити батьк≥в винах≥дник≥в впливу та ¤кнайшвидше переправити њх на територ≥ю —Ўј. Ќ≥¤кого ризику дл¤ њхнього житт¤. ¬они потр≥бн≥ нам живими.

¬≥н подививс¤ на колег.

Ч Ќаступного разу, гадаю, що просто присутн≥х тут буде значно менше. ¬аш≥ контори отримують велик≥ грош≥ не за це.

¬ к≥мнат≥ панувала тиша.

Ч ¬ам, пане директоре, Ч директор ÷–” звернувс¤ до директора јЌЅ, Ч до часу доставки сюди цих батьк≥в, доручаЇтьс¤ негайно розробити детальний план по використанню в≥деор¤ду з заручниками. ѕрорахуйте обидва вар≥анти.

Ч ¬ нас значно менше часу, н≥ж ми думаЇмо, Ч озвавс¤ директор јЌЅ. Ч “реба д≥¤ти активно, з урахуванн¤м того, що чим менше виконавц≥в залучено до ц≥Їњ справи, тим менше ймов≥рн≥сть пригорнути увагу до ц≥Їњ справи ≥нших розв≥док. “ому ми б просили розпочати операц≥ю не з часу прибутт¤ цих батьк≥в сюди, а ран≥ше: ¤к т≥льки стане в≥домо, що вони вже пр¤мують сюди. ÷е надасть можлив≥сть виграти дорогоц≥нний час.

Ч «годен. ћи будемо тримати вас у курс≥ под≥й по операц≥њ транспортуванн¤ об'Їкт≥в сюди, ≥ пов≥домимо вас, ¤к т≥льки вони в≥зьмуть курс на —Ўј, Ч погодивс¤ директор ÷–”. Ч јле це н≥ в ¤кому раз≥ не зв≥льн¤Ї ≥нш≥ служби в≥д розробки нових ефективних вар≥ант≥в доставки розробник≥в впливу.

;

;

/*-------------------------------------70----------------------------------*/

;

’лопц≥ в≥дмовились в≥д використанн¤ ст≥льникових телефон≥в дл¤ зв'¤зку з р≥дними з м≥ркувань потенц≥йних можливостей дл¤ орган≥зац≥њ стеженн¤. ј тому додатково направили дек≥льком своњм мар≥упольським знайомим електронн≥ листи з проханн¤м пов≥домити своњх батьк≥в про те, що з ними все гаразд.

«найом≥, отримавши електронну пошту, негайно подзвонили батькам ≥ передали ц≥ пов≥домленн¤.

ћати јнатол≥¤ ¤краз поклала слухавку, а њњ чолов≥к сто¤в поруч.

Ч ƒзвонив —ашко ѕилипчук, Ч промовила вона. Ч ѕередав прив≥т в≥д “олика. —казав, що “олик просив нас не хвилюватись. ¬они вс≥ зараз за кордоном, але скоро збираютьс¤ додому.

Ч «а кордоном, Ч з подивом повторив батько. Ч ƒе?

Ч —кор≥ше Ч чому?

Ч “реба порадитись...

Ч ƒавай порадимось з ус≥ма нашими... ≤ з —ашковими, ≥ з ¬адимовими, ≥ з ¬≥кторовими... ћоже наша пропозиц≥¤, та, ¤ку ми з тобою сьогодн≥ обговорювали, ≥ п≥д≥йде...

Ч ƒзвони до них та запрошуй сюди: треба збирати велику раду. Ќе забудь поставити чаю, а ¤ схожу до крамниц≥ та куплю чогось солодкого. я швидко.

ћар≥¤ набрала номер батьк≥в ¬адима.

Ч ¬≥ро?... Ќам передали пов≥домленн¤ в≥д “олика... ќт ≥ добре... “им б≥льше треба обсудити ситуац≥ю з цими пов≥домленн¤ми...якщо зможете, то приходьте з јндр≥Їм до нас пр¤мо зараз. Ќ≥, н≥. Ќ≥чого страшного... я подзвоню ≥ншим. ƒомовились?

¬с≥ погодились на зустр≥ч, ≥ через п≥вгодини вс≥ сид≥ли в невеличк≥й зал≥ полотан≥вськоњ квартири.

Ч ћи запросили вас з метою вир≥шити питанн¤, що нам робити дал≥, Ч розпочав батько јнатол≥¤. Ч ¬с≥ ми отримали пов≥домленн¤ в≥д хлопц≥в, що вони жив≥, здоров≥ ≥ зараз знаход¤тьс¤ десь за кордоном.

Ч “ак, нам в≥домо, що у них все нормально, Ч п≥дтримав розмову “арас, батько ¬≥ктора. Ч јле нам з Ќад≥Їю здаЇтьс¤, що вони не хочуть наражати нас на небезпеку, ≥ п≥дтримують, так би мовити, односторонн≥й зв'¤зок.

Ч ћи з  остиком теж так вважаЇмо, Ч п≥дтримала його мати ќлександра Ќатал≥¤.

Ч ќт ми ≥ вир≥шили порадитись з вами щодо цього, Ч сказала ћар≥¤. Ч ѕерше: щодо можливост≥ зробити цей зв'¤зок повним. ƒруге: роз≥братис¤, що взагал≥ робитьс¤.  оли ми б≥гали по м≥ським оф≥ц≥йним установам ≥ хот≥ли отримати хоч-¤ку ≥нформац≥ю, тод≥ нам було не до цього. “епер ситуац≥¤ хоч трохи спок≥йн≥ша, ≥ ми можемо спробувати розв'¤зати њњ...

Ч ј над чим вони працювали останн≥м часом? Ч запитав јндр≥й, батько ¬адима. Ч Ќаш останн≥м часом, ¤к н≥коли, ходив, думав, ходив, думав ≥ н≥чого не говорив...

Ч Ќаш теж, Ч п≥дтримала ћар≥¤.

Ч ≤ наш, Ч сказала Ќад≥¤. Ч ’оча зазвичай завжди д≥ливс¤...

Ч ¬они вс≥ разом домовились нам н≥чого не говорити про свою останню роботу, Ч п≥дсумувала ¬≥ра.

Ч ћен≥ здаЇтьс¤, що останн¤ њхн¤ робота було пов'¤зана з отими виборами, Ч висловив своЇ припущенн¤  ост¤нтин  орн≥йович. Ч ўось —ашко хитро посм≥хавс¤, коли були ус≥ т≥ пов≥домленн¤ про президентськ≥ вибори...

Ч ћен≥ також здалось, що ота ≥стор≥¤ з виборами була справою њхн≥х рук, Ч погодивс¤ з ним ¬олодимир ≤ванович. Ч ÷≥ дуже дивн≥ результати...

Ч ќтже, най≥мов≥рн≥ше, що њхнЇ так зване закордонне в≥др¤дженн¤ д≥йсно пов'¤зано з цими виборами, Ч сказала Ќад≥¤ јнатол≥њвна.

Ч ј дивн≥ результати вибор≥в можуть означати, що наш≥ д≥ти навчились впливати на велик≥ маси людей... Ч продовжив свою думку ¬олодимир ≤ванович.

Ч ≤ хтось дов≥давс¤ про це, Ч у в≥дчањ приклала руку до грудей ¬≥ра ≤ван≥вна.

Ч якби хтось, Ч стурбовано сказав “арас ¬олодимирович. Ч ѕевен, що цим зац≥кавились ≥ноземн≥ розв≥дки.

Ч ј, може, все ж таки наша розв≥дка допетрала... Ч з над≥Їю висловила своЇ припущенн¤ ¬≥ра ≤ван≥вна. Ч ≤ вони тут, в ”крањн≥...

Ч «гадайте т≥льки спос≥б викраденн¤, Ч нагадав јндр≥й ¬асильович. Ч Ќ≥, це не можуть бути наш≥... ¬они так би не д≥¤ли.

Ч —хоже на те... Ч погодивс¤ ¬олодимир ≤ванович. Ч “им б≥льше, що й наш≥ хлопц≥ пов≥домл¤ють про закордонне в≥др¤дженн¤.

Ч јле де вони можуть бути? Ч запитала Ќатал≥¤  ост¤нтин≥вна.

Ч Ќе хочетьс¤ припускати, але мо¤ думка така: њх викрали американц≥, Ч махнув р≥шуче рукою батько ¬адима. Ч ¬они зараз думають, що все в св≥т≥ њм дозволено...

Ч ћоже так, а, може, ≥ н≥, Ч розм≥рковувала вголос Ќад≥¤ јнатол≥њвна. Ч ¬загал≥, будь-¤ка ≥ноземна розв≥дка могла викрасти наших хлопц≥в, а ось хто конкретно Ч нев≥домо...

Ч Ќам треба вирахувати њх точн≥ше, Ч конкретизував питанн¤ јндр≥й ¬асильович. Ч якщо ≥нших пропозиц≥й не буде, то пропоную, у першому наближенн≥, спочатку зупинитись на американськ≥й верс≥њ.

Ч ÷е нам мало що дасть, Ч вставив батько ¬≥ктора. Ч Ќав≥ть, ¤кщо ми будемо стов≥дсотково впевнен≥, що хлопц≥ на територ≥њ —получених Ўтат≥в, то ≥ в цьому випадку нев≥домо, ¤к встановити контакт з ними.

Ч ј ¤кщо нам зробити оф≥ц≥йний запит про викраденн¤? Ч запитала мати ¬адима.

Ч ƒо кого: до американц≥в, чи до наших? Ч запитав ж≥нку јндр≥й ¬асильович. Ч ƒо американських бюрократ≥в можна достукатись т≥льки через наших...

Ч “од≥ год≥ й над≥¤тись... Ч погодивс¤ батько ќлександра. Ч якщо наш≥ чиновники до цього часу н≥чого не зробили, то ≥ дал≥ н≥чого не зробл¤ть...

Ч я, нав≥ть, б≥льше скажу, Ч палко втрутилась в розмову мати ¬≥ктора. Ч якщо нав≥ть нам буде точно в≥домо, що наш≥ хлопчики в —Ўј, то наш≥ чиновники з ус≥ма своњми скандалами, вибачте, будуть гавкати на нас ≥, вибачте, лизати американц¤м...

;

/*¬≥дом≥ м≥жнародн≥ украњнськ≥ скандали доби сучасноњ незалежност≥: справи по вбивствах журнал≥ст≥в, крад≥жки грошей високопоставленими посадовц¤ми, сп≥кер≥ади, касетний скандал, загадка збитого над „орним морем ≥зрањльського л≥така, влученн¤ в≥йськовоњ ракети у будинок в Ѕроварах, продаж радар≥в Ђкольчугаї... Ѕагато на ¤к≥ поступки змушена була п≥ти украњнська зовн≥шн¤ дипломат≥¤, щоб хоч ¤кось прикрити вади ≥снуючоњ системи влади.*/

;

Ч ѕрошу заспокоњтись, Ч п≥дн¤в обидв≥ руки батько јнатол≥¤. Ч ¬ам може здатись, що ми просто запросили вас сюди поговорити. јле ¤ маю невеличку пропозиц≥ю щодо можливого зв'¤зку з нашими хлопц¤ми.

¬с≥ уважно слухали.

Ч ћи можемо зробити наступне, Ч продовжив в≥н, Ч “олик розпов≥дав нам, що йому ц≥каво ≥нколи дивитьс¤ в ≤нтернет≥ про д≥¤льн≥сть людей з нашим пр≥звищем...

Ч ≤ наш нам розпов≥дав... Ч тихо сказала мати ќлександра.

Ч ≤ наш теж... Ч п≥дтвердила мати ¬адима.

ћати ¬≥ктора мовчки кивнула головою на знак п≥дтвердженн¤.

Ч “ак ось, Ч в≥в своЇ батько јнатол≥¤. Ч ћи можемо розм≥стити ≥нформац≥ю про нас на ≥нтернет≥вських стор≥нках ≥ через них тримати зв'¤зок. ћи з ћар≥Їю сьогодн≥ вже говорили про це... Ќаш неб≥ж ёрко може нам допомогти...

Ч ўо ж... «в≥сно, це значно краще н≥ж просто так чекати... Ч погодивс¤  ост¤нтин  орн≥йович. Ч ќднак ¤ особисто ще пом≥ркую, що можна ще зробити...

Ч ƒобре, Ч п≥дтримала ≥дею ¬≥ра ≤ван≥вна. Ч ѕередайте, будь ласка, ёрку наше проханн¤ зробити ц≥ стор≥нки... ћоже д≥йсно це допоможе...

;

;

/*-------------------------------------71----------------------------------*/

;

ѕересадка в ƒенвер≥ та перел≥т до ≈дмонтона пройшли спок≥йно. ’лопц≥ безперешкодно проминули ус≥ пункти перев≥рок. ¬в≥йшли до св≥тлоњ зали ≈дмонтського аеропорту та, тимчасово Ђматер≥ал≥зувавшисьї в огр¤дну ж≥ночку, на вс¤к випадок обм≥н¤ли валюту. ѕот≥м, вже ¤к Ђневидим≥ї, вийшли на вулицю.

Ч Ќавр¤д чи нам вдастьс¤ найн¤ти такс≥ до потр≥бного нам м≥сц¤, Ч висловив сумн≥в ¬≥ктор. Ч ÷ей ћ≥тинг  р≥к, здаЇтьс¤, заховавс¤ десь в глибок≥й канадськ≥й пров≥нц≥њ...

Ч “од≥, може, на попутках? Ч запитав ¬адим.

Ч ћожна, Ч в≥дпов≥в јнатол≥й. Ч јле боюсь, що тод≥ нам дуже довго доведетьс¤ добиратись...

Ч “о давайте наймемо машину, Ч запропонував ќлександр.

Ч јле ¤к ми њњ наймемо без документ≥в? Ч спитав ¬≥ктор.

Ч ј дуже просто, Ч сказав —ашко. Ч Ќам немаЇ потреби пред'¤вл¤ти документи.

Чяк це? Ч здивувавс¤ ¬≥тьок.

Ч ј ось так! Ч парував ќлександр. Ч Ќаск≥льки мен≥ в≥домо, документи пред'¤вл¤ютьс¤ дл¤ того, щоб той, хто перев≥р¤Ї м≥г засв≥дчити особу та внести у документи дан≥, на випадок ¤кщо ц¤ особа порушить ¤к≥сь в≥дпов≥дн≥ правила. “ак?

Ч “ак, Ч погодивс¤ ¬≥т¤.

Ч “обто, ¤кщо б ти, в ¤кост≥ видимого, пред'¤вив, наприклад, добре зроблене фальшиве посв≥дченн¤, то воно б спрацювало... Ч —ашко побачив ствердний кивок ¬≥ктора. Ч Ќам взагал≥ документи не потр≥бн≥, бо ф≥зична форма документ≥в, так би мовити, перетворюЇтьс¤ в голов≥ суб'Їкта, що перев≥р¤Ї папери, у в≥ртуальну форму. «розум≥ло, лише у тому випадку, коли не треба њх залишати дл¤ подальшоњ перев≥рки. “обто, нам достатньо впровадити суб'Їкту думку, що ми пред'¤вили в≥дпов≥дн≥ документи, а в≥н сам виконаЇ вс≥ необх≥дн≥ формальност≥. “ут головне, щоб в голов≥ суб'Їкта не виникло н≥¤ких п≥дозр. ќсь ≥ все. «викай, ¬≥тю, до нових реал≥й.

Ч “од≥ беремо машину, Ч погодивс¤ ¬≥ктор.

„ерез п≥вгодини вони вже њхали у п≥вденному напр¤мку. «а кермом старенького Ђфордаї був ¬адим. Ќапр¤мок подорож≥ був визначений такий: в≥д ≈дмонтона до  емроуза, а в≥д  емроуза, пр¤муючи на ƒоналду, вони вињдуть на к≥нцевий пункт подорож≥ Ч ћ≥тинг  р≥к.

Ч —тудентам завжди знижка, Ч говорив ќлександр хлопц¤м. Ч Ѕачите ¤ке авто найн¤ли?

Ч ј отой Ђсуб'Їктї був довол≥ симпатичний... Ч см≥¤вс¤ ¬адим. Ч —ашко так вв≥чливо Ђпред'¤вл¤вї документи...

Ч ј чого тут см≥шного, Ч —ашко трохи почервон≥в. Ч ƒ≥вчина д≥йсно симпатична.

Ч яка така д≥вчина? Ч не вгамовувавс¤ ¬адим. Ч “и твердив про суб'Їкти. “ак от будь такий добрий ≥ поводьс¤ з нею ¤к ≥з звичайним суб'Їктом...

Ч “об≥ лише см≥¤тис¤... Ч пробуркот≥в ќлександр.

Ч “а не ображайс¤, Ч заспокоњв його ¬адим. Ч ƒ≥вчина д≥йсно дуже гарна. ¬она ≥ мен≥ сподобалась. јле ¤, на фон≥ цих роздум≥в про Ђсуб'Їктаї, згадав про —ашкову зустр≥ч з мар≥упольськими д≥вчатами... ’то знаЇ, що це за д≥вчина...

Ч “а про тих год≥ й говорити, Ч махнув рукою —ашко. Ч ј ц¤, н≥чого соб≥, вправна. ќформила все швидко ≥ так ¤к треба...

јвтомоб≥ль вже вињхав з м≥ста ≥ пр¤мував по звичайн≥й с≥льськ≥й м≥сцевост≥.

Ч ƒивитьс¤, хлопц≥, Ч здивований јнатол≥й дививс¤ у в≥кно. Ч ѕр¤мо ¤к у нас, в ”крањн≥.

Ч ј точно! ћайже такий же краЇвид... Ч п≥дтвердив ќлександр. Ч «емл¤ т≥льки не чорна...

’лопц≥ мовчки проњхали дек≥лька к≥лометр≥в.  ожен згадав своњ р≥дн≥ м≥сц¤, своњх р≥дних...

Ч —коро засутен≥Ї, Ч першим вийшов з роздум≥в ¬адим. Ч —кор≥ш за все до ћ≥тинг  р≥ку прибудемо, коли вже буде темно. “обто, треба або зупинитись у ¤комусь готел≥, або доведетьс¤ заночувати в машин≥.

Ч Ќе й дуже велика б≥да ночувати в машин≥, Ч сказав ¬≥ктор. Ч ѕропоную њхати, а там Ч подивимось.

Ч ѓдемо, Ч п≥дтримав його јнатол≥й. Ч ѓхати менше трьохсот к≥лометр≥в, повинн≥ встигнути.

Ч “од≥ ви, на вс¤к випадок, в≥дпочиньте, а ¤ покерую дал≥, Ч погодивс¤ з товаришами ¬адим.

ƒорога нагадувала звичайну украњнську ≥ ¬адим тримав шл¤х на  емроуз, погл¤даючи на дорожн≥ покажчики. „ас у дороз≥ проходив, ¤к звичайно: сумовита с≥ра смуга попереду Ђфордуї ставала дедал≥ темн≥шою ≥ вод≥њ ус≥х автомашин почали обережно мацати њњ вв≥мкнутими фарами.

;

;

/*-------------------------------------72----------------------------------*/

;

¬вечер≥ ƒжек ‘ормер, роб≥тник служби охорони вашингтонського м≥жнародного аеропорту, перегл¤дав в≥деопл≥вки, ¤к≥ були записан≥ у прим≥щенн≥ аеропорту ран≥ше. ѕри цьому в≥н не ст≥льки виконував нещодавно отриману сувору ≥нструкц≥ю, ¤ка вимагала робити ретельн≥ повторн≥ перегл¤ди ус≥х в≥деоматер≥ал≥в з метою пошук≥в чотирьох хлопц≥в, ск≥льки з задоволенн¤м дививс¤ на самого себе в ¤кост≥ головного геро¤ свого улюбленого сер≥алу Ђƒжек ‘ормер герой аеропортуї.

Ђ¬они там, на гор≥, геть сказилис¤, Ч думав в≥н, в≥дкинувшись на ст≥льц≥ та дивл¤чись на екран мон≥тора. Ч « ц≥Їю грою... Ўукають цих хлопц≥в... ћабуть, там, Ч в≥н подививс¤ на стелю, Ч хтось зробив добр¤чу ставку на цих хлопчак≥в.ї

“акого роду думки не заважали йому досить ретельно дивитис¤ за рутинними под≥¤ми на мон≥тор≥ ≥ по¤сненн¤м цього було дуже просте ¤вище: на екран≥ з'¤вивс¤ в≥н сам, власною персоною.

Ђј чим не Ѕрюс ¬≥лл≥с, Ч в≥н з приЇмн≥стю дививс¤ на власну особу. Ч Ќав≥ть кращий, бо кожного дн¤ Ч на екран≥. ≤ хлопець з себе видний.ї

ƒжек добре знав розташуванн¤ вс≥х в≥деокамер в аеропорту, ≥ тому, майже ¤к досв≥дчений оператор, вибирав найвиг≥дн≥ш≥ ракурси. …ому подобалось це неск≥нченне к≥но, де в≥н був, так би мовити, ≥ автором сценар≥ю, ≥ режисером, ≥ головним героЇм, ≥ гл¤дачем.

≈кранний ƒжек зупинивс¤, лаг≥дно посм≥хнувс¤ звичайному ƒжеку, ≥ хот≥в вже рушити дал≥, але кадр був з≥псований: аеропорт≥вського к≥ногеро¤ закрив собою ¤к≥йсь хлопець з пап≥рцем в руках. “ой сто¤в перед розкладом польот≥в, а пот≥в зробив крок в сторону ≥ дав дорогу екранному ƒжеков≥.

Ђќт нахаба. Ћ≥зе в кадр, не може вести себе пристойно, Ч мл¤во подумав ‘ормер. Ч ј, здаЇтьс¤, ¤ його десь бачив.ї

„ерез дек≥лька секунд до нього д≥йшло, де в≥н бачив це обличч¤. ≤ холодний п≥т пот≥к пром≥ж лопатками.

Ђ÷е ж один з тих, з гри, кого так сильно шукають ефбеер≥вц≥...ї

¬≥н став дивитис¤ на екран ще пильн≥ше ≥ побачив ≥нших хлопц≥в.

Ђ¬с¤ четв≥рка, Ч ворухнулась щаслива думка. Ч “реба одразу допов≥сти...ї

¬≥н вскочив з≥ ст≥льц¤, натиснув на стоп-кадр ≥ рушив до виходу, але зупинивс¤.

Ђ—топ. —топ. —топ. јле чому ¤ не бачив њх там, в у прим≥щенн≥ аеропорту? ¬≥н же був пр¤мо перед мною. як ¤ по¤сню, що пройшов тод≥ мимо просто так, у той час, коли њх посилено шукають по вс≥х —получених Ўтатах? ќднак ¤ њх д≥йсно не бачив...ї

ƒжек розгубивс¤.

Ђўо мен≥ робити? якщо зараз скажу, що знайшов тих, кого розшукують, то доведетьс¤ по¤снювати ≥ свою власну повед≥нку. ј там нев≥домо, спецслужби можуть приписати ≥ пособництво.ї

¬≥н повернувс¤ на своЇ м≥сце.

Ђ уди не кинь Ч усюди клин. ќ! ћабуть краще буде порадитись з Ћайлом.ї

Ћайл Ўейл≥нг був найближчим при¤телем ƒжека. ¬они разом працювали в одн≥й зм≥н≥, разом перевд¤гались ≥ майже разом в≥дпочивали: њхн≥ дружини також при¤телювали. ƒжеку взагал≥ здавалось, що вони геть усе друг про друга знають.

Ч Ћайле! Ч повернувс¤ в≥н до при¤тел¤, ¤кий неподал≥к також перегл¤дав пл≥вки. Ч “ут така справа... “реба порадитись.

ѕартнер неохоче встав з≥ свого м≥сц¤ ≥ п≥д≥йшов до ƒжека. “ой прокрутив частину своЇњ пл≥вки назад: до м≥сц¤ по¤ви хлопц≥в.

Ч ƒивись! Ч показав на екран ƒжек. Ч ќсь ¤, ¤к завжди, проходжу по холу.

Ч Ќевже ти покликав мене просто подивитись на тебе? Ч трохи роздратовано запитав Ћайл: багато хто з≥ служби охорони аеропорту знав про приховану ƒжекову голл≥вудську пристрасть. Ч якщо т≥льки дл¤ цього, то...

јле ƒжек ткнув пальцем в екран ≥ Ћайл замовк, пильно вдивл¤ючись у зображенн¤.

Ч “а це ж т≥ сам≥... Ч вирвалось в нього.

Ч јвжеж. ≤ ¤ про те... Ч сказав ƒжек.

Ч јле ¤к ти пропустив њх там?

Ч ≤ сам не розум≥ю. я абсолютно впевнений, що тод≥ њх не бачив. ќднак на пл≥вц≥ вони Ч пр¤мо перед мною... я н≥¤к не м≥г њх пропустити. Ќаче мана ¤кась... ўе пособництво Ђпришиютьї... Ч тихо додав в≥н.

Ч «аспокойс¤, Ч сказав Ћайл. Ч Ќ≥хто тебе пос≥бником не вважаЇ...

Ч “о ти не вважаЇш, Ч перебив його ƒжек.

Ч ѕовторюю Ч заспокойс¤, а то ще рюмсати почнеш, Ч подививс¤ на розстроЇне обличч¤ партнера Ўейл≥нг. Ч ƒавай краще перев≥римо ≥нш≥ пл≥вки за цей час... ¬они п≥шли дал≥ ось сюди, значить ми њх повинн≥ побачити на ≥нш≥й камер≥... ÷е буде запис... якраз зараз ¤ його ≥ продивл¤юсь...

¬≥н п≥д≥йшов до свого столу ≥ прокрутив запис вперед до часу входженн¤ хлопц≥в в ≥ншу зону контролю.

Ч ќсь ≥ вони! Ч рад≥сно вигукнув Ћайл ≥ показав на екран.

Ч “очно! ќсь вони пройшли повз ћарка, а в≥н њх також не пом≥тив... Ч з полегшенн¤м п≥дтвердив ƒжек. Ч јле чому ми њх не бачили?

Ч ¬они неначе невидим≥... Ч припустив Ћайл. Ч ¬ ус¤кому раз≥ ¤сно одне, ти не винен. ѕевен, що й на ≥нших камерах буде те ж саме.

Ч ѕропоную зараз ретельно продивитись њхн≥й шл¤х до л≥така: з нас вимагатимуть повного зв≥ту, Ч по¤снив Ўейл≥нг. Ч ƒавай-но подивимось ≥нш≥ пл≥вки: з'¤суЇмо, на ¤кий л≥так вони с≥ли... ј пот≥м впевнено допов≥мо...

„ерез дек≥лька хвилин вони вже знали, що хлопц≥ с≥ли на л≥так, ¤кий направл¤вс¤ до ƒенверу.

Ч “и тут трохи в≥дпочинь, а пот≥м ще раз перегл¤немо вс≥ пл≥вки, п≥дготуЇмо коротенький зв≥т ≥ допов≥мо...

Ч ј, може, допов≥мо пр¤мо зараз?

Ч Ќав≥що? якщо ми зараз допов≥мо, а пот≥м не зможемо вчасно сказати на ¤ких саме пл≥вках, коли саме в час≥ ми њх бачили, ¤кщо почнемо виправдовуватись, чого ми њх не затримали, то поставимо п≥д сумн≥в наш≥ профес≥йн≥ обов'¤зки. јле ¤кщо ми, нав≥ть, трохи ≥ зат¤гнемо з допов≥ддю, то, по-перше, це ще треба доводити. ќднак ми будемо готов≥ в≥дпов≥сти на будь-¤ке запитанн¤. “ак що, ти промаркуй пл≥вки за часом та м≥сц¤ми по¤ви... ј ¤ т≥льки зл≥таю до туалету ≥ буду тут.

ƒжек радо пристав на пропозиц≥ю.

Ўейл≥нг вийшов з≥ службовоњ к≥мнати, але п≥шов не до туалету, а в напр¤мку телефону-автомату. ¬≥н набрав номер, дочекавс¤ в≥дпов≥д≥, запитав: ЂЋюс≥?ї, а пот≥м: Ђ¬ибачте, помиливс¤ номеромї.

ѕ≥сл¤ цього в≥н перейшов до ≥ншого телефону ≥ через дек≥лька хвилин знову набрав номер.

Ч ќб'Їкти знайдено у ¬ашингтонському м≥жнародному. —ьогодн≥ ж вони в≥дбули до ƒенверу. ¬раженн¤ таке, що н≥хто з нашоњ служби њх не бачить, нав≥ть, коли вони проход¤ть пор¤д. «ображенн¤ заф≥ксоване на пл≥вц≥. —пробую зробити одну коп≥ю. ” мене все.

¬≥н поклав слухавку.

ѕростий хлопець ƒжек ≥ не п≥дозрював, що його над≥йний напарник Ћайл щойно зробив перший дзв≥нок до ≥зрањльського посольства, а другий до телефону-автомату неподал≥к в≥д посольства.

≤зрањльт¤ни отримали неспод≥вану можлив≥сть на невеличкий крок випередити американську розв≥дку.

;

;

/*-------------------------------------73----------------------------------*/

;

¬адим в≥в машину у веч≥рн≥х сут≥нках. ’лопц≥ в≥дпочивали, а в≥н намагавс¤ роздивитись у пл¤м≥ фар покажчики напр¤м≥в, ¤к≥ монотонна стр≥чка дороги неначе намагалась приховати в≥д нього.

≤ це њй вдалос¤: вод≥й Ђпромахнувс¤ї. ¬≥н пом≥тив св≥й промах коли не побачив оч≥куваного за часом поњздки  емроузу.

¬адим з'њхав на узб≥чч¤ та зупинив машину.

Ч «даЇтьс¤, ¤ проскочив  емроуз, Ч сказав в≥н хлопц¤м, ¤к≥ щойно прокинулись. Ч √адаю, що зараз ми знаходимось десь неподал≥к ‘ер≥нтошу. я стомивс¤. ’то мене зм≥нить?

Ч ƒавай ¤ поведу... Ч п≥дв≥вс¤ —ашко.

’лопц≥ пом≥н¤лись м≥сц¤ми. ѕ≥сл¤ невеличкоњ наради вир≥шили њхати дал≥ по паралельн≥й дороз≥ наступним маршрутом: Ќью Ќорвей Ч ‘ер≥нтош Ч Ѕашау Ч ƒоналда Ч ћ≥тинг  р≥к.

—ашко зрушив з м≥сц¤ ≥ с≥ра анаконда дороги почала звичайну монотонну г≥пнотичну обробку своЇњ черговоњ жертви.

ќлександр не довго був п≥д њњ чарами, бо через п≥вгодини в≥н зупинив машину.

Ч ’лопц≥! ј куди ми так летимо? √адаю, не буде великоњ шкоди ¤кщо ми трохи в≥дпочинемо, а вже зранку доберемос¤ до пункту призначенн¤. ѕодив≥тьс¤ Ч тут поруч кемп≥нг. ѕропоную в≥дпочити.

ѕропозиц≥¤ була слушною, тому ус≥ погодились. ≤ через дес¤ть хвилин вони вже спали.

ј зранку рушили знову.

Ч —ашко њдь пов≥льн≥ше, щоб можна було подивитись хоч щось навкруги, Ч сказав јнатол≥й. Ч ј то що нам в≥дпов≥дати вдома, коли запитати: Ђј що ви там бачили у  анад≥?ї

Ч ј що бачили? Ч запитав ¬≥ктор. Ч ¬се майже ¤к у нас! Ќаче по своњм м≥сц¤м њдемо... ќн ≥ ставок!

Ч ћайже... Ч сумно повторив ¬адим. Ч јле далекувато нас занесло...

Ч ј ото, здаЇтьс¤, церковка католицька, Ч ¬≥ктор не припин¤в дивитис¤ у в≥кно.

Ч ј ось ≥ ще одна прим≥тка, Ч показав на цистерни б≥л¤ зал≥зничного перењзду јнатол≥й.

Ч “ак це вже пр¤мо мар≥упольський краЇвид! Ч розсм≥¤вс¤ ¬≥ктор.

“ак, за спогадами, за роздивл¤нн¤м краЇвид≥в, хлопц≥ швидко проминули невеличкий ‘ер≥нтош, пот≥м Ѕашау, ƒоналду ≥ нарешт≥ наблизились до мети своЇњ подорож≥ Ч ћ≥тинг  р≥ку.

Ќеподал≥к було видно ¤кусь башту.

Ч «даЇтьс¤, це той самий елеватор, ¤кий ¤ бачив на фотограф≥¤х краЇвид≥в ћ≥тинг- р≥ку... Ч показав рукою ¬≥ктор.

ћашина зупинилась ≥ хлопц≥ вийшли з нењ.

Ч Ќарешт≥ ми прибули до одного з вузл≥в каркасу... Ч сказав ¬≥ктор.

Ч ћ≥сцев≥сть навкруги здаЇтьс¤ звичайною...Ч јнатол≥й озирнувс¤ навкруги. Ч ћайже ¤к у нас, на наш≥й Ѕатьк≥вщин≥...

Ч ўо значить Ђмайжеї? Ч поц≥кавивс¤ ќлександр.

Ч ѕрактично все, ¤к у нас, за одним виключенн¤м. ѕодивитесь на ц≥ витвори природи, Ч ≥ јнатол≥й показав на незвичайн≥ кам'¤н≥ утворенн¤, ¤к≥, наче фантастичн≥ гриби, сто¤ли неподал≥к. Ч Ѕачиш? Ќе знаю, що це: природн≥ чи штучн≥ утворенн¤.

Ч √адаю, що природн≥, Ч висловив припущенн¤ ќлександр.

Ч ћоже, природн≥, а, може, й н≥ Ч не забувай в ¤кому м≥сц≥ ми знаходимось, Ч озвавс¤ ¬адим.

Ч ≤ то правда, Ч погодивс¤ з товаришем —ашко. Ч “од≥... „ого ми чекаЇмо? ¬арто спробувати наш вплив саме зараз...

–анкове сонечко приЇмно гр≥ло. Ќавкруги було тихо, наче сама природа допомагала хлопц¤м зосередитись на важливих справах, неначе вона сама оч≥кувала чогось незвичайного. ’лопц≥ мовчки в≥д≥йшли в≥д машини в напр¤мку невеличкого пагорбу.

¬они п≥дн¤лись на гору, с≥ли, утворивши хрест, д≥стали своњ г≥лочки та притулились головами.

Ђѕ≤ƒ…ќћ.ї

¬низу означились чотири постат≥ хлопц≥в, ¤к≥ сид≥ли на пагорб≥.

Ђ“рохи ¬»ў≈.ї

ѕостат≥ зменшились в розм≥рах, в≥ддалились.

Ђ¬»ў≈.ї

ѕостат≥ щезли з пол¤ зору, поверхн¤ «емл≥ почала зат¤гуватись, пром≥н≥ сонц¤ заграли на невидимих сторонах хмаринок. ’мари подр≥бн≥шали. ѕоказавс¤ обр≥й «емл≥.

Ђў≈ ¬»ў≈.ї

«емл¤ пливла внизу кулею, показуючи рухливий кордон м≥ж ранком та н≥ччю.

Ђ≤ў≈ ¬»ў≈.ї

–ух вгору припинивс¤. “ам, Ђвгор≥ї, видн≥лись зор≥, обаб≥ч в≥дблискував такий незвичний ћ≥с¤ць...

ЂЌ»∆„≈.ї

«емл¤ почала зб≥льшуватись. ћожна було вже розр≥знити велик≥ м≥ста на п≥вн≥ч та на п≥вдень. Ђ—пускї тривав, доки трохи п≥вденн≥ше не почало вид≥л¤тись ¤кесь м≥сто.

Ђ—топ. Ќј ѕ≤¬ƒ≈Ќ№.ї

«емл¤ попливла внизу. ћ≥сто наближалось.

Ђ¬Ќ»«. ƒќ ÷≈Ќ“–ј ћ≤—“ј.ї

¬идно було машини, крокуючих п≥шоход≥в.

Ђƒќ ѕќ¬≈–’Ќ≤.ї

ѕо тротуару йшла молода д≥вчина.

Ђяке це м≥сто?ї

Ђ алгар≥.ї

Ђ¬√ќ–”.ї

«нову стр≥мкий зл≥т.

ЂЌј ѕ≤¬Ќ≤„ї.

Ўвидко наблизилось ≥нше велике м≥сто.

Ђ÷≈Ќ“–. ѕќ¬≈–’Ќя.ї

Ќа тротуар≥ сто¤в л≥тн≥й чолов≥к.

Ђяке це м≥сто?ї

Ђ≈дмонтон.ї

Ђ¬√ќ–” ≤ Ќј ѕ≤¬Ќ≤„.ї

ѕоверхн¤ в≥ддалилась, рух на п≥вн≥ч припинивс¤. ¬низу був ≈дмонтон.

ЂЌј«јƒ. ƒќ ћ≤“»Ќ√  –≤ ”.ї

≈дмонтон в≥ддаливс¤, п≥шов на п≥вн≥ч. –ух почав зупин¤тись, коли внизу можна було вже побачити знайом≥ постат≥.

Ђ“≈ѕ≈– ¬Ќ»«.ї

¬≥дстань швидко зменшувалась: до постатей було близько дв≥ст≥ метр≥в, пот≥м майже сто, пот≥м двадц¤ть, дес¤ть...

ўќ—№ ѕ–ќћј…Ќ”Ћќ...

“емно.

Ђ—“ќѕ!ї.

“емно. —иро.

Ђѕј’Ќ≈ «≈ћЋ≈ё.ї

Ђ¬Ќ»«.ї

¬ода... “епл≥шаЇ... «овс≥м тепло... √ар¤че!

Ђћј√ћј.ї

Ђ¬√ќ–”.ї

’олодн≥шаЇ... ¬ода... ѕоверхн¤...

Ђ—“ќѕ!ї

ѕриголомшен≥ карколомними мандрами хлопц≥ сид≥ли на м≥сц≥ свого старту поб≥л¤ ћ≥тинг  р≥ку.  ожен мовчки дививс¤ на трьох своњх сус≥д≥в.

ѕершим прийшов до т¤ми ¬адим.

Ч ј це було ц≥ка-а-а-аво... Ч прот¤гнув в≥н. Ч ќдне, що ¤ точно можу сказати, це те, що д≥¤ впливу зб≥льшилась, але, гадаю, не дал≥ ≈дмонтона. ÷е, здаЇтьс¤, не б≥льше двохсот к≥лометр≥в...

Ч “ак, Ч п≥дтвердив јнатол≥й. Ч ќднак з'¤сувались ≥нш≥ дуже ц≥кав≥ реч≥: можна говорити про польоти над «емлею...

Ч ≤, ¤к ми бачили, на т≥ ж сам≥ дв≥ст≥ к≥лометр≥в, Ч сказав ќлександр.

Ч јле ми ж майнули ≥ п≥д «емлю! Ч схопивс¤ на ноги ¬≥ктор. Ч Ќа т≥ ж сам≥ дв≥ст≥!

≤нш≥ також п≥двелись.

Ч Ќам треба найретельн≥ше осмислити все те, що в≥дбулось тут, Ч јнатол≥й подививс¤ на хлопц≥в.

Ч јле невже це ≥ Ї максимум д≥њ? «нову не дос¤гли... Ч розчаровано сказав ќлександр.

Ч ѕоки що це максимум... ѕоки що. “и згадай з ¤коњ в≥дстан≥ ми починали. “реба працювати дал≥... Ч в≥дпов≥в ¬адим.

Ч ј може спробувати в ”крањн≥? ћоже спробувати у вузл≥ трикутника? Ч почав пропонувати ¬≥ктор.

Ч ’лопц≥, давайте трохи посидимо тут, подумаЇмо, а пот≥м будемо вир≥шувати, Ч сказав јнатол≥й.

”с≥ погодились.

;

;

/*-------------------------------------74----------------------------------*/

;

ѕосольство ≤зрањлю негайно передало всю ≥нформац≥ю додому. —л≥д в≥в до ƒенвера: там хлопц≥ с≥ли на л≥так. јле з ƒенвера пов≥домлень не було.

Ђ уди вони могли направитись? Ч напружено думав мемуне. Ч ¬они, напевне, щось шукають. ј, може, просто намагаютьс¤ покинути —получен≥ Ўтати? «г≥дно з пов≥домленн¤ми ц≥ хлопц≥ ¤кимось чином непом≥ченими проход¤ть повз вс≥ заслони. “≥льки перегл¤д в≥деозапис≥в ф≥ксуЇ њх перем≥щенн¤. Ќевже виходить, що вони вм≥ють робити себе невидимими, ¤к м≥н≥мум, на час проходженн¤ заслон≥в? ¬ такому раз≥ ефективн≥сть д≥њ впливу во≥стину вражаюча! Ќав≥ть, ¤кщо припустити, що д≥¤ впливу обмежена у простор≥, маючи на уваз≥ роботу впливу п≥д час вибор≥в. «в≥дси можна робити де¤к≥ висновки. ѕерший. Ќам потр≥бно спостер≥гати за ними з допомогою засоб≥в дистанц≥йного стеженн¤: б≥нокль, телефон. ќднак ≥ вони можуть не допомогти, тому що нам нев≥дома конкретна в≥дстань впливу. Ќам треба њх бачити... “ут випливаЇ другий висновок: ¤кщо вони невидим≥, то треба будь-¤ким чином змусити њх самих прийти до нас...ї

ћемуне почав ходити, схрестивши руки за спиною. ¬≥н ¤сно в≥дчував, що розв'¤занн¤ проблеми десь тут, десь близько.

Ч ¬важаю, що нам необх≥дно негайно запросити сюди њхн≥х родич≥в дл¤ введенн¤, так би мовити нашого, в≥ртуального впливу, Ч пробурмот≥в в≥н тихо, ≥ викликав секретар¤.

Ч Ќегайно, Ч сказав в≥н ¤к т≥льки секретар вв≥йшов. Ч Ќаказ за моњм п≥дписом. якнайшвидше орган≥зувати нову оперативну групу та послати њњ до ћар≥упол¤. ћета: установленн¤ найближчих родич≥в цих хлопц≥в, бажано батьк≥в, захопленн¤ цих родич≥в та ¤кнайшвидше переправленн¤ њх до ≤зрањлю.

¬≥н кивнув на знак зак≥нченн¤, добре вишколений секретар вийшов.

Ђќск≥льки операц≥¤ досить серйозна, не треба всю в≥дпов≥дальн≥сть брати на себе, Ч продовжував розм≥рковувати мемуне. Ч “реба розд≥лити њњ м≥ж ус≥ма зац≥кавленими сторонами. “им б≥льше, що вони ≥ так знають вже досить багато.ї

¬≥н п≥д≥йшов до свого столу, п≥дн¤в трубку пр¤мого зв'¤зку з прем'Їр-м≥н≥стром.

Ч ѕане прем'Їре, Ч почав в≥н. Ч ” нас Ї нов≥ дан≥ по справ≥ впливу. ≤нформац≥¤ св≥дчить, що украњнц≥, користуючись впливом, робл¤ть себе, так би мовити невидимими, ≥ непом≥тно проход¤ть скр≥зь американськ≥ заслони. Ќа даний час заф≥ксувати њх можна шл¤хом перегл¤ду в≥деозапис≥в. ¬важаю, що з огл¤ду на це дистанц≥йне спостереженн¤ Ї неперспективним.

Ч ¬аш≥ пропозиц≥њ...

Ч ћи повинн≥ заманити њх на приманку, в ¤кост≥ ¤коњ ми плануЇмо використати њхн≥х батьк≥в. «ахопити њх та переправити до ≤зрањлю, спов≥стивши наших хлопчик≥в про њхнЇ м≥сцезнаходженн¤. ¬они будуть змушен≥ сам≥ зв'¤затись з нами ≥ прибути до нас.

Ч ¬и... ѕробачте, ми вже ≥ так нарубали багато дров в ц≥й справ≥...

Ч јле, погодьтесь, ц¤ справа варта цього... ¬арта всього...

Ч “ак, варта, Ч погодивс¤ прем'Їр. Ч “ому Ч д≥йте. якнайскор≥ше.

Ч —пасиб≥, пане прем'Їре, за дов≥ру, Ч зак≥нчив мемуне та поклав трубку.

;

;

/*-------------------------------------75----------------------------------*/

;

’оча ≥зрањльт¤ни ≥ отримали ≥нформац≥ю про шл¤х напр¤му хлопц≥в ран≥ше, але, завд¤ки ретельн≥й робот≥ своњх анал≥тичних служб, американська група в ћар≥упол≥ вже д≥¤ла. ѕрослуховувалис¤ вс≥ телефонн≥ розмови батьк≥в, записувались ус≥ домашн≥ розмови, провадилось в≥зуальне стеженн¤ за родинами, паралельно розробл¤вс¤ оперативний план захопленн¤ та переправленн¤ батьк≥в хлопц≥в до —получених Ўтат≥в.

«г≥дно з цим планом необх≥дно було переправити вс≥х батьк≥в за меж≥ ”крањни. « метою уникненн¤ зайвоњ уваги до ц≥Їњ операц≥њ передбачалось з≥бранн¤ ус≥х у одному м≥сц≥, усипл¤нн¤ за допомогою психотропних речовин та орган≥зац≥¤ ¤кнайшвидшого переправл¤нн¤.

Ч ƒе њх з≥брати? Ч нервував кер≥вник на невеличкому з≥бранн≥ своЇњ групи. Ч “а ще непом≥тно...

Ђ¬они там, у Ћенгл≥, геть сказилис¤, Ч роздратовано думав в≥н. Ч Ћегко балакати ¤зиком, виробл¤ючи загальн≥ плани...ї

;

/*Ћенгл≥ Ч м≥сце розм≥щенн¤ штаб-квартири ÷–”.*/

;

Ч —пробуЇмо розгл¤нути вс≥ можлив≥ вар≥анти, Ч профес≥онал≥зм вз¤в гору, ≥ в≥н заспокоњвс¤. Ч «бирати њх у когось на квартир≥ Ч безглуздо: завжди ≥снуЇ пильна сус≥дка, ¤ка завжди щось пом≥тить; кафе, к≥нотеатри та театр Ч багато зайвих очей; у оф≥с≥ ф≥рми зв≥дки брали цих хлопц≥в Ч взагал≥ немаЇ сенсу...

Ч ј, здаЇтьс¤, ми зможемо њх з≥брати, Ч подав голос л≥тн≥й розв≥дник, фах≥вець у системах зв'¤зку. Ч ѕотр≥бно зателефонувати, наприклад, до сус≥д≥в когось ≥з батьк≥в та синтезованим голосом сина попросити передати ≥нформац≥ю про те, що вс≥ хлопц≥ знаход¤тьс¤ у населеному пункт≥ десь неподал≥к в≥д ћар≥упол¤... ѕов≥домити, що вони беруть участь у ¤коњсь секретн≥й операц≥њ ≥ прос¤ть доставити њм трохи њж≥, чи ще чогось...

Ч ј в цьому щось Ї, Ч зрад≥в шеф. Ч ƒобра ≥де¤ про сус≥дку: мати може розп≥знати ≥нтонац≥њ голосу сина, а сус≥дц≥ майже все одно... “реба швидше продумати цей вар≥ант. ƒолл≥, ƒжон, ћарт≥н та √арольд, негайно, але дуже обережно з'¤суйте в≥дносини батьк≥в з сус≥дами, зрозум≥ло, т≥льки з тими, ¤к≥ мають телефони.

¬≥н кивнув головою в сторону ноутбуку.

Ч ѕочн≥ть з телефонного дов≥дника...

ќзначена четв≥рка негайно почала виконувати наказ.

Ч ƒжордж, Ч звернувс¤ в≥н до автора ≥дењ.Ч ћи з тобою займемось текстом цього пов≥домленн¤.

ƒжордж приготувавс¤ занотовувати.

Ч ќр≥Їнтовний зм≥ст... “ьотю, або д¤д¤... ≥м'¤ вставимо п≥зн≥ше... ћожливо ви знаЇте... « де¤ких причин ¤ зараз не можу подзвонити додому... ѕрошу вас негайно зайти до моњх та сказати њм, що ми зараз знаходимось, Ч в≥н подививс¤ на мапу околиць ћар≥упол¤, Ч у Ќовоазовську. « нами все гаразд, але потр≥бно трохи грошей. ’оча б п'¤тсот гривень та наш≥ спортивн≥ костюми... ћи на них дуже чекаЇмо...

;

/* Ќовоазовськ Ч приморське м≥сто на сх≥д в≥д ћар≥упол¤.*/

;

¬≥н перестав диктувати ≥ подумав: Ђ’от≥в би ¤ побачити таку мат≥р, ¤ка б в≥дмовилась допомогти своњй дитин≥...ї

Ч ƒжордж, спробуйте синтезувати це пов≥домленн¤ чотирма голосами. ј ми почнемо готувати пасажирське такс≥ на в≥с≥м м≥сць...

„ерез п'¤ть годин все було готове: до батьк≥в ¬≥ктора приб≥гла закехкана сус≥дка ≥ пов≥домила, що ¬≥ктор ось т≥льки-но зараз говорив з нею ≥ просив передати ось таке пов≥домленн¤. ¬она прот¤гнула пап≥рець.

ћати ¬≥ктора уважно перечитала текст, прот¤гнула листа чолов≥ков≥, ¤кий також уважно прочитав його.

Ч —пасиб≥ тоб≥, ћашо... Ч звернувс¤ в≥н до сус≥дки.

Ч ј... Ќема за що, Ч махнула рукою ћар≥¤.

Ч “арасе, Ч звернулась до чолов≥ка Ќад≥¤ јнатол≥њвна. Ч јле ж ¬≥ктор пов≥домл¤в, що вони вс≥ зараз за кордоном...

Ч “ак, Ч погодивс¤ “арас ¬олодимирович. Ч ќднак попередн≥ пов≥домленн¤ також приходили в≥д них через посередництво ≥нших...  р≥м того, вони могли вже ≥ повернутис¤... ѕропоную з≥брати вс≥х, порадитись та прийн¤ти р≥шенн¤.

Ч јле не телефоном, Ч запропонувала мати ¬≥ктора. Ч —ходимо п≥шки. “и Ч до ¬адимових та ќлександрових, а ¤ Ч до батьк≥в јнатол≥¤...

«а годину ус≥ батьки з≥брались у парку на Ћ≥вому Ѕерез≥. ѕ≥сл¤ швидкого обговоренн¤ питанн¤ було прийн¤то р≥шенн¤ негайно вирушати до Ќовоазовська, тим паче, що це неподал≥к ≥ можна в усьому роз≥братись пр¤мо на м≥сц≥.

–оз≥йшлись по дом≥вках, швидко з≥брали необх≥дн≥ реч≥, грош≥. «нову з≥брались б≥л¤ парку, ≥ викликали такс≥ на в≥с≥м чолов≥к.

¬ийшло так, що нав≥ть найближч≥ сус≥ди, окр≥м сус≥дки батьк≥в ¬≥ктора ћар≥њ, не здогадувались про можлив≥ причини в≥дбутт¤ своњх сус≥д≥в за меж≥ м≥ста.

јмериканськ≥ агенти не га¤ли часу: вони швидко орган≥зували подачу свого м≥кроавтобуса, ¤кий у супровод≥ двох легковик≥в вирушив в напр¤мку Ќовоазовська. “роЇ агент≥в дочекались справжнього такс≥ ≥ на ньому вирушили у тому ж напр¤мку. ѓхн≥м завданн¤м було п≥дстрахувати основну групу на пер≥од подорож≥, а пот≥м вони мали повернутись до ћар≥упол¤: на випадок можливих д≥й у м≥ст≥.

;

;

/*-------------------------------------76----------------------------------*/

;

’лопц≥ все ще були в ћ≥тинг  р≥ку. ¬они, хоч вже ≥ почали звикати до карколомних витвор≥в винайденого ними впливу, все ж були трохи приголомшен≥ його новими можливост¤ми.

Ч я певен, що дв≥ст≥ к≥лометр≥в це далеко не межа д≥њ впливу, Ч подививс¤ на хлопц≥в ¬≥тьок.

Ч ћаЇш рац≥ю, Ч погодивс¤ з ним ќлександр. Ч јле нам доведетьс¤ старанно попрацювати над розширенн¤м ц≥Їњ меж≥.

Ч ѕрацювати доведетьс¤, Ч додав ¬адим, Ч јле, мабуть, трохи згодом: потр≥бно вир≥шувати, що нам робити зараз.

Ч «в≥сно, Ч кивнув головою јнатол≥й. Ч «а нами женутьс¤, ¤к м≥н≥мум, дв≥ розв≥дки...

Ч ≤ нам≥ри в них дуже серйозн≥, Ч п≥дтримав јнатол≥¤ ¬адим. Ч ¬они вважають, ≥ небезп≥дставно, що ми волод≥Їмо, так би мовити, надзброЇю тактичного д≥апазону д≥њ ≥ н≥ перед чим не зупин¤тьс¤, щоб заволод≥ти нею.

Ч “обто нам потр≥бно вир≥шити: де ≥ ¤к ми будемо працювати з впливом, Ч п≥дв≥в попередн≥й п≥дсумок јнатол≥й.

Ч як де? Ч запитав ¬≥ктор. Ч ƒоц≥льно було б працювати в ”крањн≥... “им б≥льше, що —лов'¤нська крапка знаходитьс¤ поруч...

Ч “и забув, ¤к ми тут опинились? Ч парував пропозиц≥ю ќлександр. Ч ѕевен, що там, на Ѕатьк≥вщин≥, нас вже чекають.

Ч ј тут Ч шукають, Ч додав ¬адим.

Ч ћоже, десь переховаЇмось? Ч запропонував —ашко. Ч Ќа  уб≥, наприклад.

Ч ќсобисто ¤ за  убу, Ч за¤вив јнатол≥й. Ч ћен≥ подобаЇтьс¤ ц¤ крањна. јле по-перше: найближчий вузол там, здаЇтьс¤, у Ѕермудах; а по-друге: ¤ зараз б≥льше думаю про реальну небезпеку, ¤ка може загрожувати нашим батькам: зовс≥м не виключено, що наш≥ Ђдруз≥ї спробують використати њх в ¤кост≥ ≥нструмента тиску...

«апанувала тиша. Ќа сонце зайшла хмара: здавалось, що ћ≥тинг  р≥к попереджав про небезпеку.

Ч “реба забрати њх з ”крањни та перевезти до ¤коњсь тихоњ крањни, де н≥¤ка спецслужба нас не знайде, Ч сказав ¬≥ктор.

Ч Ћегко сказати Ч треба... Ч з сумом в голос≥ сказав ¬адим. Ч як≥ будуть конкретн≥ пропозиц≥њ?

’лопц≥ задумались.

Ч ћоже, проштурмуЇмо? Ч першим озвавс¤ ќлександр.

Ч ј що? як на мене, то пропозиц≥¤ слушна, Ч п≥дтримав його ¬адим.

јнатол≥й. ѕовернутис¤ додому за батьками?

¬адим. ƒуже небезпечно.

¬≥ктор. ¬икликати њх сюди?

ќлександр. ќрган≥зувавши туристичну поњздку до “уреччини?

¬адим. “уреччина Ч член Ќј“ќ ≥ ÷–” може д≥¤ти там, ¤к вдома.

јнатол≥й. ƒо того ж в них немаЇ закордонних пашпорт≥в...

ќлександр. ј, може, кудись ближче, наприклад, до ЅЇларус≥, чи до –ос≥њ... ј вже зв≥дти...

јнатол≥й. “ам також можуть виникнути певн≥ проблеми з пашпортами...

¬адим. ј може-таки махнемо додому? « використанн¤м ефекту невидимост≥?

јнатол≥й. як запасний вар≥ант, можна прийн¤ти... ўе пропозиц≥њ...

ќлександр. —пробувати вплинути на Ѕ≥лий ƒ≥м з безпечноњ в≥дстан≥ у сотню к≥лометр≥в Ч щоб назавжди забули про нас?

јнатол≥й. якби т≥льки один Ѕ≥лий ƒ≥м знав про нас ≥ наш≥ розробки...

¬адим. “од≥ треба негайно попередити батьк≥в про можливу небезпеку.

јнатол≥й. ѕопередити Ч це половина справи. ѓм потр≥бно десь переховуватись до нашого поверненн¤...

¬≥ктор. ” р≥дних Ч неможливо: розв≥дки швидко можуть вийти на них.

јнатол≥й. ” знайомих?

ќлександр. “еж проблематично...

¬адим. ¬≥дправити ус≥х на курорт?

јнатол≥й. ÷е вже краще. ѕропоную «акарпатт¤. ƒо того ж, близько до кордону...

¬адим. ћожна ≥ до ќдеси...

¬≥ктор. ≤ до —лов'¤ногорська...

јнатол≥й. ƒо ѕ≥вденного берегу  риму...

ќлександр. јбо до степового  риму...

¬адим. ќднак найближчий Ч —лов'¤ногорськ.

ќлександр. я не проти.

јнатол≥й. «важаючи на фактор часу, —лов'¤ногорськ маЇ перевагу.

¬≥ктор. «в≥дки зв'¤жемос¤ з батьками?

јнатол≥й. ѕозичимо ст≥льниковий телефон на дек≥лька хвилинок у будь-¤кого канадського громад¤нина.

¬≥ктор. Ќав≥що нам п≥дставл¤ти звичайних громад¤н?

јнатол≥й. «годен, придбаЇмо новий телефон у найближч≥й компан≥њ та подзвонимо.

¬адим. ћерщ≥й до машини!

;

;

/*-------------------------------------77----------------------------------*/

;

ћ≥кроавтобус зупинивс¤ на узб≥чч≥ траси не доњжджаючи до Ќовоазовська.

Ч Ќе хвилюйтесь, будь ласка, Ч звернувс¤ до пасажир≥в вод≥й. Ч ¬ибачте за зупинку. я повинен вам пов≥домити про те, що ¤ американський розв≥дник ≥, в даному випадку, представл¤ю ур¤д сполучених Ўтат≥в јмерики. ѕов≥рте, ми змушен≥ були д≥¤ти дуже швидко. ¬инах≥д ¬адима, ќлександра, ¬≥ктора ≥ јнатол≥¤, про ¤кий вам в≥домо, дуже важливий дл¤ розвитку демократичних сил в усьому св≥т≥. Ќаше завданн¤, зрозум≥ло, при ваш≥й допомоз≥, не допустити витоку ≥нформац≥њ про цей винах≥д, ¤ким можуть скористатис¤ м≥жнародн≥ терористичн≥ орган≥зац≥њ. ¬аш≥ д≥ти з рад≥стю погодились сп≥впрацювати з нами, але вони, ц≥лком слушно, поставили вимогу щодо вашоњ присутност≥ б≥л¤ них у —получених Ўтатах. ¬они, ≥ ми, до реч≥, також, хочемо забезпечити безпечне впровадженн¤ проекту.

¬од≥й, в≥н же кер≥вник групи, зробив паузу ≥ подививс¤ на батьк≥в, ¤к≥ мовчали, сприймаючи неспод≥ваний переб≥г под≥й.

Ч ÷≥лком зрозум≥ло, Ч продовжив американець. Ч ўо ви зараз з де¤кою п≥дозрою, а, можливо, ≥ з недов≥рою сприймаЇте моњ слова. « певних причин ми не можемо пр¤мо зараз орган≥зувати зв'¤зок з вашими д≥тьми, але можемо, так би мовити, передати прив≥танн¤ в≥д них. ”чора нашими каналами ми отримали в≥деозаписи в≥д кожного них з запрошенн¤м прињхати до —Ўј.

Ч ј ¤к≥, власне, причини заважають нам пр¤мо зараз подзвонити њм? Ч запитав батько ќлександра.

Ч ѕри виход≥ в еф≥р, нав≥ть через ст≥льниковий телефон, нас можуть, так би мовити, Ђзас≥ктиї, Ч терпеливо в≥дпов≥в кер≥вник групи. Ч ѕовинен вам сказати, що ≥снують дуже зац≥кавлен≥ сторони, ¤к≥ заради захопленн¤ секрету винаходу знищать ≥ хлопц≥в, ≥, пов≥рте, нас з вами.

Ч —Ѕ”? Ч п≥дн¤в брови батько ¬≥ктора.

Ч Ќ≥, Ч коротко в≥дпов≥в розв≥дник.

Ч ј хто? Ч напол¤гав “арас ¬олодимирович.

Ч ќсобисто мен≥ не хот≥лос¤ б розголошувати секретн≥ дан≥ ≥ таким чином ненавмисно Ђп≥дставл¤тиї вас, але ¤ маю наказ в≥дпов≥дати на вс≥ ваш≥ запити задл¤ усп≥шного завершенн¤ операц≥њ. —кажу вам, що у нас на Ђхвост≥ї висить ≥нша розв≥дка. ” нас Ї дан≥, що вони хочуть захопити вас та використати в ¤кост≥ заручник≥в, щоб мати ≥нструмент впливу на ваших д≥тей ≥ таким чином змусити њх працювати на них. ƒо реч≥, ви, мабуть, пам'¤таЇте про неспод≥ван≥ кривав≥ под≥њ у ћар≥упол≥ п≥д час вибор≥в... Ќа той час ми заф≥ксували представник≥в ц≥Їњ розв≥дки в ћар≥упол≥.

¬≥н знову запаузував, привертаючи таким чином увагу до зм≥сту своЇњ короткоњ промови.

Ч „асу у нас дуже небагато. Ќам ус≥м потр≥бно ¤кнайшвидше покинути територ≥ю ”крањни.

Ч яким чином? Ч запитала мати ¬≥ктора.

Ч ћи спод≥ваЇмось на сп≥вроб≥тництво. “обто, ми оформимо нас ус≥х в ¤кост≥ турист≥в, ¤к≥ лет¤ть на в≥дпочинок до јнтал≥њ. Ќу, а з “уреччини вже буде значно легше переправитись до тепер≥шнього м≥сцеперебуванн¤ ваших талановитих хлопц≥в.

Ч ј подивитись в≥деозаписи часу вистачить? Ч справивс¤ батько јнатол≥¤.

Ч Ѕудь ласка, але покваптесь.

јмериканець вз¤в до рук маленьку в≥деокамеру, вв≥мкнув ≥ передав њњ батьков≥ јнатол≥¤.

Ч ¬ибачте за малий формат картинки, але зараз ¤ не можу запропонувати вам б≥льшого.

Ч √адаю, що цього нам вистачить, Ч сказав батько ¬адима.

ћатер≥ схвильовано дивились в маленький екран, ¤кий старанно приховав вади посп≥шноњ роботи комп'ютерних монтажер≥в. ’лопц≥ говорили про необх≥дн≥сть негайного вињзду з ”крањни ≥ запрошували приЇднатис¤ до них Ђу в≥дом≥й вам крањн≥ї.

≤нформац≥¤ практично зб≥галась з т≥Їю, ¤ку вони отримали ран≥ше.

Ч ¬с≥ в≥дпов≥дн≥ документи ми приготували заздалег≥дь, Ч в≥в своЇ кер≥вник групи. Ч Ћ≥так вил≥таЇ до —тамбула через три години. ѕотр≥бне ваше р≥шенн¤, ¤кщо ми вс≥ полетимо у ¤кост≥ турист≥в.

Ѕатьки перегл¤нулись м≥ж собою.

Ч ћи летимо з вами, Ч сказав батько јнатол≥¤.

≤нш≥ на знак згоди кивнули.

Ч ќт ≥ добре, Ч полегшено з≥тхнув американець. Ч Ќаступний напр¤мок Ч мар≥упольський аеропорт.

ѕерел≥т до “уреччини в≥дбувс¤ надзвичайно гладко. «вичайна група украњнських турист≥в не викликала н≥¤ких п≥дозр. ѕр¤мо з≥ —тамбульського аеропорту батьк≥в хлопц≥в швидко переправили на американську в≥йськову базу, де з ними поводились ¤к з дуже важливими персонами. Ѕатьки цим були приЇмно здивован≥ ≥ прот¤гом часу, що вони знаходились на баз≥, вони нав≥ть не пом≥чали, що њх зн≥мали прихованими камерами.

”с≥ в≥дзн¤т≥ в≥деоматер≥али були негайно передан≥ до —Ўј, а згодом туди направивс¤ ≥ в≥йськовий л≥так ¬ѕ— —Ўј з дорогоц≥нним вантажем.

;

;

/*-------------------------------------78----------------------------------*/

;

ѕо в≥дпрацьован≥й вже Ђневидим≥йї схем≥ хлопц≥ м≥сцем зупинки обрали готель у невеличкому ‘ер≥нтош≥. ¬с≥ њхн≥ спроби додзвонитис¤ додому з р≥зних моб≥льних телефон≥в ви¤вилис¤ марними: прот¤гом хвилини н≥хто не брав слухавку, а чекати б≥льше часу було небезпечно.

Ч ѕовинн≥ бути вдома, Ч сказав, зробивши останню спробу подзвонити јнатол≥й ≥ подививс¤ на годинника. Ч «араз там веч≥р ≥ вони завжди у цей час дивл¤тьс¤ останн≥ в≥ст≥...

Ч ƒ≥йсно, дуже дивно, Ч погодивс¤ з ним ќлександр. Ч пропоную ще трохи почекати, а пот≥м ще раз подзвонити, коли вони будуть л¤гати спати.

Ч ј поки що можна подивитись останн≥ новини тут, Ч запропонував ¬адим, п≥д≥йшов до телев≥зора ≥ вв≥мкнув його. Ч ўоб бути в курс≥ поточних св≥тових справ.

„ас був не новинний ≥ ¬адим перемикнув дек≥лька канал≥в, по ¤ким лунали п≥сн≥ та йшли ток-шоу, ≥ зупинивс¤ на початку ¤когось пригодницького ф≥льму.

Ч –облю висновок Ч н≥чого вкрай важливого в св≥т≥ не в≥дбуваЇтьс¤, Ч тихо звернувс¤ себе сказав в≥н. Ч јле ф≥льм, мабуть, додивлюсь.

’лопц≥ спали, ¬адим не витримав ≥ не пом≥тив, ¤к сам також закун¤в. —коро вже вс≥ спали в тих м≥сц¤х, де њх застав сон.

“елев≥зор залишивс¤ працювати, картинки на екран≥ рухались, намагаючись вс≥л¤ко привернути увагу телегл¤дача до себе Ч з корисливою метою скормити йому чергову порц≥ю нав'¤зливоњ реклами.

¬≥ктор, ¤к був Ч не розд¤гнутий, прост¤гс¤ на л≥жку, поворушивс¤ Ч йому снилась р≥дна дом≥вка: неначе в≥н знову маленький; снилась мама, нав≥ть, почувс¤ њњ голос... ¬≥т¤ вит¤г перед собою руки ≥ зробив крок назустр≥ч...

ѕо телев≥зору крутивс¤ рекламний ролик.

јнатол≥й розслабивс¤ у кр≥сл≥, незручно торкаючись п≥дбор≥дд¤м до грудей. ” своЇму сн≥ в≥н був на дач≥. ÷в≥ли вишн≥, черешн≥; був чудесний св≥тлий св¤тковий, нав≥ть, вес≥льний настр≥й, коли “олик помагав батькам садити город. ѕочувс¤ бас батька, см≥х мами, на душ≥ було легко ≥ спок≥йно...

“елев≥з≥йна реклама настирливо кликала та манила до екрану.

—ашко розкинувс¤ на другому л≥жку. …ому снилось море. Ѕатьки сид¤ть на п≥дстилц≥, а в≥н щодуху б≥жить до теплоњ хвил≥, огл¤даЇтьс¤ ≥ бачить, ¤к батько вже встаЇ а мати весело см≥Їтьс¤, дивл¤чись на своњх мужчин...

¬адимов≥ у кр≥сл≥ перед телев≥зором спалось незручно, бо сон перем≥г його незначну ц≥кав≥сть до американського бойовика. ” своЇму сн≥ в≥н у¤вив себе у дит¤чому оздоровчому табор≥. ¬ оч≥куванн≥ прињзду батьк≥в, ¤к≥ ось-ось повинн≥ прињхати. «'¤вл¤Їтьс¤ автобус, в≥дкриваютьс¤ двер≥ першою виходить мама... ¬она...

¬адим в≥дкрив оч≥, ≥, ще не прокинувшись, подививс¤ на екран, з ¤кого до нього лаг≥дно посм≥халась мама...

Ђћама тут, у чуж≥й крањн≥, в ≥нш≥й сторон≥ св≥ту. ÷ього не може бути...ї ћит≥ вистачило, щоб в≥н, вдивл¤ючись у знайом≥ риси, задавс¤ питанн¤м: Ђяк? яким чином тут, у далек≥й  анад≥ може з'¤витись телев≥з≥йне зображенн¤ моЇњ мами?ї

¬адим п≥дштовхнув јнатол≥¤.

Ч ѕодивись!

“олик в≥дкрив оч≥ ≥ не пов≥рив соб≥: в≥н бачив обличч¤ матер≥ ¬адима, ≥ пр¤мо в душу гл¤нули так≥ знайом≥, так≥ лаг≥дн≥ оч≥ тьот≥ ¬≥ри.

ѕот≥м на екран≥ з'¤вилось усм≥хнене обличч¤ мами —ашка, а пот≥м ≥ мами ¬≥ктора. Ќа задньому план≥ усм≥хались щаслив≥ на вигл¤д татус≥.

Ћише т≥льки зараз до ¬адима почав доходити зм≥ст цього загадкового еп≥зоду: голос за кадром рекламував ¤к≥йсь крем дл¤ згладжуванн¤ шк≥ри. Ќа екран≥ з'¤вились телефони ф≥рми та, крупно, коротка адреса ≥нтернет≥вського сайту.

ѕогл¤ди ¬адима та јнатол≥¤ зустр≥лис¤. ¬они подивилис¤ на спл¤чих ще хлопц≥в.

Ч ¬≥тьку! Ч гукнув ¬адик. Ч —ашко!

¬они м≥цно спали ≥ не в≥дзивались.

Ч ¬≥тьку! Ч напол¤гав ¬адим. Ч —ашко!

ќлександр та ¬≥ктор неохоче прокинулись ≥ незадоволено подивились на ¬адима.

Ч Ќевже тоб≥ спати не хочетьс¤? Ч з нотками докору в голос≥ запитав ¬≥ктор.

Ч —пати, зв≥сно, хочетьс¤, але з'¤сувались вкрай важлив≥ обставини, Ч в≥дпов≥в за ¬адима јнатол≥й. Ч “реба негайно обговорити...

’лопц≥ неохоче п≥дн¤лись з л≥жок ≥ п≥д≥йшли до кр≥сел.

“им часом телев≥зор зак≥нчив показувати рекламного блока ≥ перейшов до ¤когось ток-шоу.

Ч ўо тут такого трапилось? Ч поз≥хнув ¬≥тьок.

Ч “≥льки-но, Ч показав на екран телев≥зора јнатол≥й. Ч “ут були зображенн¤ наших матер≥в.

—ашко недов≥рливо подививс¤ спочатку на “олика, а пот≥м на телев≥зор, де ¤кась гарна ж≥ночка теревенила щось по потойб≥чне житт¤:

Ч я розум≥ю, що ми вс≥ дуже стомились, скучили за р≥дними... јле так жартувати...

Ч я не жартую, Ч перервав його “олик. Ч ѕовторюю. “≥льки-но ми разом з ¬адиком на власн≥ оч≥ бачили наших матер≥в у ¤к≥йсь реклам≥ чудод≥йного крему в≥д зморшок. ћи розбудили вас дл¤ того, щоб вс≥м разом подивитис¤ цю рекламу. ѕевен, що њњ скоро повтор¤ть.

’лопц≥ налаштувались на довге чеканн¤, але майже за дес¤ть хвилин рекламу повторили. “ак, це були њхн≥ усм≥хнен≥ матер≥, а на задньому план≥ було видно татус≥в.

Ч ўо б це могло значити? Ч ќлександр ще не зовс≥м прокинувс¤.

Ч ÷е може означати т≥льки одне, Ч сумно сказав ¬адим. Ч јмериканська розв≥дка нат¤каЇ, а точн≥ше пов≥домл¤Ї нам в≥дкритим текстом, що наш≥ батьки у них в заручниках. ј ми не встигли њх попередити...

Ч Ѕ≥льше того, Ч додав јнатол≥й ≥ показав на екран. Ч ƒивитьс¤! ¬они крупними л≥терами показують телефони та адресу ≥нтернет≥вського сайту.

Ч «розум≥ло, Ч з≥тхнув —ашко. Ч Ќат¤кають на канал зв'¤зку.

Ч ўо ж. Ќаш≥ плани тепер зазнають зм≥н, Ч перев≥в розмову у конкретну площину ¬≥ктор.

Ч ÷е в≥двертий шантаж, але нам доведетьс¤ зв'¤зуватись з ними...Ч јнатол≥й обв≥в погл¤дом хлопц≥в ≥ таким чином н≥би вибачивс¤ за невдале р≥шенн¤. Ч я зараз не можу запропонувати н≥чого ≥ншого.

Ч ј, може, це ¤кась пастка? Ч висловив припущенн¤ ¬адим.

Ч ƒл¤ нас немаЇ н≥¤коњ р≥зниц≥: пастка це чи шантаж, Ч —ашко дививс¤ на екран. Ч ’то б там не був, але вони дуже хочуть под≥¤ти на нас... «розум≥ло, що вони не знають нашого м≥сцезнаходженн¤, не знають де нас шукати ≥, так би мовити, змушують нас самих п≥йматись на гачок...

Ч якщо це наш≥ американськ≥ знайом≥, то певен, що ц¤ реклама крутитьс¤ майже по вс≥х каналах... Ч перемикнув канал ¬адим.

≤ справд≥, на ≥ншому канал≥ через дек≥лька хвилин передача перервалась вже в≥домою рекламою чудод≥йного крему.

Ч ¬они, мабуть, гат¤ть велик≥ грош≥, рекламуючи цей крем аж по всьому континенту... Ч висловив припущенн¤ ¬≥ктор.

Ч ЌемаЇ худа без добра, Ч згадав в≥доме присл≥в'¤ јнатол≥й. Ч ћи тепер знаЇмо, що хоч наш≥ батьки ≥ потрапили до лап розв≥дки, але з ними н≥чого поганого не сталось...

Ч ƒоки чекають нас, Ч зак≥нчив фразу —ашко.

«нову йшла ц¤ реклама, ≥ знову на них дивились так≥ знайом≥, так≥ р≥дн≥ обличч¤.

Ч ¬они посм≥хаютьс¤, значить з ними повод¤тьс¤ непогано, Ч сказав ¬адим. Ч ¬ ¤к≥йсь м≥р≥ це вт≥шаЇ, але... як≥ будуть пропозиц≥њ?

Ч ћабуть, доведетьс¤ зв'¤зуватись... Ч повторив свою пропозиц≥ю јнатол≥й.

Ч ÷е дуже важливо, але не менш важливим Ї те, що нам доведетьс¤ в≥дкривати секрети впливу, Ч припустив ¬≥ктор. Ч ≤ можна т≥льки припускати, ¤к вони њм будуть розпор¤джатис¤.

¬ к≥мнат≥ запанувала тиша.

Ч ј нам нема чого в≥дкривати, Ч впевнено сказав ¬адим. Ч ’≥ба ви ≥ дос≥ не побачили, що вплив працюЇ виключно при одн≥й умов≥...

Ч як≥й? Ч запитав —ашко.

Ч ћ≥ж нами. “очн≥ше, не т≥льки м≥ж нами, а м≥ж будь-¤кими чотирма учасниками впливу повинна бути дов≥ра. —аме це Ї головною ≥ Їдиною умовою виникненн¤ ≥ роботи впливу: повна дов≥ра. ÷≥лковита дов≥ра.

Ч “очно! Ч вигукнув —ашко.

Ч «в≥дси можуть бути так≥ попередн≥ висновки. Ќаш≥ Ђзнайом≥ї вже показали, що вони н≥ перед чим не зупин¤тьс¤ у намаганн≥ дорватис¤ до нашого в≥дкритт¤, за допомогою ¤кого вони хочуть керувати св≥том. “обто, вони домагаютьс¤ абсолютноњ влади п≥д приводом нав'¤зуванн¤ свого баченн¤ так званоњ демократ≥њ.

Ч “обто, ≥снуЇ всесв≥товий бар'Їр на шл¤ху кожного, хто захоче скористатись впливом з лихою метою, Ч сказав ¬≥ктор. Ч ≤ цього бар'Їру дов≥ри зл≥й людин≥ н≥коли не перетнути. Ѕо кожне загарбанн¤ базуЇтьс¤ на недов≥р≥, на пригнобленн≥, намаганн≥ контролювати все...

Ч ¬ такому раз≥ жодному загарбников≥ н≥коли не вдастьс¤ отримати св≥товий, а тим б≥льше всесв≥тн≥й контроль... Ч п≥дхопив думку ¬≥ктора ќлександр.

Ч “очно так, Ч посм≥хнувс¤ ¬адим. Ч Ќеможливо у¤вити, щоб ¤к≥сь чотири нег≥дники безумовно дов≥р¤ли один одному... ѕевен, ¤кщо њм вдастьс¤ змусити, наприклад, трьох з нас спробувати скористуватись впливом у присутност≥ когось такого четвертого, то вплив не буде працювати.

Ч ј, коли вони почнуть змушувати нас виконувати њхн≥ накази, то ми зможемо використати вплив проти них! Ч зрад≥в ќлександр.

Ч я б так не рад≥в, Ч остудив його јнатол≥й. Ч «гадай т≥льки на ¤ких в≥дстан¤х ми можемо впливати...

Ч “обто, ¤кщо лих≥ люди будуть на певн≥й в≥дстан≥ з заручниками, вони зможуть в ¤к≥йсь м≥р≥ керувати нашими д≥¤ми... Ч продовжив думку ¬адим.

Ч ѕо-перше, нам нема з чого вибирати, а по-друге, вони не знають, ¤к ≥ на ¤ких в≥дстан¤х працюЇ вплив, Ч сказав ¬≥ктор. Ч “ут поки що перевага на нашому боц≥...

Ч ўо ж. Ќамагатимемось використати наш≥ переваги, Ч п≥дсумував ¬адим. Ч Ѕудемо д≥ставатись територ≥њ —Ўј самост≥йно?

Ч Ќехай сам≥ нас везуть, Ч буркнув ¬≥ктор. Ч «ателефонуЇмо њм зв≥дси.

;

;

/*-------------------------------------79----------------------------------*/

;

≤зрањльськ≥ агенти пов≥домл¤ли з ћар≥упол¤, що батьки хлопц≥в раптом покинули своњ квартири ≥ не з'¤вл¤ютьс¤ там.

ћемуне ходив по каб≥нету вкрай роздратований. ¬≥н нав≥ть говорив вголос сам ≥з собою, чого з ним н≥коли не пом≥чалось:

Ч ” мене таке враженн¤, н≥би все, що ми задумуЇмо миттЇво стаЇ в≥домим американц¤м! јбо вони д≥ють дуже швидко, або в нас д≥Ї подв≥йний агент.

¬≥н зупинивс¤, п≥д≥йшов до кр≥сла, с≥в в нього.

Ђўось ¤ розбалакавс¤ у каб≥нет≥. ’вилююсь. ќднак треба спочатку детально проанал≥зувати ситуац≥ю самому. ўо ми маЇмо? ÷≥ хлопц≥ десь у —Ўј. ѓхн≥ батьки, можливо, теж вже там. «розум≥ло, що п≥сл¤ нападу на јЌЅ американц≥ намагатимутьс¤ переховувати њх у б≥льш безпечному м≥сц≥. “обто необх≥дно ¤комога точн≥ше визначити це м≥сце. ћабуть доведетьс¤ актив≥зувати вс≥ наш≥ на¤вн≥ сили у —получених Ўтатах. Ќу, добре. —пробую поставити себе на м≥сце шеф≥в американськоњ розв≥дки.  уди б ¤ сам заховав цих хлопц≥в? Ќ≥¤к≥ загальнов≥дом≥ м≥сц¤ на кшталт штаб-квартир, п≥сл¤ нападу на јЌЅ, не п≥дход¤ть. ћоже ¤кась в≥йськова база? Ќе виключено. —кор≥ш за все ¤кась секретна база. ÷е може бути в≥йськова база ≥ поза межами —Ўј. ’оча, навр¤д Ч дуже далеко. ѕотр≥бен повний перел≥к американських в≥йськових баз. ƒал≥. Ќеобх≥дно актив≥зувати нагл¤д за вс≥ма кер≥вниками американських розв≥дувальних служб. „ерез агент≥в, електронними засобами. ÷≥лком ймов≥рно, що щось може випливти... ≤ стосовно м≥сц¤, ≥ стосовно план≥в.ї

¬≥н вз¤в ручку та пом≥тив у робочому блокнот≥: Ђѕерел≥к в≥йськових баз. “отальне сл≥дкуванн¤ за кер≥вниками розв≥дки.ї

Ђѕрипустимо, що ус≥х зберуть на баз≥. „отири хлопц¤ та њх батьки... «агалом дванадц¤ть чолов≥к. ўо њм може бути потр≥бно? ѓжа? ќд¤г? ¬зутт¤? як≥сь науков≥ прилади? Ќ≥, здаЇтьс¤, що вони н≥чого такого не застосовували, коли пересувались наче невидим≥. ƒо реч≥, про невидим≥сть: повинн≥ десь залишитись сл≥ди перем≥щенн¤ њхн≥х батьк≥в.ї

¬≥н дописав: Ђћожлив≥ шл¤хи доставки батьк≥в. ¬и¤вити сл≥ди.ї

Ђќднак час йде. ѕоки ми будемо шукати... ј чому нагл¤дати т≥льки за кер≥вниками розв≥док? „ому б не спробувати пригл¤нути за президентом та в≥це-президентом? Ќе може бути щоб операц≥ю такого масштабу провадили без в≥дома президента та не тримали з ним зв'¤зок. —пробуЇмо зробити це ус≥ма на¤вними засобами.ї

ѕункт другий отримав додаток: Ђѕрезидент. ¬≥це-президент. ѕерем≥щенн¤. «в'¤зки.ї

ћемуне подививс¤ на св≥й список, подумав: ЂЌебагато набралось, але хоч буде про що говорити з начальствомї.

¬≥н вз¤вс¤ за слухавку пр¤мого зв'¤зку з прем'Їр-м≥н≥стром, але не встиг њњ п≥дн¤ти. ѕролунав голос секретар¤:

Ч ƒо вас пом≥чник. ѕросить прийн¤ти негайно.

Ч «апросить.

ѕом≥чник зайшов до каб≥нету ≥ одразу направивс¤ до мемуне з папером в руках.

Ч ўойно отримали, Ч в≥н вручив пап≥р начальников≥ ≥ став по¤снювати. Ч јмериканц≥ по б≥льшост≥ телев≥з≥йних канал≥в почали транслювати рекламний ролик, в ¤кому ф≥гурують батьки цих хлопц≥в.

Ч —пасиб≥, можете йти.

Ђ„ас в≥д часу не краще. ÷–” вир≥шило д≥¤ти за аналог≥чним планом. ÷¤ ≥нформац≥¤ лише п≥дтверджуЇ своЇчасн≥сть запланованих р≥шень. ћи не встигаЇмо. јле треба використати геть ус≥ шанси ≥ бути готовими до будь-¤кого повороту под≥й: не виключено, що њм знову вдастьс¤ втекти.ї

¬≥н п≥дн¤в слухавку пр¤мого зв'¤зку з прем'Їр-м≥н≥стром.

;

;

/*-------------------------------------80----------------------------------*/

;

–адощам директора ÷–” не було меж≥, щойно в≥н отримав пов≥домленн¤ про м≥сцезнаходженн¤ хлопц≥в.

Ч Ќарешт≥ наш≥ пташен¤та озвалис¤ ≥з канадського гн≥здечка! ≤ далеченько вас занесло! Ч в≥н подививс¤ на мапу. Ч ÷≥каво, ≥ що ж ви робили у цьому самому ‘ер≥нтош≥?

Ђќднак, треба вас зв≥дти вит¤гати? Ч подумав в≥н. Чѕоблизу н≥кого з наших немаЇ. якщо забезпечити тимчасову охорону силами канадськоњ пол≥ц≥њ, то, до прибутт¤ л≥така, без сумн≥ву, буде привернута зайва увага.  р≥м того, доведетьс¤ по¤снювати наш≥ д≥њ канадц¤м. якщо взагал≥ про≥гнорувати охорону, то у випадку небажаного розвитку под≥й, цього не зрозум≥Ї президент. ј д≥¤ти треба дуже швидко. «араз в≥др¤димо два-три легк≥ л≥таки з нашими охоронц¤ми, а пот≥м орган≥зуЇмо доставку цих хлопц≥в сюди.ї

«≥бравши заступник≥в, в≥н почав в≥ддавати розпор¤дженн¤ щодо орган≥зац≥њ негайного перевезенн¤ Ђдорогоц≥нного вантажуї до —получених Ўтат≥в.

Ч ѕотр≥бно негайно орган≥зувати пов≥тр¤ний коридор ≥ над≥слати л≥так до ≈дмонтона з групою супроводу. ƒо прибутт¤ цього л≥така потр≥бно забезпечити охорону наших пташен¤т. Ќегайно з'¤суйте, ¤к≥ на¤вн≥ сили ми маЇмо б≥л¤ цього ‘ер≥нтоша. ” випадку в≥дсутност≥ таких сил, а ц≥лком ймов≥рно, що так воно ≥ Ї, негайно перекинути туди ус≥х найближчих агент≥в дек≥лькома легкими л≥таками. Ќ≥ в ¤кому раз≥ не привертати уваги м≥сцевоњ пол≥ц≥њ. ¬иключити будь-¤к≥ можлив≥ непорозум≥нн¤. «в'¤зуватись безпосередньо з≥ мною у випадку виникненн¤ будь-¤коњ проблеми з доставкою. ¬иконуйте.

Ђ¬же зараз треба знайти та п≥дготувати м≥сце, де ми розгорнемо роботи по перев≥рц≥ та використанню в≥дкритт¤. Ўтаб-квартири Ч не п≥дход¤ть: орган≥зац≥ю њхньоњ охорони треба вдосконалювати, або зм≥нювати. —користатись зоною 51? „и зупинитись на ¤к≥йсь звичайн≥й в≥йськов≥й баз≥ з налаштованим пор¤дком ≥ охороною? √адаю, що буде краще, ¤кщо в≥йськов≥ порекомендують в≥дпов≥дну базу та сам≥ забезпечать охорону об'Їкта. “реба заручитись п≥дтримкою президента.ї

;

/*«она 51 Ч м≥сце в≥доме журнал≥стам в ¤кост≥ випробуванн¤ л≥таючих об'Їкт≥в ≥нопланетного походженн¤.*/

;

;

/*-------------------------------------81----------------------------------*/

;

ћ≥н≥стров≥ оборони —Ўј не дуже сподобалась пропозиц≥¤ директора ÷–”, але накази ¬ерховного √оловнокомандувача потр≥бно виконувати. ћ≥н≥стр запропонував базу –айт ѕатерсон, штат ќгайо та невеличку базу ЂYї поблизу ≈ль ѕасо, штат Ќью-ћекс≥ко, орган≥зовану свого часу генералом —коттом.

;

/*—котт ƒжеймс ћеттун Ч п'¤тиз≥рковий генерал, голова ком≥тету начальник≥в штаб≥в, антизаконну д≥¤льн≥сть ¤кого вичерпно висв≥тлили ‘. Ќ≥бел та „. Ѕейл≥ в робот≥ Ђ—≥м дн≥в у травн≥ї.*/

/*‘летчер Ќ≥бел (1911-1993) Ч письменник ≥ журнал≥ст.*/

/*„арльз ”олдо Ѕейл≥-другий (1929) Ч письменник ≥ журнал≥ст.*/

;

якщо перша база була неподал≥к в≥д ¬ашингтону, то друга досить-таки далеченько ≥ нелегкий виб≥р залишавс¤ за директором ÷–” Ч таким чином м≥н≥стр вир≥шив показати р≥вень свого незадоволенн¤.

ƒиректор ÷–” обрав базу ЂYї з багатьох м≥ркувань: в≥ддален≥сть в≥д столиц≥ Ч небагато журнал≥ст≥в та високопоставлених ≥нспектор≥в з ¬ашингтону захочуть вештатись десь далеко у пустел≥ Ќью-ћекс≥ко; поблизу розм≥щен≥ великий ракетний пол≥гон ¬айт —ендз, ав≥абаза ’олломен, база ‘орт-Ѕл≥сс, аеродром Ѕ≥гс-‘≥лд, що повинно забезпечити додаткову в≥йськову охорону поза межами бази ЂYї; а головне, база ≥ дос≥ залишалас¤ секретною, з суворим режимом охорони.

ѕро своЇ р≥шенн¤ директор ÷–” негайно пов≥домив в≥йськових, в≥н також попросив, щоб вони ¤кнайшвидше забезпечили в≥дпов≥дн≥ прим≥щенн¤ та, на вс¤к випадок, зв≥льнили дек≥лька ангар≥в.

ќперативн≥сть п≥дготовки прим≥щень диктувалась розвитком под≥й у  анад≥, зв≥дки пов≥домл¤ли, що агенти ÷–” вже супроводжують хлопц≥в до аеропорту ≈дмонтона, та пов≥домленн¤ми з в≥йськового аеродрому про прибутт¤ батьк≥в хлопц≥в.

Ќастр≥й у директора був добрий: Ђ“епер ми сконцентруЇмо вс≥ наш≥ сили на баз≥ ЂYї та забезпечимо використанн¤ цього важливого винаходу на користь —получених Ўтат≥в јмерики. як показуЇ досв≥д попередн≥х под≥й, п≥д тиском в≥дпов≥дних обставин, так би мовити, родинного фактору, хлопц≥ не в≥дмовл¤тьс¤ сп≥впрацювати з нами. ќднак, треба ≥ мен≥ вил≥тати до ≈ль-ѕасо. «авданн¤ вкрай важливе. ¬се доводитьс¤ робити самост≥йно: ≥ забезпечувати теплу зустр≥ч, ≥ проводити тонку подальшу роботу з нашими розробниками впливу.ї

;

;

/*-------------------------------------82----------------------------------*/

;

≤зрањль ¤к н≥коли актив≥зував розв≥дницьку д≥¤льн≥сть на вс≥й територ≥њ —получених Ўтат≥в. ¬ максимально можливому ступен≥ контролювались вс≥ ур¤дов≥ та розв≥дницьк≥ орган≥зац≥њ. ѕ≥д контроль були поставлен≥ нав≥ть пошта та телеграф. Ѕезпосередньо ф≥льтрувалась на¤вна ≥нформац≥¤ з ≤нтернету. ѕри цьому кожен виконавець намагавс¤ ¤кнайменше привертати увагу до своњй д≥¤льност≥.

” зв'¤зку з небезпекою особистих контакт≥в з в≥домими пол≥тиками, в≥йськовими, та журнал≥стами обробл¤лись њхн≥ родинн≥ кола: дружини, д≥ти, а також вс≥ в≥дом≥ ≥нтимн≥ позародинн≥ зв'¤зки.

¬с¤ ≥нформац≥¤, ¤ка надходила з≥ —получених Ўтат≥в, одразу обробл¤лась спец≥альною анал≥тичною групою, створеною особисто мемуне.

Ќа жаль, н≥чого такого, щоб могло привернути увагу дос≥ не надходило.

ћемуне вже котрий день просто не знаходив соб≥ м≥сц¤: в≥н добре розум≥в, що гра, ¤ку в≥н розпочав, була б≥льше н≥ж гра, ≥ козир≥ були не в нього, але в≥н спод≥вавс¤ на неспод≥ван≥ повороти дол≥.

Ђўо ми маЇмо? Ч мемуне сид≥в у своЇму кр≥сл≥ та намагавс¤ анал≥зувати крихти ≥нформац≥њ, прос≥¤н≥ його групою. Ч ѕрезидент на короткий строк збиравс¤ до  емп-ƒев≥да.  емп-ƒев≥д? Ќ≥, навр¤д американц≥ будуть ризикувати проводити будь-¤к≥ експерименти та комплексн≥ випробуванн¤ впливу десь поблизу ¬ашингтона: вс≥м дуже добре в≥дом≥ мар≥упольськ≥ результати. ƒо реч≥, треба буде звернути увагу на ¤к≥сь схож≥ под≥њ де≥нде у Ўтатах. ѕов≥домл¤ють, що рекламний ролик з батьками цих хлопц≥в вже не передають. ј це вже невеличкий Ђпроколї: шантаж вдавс¤, хлопц≥ клюнули, американц≥ домоглись свого ≥ зн¤тт¤м з еф≥ру ролика, тобто дуже короткою рекламною кампан≥Їю, довели це. ÷им вони п≥дтвердили знаходженн¤ самих хлопц≥в та њх батьк≥в на американськ≥й територ≥њ. јле де? ѕ≥сл¤ нападу на штаб-квартиру јЌЅ вони повинн≥ прийти до висновку про забезпеченн¤ потужноњ в≥йськовоњ охорони. я ≥ дос≥ певен, що найкращим м≥сцем дл¤ виконанн¤ такого завданн¤ може бути т≥льки в≥йськова база. јле њх багато... ƒо того ж, зрозум≥ло, ≥снують ≥ надсекретн≥, про ¤к≥ нам поки що н≥чого нев≥домо...ї

¬≥н натиснув кнопку виклику секретар¤:

Ч Ѕудь ласка, кави.

Ђ“очне м≥сцезнаходженн¤ хлопц≥в, зрозум≥ло, Ї головним завданн¤м... јле потр≥бно вже зараз подумати про можлив≥ насл≥дки контакту цих хлопц≥в з американц¤ми. “обто, ÷–” може Ђвичавитиї з них ≥нформац≥ю про операц≥ю у штаб-квартир≥ јЌЅ. ѕол≥тичн≥ насл≥дки щодо нападу та вербуванн¤ украњнц≥в можуть бути найжахлив≥шими за всю ≥стор≥ю ≤зрањлю. “реба буде негайно порадитись з прем'Їром. ќстанн≥й вар≥ант: порадити прем'Їру звалити все на мене, на моњ д≥њ, мовл¤в, д≥¤в на власну в≥дпов≥дальн≥сть, розробив власну операц≥ю, хот≥в ¤кнайшвидше узнати секрет впливу у власних ≥нтересах. ÷е, зрозум≥ло, в≥дставка... јмериканц≥ не дурн≥, вони зрозум≥ють, що ми намагатимемос¤ звалити все на свого Ќорта. јле це дозволить ¤кось стаб≥л≥зувати пол≥тичну обстановку... “реба вибрати момент, коли Ђзапуститиї цю операц≥ю прикритт¤.ї

;

/*Ќорт ќл≥вер Ч п≥дполковник арм≥њ —Ўј, ¤кий в середин≥ в≥с≥мдес¤тих рок≥в н≥бито особисто займавс¤ м≥льйонними в≥йськовими контрактами з ур¤дом ≤рану ≥ переправл¤нн¤м отриманих кошт≥в на забезпеченн¤ протиур¤дових сил Ќ≥карагуа. —кандал Ђ≤ран-контрасї.*/

;

ћ'¤кий ≥ короткий стук у двер≥ перервав роздуми мемуне. ¬в≥йшов секретар, поставив перед шефом замовлену каву ≥ вийшов.

ЂЌе виключено, що њм потр≥бно буде повернутис¤ до ћар≥упол¤? ’оч ≥ не варто оч≥кувати, що вс¤ ватага за¤витьс¤ туди, але наших людей там, про вс¤к випадок, потр≥бно залишити. Ќагл¤д за пов≥тр¤ним простором —Ўј мало що даЇ: замало у нас супутник≥в. ‘≥ксуютьс¤ вс≥ можлив≥ перем≥щенн¤ л≥таючих об'Їкт≥в, особлива увага прид≥л¤Їтьс¤ посадкам в м≥стах в≥йськових баз.ї

;

/*«начна к≥льк≥сть штучних супутник≥в «емл≥, оф≥ц≥йно за¤влених в ¤кост≥ мирних косм≥чних об'Їкт≥в, виконуЇ в≥йськов≥ та розв≥дувальн≥ завданн¤ на орб≥т≥.*/

;

Ђјле поки що н≥чого незвичайного не пом≥чено. Ќам треба працювати ¤кнайобережн≥ше: на нашу шалену активн≥сть, безсумн≥вно, буде звернута увага, а наш≥ вуха ≥ так стирчать дал≥ н≥куди. «бирати ≥нформац≥ю ≥ чекати. ÷е все, що зараз нам залишаЇтьс¤. як би там не було, а це найважча справа у моЇму житт≥ ≥ ¤ повинен зробити все можливе дл¤ њњ виконанн¤.ї

;

;

/*-------------------------------------83----------------------------------*/

;

ƒиректор ÷–” хвилювавс¤ даремно: зустр≥ч хлопц≥в у ‘ер≥нтош≥ та доставка њх у призначене м≥сце проходили без ус¤ких перешкод. ¬≥н прилет≥в на базу ЂYї десь за годину до прибутт¤ л≥така з хлопц¤ми ≥ вир≥шив зустр≥ти њх особисто.

« с≥рого ранку пустел≥ виринув невеличкий л≥так ≥ плюхнувс¤ на бетонну смугу бази ЂYї. ≤ т≥льки-но в≥н зупинивс¤, ¤к до нього п≥д'њхали три легковики.

Ч Shchro r?di vit?ty vas na terit?rii Spol?chenyh Sht?tiv Am?ryky, Ч директор ÷–” прив≥тав хлопц≥в, ¤к≥ т≥льки-но спустились з трапу л≥така. ¬≥н посм≥хавс¤ та старанно вимовл¤в украњнськ≥ слова: далис¤ взнаки невдал≥ спроби сп≥лкуванн¤ √одр≥ча.

’лопц≥ здивовано перегл¤нулись, ≥ першим опанував себе ¬адим.

Ч ѕриЇмно почути украњнську мову у цьому, здаЇтьс¤, не дуже приЇмному м≥сц≥, Ч в≥н розв≥в руки долон¤ми догори.

ƒиректор ÷–” подививс¤ на перекладачку ≥ та швидко переклала.

Ч ÷е т≥льки тимчасове м≥сце перебуванн¤, Ч лаг≥дно продовжив головний розв≥дник. Ч ¬оно спец≥ально вибрано дл¤ забезпеченн¤ умов проведенн¤ в≥дпов≥дних експеримент≥в в умовах сувороњ секретност≥.

…ого обличч¤ набуло оф≥ц≥йност≥.

Ч ¬≥д ≥мен≥ ур¤ду —получених Ўтат≥в јмерики прошу у вас вибаченн¤ за досить незвичну форму забезпеченн¤ ц≥Їњ зустр≥ч≥...

Ч ћи свою частку, так би мовити, угоди виконали, Ч перервав оф≥ц≥йну промову ¬≥ктор. Ч ћи тут. ј де наш≥ батьки?

Ч ѕрошу с≥дати, Ч запросив хлопц≥в директор до чорного л≥музина. Ч ¬они вас чекають.

” машин≥ в≥н продовжив свою промову.

Ч ÷≥лком зрозум≥ло, що ми не т≥льки не хот≥ли, але нав≥ть ≥ не думали запод≥¤ти ¤кусь шкоду вашим батькам. —права в тому, що сучасна м≥жнародна пол≥тична ситуац≥¤ вимагаЇ швидкого реагуванн¤. ≤ ми просто не бачили ≥ншого шл¤ху зв'¤затис¤ з вами. ўе раз прошу вибаченн¤ за форму забезпеченн¤ ц≥Їњ зустр≥ч≥ .

Ђўо насправд≥ плануЇтьс¤ робити з нашими батьками?ї

Ђћи не збираЇмось запод≥ювати шкоду вашим батькамї.

јвтомоб≥ль п≥д'њхав до охайного двоповерхового будиночка, на ганку ¤кого сто¤ли схвильован≥ под≥¤ми останнього часу батьки.

«устр≥ч р≥дних людей була бурхливою, але недовгою. јмериканц≥ спочатку вв≥чливо посторонились ≥ не заважали про¤ву емоц≥й. ќднак в≥д≥йшли вони недалеко: на таку в≥дстань, щоб мати можлив≥сть вчасно забезпечувати контроль за под≥¤ми, а пот≥м почали поступово наближатись до украњнц≥в, немовби п≥дштовхуючи тих до входу у будинок.

Ч ѕрошу вс≥х до будинку, Ч вв≥чливо запросив директор ÷–”.

;

;

/*-------------------------------------84----------------------------------*/

;

Ч як ви бачите, ми зац≥кавлен≥ у пл≥дному сп≥вроб≥тництв≥, та хот≥ли б отримати в≥д вас попередню ≥нформац≥ю про механ≥зм впливу, Ч розпочав, так би мовити, оф≥ц≥йну частину зустр≥ч≥ кер≥вник розв≥дувального управл≥нн¤. Ч ≤ чекаЇмо на взаЇморозум≥нн¤.

Ђўо вам вже в≥домо про вплив?ї

Ђ“≥льки те, що за допомогою його можна впливати на волеви¤вленн¤ мас людейї.

Ч як ми розум≥Їмо Ч ≥ншого виходу у нас не залишаЇтьс¤, Ч майже в'њдливо в≥дпов≥в јнатол≥й.

Ч ћи вас також добре розум≥Їмо, Ч парирував директор ÷–”. Ч ¬иход≥в досить-таки багато, але, пов≥рте, найрац≥ональн≥шим з ус≥х буде наше сп≥вроб≥тництво. Ќаприклад, ми можемо в≥дпустити вас хоч зараз. ѕрошу вас пов≥рити на слово Ч цей вар≥ант не виключаЇтьс¤. јле ви сам≥ дуже добре розум≥Їте, що, зважаючи на вин¤ткову важлив≥сть вашого винаходу, ми повинн≥ будемо контролювати кожен ваш крок, кожен контакт. “им б≥льше Ч ≥ вам це добре в≥домо Ч не т≥льки ми зац≥кавлен≥ у вашому в≥дкритт≥, але ≥ де¤к≥ ≥нш≥ розв≥дувальн≥ служби. ƒо реч≥, а хто вас так зухвало викрав з попереднього м≥сц¤ нашого з вами контакту?

Ђ¬ам д≥йсно ц≥каво знати?ї

Ђ÷е дуже важливо.ї

’лопц≥ швидко перегл¤нулись м≥ж собою.

Ч ƒокумент≥в нам, зв≥сно, н≥хто не пред'¤вл¤в, Ч дипломатично в≥дпов≥в јнатол≥й. Ч јле, виход¤чи з њхн≥х за¤в, можна було зробити висновок, точн≥ше Ч припущенн¤, що вони д≥¤ли в≥д ≥мен≥ ≥зрањльськоњ держави. ’оча, зв≥сно, вони могли представл¤ти ≥ ≥нш≥ крањни...

Ч ¬и бачите, що це п≥дтверджуЇ справедлив≥сть нашого висновку про потенц≥йну небезпеку, Ч спок≥йно продовжив шеф розв≥дки, ≥ жодним рухом не показав своЇњ радост≥ в≥д першоњ отриманоњ важливоњ ≥нформац≥њ. Ч ’оча, повторюю, ми розгл¤немо будь-¤к≥ ваш≥ пропозиц≥њ щодо ≥нших вар≥ант≥в нашого сп≥вроб≥тництва. ƒо реч≥, а ¤к ви зв≥льнилис¤ в≥д ваших захоплювач≥в?

Ч ” —получен≥ Ўтати нас також вв≥чливо не запрошували... Ч пробуркот≥в ¬≥ктор.

ƒиректор почув його слова ≥ дочекавс¤ перекладу.

Ч —увор≥сть т≥ швидк≥сть наших д≥й вам одразу по¤снив високопоставлений представник нашоњ розв≥дки √одр≥ч. ѕодальш≥ под≥њ, ≥ вам це добре в≥домо, т≥льки п≥дтвердили наш≥ припущенн¤, точн≥ше, висновки. “ак ¤к же вам вдалос¤ зв≥льнитис¤?

Ч ј ми просто зробились невидимими, Ч в≥дпов≥в ќлександр.

Ч як це? Ч зробив вигл¤д, що здивувавс¤ директор.

Ч «розум≥ло, що ми не зробились невидимками у повному розум≥нн≥ цього слова. ‘≥зичний про¤в цього ¤вища поки що залишаЇтьс¤ у фантастичн≥й площин≥, Ч по¤снив ¬адим. Ч ћи, так би мовити, вселили в у¤ву присутн≥х нашу в≥дсутн≥сть...

Ч ¬ласне, по¤сненн¤ цього взагал≥ торкаЇтьс¤ теми впливу. ј це, ¤к ми розум≥Їмо, найголовн≥ше, що вас ц≥кавить, Ч јнатол≥й обм≥н¤вс¤ швидкими погл¤дами з товаришами. Ч ћожливо вам це не досить сподобаЇтьс¤, але ≥снуЇ одна дуже важлива умова, при ¤к≥й вплив працюЇ. ÷е звичайна дов≥ра.

Ч Ќе буду заперечувати Ч нас це дуже ц≥кавить, Ч п≥дтвердив слова јнатол≥¤ головний розв≥дник —Ўј. Ч ћи розум≥Їмо, що ви вс≥ дуже стомилис¤ ≥ тому хот≥ли б щоб ви спочатку хоча б коротко розпов≥ли про загальн≥ принципи механ≥зму д≥њ вашого впливу на велик≥ маси людей, а вже пот≥м будемо детал≥зувати...

Ч ћи згодн≥, Ч сказав ¬≥ктор.

…ого товариш≥ кивнули на знак згоди.

Ч ƒуже, дуже добре, Ч директор н≥¤к не показав свого в≥дчутт¤ задоволенн¤. Ч Ќе буду приховувати Ч з вами дуже приЇмно працювати.

Ч ј от нам вибирати не доводитьс¤... Ч артистично з≥тхнув ¬≥ктор.

Ч ѕевен, що ми вс≥ добре розум≥Їмо серйозн≥сть обставин, ¤к≥ досить швидко розвивалис¤, та в≥дпов≥дн≥ д≥њ, ¤к≥ потр≥бно було негайно приймати, Ч спок≥йно в≥в своЇ директор ÷–”. Ч ќтже, так би мовити, в загальних рисах, що ви можете розпов≥сти про винайдений вами вплив?

Ч ¬ласне, ми поки що ≥ сам≥ в повн≥й м≥р≥ не знаЇмо вс≥х про¤в≥в впливу. ћи ≥ дос≥ знаходимось у стад≥њ експерименту... Ч по¤снив ќлександр.

Ч я би сказав дуже ефективного експерименту, Ч в≥ддав належне директор.

Ђѕроводились под≥бн≥ експерименти у —получених Ўтатах?ї

Ђ–≥зного роду роботи, зрозум≥ло, проводились.ї

Ђяк≥ методи використовувались?ї

Ђ’≥м≥чн≥ речовини, рад≥охвил≥, р≥зного роду психолог≥чн≥ експерименти з масами... ¬ивчали нав≥ть книжки  арлоса  астанеди.ї

;

/* астанеда  арлос (1925-1988) Ч доктор антрополог≥њ, був учнем дона ’уана ћатуса, ≥нд≥анського шамана з ћекс≥ки.*/

;

Ђ астанеди?ї

Ђ÷≥каво, але ц≥ твори пройшли повз нашу увагу.ї

Ђ“реба ознайомитись.ї

Ч ћи працюЇмо з р≥зними джерелами, з р≥зними предметами... Ч продовжував —ашко.

Ч ÷е зрозум≥ло... ј ¤ка дальн≥сть вашого впливу?

Ч “очн≥ше буде говорити про д≥аметр... Ч п≥дкреслив јнатол≥й.

Ђўо вам в≥домо про д≥апазон д≥њ впливу?ї

Ђ—уд¤чи з анал≥зу даних з ћар≥упол¤, це близько двох к≥лометр≥вї.

Ч ƒобре, Ч посм≥хнувс¤ директор ÷–”. Ч “о ¤кий д≥аметр вашого впливу?

Ч Ќа даний час Ч близько двох к≥лометр≥в, Ч без вагань в≥дпов≥в ¬адим. Ч ≤ це за допомогою допом≥жних предмет≥в.

Ч яких?

Ч ƒерев'¤них паличок. « р≥зних дерев.

Ч ”с≥ техн≥чн≥ детал≥ ми проробимо з нашими фах≥вц¤ми, ¤кщо ви не заперечуЇте.

Ч ЌемаЇ н≥¤ких заперечень, Ч погодивс¤ ¬≥ктор в≥д ≥мен≥ хлопц≥в.

Ч ј ¤к щодо можливост≥ читанн¤ думок? Ч неспод≥вано запитав директор.

Ђ„ому задане це запитанн¤?ї

Ђ÷≥каво, але ¤ т≥льки-но зараз припустив таку можлив≥сть ≥ вир≥шив, на вс¤к випадок перев≥рити.ї

Ч ћи припускаЇмо можлив≥сть читанн¤ думок, але до цього часу н≥¤ких спец≥альних робот у цьому напр¤мку не проводилось, Ч в≥дпов≥в ¬адим. Ч јле ми маЇмо нам≥р продовжити досл≥дженн¤.

ЂЌ≥¤ких спец≥альних робот д≥йсно не проводилось Ч така можлив≥сть була з'¤сована практично одразу.ї

Ч ј чому ви направились до  анади?

Ђўо конкретно вам в≥домо про це?ї

Ђ¬загал≥ нам це ц≥каво.ї

Ч ћета нашоњ подорож≥ до  анади була... Ч зробив паузу у своњй в≥дпов≥д≥ —ашко. Ч «абезпечити ¤комога найширш≥ умови дл¤ поверненн¤ до ”крањни.

Ч ¬≥дверто кажучи Ч просто заплутати сл≥ди, Ч по¤снив ¬≥ктор.

Ч ўо ж. Ќа цьому п≥дготовчий етап нашоњ роботи можна вважати зак≥нченим, Ч п≥дв≥вс¤ з≥ свого м≥сц¤ директор ÷–”. Ч ¬ам, зрозум≥ло, хочетьс¤ в≥дпочити, поговорити з р≥дними. Ќе буду вам заважати.

Ђ„ому так швидко зак≥нчились переговори?ї

Ђѕ≥сл¤ п≥дтвердженн¤ даних про двок≥лометровий д≥аметр д≥њ впливу, маЇ сенс сп≥лкуватись з дальшоњ за два к≥лометри дистанц≥њї.

Ч јле нам треба домовитись про початков≥ умови нашоњ подальшоњ роботи, Ч ќлександр ≥ хлопц≥ залишились сид≥ти на своњх м≥сц¤х. Ч Ќам потр≥бна б≥бл≥отека, необх≥дн≥ предмети...ї

Ђѕотр≥бн≥ вс≥ матер≥али, ¤кими користувалис¤ анал≥тики ÷–”. ¬ тому числ≥ твори  астанеди.ї

Ч ¬с≥ техн≥чн≥ питанн¤ вже вир≥шен≥. ƒодатково ми замовимо ≥ забезпечимо вас вс≥ма матер≥алами: в≥д анал≥тичних висновк≥в до книжок  астанеди.

Ч ј на ¤к≥й мов≥? Ч запитав ¬адим.

Ч якщо вас задовольнить англ≥йська, то в≥дпов≥дн≥ книжки будуть доставлен≥ досить скоро, в ≥ншому випадку буде потр≥бен певний час на переклад.

Ч Ќа жаль ми не волод≥Їмо англ≥йською в так≥й м≥р≥, щоб швидко читати велик≥ об'Їми тексту... Ч почав було по¤сненн¤ ¬адим.

Ч ћи маЇмо можливост≥ забезпечити переклад, Ч перервав його шеф розв≥дки.

Ч ¬ такому раз≥, до побаченн¤, Ч попрощавс¤ ќлександр.

;

;

/*-------------------------------------85----------------------------------*/

;

ѕовернувшись до Ћенгл≥, директор ÷–” майже одразу скликав екстрену нараду розв≥дницьких служб.

Ч ¬иход¤чи з того, що д≥апазон впливу с¤гаЇ двох к≥лометр≥в, ≥ розробники таким чином при потреб≥ зможуть впливати на нас безпосередньо, нам потр≥бно виробити методи сп≥лкуванн¤ з хлопц¤ми на певн≥й дистанц≥њ. як≥ будуть пропозиц≥њ.

Ч Ѕезпосередньо на баз≥, пропоную залишити нашого представника, Ч розпочав директор ‘Ѕ–. Ч ÷е може бути один з ваших заступник≥в, або командир ц≥Їњ бази з додатковими повноваженн¤ми. ћи можемо контролювати процес з комплексу ¬айт —ендз засобами телеметр≥њ: бази з'Їднан≥ м≥ж собою оптоволоконним кабелем. —т≥льниковими телефонами пропоную користуватись у звичайному режим≥ т≥льки персоналу бази, тому що п≥дозр≥лими будуть ¤к раптова в≥дсутн≥сть зв'¤зку, так ≥ п≥двищена активн≥сть переговор≥в. ѕри цьому кер≥вництво бази повинне унеможливити попаданн¤ ст≥льникових телефон≥в до розробник≥в впливу та њхн≥х родич≥в.

Ч ћатер≥альн≥ контакти м≥ж базою та комплексом ¬айт —ендз можна п≥дтримувати автотранспортом, а, в раз≥ негайноњ потреби, гвинтокрилами або в≥йськовими л≥таками, Ч додав представник ѕентагону.

Ч „удово, Ч п≥дсумував директор ÷–”.

Ч ѕропоную представником призначити командира бази полковника Ѕродер≥ка, Ч ч≥тко за¤вив представник ѕентагону. Ч ¬≥н дуже добре знаЇ цю базу: ще його батько командував нею. —уворий дисципл≥нований оф≥цер, зразковий послужний список.  р≥м того, в цьому випадку, виключаютьс¤ вс≥ випадки з можливими непорозум≥нн¤ми м≥ж розв≥дниками та в≥йськовими.

ѕентагон був не проти спочатку зб≥льшити контроль за справою, а, при нагод≥, перебрати вс≥ важел≥ керуванн¤ операц≥Їю на себе.

ƒиректор ÷–”, у свою чергу, чудово знав неприхован≥ намаганн¤ в≥йськових, однак в≥н не заперечував, що вс¤ в≥дпов≥дальн≥сть за можливий напад на базу повн≥стю л¤же на в≥йськових. –озв≥дницьке сп≥втовариство не могло дозволити соб≥ розк≥ш повторного нападу на св≥й об'Їкт, ¤к це було у штаб-квартир≥ јЌЅ. Ѕо тод≥ воно повн≥стю скомпрометуЇ себе в очах сусп≥льства. “очн≥ше, не в очах сусп≥льства, на думку ¤кого йому було взагал≥ геть начхати, а в очах тайних владних структур держави.

Ђ р≥м того, Ч думав в≥н, Ч загальне керуванн¤ справою залишаЇтьс¤ за нами, нехай хоч ≥ з ¬айт —ендз. Ѕродер≥к буде щоденно зв≥тувати перед нами. ™дина перевага в≥йськових, це можлив≥сть екстрених д≥й. јле до цього ми не допустимо: мен≥ треба заздалег≥дь заручитись п≥дтримкою головнокомандувача на такий випадок.ї

Ч я не проти ц≥Їњ пропозиц≥њ. „и будуть ≥нш≥ пропозиц≥њ?

Ч ј що нам заважаЇ використати г≥пноз, або щось на зразок окситацину? Ч запитав директор ‘Ѕ–.

Ч Ќаш≥ анал≥тики не рад¤ть зараз цього робити. ¬они виход¤ть з того, що таким чином можна зашкодити механ≥зму д≥њ впливу. јле цей вар≥ант не виключаЇтьс¤ у подальшому, Ч в≥дпов≥в директор јЌЅ.

;

/*ќкситоцин Ч гормон, основний компонент Ђм≥кстури дов≥рливост≥ї.*/

;

Ч ўе пропозиц≥њ?

ƒал≥ пропозиц≥й не поступило.

;

;

/*-------------------------------------86----------------------------------*/

;

Ќаступного ранку, одразу п≥сл¤ сн≥данку, командир бази Ѕродер≥к з перекладачем вв≥йшли до в≥тальн≥. ѕолковник був дуже схожий на свого батька: злита л≥н≥¤ бр≥в, густе чорне волосс¤ на руках. Ѕродер≥к посм≥хнувс¤, ¤к т≥льки м≥г вв≥чливо, ≥ сказав:

Ч « цього моменту вс≥ повноваженн¤ по забезпеченню вашоњ роботи покладен≥ на мене.

ѕерекладач переклав.

Ч ј директор ÷–”... Ч почав було ¬≥ктор.

ѕерекладач намагавс¤ синхрон≥зувати переклад, але Ѕродер≥к продовжував:

Ч ” вс≥х високих кер≥вник≥в дуже багато важливих справ. ¬они засв≥дчили вам свою повагу, ≥, прошу пов≥рити, на моњй пам'¤т≥ це був перший прийом на такому р≥вн≥.  р≥м того, не виключена ваша зустр≥ч з президентом —Ўј. «розум≥ло, у випадку нашоњ пл≥дноњ роботи. Ќа цей час ми зробили все можливе. ћи п≥дготували першу частину об≥ц¤них матер≥ал≥в, Ч в≥н коротко, по-в≥йськовому, показав рукою в напр¤м≥ журнального столика. Ч “ут все, що наш≥ фах≥вц≥ встигли перекласти на цю годину... ѕереклад машинний. “ому, ¤кщо будуть запитанн¤ щодо ¤кост≥ перекладу, до ваших послуг буде наданий квал≥ф≥кований перекладач.

Ч —пасиб≥ за оперативн≥сть, Ч в≥д ≥мен≥ хлопц≥в под¤кував ¬≥ктор. Ч ћи спробуЇмо проробити все це ¤кнайшвидше.

Ч як бачите, ми не квапимо вас з викладенн¤м ваших розробок...

Ч ћи це ц≥нуЇмо, Ч швидко зреагував ќлександр.

Ч ћи не квапимо вас з викладенн¤м ваших розробок, Ч методично говорив Ѕродер≥к. Ч “ому, гадаю, буде справедливим такий розпор¤док роботи: один день ви працюЇте самост≥йно, а другий разом з нами.

Ч ћи згодн≥, Ч швидко погодивс¤ ќлександр.

 омандир бази у супровод≥ перекладача покинув в≥тальню.

’лопц≥ поринули в читанн¤ роб≥т  астанеди. ќск≥льки комплект книжок був т≥льки один, то кожному д≥сталась р≥зна книжка.

Ѕатьки хлопц≥в тим часом в≥дпочивали б≥л¤ прим≥щенн¤ басейну ≥ не заважали д≥т¤м працювати. ѕитанн¤ њхнього неспод≥ваного полоненн¤ та швидкого перем≥щенн¤ на п≥вдень —Ўј до д≥тей вони поки що не обговорювали: спочатку треба було придивитис¤ до ходу справ.

„итанн¤ тривало до вечора. ѕ≥сл¤ вечер≥ хлопц≥ знову з≥бралис¤ у в≥тальн≥.

Ч я ще не встиг усього прочитати, але дещо дл¤ серйозноњ розмови у мене вже Ї, Ч розпочав маленьке з≥бранн¤ ¬адим.

Ч ¬ мене те ж саме, Ч погодивс¤ з ним ¬≥ктор.

≤нш≥ просто кивнули на знак згоди.

Ч Ўтурм чи обговоренн¤? Ч поц≥кавивс¤ јнатол≥й.

Ч ƒл¤ штурму даних недостатньо, Ч п≥дключивс¤ до розмови ќлександр. Ч ћаЇ сенс провести обговоренн¤, тим б≥льше, що доводитьс¤ б≥льше прогл¤дати матер≥ал, н≥ж ретельно його вивчати.

Ч ƒавайте почну ¤, Ч сказав ¬≥ктор. Ч ћатер≥ал дуже ц≥кавий. ћожу впевнено сказати, що багато з прочитаного мною сп≥впадаЇ з нашими даними. ¬ кожн≥й книжц≥ йдетьс¤ про дона ’уана ћатуса, ≥нд≥анц¤ з племен≥ ¤к≥. “ак ось, у мене таке враженн¤, що дон ’уан через  астанеду залишив щось на зразок запов≥ту. “обто, на мою думку, в≥н скористувавс¤ звичкою  астанеди детально конспектувати под≥њ.

Ч «годен, Ч кивнув јнатол≥й. Ч  астанеда зовс≥м не наступник дона ’уана. ј ц≥ книжки Ї своЇр≥дним посланн¤м наступникам, ¤к≥ зможуть правильно прочитати все, що законспектував  астанеда.

Ч ћен≥ чомусь здаЇтьс¤, що це посланн¤ адресоване саме нам, Ч нескромно п≥дтримав загальну думку ќлександр.

ѕ≥сл¤ цих сл≥в у к≥мнат≥ на дек≥лька хвилин запанувала тиша.

ƒиректор ÷–” у затишному будиночку в≥йськового комплексу ¬айт —ендз пильно вдивл¤вс¤ в екран мон≥тора, ¤кий видавав картинку з камери спостереженн¤, встановленоњ у в≥тальн≥. ѕерекладач щойно зак≥нчив переклад. ƒиректор не розум≥в зм≥сту ц≥Їњ довгоњ паузи. ¬≥н пригадав учорашню розмову, пригадав про умову, при ¤коњ працюЇ вплив. ”чора, за вс≥ма под≥¤ми дн¤, в≥н не надав значенн¤ цим словам, але зараз в≥н серйозно замисливс¤. “епер в≥н почав здогадуватись, чому хлопц≥ так легко п≥шли на сп≥вроб≥тництво: в≥дверто говорити про реч≥, ¤к≥ на думку будь-¤кого кер≥вника, неможливо говорити вголос.

Ђј, вт≥м, трохи почекаЇмо. ѕобачимо, що буде дал≥ї, Ч подумав в≥н.

“им часом обговоренн¤ тривало.

Ч —лухайте, що написано, Ч розкрив свою книжку на закладен≥й стор≥нц≥ јнатол≥й. Ч Ђƒон ’уан висловив припущенн¤, що в≥дкрит≥ шаманами рухи ¤вл¤ли собою таЇмну спадщину людства, що збер≥галас¤ вдалин≥ в≥д випадкових очей ≥ в≥дкривалос¤ т≥льки тим, хто його св≥домо шукав. ¬≥н пор≥вн¤в древн≥х маг≥в з ловц¤ми перл≥в, що поринали в глиб океанськоњ безодн≥ ≥ зненацька знайшли приголомшливий скарбї.

Ч ѕевен, що тут в≥н не до к≥нц¤ в≥дкривс¤, Ч сказав ¬адим.

Ч “ак, в≥рно, Ч погодивс¤ з ним —ашко. Ч  астанеда записав правильно: висловив припущенн¤. “обто, ¤кщо б ц¤ таЇмна спадщина в≥дкривалас¤ тим, хто його св≥домо шукав, це було б дуже просто, ¤к у будь-¤кому пригодницькому роман≥. ¬исновок: не просто Ђв≥дкривалос¤ї тим, хто Ђшукавї, а тим, хто до того мав ≥нш≥, додатков≥ ¤кост≥.

Ч —лухайте дал≥, Ч продовжив јнатол≥й. Ч ÷итую: Ђћаги бачили, що у ¬сесв≥т≥ ≥снуЇ г≥гантська сила, величезний конгломерат енергетичних пол≥в, ¤кий вони назвали ќрлом, або темним морем усв≥домленн¤. ÷е та сила, що ус≥м живим ≥стотам, в≥д в≥рус≥в до людей, надаЇ в тимчасове користуванн¤ усв≥домленн¤: вона над≥л¤Ї њм ус≥ новонароджен≥ ≥стоти, а вони надал≥ розширюють ≥ удосконалюють його за допомогою нагромадженн¤ власного життЇвого досв≥ду Ч аж до того моменту, коли сила затребуЇ усв≥домленн¤ назадї.

Ч ÷е ж ѕси¬сесв≥т! Ч вигукнув ¬≥ктор.

Ч “очно! Ч також не втримавс¤ в≥д в≥дгуку ќлександр.

Ч —тривайте, стривайте, Ч заспокоњв товариш≥в јнатол≥й. Ч —лухайте дал≥. ”важно. Ђћаги л≥н≥њ дона ’уана стверджували, що темне море усв≥домленн¤ не прагне в≥дн¤ти в людськоњ ≥стоти житт¤, воно усього лише хоче отримати њхн≥й життЇвий досв≥дї. ѕ≥дкреслюю: отримати життЇвий досв≥д. “обто можна, з великою долею ймов≥рност≥, припустити, що ѕси¬сесв≥т розширюЇтьс¤ з кожною краплиною набутого досв≥ду. “аким чином, наша теор≥¤ отримуЇ хоча ≥ неспод≥ване, але досить вагоме п≥дтвердженн¤.

Ч я б поки що не посп≥шав з висновками, Ч остудив гар¤ч≥ голови ¬адим. Ч Ќам, зрозум≥ло, дуже хочетьс¤ знайти п≥дтвердженн¤ нашим ≥де¤м, ≥ ми, також ц≥лком зрозум≥ло, шукаЇмо саме те, що сп≥впадаЇ з ними. Ќа мою думку треба звертати увагу ≥ на те, що не зб≥гаЇтьс¤. ј незб≥ги взагал≥ можуть зм≥нити напр¤ми нашоњ роботи, Ч тут в≥н поклав руку на книжку. Ч ќсь, наприклад, в книз≥ йде мова про ст≥йку сили воњн≥в-толтек≥в.

Ч Ќе виключена безл≥ч вар≥ант≥в, Ч погодивс¤ —ашко. Ч ¬≥д того, що  астанеда м≥г неправильно зрозум≥ти дона ’уана, ≥ це ми бачимо по численним його проханн¤м по¤снень, до неточностей перекладу. ’оча, згоден, на вс≥ моменти треба звертати увагу. ƒо реч≥, Ї ≥ ≥нш≥ дуже ц≥кав≥ м≥сц¤, Ч в≥н постукав вказ≥вним пальцем правиц≥ по своЇму екземпл¤ру. Ч ÷итую. Ђƒл¤ сп≥льного сновид≥нн¤ ѕабл≥то вир≥шив, що нам з Ћа √ордою варто п≥ти на скелю ≥ посид≥ти там, зблизив голови разомї.  ≥нець цитати. ÷е вам н≥чого не нагадуЇ?

Ч «айве питанн¤, Ч сказав јнатол≥й. Ч ћи зараз ¤к рудокопи повинн≥ обробити тони породи задл¤ дек≥лькох крупинок знань.

Ч ƒодам ще крупинку, Ч ќлександр немовби кинув щ≥пку до купи. Ч Ђ„етверо сновидц≥в та четверо сталкер≥в збираютьс¤ разом т≥льки тод≥, коли њм потр≥бно виконати дуже важку задачу. јле лише у вин¤ткових обставинах ц≥ четверо можуть з'Їднувати своњ руки, тому що њхнЇ з≥ткненн¤ зливаЇ њх у Їдину ≥стоту ≥ повинне в≥дбуватис¤ т≥льки у випадку крайньоњ потреби, чи нужди в момент покиданн¤ цього св≥туї.

Ч ќце так крупинка, Ч оц≥нив ¬адим.

Ч ј ¤ ще додам, Ч не зупин¤вс¤ ќлександр, дивл¤чись у текст. Ч Ђ„олов≥ч≥ воњни ≥ кур'Їри теж можуть утворювати незалежну одиницю або ж д≥¤ти ¤к окрем≥ ≥стоти в залежност≥ в≥д обставинї.

Ч ј ось це треба вз¤ти на зам≥тку ≥ перев≥рити, Ч черкнув у записничку ¬≥ктор. Ч ÷≥лком ймов≥рно, що це не в≥двол≥каючий маневр.

Ч «годен, Ч кивнув јнатол≥й. Ч јле зроблю припущенн¤, що це торкаЇтьс¤ лише нагвал¤.

;

/*Ќагваль. The nagual [nаh-wа'hl] Ч абстрактне, нам≥р, невимовна, друга увага, дух, л≥ва сторона. The nagual man and nagual woman Ч подв≥йн≥ ≥стоти ¤ким було в≥дкрито правило. Ќагваль ≥снуЇ ¤к пара з чолов≥ка ≥ ж≥нки, але стаЇ Їдиним ц≥лим т≥льки п≥сл¤ того, ¤к њм обом буде в≥дкрито правило ≥ вони обоЇ його ц≥лком зрозум≥ють. Ќагваль маЇ незвичайну енерг≥ю, витримку ≥ стаб≥льн≥сть. ÷е пров≥дник духу, без утручанн¤ ¤кого людина не може знайти вол≥. Ќагваль може перем≥щати не т≥льки свою крапку зборки але ≥ крапку зборки ≥нших людей.*/

;

Ч ” зв'¤зку з цим можу додати наступне, Ч ¤к у школ≥ п≥дн¤в руку догори ¬≥ктор. Ч якщо особиста сила нагвал¤ дозвол¤Ї йому мати б≥льше воњн≥в, то њхн¤ к≥льк≥сть завжди буде кратна чотирьом.

Ч ј мене зац≥кавило ось це, Ч розкрив свою книжку ¬адим. Ч  астанеда приводить слова дона ’уана: Ђѕерша з ≥стин про усв≥домленн¤ пол¤гаЇ в наступному: навколишн≥й св≥т, ¤ким ми його представл¤Їмо, у д≥йсност≥ зовс≥м ≥нший. ћи думаЇмо, що маЇмо справу з≥ св≥том об'Їкт≥в, але це помилкаї. ≤ дал≥: Ђћи сприймаЇмо щось. ÷е Ч точно установлений факт. јле те, що саме ми сприймаЇмо, не в≥дноситьс¤ до числа факт≥в, наст≥льки ж однозначно встановлених. “ому що ми навчаЇмос¤ тому, що ≥ ¤к сприйматиї. ≤ ще: ЂћаЇтьс¤ щось, що впливаЇ на наш≥ органи почутт≥в. ÷е Ч та частина, що реальна. Ќереальна ж частина Ч те, що нам говор¤ть об цьому наш≥ органи почутт≥в. –озгл¤немо, прим≥ром, гору. Ќаш≥ органи почутт≥в говор¤ть нам, що вона Ч об'Їкт. ¬она маЇ розм≥р, кол≥р, форму. ћи нав≥ть п≥дрозд≥л¤Їмо гори на визначен≥ категор≥њ. ≤ тут усе в≥рно, за вин¤тком одн≥Їњ детал≥. Ќам н≥коли не приходить у голову, що роль наших орган≥в почутт≥в дуже поверхнева. —пос≥б, ¤ким вони сприймають, обумовлений особливою властив≥стю нашого усв≥домленн¤. —аме ц¤ властив≥сть змушуЇ њх працювати так, а не ≥накшеї.

Ч ÷≥кава точка зору, Ч погодивс¤ ¬≥ктор. Ч дуже ц≥кава.

Ч ћи, зв≥сно, запам'¤таЇмо ус≥ пом≥чен≥ в≥дм≥нност≥ з тим, щоб ретельн≥ше попрацювати над ними п≥зн≥ше, але зараз, думаю, Ї смисл пильн≥ше придивитис¤ до зб≥г≥в, Ч повернув розмову у колишнЇ русло јнатол≥й. Ч „итаю. Ђ олись в≥н по¤снював мен≥, що на нагвал≥ лежить величезна в≥дпов≥дальн≥сть, тому в кожного нагвал¤ повинне бути особливе м≥сце у ф≥зичному св≥т≥ Ч м≥сце самоти, де певним чином концентруютьс¤ ≥ зливаютьс¤ потоки енерг≥њ. ƒл¤ дона ’уана таким м≥сцем була —онорська пустел¤ї.

¬≥н п≥дн¤в оч≥ в≥д книги.

Ч ƒивовижний зб≥г, Ч першим порушив нетривале мовчанн¤ ¬адим. Ч јдже —онора була у перел≥ку м≥сць...

Ч як ≥ ћ≥тинг  р≥к! Ч не утримавс¤ в≥д вигуку ¬≥ктор.

Ч “ак, Ч погодивс¤ з ним ¬адим. Ч ƒуже багато дивовижних зб≥г≥в. ћожу додати до цього ось це: Ђколи ми, серйозн≥ доросл≥ людськ≥ ≥стоти, дивимос¤ на дерево, наш≥ крапки зборки робл¤ть настроюванн¤ незл≥ченноњ к≥лькост≥ еманац≥й, ≥ в результат≥ в≥дбуваЇтьс¤ чудо. Ќаш≥ крапки зборки змушують нас сприйн¤ти блок еманац≥й, ¤кий називаЇтьс¤ деревомї.

Ч ƒерево! Ч знову не втримав емоц≥й ¬≥тьок. Ч ≤ г≥лочки.

Ч «аспокойс¤ ≥ послухай дал≥, Ч ¬адим приготувавс¤ читати. Ч Ђ÷е може показатис¤ тоб≥ дивним, однак дерева людин≥ набагато ближче, н≥ж, скажемо, мурахи. я вже говорив тоб≥: м≥ж деревами ≥ людьми можуть установлюватис¤ дуже т≥сн≥ взаЇмини. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ тому, що в них Ї загальн≥ еманац≥њї.

¬адим подививс¤ на хлопц≥в.

Ч ƒон ’уан таким чином намагаЇтьс¤ по¤снити механ≥зм роботи дерев взагал≥ ≥ г≥лочок зокрема. “обто в≥н маЇ на уваз≥ зм≥щенн¤ крапок зборки. я в≥дчуваю, що через дерева може бути зд≥йснений зв'¤зок орган≥чного св≥ту з неорган≥чним, ‘≥зичного ¬сесв≥ту з ѕси¬сесв≥том. Ѕ≥льше того, Ч в≥н перегорнув дек≥лька стор≥нок. Ч Ђƒревн≥ “олтеки були переконан≥, що рослини знаход¤тьс¤ в дуже т≥сному сп≥лкуванн≥ з неорган≥чними ≥стотамиї.

Ч ƒ≥йсно, Ч п≥дтримав тему јнатол≥й. Ч ƒерева зд≥йснюють безпосередн≥й зв'¤зок ≥з «емлею. «даЇтьс¤, це саме те, що ми шукали в  анад≥. ƒон ’уан дивитьс¤ на нашу планету, ¤к на живе Їство.

Ч ј ось ≥ще одна ц≥кавинка, Ч привернув увагу хлопц≥в ¬≥ктор. Ч Ђ”се людство в≥д≥йшло в≥д абстрактного, хоча колись ми, мабуть, були дуже близьк≥ до нього. ¬оно, безумовно, було т≥Їю силою, що п≥дтримувала нас. ѕот≥м в≥дбулос¤ щось таке, що в≥двернуло нас в≥д абстрактного. “епер ми не можемо повернутис¤ до нього назадї. ≤ дал≥. Ђ—уттю наших труднощ≥в у поверненн≥ назад до абстрактного Ї наша в≥дмова прийн¤ти можлив≥сть знанн¤ без чи сл≥в нав≥ть без думокї.

Ч ћалевич! Ч вигукнув —ашко. Ч „орний квадрат на б≥лому тл≥! „ервоний квадрат! јбстракц≥њ у чистому вигл¤д≥!

;

/*ћалевич  аз≥м≥р (1878-1935) Ч видатний художник, основоположник одного з вид≥в абстрактного мистецтва Ч супрематизму.  онцепц≥¤ чорного, червоного та б≥лого квадрат≥в Ч чиста ф≥лософ≥¤ чистого мистецтва.*/

;

Ч ‘утуризм! Ч в захопленн≥ додав јнатол≥й.

Ч  убофутуризм, Ч уточнив ¬адим.

Ч ≤нтуњтивне в≥дчутт¤ абстрактного, Ч сформулював ¬≥ктор. Ч «авжди були ≥ Ї так≥ люди, ¤к≥ в≥дчували ≥ в≥дчувають св≥т ≥накше. Ќаприклад, той самий чорний квадрат може бути, Ч в≥н подививс¤ у книжку, Ч символом велетенського озера н≥мого знанн¤, ¤ке Ї всередин≥ кожноњ людськоњ ≥стоти, ≥ про ¤ке кожен з нас знаЇ ≥нтуњтивно.

Ч јле багато хто про це не здогадуЇтьс¤, Ч продовжив думку јнатол≥й. Ч я ось згадав ген≥альне в≥дчутт¤ ћарка “вена, ¤кий в≥дверто абстрагував в одному з своњх твор≥в. ѕригадую, що там в≥н писав про одного кравц¤. “ой кравець писав так≥ в≥рш≥, ¤к≥ не снилис¤ √омеров≥ ≥ Ўексп≥ру, проте н≥хто не хот≥в њх друкувати, н≥хто не читав њх, кр≥м його сус≥д≥в, ¤к≥ см≥¤лис¤ з нього. јле в абстрактному раю ћарка “вена в≥н сто¤в пор¤д з Ѕуддою, значно вище Ўексп≥ра.

;

/*“вен ћарк (1835-1910) Ч письменник, автор багатьох твор≥в, серед ¤ких Ђѕодорож кап≥тана —тормф≥лда до раюї.*/

;

Ч ” цьому сутн≥сть “емного мор¤ усв≥домленн¤, Ч сказав ¬адим. Ч ¬ ньому н≥чого не пропадаЇ, ≥ збираЇтьс¤ геть усе, про що думала людина, нав≥ть, коли не встигла з р≥зних причин опубл≥кувати своњ думки.

Ч ћабуть це мав на уваз≥ Ѕулгаков, коли стверджував, що рукописи не гор¤ть, Ч додав —ашко.

;

/*Ѕулгаков ћихайло (1891-1940) Ч письменник, драматург.*/

;

Ч ўодо в≥дчутт¤, Ч сказав ¬адим. Ч ћожу додати, що ’уан ћатус часто згадуЇ про в≥дчутт¤ власноњ важливост≥, ¤ке, на мою думку, Ї дл¤ людини свого роду попередньою огорожею дл¤ св≥домого проникненн¤ у ѕси¬сесв≥т. Ч в≥н в≥дкрив книжку на чергов≥й закладинц≥. Ч ќсь послухайте: Ђнепохитне прагненн¤ рац≥ональноњ людини твердо дотримувати образа себе Ч це спос≥б над≥йно застрахувати своЇ др≥муче неуцтво. ¬она, наприклад, ≥гноруЇ той факт, що маг≥¤ Ч це не заклинанн¤, не маг≥чн≥ формули, не фокус-покус, але вол¤ сприйн¤тт¤ не т≥льки повс¤кденного св≥ту, але ≥ будь-¤кого ≥ншого, доступного людськ≥й ≥стот≥ї. ƒо реч≥, мене зац≥кавило ще одне його висловленн¤, про те що у нього залишалос¤ дуже мало часу, щоб зробити щось, перед тим ¤к св≥т сп≥ймаЇ мене у своњ пастки.

Ч —в≥т ловив мене ≥ не сп≥ймав? Ч запитав јнатол≥й.

Ч ƒуже ц≥кава думка, Ч сказав ќлександр. Ч Ќевже √ригор≥й —коворода був нагвалем?

Ч Ќе виключено, Ч в≥дпов≥в ¬адим. Ч јле, думаю, що простого зб≥гу сл≥в дуже мало дл¤ такого важливого припущенн¤. ’оча... ¬се може бути. Ќа вс¤к випадок, пропоную тримати у пам'¤т≥.

Ч ™ пропозиц≥¤ на сьогодн≥ припинити роботу ≥ трохи в≥дпочити, Ч встав з≥ свого м≥сц¤ јнатол≥й. Ч ƒуже багато даних, треба все усв≥домити. “а й батьки нас зачекались.

Ч ѕриймаЇтьс¤, Ч схвалив р≥шенн¤ ¬≥ктор. Ч √айда до басейну!

;

;

/*-------------------------------------87----------------------------------*/

;

“им часом директор ÷–” жалкував за своњм р≥шенн¤м щодо розбивки роботи по дн¤х тижн¤: його регул¤рно турбували з Ѕ≥лого ƒому ≥ настирливо ц≥кавились просуванн¤м справи, але, ¤к добрий розв≥дник, в≥н ч≥тко розум≥в, що дл¤ усп≥шноњ подальшоњ розмови щодо з'¤суванн¤ механ≥зму впливу, йому треба Ђв≥дкрити кредит дов≥риї, тобто задл¤ дос¤гненн¤ своЇњ мети треба не тиснути на хлопц≥в, а м'¤ко п≥двести њх до в≥дкритт¤ таЇмниц≥.

…ого дуже дивувало, б≥льше того, в≥н просто не розум≥в чому хлопц≥ так в≥дверто обговорюють питанн¤. ¬они ан≥ск≥льки не схож≥ на тих, хто не здогадуЇтьс¤, що за ними встановлено пост≥йне стеженн¤.

Ђ“од≥ чому вони так себе ведуть?ї Ч це питанн¤ не виходило з голови досв≥дченого розв≥дника. Ч ЂЌевже њм д≥йсно нема чого приховувати? ј може вони за вдаваною в≥дверт≥стю приховують головне?ї

¬≥н вир≥шив викликати хлопц≥в на в≥дверт≥сть та спитати њх про роботу механ≥зму впливу.

Ќаступного дн¤, п≥сл¤ сн≥данку, хлопц≥ проводили батьк≥в до прим≥щенн¤ басейну ≥ з≥брались у в≥тальн≥. ≤ вже через дек≥лька хвилин до в≥тальн≥ зайшов командир бази у супровод≥ перекладача.

Ч —ьогодн≥ ми хот≥ли б з вами посп≥лкуватис¤, Ч за¤вив в≥н. Ч я маю на уваз≥ не себе. ѕевн≥ причини державного значенн¤ заважають нам з≥брати тут, на баз≥, вс≥х наших в≥дпов≥дальних ос≥б та фах≥вц≥в, ¤к≥ бажали б посп≥лкуватись з вами. јле сучасн≥ дос¤гненн¤ науки ≥ техн≥ки дозвол¤ють нам провести невеличку конференц≥ю. “ак би мовити, дистанц≥йно.

Ч ћи не заперечуЇмо, Ч погодивс¤ в≥д ≥мен≥ ус≥х јнатол≥й.

Ѕродер≥к п≥д≥йшов до дверей та вп≥вголоса в≥ддав розпор¤дженн¤. ќдразу ж солдати почали вносити в к≥мнату необх≥дне обладнанн¤.

Ч « вами бажають посп≥лкуватись р≥зн≥ особи, в≥д державних д≥¤ч≥в до видних спец≥ал≥ст≥в, Ч полковник с≥в на ст≥лець б≥л¤ двер≥. Ч —ьогодн≥ нашу сторону представл¤Ї ÷–”. ¬и з його директором вже знайом≥. ѕросимо прийн¤ти до уваги, що нев≥дкладн≥ питанн¤ державноњ безпеки вимагають першоњ зустр≥ч≥ з представником розв≥дки. Ќад≥Їмось на розум≥нн¤ наших проблем.

Ч Ќема питань, Ч погодивс¤ з полковником јнатол≥й. Ч ћи згодн≥.

Ќеобх≥дн≥ п≥дключенн¤ були зроблен≥, ≥, майже в той самий час, коли “олик сказав останнЇ слово екран мон≥тора засв≥тивс¤. ’лопц≥ побачили усм≥хнене обличч¤ директора ÷–”.

Ч Shch?ro r?dyi vit?ty vas zn?vu, Ч украњнською мовою прив≥тавс¤ шеф розв≥дки.

Ч ƒуже приЇмно чути, Ч в≥дпов≥в —ашко.

Ч як ви бачите, ми виконуЇмо вс≥ наш≥ зобов'¤занн¤, Ч продовжив Ђв≥дкритт¤ кредиту дов≥риї директор. Ч Ѕуду б≥льш в≥двертим ≥ не буду приховувати в≥д вас, та, певне, ви ≥ сам≥ знаЇте, що ми змушен≥ збирати ≥нформац≥ю про кожний момент вашого перебуванн¤ на ц≥й баз≥. ÷е техн≥чна сторона справи, ¤ка повинна бути зрозум≥лою дл¤ вс≥х. “ому перейду до практичноњ сторони справи. ќсобисто мене дуже ц≥кавить питанн¤ чому ви без додаткових умов п≥шли на сп≥впрацю з нами?

Ч “ак ми про це намагаЇмось сказати з самого початку! Ч вигукнув ¬≥ктор. Ч Ќам нема чого приховувати!

Ч Ѕудь ласка, будьте точн≥шими.

Ч якнайточн≥шою буде така в≥дпов≥дь, Ч зробив невеличку паузу ¬адим. Ч ћи з≥ своЇњ сторони оф≥ц≥йно стверджуЇмо, що головною складовою частиною роботи впливу Ї дов≥ра. ≤ чергове п≥дтвердженн¤ цього ми отримали п≥сл¤ вивченн¤ роб≥т  астанеди.

Ч ѕрошу правильно нас зрозум≥ти, Ч п≥дтримав товариша јнатол≥й. Ч —аме дов≥ра Ї природним захисним бар'Їром на шл¤ху корисного використанн¤ впливу.

Ч ¬и хочете сказати, що скористатись можливост¤ми впливу можуть люди, ¤к≥ дов≥р¤ють одне одному?

Ч “очно! Ч п≥дтвердив ¬≥ктор. Ч —аме так.

Ч я скажу б≥льше, Ч ¬адим привернув увагу до себе. Ч —аме дов≥ра. ƒов≥ра, а не в≥ра. —л≥д в≥др≥зн¤ти ц≥ два пон¤тт¤. ѕрошу зрозум≥ти нас правильно: в≥ра спонукаЇ до сл≥пого п≥дкоренн¤ чужим р≥шенн¤м, дов≥ра залишаЇ людину в≥льною у вибор≥ свого власного р≥шенн¤.

Ч ј не може так бути, що ви приховуЇте справжн≥ стан речей?

Ч ¬и що! Ч нав≥ть обуривс¤ ¬≥ктор.

Ч ƒумаю, дл¤ того щоб ви переконались у наш≥й правот≥, ми можемо провести зразково-показовий експеримент тут, на баз≥, Ч неспод≥вано запропонував ¬адим. Ч ѕризначайте час.

Ч якщо ви не заперечуЇте, то про це Ч дещо п≥зн≥ше. ј зараз уточнить, будь ласка, максимальну дальн≥сть д≥њ вашого впливу.

Ђ„ому в≥н пост≥йно запитуЇ про дальн≥сть д≥њ впливу?ї

Ч ¬ажко дати однозначну в≥дпов≥дь, Ч в≥дпов≥в јнатол≥й. Ч Ќам в≥домо два рад≥уси дальност≥ впливу. ѕерший, це, коли ми, так би мовити, працюЇмо сам≥, тобто без допом≥жних засоб≥в. ÷ей рад≥ус невеличкий ≥ складаЇ близько двадц¤ти метр≥в. « допом≥жними засобами, г≥лочками дерев, рад≥ус зб≥льшуЇтьс¤ до двох к≥лометр≥в. ћи вважаЇмо, що цей рад≥ус може бути зб≥льшений, але, вибачте, певн≥ под≥њ змусили нас припинити роботи у цьому напр¤мку.

Ч ј ¤к щодо невидимост≥? Ч задав чергове питанн¤ головний розв≥дник крањни.

Ч ћи пам'¤таЇмо, що ви вже ц≥кавились цим питанн¤м, Ч в≥дпов≥в ќлександр. Ч Ѕудемо говорити в≥дверто, ми ≥ сам≥ до к≥нц¤ не осмислили цього ефекту. Ќами з'¤совано, що можна впливати не т≥льки, так би мовити, одномоментно, а також направлено впливати на стале програмуванн¤ ос≥б, ¤к≥ опин¤ютьс¤ у сфер≥ його д≥њ. ћи також з'¤сували, що можемо створювати, так би мовити, рухомий купол д≥њ впливу. ÷ей купол може перем≥щуватис¤ разом з нами, ≥ може спр¤мовувати у¤ву вс≥х оточуючих таким чином, що вони на псих≥чному р≥вн≥ сприйн¤тт¤ нас не бачать, хоча в цей же час ми на¤ву знаходимось поруч.

Ч ƒо реч≥, це п≥дкреслюЇтьс¤ ≥  астанедою, Ч сказав ¬≥ктор. Ч ћи нав≥ть прочитали про вправу ¤к стати непом≥тним. ћи продовжуЇмо працювати ≥ досить ретельно вивчаЇмо конспекти  астанеди про дона ’уана ћатуса.

Ч Ќедарма ваш≥ спец≥ал≥сти ц≥кавились цими матер≥алами, Ч схвалив д≥њ анал≥тик≥в ÷–” јнатол≥й. Ч ” цих книжках наведена велика к≥льк≥сть достатньо в≥двертоњ ≥нформац≥њ, ¤ку, без умови ≥снуванн¤ бар'Їру дов≥ри, просто небезпечно було б виносити на публ≥чне обговоренн¤. ¬ажко у¤вити, що могло б статис¤, коли кожний м≥г би скористатис¤ порадами ’уана ћатуса.

Ч Ќедарма дон ’уан пост≥йно п≥дкреслюЇ р≥зко в≥д'Їмну д≥ю в≥дчутт¤ власноњ важливост≥, ¤к початкову силу противаги в≥дчуттю дов≥ри, Ч п≥дтримав товариш≥в ¬адим.

Ђ омандире бази. „ому використовуютьс¤ засоби телеметр≥њ?ї

ЂЌапевне не знаю, можу т≥льки припустити, що наш≥ кер≥вники чогось побоюютьс¤.ї

Ђяке ваше завданн¤?ї

Ђ«абезпечити охорону. ¬ раз≥ непередбачуваних обставин Ч прийн¤ти команду на себе.ї

Ђ„ињ накази ви виконуЇте?ї

Ђ—вого безпосереднього кер≥вництва.ї

Ђ–озв≥дка не дов≥р¤Ї в≥йськовим.ї

Ч Ќам добре в≥дом≥ твори  астанеди, Ч екран мон≥тора знову привернув увагу до себе. Ч ќднак, ¤кщо ви не заперечуЇте, повернемось до практичного використанн¤ вашого винаходу.

Ч «адавайте ваш≥ питанн¤, Ч в≥дгукнувс¤ ¬≥ктор. Ч ћи готов≥ в≥дпов≥дати.

Ч ќднак просимо вз¤ти до уваги, що ми ц≥лком в≥дверто намагаЇмось по¤снити важлив≥ моменти роботи впливу, Ч додав ¬адим.

Ч ћи це ц≥нуЇмо, Ч посм≥хнувс¤ з екрану директор ÷–”. Ч јле складаЇтьс¤ таке враженн¤, що ви намагаЇтесь переконати нас в неможливост≥ використанн¤ вашого винаходу будь-ким ≥ншим.

Ч ÷е хибне враженн¤, Ч заперечив ќлександр. Ч ћи т≥льки пост≥йно намагаЇмось привернути увагу до дуже важливоњ умови роботи впливу. ÷е означаЇ, що будь-хто може користуватись впливом, але при обов'¤зковому виконанн≥ умови: м≥ж ними повинна бути повна взаЇмна дов≥ра.

Ч «начить, ви не будете заперечувати, ¤кщо ми спробуЇмо перев≥рити це твердженн¤ за вашою участю, Ч ствердно сказав розв≥дник.

Ч Ќ≥ в ¤кому раз≥, Ч в≥дпов≥в ¬адим. Ч ћи згодн≥ продемонструвати нашу роботу, а пот≥м ви сам≥ або будь-хто з ваших представник≥в зможуть повторити те, що ми покажемо.

Ч «а одн≥Їњ простоњ умови, Ч додав јнатол≥й. Ч «найд≥ть таких виконавц≥в, ¤к≥ дов≥р¤ють один одному.

Ђ÷≥каво, а зможемо ми взагал≥ знайти в наш≥й крањн≥ хоча б чотирьох ос≥б, ¤к≥ б дов≥р¤ли одна одн≥й? ≤, головне, ос≥б, ¤ким би дов≥р¤ли ми. Ќеможливо нав≥ть припустити, що ми не зможемо контролювати процес. ¬ ≥ншому випадку потр≥бно буде приймати специф≥чн≥ р≥шенн¤.ї

ƒиректор ÷–” перев≥в розмову в практичну площину роботи впливу. ’лопц≥ н≥чого не приховували ≥ до к≥нц¤ дн¤ показували, ¤к вони розм≥щуютьс¤ за столом, ¤к концентруютьс¤. ¬они, на проханн¤ директора розв≥дки, продемонстрували роботу впливу на любимому собац≥ Ѕродер≥ка ≥ на одному п≥хотинцев≥, ¤кий добров≥льно, за достатню оплату, погодивс¤ на участь в експеримент≥. ƒиректор був вражений: це було не в к≥но, це було ≥ працювало насправд≥. ¬≥н почав хвилюватись, бо не знав що ≥ ¤к допов≥дати президенту.

;

;

/*-------------------------------------88----------------------------------*/

;

“им часом батьки хлопц≥в в≥дпочивали в≥д приголомшливих под≥й останнього часу. ѓх не турбували ≥ вони проводили час у розмовах. –озмовах про своЇ, про набол≥ле.

Ч ћене дивуЇ в≥дношенн¤ держави до винах≥дництва. ≤ взагал≥ до творчоњ д≥¤льност≥, Ч продовжив ран≥ше розпочату тему ¬олодимир ≤ванович, батько јнатол≥¤, коли батьки, п≥сл¤ сн≥данку, з≥брались вранц≥ б≥л¤ буд≥вл≥ басейну. Ч я за те, щоб р≥шуче зламати ≥снуючу практику, коли винах≥дник змушений доводити бюрократам корисн≥сть свого винаходу. ќдним з головних завдань держави повинно бути створенн¤ умов, коли бюрократи в≥д винах≥дництва будуть змушен≥ сам≥ б≥гати за винах≥дницькими грошима. «м≥ст моЇњ пропозиц≥њ такий Ч реЇстрац≥¤ вс≥х винаход≥в повинна проводитись безкоштовно. ј от вже кошти в≥д впровадженого, п≥дкреслюю, в≥д впровадженого, винаходу в розм≥р≥, скаж≥мо, в≥д одного до п'¤ти в≥дсотк≥в щор≥чно повинн≥ поступати на рахунок патентноњ установи. «а ц≥ грош≥ установа сама повинна п≥дтримувати д≥ю патенту, спов≥щати про це винах≥дника, ≥ пов≥домл¤ти про х≥д впровадженн¤ винаходу. —аме ц¤ установа повинна вс≥л¤ко розповсюджувати винах≥д по п≥дприЇмствам. —права проста: чим б≥льше впроваджень тим б≥льше грошей над≥йде на рахунок установи. —аме таким повинен бути справжн≥й державний п≥дх≥д, справжн¤ державна позиц≥¤ у справ≥ винах≥дництва.

Ч ѕропозиц≥¤ слушна, дуже слушна, Ч п≥дтримав його батько ¬адима, јндр≥й ¬асильович. Ч јле де ж ви бачили бюрократ≥в, ¤к≥ б намагались працювали по-справжньому?

Ч ¬≥дпов≥дально, Ч уточнила Ќатал¤  ост¤нтин≥вна, мати —ашка.

Ч ≤ не говорить, бюрократизм Ч це дуже болюче питанн¤. ¬≥т¤ ¤кось розпов≥дав мен≥, ¤к наш≥ хлопц≥ пропонували вир≥шити цю проблему, коли починали створювати свою ф≥рму. “и пам'¤таЇш, “арасе? Ч звернулась Ќад≥¤ јнатол≥вна до свого чолов≥ка.

Ч ƒуже добре пам'¤таю, Ч в≥дпов≥в “арас ¬олодимирович. Ч ¬они пропонували ввести такий пор¤док, при ¤кому кожному чиновнику треба надати право можливост≥ виконувати не т≥льки свою роботу, але ≥ роботу колег незалежно в≥д посадових функц≥й. «розум≥ло з в≥дпов≥дним в≥драхуванн¤м з платн≥ того, хто не може, або не хоче виконувати роботу. “обто створити реальн≥ умови дл¤ скороченн¤ к≥лькост≥ чиновник≥в, при умов≥ виконанн¤ усього обс¤гу роботи.

Ч я також пам'¤таю. —ашко ¤кось у розмов≥ наводив приклад, Ч  ост¤нтин  орн≥йович подививс¤ на дружину ≥ та ствердно кивнула. Ч якщо в к≥мнат≥ ¤коњсь установи знаход¤тьс¤ дванадц¤ть ос≥б, то троЇ чи двоЇ добре працюючих чиновник≥в можуть, дл¤ початку зам≥нити когось, а, може, ≥ вс≥х дванадц¤тьох. «а кожного зам≥неного виплачуЇтьс¤ до п'¤тдес¤ти в≥дсотк≥в його платн≥ тому, хто виконуЇ роботу. ѕ≥сл¤ чого треба почекати, коли залишатьс¤ працювати троЇ, двоЇ, а може ≥ один прац≥вник. «а той розм≥р платн≥, ¤кий складетьс¤ в результат≥ такого скороченн¤.

Ч ≤ ¤ пригадую, Ч сказала ¬≥ра ≤ван≥вна. Ч ¬адик розпов≥дав, що чиновник, ¤кий вир≥шить нормально працювати ≥ заробл¤ти, ставить до в≥дома кер≥вництва контори про нам≥р виконувати роботу колеги, або колег. ѕ≥сл¤ цього л≥нивий колега тимчасово переводитьс¤ на ≥ншу роботу. ѕри усп≥шному ход≥ роботи м≥сце, або м≥сц¤ зв≥льн¤ютьс¤, а частина зекономленоњ платн≥ додаЇтьс¤ до платн≥ активного прац≥вника.

Ч Ѕюрократи завжди виживали т≥льки тому, що з ними боролис¤ ззовн≥, Ч п≥дтримала тему ћар≥¤ ѕетр≥вна, мати јнатол≥¤. Ч “реба ≥н≥ц≥ювати процес зсередини. “обто прищепити Ђсироватки працьовитост≥ та доброзичливост≥ї кожному бюрократичному орган≥змов≥, щось на зразок винайдених ѕарк≥нсоном л≥к≥в нетерпимост≥. ѕ≥сл¤ такоњ Ђвакцинац≥њї той, хто видужав не буде розводити т¤ганину, не буде перекладати свою роботу на ≥нших, а почне роботу в темп≥. ” нас, в ”крањн≥.

;

/*ѕарк≥нсон —≥р≥л (1909-1993) Ч публ≥цист-сатирик, автор загальнов≥домих протибюрократичних закон≥в.*/

/*Ќетерпим≥сть Ч за ѕарк≥нсоном добувають з кров≥ арм≥йських старшин. —кладаЇтьс¤ з двох елемент≥в: Ђа можна ≥ кращеїта Ђн≥¤ких виправданьї.*/

;

Ч ≤ з американською посм≥шкою, Ч додав њњ чолов≥к, ¬олодимир ≤ванович.

Ч ƒо реч≥, про ”крањну, Ч сказав “арас ¬олодимирович. Ч ћене дуже турбуЇ пол≥тична ситуац≥¤ в крањн≥. ¬ибори йдуть за виборами, а краще жити не стаЇ. ƒепутати, так би мовити, р¤сно зас≥вають правове поле крањни юридичними реп'¤хами, а пот≥м виход¤ть на правову прополку, тобто зм≥нюють одн≥ статт≥ закон≥в, додають друг≥, редагують ≥нш≥. ћоже ¤ дещо ≥ переб≥льшую, але скажу, що мен≥ нев≥домий такий закон, ¤кий би одразу став працювати нормально, без внесенн¤ до нього зм≥н та доповнень. ѕропоную ввести таку законодавчу норму, щоб депутатам, ¤к≥ прот¤гом року голосують за зм≥ни до першого з ран≥ше ухвалених ними же закон≥в знижати зарплатню на дес¤ть в≥дсотк≥в. ≤ так само робити за кожний зм≥нений закон аж до прожиткового м≥н≥муму.  оли такий депутат ще буде Ђвиживатиї на таку зарплатню прот¤гом б≥льше кварталу, то автоматично зв≥льн¤ти його з Ђвовчим б≥летомї, бо таким чином в≥н доводить, що ≥снуЇ на зовс≥м ≥нш≥ прибутки. ј ви т≥льки подивитьс¤ ¤к вони приймають закони! «акони, за ¤кими нам потр≥бно жити. ” зал≥ парламенту депутати-багатоверстатники тиснуть кнопки за прийн¤тт¤ закон≥в. ј де ≥нш≥, так би мовити, народн≥ представники? „им вони займаютьс¤? ƒе саме ≥ ¤к вони представл¤ють народн≥ ≥нтереси? Ќа фон≥ депутатського нехтуванн¤ своњми обов'¤зками, неторканоњ безкарност≥, нам, громад¤нам, заборон¤Їтьс¤ нав≥ть зайти удвох у каб≥нку голосуванн¤ дл¤ того, щоб обрати такого от Ђнародного обранц¤ї.

“арас ¬олодимирович з≥тхнув.

Ч ј ¤ за прийн¤тт¤ закону, ¤кий зробив би сам≥ вибори демократичними, Ч сказав јндр≥й ¬асильович. Ч ћи ¤кось довго розмовл¤ли на цю тему з ¬адиком ≥ в≥н запропонував ввести зворотний зв'¤зок в загальну систему вибор≥в. —ама система вибор≥в практично не зм≥нюЇтьс¤, а зм≥н зазнаЇ лише форма виборчого бюлетеню. Ћист бюлетеню повинен складатис¤ з трьох частин. ѕерша Ч це та частина, ¤ка в прийн¤тому пор¤дку залишаЇтьс¤ на виборч≥й д≥льниц≥. ƒруга ≥ трет¤ майже так≥, ¤к ≥ зараз, але трет¤ Ї коп≥Їю другоњ. Ќа цих двох частинах друкуЇтьс¤ випадковий номер, ¤кий покриваЇтьс¤ захисним невидимим шаром. ўось на зразок царап-картки дл¤ поповненн¤ рахунку за користуванн¤ моб≥льним зв'¤зком.

¬≥н зробив невеличку паузу.

Ч ѕрактично вибори проход¤ть, ¤к завжди. —творюютьс¤ списк≥в виборц≥в; в день голосуванн¤ виборц≥ приход¤ть на виборчу д≥льницю; пред'¤вл¤ють в≥дпов≥дн≥ документи; отримують виборч≥ бюлетен≥; заход¤ть у каб≥нку; зн≥мають захисний шар з номер≥в на друг≥й частин≥ та ставл¤ть в≥дм≥тку свого вибору на друг≥й та трет≥й частинах; розд≥л¤ють частини та кидають другу частину бюлетен¤ до урни, а третю частину залишають соб≥ дл¤ контролю; по зак≥нченн≥ часу виборча ком≥с≥¤ п≥драховуЇ голоси; виборча ком≥с≥¤ приймаЇ протокол, в ¤кому перел≥чуютьс¤ номери тих, хто проголосував Ђзаї ≥ номери тих, хто проголосував Ђпротиї; цей протокол передаЇтьс¤ у ком≥с≥ю вищого рангу ≥ друкуЇтьс¤ у м≥сцев≥й прес≥ з указанн¤м номер≥в Ђзаї та Ђпротиї. ¬иборець може не т≥льки перев≥рити правильн≥сть свого вибору, а й може оскаржити проведенн¤ вибор≥в на д≥льниц≥, у випадку спроби фальсиф≥кац≥њ.

Ч ÷¤ система значно краща за ≥снуючу, Ч сказав ¬олодимир ≤ванович. Ч јле не виключено, що влада може купувати виборц≥в, ¤к≥ навмисне будуть робити р≥зн≥ в≥дм≥тки у друг≥й та трет≥й частинах. « метою подальшого оскарженн¤ результат≥в вибор≥в.

Ч —лушне зауваженн¤, Ч погодивс¤ јндр≥й ¬асильович. Ч јле можна прийн¤ти закон, ¤ким встановити межу фальсиф≥кац≥њ. “обто, ¤кщо к≥льк≥сть з≥псованих бюлетен≥в буде впливати на результат вибор≥в, тод≥ вибори вважати такими, що не в≥дбулись ≥ проводити перевибори.

Ч јле н≥¤ка влада н≥коли не прийме такого закону, Ч сказав  ост¤нтин  орн≥йович.

Ч ≤ не говорить, Ч з≥тхнула ¬≥ра ≤ван≥вна.

Ч —ашко також пропонував введенн¤ зворотного зв'¤зку, але вже п≥сл¤ вибор≥в, Ч продовжив  ост¤нтин  орн≥йович. Ч ¬≥н хот≥в вимкнути механ≥зм використанн¤ грошей у передвиборчому процес≥ шл¤хом введенн¤ механ≥зму про автоматичний в≥дклик депутата, у раз≥ невиконанн¤ њм своњх об≥ц¤нок прот¤гом виконанн¤ обов'¤зк≥в.  андидат в депутати перед виборами повинен представити виборц¤м загальну програму виконанн¤ об≥ц¤нок з розбивкою по кварталам, ≥ будь-¤кий виборець його округу повинен мати право поставити питанн¤ про автоматичний в≥дклик депутата на п≥дстав≥ невиконанн¤ програми перед в≥дпов≥дною радою.

Ч ¬и забуваЇте про украњнську пол≥тичну д≥йсн≥сть: вс≥ без вин¤тку украњнськ≥ парт≥њ протинародн≥. ≤ це дуже легко довести, Ч продовжив пол≥тичну тему ¬олодимир ≤ванович. Ч ѕодивитьс¤ сам≥: у ¬ерховн≥й –ад≥ представлена значна к≥льк≥сть парт≥й та парт≥йок. якщо ¤ не помил¤юсь, то вс≥ вони захищають народн≥ ≥нтереси, ≥, особливо, перед черговими виборами. ƒе¤к≥ з парт≥й нав≥ть можуть похвалитись рег≥ональними представництвами, районними ком≥тетами тощо.

Ч ј  ѕ”? Ч запитала Ќатал¤  ост¤нтин≥вна.

;

/*  ѕ” Ч комун≥стична парт≥¤ ”крањни.*/

;

Ч ј  ѕ”, Ч р≥зко зреагував ¬олодимир ≤ванович. Ч Ќайпротинародн≥ша парт≥¤ колишн≥х союзних бюрократ≥в. ѓњ протинародн≥сть в тому, що частина њњ колишн≥х член≥в забажала додати до влади сили владу грошей, а ≥нша частина, ¤ка не встигла використати момент, тепер зд≥ймаЇ чи не найб≥льший галас у т≥й же сам≥й ¬ерховн≥й –ад≥. ¬ам добре в≥домо, що на момент розпаду —–—– в компарт≥њ нал≥чувалось близько в≥с≥мнадц¤ти м≥льйон≥в член≥в. ≤ жоден з них, п≥дкреслюю, жоден, тод≥ не п≥дн¤вс¤ на захист комун≥стичних ≥дей. ј ось зараз, демократичних умовах, з телерад≥обалаканиною у них все у повному пор¤дку. ¬они внос¤ть на розгл¤д –ади проекти закон≥в, про ¤к≥ заздалег≥дь в≥домо, що вони не будуть прийн¤т≥. ™зуњтство ц≥Їњ повед≥нки в тому, що под≥бн≥ проекти внос¤тьс¤ т≥льки тод≥, коли парт≥¤ при влад≥, а в ≥ншому випадку Ч це св≥дома зат¤жка часу; бюрократична в≥дм≥тка, мовл¤в, Ђбачите ¤к ми боремосьї. јле подивимось трохи назад у час≥: попередники сучасних комун≥ст≥в, соц≥ал-демократи, керован≥ ¬олодимиром ”ль¤новим, добре розум≥ли поточн≥ пол≥тичн≥ моменти. ¬они трибуну царськоњ ƒержавноњ ƒуми використовували лише ¤к трибуну дл¤ пол≥тичних за¤в та запит≥в. ј ось основну свою роботу вони вели в ус≥х легальних орган≥зац≥¤х: профсп≥лках, народних домах, клубах, страхових установах. ѕ≥дкреслюю, роботу, а не балачки. ј наш≥ бюрократи в≥д комун≥стичноњ ≥дењ не хочуть, не можуть ≥ н≥коли не будуть використовувати вже набутий досв≥д своњх попередник≥в! ¬они намагаютьс¤ Ђсп≥лкуватис¤ї з народом через трибуну ¬ерховноњ –ади, газетки та м≥тинги у великих м≥стах! ѕаразитуючи на ностальг≥чних настро¤х пенс≥онер≥в, вони пан≥чно бо¤тьс¤ сп≥лкуватись та працювати з живими, реальними роб≥тниками в колективах. ўо це, ¤к не зрада лен≥нських засоб≥в боротьби? ƒр≥бн≥ пол≥тиканчики зам≥сть теор≥њ розвитку сучасного комун≥стичного руху п≥дсовують нам ≥дею реан≥мац≥њ —–—–. Ќа¤ву маЇмо ≥деолог≥чну зраду.

≤ тут варто сказати про профсп≥лки. Ѕ≥льших зрадник≥в робочого класу за останн≥ роки, роки невиплачених зарплат, роки несамовитого наступу на права труд¤щих ≥ у¤вити неможливо! ¬они г≥рш≥ за, вибачте, пов≥й, бо беруть грош≥ з труд¤щих, а в≥ддаютьс¤ власникам п≥дприЇмств. «агальнов≥дома Ђшкола комун≥змуї насправд≥ ви¤вилась звичайн≥с≥нькою школою бюрократизму, п≥длабузництва, адм≥н≥стративноњ м≥м≥кр≥њ.  ожен з цих Ђзахисник≥вї повинен понести ≥сторичну в≥дпов≥дальн≥сть за в≥дмову в≥д захисту ≥нтерес≥в робочого класу. Ќа¤ву маЇмо зраду матер≥альних ≥нтерес≥в труд¤щих.

¬олодимир ≤ванович перев≥в дух.

Ч ѕовертаючись до теми комун≥стичноњ парт≥њ. ’арактерною њњ рисою Ї мар≥онетков≥сть.  омун≥стичн≥ бюрократи другого та третього ешелон≥в, а саме вони зараз сид¤ть у ¬ерховн≥й –ад≥, не вм≥ють д≥¤ти самост≥йно. ’арактерним штрихом цього було воланн¤ одного парт≥йного функц≥онера при розгл¤д≥ одного з в≥йськових питань: ЂЌатовськ≥ танки будуть п≥д ¬оронежем!ї. “обто, так званого украњнського комун≥ста, ¤кщо не задовольн¤ють, то ¤кось влаштовують ц≥ ж сам≥ танки п≥д Ћьвовом. «в≥дси видно чињ ≥нтереси захищають так зван≥ комун≥сти. ÷¤ парт≥¤, вт≥м, ¤к ≥ ус≥ ≥нш≥, не використовуЇ профсп≥лки, випробуваний ≥нструмент боротьби за права труд¤щих. јдже будь-¤ка парт≥¤ може скористатись виборн≥стю кер≥вник≥в профсп≥лок дл¤ подальшого використанн¤ цього справд≥ ефективного ≥нструменту.

Ч ¬с≥ сучасн≥ украњнськ≥ парт≥њ створено п≥д невелике коло пол≥тик≥в, Ч вступив у розмову јндр≥й ¬асильович. Ч ≤ вони в≥дображають ≥нтереси окремих груп, клан≥в, а не клас≥в. “обто, по великому рахунку, це взагал≥ не парт≥њ. ÷≥лком згоден, що доказом цього Ї неск≥нченна балаканина на шпальтах газет, в парламент≥, в рад≥о ≥ телееф≥р≥ ≥ повна в≥дсутн≥сть реальноњ роботи внизу в колективах.

Ч “ак, Ђкомун≥стичн≥ї бюрократи союзного зразка досить довгий час мали владу, ≥, п≥сл¤ своЇњ перебудови, забажали орган≥чно додати до влади пр¤му њњ ознаку Ч власн≥сть, Ч п≥дтримав товариш≥в “арас ¬олодимирович. Ч ќднак мен≥ здаЇтьс¤, що вони переоц≥нили своњ можливост≥. ≤ тепер тим, хто в результат≥ вс≥х перипет≥й прихватизац≥њ загарбав цю саму власн≥сть, потр≥бно нове, модерн≥зоване, кр≥посне право; потр≥бен старий пол≥цейський пор¤док.

Ч як би там не було, незважаючи на багатогранн≥сть розвитку пол≥тичних процес≥в, пол≥тики все одно Ї лише одними з приводних кол≥щат механ≥зму влади, ¤кий просто змушуЇ палко бажати керуванн¤ масами ≥нших кол≥щат, Ч додала ћар≥¤ ѕетр≥вна.

Ч “ак, керують шл¤хом об≥ц¤нок, Ч сказав “арас ¬олодимирович. Ч ўе один вар≥ант оц≥нки д≥¤льност≥ Ч давати в≥дпов≥дну оц≥нку п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку перебуванн¤ при влад≥.

Ч ќц≥нки Ч оц≥нками, а в житт≥ людини найб≥льше важить т≥льки творч≥сть, Ч знову привернув увагу до теми творчост≥ ¬олодимир ≤ванович. Ч ≤ саме та творч≥сть, ¤ка в свою чергу даЇ поштовхи до розвитку творчост≥ ≥нших. я читав, що ¤понський п≥дприЇмець, кап≥тал≥ст, засновник компан≥њ Ђќмронї, “атењс≥  адзума у творчих пошуках форм людського сусп≥льства п≥шов нав≥ть значно дал≥ наших Ђпатентованихї комун≥ст≥в. ѕроцитую напам'¤ть: Ђ¤ роблю все, що залежить в≥д мене, щоб направити Ђќмронї по шл¤ху гуман≥змуї.

;

/* адзума “атењс≥ (1900-1991) Ч п≥дприЇмець, автор теор≥њ ≥сторичних ≥нновац≥й, Ќового —усп≥льства. ¬ своњй книз≥ Ђ¬≥чний дух п≥дприЇмництваї писав: ЂЅ≥л¤ 2025 року почнетьс¤ ера автономност≥, перех≥д в≥д сусп≥льства, ¤ке знаходитьс¤ п≥д контролем св≥домост≥ (воно виникло в пер≥од колективного сусп≥льства, до Ђприродногої безконтрольного сусп≥льства. ћи впритул п≥д≥йдемо до ери великих перем≥н, в ¤к≥й назавжди щезне боротьба за виживанн¤, а отже, за пануванн¤ на соб≥ под≥бними. Ўл¤хом дос¤гнутого до цього часу найвищого р≥вн¤ психолог≥њ кожна людина зможе поступати автономно, не в≥дчуваючи тиску сусп≥льного контролю. «алишитьс¤ лише одна ц≥нн≥сть ¤к така: створенн¤ чогось нового.*/

;

Ч “ак, Ч п≥сл¤ нетривалоњ паузи сказав “арас ¬олодимирович. Ч японський п≥дприЇмець на практиц≥, ¤к може, впроваджуЇ ≥дею загального щаст¤ людства. Ќа в≥дм≥ну в≥д наших пол≥тико-теоретичних ≥мпотент≥в, ¤к≥ за роки знущанн¤ над народом не знайшли н≥чого кращого, ¤к Їзуњтськ≥ пов≥домл¤ти тому ж народу з р≥зних трибун, що над ним знущаютьс¤.

Ч јле далеко не вс≥ зах≥дн≥ п≥дприЇмц≥ п≥дтримують ≥дењ “атењс≥  адзум≥, Ч продовжив думку ¬олодимир ≤ванович. Ч Ќе помилюсь, ¤кщо буду стверджувати, що майже вс≥ зах≥дн≥ п≥дприЇмц≥ взагал≥ не п≥дтримують його ≥дей. ѕитанн¤ морал≥ зах≥дного зразка Ї ¤вищем, ¤ке потр≥бно ще розкривати. я б назвав таких п≥дприЇмц≥в скральниками. “обто, скр¤гами-повчальниками, такими соб≥ д¤д¤ми —круджами, ¤к≥, пограбувавши когось, пот≥м повчають пограбованого, ¤к тому треба жити, кидаючи йому крихти з награбованого. ѕриклад≥в б≥льш н≥ж достатньо. ¬ ”крањн≥ потужний рудно-металург≥йний комплекс переробл¤Ї руди в метали. “ехнолог≥њ недосконал≥ ≥ ми дихаЇмо бозна чим. “им часом за кордон вивозитьс¤ брухт кольорових метал≥в, брухт чорних метал≥в, чим там забезпечуЇтьс¤ еколог≥чно чисте виробництво. ј пот≥м вони ж вимагають витрачати грош≥ на закуп≥влю в њхн≥х же крањнах очисних технолог≥й! ѕри цьому за вс≥ма њхн≥ми законами вони абсолютно чист≥. Ќаприклад, н≥мц≥ можуть купувати м≥дний брухт у ¤коњсь приватноњ голландськоњ компан≥њ, ¤ка, в свою чергу, перекуповуЇ м≥дь у прибалт≥йських ф≥рм, ¤к≥ вивоз¤ть крадену м≥дь з ”крањни. ’оча вс≥м в≥домо, що дл¤ цього крад≥њ вир≥зають м≥дн≥ кабел≥ на п≥дприЇмствах, вноч≥ крадуть д≥юч≥ м≥дн≥ трамвайн≥ ≥ тролейбусн≥ тролењ, крадуть металев≥ кришки канал≥зац≥йних люк≥в, зливн≥ реш≥тки на дорогах... ѕри цьому робитьс¤ вигл¤д н≥би н≥хто не знаЇ, що скуповуЇтьс¤ крадене. ≤нший приклад. Ќадаючи кредити новоствореним крањнам —Ќƒ ™вропа твердо знала, що вс≥ надан≥ кредити будуть вкраден≥ ≥ знову опин¤тьс¤ в њхн≥х банках, а розплачуватис¤ будуть трудов≥ об≥краден≥ маси. ћало приклад≥в? ќсь ще: вони ≥з задоволенн¤м вклали кошти у виробництво фарбованоњ води, цигарок, пральних порошк≥в, жуйки та ≥ншоњ др≥б'¤тини... ѕрибутки, зрозум≥ло, вивоз¤тьс¤. ј до нас направл¤ють см≥тт¤ у вигл¤д≥ секонд хенду. ўе й прибуток на цьому мають...Ќа жаль, ”крањна маЇ власних зрадник≥в в≥д влади, ¤к≥ зараз т≥шатьс¤ тим, що н≥бито попали в ≥стор≥ю... јле хай ц≥ зрадники не думають, що нащадки будуть про них пам'¤тати з добром.

¬олодимир ≤ванович перев≥в дух.

Ч “аким чином, можемо говорити про новий вид економ≥чноњ ≥мпер≥њ, при ¤кому не треба завойовувати нових територ≥й, не треба витрачати кошт≥в, щоб утримувати ц≥ територ≥њ, не треба утримувати апарат нагл¤дач≥в. «м≥ст ≥снуванн¤ такоњ ≥мпер≥њ криЇтьс¤ у вивоз≥ надприбутк≥в. “ому треба т≥льки встановити ≥ виконувати закони Ђпограбуванн¤ї дл¤ економ≥чно Ђпереможенихї. —хема добре обкатана скральниками у јфриц≥. ћало того, що вивоз¤тьс¤ матер≥али, вс≥л¤ко заохочуЇтьс¤ ≥мпорт квал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в з б≥дн≥ших крањн.

Ч ј нам завоз¤ть другосортну продукц≥ю, Ч вставив своЇ  ост¤нтин  орн≥йович. Ч ÷е торкаЇтьс¤ не т≥льки товар≥в та технолог≥й. √олл≥вудська продукц≥¤ розрахована на нерозвинених ос≥б, бо т≥льки нерозвинену душу можуть торкнути насильство, вбивства, секс та ≥нш≥ к≥ножахи...

Ч “очно, Ч погодилась з ним Ќад≥¤ јнатол≥њвна. Ч «ах≥дному сусп≥льству притаманна глуха в≥дчужен≥сть м≥ж людьми. Ќамаганн¤ розшарувати сусп≥льство. ѕропаганда так званого середнього класу. ѕропагуЇтьс¤ багатство за будь ¤ку ц≥ну. √оловна мета Ч грош≥.

Ч ƒо реч≥ про грош≥ ≥ про культуру, Ч зм≥нила напр¤м дискус≥њ ћар≥¤ ѕетр≥вна. Ч я маю на уваз≥ граф≥т≥. јдже можна не малювати на ст≥нах. якщо ≥ Ї така необх≥дн≥сть, то таким ¤ б запропонувала монети та паперов≥ купюри. Ќайтонк≥ше граф≥т≥! Ќаприклад так, ¤к нанос¤ть клейма на ювел≥рн≥ вироби. ћожна на поверхн≥ самоњ монет≥ або по њњ гурту. я б нав≥ть залишила спец≥альне м≥сто дл¤ цього. √раф≥т≥ такого роду стаЇ рухомим, переходить так би мовити в ≥ншу площину сприйн¤тт¤. “обто повертаЇтьс¤ до своЇњ п≥знавальноњ рол≥ в ≥стор≥њ. ƒо того, ≥ збережетьс¤ краще.

Ч ј ¤ хот≥ла б повернутис¤ до конкретного питанн¤, Ч привернула увагу присутн≥х Ќад≥¤ јнатол≥њвна. Ч ѕитанн¤ використанн¤ в ”крањн≥ украњнськоњ мови. Ќачебто вона Ї державною, але сфера використанн¤ за роки незалежност≥ майже не зм≥нилась. Ѕ≥дна ”крањна залишаЇтьс¤ у полон≥ колон≥альних домагань. Ѕоротьба за мову не повинна точитис¤ у засобах масовоњ ≥нформац≥њ. “реба на р≥вн≥ закону зобов'¤зати ус≥х державних службовц≥в сп≥лкуватись на робот≥ м≥ж собою виключно украњнською мовою. Ѕез виключень. « в≥дв≥дувачами, зрозум≥ло, потр≥бно сп≥лкуватись на мов≥ б≥льшост≥ проживаючоњ в рег≥он≥. ѕоза роботою державн≥ службовц≥ можуть розмовл¤ти будь-¤кою прийн¤тною мовою. «а невиконанн¤ вимоги Ц негайне зв≥льненн¤ з роботи. ” сучасних сусп≥льних координатах украњнська мова повинна зайн¤ти м≥сце мови влади.  р≥м того, дл¤ впровадженн¤ такого указу, або закону не потр≥бно жодноњ державноњ коп≥йки.

Ч ѕ≥дтримую обома руками, Ч п≥дхопивс¤ з м≥сц¤  ост¤нтин  орн≥йович. Ч «годен, що украњнська мова стане справд≥ державною, а точн≥ше загальновживаною, т≥льки тод≥, коли вона стане мовою влади. ќсь чому њњ так бо¤тьс¤ сили колишньоњ ≥мпер≥њ зла. ¬они њњ нищили в≥ками ≥ не змогли знищити. Ќа њхню думку Ђруск≥й ¤зикї повинен був цементувати, об'Їднувати ≥мперське мисленн¤, але з цим в≥н не впоравс¤. Ѕ≥льш≥сть перифер≥йних крањн колишньоњ ≥мпер≥њ р≥шуче роз≥рвали мовний зв'¤зок з нею ≥ це дуже бол¤че сприймаЇтьс¤ у  ремл≥: нав'¤зуютьс¤ пон¤тт¤ мови Ђм≥жнац≥ональногої сп≥лкуванн¤, хоча дл¤ цього можна використовувати будь-¤ку ≥ншу мову з набагато б≥льшою сферою вжитку; берутьс¤ п≥д захист так зван≥ Ђруско¤зичниЇї, а насправд≥ зрус≥ф≥кован≥; створюютьс¤ слов'¤нськ≥ союзи, з ¤ких геть виключаютьс¤ пол¤ки, чехи, словаки, лужичани, серби, болгари, хорвати, словенц≥, македонц≥, босн¤ки, чорногорц≥ ≥ залишаютьс¤ т≥льки б≥лоруси, рос≥¤ни, украњнц≥, тобто т≥ з слов'¤н, ¤к≥ безпосередньо перебували п≥д ≥мперським тиском.

Ч якби у  ремл≥ були розумн≥ш≥, то д≥йсно зайн¤лись би розв'¤занн¤м слов'¤нського питанн¤. ƒобре в≥домо, що вс≥ ≥мпер≥њ св≥ту розпадались. ≤ завжди будуть розпадатис¤, адже н≥¤кий правитель н≥коли не зможе керувати думками кожного окремого громад¤нина. ƒ≥йсно, на даний момент ≥снуЇ засвоЇна вс≥ма сх≥дними слов'¤нами величезна територ≥¤, ¤ка оф≥ц≥йно на м≥жнародному р≥вн≥ закр≥плена за –ос≥йською ‘едерац≥Їю. Ќа ц≥й основ≥ ≥ треба об'Їднувати зусилл¤ вс≥х слов'¤н. ≤ не в ≥м'¤ колишн≥х та прийдешн≥х ≥мпер≥й, а в ≥м'¤ розвитку величезного культурного вектору, ¤кий властивий саме слов'¤нам. ¬загал≥ йдетьс¤ про св≥тову культуру, в ¤ку кожен народ вносить своњ дос¤гненн¤, своњ культурн≥ надбанн¤. ћожливо, суттЇвим кроком до об'Їднанн¤ слов'¤н стане розробка загальнослов'¤нськоњ мови об'Їднаними силами всеслов'¤нського колективу л≥нгв≥ст≥в-ф≥лолог≥в, на баз≥ перв≥сноњ слов'¤нськоњ.

Ч ÷≥лком згодна. ј зараз на теренах ”крањни створюютьс¤ штучн≥ парт≥њ, союзи, ¤к≥ базуютьс¤ на мовному, н≥би то Ђслов'¤нськомуї, а насправд≥ великодержавному ≥мперському принцип≥, Ч спробувала поЇднати теми ¬≥ра ≤ван≥вна. Ч ¬з¤ти хоча б  римську область...

Ч јвтоном≥ю, Ч уточнив “арас ¬олодимирович.

Ч “а ¤ка там автоном≥¤, Ч махнула рукою ¬≥ра ≤ван≥вна. Ч ѕраво на автоном≥ю неспод≥вано отримали нащадки тих, хто масово пересел¤вс¤ на  римський п≥востр≥в, колишн≥ в≥йськовослужбовц≥, серед ¤ких, не виключено, Ї ≥ т≥, хто висел¤в кримчан...

Ч ≤стор≥¤  риму досить складна, Ч сказав ¬олодимир ≤ванович. Ч “ут були ≥ ск≥фи, ≥ античн≥ греки, ≥ готи, ≥ гуни, ≥ хазари, ≥ печен≥ги, ≥ татари, ≥ слов'¤ни, по-б≥льшост≥ Ч украњнц≥... ’оча можу погодитись, б≥льше прав на культурно-нац≥ональну автоном≥ю мають не т≥, кого пересел¤ли...

Ч ўось ми дуже захопились пол≥тикою. ѕочинаЇмо трохи гар¤чково обговорювати питанн¤, Ч сказала Ќатал¤  ост¤нтин≥вна ≥ попр¤мувала до басейну. Ч ѕропоную трохи охолонути.

;

;

/*-------------------------------------89----------------------------------*/

;

Ч ¬и нас обманюЇте Ч вплив не працюЇ, Ч сказав Ѕродер≥к, коли хлопц≥ з≥брались наступного ранку. Ч ћи спробували повторити ≥ у наших фах≥вц≥в н≥чого не виходить. ¬и змушуЇте нас застосовувати дещо ≥нш≥ методи...

Ч Ќ≥хто вас не обманював, Ч перебив його ќлександр. Ч ¬и н≥¤к не хочете зрозум≥ти головне. ћи з'¤сували, що ≥снуЇ природний захист в≥д користуванн¤ впливом лихими людьми. ¬плив працюЇ лише тод≥, коли њм користуютьс¤ оператори, ¤к≥ безумовно дов≥р¤ють один одному. Ќе в≥р¤ть, а саме дов≥р¤ють. якщо хоч одна людина не буде дов≥р¤ти, то механ≥зм не буде працювати. ћожете спробувати або з нами, або з деким ≥ншим, ¤кщо в ваш≥й крањн≥ ≥снують люди, що безумовно дов≥р¤ють один одному.

Ч ћи про це намагаЇмось вам сказати з самого початку, Ч продовжив ¬адим. Ч ¬≥дверто кажучи, саме цьому ми н≥чого в≥д вас не приховуЇмо.

Ч ћоже це прозвучить см≥шно, але мабуть недарма споконв≥ку йдетьс¤, що добро завжди перемагаЇ зло, Ч додав јнатол≥й.

Ђўо ви збираЇтесь робити?ї

ЂЌаск≥льки мен≥ в≥домо, зараз потр≥бно в≥дтворити д≥ю впливу з нашими людьми.ї

Ч “е, що ми робимо Ч далеко не Ї казками, Ч в≥др≥зав командир бази.

Ч ћи добре розум≥Їмо, що вплив Ї реальним, Ч сказав ¬≥ктор. Ч јле ус≥ма можливими способами намагаЇмось довести вам природну захищен≥сть впливу.

Ђ„ињ накази ви виконуЇте?ї

ЂЌам, в≥йськовим, наказано працювати з найвищим кер≥вництвом розв≥дки.ї

Ч як ¤ зрозум≥в, ви стверджуЇте, що природною захищен≥стю впливу Ї дов≥ра м≥ж операторами, Ч сказав Ѕродер≥к.

Ч —аме так, Ч п≥дтвердив ќлександр. Ч ¬заЇмодов≥ра.

ЂЌаш≥ експерименти по використанню впливу зак≥нчились ц≥лковитою невдачею, Ч роздумував директор ÷–”, дивл¤чись на екран мон≥тора. Ч јнал≥тики схил¤ютьс¤ до думки, що ц≥ хлопц≥ не брешуть, що ≥снуЇ своЇр≥дний захист в≥д Ђнесанкц≥онованогої використанн¤. «в≥дси вит≥кають два лог≥чн≥ висновки: перший, шукати в наших лавах людей, ¤к≥ б дов≥р¤ли одне одному... ƒуже складно. јдже наше сусп≥льство фактично базуЇтьс¤ саме на взаЇмн≥й недов≥р≥, на гостр≥й конкуренц≥њ, на бажанн≥ за будь-¤ку ц≥ну вирватись вперед, стати л≥дером. “обто, ¤кщо ми не знайдемо таких людей, то другий висновок такий: потр≥бно використати той матер≥ал, ¤кий в нас вже Ї, потр≥бно змусити цих хлопц≥в виконувати наш≥ накази. “обто, керувати дистанц≥йно. ї

Ђяк≥ методи заплановано застосувати?ї

Ђяк крайн¤ м≥ра Ч методи примусового виконанн¤ наших наказ≥в.ї

Ђ¬икористанн¤ наших батьк≥в?ї

Ђ“ак.ї

Ч ўо ж, ми ретельно вивчимо ваш≥ за¤ви, Ч командир бази немовби забув про св≥й р≥шучий початок розмови. Ч ј сьогодн≥ ви сьогодн≥ можете працювати у в≥льному режим≥.

Ч Ѕез нагл¤ду? Ч запитав ¬адик.

Ч ћайже, Ч спробував пожартувати Ѕродер≥к.

Ђѕроведемо час з користю.ї

Ч √айда на вулицю, до батьк≥в! Ч ¬≥ктор першим рушив назовн≥.

ЂЂѕромацаЇмої весь штат ц≥Їњ бази на Ђвошив≥сть.її

Ђ—итуац≥¤ ускладнюЇтьс¤. “реба проробл¤ти шл¤хи в≥дходу.ї

Ѕ≥л¤ дверей сто¤в вартовий.

Ђяким чином можна покинути базу?ї

ЂЋ≥таком, гвинтокрилом або автомоб≥лем.ї

Ђяка система охорони?ї

Ђѕериметр бази суворо охорон¤Їтьс¤: системи сигнал≥зац≥њ, в≥деонагл¤д, сторожов≥ вишки, кр≥м того п≥д нагл¤дом ус≥ дома та майданчики з гост¤ми бази.ї

Ђўо плануЇтьс¤ робити з ус≥ма гост¤ми?ї

ЂЌе знаю.ї

’лопц≥ вискочили на вулицю ≥ поб≥гли до басейну. «зовн≥ здавалось, що батьки та д≥ти радо в≥дпочивають разом.

;

;

/*-------------------------------------90----------------------------------*/

;

ЂЌа пор¤дку денному стоњть питанн¤ втеч≥: тут робити нема чого.ї

Ђ“обто, треба перем≥ститись у б≥льш безпечне м≥сце, де буде змога спок≥йно обробити всю ≥нформац≥ю та знайти в≥дпов≥д≥ на головн≥ питанн¤.ї

Ђ оротше: коли зв≥дси втекти, ¤к зв≥дси втекти ≥ куди краще направитисьї.

ЂЌа перше питанн¤ свого часу дадуть в≥дпов≥дь наш≥ охоронц≥.ї

Ђўодо другого. ѕокидати базу потр≥бно ус≥м разом.ї

Ђ¬ умовах пустинноњ м≥сцевост≥ невеличку групу досить легко простежити. Ќав≥ть, ¤кщо вона волод≥Ї ефектом Ђневидимост≥ї. ћожуть бути використан≥ косм≥чн≥ супутники дл¤ пост≥йного дистанц≥йного стеженн¤ в усьому спектр≥ електромагн≥тних хвиль.ї

Ђјле не виключен≥ Ђжучкиї на нашому од¤з≥.ї

Ђј в нас часом не вживили?ї

Ђ омандире бази, ¤к≥ засоби використовуютьс¤ дл¤ стеженн¤?ї

Ђ—тандартн≥ засоби охорони бази, а нещодавно встановлен≥ спец≥альн≥ прилади телеметр≥њ.ї

Ђ¬важатимемо, що супутники зад≥¤но.ї

Ђѕолковнику Ѕродер≥к, чи Ї на хлопц¤х ¤к≥сь розв≥дницьк≥ пристроњ?ї

Ђћен≥ про це н≥чого нев≥домо.ї

ЂЅудемо вважати, що т≥ла залишилис¤ недоторканими.ї

Ђ√оловна мета Ч д≥статись до в≥дносно великого м≥ста, ≥ вже зв≥дти, п≥д парасолькою невидимост≥, рушити дал≥.ї

Ђƒодатково можна провести маскувальну операц≥ю: орган≥зувати пан≥чну втечу ус≥х в≥йськовослужбовц≥в бази групами у р≥зних напр¤мках. ѕ≥д цим прикритт¤м можна обрати заздалег≥дь обраний напр¤мок.ї

Ђћожна зробити трохи ≥накше: влаштувати масову втечу солдат≥в на л≥таках, гвинтокрилах, машинах. “им часом можна залишитись на баз≥, н≥хто тут не буде шукати, а пот≥м перем≥нити м≥сце.ї

Ђ÷е не вир≥шуЇ проблеми Ч потр≥бно покинути базу.ї

Ђ¬ такому раз≥, щоб в≥двести увагу, один з л≥так≥в програмуЇтьс¤ на перетин кордону з ћекс≥кою ≥ дал≥ територ≥Їю ћекс≥ки в напр¤мку ћекс≥канськоњ затоки до  уби. Ћ≥так повинен лет≥ти на дуже низький висот≥, майже понад земною поверхнею.ї

Ђјмериканськ≥ винищувач≥ будуть змушен≥ збити л≥так над морем.ї

Ђ¬они вважатимуть, що головн≥ вт≥кач≥ на цьому л≥таку. ƒл¤ того, щоб впевнитись, чи були вони на тому л≥таку потр≥бен буде певний час.ї

Ђ“реба продумати ¤к≥йсь ≥нший вар≥ант, щоб уникнути зайвих людських втрат.ї

Ђ«даЇтьс¤, що ≥ншого прийн¤тного вар≥анту немаЇ.ї

ЂѕропонуЇтьс¤ прийн¤ти цей вар≥ант за основу, ≥ шукати ≥нш≥ б≥льш прийн¤тн≥ шл¤хи втеч≥ зв≥дси.ї

Ђўодо людських втрат. Ќас сюди вивозили незважаючи на н≥¤к≥ втрати.ї

ЂЅатьк≥в зробили заручниками.ї

Ђ‘актично, знаходимось у полон≥.ї

Ђ“≥льки що не ведутьс¤ бойов≥ д≥њ.ї

Ђ¬≥йну можна вести у р≥зн≥ способи.ї

Ђ“ак що це? “аЇмна в≥йна?ї

;

;

/*-------------------------------------91----------------------------------*/

;

Ђ¬≥йна.ї

Ђ” будь-¤к≥й мов≥ холодно-свинцевий зм≥ст цього слова в≥длунюЇ у св≥домост≥ людини в≥дчутт¤ми небезпеки, страху, голоду, пересл≥дувань, тортур, смерт≥.ї

Ђ„аси м≥н¤ютьс¤. ¬≥йни м≥н¤ютьс¤: ≥ мета, ≥ стратег≥¤, ≥ тактика.ї

ЂЅагато сучасних пол≥тик≥в мисл¤ть категор≥¤ми далекого минулого: старомр≥йники Ч зб≥льшенн¤м територ≥й, новомр≥йники Ч зб≥льшенн¤м економ≥чного впливу.ї

Ђ¬они не хочуть зрозум≥ти, що, незалежно в≥д етичност≥ привод≥в, вс≥ в≥йни залишаютьс¤ в≥йнами. « ус≥м лихом, що вони з собою принос¤ть.ї

Ђƒостатньо згадати под≥њ в ≤раку.ї

;

/*Ќа початку 21-го стор≥чч¤ —получен≥ Ўтати јмерики та ¬еликобритан≥¤ п≥д вигаданим приводом розробки ≤раком зброњ масового знищенн¤ напали на суверенну державу ≥ швидко њњ окупували, нав≥ть незважаючи на протести своњх союзник≥в. јктивн≥ пошуки ц≥Їњ зброњ впродовж багатьох м≥с¤ц≥в не дали н≥¤ких вагомих результат≥в.*/

;

Ђ≤ракц≥ припустились дек≥лькох суттЇвих помилок. Ќевеличка р≥зниц¤ м≥ж в≥йнами ≥снуЇ: в≥йни можуть бути оф≥ц≥йними та неоф≥ц≥йними. “обто, американц≥ нав≥ть не були у стан≥ оф≥ц≥йноњ в≥йни з ≤раком, коли напали на нього. ≤ це перша помилка ≥ракського кер≥вництва. “реба було негайно оф≥ц≥йно оголосити в≥йну —полученим Ўтатам. ¬ такому раз≥ ≥ракськ≥ протиамериканськ≥ загони, ¤к≥ зараз контрольован≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ називають Ђповстанц¤миї та Ђтерористамиї, стали б звичайними Ђпартизанамиї.  р≥м того, стан оф≥ц≥йноњ в≥йни даЇ право кожн≥й з стор≥н проводити диверс≥йн≥ операц≥њ на територ≥њ супротивника. ќдин з приклад≥в: обстр≥ли будь-¤коњ владноњ будови з пересувних легких м≥номет≥в безпосередньо у столиц≥ ворогуючоњ сторони.ї

Ђћожна згадати ≥ншу в≥йну. ¬≥йну в ≤чкер≥њ.ї

Ђƒивна в≥йна. ¬≥йна, ¤ка несе стражданн¤ одному народу. ¬≥йна, ¤ка робить ≥нший народ байдужим до страждань. ¬≥йна, ¤ка приносить прибутки зац≥кавленим структурам з ус≥х стор≥н. ¬≥йна, ¤ку можна було зак≥нчити через два тижн≥ п≥сл¤ њњ початку силами двохсот-трьохсот б≥йц≥в: достатньо було сформувати з них диверс≥йн≥ групи по два-три чолов≥ки, бойовим завданн¤м ¤ких було вивести з ладу компресорн≥ станц≥њ газопровод≥в та нафтопровод≥в. “обто одразу Ђвибитиї економ≥чне п≥дірунт¤ веденн¤ ц≥Їњ в≥йни.ї

Ђ ласичне веденн¤ в≥йни зараз просто неможливе. “реба одразу переносити бойов≥ д≥њ на територ≥ю противника. Ќадкомун≥кативн≥сть сучасного св≥ту дозвол¤Ї швидко пересуватись, зв'¤зуватись, орган≥зовувати диверс≥йн≥ операц≥њ з п≥дриву живильних ниток економ≥ки: газопровод≥в, нафтопровод≥в, л≥н≥й електропередач, л≥н≥й зв'¤зку...ї

ЂЌайб≥льш ефективною диверс≥Їю може бути виведенн¤ з ладу комун≥кац≥йних мереж у великих м≥стах. —истеми електропостачанн¤: п≥дстанц≥њ, силов≥ трансформатори, силов≥ л≥н≥њ електромереж; системи зв'¤зку: пров≥дн≥ телефонн≥ станц≥њ, пошта, трансл¤ц≥йн≥ ст≥льники моб≥льного зв'¤зку; системи постачанн¤ води ≥ в≥дведенн¤ водосток≥в. Ќаприклад, неспод≥ваним, але вкрай ефективним може ви¤витись блокуванн¤ канал≥зац≥йноњ мереж≥ ¤когось великого м≥ста шл¤хом запробкуванн¤ канал≥зац≥йних труб, наприклад, п≥нопол≥уретаном у багатьох м≥сц¤х.ї

Ђ÷е можна зробити, в≥дправивши в≥дпов≥дну к≥льк≥сть туалетного або звичайного паперу в систему канал≥зац≥њ звичайного хмарочосу. “ак≥ диверс≥йн≥ д≥њ на територ≥њ противника не дозвол¤ть р¤довим членам сусп≥льства байдужо в≥дноситись до пол≥тики своњх ур¤д≥в.ї

Ђ“акого роду д≥њ можлив≥ т≥льки при оф≥ц≥йн≥й об'¤в≥ в≥йни. ¬ ≥ншому випадку, противна сторона буде Ђховатиї своњ д≥њ п≥д вигл¤дом Ђнаведенн¤ конституц≥йного пор¤дкуї чи Ђоперац≥Їю по запоб≥ганню розробки ≥ використанн¤ зброњ масового знищенн¤.ї ¬лада буде використовувати звинуваченн¤ у тероризм≥.ї

Ђќднак тероризм не беретьс¤ н≥зв≥дки. як говоритьс¤, ненажерлив≥сть одних породжуЇ тероризм других.ї

Ђяскраво в≥добразив риси в≥йни та тероризму письменник √арр≥ √арр≥сон у ЂЌеприборкан≥й планет≥ї, де люди поставили себе в розр¤д стих≥йних лих ≥ все живе почало з цим боротис¤. ¬≥йна була породжена та пост≥йно п≥дгодовувалась ненавистю.ї

Ђ“ероризм Ч це крайн¤ форма насл≥дку причини, ≥м'¤ ¤коњ Ч несправедлив≥сть. ≤ ¤к би не намагались переконати нас можновладн≥ Ђборц≥ї з Ђм≥жнародним тероризмомї, що вони борютьс¤ з≥ злом, насправд≥ вони сам≥, своЇю власною повед≥нкою, породжують це саме зло.ї

Ђјль- аЇда Ч це звичайн≥с≥нький блеф, вигадка, операц≥¤ прикритт¤ дл¤ зах≥дних ур¤д≥в, ¤ка розрахована на нањвних дурник≥в. Ќам товкмачать про п≥дготовку тис¤ч бойовик≥в, але, ¤кщо зорган≥зувати хоча б п'¤тдес¤т реальних бойовик≥в, то вони здатн≥, використовуючи в≥рну стратег≥ю скоординованих у час≥ д≥й, перевернути вс≥ ≥снуюч≥ у¤вленн¤ про тероризм.ї

Ђ“их чеченц≥в, ¤к борютьс¤ за свободу своЇњ крањни, невидим≥ режисери немовби п≥дштовхують до прогнозованих, провокац≥йних ≥ заздалег≥дь неефективних д≥й. “еатральн≥сть сценар≥њв Ђчеченського тероризмуї ¤скраво в≥добразилась у захват≥ театрального комплексу у ћоскв≥.ї

Ђ«а неефективним сценар≥Їм под≥њ розвиваютьс¤ таким чином:

терористи захвачують ≥ утримують значну к≥льк≥сть заручник≥в у певному м≥сц≥,

терористи висувають вимоги, пов≥домленн¤ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ про в≥дсутн≥сть вимог св≥дчить про небажанн¤ влади вести переговори,

починаютьс¤ переговори з терористами, п≥д час ¤ких до м≥сц¤ под≥й негайно ст¤гуютьс¤ протитерористичн≥ п≥дрозд≥ли,

проводитьс¤ операц≥¤ по Ђвизволеннюї заручник≥в, в ход≥ ¤коњ здеб≥льшого навмисне ≥ без будь-¤ких по¤снень знищуютьс¤ ус≥ терористи, а з ними ≥ вс¤ ≥нформац≥¤ про веденн¤ переговор≥в, та частина заручник≥в,

в≥дпов≥дальн≥сть за загиблих заручник≥в покладаЇтьс¤ на знищених терорист≥в.

ƒуже зручний сценар≥й дл¤ тих, хто д≥йсно орган≥зував под≥бну операц≥ю ≥ хоче назавжди заховати вс≥ к≥нц≥ у воду.

ј сценар≥й д≥й справжн≥х терорист≥в буде зовс≥м ≥ншим:

терористи публ≥чно, через засоби масовоњ ≥нформац≥њ, висувають вимоги ≥ пов≥домл¤ють про план ≥ ор≥Їнтовний терм≥н проведенн¤ операц≥њ на неназваному об'Їкт≥ в неназваному м≥сц≥ у в≥дпов≥дн≥й крањн≥ в раз≥ небажанн¤ влади вести переговори,

в раз≥ в≥дсутност≥ факту переговор≥в до визначеного часу, така операц≥¤ проводитьс¤,

вс≥ терористи п≥сл¤ проведенн¤ операц≥њ розосереджуютьс¤ ≥ готуютьс¤ до новоњ операц≥њ.

¬ такому раз≥ влада не зможе покласти повну в≥дпов≥дальн≥сть на терорист≥в, оск≥льки т≥ спочатку вимагали переговор≥в.  р≥м того, силов≥ важел≥ влади у вигл¤д≥ протитерористичних загон≥в не можуть бути використан≥, бо тактика њхн≥х д≥й зор≥Їнтована на зазначене м≥сце операц≥њ. ≤, головне, терористичн≥ сили будуть збережен≥ повн≥стю ≥ готов≥ до нових д≥й.ї

Ђј дл¤ запоб≥ганн¤ театральних операц≥й доц≥льно було б прийн¤ти закон, про те, що вс≥ без виключенн¤ в≥дпов≥дальн≥ особи, до президента крањни включно, ¤к≥ беруть участь у операц≥¤х по визволенню заручник≥в, перед виконанн¤м своњх обов'¤зк≥в повинн≥ обм≥н¤ти в≥дпов≥дну к≥льк≥сть вз¤тих заручник≥в на своњх найближчих родич≥в.ї

Ђќстанн≥м часом де¤к≥ м≥жнародн≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ посилюють вектор несправедливост≥, вказуючи мед≥аспоживачам на зв'¤зок тероризму з певними рел≥г≥йними теч≥¤ми.ї

Ђѕос≥¤ний несправедлив≥стю, тероризм пускаЇ корн≥, ¤к≥ живл¤тьс¤ ненавистю, зневагою, бо¤зк≥стю. ј невдовз≥ з'¤вл¤ютьс¤ ≥ сходи: бомболюди, вибухи, постр≥ли...ї

Ђяк≥, у свою чергу, посилюють причину, ¤ка, у свою чергу...ї

Ђ“≥льки взаЇморозум≥нн¤ може повернути ситуац≥ю в правильне русло.ї

Ђѕриборкати планету ненавист≥ зможе дов≥ра та доброта.ї

Ђ”с¤ка в≥йна Ч дурниц¤: правити ¬сесв≥том неможливо. Ћюдство т≥льки тод≥ стаЇ людством, коли в≥дмовитьс¤ в≥д хл≥ба та видовищ ≥ зрозум≥Ї, що т≥льки творч≥сть важить на св≥т≥ найб≥льше.ї

;

;

/*-------------------------------------92----------------------------------*/

;

Ч ћаЇмо до вас невеличке проханн¤, Ч наступного ранку почав полковник Ѕродер≥к. Ч Ќам конче необх≥дне вплинути на терорист≥в, ¤к≥ ховаютьс¤ у в≥домому нам район≥.

Ђ«даЇтьс¤, що хочуть Ђпомазати кров'юї п≥д вигл¤дом боротьби з терористами. Ѕатьки, зв≥сно, залишатьс¤ на баз≥ у заручниках.ї

Ч ѕроханн¤ чи наказ? Ч поц≥кавивс¤ ¬≥ктор.

Ч я маю повноваженн¤ передати проханн¤, Ч сухо в≥дпов≥в командир бази.

Ч ƒе приблизно знаходитьс¤ цей район? Ч перев≥в розмову у практичну площину ¬адим.

Ч Ќеподал≥к. ” ’ьюстон≥.

Ч ” самому м≥ст≥? Ч зажадав уточненн¤ ќлександр.

Ч “ак.

Ђ“очн≥ше про це завданн¤.ї

Ђћен≥ в≥домо, що треба знищити терорист≥в, ¤к≥ готуютьс¤, за нашими даними, до теракту.ї

Ђ–озв≥дка н≥чого не пов≥домл¤Ї в≥йськовим.ї

Ч як ми д≥станемось до м≥сц¤? Ч запитав јнатол≥й.

Ч ¬≥д нас на гвинтокрил≥, а дал≥, ймов≥рно, автомоб≥лем.

Ч Ѕатьки поњдуть з нами? Ч ќлександр кивнув у напр¤мку басейну.

Ч  раще буде, коли вони залишатьс¤ тут, на баз≥. ѕогодьтесь Ч немаЇ потреби брати, нав≥ть у невеличку подорож, ваших батьк≥в.

Ч  оли потр≥бно вињжджати? Ч продовжив обстр≥л питанн¤ми ¬≥ктор.

Ч «автра вранц≥.

Ч ўо маЇмо робити зараз? Ч спитав јнатол≥й.

Ч ¬≥дпочивати ≥ готуватись до завтрашньоњ операц≥њ, Ч в≥дпов≥в полковник Ѕродер≥к, п≥дн¤вс¤ ≥ п≥шов до виходу ≥з прим≥щенн¤.

Ђќперац≥¤.ї

Ђ¬≥дчутт¤ таке, н≥би вт¤гують у щось брудне та небезпечне проти вол≥.ї

Ч „удовий ранок, Ч ¬≥ктор набрав пов≥тр¤ у груди ≥ видихнув.

Ђ¬т¤гують у в≥йну, ¤ку не ми розпочали.ї

Ч “ак, ранок чудовий, Ч погодивс¤ з ним ¬адим.

Ђ“о, може, спробувати њњ зак≥нчити?ї

Ч якщо сьогодн≥ ми в≥льн≥, то можна трохи поплавати у басейн≥, Ч запропонував —ашко.

Ђ—початку треба вир≥шити, ¤к забратис¤ зв≥дси.ї

Ђћабуть час настав. ¬ноч≥ треба покинути цю Ђгостиннуї базу.ї

Ч √айда до басейну! Ч ¬≥ктор першим рушив у вказаному напр¤мку.

“р≥йка швидко приЇдналась до нього.

Ђ«алишаЇтьс¤ обраний ран≥ше вар≥ант втеч≥?ї

ЂЌа ≥нший не вистачаЇ часу. јле, по ходу д≥њ завжди можна внести корективи.ї

Ђ уди вт≥кати?ї

Ђ” безпечне м≥сце. «розум≥ло, у ¤к≥йсь з вузл≥в силового енергетичного каркасу «емл≥.ї

ЂЌайближчий Ч —онора.ї

Ђј, може, знову до  анади?ї

Ђј, може, до Ѕатьк≥вщини?ї

Ђ«в≥дт≥л¤ вже викрадали.ї

Ђјле викрадали з ћар≥упол¤. ј ”крањна Ч досить велика крањна.ї

Ђ р≥м того, найближчий, —лов'¤нський вузол знаходитьс¤ на територ≥њ Ѕ≥лорус≥.ї

Ђ уба? ќстр≥в —вободи.ї

Ђ≤ Ѕермудський вузол майже поруч.ї

ЂѕриймаЇтьс¤ ¤к вар≥ант.ї

Ђƒон ’уан черпав своњ сили у сонорськ≥й пустел≥.ї

Ђ“од≥ мета Ч —онора.ї

Ђ“ак. —онора.ї

Ђƒванадц¤тьом важкувато буде залишатись непом≥ченими, нав≥ть при використанн≥ ефекту невидимост≥.ї

Ђ™ одне ц≥каве питанн¤.ї

¬адим зробив к≥лька рух≥в брасом та п≥рнув.

Ђякщо згадати мандалу, то там, кр≥м чотирьох головних постатей, та дерев, зображено ще в≥с≥м допом≥жних постатей.ї

Ђ“обто, можнао спробувати застосувати вплив разом ≥з батьками.ї

ЂЌе виключено зб≥льшенн¤ дальност≥ впливу у раз≥ усп≥ху такоњ спроби.ї

Ђƒе ≥ ¤к в умовах полону можна буде перев≥рити цю верс≥ю?ї

Ђƒистанц≥йне стеженн¤ унеможливлюЇ проведенн¤ цього експерименту вдень.ї

Ђ“юремники можуть зап≥дозрити неладне та встигнуть вжити заход≥в.ї

ЂћаЇ сенс все перев≥рити сьогодн≥ вноч≥.ї

Ђ¬ибору немаЇ: доведетьс¤ випробовувати цей план безпосередньо перед нашою втечею.ї

¬есь день хлопц≥ та њхн≥ батьки робили вигл¤д н≥би активно в≥дпочивали. Ќасправд≥ ж йшов ≥нтенсивний обм≥н думками.

¬ар≥ант втеч≥ поки що залишавс¤ незм≥нним.

Ћише за вечерею почались певн≥ зрушенн¤.

Ђ™ корективи до плану втеч≥.ї

јнатол≥й попросив ¬адима передати с≥ль.

Ђ¬ноч≥ можна вплинути на оператор≥в дистанц≥йного стеженн¤, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на баз≥, з метою Ђвипадковогої виведенн¤ з ладу систем стеженн¤. ’тось з них може Ђвипадкової сп≥ткнутис¤, чи Ђвипадкової вдарити чимось по апаратур≥, коротше, тимчасово вимкне њњ з роботи. Ѕуде час на перев≥рку роботи впливу разом з батьками.ї

Ђƒобра ≥де¤, але розв≥дслужби негайно активують ус≥ ≥нш≥ системи стеженн¤, включаючи супутников≥. Ќе виключено, що навкруги бази можуть бути дек≥лька к≥л охоронного оточенн¤.ї

Ђякщо б мати запас часу, то п≥д час втеч≥ можна було пустити в еф≥р попередньо записан≥ под≥њ через систему дистанц≥йного стеженн¤.ї

Ђ≤ тод≥ можна було б уникнути масовоњ втеч≥ ≥ не наражати на небезпеку зайвих людей.ї

Ђ¬ ус¤кому раз≥, буде час на сп≥льну роботу з батьками.ї

;

;

/*-------------------------------------93----------------------------------*/

;

¬ноч≥ хлопц≥ звичайним пор¤дком роз≥йшлись по своњх к≥мнатах.

Ђ омандир бази Ѕродер≥к. ƒе знаходитьс¤ пункт керуванн¤ системою дистанц≥йного стеженн¤ на баз≥?ї

ЂЅлок 17, на зах≥д в≥д басейну.ї

Ђяк орган≥зована система чергуванн¤?ї

Ђ¬день Ч в≥с≥м чолов≥к, вноч≥ Ч п'¤ть.ї

Ђ’то саме чергуЇ зараз?ї

ЂЌе знаю. ¬они мен≥ не п≥дпор¤дкован≥.ї

ЂЅлок с≥мнадц¤ть. —тарший. ѕредставтесь.ї

Ђ—ержант јрм≥тстед.ї

ЂЌазв≥ть пр≥звища вс≥х, хто зараз чергуЇ?ї

Ђ–¤дов≥ ƒодман, Ћестор, ћаскам та —п≥кнелл.ї

Ђўо робите зараз?ї

ЂѕрацюЇмо з мон≥торами в к≥мнатах об'Їкт≥в.ї

Ђ™ щось ц≥каве?ї

ЂЌ≥, вс≥ спл¤ть.ї

Ђ¬≥тьок. Ќе балуйс¤.ї

Ђяк живитьс¤ система?ї

Ђ“ри р≥вн¤: загальна електромережа, акумул¤тори, дизель-генератор у п≥двал≥.ї

Ђ™ резервуванн¤ електронних блок≥в?ї

Ђ“ак. ѕодв≥йний запас.ї

Ђќбробл¤Їте ≥нформац≥ю самост≥йно?ї

ЂЌ≥. ¬с¤ отримана ≥нформац≥¤ одразу транслюЇтьс¤ на вищий р≥вень. ƒетальна обробка йде там.ї

Ђƒе знаходитьс¤ вищий р≥вень?ї

Ђћен≥ нев≥домо.ї

Ђяким чином з бази ≥нформац≥¤ передаЇтьс¤ до вищого р≥вн¤?ї

Ђ«а допомогою оптоволоконного кабелю.ї

Ђ„ому використовуЇтьс¤ оптоволокно?ї

Ђ« м≥ркувань неможливост≥ заф≥ксувати ≥нтенсивно працююч≥ канали зв'¤зку.ї

Ђ≤снують слабк≥ м≥сц¤ системи?ї

Ђ—лабких м≥сць в систем≥ немаЇ.ї

Ђ“ипове в≥йськове мисленн¤. Ќаче кабельну л≥н≥ю не може пошкодити ¤к≥йсь п'¤ний во¤к з бази.ї

Ђ—к≥льки часу потр≥бно на в≥дновленн¤ роботи системи стеженн¤ у випадку пошкодженн¤ кабелю?ї

Ђ«апасного кабелю немаЇ. ƒоведетьс¤ в≥дновлювати старий, або переходити на рад≥озв'¤зок.ї

Ђяк швидко ремонтуЇтьс¤ кабель?ї

Ђƒоведетьс¤ викликати спец≥альний п≥дрозд≥л. Ќе ран≥ше завтрашнього ранкуї

Ђяк прокладено цей кабель?ї

Ђ¬≥н поЇднуЇ наш блок та в≥дпов≥дний блок на комплекс≥ ¬айт —ендз.ї

Ђј ¤кщо кабель буде пошкоджено безпосередньо всередин≥ блоку?ї

Ђ¬се одно буде потр≥бен фах≥вець-монтажник.ї

Ђ—к≥льки часу знадобитьс¤?ї

Ђ¬ найкращому раз≥ в≥н може бути тут не ран≥ше ¤к за три години.ї

Ђ—ержант јрм≥тстед. «а дес¤ть хвилин до дванадц¤тоњ ноч≥ ви попросите р¤дового —п≥кнела приготувати та принести вс≥й зм≥н≥ гар¤чу каву. –≥вно о дванадц¤т≥й в≥н зайде у к≥мнату. ¬и будете сид≥ти б≥л¤ п≥дсилювача, приЇднаного до оптоволоконного кабелю. —п≥кнелл почне передавати вам каву, ви невдало в≥зьмете чашку, кава проллЇтьс¤ вам на ноги, ви р≥зко вскочите ≥ ненавмисне штовхнете —п≥кнелла. ¬и обидва впадете на п≥дсилювач. ¬и, падаючи, схопитесь за кабель ≥ р≥зко рвонете його так, щоб кабелем зруйнувати кр≥пленн¤ роз'Їму. —п≥кнелл схопитьс¤ за п≥дсилювач, ≥ у пад≥нн≥ вдарить його об п≥длогу.ї

Ђ–¤дов≥ ƒодман та ћаскам. ¬и зайдете до к≥мнати одразу за —п≥кнелом ≥ будете знаходитись там.ї

Ђ—ержант јрм≥тстед. ѕ≥сл¤ цього ≥нциденту ви негайно пов≥домите своЇ кер≥вництво про те, що в≥дбулос¤.ї

ЂЅудемо розраховувати, що кер≥вництво не стане драматизувати под≥њ ≥ просто накажуть посилити в≥зуальне стеженн¤.ї

Ђј ¤кщо вони перейдуть на супутников≥ канали?ї

ЂЌе виключено. јле не треба забувати про ≥зрањльт¤н. јдже по¤ва нового потужного супутникового каналу цифрових даних може бути заф≥ксована та в≥дпов≥дно проанал≥зована.ї

Ђѕо ходу д≥й потр≥бно контролювати ситуац≥ю та в≥дпов≥дно корегувати д≥њ.ї

Ђƒо виконанн¤ плану втеч≥ залишилось дв≥ години.ї

;

;

/*-------------------------------------94----------------------------------*/

;

—екундн≥й стр≥лц≥ наст≥нного годинника в к≥мнат≥ стеженн¤ залишилось зробити п'¤тдес¤т дев'¤ть невеличких крок≥в до дванадц¤тоњ години ноч≥.

—ержант јрм≥тстед прогл¤дав екрани мон≥тор≥в та чекав на замовлену каву.

—тр≥лка зробила дев'¤ть чергових крок≥в.

—итуац≥¤ на екранах залишалась незм≥нною.  ожен з хлопц≥в мирно спав на своЇму м≥сц≥.

„ас невпинно спливав: ще дес¤ть рвучких крок≥в секундноњ стр≥лки невпинно наближали введенн¤ плану втеч≥.

ћонотонне стеженн¤ стомлювало сержанта.

Ђ оли ж цей —п≥кнелл принесе каву? Ч думав в≥н. Ч ’оч би трохи збадьоритись. ƒо к≥нц¤ нудного чергуванн¤ ще далеченько.ї

ƒосв≥дчений јрм≥тстед шостим чутт¤м в≥дчував тиху ходу годинника: час скоротивс¤ ще на дванадц¤ть довгих секунд...

¬≥н закрив оч≥ та почав рахувати секунди у зворотному напр¤мку: двадц¤ть в≥с≥м, двадц¤ть с≥м, двадц¤ть ш≥сть... Ќа п'¤т≥й в≥н зупинивс¤ ≥ коротким погл¤дом на циферблат перев≥рив себе.

—ержант залишивс¤ задоволеним: його внутр≥шн≥й секундом≥р не схибив.

¬≥н швидко окинув зображенн¤ на мон≥торах. Ќ≥чого не зм≥нилось. ¬се йшло нормально.

ќдин.

ƒва.

“ри

„отири.

„ерез секунду јрм≥тстед автоматично, краЇм ока, подививс¤ на годинника ≥ в≥дм≥тив: р≥вно дванадц¤та.

–¤довий —п≥кнелл в к≥мнату не зайшов. «айшли ƒодман та ћаскам.

Ч –¤довий ƒодман, подивись, що там з≥ —п≥кнеллом, а то ми тут будемо чекати каву до другого пришест¤.

ƒодман негайно направивс¤ виконувати наказ.

Ч ѕане сержанте! Ч почувс¤ його схвильований голос. Ч ѕане сержанте!

Ч –¤довий ћаскам, Ч сержант звернувс¤ до ћаскама. Ч ѕригл¤нь за обстановкою. я на хвилинку.

¬же через в≥с≥м секунд в≥н був у к≥мнат≥ в≥дпочинку, де побачив ƒодмана, ¤кий схиливс¤ над бездиханним —п≥кнеллом ≥ перев≥р¤в на¤вн≥сть пульсу.

Ч як в≥н? Ч коротко спитав сержант.

Ч ѕульсу, здаЇтьс¤, немаЇ, Ч коротко в≥дпов≥в р¤довий.

Ч Ќегайно роби штучне диханн¤. я Ч допов≥дати. ѕришлю тоб≥ на допомогу ћаскама, Ч одразу розпор¤дивс¤ старший ≥ кинувс¤ до м≥сц¤ чергуванн¤.

Ч ѕане полковнику, Ч схвильовано почав свою допов≥дь сержант. Ч Ќадзвичайна под≥¤. –¤дового —п≥кнелла хвилину тому знайдено у к≥мнат≥ в≥дпочинку без ознак житт¤. ƒодман ≥ ћаскам робл¤ть зараз йому штучне диханн¤. „екаю ваших розпор¤джень.

Ч Ќа баз≥ в≥дчуваЇтьс¤ щось п≥дозр≥ле? Ч запитав полковник.

Ч Ќаск≥льки ¤ можу судити, Ч продивис¤ екрани јрм≥тстед, Ч поки що все спок≥йно.

Ч «'Їднай мене з Ѕродер≥ком.

Ч ѕолковник Ѕродер≥к, вас викликаЇ полковник  оркер≥. ѕолковник Ѕродер≥к на зв'¤зку.

Ч ѕолковнику Ѕродер≥к, прошу негайно п≥дсилити загальну охорону бази. ќсобливу увагу прид≥лить вашим гост¤м.

Ђѕрограма втеч≥ не запустилась.ї

Ђ“реба негайно з'¤сувати обставини.ї

Ђ–¤довий —п≥кнелл.ї

...

Ђ–¤довий —п≥кнелл!ї

...

Ђ–¤довий —п≥кнелл!!!ї

...

Ђ“реба заспокоњтись. —ержант јрм≥тстед. ўо трапилось?ї

ЂЌештатна ситуац≥¤: р¤довий —п≥кнелл без ознак житт¤.ї

Ђўо вже зроблено?ї

Ђя допов≥в по команд≥. Ќаказано п≥дсилити охорону бази.ї

Ђ√алас вже зд≥йн¤вс¤.ї

Ђ—п≥кнелл або мертвий, або непритомний.ї

Ђ¬плив не м≥г так под≥¤ти. ѕоловина ћар≥упол¤ абсолютно спок≥йно перенесла д≥ю впливу без жодного ускладненн¤.ї

Ђ“од≥ вир≥шуЇмо, що робити дал≥.ї

Ђ¬≥дкласти втечу ми не можемо.ї

Ђ«апускаЇмо перв≥сний вар≥ант втеч≥.ї

Ђ—пробувати взаЇмод≥ю ≥з нашими батьками не встигаЇмо.ї

Ђƒоведетьс¤ вс≥ випробуванн¤ в≥дкласти на пот≥м.ї

ЂЌе будемо га¤ти часу.ї

Ђѕолковник Ѕродер≥к. —к≥льки на баз≥ л≥так≥в, гвинтокрил≥в та автомоб≥л≥в?ї

ЂЌа даний момент: в≥с≥мнадц¤ть л≥так≥в, ш≥сть гвинтокрил≥в та близько двохсот одиниць автотехн≥ки.ї

ЂЅлок стеженн¤: негайно вимкнути всю апаратуру.ї

Ђ”сьому персоналу бази. Ќегайно п≥дготувати до польоту ус≥ на¤вн≥ л≥таки та гвинтокрили. «≥братись у групи по к≥лькост≥ автомоб≥л≥в. ¬с≥м, хто залишитьс¤ без рухомого засобу, об'Їднатис¤ у групи по дес¤ть чолов≥к. ѕолковник Ѕродер≥к, виконуйте наказ.ї

;

;

/*-------------------------------------95----------------------------------*/

;

„ерез к≥лька хвилин ус≥ полонен≥ з≥брались у хол≥. ’оч батьк≥в ≥ було розбуджено майже серед ноч≥, але вони, прослухавши коротк≥ необх≥дн≥ по¤сненн¤ своњх д≥тей щодо негайноњ втеч≥ з полону, одразу погодились з загальним планом екстрених д≥й.

Ч „ерез дек≥лька хвилин ми в≥ддамо наказ солдатам негайно вирушати на вс≥х рухомих засобах у визначених напр¤мках, Ч почав викладати детал≥ плану ¬≥ктор. Ч Ћ≥таки, гвинтокрили та автотехн≥ка р≥вном≥рно розпод≥л¤ютьс¤ по дуз≥ сх≥д Ч п≥вдень Ч зах≥д. ќсновний напр¤мок Ч ћекс≥ка.

Ч ѕропоную вирушити автомоб≥лем до ≈ль ѕасо п≥д прикритт¤м масових ц≥лей, а там перес≥кти кордон, Ч запропонував ќлександр.

Ч «годен, Ч п≥дтримав його ¬адим. Ч Ћ≥таком дуже небезпечно. Ќе виключено, що зопалу в≥йськов≥ почнуть збивати все, що перетинатиме кордон з ћекс≥кою. јле в ≈ль ѕасо нас можуть заф≥ксувати камери спостереженн¤, наприклад, при перетин≥ кордону. ≤ вс¤ операц≥¤ прикритт¤ може п≥ти нан≥вець.

Ч ј ¤кщо використати тунел≥, Ч пролунала неспод≥вана пропозиц≥¤ в≥д јнатол≥¤. Ч ƒесь ¤ читав, що ≥снують таЇмн≥ п≥дземн≥ тунел≥, ¤к≥ риють мекс≥канц≥ дл¤ нелегального перетину кордону з≥ —полученими Ўтатами. “обто, њдучи вздовж кордону на в≥дстан≥ к≥лометру, ми можемо Ђнамацатиї такий тунель.

Ч ÷е Ч добре, Ч схвалив пропозиц≥ю ¬адим. Ч ј що будемо робити з автомоб≥лем?

Ч ј ми будемо м≥н¤ти автомоб≥л≥ ¤кнайчаст≥ше, Ч сказав ¬≥ктор. Ч Ѕудемо користуватись м≥сцевими авто.

Ч ÷е вже краще, але на нас все одно можуть вийти, хоча ≥ трохи згодом, Ч все ще сумн≥вавс¤ ¬адим. Ч “им б≥льше, що нам буде потр≥бен або м≥кроавтобус, або, ¤к м≥н≥мум, три легковики.

Ч ÷е питанн¤ можна легко зн¤ти, Ч звернув увагу на себе —ашко. Ч ћи беремо м≥кроавтобус з вод≥Їм, доњжджаЇмо до тунелю, ≥ програмуЇмо вод≥¤ на поверненн¤ назад.

Ч “реба не забути ≥ в≥дпов≥дно запрограмувати також ≥ його найближчих сус≥д≥в, Ч одразу повесел≥шав ¬адим ≥ просп≥вав: ЂЌ≥чого не бачив, н≥чого не чув ¤, н≥чого н≥кому не скажу.ї

Ч ƒобре, Ч сказав јнатол≥й. Ч «'¤совуЇмо стан п≥дготовки наших статист≥в та починаЇмо.

Ђѕолковник Ѕродер≥к. ƒоложить стан п≥дготовки техн≥чних засоб≥в.ї

Ђјвтомоб≥л≥ готов≥. „отирьом л≥такам не вистачаЇ пального.ї

ЂЌа ¤ку найменшу дальн≥сть вони зможуть лет≥ти?ї

Ђƒо трьохсот к≥лометр≥в.ї

Ђ—лухайте наказ. ¬с≥м л≥такам та гвинтокрилам заглибитись вглиб територ≥њ ћекс≥ки на сто п'¤тдес¤т к≥лометр≥в. «робити посадку на будь-¤кий майданчик неподал≥к маленьких м≥стечок. ѕот≥м вирушити п≥шки до цих м≥стечок ≥ подзвонити до найближчого американського консульства. ¬плив на вас п≥сл¤ цього зак≥нчуЇтьс¤. јвтотехн≥ка повинна ¤кнайближче наблизитись до кордону. ¬≥йськов≥ виход¤ть з машин ≥ чекають солдат прикордонноњ служби. ѕ≥сл¤ зустр≥ч≥ з ними д≥¤ впливу на вас зак≥нчуЇтьс¤. Ќа вс¤к випадок, загальна д≥¤ впливу на вс≥х зак≥нчуЇтьс¤ завтра о дванадц¤т≥й дн¤.ї

;

;

/*-------------------------------------96----------------------------------*/

;

÷≥Їњ ноч≥ у ф≥л≥ал≥ ÷–” в ¬айт —ендз≥ царювало непорозум≥нн¤ та майже пан≥ка.

–аптове зникненн¤ картинки на ус≥х мон≥торах довол≥ ¤сно вказувало на серйозне намаганн¤ полонених зв≥льнитис¤.

—упутники, негайно виведен≥ на режим роботи в реальному час≥, показували велику к≥льк≥сть ≥нфрачервоних ц¤ток, ¤к≥ раптово, з р≥зною швидк≥стю, почали розповсюджуватись з бази у напр¤мку ћекс≥ки.

“епер реальне м≥сцезнаходженн¤ хлопц≥в з батьками було нев≥домо.

ƒиректор ÷–” гар¤чково розм≥рковував: Ђўо робити з л≥таками та гвинтокрилами? «бити њх вже просто не встигаЇмо.ї

Ч  онтролювати перем≥щенн¤ кожноњ ц≥л≥, Ч розпор¤дивс¤ в≥н. Ч ќсобливу увагу звернути на пов≥тр¤н≥ об'Їкти.

Ђ“реба негайно заблокувати кордон, Ч гар¤чково роздумував на ситуац≥Їю директор ÷–”. Ч ’оча вони, безсумн≥вно, зараз перес≥кають кордон, але буде що в≥дпов≥дати нагор≥.ї

Ч Ќегайно заблокувати кордон. « ¬айт —ендзу та ‘орт Ѕл≥су гвинтокрилами направити п≥дрозд≥ли до бази ≥грек. √оловне завданн¤ Ч оточити базу ≥ приступити до ретельного обшуку. Ќе припин¤ти стеженн¤ супутниками. јнал≥зувати всю ≥нформац≥ю. ќточити район ≥ на зовн≥шньому кол≥, зад≥¤ти м≥сцеву пол≥ц≥ю, Ч завданн¤ посл≥довно йшли одно за другим: дававс¤ взнаки профес≥онал≥зм кадрового розв≥дника та досв≥дченого орган≥затора.

Ч Ћ≥таки перетнули кордон, Ч над≥йшла допов≥дь.

Ч «наю, спасиб≥.

Ђ“реба орган≥зувати пошуков≥ роботи на мекс≥канськ≥й територ≥њ.ї

Ч Ќегайно зв'¤затись з мекс≥канц¤ми, Ч в≥н повернувс¤ до свого пом≥чника. Ч ѕопередити про масове порушенн¤ њхнього кордону. Ќехай н≥чого не робл¤ть. «апросить дозв≥л на сп≥впрацю з нашими службами. ћожливо доведетьс¤ працювати разом.

“ой одразу вп≥вголоса передав наказ дал≥.

Ч Ѕула хоч одна ц≥ль в ≥ншому напр¤мку?

Ч Ќ≥, вс≥ рухались до ћекс≥ки.

ЂЌавр¤д вони рушили у ≥ншому напр¤мку. —кор≥ше за все рушили п≥д прикритт¤м ц≥лей з бази. “реба було не панькатись з ними. ј що в цих умовах ще можна зробити? ƒоставити сюди батьк≥в њхн≥х батьк≥в? ќдин раз спрацювало...ї

Ч ’то у нас залишивс¤ в ћар≥упол≥? Ч запитав в≥н пом≥чника.

Ч „астина т≥Їњ групи, ¤ка орган≥зовувала вив≥з батьк≥в цих хлопц≥в, чекаЇ подальших наказ≥в.

Ч Ќегайно нехай встановл¤ть абсолютно вс≥ родинн≥ зв'¤зки вт≥кач≥в.

” обличч≥ пом≥чника в≥добразивс¤ подив: в≥н не до к≥нц¤ зрозум≥в наказ.

Ч ћаютьс¤ на уваз≥ д≥дус≥, бабус≥ хлопц≥в, а, може, ≥ прародич≥, Ч краЇм ока пом≥тив стурбован≥сть пом≥чника директор ÷–”.

Ќаказ негайно п≥шов у виконанн¤.

Ђј ¤кщо цих д≥дус≥в та бабусь не буде? Ќа ¤к≥ ще важел≥ можна буде натиснути? ¬они, здаЇтьс¤, патр≥оти своЇњ крањни. Ќатиснути на ур¤д ”крањни? ћожна було б, але наш президент може не погодитись. ѕовторити масов≥ заворушенн¤ у вс≥й крањн≥, на зразок тих, ¤к≥ ми орган≥зували в ћар≥упол≥? ћожна, але потр≥бно буде це зробити у масштаб≥ вс≥Їњ крањни. ћожна, але потр≥бен час та грош≥. “од≥ можна спробувати принаймн≥ у столиц≥ зробити ¤кусь маленьку революц≥ю. ƒешевше, а ефект майже той же, ¤кщо його правильно осв≥тлювати у засобах масовоњ ≥нформац≥њ. ¬се одно потр≥бна буде згода президента, а п≥сл¤ другоњ за рахунком втеч≥, немаЇ н≥¤кого сумн≥ву, що кредит дов≥ри до наших служб буде вичерпаний майже повн≥стю, ≥ наш≥ конкуренти не забар¤тьс¤ використати ситуац≥ю у своњх ≥нтересах.ї

ƒиректор ÷–” напружено думав, в≥ддавав накази ≥ нарешт≥ дочекавс¤ головноњ допов≥д≥.

Ч ѕов≥тр¤н≥ ц≥л≥ с≥дають на територ≥њ ћекс≥ки. ѕриблизно за сто к≥лометр≥в в≥д нашого кордону.

Ч «в'¤ж≥ть мене з президентом, Ч втомленим голосом наказав в≥н.

;

;

/*-------------------------------------97----------------------------------*/

;

Ќевеличка група вт≥кач≥в на м≥кроавтобус≥ безперешкодно вињхала з бази ≥ невдовз≥ д≥сталась ≈ль ѕасо. «а нашвидкуруч розробленим планом, вони кинули позичений на баз≥ м≥кроавтобус в середин≥ м≥ста ≥, вв≥мкнувши ефект невидимост≥, на чотирьох таксомоторах направились до сх≥дних околиць м≥ста. Ќа кожну родину прийшлос¤ по легковику.

Ч ѕридивл¤йтесь до дом≥в з великими гаражами, Ч сказав јнатол≥й своњм батькам. Ч Ќам краще знайти м≥кроавтобус.

ƒовго чекати не прийшлось ≥ група машин зупинилась б≥л¤ одного подв≥р'¤, де невеличкий м≥кроавтобус сто¤в пр¤мо б≥л¤ будинку.

Ч ÷е, здаЇтьс¤, саме те, що нам потр≥бно, Ч сказав “олик.

”с≥ вийшли з легковик≥в.

Ђ¬од≥¤м легковик≥в повернутись до м≥ста. Ќа питанн¤ куди ви вињжджали Ч в≥дпов≥дайте про м≥сце доставки передостанн≥х пасажир≥в. Ѕ≥льше н≥¤ких пасажир≥в не було.ї

“акс≥ рушили у напр¤мку центру ≈ль ѕасо, а вт≥кач≥ направились до будинку.

ЂЌа вс¤к випадок. Ќас тут н≥хто не бачить.ї

¬они Ђпромацалиї будинок. ” ньому спали чолов≥к з ж≥нкою, обидва рок≥в сорока.

Ђ∆≥нка спить до сьомоњ ранку. „олов≥к йде до м≥кроавтобусу. —ус≥ди спл¤ть ≥ н≥чого п≥дозр≥лого не пом≥чають до восьмоњ години ранку.ї

„ерез дек≥лька хвилин вс≥ њхали за околиц≥ м≥ста.

Ђ¬и мекс≥канець?ї

ЂЌа щаст¤, н≥.ї

Ђўо вам в≥домо про тунел≥ дл¤ переходу кордону з ћекс≥кою?ї

ЂЌ≥чого нев≥домо.ї

Ђѓдемо на сх≥д до найближчого населеного пункту. яке це, до реч≥, м≥сто?ї

Ђ—анленд ѕарк.ї

–ушили на сх≥д. ѕроњхали близько п'¤ти к≥лометр≥в.

Ђ“реба час в≥д часу зупин¤тись ≥ Ђскануватиї навколишн≥й прост≥р на предмет знаходженн¤ тунелю до ћекс≥ки.ї

Ђ«упинити машину.ї

ћ≥кроавтобус зупинивс¤.

Ђ’то знаЇ про тунел≥ на кордон≥?ї

“иша.

Ђѓдемо дал≥.ї

ѕроњхали ще п'¤ть к≥лометр≥в.

Ђ«упинити машину.ї

ћ≥кроавтобус знову зупинивс¤.

Ђ’то знаЇ про кордонн≥ тунел≥?ї

Ђя.ї

Ђƒе в≥н знаходитьс¤?ї

Ђћен≥ в≥домий один неподал≥к в≥д ƒугласа у штат≥ јризона. Ќа мекс≥канськ≥й сторон≥ в≥н виходить до јгуа ѕр≥Їта.ї

;

/*јгуа ѕр≥Їта Ч м≥сто-близнюк ƒугласа, кордон м≥ж ћекс≥кою та —Ўј проходить через дек≥лька таких м≥ст-близнюк≥в, або м≥ст-сестер, серед ¤ких: Ќогалес Ч Ќогалес, Ќако Ч Ќако, ƒуглас Ч јгуа ѕр≥Їта, ≈ль ѕасо Ч —ьюдад ’уарес, ≤гл ѕасс Ч ѕ≥Їдрас Ќеграс.*/

;

Ђўо ви зараз робите?ї

Ђ—плю.ї

Ђ« ким можна зв'¤затись у ƒуглас≥?ї

Ђ« моњм двоюр≥дним братом.ї

Ђяк його ≥м'¤? ƒе його можна знайти?ї

Ђјрмандо ќртега. ∆иве на восьм≥й вулиц≥.ї

Ђ¬од≥й. ƒе ми зараз знаходимось?ї

Ђ” —анленд ѕарку.ї

Ђј ¤к щодо поњздки до ƒугласа, јризона, а пот≥м повернутис¤ назад.ї

Ђ“уди близько трьохсот к≥лометр≥в. ћен≥ треба заправитись.ї

Ђ¬≥н не встигне вчасно повернутись додому.ї

Ђяк њхати до ƒугласа?ї

Ђѕо дес¤т≥й до Ћас  русеса. ѕот≥м до ƒем≥нгу. ƒал≥ не пам'¤таю, ≥нш≥ штати, треба буде њхати за вказ≥вними знаками.ї

;

/*ƒес¤та Ч номер м≥жштатовоњ дороги у —Ўј.*/

;

Ђ—к≥льки до Ћас  русеса.ї

Ђƒесь п'¤тдес¤т.ї

Ђѓдемо до Ћас  русеса.ї

Ђ« Ћас  русеса цей вод≥й поњде додому, а ми дал≥ рушимо на перекладних.ї

;

;

/*-------------------------------------98----------------------------------*/

;

ћемуне сид≥в за столом в каб≥нет≥ ≥ задоволено потирав руки: незважаючи на невдачу операц≥њ ≥з захопленн¤м хлопц≥в на територ≥њ —получених Ўтат≥в ситуац≥¤ неспод≥ваним чином почала виправл¤тис¤.

Ђѕерша ≥нформац≥¤, що надходить, св≥дчить, що ц≥ хлопчики утерли носа ÷–”. —итуац≥¤ в Ћенгл≥ близька до пан≥чноњ.ї

ќднак, незважаючи на св≥й гарний настр≥й, мемуне пом≥тно нервував.

Ђѕро що американц≥ встигли дов≥датись? як багато знають вони про роботу ефекту впливу?ї

¬≥н встав ≥ продовжував розм≥рковувати, пов≥льно ход¤чи по каб≥нету.

Ђякщо виходити з нервовоњ реакц≥њ ÷–” ≥ орган≥зац≥њ пошук≥в, то хлопчики њм дуже потр≥бн≥. «а нашою ≥нформац≥Їю американц≥ њх забрали з  анади. ћи знаЇмо, коли вони туди потрапили. јле чому вони њздили туди? Ќевже т≥льки хот≥ли втекти? „и, може, було ще щось? ¬≥домо лише, що њх переховували на ¤к≥йсь в≥йськов≥й баз≥. якщо зважити на масовий перетин кордону в район≥ ≈ль ѕасо, то њх можливо переховували десь у ¬айт —ендз≥. —кладаЇтьс¤ враженн¤, що цього разу вони направились до ћекс≥ки.ї

¬≥н знову с≥в за ст≥л.

ЂЌаших у ћекс≥ц≥ зовс≥м небагато, ¤кщо не помил¤юсь, то лише у посольств≥. ѕол≥тик≥в ћекс≥ка не ц≥кавить.ї

« почутт¤м легкоњ досади в≥н пригадав в≥дпов≥дь прем'Їр-м≥н≥стра на його запит щодо орган≥зац≥њ невеличкоњ розв≥дницькоњ мереж≥ в ÷ентральн≥й јмериц≥: Ђяк вам в≥домо, ц¤ частина св≥ту не входить в коло наших найважлив≥ших ≥нтерес≥в.ї

Ђ“епер доведетьс¤ перекидати в район п≥вн≥чноњ ћекс≥ки агент≥в з≥ —получених Ўтат≥в з завданн¤м знайти розробник≥в впливу. “реба з'¤сувати кого ми можемо швидко перекинути з п≥вденних район≥в —Ўј?ї

¬≥н зробив в≥дпов≥дну пом≥тку у блокнот≥.

Ђ–айон пошук≥в Ч ћекс≥ка. Ѕезперечно, досв≥дчен≥ агенти на м≥сц≥ зор≥Їнтуютьс¤ ≥ розберутьс¤ з ситуац≥Їю. ƒл¤ ≥нших треба розробити хоча б приблизний алгоритм пошук≥в. «авданн¤ анал≥тикам.ї

” блокнот≥ з'¤вилась чергова пом≥тка.

Ђј ¤к би ¤ сам почав розв'¤зувати таке завданн¤? Ч по-перше, у ньому заговорив азарт старого розв≥дника, по-друге, анал≥тики ћоссад дуже поважали свого шефа за те, що в≥н не т≥льки добре розум≥в њхню роботу, а ≥нколи видавав неспод≥ван≥ дл¤ них самих блискуч≥ р≥шенн¤ найзаплутан≥ших проблем. Ч ƒоц≥льно було б нейтрал≥зувати ефект невидимост≥.ї

ћемуне зупинивс¤ на хвилинку.

Ђ≈фект невидимост≥... јдже повинен бути ≥ ефект постневидимост≥. “обто, ¤кщо невидимка зайде в к≥мнату, в≥зьме ¤кусь р≥ч ≥ вийде, то ефект постневидимост≥ виразитьс¤ в зникненн≥ з к≥мнати ц≥Їњ реч≥. «розум≥ло, що цей спос≥б далекий в≥д досконалост≥. јле це певний шанс ≥ на нього можна розраховувати. ¬ нашому випадку потр≥бно пильно стежити за вс≥ма незвичними випадками по вс≥м можливим каналам ≥нформац≥њ: у пол≥цейських в≥дд≥лках, у медичних установах. ћожливо, у банках. ќднак, цей спос≥б хибить тим, що доведетьс¤ йти по сл≥ду, сп≥зн¤ючись з≥ своњми д≥¤ми.ї

¬≥н натиснув кнопку виклику секретар¤:

Ч Ѕудь ласка, кави.

Ђƒистанц≥йне стеженн¤? ѕ≥дключитись до мереж стеженн¤? як з цим у ћекс≥ц≥?ї

Ѕлокнот став багатшим ще на одну пом≥тку.

Ђўо ж. « моЇњ сторони пропозиц≥њ Ї. ѕодивимось, що запропонують ≥нш≥. “реба негайно приступати до виконанн¤ завдань.ї

¬≥н вз¤в блокнота та натиснув кнопку виклику секретар¤:

Ч Ѕудь ласка, запросить до мене вс≥х заступник≥в.

;

;

/*-------------------------------------99----------------------------------*/

;

ѕройшло к≥лька годин, коли, втомлен≥ н≥чними пригодами вт≥кач≥, нарешт≥ д≥стались ƒугласа.

Ђјрмандо ќртега. ƒе ви зараз ≥ що робите?ї

Ђя Ч вдома. —плю.ї

Ђўо вам в≥домо про тунель м≥ж ƒугласом та јгуа ѕр≥Їта?ї

Ђ™ такий, але це велика таЇмниц¤.ї

Ђƒе вх≥д з≥ сторони —Ўј?ї

ЂЌа кладовищ≥  альвар≥.ї

ЂЅез нього будемо довго шукати.ї

Ч ѕоњхали на восьму вулицю, заберемо цього јрмандо та з його допомогою переберемось на ту сторону, Ч запропонував —ашко.

Ч …ому пот≥м доведетьс¤ повертатис¤ назад, Ч виразив сумн≥в јнатол≥й. Ч «айв≥ оч≥, зайв≥ балачки.

Ч “о нехай покаже шл¤х та м≥сце, а пот≥м ми його повернемо додому, Ч висловив пропозиц≥ю ¬адим. Ч —ус≥ди н≥чого не пам'¤татимуть.

Ч «даЇтьс¤, заперечень нема. ѕриймаЇтьс¤, Ч сказав ¬≥ктор, п≥сл¤ того, ¤к окинув погл¤дом ус≥х присутн≥х.

Ќезабаром јрмандо ќртега показав м≥сце входу у тунель. «а час Ђсп≥лкуванн¤ї з ним хлопц≥ д≥знались про де¤к≥ досить ц≥кав≥ реч≥. ¬и¤вилось, що тунель ЂпрацюЇї т≥льки в одному напр¤мку: з ћекс≥ки до —Ўј, а точн≥ше з јгуа ѕр≥Їта до ƒугласа.

Ђяк добре все продумано, Ч похвал¤вс¤ на шл¤ху до кладовища ќртега. Ч ÷им шл¤хом забезпечуЇтьс¤ доставка виключно наркотик≥в. Ќ≥¤ких м≥грант≥в. ѕ≥сл¤ в≥домост≥ про смерть ¤когось м≥сцевого жител¤, прости √осподи нам гр≥хи наш≥, вноч≥ на кладовище доставл¤Їтьс¤ товар, а вдень похованн¤ в≥н вивозитьс¤ на катафалку, зрозум≥ло, вже п≥сл¤ того, ¤к роз'њдутьс¤ р≥дн≥ та запрошен≥! Ќ≥¤к≥ прикордонники та митники ≥ у¤ви не мають про цей шл¤х! «в≥сно, час в≥д часу ми повинн≥ Ђп≥дкидатиї њм др≥бних наркотранспортер≥в з невеличкими порц≥¤ми наркотик≥в, ¤к≥ т≥ переправл¤ють всередин≥ себе, щоб було про що зв≥тувати нагору.ї

’лопц≥ радо направили балакучого јрмандо додому.

“унель був обладнаний св≥тлом, тому невеличка подорож по ньому не спричинила вт≥качам н≥¤ких незручностей.

√оловна мета втеч≥ була дос¤гнута Ч вони були у ћекс≥ц≥, вони були б≥л¤ —онорського вузла.

“еплим ранком стомлен≥ хлопц≥ з батьками йшли по вулиц≥ невеличкого мекс≥канського м≥ста. ¬они т≥льки нещодавно вийшли з тунелю.

Ѕ≥л¤ дому сид≥в ≥ курив л≥тн≥й чолов≥к.

Ђƒе тут можна в≥дпочити?ї

Ђј багато де можна. ™ готел≥, Ї мотел≥, Ї дек≥лька дюжин хатинок дл¤ гостей.ї

Ђяке м≥сто в≥дпочинку найближче?ї

Ђј ось пр¤мо напроти будиночок. “ам здають к≥мнати ус≥м, хто прибуваЇ.ї

Ђ¬се. “епер спати.ї

” будиночку була т≥льки одна господин¤. “ому н≥¤ких проблем з розм≥щенн¤м не виникло.

;

;

/*------------------------------------100----------------------------------*/

;

–озмова директора ÷–” з президентом зак≥нчилас¤ стандартно: той пооб≥ц¤в зв'¤затис¤ з президентом ћекс≥ки щодо забезпеченн¤ оперативноњ взаЇмод≥њ ÷–” та мекс≥канських служб п≥д вигл¤дом запоб≥ганн¤ розповсюдженню наркотик≥в, а також в≥ддав наказ негайно вз¤ти ситуац≥ю п≥д контроль ≥ забезпечити поверненн¤ розробник≥в впливу до —получених Ўтат≥в.

ћинуло вже дек≥лька годин з того часу, коли директор ÷–” отримав перш≥ пов≥домленн¤ з бази щодо втеч≥, ≥ ситуац≥¤ потрохи почала про¤сн¤тис¤. « пов≥домлень, ¤к≥ продовжували надходити, виходило, що автомоб≥л≥ кордону не перетинали. Ќад≥йшло ≥ перше пов≥домленн¤ з американського консульства щодо л≥така, ¤кий приземливс¤ на мекс≥канськ≥й територ≥њ.  онсул пов≥домл¤в, що командир ек≥пажу л≥така подзвонив йому ≥ пов≥домив про екстрену посадку свого л≥така. ÷≥кавим було те, що в≥н не знав, ¤ким чином в≥н опинивс¤ у ћекс≥ц≥.

Ђ≈фективн≥сть впливу просто вражаЇ, Ч незважаючи на безсонну н≥ч, зусилл¤м вол≥ в≥н намагавс¤ тримати ситуац≥ю п≥д контролем. Ч «мусити добре вишколених во¤к≥в виконувати своњ накази... ѓм непотр≥бна н≥¤ка збро¤. ¬они керують на в≥дстан≥. ƒвох к≥лометр≥в вистачаЇ дл¤ вир≥шенн¤ багатьох питань, а ¤кщо зважити на те, що вони працюють дал≥ ≥ можуть значно поширити д≥ю впливу, то тод≥ вони з≥ своЇю кл¤тою дов≥рою можуть скласти неаби¤ку загрозу нашому державному ладу.ї

ЂЌа баз≥ н≥чого не знайшли. ≤ не знайдуть, ¤кщо ними використовуЇтьс¤ ефект невидимост≥. ќднак, про вс¤к випадок, наш≥ люди повинн≥ там залишитис¤. ѕовинн≥? Ч сп≥ймав сам себе директор. Ч ÷е здаЇтьс¤ см≥шним. ¬иходить, ¤ ще не встиг перебудувати своЇ мисленн¤ в≥дпов≥дно до ситуац≥њ. “реба думати, треба д≥¤ти по-≥ншому.ї

Ђ—проба знайти њх здаЇтьс¤ малоймов≥рною. Ќевидим≥сть, вплив на людей Ч це дуже серйозн≥ фактори.ї

¬≥н почав проробл¤ти вар≥анти.

Ђ÷≥лком ймов≥рно, що вони подалис¤ до ћекс≥ки, однак не сл≥д в≥дкидати ≥ тимчасового перебуванн¤ на баз≥, або втечу у зовс≥м ≥ншому напр¤мку. ’оча... ¬с≥ ц≥ вар≥анти вимагають ф≥зичного визначенн¤ м≥сцеперебуванн¤, а це може бути з'¤совано т≥льки поб≥чними засобами, ¤к це було у ƒенвер≥. ” найкращому випадку будемо сп≥знюватись приблизно на годину, ¤кщо в≥деозаписи будуть перегл¤датис¤ щогодини. ¬ ћекс≥ц≥ з цим буде важкувато. «алишаЇтьс¤ випробуваний в≥ртуальний вплив на хлопц≥в: вар≥ант доставки сюди батьк≥в њхн≥х батьк≥в. «в≥сно, тиск на ц≥лу крањну можливий, але буде дорого коштувати. ÷ей вар≥ант залишимо на крайн≥й випадок.ї

ƒиректор ÷–” викликав пом≥чника.

Ч ўо пов≥домл¤ють ≥з ћар≥упол¤ щодо д≥дус≥в та бабусь цих хлопц≥в? Ч запитав в≥н.

Ч «'¤совують, Ч пролунала в≥дпов≥дь. Ч Ќа даний момент в≥домо про трьох бабусь та двох д≥дус≥в. ƒетальна дов≥дка на поточний час готуЇтьс¤ ≥ буде готова за дек≥лька хвилин.

ƒобре, Ч кивнув головою шеф. Ч Ќехай негайно зробл¤ть та перешлють фотограф≥њ тих, кого вже знайшли. јнал≥тикам завданн¤ Ч розробити нову операц≥ю по доставц≥ њх сюди, до —Ўј.

Ђ“реба зробити все можливе дл¤ нейтрал≥зац≥њ розробник≥в впливу. якщо ми не можемо використати вплив на свою користь, тод≥ доведетьс¤ за будь-¤ку ц≥ну знищити цю небезпеку.ї

;

;

/*------------------------------------101----------------------------------*/

;

ѕод≥њ бурхливоњ ноч≥ наст≥льки стомили вт≥кач≥в, що вони проспали до шостоњ вечора. ѓх н≥хто не турбував: в≥дпов≥дн≥ впливов≥ заходи були прийн¤т≥ одразу по прибутт≥ до будиночку дл¤ гостей.

¬≥ктор ≥ —ашко, ¤к≥ прокинулись першими, встигли зб≥гати за њжею до найближчого магазинчика. √рош≥ у них ще залишались з  анади: американц≥, ¤кщо ≥ обшукували њх, то зробили це дуже акуратно: кредитн≥ картки залишились у хлопц≥в.

Ч “епер пора вс≥м п≥дкр≥питись, Ч ¬≥ктор першим вваливс¤ з пакунками до будинку ≥ таким чином голосно спов≥стив про своЇ прибутт¤, коли побачив, що вс≥ вже встали ≥ з≥брались у найб≥льш≥й к≥мнат≥ будинку. Ч Ќ≥хто не заперечуЇ?

Ч ќце Ч правильно. ќце Ч по-нашому, Ч схвалив д≥њ сина “арас ¬олодимирович. Ч ¬ здоровому т≥л≥ Ч здоровий дух.

—хвальний гом≥н невеличкоњ компан≥њ був найвищою оц≥нкою зусиль ¬≥ктора та ќлександра.

ѕ≥сл¤ сн≥данку почалась ≥мпров≥зована нарада.

Ч ≤ в≥д јЌЅ ми втекли, ≥ в≥д ÷–” ми втекли... Ч жарт≥вливо почав ¬≥ктор.

Ч јле це зовс≥м не означаЇ, що вони зараз нас не шукають ≥ надал≥ не будуть шукати, Ч ¬адим був не схильним до жарт≥в.

Ч ќднак зараз ми п≥д захистом невидимост≥, Ч сказав ќлександр.

Ч ѕо-перше, ¤к ми вс≥ знаЇмо, певн≥ категор≥њ населенн¤ могуть нас побачити. ј по-друге, ми не знаЇмо на ¤к≥ кроки тепер здатн≥ розв≥дслужби, Ч сто¤в на позиц≥¤х обережноњ повед≥нки јнатол≥й, Ч я маю на уваз≥ використанн¤ наших батьк≥в в ¤кост≥ заручник≥в.

Ѕатьки поки мовчали, уважно слухаючи д≥тей.

Ч ¬и знаЇте, чому саме ми вс≥ опинились спочатку в —Ўј, а пот≥м тут, Ч звернувс¤ до батьк≥в јнатол≥й. Ч Ќасл≥дки нашоњ останньоњ, так би мовити, ≥нтелектуальноњ розробки, ви¤вилась досить неспод≥ваними дл¤ нас самих. ћи використовуЇмо вплив, але ми поки що не знаЇмо вс≥х його можливостей. Ќа даний момент нам в≥домо, що чотири людини, ¤к≥ дов≥р¤ють одна одн≥й, можуть контролювати, а точн≥ше, впливати на ≥нтелектуальний стан б≥олог≥чних об'Їкт≥в на в≥дстан¤х в≥д двадц¤ти метр≥в до двохсот к≥лометр≥в. ¬≥дстань залежить в≥д допом≥жних засоб≥в, маютьс¤ на уваз≥ г≥лочки дерев, та м≥сц¤ знаходженн¤. ¬адим, виход¤чи, так би мовити, з послань древн≥х, запропонував, спробувати д≥ю впливу вс≥м нам разом.

Ч як ви дивитесь на участь у такому випробуванн≥? Ч запитав —ашко.

Ч Ќе бачу н≥¤ких перепон дл¤ допомоги нашим д≥т¤м, Ч сказала ¬≥ра ≤ван≥вна.

Ќ≥хто з батьк≥в, зв≥сно, не заперечував.

Ч “од≥ збираЇмось у пор¤док мандали, Ч почав ¬≥ктор ≥, побачивши запитанн¤ в очах батька, по¤снив: Ђћандала Ч це старо≥нд≥йський малюнок зображенн¤м дванадц¤ти ос≥б, ¤к≥ розм≥щен≥ в≥дпов≥дним чином.ї

Ч ѕропоную кожн≥й пар≥ батьк≥в стати за своњм сином, Ч сказав ¬адим. Ч “ак ми зберемось швидше.

Ч —ашко, передай, будь ласка, батькам г≥лочки, сп≥впадаюч≥ з синовою, Ч попросив ¬≥ктор.

„ерез хвилину вс≥ вже сто¤ли у пор¤дку мандали.

Ђѕќ„ј“ќ  ѕ≤ƒ…ќћ”.ї

ќзначились дванадц¤ть постатей.

Ђ“рохи ¬»ў≈.ї

ќзначились контури будинку.

Ђў≈ “рохи ¬»ў≈.ї

ћ≥стечко внизу почало поступово зменшуватись.

Ђ¬»ў≈.ї

„≥тко позначились гори.

Ђў≈ ¬»ў≈.ї

ћелькнули р≥дк≥ хмари.

Ђ≤ў≈ ¬»ў≈.ї

ћайже повна планета «емл¤ була внизу.

Ђя ќћќ√ј ¬»ў≈.ї

«меншенн¤ розм≥р≥в «емл≥ зупинилось.

ЂЌ»∆„≈. ƒќ ’ћј–.ї

«'¤вивс¤ вже знайомий ландшафт.

Ђ¬ѕ–ј¬ќ.ї

«емл¤ попливла в ≥ншому напр¤мку.

ЂЎ¬»ƒЎ≈ї.

Ќа п≥вденному напр¤мку показалась водна поверхн¤.

Ђћекс≥канська затока.ї

Ђ‘лорида.ї

Ђјтлантичний океан.ї

¬низу видн≥лась велика водна поверхн¤.

Ђў≈ Ў¬»ƒЎ≈.ї

«'¤вились контури суш≥.

Ђјфрика.ї

Ќа п≥вн≥чному напр¤мку показалась водна поверхн¤.

Ђ—ередземне море.ї

Ђѕќ¬≤Ћ№Ќ≤Ў≈.ї

Ђ™гипетськ≥ п≥рам≥ди.ї

ЂЌј ѕ≤¬Ќ≤„ ≤ ѕ–ј¬≤Ў≈.ї

ћоре, суша, море.

Ђў≈ ѕќ¬≤Ћ№Ќ≤Ў≈.ї

Ђћар≥уполь.ї

Ђ¬Ќ»«.ї

ћ≥сто внизу почало зб≥льшувалось.

Ђ—“ќѕ. Ќј√ќ–”. Ќј ѕ≤¬ƒ≈Ќ№.ї

ћ≥сто зменшилось ≥ щезло з пол¤ зору.

Ђ— ќ–≤Ў≈.ї

Ђ«нову п≥рам≥ди.ї

Ђ¬ѕ–ј¬ќ.ї

ѕ≥щана поверхн¤.

ЂЎ¬»ƒЎ≈.ї

√ори. —утен≥Ї. Ќ≥ч. ¬огн≥ м≥ст. ¬иблискуЇ водна поверхн¤.

Ђ“ихий океан.ї

—в≥тл≥шаЇ. ѕ≥сл¤ довгоњ водноњ поверхн≥ з'¤вл¤ютьс¤ гори.

Ђ ордильЇри.ї

Ђ ал≥форн≥¤.ї

Ђ ал≥форн≥йська затока.ї

Ђѕќ¬≤Ћ№Ќ≤Ў≈.ї

Ђ¬ажко ор≥Їнтуватис¤.ї

Ђ¬Ќ»«.ї

¬низу показалось м≥сто.

Ђѕќ¬≤Ћ№Ќ≤Ў≈.ї

ћ≥сто наближалось.

Ђў≈ ѕќ¬≤Ћ№Ќ≤Ў≈.ї

¬идно п≥шоход≥в на вулиц¤х.

Ђ—“ќѕ.ї

Ђяке це м≥сто?ї

ЂЌогалес.ї

Ђяк д≥статись јгуа ѕр≥Їта?ї

Ђѕо п'¤тнадц¤т≥й, а пот≥м по друг≥й дороз≥ на сх≥д.ї

ЂЅудемо рухатись уздовж ст≥ни.ї

ЂЌј —’≤ƒ.ї

¬низу поверхн¤ пов≥льно рухалась. «'¤вилось ≥нше м≥сто.

Ђ—“ќѕ.ї

Ђяка назва м≥ста?ї

ЂЌако.ї

Ђƒе знаходитьс¤ јгуа ѕр≥Їта?ї

ЂЌа сх≥д.ї

ЂЌј —’≤ƒ.ї

«нову пов≥льний рух земноњ поверхн≥. «'¤вились дахи м≥ста.

Ђ—“ќѕ.ї

Ђяка назва м≥ста?ї

Ђјгуа ѕр≥Їта.ї

ЂЌ»∆„≈. ѕќ¬≤Ћ№Ќќ –ухаЇмось Ќј —’≤ƒ понад дахами.ї

ƒахи внизу рушили на зах≥д.

Ђ—х≥дна околиц¤ м≥ста.ї

Ђ—“ќѕ. Ќј«јƒ.ї

Ќапр¤мок руху дах≥в зм≥нивс¤ на протилежний.

Ђ«ах≥дна околиц¤ м≥ста.ї

Ђ—“ќѕ. Ќј«јƒ.ї

Ђ???ї

Ђ¬х≥д до тунелю на сторон≥ ƒугласа.ї

Ђ—“ќѕ. Ќј —’≤ƒ ”«ƒќ¬∆ —“≤Ќ».ї

Ђ ладовище.ї

Ђ—“ќѕ. ѕќ¬≤Ћ№Ќќ Ќј ѕ≤¬ƒ≈Ќ№.ї

Ђќн наш знайомий д≥док сидить. ќн ≥ будиночок.ї

Ђ—“ќѕ!ї

¬с≥ знаходились у будиночку дл¤ гостей.

Ч як ¤ зл¤калась, коли ми одразу не знайшли нашого м≥сц¤, Ч приклала руки до грудей Ќатал¤  ост¤нтин≥вна.

Ч Ќ≥чого страшного, мамо, Ч заспокоњв њњ ќлександр. Ч ќднаково знайшли б.

Ч ѕ≥д кожен дах би загл¤нули, Ч пожартував ¬≥ктор, Ч до вечора знайшли б обов'¤зково.

Ч ¬ будь-¤кому раз≥ ми вже тут, Ч привернув увагу до головного ¬адим. Ч ≤, повинен сказати, маЇмо дуже, дуже вагом≥ результати випробовувань.

Ч ≤ д≥йсно, Ч з посм≥шкою погодивс¤ —ашко. Ч “епер д≥¤ впливу розповсюджуЇтьс¤ на всю нашу планету!

Ч Ќавколосв≥тн¤ подорож за в≥с≥мдес¤т хвилин! Ч захопивс¤ под≥Їю, ¤ка т≥льки-но в≥дбулас¤, татко јнатол≥¤.

Ч «начно б≥льше, тату, н≥ж нав≥ть навколосв≥тн¤ подорож, Ч сказав јнатол≥й. Ч Ќабагато б≥льше. я поки що ≥ сам не можу в повн≥й м≥р≥ збагнути те, що зараз в≥дбулось.

Ч «араз ми вс≥ отримали надзвичайну можлив≥сть впливати на планету «емл¤, Ч сказав ќлександр.

Ч “очн≥ше Ч на б≥олог≥чн≥ об'Їкти планети «емл¤, Ч уточнив ¬адим.

Ч ≤ це потребуЇ певного часу на осмисленн¤ того, що в≥дбулось, Ч зробив попередн≥й висновок ¬адим.

;

;

/*------------------------------------102----------------------------------*/

;

ƒо ≥зрањльт¤н почала надходити б≥льш детальна ≥нформац≥¤ про перебуванн¤ мар≥упольц≥в у —получених Ўтатах ≥ про роботу механ≥зму впливу.

ћемуне одразу звернув увагу на пов≥домленн¤ щодо роботи впливу в умовах ц≥лковитоњ дов≥ри. —початку в≥н з легким подивом узнав, що користуватись впливом можуть лише добр≥ люди, ≥ що вони повинн≥ дов≥р¤ти одна одн≥й. ј спроби змусити њх працювати п≥д тиском ви¤вились безусп≥шними.

« часом, по зр≥лих роздумах, в≥н почав схил¤тис¤ до неспод≥ваноњ дл¤ нього самого думки, що вплив, в ¤кому дов≥ра виграЇ вир≥шальну роль, сучасному сусп≥льству непотр≥бен.

ЂЅ≥льше того, вплив ≥ взагал≥ будь-¤ка система влади, ¤к≥ будуютьс¤ на дов≥р'њ, небезпечн≥ ≥ загрожують нормальному ≥снуванню нашого сусп≥льства. «агрожують ц≥нност¤м нашого св≥ту. я н≥коли над цим не задумувавс¤, але, ¤кщо подумати, то весь наш св≥т з глибокоњ давнини побудований саме на недов≥р≥. ¬с≥ абсолютно державн≥ бюрократичн≥ ≥нститути ≥снують т≥льки недов≥рою: кер≥вництво, пост≥йний контроль, ф≥ксац≥¤ вс≥х вартих уваги под≥й. я не можу нав≥ть у¤вити, що буде, коли усе тайне стане ¤вним. ¬и¤витьс¤, що непотр≥бн≥ начальники, непотр≥бен жодний ≥нструмент контролю, непотр≥бн≥ взагал≥ вс≥ державн≥ ≥нституц≥њ. —ам≥ держави непотр≥бн≥!  ордони непотр≥бн≥! ™диний невт≥шний висновок Ч ми прорахувались щодо використанн¤ цього впливу у своњх ≥нтересах, тому розробник≥в впливу потр≥бно негайно знищити. јле спочатку потр≥бно њх знайти. Ќам в≥домо, що це важке завданн¤. ¬край необх≥дне об'Їднанн¤ ус≥х владних сил нашого св≥ту. ≤ ¤комога швидше.ї

«авжди спок≥йний, в≥н нервово п≥дн¤в слухавку пр¤мого зв'¤зку з прем'Їр-м≥н≥стром.

Ч ѕане прем'Їр-м≥н≥стре, Ч почав в≥н, коли на тому к≥нц≥ йому в≥дпов≥ли. Ч ™ дуже важлива ≥нформац≥¤. ѕрошу негайно мене прийн¤ти.

;

;

/*------------------------------------103----------------------------------*/

;

ѕриголомшлив≥сть под≥й вплинула на хлопц≥в та њхн≥х батьк≥в.  ожен розум≥в, що взаЇмодов≥ра в умовах небезпеки спрацювала, ≥ батьки, при оволод≥нн≥ навичками, можуть керувати впливом також.

ƒосв≥д ≥ молод≥сть йшли разом по важкому шл¤ху п≥знанн¤.

ѕауза, ¤ка запанувала п≥сл¤ висловлюванн¤ ¬адима тривала недовго.

Ч Ѕуло б дуже добре, ¤кби у нас був час на осмисленн¤ под≥й, Ч сказав практичний ќлександр. Ч ћен≥ здаЇтьс¤, що јгуа ѕр≥Їта не дуже п≥дходить дл¤ роздум≥в: нас шукають. ѕотр≥бно знайти б≥льш в≥ддалене в≥д кордону м≥сце.

Ч ¬загал≥, ми направл¤лись до —онорського вузла, Ч нагадав ¬≥ктор.

Ч ћи направл¤лись туди, щоб спробувати зб≥льшити д≥ю впливу удванадц¤тьох, Ч уточнив јнатол≥й. Ч јле зараз нам вже в≥домо ¤коњ в≥дстан≥ ми можемо дос¤гнути...

Ч “епер ¤ розум≥ю призначенн¤ велетенських малюнк≥в у пустел≥ Ќаска, ≥ взагал≥ розм≥щенн¤ мегал≥т≥в у вузлах глобальноњ с≥тки, Ч перебив його ¬≥ктор. Ч ¬они спец≥ально зроблен≥ дл¤ впевненоњ ор≥Їнтац≥њ при в≥ртуальному перем≥щенн≥, а, можливо, також дл¤ перев≥рки вчител¤ми-нагвал¤ми навичок по перем≥щенню майбутн≥х шаман≥в в районах крапок.

Ч ј ¤ можу додати, що при перем≥щенн≥ шаман≥в-нагвал≥в над поверхнею «емл≥ њх можуть бачити ≥нш≥ люди у вигл¤д≥ св≥тлих пл¤м, ¤к≥ швидко перем≥щуютьс¤, ≥ ц≥ люди сприймають њх ¤к л≥таюч≥ об'Їкти, Ч пролунало припущенн¤ ќлександра.

Ч ќднак вони вважають, що бачать прибульц≥в, Ч продовжив думку ¬≥ктор.

Ч ¬они вважають саме те, про що њм настирливо тверд¤ть засоби масовоњ ≥нформац≥њ, Ч по¤снив його батько.

Ч якщо пам'¤таЇте, то загадков≥ Ђк≥льц¤ї на пол¤х можуть бути не чим ≥ншим, ¤к Ђвходженн¤мї у глибини «емл≥ п≥д р≥зними кутами, Ч додав ¬адим. Ч ” ћ≥тинг  р≥ку ми теж заглиблювались на дв≥ст≥ к≥лометр≥в.

Ч ¬≥дверто кажучи, ¤ тод≥ не звернув н≥¤коњ уваги на зм≥ну м≥сцевост≥, Ч сказав —ашко.

Ч ≤ ¤ н≥чого незвичного не пом≥тив, Ч додав ¬≥ктор.

Ч “од≥ нам не до того було, Ч згадав под≥њ того часу ¬адим. Ч јле ми обов'¤зково перев≥римо це ц≥каве припущенн¤.

Ѕатьки мовчали ≥ уважно слухали д≥тей.

Ч ј чого нам чекати, можна спробувати ≥ подивитись будуть так≥ к≥льц¤ чи н≥ пр¤мо зараз, Ч запропонував ¬≥ктор.

Ч «араз Ч не треба, Ч заперечила Ќатал¤  ост¤нтин≥вна, пригадавши нещодавн≥ перипет≥њ. Ч ћожливо, ¤кось пот≥м, в ¤комусь б≥льш прим≥тному, з точки зору поверненн¤, м≥сц≥.

Ч ѕовертаЇмось до початку розмови. „и варто нам знову вирушати в путь, до —онорського вузла, Ч сказав јнатол≥й.

Ч ј, може, рушимо додому? Ч запитала ¬≥ра ≤ван≥вна.

Ч Ќайближчою крапкою там Ї —лов'¤нська крапка. ≤ вона знаходитьс¤ на територ≥њ Ѕ≥лорус≥, майже на кордон≥, Ч по¤снив ¬адим.

Ч ј нам в≥зи непотр≥бн≥, Ч сказав ¬≥ктор.

Ч ј до чого нам, власне, крапка? Ч запитав ќлександр. Ч ƒ≥апазон впливу достатн≥й, щоб вир≥шити багато нагальних питань.

Ч ј —ашко правий, Ч ¬адим нав≥ть встав з≥ свого м≥сц¤. Ч ћи можемо вплинути хоча б на припиненн¤ наших пошук≥в з≥ сторони американц≥в...

Ч ѕропоную спочатку Ђвитертиї всю ≥нформац≥ю про вплив у розв≥дувальних служб, Ч п≥дхопивс¤ ≥ јнатол≥й. Ч «нищити ус≥ документи про нашу розробку.

Ч ўось це мен≥ нагадуЇ ген≥¤ бажанн¤ у одному з твор≥в Ѕестера, Ч сказав “арас ¬олодимирович.

;

/*Ѕестер јльфред (1813-1987)Ч письменник-фантаст, автор таких розпов≥дей ¤к Ђ‘еномен зникненн¤ї, Ђ«≥рочка св≥тла, з≥рочка ранн¤ї та роману ЂЋюдина без обличч¤ї.*/

;

Ч Ќу ≥ добре, можемо практично використати, так би мовити набутий досв≥д, Ч п≥дтримав јнатол≥¤ ¬адим.

Ч јле це означаЇ, що спочатку ми повинн≥ попрацювати у —Ўј, посл≥довно Ђвираховуючиї ланки ус≥х даних про нас, починаючи з президента та причетних розв≥док, а пот≥м перем≥ститись до ≤зрањлю ≥ повторити операц≥ю, Ч почав нам≥чати посл≥довн≥сть д≥й практичний ќлександр.

Ч Ќе все так просто, Ч охолодив його јнатол≥й. Ч ћи в змоз≥ Ђвитертиї пам'¤ть про нас у людей, але ≥снуЇ значна к≥льк≥сть нос≥њв ≥нформац≥њ, знищенн¤ ¤ких потребуЇ часу.

Ч “од≥ спочатку прийдетьс¤ знищувати ф≥зичн≥ дан≥, ¤к≥ торкаютьс¤ впливу, за допомогою людей, а пот≥м вже працювати з тими, хто допомагав, Ч с ходу запропонував ¬адим.

Ч —лушно, Ч прозвучала коротка —ашкова оц≥нка пропозиц≥њ.

Ч ѕостривайте! Ч обличч¤ јнатол≥¤ про¤сн≥ло. Ч ѕеред тим ¤к Ђвитиратиї ≥нформац≥ю, ми можемо узнати про що думають президенти, наприклад, —Ўј ≥ –‘.

Ч ј також ≥ президент нашоњ р≥дноњ ”крањни, Ч додав ¬≥ктор.

Ч ј щодо побоювань тьот≥ Ќатал≥, то зробимо так, що прот¤гом певного часу сюди н≥хто не зайде, Ч сказав ¬адим. Ч Ќ≥кому нав≥ть ≥ думки не спаде про це.

Ч ј, кр≥м того, добре запам'¤таЇмо м≥сце поверненн¤, Ч додав јнатол≥й.

Ч ј ¤кщо будемо Ђповертатис¤ї вноч≥? Ч зауважила ¬≥ра ≤ван≥вна.

Ч —лушне питанн¤, Ч погодивс¤ јнатол≥й. Ч “од≥ зробимо так: прот¤гом певного часу, наприклад, тридц¤ти годин, заборонимо вх≥д до цього будинку. ¬≥дпов≥дно матимемо час на поверненн¤ завтра, ¤кщо, з ¤коњсь причини, не встигнемо сьогодн≥.

Ч “од≥ нам н≥чого не заважаЇ пр¤мо зараз Ђпромацатиї думки президент≥в, Ч встав з≥ свого м≥сц¤ —ашко ≥ зв≥в руки, показуючи, що треба збиратись разом. Ч Ќ≥хто не буде заперечувати?

¬с≥ мовчки повставали з≥ своњх м≥сць ≥ почали займати своњ м≥сц¤.

Ђ’аз¤йко. ™ ще хтось у цьому будинку?ї

ЂЌ≥кого немаЇ.ї

Ђ’аз¤йко, роб≥ть все ¤к завжди, але до к≥мнати гостей вс≥м входити суворо заборонено.  ожен, хто наблизитьс¤ до цього будинку ближче дес¤ти метр≥в забуваЇ нав≥що сюди приходив ≥ повертаЇтьс¤ назад. «аборона д≥Ї прот¤гом тридц¤ти годин.ї

Ђѕќ„ј“ќ  ѕ≤ƒ…ќћ”.ї

Ђ¬»ў≈.ї

Ђўе ¬»ў≈.ї

Ђ¬ѕ–ј¬ќ. Ў¬»ƒЎ≈.ї

«емл¤ унизу пливла довол≥ швидко. —початку на п≥вдн≥, а пот≥м на сход≥ з'¤вилась водна поверхн¤.

ЂЌј ѕ≤¬Ќ≤„.ї

Ђ“–ќ’» ¬ѕ–ј¬ќ. —“ќѕ.ї

¬низу видн≥лось велике м≥сто.

Ђ¬Ќ»«.ї

Ђ—“ќѕ.ї

¬низу видн≥вс¤ п'¤тикутник ѕентагону.

Ђ“–ќ’» ¬ѕ–ј¬ќ.ї

Ђ—“ќѕ.ї

ЂЅ≥лий ƒ≥м.ї

Ђѕрезидент?ї

Ђ“ак.ї

Ђўо вам в≥домо про вибори президента ”крањни в м≥ст≥ ћар≥уполь?ї

Ђƒиректор јЌЅ по¤снив результат вибор≥в в ћар≥упол≥ незвичним впливом на маси виборц≥в.ї

Ђўо в≥домо про розробник≥в впливу?ї

Ђ«араз директор ÷–” займаЇтьс¤ цим питанн¤м. «а його останн≥ми пов≥домленн¤ми розробники впливу втекли з секретноњ бази.ї

Ђяк≥ плани щодо розробник≥в?ї

ЂЌещодавно в≥н був у мене ≥ допов≥в дивн≥ реч≥. ¬≥н впевнений, що розробники впливу ¤вл¤ють собою загрозу ≥снуванню нашого сусп≥льства, нав≥ть нашоњ цив≥л≥зац≥њ. ¬≥н поставив питанн¤ про нагальну необх≥дн≥сть усуненн¤ ц≥Їњ загрози.ї

Ђ“обто њх потр≥бно знищити?ї

Ђѕрезидент —Ўј не займаЇтьс¤ питанн¤ми знищенн¤ будь-кого.ї

Ђј чим в≥н займаЇтьс¤?ї

Ђ—тратег≥чними питанн¤ми захисту крањни в≥д вс≥х можливих ворог≥в в≥льного св≥ту.ї

Ђяке ваше власне р≥шенн¤ щодо розробник≥в впливу?ї

Ђ–≥шенн¤ ще не прийн¤то.ї

Ђ÷≥каво д≥знаватис¤ про думки пол≥тика.ї

Ђяке головне пол≥тичне завданн¤ стоњть перед вашою крањною?ї

Ђ√лобальне розповсюдженн¤ в≥льних американських демократичних принцип≥в ≥ знищенн¤ тероризму.ї

Ђяк в ≤раку?ї

Ђ—п≥льними з ¬еликобритан≥Їю д≥¤ми в ≤раку ми забезпечили усуненн¤ загрози поширенн¤ тотал≥тарного режиму.ї

Ђ« пол≥тиками ц≥каво сп≥лкуватис¤.ї

Ђ¬√ќ–”. ¬ѕ–ј¬ќ.ї

Ђ¬ѕ–ј¬ќ. Ў¬»ƒЎ≈.ї

јтлантика. —ередземне море. „орне море.

Ђѕќ¬≤Ћ№Ќ≤Ў≈. Ќј ѕ≤¬Ќ≤„.ї

јзовське море. ћар≥уполь.

ЂЎ¬»ƒЎ≈. Ќј ѕ≤¬Ќ≤„.ї

 ињв.

Ђ—“ќѕ. ¬Ќ»«.ї

ћар≥њнський палац.

Ђѕрезидент?ї

Ђ“ак.ї

Ђяке головне пол≥тичне завданн¤ стоњть перед ”крањною?ї

Ђ¬≥дпов≥дати пол≥тичним викликам сучасност≥.ї

Ђј ¤к щодо виклику сучасност≥ з≥ сторони –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ?ї

Ђ÷е наш стратег≥чний партнер.ї

Ђј з≥ сторони —получених Ўтат≥в?ї

Ђ÷е наш стратег≥чний партнер.ї

Ђ¬ам не здаЇтьс¤, що пол≥тичн≥ ц≥л≥ цих двох стратег≥чних партнер≥в в≥др≥зн¤ютьс¤?ї

Ђ¬ ус¤кому раз≥, це наш≥ стратег≥чн≥ партнери.ї

Ђј ¤ка участь стратег≥чних партнер≥в в чергових виборах?ї

Ђ¬они пильно стежать за њхньою п≥дготовкою.ї

Ђј ¤к щодо втручанн¤ у х≥д передвиборчого процесу?ї

Ђ¬тручанн¤ мене непоко¤ть.ї

Ђ« пол≥тиками просто неможливо сп≥лкуватись.ї

Ђ¬√ќ–”. Ќј ѕ≤¬Ќ≤„.ї

ЂЎ¬»ƒЎ≈.ї

јтлантика. —ередземне море. „орне море.

Ђѕќ¬≤Ћ№Ќ≤Ў≈.ї

ЌаближаЇтьс¤ велике м≥сто.

Ђ—“ќѕ. ¬Ќ»«.ї

 ремль.

Ђѕрезидент?ї

Ђ“ак.ї

Ђяке головне пол≥тичне завданн¤ стоњть перед вашою крањною?ї

Ђѓх таких дек≥лька.ї

Ђяке зараз вас турбуЇ найб≥льше?ї

ЂЌа фон≥ досить р≥зкого загального скороченн¤ чисельност≥ населенн¤ –ос≥њ зб≥льшуЇтьс¤ частина м-м-м неслов'¤нських народ≥в. ÷е означаЇ, що дол¤ рос≥йського народу скорочуЇтьс¤ ще р≥зк≥ше.ї

Ђяке друге?ї

Ђ¬оно пов'¤зане з першим ≥ под≥л¤Їтьс¤ м-м-м на дв≥ частини. ѕерша Ч це поверненн¤ ситуац≥њ з виборами в ”крањн≥ на нашу користь. ƒруге Ч укрупненн¤ рег≥ональних територ≥й з метою м-м-м приведенн¤ до титульного нац≥онального знаменника.ї

Ђ«абезпеченн¤ дом≥нуванн¤ рос≥йськоњ нац≥њ?ї

Ђ”н≥ф≥кац≥¤ населенн¤ –ос≥њ.ї

Ђяким чином буде використана ситуац≥¤ з виборами в ”крањн≥?ї

Ђ«а допомогою наших ставленик≥в ми поступово забезпечимо приЇднанн¤ ”крањни до –ос≥њ.ї

Ђ« ¤кою метою?ї

Ђћета Ч в≥дродженн¤ великоњ –ос≥њ.ї

Ђ”крањна буде ≥снувати в ¤кост≥ суб'Їкта федерац≥њ?ї

Ђ—початку Ч так.ї

Ђј пот≥м?ї

ЂѕередбачаЇтьс¤ укрупненн¤ територ≥й сучасноњ Ѕ≥лорус≥ та ”крањни у новий Ќоворос≥йський рег≥он –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ.ї

Ђј ¤к щодо украњнськоњ та б≥лоруськоњ мов?ї

Ђ√оловне завданн¤ Ч ун≥ф≥кац≥¤ населенн¤ –ос≥њ.ї

Ђ¬ам в ¤кост≥ президента ц≥Їњ крањни просто не вистачить часу на виконанн¤ цього завданн¤.ї

Ђ¬истачить.ї

Ђяким чином? јдже  онституц≥¤ крањни заборон¤Ї бути президентом б≥льше двох строк≥в посп≥ль.ї

Ђ¬ такому раз≥ потр≥бно забезпечити законн≥ зм≥ни до  онституц≥њ.ї

Ђяким чином?ї

Ђћехан≥зм в≥дпрацьовуЇтьс¤.ї

Ђƒетальн≥ше.ї

ЂЌа даному етап≥ передбачаЇтьс¤ вправно використати нагн≥танн¤ внутр≥шньоњ обстановки в –ос≥њ, ¤к це було напередодн≥ моњх перших президентських вибор≥в.  онтрольована дестаб≥л≥зац≥¤ обстановки спри¤Ї прийн¤ттю загальнорос≥йських р≥шень.ї

Ђј цього разу?ї

Ђѕотр≥бно вправно використати нагн≥танн≥ внутр≥шньоњ обстановки, але вже у б≥льших масштабах.ї

Ђƒетальн≥ше.ї

Ђ¬икористати керовану пропагандистську кампан≥ю по боротьб≥ з тероризмом. Ќапередодн≥ зак≥нченн¤ мого другого строку, дл¤ початку за кордоном, наприклад, в ≤нд≥њ, Ѕразил≥њ, чи ≤ндонез≥њ, а пот≥м десь у ™вроп≥ в≥дбудутьс¤ дек≥лька гучних терористичних акт≥в. ѕот≥м терористична хвил¤ поширитьс¤ на нашу крањну, тобто не виключаютьс¤ масштабн≥ диверс≥йн≥ акц≥њ в район≥ ѕ≥вн≥чного  авказу, а, в раз≥ неефективност≥ цих акц≥й, терористи почнуть перем≥щуватись до де¤ких обласних центр≥в центральних район≥в та, можливо, до ћоскви.ї

Ђ“аким чином м≥жнародне сусп≥льство вимагатиме ефективноњ боротьби з тероризмом, а на цьому фон≥ ≥ рос≥йське сусп≥льство, у особах вами назначених губернатор≥в, вимагатиме в≥дпов≥дних зм≥н до  онституц≥њ.ї

Ђћ-м-м. ¬ будь-¤кому випадку р≥шенн¤ такого р≥вн¤ важливост≥ будуть приймати губернатори, ƒума, –ада ‘едерац≥њ.ї

Ђ” раз≥ усп≥ху ваших пол≥ттехнолог≥в на украњнських виборах, що ви будете робити з тими силами в ”крањн≥, ¤к≥ не бажають приЇднанн¤.ї

Ђ” нас колись було таке гасло: Ђ оли ворог не здаЇтьс¤ Ч його знищують.ї ћ-м-м. јле не одразу. ї

Ђ¬√ќ–”. Ќј ѕ≤¬ƒ≈Ќ№.ї

Ђ÷≥кав≥ ≥нтерв'ю.ї

ЂЌј ѕ≤¬ƒ≈Ќ№. Ў¬»ƒЎ≈.ї

”крањна. „орне море. —ередземне море.

Ђ—“ќѕ. Ќј «ј’≤ƒ.ї

ѕ≥вн≥чна јфрика. јтлантичний океан. ‘лорида. ћекс≥канська затока. ћ≥сто. ћ≥сто. ћ≥сто Ч јгуа ѕр≥Їта.

Ђѕќ¬≤Ћ№Ќ≤Ў≈. ¬Ќ»«.ї

Ђ—“ќѕ. Ќј «ј’≤ƒ ”«ƒќ¬∆ —“≤Ќ».ї

Ђ ладовище.ї

Ђ—“ќѕ. ѕќ¬≤Ћ№Ќќ Ќј ѕ≤¬ƒ≈Ќ№.ї

Ђ—“ќѕ!ї

¬с≥ знову знаходились у будиночку дл¤ гостей.

;

;

/*------------------------------------104----------------------------------*/

;

’оч Ђситуац≥йна к≥мнатаї у цокольному поверс≥ Ѕ≥лого дому була повна, ¤к н≥коли, в прим≥щенн≥ царювала тиша.

ѕрезидент окинув оком вс≥х присутн≥х.

як завжди на своњ м≥сц¤х сид≥ли в≥це-президент, державний секретар, м≥н≥стр оборони, пом≥чник президента по нац≥ональн≥й безпец≥, директор ÷–” та голова ком≥тету начальник≥в штаб≥в. ѕрисутн≥ були м≥н≥стр ф≥нанс≥в, м≥н≥стр юстиц≥њ, м≥н≥стр торг≥вл≥, голова ≈коном≥чноњ ради при президент≥, директор јгентства по контролю над озброЇнн¤ми та роззброЇнню. ƒодатково були запрошен≥ директор ‘едерального бюро розсл≥дувань, директор јЌЅ, а також кер≥вники: ”правл≥нн¤ по збору розв≥д≥нформац≥њ за допомогою супутник≥в; розв≥дувального управл≥нн¤ м≥н≥стерства оборони з представниками розв≥дорган≥в в≥д вс≥х вид≥в збройних сил; ”правл≥нн¤ ≥нформац≥њ та досл≥джень державного департаменту; розв≥дслужб м≥н≥стерства ф≥нанс≥в, енергетики, торг≥вл≥; √арвардського, …Їльського, ƒжорджтаунського,  олумбийского ун≥верситет≥в, Ѕрук≥нгского ≥нституту.

Ч ¬с≥м добре зрозум≥ла мета ц≥Їњ наради, Ч президент розпочав надзвичайну нараду –ади Ќац≥ональноњ Ѕезпеки —получених Ўтат≥в јмерики. Ч ѕопередн≥ матер≥али роздан≥ ус≥м, ≥ часу, щоб з ними ознайомитись, було достатньо.

¬≥н зробив паузу ≥ знову огл¤нув присутн≥х. ¬с≥ уважно слухали.

Ч ѕитанн¤ надважливе дл¤ ц≥Їњ крањни, Ч продовжив президент. Ч ≤ мен≥ потр≥бн≥ ефективн≥ вар≥анти його розв'¤занн¤. ѕослухаЇмо розв≥дник≥в.

¬≥н подививс¤ на директора ÷–”.

Ч Ќаш≥ служби займаютьс¤ питанн¤м впливу з початку його практичного застосуванн¤, Ч почав той. Ч « розданих матер≥ал≥в випливаЇ, що ми вчасно почали ≥ щ≥льно супроводжували розробник≥в цього впливу з метою поставити цей винах≥д на службу ц≥Їњ крањни. ќднак, зовс≥м неспод≥вано дл¤ нас ви¤вилось, що руш≥йною силою впливу Ї фактор дов≥р'¤. “обто, звичайне почутт¤ дов≥ри одн≥Їњ людини до ≥ншоњ. —аме використанн¤ впливу за такоњ умови ¤вл¤Ї безпосередню потенц≥йну загрозу. Ќа даному етап≥ розвитку под≥й ми можемо констатувати наступне: розробники впливу, користуючись ефектом невидимост≥, д≥¤ ¤кого, на думку наших анал≥тик≥в, под≥бна г≥пнотичному впливу. –≥зниц¤ в тому, що заг≥пнотизована людина не Ђбачитьї зали з гл¤дачами, а тут навпаки вс≥ оточуюч≥ не Ђбачатьї одиниць. Ќам в≥домо, що така, так би мовити, нематер≥альна невидим≥сть може перем≥щуватись разом з≥ своњми розробниками. ÷е, на даний час, Ї головною перешкодою дл¤ њх пошук≥в. ћи можемо ф≥ксувати њх на нос≥¤х камер в≥деонагл¤ду, але вже п≥сл¤ того, ¤к ефект невидимост≥ перем≥ститьс¤.

Ўеф розв≥дки перев≥в дух, йому дуже неприЇмно було допов≥дати про дел≥катну роботу розв≥дувальних в≥домств у присутност≥ непричетних до державних таЇмниць ос≥б.

Ч ћи бачимо дек≥лька вар≥ант≥в щодо можливого розвитку под≥й. ќдин з них ми вже усп≥шно випробували. я маю на уваз≥ операц≥ю по доставц≥ до —Ўј батьк≥в розробник≥в впливу, в≥дпов≥дне поширенн¤ ≥нформац≥њ про њхнЇ прибутт¤ засобами масовоњ ≥нформац≥њ та орган≥зац≥ю зустр≥ч≥ д≥тей з батьками. ¬ результат≥ розробники погодились сп≥впрацювати з нами ≥ почали працювати на одн≥й з в≥йськових баз б≥л¤ ≈ль ѕасо. ќднак, вони не додержали свого слова, ≥ наше проханн¤ про допомогу в запоб≥ганн≥ протитерористичн≥й акц≥њ в ’ьюстон≥ було сприйн¤то ними неадекватно. …мов≥рно, зараз вони знаход¤тьс¤ на територ≥њ ћекс≥ки. ¬ар≥антом передбачуЇтьс¤ доставка до —Ўј ус≥х њхн≥х ≥нших родич≥в з метою, так би мовити, ц≥лковитого возз'Їднанн¤ с≥мей. ÷е ми можемо зробити своњми силами. ќднак, враховуючи велику любов розробник≥в впливу до своЇњ р≥дноњ крањни, нами розроблений також п≥двар≥ант цього вар≥анту, зм≥стом ¤кого може стати значно б≥льша за масштабом операц≥¤ по орган≥зац≥њ певних под≥й в ”крањн≥, щось на зразок революц≥њ, ¤ка змусить розробник≥в активно шукати контакт≥в з нами. якщо гора не йде до ћагомета, то ћагомет йде до гори. ƒл¤ цього потр≥бно погодити ≥ поЇднати зусилл¤ багатьох впливових сил...

Ч ћаЇтьс¤ на уваз≥ координац≥¤ наших д≥й з л≥дерами вс≥х впливових крањн св≥ту, Ч перервав його президент. Ч —ьогодн≥ зранку у мене в≥дбулась розмова з ≥зрањльським прем'Їр-м≥н≥стром за його ≥н≥ц≥ативою. ¬≥д ≥мен≥ своЇњ крањни в≥н прин≥с щир≥ вибаченн¤ за прикр≥ непорозум≥нн¤ м≥ж ћоссад та ÷–” ≥ виразив вкрай велику стурбован≥сть щодо можливого використанн¤ цього впливу.

Ч ¬ибачте, Ч звернувс¤ в≥н до директора ÷–”. Ч ћожете продовжувати.

Ч ћи працюЇмо над вс≥ма можливими вар≥антами розвитку под≥й. –озробл¤Їтьс¤ також вар≥ант ф≥ксац≥њ непо¤снених ¤вищ, але вже зараз передбачаЇтьс¤ досить важке його впровадженн¤, Ч в≥н в≥дчув незрозум≥л≥ погл¤ди б≥льшост≥ присутн≥х. Ч “обто, коли об'Їкти п≥д прикритт¤м невидимост≥, наприклад, зав≥тають до ¤когось магазину за необх≥дним њм товаром, то прац≥вники цього магазину через де¤кий час, хоча б наприк≥нц≥ дн¤, зможуть пом≥тити пропажу. ÷е торкаЇтьс¤ ≥ сфери послуг, наприклад, л≥карських Ч нам в≥дом≥ де¤к≥ хвороби њхн≥х батьк≥в. ¬ажк≥сть впровадженн¤ цього вар≥анту Ч це вид≥ленн¤ серед багатьох такого роду випадк≥в саме тих, ¤к≥ нас ц≥кавл¤ть. ƒуже сильний загальний фон. јле в≥дпрацьовувати можна. «в≥сно, залишаЇтьс¤ зап≥зненн¤ в реагуванн≥.  р≥м того, ми вже використовуЇмо вс≥ на¤вн≥ засоби в спектр≥ ≥нфрачервоного пром≥нн¤ ≥ дистанц≥йну передачу ≥нформац≥њ. «араз п≥д контролем наш≥ п≥вн≥чн≥ рубеж≥ Ч дехто з наших анал≥тик≥в впевнений в ≥м≥туванн≥ втеч≥ до ћекс≥ки Ч та п≥вн≥чна частина ћекс≥ки.

ƒиректор ÷–” зак≥нчив св≥й доклад.

Ч –озв≥дка маЇ ще щось додати? Ч поц≥кавивс¤ президент у ≥нших представник≥в.

¬≥дпов≥ддю було мовчанн¤.

ѕом≥чник президента по нац≥ональн≥й безпец≥ був дещо ображений тим, що президент не знайшов часу переговорити з ним ще до наради.

Ч ћожна, пане президенте? Ч спитав в≥н.

Ч Ѕудь ласка.

Ч ≈кспрес-анал≥з апарату –ЌЅ показуЇ на велику небезпеку з≥ сторони цих розробник≥в. ћи пропонуЇмо використати, кр≥м, власних зусиль, Ч в≥н злегка уклонивс¤ в сторону директора ÷–”, Ч додатков≥. ћи пропонуЇмо залучити до розв'¤занн¤ ц≥Їњ проблеми вс≥ сторони св≥тового демократичного процесу. ћаютьс¤ на уваз≥ ур¤ди. ћи вважаЇмо, що необх≥дно також залучити до справи кер≥вництво –ос≥њ,  итаю та ≤нд≥њ.

Ч ўо думають економ≥сти? Ч спитав президент.

Ч √адаю, що в≥дображу загальну думку в≥д всього економ≥чного блоку на ц≥й нарад≥, Ч сказав голова ≈коном≥чноњ ради при президент≥. Ч ћи просто повинн≥ п≥дтримувати вс≥ д≥њ ур¤ду.

Ч «алишились науковц≥. яка ваша думка?

Ч «авданн¤ вигл¤даЇ дуже складним, Ч п≥сл¤ невеличкоњ паузи Ч н≥хто з науковц≥в не хот≥в починати першим, Ч почав допов≥дати представник  олумб≥йського ун≥верситету. Ч ¬≥дверто можу сказати, що ми такого ще не вивчали. ћожу т≥льки пооб≥ц¤ти, що т≥ установи нашого ун≥верситету, ¤к≥ хоч ¤коюсь м≥рою торкаютьс¤ ц≥Їњ проблеми, будуть зад≥¤н≥ до њњ розв'¤занн¤.

Ч ” кого Ї ще пропозиц≥њ?

ѕропозиц≥й не було.

Ч “од≥ п≥дсумовую результат сьогодн≥шньоњ наради. –озв≥дники продовжують д≥¤ти, ¤к ≥ заплановано, Ч в≥н кивнув директору ÷–”. Ч я зв'¤жусь з≥ вс≥ма кер≥вниками крањн. ѕевен, в≥дмови в сп≥впрац≥ не буде. Ќауку ¤ попрошу актив≥зувати д≥¤льн≥сть. ¬с≥ в≥льн≥.

;

;

/*------------------------------------105----------------------------------*/

;

Ќевеличка крита тентом вантаж≥вка рухалась в напр¤мку —оноњти, м≥стечка на п≥вноч≥ штату —онора.  ≥нцевою метою подорож≥ була визначена гора —ерро  убаб≥, ¤ка була майже у центр≥ —онорського вузла св≥тового каркасу. ¬с≥ украњнц≥ довол≥ зручно розм≥стились на сид≥нн¤х у кузов≥ автомоб≥л¤. як завжди водитьс¤ в дороз≥, м≥ж пасажирами вантаж≥вки йшли розмови. «агальна група розд≥лилась по ≥нтересам: семеро вели розмову про людську повед≥нку ≥ програмуванн¤ ц≥Їњ повед≥нки, п'¤теро в≥ддали перевагу обговоренню питанн¤ ноосфери.

Ч ѕо св≥ту д≥ють м≥ль¤рди людських програм, трильйони тваринних, незчисленна к≥льк≥сть рослинних, не кажучи вже св≥т неживих об'Їкт≥в, Ч говорив ¬≥ктор. Ч ѕри цьому ≥ндив≥дуальн≥ людськ≥ програми п≥дпадають п≥д д≥ю б≥льш великих програм, таких ¤к ≥деолог≥њ, або рел≥г≥њ. ≤ на мою думку, можна вважати, що в рел≥г≥њ молитва здаЇтьс¤ програмним перериванн¤м, звертанн¤м до вищоњ програми або до основного њњ блоку.

Ч я б взагал≥ розд≥лив програми на суто матер≥альн≥ програми, та духовн≥ програми, Ч розвив думку його батько. Ч ƒо матер≥альних треба в≥днести програми п≥дтриманн¤ ≥снуванн¤ об'Їкту, а до духовних Ч його розвиток.

Ч Ќаприклад, широко поширена програма статку. ”стремл≥нн¤ до дорогоњ њж≥, автомоб≥л¤, квартири... Ч вступила до розмови ¬≥ра ≤ван≥вна. Ч ÷е можна в≥днести до матер≥альних програм...

Ч « матер≥альними њњ поЇднуЇ одна загальна риса, Ч п≥дтримав мат≥р ¬адим. Ч Ќамаганн¤ робити так, Ђщоб було краще за ус≥хї, Ї не чим ≥ншим, ¤к шл¤хом у пустоту, намаганн¤м перепрограмувати ус≥х на в≥ртуальне в≥дношенн¤ до грошей, до символ≥в.

Ч ўось тут не складаЇтьс¤, Ч засумн≥вавс¤ “арас ¬олодимирович. Ч ћатер≥альн≥ програми з в≥ртуальним в≥дношенн¤м...

Ч ѓх поЇднуЇ шл¤х у пустоту, Ч повторив свою тезу ¬адим. Ч ¬≥дсутн≥сть духовного розвитку.

Ч ћен≥ не даЇ спокою питанн¤ узагальненн¤ ус≥х людських знань, Ч голос јнатол≥¤ було чути з ≥ншого борту вантаж≥вки. Ч ¬ернадський сформулював пон¤тт¤ ноосфери. ¬≥н стверджував, що ноосфера Ї новим геолог≥чним ¤вищем на наш≥й планет≥, в ¤к≥й людина повинна перебудовувати своњм трудом та думкою своЇ житт¤.

Ч ќсь про це ¤ ≥ говорю, Ч на льоту п≥дхопив думку з≥ сторони ¬адим. Ч «а ¬ернадським жоден живий орган≥зм не знаходитьс¤ на «емл≥ у в≥льному стан≥, тому що вс≥ ц≥ орган≥зми нерозривно та безперервно зв'¤зан≥, перед за все з оточуючим њх, п≥дкреслюю, матер≥ально-енергетичним середовищем.

Ч ¬≥н стверджував, що створенн¤ ноосфери Ї природним ¤вищем, ¤ке б≥льш глибоке та потужн≥ше, н≥ж людська ≥стор≥¤, Ч продовжував јнатол≥й.

Ч Ѕезсумн≥вно ≥снують р≥зн≥ вар≥анти програм, Ч п≥дтримувала розмову Ќад≥¤ јнатол≥њвна. Ч ” вигл¤д≥ традиц≥й, звичок.

Ч ќднак, той же ¬ернадський в своњй статт≥ Ђƒек≥лька сл≥в про ноосферуї писав, що думка не Ї формою енерг≥њ, Ч зад≥в сина ¬олодимир ≤ванович. Ч ¬≥н запитував самого себе ¤к думка може зм≥нювати матер≥альн≥ процеси, ≥ в≥дпов≥дав, що це питанн¤ науково не розв'¤зане.

Ч “радиц≥њ ≥ звички, це зрозум≥ло, Ч сказала ћар≥¤ ѕетр≥вна. Ч јле ¤к тод≥ розгл¤дати божев≥лл¤? як в≥дхиленн¤ в≥д ¤коњсь загальновизнаноњ програми?

Ч ≤нод≥ звичайна природна доброта сприймаЇтьс¤ ¤к божев≥лл¤, Ч почав ¬адим. Ч Ќа погл¤д багатьох звичайна людина не може робити добрих речей просто так, без потаЇмних думок. ¬ той же час юродивим дов≥р¤ють Ч вони говор¤ть правду. Ѕожев≥льн≥ впадають у свого роду н≥рвану, вони уход¤ть в≥д оточуючого св≥ту. ¬≥дхиленн¤ в≥д загальноњ програми можуть бути под≥лен≥ на ≥ндив≥дуальне божев≥лл¤ та на сусп≥льне божев≥лл¤. ѕриклади ≥ндив≥дуального Ч ƒон- ≥хот та кн¤зь ћишк≥н; сусп≥льного Ч абдер≥ти та населенн¤ крањн з тотал≥тарними режимами.

Ч ¬ернадський тод≥ не знав того, що зараз знаЇмо ми, Ч п≥дхопивс¤ јнатол≥й. Ч  онспект≥в  астанеди, наприклад. јле, ¤кщо ¤ правильно пам'¤таю, в≥н писав, що наукова думка людства працюЇ в б≥осфер≥ ≥ в ход≥ своЇњ про¤ви перетворюЇ њњ в ноосферу. „и це не розум≥нн¤ “емного мор¤ усв≥домленн¤?

Ч ƒосить складне питанн¤, Ч замисливс¤ “арас ¬олодимирович. Ч «в≥сно, що божев≥лл¤ Ї в≥дхиленн¤м в≥д програми, але нормальн≥ вчинки в одному сусп≥льств≥ можуть бути визнан≥ за божев≥льн≥ в ≥ншому.

Ч я скажу б≥льше, Ч хвилювавс¤ јнатол≥й. ¬≥дчувалось, що батько зачепив його за живе. Ч ¬олодимир ≤ванович ¬ернадський писав про необх≥дн≥сть вид≥л¤ти в б≥осфер≥ царство розуму, ¤ке з часом охоплюЇ всю область житт¤ ≥ виходить у космос. ќсь над чим треба добре подумати!

Ч ј ¤ б зараз под≥лила програми не на матер≥альн≥ та духовн≥, а на програми корисн≥ та некорисн≥, тобто добр≥ та зл≥, Ч надала неспод≥ваного повороту тем≥ програм Ќад≥¤ јнатол≥њвна.

Ч ¬≥н писав, що все людство, разом уз¤те, Ї м≥зерною частинкою маси планети, Ч п≥дтримав јнатол≥¤ —ашко. Ч ≤ м≥ць його пов'¤зана не з матер≥Їю, але з його мозком, з його розумом та направленим цим розумом трудом.

Ч «л≥ програми Ї холостими, вони не мають творчого продовженн¤, Ч зауважив ¬≥ктор. Ч ¬ектор њхньоњ д≥њ направлений всередину себе, на задоволенн¤ лише т≥льки власних потреб, а у добрих вектор д≥њ направлений назовн≥ Ч у св≥т ѕси¬сесв≥ту.

Ч ” зв'¤зку з цим можна в≥дм≥тити ще одну важливу думку великого вченого про психозойну еру, тобто еру –озуму, Ч п≥дтримував тему  ост¤нтин  орн≥йович.

Ч «л≥ програми направлен≥ на отриманн¤ особистих вигод, а добр≥ на взаЇмод≥ю, Ч продовжив ¬адим. Ч «ло по своњй сут≥ не може дов≥р¤ти н≥кому, ≥ вже цим воно обмежене.

Ч ƒл¤ ¬ернадського людина була насамперед нос≥Їм розуму, Ч п≥дтвердив ¬адим. Ч ¬≥н в≥рив, що розум буде правити на планет≥ та перетворювати њњ розумно. ¬≥н в≥рив в людину та њњ добру волю.

Ч Ќе можна також говорити, що зло ≥снуЇ в чистому вигл¤д≥, Ч сказала ћар≥¤ ѕетр≥вна. Ч Ќаприклад, ¤кась Ївропейська принцеса, куштуючи чорну ≥кру в дорогому ресторан≥, ¤вно не повинна в тому, що ¤кась африканська дитина гине в≥д голоду в цей час.

Ч як писав ¬ернадський, людина повинна д≥¤ти не т≥льки ¤к Homo sapiens, тобто ¤к розумне Їство, але головним чином, ¤к Homo faber, тобто ¤к творець, Ч сказав јнатол≥й.

Ч ≤нод≥ зло намагаЇтьс¤ замаскуватись п≥д творенн¤ добра, п≥дтримуЇ творч≥сть з корисливою метою хоч таким чином залучитис¤ до нього, Ч в≥в своЇ “арас ¬олодимирович. Ч я маю на уваз≥ п≥дтримку грошовитими меценатами ос≥б творчоњ вдач≥.

Ч “ворч≥сть Ч Їдиний можливий вектор розвитку, шл¤х виходу ≥з усталених програм, Ч продовжував ¬≥ктор. Ч «гадайте хоча б Ђ„орний квадратї ћалевича. ¬≥н ≥ дос≥ сприймаЇтьс¤ викликом стандартн≥й програм≥.

Ч ѕевен, що мова йде про ту творч≥сть, ¤ка несе нову, св≥жу ≥дею, Ч уточнив ќлександр. Ч  вал≥ф≥коване повторенн¤ вс¤коњ новоњ ≥дењ безумовно спри¤Ї њњ розповсюдженню. ѕриклад художнього мистецтва: ориг≥нал ц≥нуЇтьс¤ вище коп≥њ, митець стоњть вище звичайного коп≥ювальника...

Ч јле ≥снують ≥ ≥нш≥ приклади, Ч додала Ќад≥¤ јнатол≥њвна. Ч «агальнов≥домо, що б≥льш≥сть ставить сп≥вак≥в вище за композитор≥в, а актор≥в вище за драматург≥в та сценарист≥в.

Ч √оловне, що в цьому випадку доброта передаЇтьс¤ в≥д одного до ≥ншого, поширюЇтьс¤, впливаЇ на нормальний творчий пошук... Ч п≥дтримав мат≥р ¬≥ктор.

Ч ј ¤ думаю, що п≥сл¤ —онори нам треба повертатись додому, до ”крањни, Ч неспод≥вано дл¤ вс≥х присутн≥х сказав ¬≥ктор. Ч ћен≥ здаЇтьс¤, що —лов'¤нський вузол, крапка “рип≥лл¤ Ч це культура та доброта, потужна ≥нтелектуальна п≥дзар¤дка. я б сказав, що вс≥ чесн≥ та добр≥ люди можуть Ђзар¤джатисьї силою добра в ”крањн≥.

Ч ƒо реч≥ про крапки. я весь час думаю про св≥товий каркас, Ч продовжував подорожню розмову ¬адим. Ч ѕрипускаю таку думку, що добре в≥дом≥ нам вузли на поверхн≥ планети, ¤к≥ з'Їднуютьс¤ м≥ж собою на поверхн≥ планети, з'Їднуютьс¤ м≥ж собою ≥ всередин≥ планети. ј по них, так би мовити, може Ђперет≥катиї псиенерг≥¤. ÷е ¤к б≥олог≥чно-активн≥ точки на т≥л≥ людини, ¤к≥ пов'¤зан≥ з њњ внутр≥шн≥ми органами.

Ч ÷≥каво, а чи немаЇ тут ¤когось психолог≥чного зв'¤зку з потойб≥чним св≥том? Ч посм≥хнувс¤ јнатол≥й. Ч « силами пекла.

Ч ћоже бути так, що це ми зможемо з'¤сувати по прибутт≥ до мети нашоњ сьогодн≥шньоњ подорож≥, Ч висловив припущенн¤ —ашко.

Ч якщо у вузл≥ глобальноњ с≥тки вчотирьох д≥¤ впливу розповсюджуЇтьс¤ на дв≥ст≥ к≥лометр≥в, а дванадц¤ть можуть вплинути у будь-¤к≥й точц≥ «емл≥, то не виключено, що у самому вузл≥ при повн≥й чисельност≥ можна мандрувати по ¬сесв≥ту, Ч тихим голосом перебив його ¬адим.

Ч —тривайте, Ч задумливо сказав ¬≥ктор ≥ майже крикнув. Ч ћандала!

Ч Ќу, мандала, Ч не зрозум≥в захопленн¤ товариша —ашко.

Ч я т≥льки-но зрозум≥в, що це п≥рам≥да! ¬ид зверху! ¬ираз об'Їму у площин≥! Ч захопленню ¬≥ктора не було меж. Ч я довго думав про п≥рам≥ди. ¬они присутн≥ у багатьох вузлах. ј подивитьс¤ на п≥рам≥ду зверху!

Ч ƒ≥йсно, мандала дуже нагадуЇ ус≥чену п≥рам≥ду, Ч погодивс¤ ќлександр.

Ч ” пласк≥й мандал≥ зашифрована об'Їмна картинка, Ч п≥дбив п≥дсумок јнатол≥й. Ч ѕригадую, щось таке було ≥ у  астанеди. ƒон ’уан дбайливо чомусь обходив розгл¤д цього питанн¤, але про ф≥гури на п≥рам≥дах розпов≥дали його учн≥.

Ч «а допомогою п≥рам≥д, або мегал≥тичних утворень, можна буде переноситись у будь-¤ку крапку ¬сесв≥ту, Ч продовжив свою думку ¬адим.

Ч ƒо реч≥, науц≥ до цього часу нев≥домо, ¤к ≥ чому на р≥зних континентах були побудован≥ п≥рам≥ди, Ч сказав ¬≥ктор. Ч «а де¤кими припущенн¤ми п≥рам≥ди ¤вл¤ють собою ма¤ки дл¤ позаземних цив≥л≥зац≥й...

Ч ¬≥тю, питанн¤ прибульц≥в ≥ позаземних цив≥л≥зац≥й вже закрито, Ч нагадав ќлександр.

Ч ј хто що пам'¤таЇ про принципи роботи п≥рам≥д? Ч запитав јнатол≥й. Ч Ќам треба з≥брати ¤кнайб≥льше ≥нформац≥њ.

Ч я пам'¤таю, що ефект впливу п≥рам≥ди де¤к≥ досл≥дники по¤снюють гран¤ми п≥рам≥ди, Ч почав першим ¬адим. Ч √рань п≥рам≥ди, ¤к и будь-¤кий перех≥д м≥ж двома речовинами з р≥зною д≥електричною проникн≥стю, переломлюЇ и в≥дбиваЇ електромагн≥тне випром≥нюванн¤.

Ч ≤нш≥ досл≥дники стверджують, що п≥рам≥да ¤вл¤Ї собою призму в≥дбиванн¤ дл¤ грав≥тац≥йного випром≥нюванн¤ «емл≥, Ч продовжив ¬≥ктор. Ч “аким чином п≥дсилюЇтьс¤ грав≥тац≥йне випром≥нюванн¤, ¤ке концентруЇтьс¤ в локальн≥й област≥ простору. якщо не помил¤юсь, то в≥д речовини п≥рам≥ди та нахилу њњ граней залежить коеф≥ц≥Їнт та кути в≥дбиванн¤ ≥ переломленн¤ випром≥нюванн¤ та здатн≥сть п≥рам≥ди концентрувати випром≥нюванн¤ в означен≥й област≥ простору.

Ч я знаю, що традиц≥йна наука не визначилась з формулюванн¤ми, Ч сказав ¬олодимир ≤ванович. Ч ’оча, здаЇтьс¤, ≥ визнаЇ, що п≥рам≥дальн≥ конструкц≥њ мають в≥дпов≥дн≥ ефектами. ¬се част≥ше вчен≥ звертаютьс¤ до п≥рам≥ди, ¤к до генератору енергетичних т≥ ≥нформац≥йних пол≥в.

Ч Ќе густо, Ч п≥дсумував јнатол≥й, коли пауза п≥сл¤ висловленн¤ ¬олодимира ≤вановича зат¤гнулась. Ч ƒобре, а що ми знаЇмо про використанн¤ ефект≥в п≥рам≥ди?

Ч я можу сказати про терапевтичний ефект, Ч охоче почала Ќатал¤  ост¤нтин≥вна. Ч ќдна така п≥рам≥да використовуЇтьс¤ з л≥кувальними ц≥л¤ми у нас, в ћар≥упол≥, на Ћ≥вому берез≥, в санатор≥њ-проф≥лактор≥њ.

Ч ј мен≥ в≥домо, що сел¤ни —х≥дноњ ™вропи збер≥гали м'¤сн≥ продукти не у погребах, а на горищах дом≥в та сарањв, дахи ¤ких були побудован≥ у вигл¤д≥ чотирикутних п≥рам≥д, Ч додала ¬≥ра ≤ван≥вна.

Ч ¬≥домий ≥ нав≥ть запатентований ефект п≥рам≥ди по заточенню бритвених лез, Ч продовжив јндр≥й ¬асильович. Ч я сам ¤кось у в≥с≥мдес¤тих випробував його. як на мене, то працювало.

Ч „итав у газет≥, що, здаЇтьс¤ в √ерман≥њ, розм≥стили п≥рам≥дку б≥л¤ паливного баку автомоб≥л¤, Ч згадав “арас ¬олодимирович. Ч ÷е знижувало витрати пального та вм≥ст окису вуглецю у в≥дпрацьованих газах. ≤ нав≥ть гармон≥зувались ергонометричн≥ показники, тобто невидимий зв'¤зок транспортного засобу та вод≥¤.

Ч Ѕули також пов≥домленн¤ про нейтрал≥зац≥ю негативного електромагн≥тного впливу на людину в≥д комп'ютера, телев≥зора, холодильника та ≥нших електричних побутових прибор≥в, Ч ≥ соб≥ пригадала ћар≥¤ ѕетр≥вна. Ч ≤ нав≥ть про усуненн¤ патогенних зон в квартирах, оф≥сах та створенн¤ позитивноњ аури.

Ч —емена городн≥х культур, витриман≥ в п≥рам≥д≥, мають кращу схож≥сть та врожайн≥сть, Ч додала Ќад≥¤ јнатол≥њвна. Ч Ћ≥ки, витриман≥ в п≥рам≥д≥, скорочують курс л≥куванн¤, зменшуЇтьс¤ њхн¤ поб≥чна д≥¤.  осметичн≥ креми, маз≥, пасти, шампун≥ покращують свою д≥ю.

Ч Ќапоњ, в тому числ≥ й спиртн≥, покращують своњ смаков≥ ¤кост≥, Ч з посм≥шкою допов≥в  ост¤нтин  орн≥йович, Ч Ќав≥ть, вода у сорокав≥дсотков≥й гор≥лц≥, стаЇ ц≥лющою.

Ч √азети стверджують, що продукти харчуванн¤, наприклад, крупа, мука, соль, цукор, кофе, чай та ≥нш≥, п≥сл¤ впливу п≥рам≥ди також покращують смаков≥ ¤кост≥, а дешев≥ сигарети стають схожими на своњх благородних аналог≥в.

Ч  ≥льк≥сть приклад≥в використанн¤ п≥рам≥д, нав≥ть ≥снуванн¤ патент≥в п≥дтверджують д≥ю п≥рам≥д, але механ≥зм ц≥Їњ д≥њ все ще нев≥домий, Ч ¬адим розв≥в руками.

Ч јле ≥снують ≥ поважн≥ критики практично вс≥х цих приклад≥в користуванн¤, Ч п≥дм≥тив ¬≥ктор.

Ч “ак, це правда, Ч погодивс¤ ¬адим.

Ч ћожна довго сперечатис¤ щодо д≥њ самого ефекту п≥рам≥д та засоб≥в њхнього використанн¤, але Ї дек≥лька факт≥в, ¤к≥ не можуть спростувати нав≥ть найзавз¤т≥ш≥ критики, Ч вставив ќлександр. Ч ÷е, власне, ≥снуванн¤ достатньо великоњ к≥лькост≥ мегал≥т≥в в р≥зних м≥сц¤х нашоњ планети та давнина њхньоњ побудови.

Ч ≤ нам залишаЇтьс¤ самим перев≥рити, що можуть розпов≥сти нам сам≥ п≥рам≥ди, Ч сказав јнатол≥й.

”с≥ ствердно кивнули.

;

;

/*------------------------------------106----------------------------------*/

;

¬ ќвальному каб≥нет≥ Ѕ≥лого дома за столом сид≥ли президент, директор ÷–” та пом≥чник президента по нац≥ональн≥й безпец≥.

Ч я зв'¤завс¤ з кер≥вниками союзних крањн, а також з кер≥вниками –ос≥њ,  итаю та ≤нд≥њ, Ч сказав президент. Ч ¬с≥ наш≥ союзники без ус¤ких умов п≥дтримали план д≥й по радикальному усуненню загрози, ¤ка виникла. –ос≥йський президент спочатку сприймав ≥нформац≥ю досить спок≥йно, але пот≥м, ¤к мен≥ здалос¤, почав пом≥тно нервувати, коли ¤ пов≥домив його про украњнське походженн¤ розробник≥в впливу.

ѕом≥чник президента та директор ÷–” посм≥хнулись з розум≥нн¤м.

Ч ¬≥н попросив час на обдумуванн¤ проблеми, Ч продовжив президент. Ч я у свою чергу попросив його дати в≥дпов≥дь ¤кнайшвидше. √адаю, що рос≥¤ни, ¤к завжди, витримають невеличку паузу, дл¤ пор¤дку, а пот≥м погод¤тьс¤. “епер щодо  итаю. я отримав класичну сх≥дну в≥дпов≥дь у такому стил≥, що вони не можуть так одразу п≥дтримати будь-¤ке р≥шенн¤, не вивчивши детально вс≥х стор≥н справи, але об≥ц¤ють, ¤к м≥н≥мум, п≥дтримувати нейтрал≥тет у випадку виникненн¤ загострень. ≤, наприк≥нц≥, ≤нд≥¤. Ќайважча розмова в≥дбулась з њхн≥м прем'Їром. ¬ ц≥й крањн≥ з час≥в Ќеру досить важко сприймаютьс¤ питанн¤, пов'¤зан≥ з етичними та ф≥лософськими нормами. ѕрем'Їр не став давати конкретноњ в≥дпов≥д≥, але мен≥ здалось, що ≥нд≥йц≥ не повн≥стю п≥дтримують нас. ¬ ус¤кому раз≥ вони об≥ц¤ли подумати ≥ пов≥домити своЇ р≥шенн¤.

ѕрезидент зак≥нчив говорити ≥ подививс¤ на директора ÷–”.

Ч ћи вже встановили вс≥ родинн≥ зв'¤зки розробник≥в впливу, Ч н≥би перейн¤в естафету той. Ч ћи вже зараз готов≥ повторити випробуваний нами вар≥ант рекламного ролика з широким осв≥тленн¤м через вс≥ телекомпан≥њ ус≥х зац≥кавлених крањн ≥з запрошенн¤м до пл≥дного сп≥вроб≥тництва. ѕрошу вас, пане, президенте, негайно зв'¤затись з президентом ”крањни щодо вс≥л¤кого спри¤нн¤ швидкоњ орган≥зац≥њ вивозу потр≥бних ос≥б. Ќам потр≥бен дозв≥л на приземленн¤ нашого л≥така в ћар≥упол≥ ≥ дозв≥л на перем≥щенн¤ цих ос≥б до нас. Ћ≥так вже готовий до вильоту з бази в “уреччин≥.

Ч ¬ такому випадку нам може ≥ не знадобитись закордонна пом≥ч, Ч сказав пом≥чник президента. Ч “реба зв'¤затись з президентом ”крањни, ≥ скор≥ше орган≥зувати забезпеченн¤ в≥дпов≥дних гарант≥йних обставин. ћожна нав≥ть щось пооб≥ц¤ти. Ќе треба його зараз л¤кати висуненн¤м ультиматуму, але, у крайньому випадку, можна буде натиснути ≥ на цей важ≥ль. « вашого дозволу, ¤ пр¤мо зараз п≥ду орган≥зовувати цю телефонну розмову.

ѕрезидент кивнув на знак згоди.

Ч ѕаралельно ми в≥дпрацьовуЇмо вар≥ант знаходженн¤ розробник≥в по вс≥м каналам, ≥ працюЇмо також з науковц¤ми, Ч продовжив директор ÷–”. Ч јле на даний час нам ще нев≥домо, де вони переховуютьс¤.

Ч ƒоведетьс¤ њх запрошувати до нас у ¬ашингтон, Ч погодивс¤ президент.

Ч Ќ≥, Ч заперечив шеф розв≥дки. Ч Ќ≥ в ¤кому раз≥. ѕод≥њ на наш≥й баз≥ б≥л¤ ≈ль ѕасо показали, що њм дов≥р¤ти н≥ в ¤кому раз≥ не можна. ¬ нас розроблено два вар≥анти на випадок зустр≥ч≥. ѕерший, це доставка њх в ¤кнайдальшу обладнану точку в≥д ¬ашингтона, треба перестрахуватис¤, бо ми не знаЇмо максимальноњ в≥дстан≥ д≥њ впливу. ≤ другий, це...

ƒиректор ÷–” немовби п≥дшукував слова.

Ч ѕродовжуйте, пане директоре, Ч заохотив його президент.

Ч ÷е остаточне припиненн¤ ≥снуванн¤ в≥дпов≥дноњ загрози пр¤мо на м≥сц≥ ц≥Їњ зустр≥ч≥.

Ч ўо ж... ¬ такому випадку... ” вас Ї в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤, Ч встав з≥ свого м≥сц¤ президент, зак≥нчуючи розмову.

;

;

/*------------------------------------107----------------------------------*/

;

ј вантаж≥вка тихо повзла до м≥сц¤ призначенн¤. ƒорога впливала по-своЇму: вже стихли жвав≥ розмови, б≥льш≥сть батьк≥в почали кун¤ти. Ћише хлопц≥ тримались разом.

Ч «а цей час ¤ багато передумав про в≥дпов≥дн≥сть теор≥њ ¬сесв≥т≥в, Ч вп≥вголоса говорив јнатол≥й. Ч ћи можемо зараз впливати на велик≥ маси людей. ќднак, ми вийшли на механ≥зм роботи впливу, виход¤чи з того, що до нас це вже було зроблено. ћи використали посланн¤ мандали ≥ повторили попередн≥й досв≥д. “обто ¤к тод≥ бути з теор≥Їю одночасного розвитку ¬сесв≥т≥в, ¤кщо за тис¤ч≥ рок≥в до нас це вже було зроблено?

Ч “и сам майже в≥дпов≥в на своЇ запитанн¤, Ч сказав —ашко. Ч “ак, вплив був в≥дкритий за певний час до нас. ƒуже багато винаход≥в було зроблено, так би мовити, передчасно. Ќаставав час ≥ до них повертались, згадували, використовували.

Ч “обто тод≥ ще було дуже рано. ў≥льн≥сть людства була низькою, та й загальний розвиток людини не був належним, Ч п≥дтримав ќлександра ¬≥ктор. Ч « точки зору ≥снуванн¤ планети двадц¤ть або сорок тис¤ч рок≥в Ч це вже не так ≥ багато. ≤, взагал≥, хто достеменно дов≥в, що перв≥сн≥ люди, неандертальц≥ чи кроманьйонц≥, були ≥нтелектуально нижчими за њхн≥х сучасник≥в? “акий висновок зробили на п≥дстав≥ знах≥док кам'¤них сокир. ј ¤кщо вз¤ти наскельн≥ малюнки? ƒалеко не кожен ф≥лософ може вправно малювати, писати музичн≥ твори або сп≥вати. √адаю, н≥хто не буде сперечатись, що перв≥сна людина була ¤кнайближче до природи, в н≥й поЇднувалось ≥ реальне ≥ абстрактне. ≤ не треба м≥р¤ти силу думки т≥льки розм≥ром мозку. ѕевен, що неандертальський мислитель, в розум≥нн≥ абстрактних питань, може дати велику фору де¤ким сучасним вченим.

Ч ¬плив був в≥дкритий можна сказати випадково. Ќа той час не було сусп≥льних завдань щодо цього в≥дкритт¤ не вистачало знань, масштабу. Ћюдство повинно приходити до всього вчасно, Ч додав ¬адим.

Ч «араз ми можемо вплинути на всю планету «емл¤, Ч сказав јнатол≥й.

Ч јле дуже важлива мета цього, Ч уточнив ¬адим. Ч Ќам ще потр≥бно навчитись передбачати можлив≥ насл≥дки втручанн¤ в природн≥й х≥д ≥стор≥њ.

Ч ј що, коли ми роззброњмо увесь св≥т та переведемо його з дикунського стану збагаченн¤ до стану переваги ≥нтелекту над бажанн¤м правити, Ч висловив неспод≥вану пропозиц≥ю ¬≥ктор.

Ч ÷е дуже важливе р≥шенн¤, щоб його приймати так, одразу, без ретельного обдумуванн¤, Ч за¤вив јнатол≥й. Ч ќсобисто ¤ певен, що нам не треба зараз втручатис¤ у х≥д св≥тових под≥й.

Ч јле ж ви подив≥тьс¤ т≥льки, що робитьс¤ навкруги! Ч п≥дхопивс¤ ќлександр. Ч як власники грошей б'ютьс¤ за св≥й хижий св≥т!

Ч як би там не було, але факт залишаЇтьс¤ фактом Ч ми волод≥Їмо всесв≥тн≥м впливом, Ч сказав ¬адим. Ч —вого роду надзброЇю. ядерна збро¤, ракети, л≥таки, танки Ч це просто ≥грашки, бо ми можемо керувати вс≥ма керуючими ус≥ма видами зброњ.

Ч ѕогодьтесь, що справа дуже серйозна, щоб розв'¤зувати њњ, так би мовити, пр¤мо на дороз≥, Ч сказав обережний јнатол≥й.

Ч ƒавайте тод≥ приймемо принципове р≥шенн¤ про загальне всесв≥тнЇ роззброЇнн¤, Ч запропонував компром≥сний вар≥ант —ашко.

Ч ¬загал≥, проти цього заперечень немаЇ, Ч почав погоджуватись јнатол≥й. Ч јле под≥бне р≥шенн¤ потр≥бно приймати по зр≥лих роздумах.

Ч ƒоки Ї час, то можна думати, Ч дав згоду ≥ ¬≥ктор.

Ч “обто роззброњмо вс≥х в≥йськових п≥сл¤ того, ¤к вир≥шимо вс≥ питанн¤ пов'¤зан≥ з таким р≥шенн¤м, Ч п≥дбив п≥дсумок розмови ¬адим. Ч ј таких питань багатенько буде. ÷е ≥ працевлаштуванн¤ великоњ к≥лькост≥ в≥йськових, ≥ утил≥зац≥¤ зброњ, ≥ багато ≥нших питань, про ¤к≥ ми ще й гадки не маЇмо...

Ч –анчо —ан ≈метер≥о, Ч прочитав надпис ¬≥ктор. Ч ¬се, прињхали! «в≥дси до —ерро  убаб≥ д≥йдемо п≥шки.

¬антаж≥вка зупинилась, зв≥льнилась в≥д пасажир≥в ≥ рушила дал≥ до —оноњти.

Ч „ас на невеличку подорож до м≥сц¤ призначенн¤ у нас Ї, Ч сказав ќлександр. Ч ¬≥дв≥даЇмо його, а пот≥м в≥дпочинемо на цьому ранчо.

Ќевеличка група мандр≥вник≥в вирушила в напр¤мку —ерро  убаб≥.

Ќе встигли вони в≥д≥йти в≥д траси ≥ ста метр≥в, ¤к побачили, що назустр≥ч њм йде ¤к≥йсь старий ≥нд≥анець. ¬≥н зн¤в свою шл¤пу ≥ помахав нею перед собою ¤к≥мось ком≥чним жестом.

Ђћи непом≥тн≥.ї

Ђјле ¤ вас бачу.ї

Ђ???ї

≤нд≥анець од¤гнув шл¤пу та в≥ддав честь по-в≥йськовому.

Ч –адий прив≥тати вас на сонорськ≥й земл≥, Ч радо сказав в≥н.

Ч «драстуйте. јле вибачте, будь ласка, Ч здивовано звернувс¤ до нього ¬≥ктор. Ч як ви можете нас бачити?

Ч ƒостатньо захот≥ти побачити, Ч коротко в≥дпов≥в ≥нд≥анець.

Ќа вигл¤д в≥н був дуже л≥тньою людиною середнього зросту з темним круглим обличч¤м, коротким сивим волосс¤м. √либок≥ зморшки на обличч≥ придавали йому вид глибокого старц¤, однак його т≥ло, здавалось, було сильним та з≥браним.

Ч ћоЇ ≥м'¤ ’уан ћатус, Ч представивс¤ в≥н.

’лопц≥ мовчки дивилис¤ на старого мекс≥канц¤.

Ђјле  астанеда писав, що ви покинули...ї

Ђя завжди там, де потр≥бно.ї

Ч ќце так зустр≥ч! Ч здивувавс¤ ¬≥тьок. Ч “епер зрозум≥ло, чому ви нас бачите.

Ђўо трапилось?ї

Ђ“реба посп≥лкуватись.ї

Ч ќго! Ч зрад≥в ¬≥тьок. Ч ” нас ст≥льки запитань!

Ч Ќам добре в≥домо про ваш≥ усп≥хи, Ч просто сказав дон ’уан. Ч Ќам в≥дом≥ також ваш≥ нам≥ри. —аме тому ми ≥ вир≥шили з вами посп≥лкуватись щодо використанн¤ вашоњ сили.

Ч ’то це ми? Ч запитав јнатол≥й.

Ч ¬ ц≥Їњ м≥сцевост≥ нас називають магами.

Ч ј в “ибет≥? Ч раптом запитав ¬адим.

Ч “ам нас називають махатмами.

Ч ћахатмами Ўамбхали? Ч знову прозвучало питанн¤ ¬адима.

Ч ѕро Ўамбхалу поговоримо п≥зн≥ше, Ч в≥дпов≥в дон ’уан. Ч «араз потр≥бно з'¤сувати б≥льш важлив≥ питанн¤. Ќам в≥домо про ваш нам≥р втрутитись у св≥товий х≥д под≥й.

Ч јле ми т≥льки обговорювали це питанн¤, Ч п≥дтвердив —ашко.

Ч ƒостатньо того, що ви маЇте нам≥р. ћи знаЇмо про небезпеку використанн¤ руйн≥вноњ зброњ. ћи знали про це ще дек≥лька тис¤чол≥ть тому.

Ч ≤ н≥коли не втручались? Ч запитав ¬≥ктор.

Ч ћи були змушен≥ втрутитись у св≥товий х≥д под≥й т≥льки одного разу. ÷е прийн¤то називати карибською кризою. Ќа той час ≥снувала реальна небезпека застосуванн¤ потужноњ зброњ. ћи забезпечили обм≥н дзв≥нками м≥ж тод≥шн≥ми кер≥вниками крањн. ћожу вам сказати, що людство тод≥ було на крок в≥д жахливих под≥й ¤дерноњ в≥йни.

Ч ј чому ви це зробили? Ч поц≥кавивс¤ ¬адим.

Ч Ћюдство повинне усв≥домити св≥й шл¤х до ц≥лковитоњ дов≥ри, щоб не зостатись у тваринному стан≥. “≥льки тод≥ воно зможе п≥дтримувати зв'¤зок з в≥чними силами ¬сесв≥ту.

Ч ћи зрозум≥ли вас, Ч сказав јнатол≥й. Ч јле що нам тепер робити?

Ч –озвиватись. ѕ≥знавати св≥т.

Ч ј можна задати дек≥лька запитань? Ч одразу поц≥кавивс¤ ќлександр.

ƒон ’уан розв≥в руки, н≥би запрошуючи задавати питанн¤.

Ч ј  астанеда все правильно передав? Ч почав першим јнатол≥й.

Ч ¬ посланн≥, переданому через  арлоса, головне було передано правильно: весь набутий досв≥д кожноњ людини передаЇтьс¤ до “емного мор¤ усв≥домленн¤.

Ч ¬ам в≥домо майбутнЇ? Ч пролунало питанн¤ ¬адима.

Ч ¬ам добре в≥домо, що нам в≥домо все т≥льки про минуле в≥д поточноњ точки в≥дл≥ку.

Ч як можна швидше перем≥щуватись над планетою? Ч ¤к завжди перев≥в своЇ питанн¤ у практичну площину ќлександр

Ч ” цьому розум≥нн≥ взагал≥ можна не перем≥щуватись. ƒо реч≥, щоб читати думки президент≥в крањн взагал≥ не треба було Ђл≥татиї.

Ч ј ¤к щодо ф≥зичного перем≥щуванн¤? Ч спитав јнатол≥й.

Ч ÷е можливо. Ѕ≥льше того, можна перем≥щувати й де¤к≥ предмети.

Ч ј велик≥ предмети можна? Ч спитав ¬≥ктор.

Ч ј ¤ким чином взагал≥ можна було побудувати так≥ споруди, ¤к п≥рам≥ди? Ч запитанн¤м в≥дпов≥в дон ’уан ≥ хитро посм≥хнувс¤. Ч ѕ≥знавайте св≥т. ≤ н≥коли не забувайте про дов≥ру.

more ()

;

;

/*------------------------------п≥сл¤мова--------------------------*/

;

¬ектор розвитку «емл≥, ¤к м≥сц¤ поЇднанн¤ об'Їктивного з суб'Їктивним, починаючи в≥д виникненн¤ самоњ планети, в≥д с≥ро-зелених водоростей, в≥д динозавр≥в проходить через по¤ву самоњ людини ≥, вже зараз, ми все гостр≥ше починаЇмо в≥дчувати його ¤вно виражену направлен≥сть в≥д матер≥ального св≥ту до св≥ту нематер≥ального, св≥ту духовного.

¬ дикому перв≥сному людств≥, недов≥ра перемогла. ”с≥ наступн≥ громадськ≥ устроњ продовжили традиц≥ю, ¤ка була ц≥лком природною дл¤ св≥ту тварин ≥ зовс≥м неприйн¤тною дл¤ справжньоњ людини розумноњ.

“ака повед≥нка зумовлюЇтьс¤ т≥льки можлив≥стю вижити за рахунок ≥ншого, зрозум≥ло, слабшого. « теч≥Їю часу, ≥, особливо, з винаходом системи грошових в≥дносин, м≥сто сильних зайн¤ли хитр≥ш≥, розумн≥ш≥. ћарк “вен сформулював, що в Ђпол≥тичних сусп≥льствах право визначати, що Ї —праведлив≥сть, належить виключно —ил≥ї. “обто, суб'Їктивне пон¤тт¤ визначаЇтьс¤ пон¤тт¤м об'Їктивним. «араз ми можемо додати, що об'Їктивна сила керуЇтьс¤ суб'Їктивним розумом.

’итр≥ ≥ розумн≥, визнаючи свою ф≥зичну слабк≥сть, систематизували недов≥ру у законах, ¤к≥, у свою чергу, породили бюрократизм: самодостатн≥й механ≥зм доведенн¤ будь-¤коњ нормальноњ ≥дењ до абсурду. ”с≥ гори паперу, ¤к≥ н≥бито покликан≥ виводити на чисту воду р≥зних шахрањв, ус≥ суди та прокуратури, к≥нець-к≥нцем Ђус¤ корол≥вська ратьї, нездатн≥ протиставити н≥чого тому, ≥м'¤ чому Ї Ч грош≥.

≤ саме т≥ проти кого н≥бито направлена система державноњ недов≥ри, тобто вс≥л¤к≥ шахрањ та злод≥њ, саме вони ≥ користуютьс¤ њњ вадами. Ѕ≥льше того, механ≥зми влади дають њм можлив≥сть формувати т≥ сам≥ закони за ¤кими живе тепер≥шнЇ сусп≥льство.

Ђ’оч кому вручи владу ≥ вона неодм≥нно ви¤витьс¤ в гнобленн≥ї.

√нобител≥в Ч небагато, а гноблених Ч безл≥ч. ≤ такий розпод≥л вважаЇтьс¤ справедливим Ђтому що це встановлено законами ≥ конституц≥¤миї.

Ќедов≥ра породила великий державницький ≥нститут Ч начальництво. ¬≥н, ¤к ≥ржа, роз'њдаЇ будь-¤ке сусп≥льство. ѕри будь-¤кому нагл¤дач≥ в≥дсутн¤ пл≥дна колективна робота. «'¤вл¤ютьс¤ спокуси поживитис¤ за рахунок ≥нших.

Ќачальники, виникши внасл≥док недов≥ри в процес≥ сусп≥льноњ прац≥, були призван≥ в≥дпов≥дати за виконанн¤ певних доручень, однак в реальност≥ вони вс≥л¤ко намагаютьс¤ уникнути в≥дпов≥дальност≥.  ращим ви¤вл¤Їтьс¤ не той, хто справд≥ може забезпечити ефективну колективну роботу, а той, хто може справн≥ше зв≥тувати.

¬еличезн≥ кошти йдуть на забезпеченн¤ нев≥дривних в≥д начальництва атрибут≥в: каб≥нету, секретарки, службового автомоб≥л¤. ќднак, вже сьогодн≥ в≥ртуальний оф≥с, тобто один загальний секретар≥ат може ефективно обслуговувати к≥лька дес¤тк≥в начальник≥в; в≥ртуальний каб≥нет може зам≥нити к≥лька звичайних, а авто взагал≥ можна викликати з загального гаражу ≥ не дуже дорогу модель: Ђ“авр≥њї ц≥лком вистачить.

Ћюди не можуть бути начальниками, бо помикати ≥ншими це уд≥л б≥оробот≥в. ¬с≥ ц≥ бюрократо-чиновнико-начальники майже майже ¤к люди: чорн≥ кул≥ недов≥рливих душ стукаютьс¤ м≥ж собою, зд≥ймаючи пустий гурк≥т псевдод≥¤льност≥. ѓхню сутн≥сть в≥рно п≥дм≥тив  л≥ффорд —аймак.

;

/*—аймак  л≥ффорд (1904-1988) Ч письменник-фантаст, автор багатьох твор≥в, серед ¤ких Ђћайже ¤к людиї, Ђ ≥льце навкруги —онц¤ї.*/

;

Ѕюрократ Ч власне Ї звичайним б≥ороботом: в≥н повинен виконувати раз ≥ назавжди заведену дл¤ нього програму. ѕрим≥тивне програмуванн¤ великих мас дозвол¤Ї керувати ними без великих проблем. “ому так сильно розвинутий вектор направленост≥ на б≥ороботизм у зах≥дному к≥номистецтв≥. ћожна говорити про усв≥домлене оббовдуренн¤ населенн¤, що дос¤гло р≥вн¤, коли обиватель може пов≥рити у що завгодно. якщо дал≥ так п≥де, через дек≥лька дес¤тир≥ч б≥льш≥сть ц≥лковито перестане розр≥зн¤ти правду ≥ кривду. ѕомаленьку руйнуЇтьс¤ ≥сторична база людства: спотворюютьс¤ справжн≥ м≥фи Ч √еракл-≤олай, створюютьс¤ штучно вигадан≥ Ч «ена-√абр≥ела, численн≥ борц≥ з демон≥чними силами заполонюють найефективн≥ший ≥нструмент ≥деолог≥чного впливу Ч телебаченн¤. …де св≥дома ор≥Їнтац≥¤ на прагненн¤ сексу. Ќе забувають про ≥ про любов Ч Ђп'¤тий елементї робот≥в.

“≥льки дов≥ра, а не так звана любов Ї справжн≥м Ђп'¤тим елементомї. Ћюбов, по великому рахунку, Ї р≥зновидом дов≥ри. “очн≥ше Ч це стан душ≥ викликаний безпричинною дов≥рою.

–оботи не можуть зрозум≥ти головного: людиною стаЇш не тод≥, коли сам себе нею вважаЇш, а тод≥, коли вс≥ ≥нш≥ визнають в тоб≥ людину.

Ѕезпричинна зухвал≥сть б≥оробота Ч це свого роду компенсац≥¤ приниженого стану. —туп≥нь власного приниженн¤ пр¤мо пропорц≥йна капосност≥ вчинку ≥ отриманоњ зловт≥хи: чим б≥льше зловт≥ха, тим б≥льше самоприниженн¤.

Ђ’амство б≥оробота походить в≥д нестач≥ самоповаги.ї

« цього моменту кожен робот маЇ знати, що хамською повед≥нкою в≥н показуЇ вс≥м, ≥, насамперед, самому соб≥, свою н≥кчемн≥сть.

јле н≥¤ка капость не проходить безсл≥дно у ѕси¬сесв≥т≥.

Ђ«акон збереженн≥ псиенерг≥њ: спричинене зло неодм≥нно буде компенсоване.ї

ƒехто з б≥оробот≥в, ≥нстинктивно в≥дчуваючи нестачу дов≥ри, нањвно вважаЇ, що дов≥ру можна купити. ¬они купують собак. ≤ в де¤к≥й м≥р≥ це спрацьовуЇ. јле потр≥бен баланс у вигл¤д≥ взаЇмодов≥ри. “варинна доброта не Ї повноц≥нною дов≥рою.

 ор≥нний перелом в сусп≥льному сумл≥нн≥ наступить, коли у взаЇмов≥дносинах ус≥х член≥в сусп≥льства запануЇ повне дов≥р'¤. ¬ектор розвитку спр¤мований таким чином, що з кожним кроком на шл¤ху свого розвитку людство наближаЇтьс¤ до того часу, коли ц¤ мета буде дос¤гнута.

«араз модно паплюжити так≥ форми сусп≥льного житт¤ ¤к соц≥ал≥зм ≥ тим паче комун≥зм. јле ж св≥т ще н≥коли не бачив соц≥ал≥зму! ” так званому Ђзразку соц≥ал≥змуї Ч колишньому –ад¤нському —оюз≥ насправд≥ ≥снувала форма державного Ђбюрократичногої кап≥тал≥зму, коли, не маючи прав власност≥, так зване начальство отримувало блага в залежност≥ в≥д чину. Ђ≤дейн≥ї Ђантагон≥стиї кап≥тал≥зму хоч ≥ критикували останн≥й за привласненн¤ чужого труда, але й сам≥ не гребували користуватис¤ точно такими ж плодами звичайного гнобленн¤, не гребували солодко жити за рахунок ≥нших, а до того ще й керувати ними.

ћожна, зв≥сно, сказати, що був такий момент у людства, коли не ≥снувало приватноњ власност≥ ≥ була можлив≥сть розвитку у правильному напр¤мку. ќднак еволюц≥йний шл¤х п≥шов, ≥, власне, тод≥ не м≥г не п≥ти, у напр¤мку задоволенн¤ власноњ жадоби ≥ндив≥д≥в.

” людства, п≥сл¤ проходженн¤ ус≥х в≥домих ≥сторичних етап≥в, п≥сл¤ жах≥в, кров≥, бол≥, обман≥в, хамства, п≥длабузництва, п≥сл¤ усього повед≥нкового бруду нарешт≥ з'¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть повернутись до сусп≥льства дов≥ри, ¤ке, власне, вже починаЇ поступово створюватись.

“аке сусп≥льство створюЇтьс¤ реальними людьми та в≥ртуальними образами, ¤к≥ приход¤ть в наше сумл≥нн¤ матер≥альним та нематер≥альним шл¤хами.

–аб ≈зоп та б≥дн¤к ƒ≥оген ви¤вились незр≥вн¤нно багатшими за м≥льйони крез≥в: крихка спадщина перших була дбайливо передана нам через сотн≥ в≥к≥в, спадщини багат≥њв безсл≥дно розчинилис¤ на шл¤хах розвитку людства, залишаючи по соб≥ лише зроблен≥ не ними витвори мистецтва.

—правжн¤ ≤стор≥¤ св≥титьс¤ ≥менем ƒанко, с¤Ї ≥м'¤м „е √евари.

;

/*ƒанко Ч герой однойменного твору письменника √орького ћаксима (1868-1936).*/

/*√евара ≈рнесто („е) (1928-1967) Ч посл≥довно: учасник кубинськоњ революц≥њ, президент Ќац≥онального банка  уби, м≥н≥стр нац≥ональноњ промисловост≥, учасник партизанського руху в Ѕол≥в≥њ, де був захоплений у полон ≥ вбитий.*/

;

јвтор.

}

Ѕудь-¤к≥ зб≥ги в ус≥х пр≥звищах цього твору мають випадковий характер. ƒе¤к≥ з пр≥звищ вз¤т≥ безпосередньо з в≥дпов≥дних л≥тературних джерел.

© ¬олодимир  учмук, 2002-2005

---  ≤Ќ≈÷№ ---

ћашинопис твору над≥слав сам автор. ўиро д¤куЇмо!

‘айл вз¤то з е-б≥бл≥отеки "„тиво"

Реклама на сайте